CC BY
24
Реферат
Прикладные социально-медицинские аспекты здоровьесохраняющего управления и региональные программы здоровьЕзбережения в структурно-функциональной модели медицинской помощи больным бронхолёгочной дисплазией Шипко А.Ф.
Ключевые слова: социальная медицина, дети, структурно-функциональная модель, бронхолегочная система.
Рассмотрен систематизированный комплекс региональных социально-медицинских программ, в которых реализован здоровьесохраняющий подход к популяционной профилактике диспластикозави-симой патологии бронхолегочной системы в детском возрасте. Направления реализациии этих программ в единой структурно-функциональной модели медицинской помощи связаны c оздоровлением состояния внешней среды, уменьшения на неё техногенной нагрузки, обеспечения экологической безопасности для населения, а также создания социальных и экономических условий для функционирования и развития семьи; обеспечение отдыха и оздоровления детей, создания для них условий для образовательной, воспитательной, оздоровительной работы; роста количества и качества медицинских и социальных услуг; проведения эффективной региональной политики относительно обеспечения надлежащего качества жизни и государственных гарантий поддержки, социальной защиты детей c ограниченными физическими возможностями.
Summary
APPLIED SOCIOMEDICAL ASPECTS OF HEALTH-PRESERVING MANAGEMENT AND REGIONAL HEALTH PROGRAMS IN THE STRUCTURAL AND FUNCTIONAL MODEL OF MEDICAL CARE FOR PATIENTS WITH BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA Shipko A.F.
Key words: social medicine, children, structural and functional model, bronchopulmonary system.
This paper presents in-depth study of the systematized complex of regional social and medical programs that implement the health-preserving approach to nation-scale prevention of dysplastic-dependent pathology of the bronchopulmonary system in children. The directions towards the implementation of these programs in a single structural and functional model of medical care are related to improving the state of the external environment, reducing the technological burden on it, ensuring environmental safety for the population, and creating social and economic conditions for the functioning and development of the family. These measures also include ensuring the rest and health of children, creating friendly environment for their education, growth in the quantity and quality of medical and social services, conducting an effective regional policy on ensuring an adequate quality of life and state guarantees of social support and protection of children with disabilities.
УДК: 616.716.1-089-073.7 Шкорботун Я.В.
РЕНТГЕН-АНАТОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 МЕД1АЛЬНО1 СТ1НКИ ТА АЛЬВЕОЛЯРНО1 БУХТИ ВЕРХНЬОЩЕЛЕПНОГО СИНУСА У ПАЦ16НТ1В П1СЛЯ СУБАНТРАЛЬНО1 АУГМЕНТАЦП К1СТКИ
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профтактичнот та к^шчнот медицини» державного управпшня справами, м. Китв
Нацюнапьна медична академiя пюпядиппомно'т' освiти iменi П.Л. Шупика, м. Китв
Сучасна ендоскопчна ринохiрургiя передбачае сана^ю патолог'чного процесу, створення умов для самоочищення синуса та мало'твазивн'ють втручання. Одна з складових мало'нвазивност'! - уник-нення зайвого травмування мукоперосту синуса в длянках, як використовуються при дентальнiй '¡мплантацУУ та сину^фтингу. Вивчено сп'1вв'1дношення основних анатом'чних утворень мед'альноУ стнки та альвеолярноУ бухти верхньощелепного синуса у 91 пацiентiв, включаючи локалiзацiю ос-теопластичного матер'алу псля сину^фтингу в 67 синусах. Запропоновано новий п'дх'д до хiрур-г'УУ синусв '¡з врахуванням того, що кожного патента сл'д розглядати, як потен^йного кандидата для дентальноУ 'шплантаци. Визначено рекомендац 'УУ щодо формування нфратурбнального спвус-тя та ендоскоп'чноУ санацУ прелакримальноУ / альвеолярноУ бухти.
Кпючов1 слова: гайморотом1я, верхньощепепний синус, ендоскоглчна ринох1рурпя, препакримапьна бухта, апьвеопярна бухта, дентапьна 1мппантац1я, синусп1фтинг, субантрапьна аугментац1я, комп'ютерна томограф1я.
Дана робота е частиною комплексно!науково-дослiдноУ теми «Удосконалення малоiнвазивних методiв хiрургiчного лкування окремих захворювань судин, внутрiшнiх та репродуктивних органiв, черевноУ стнки, носоглотки, щитоподiбноy та прищи-топодiбних залоз i суглобiв, зокрема iз використанням iмплантатiв на основ/' нанобiосенсорних технологiй», № держ. реест-рацУУ 0114и002120.
Вступ
Пщходи до ендоскотчно'Т хiрурriчноТ санацп патолопчних процеав порожнини носа та навко-лоносових синуав передбачають видалення па-
толопчного осередку та вщновлення оптимального природнього шляху дренування та аерацп. Вказан принципи були викладен Месельклшге-ром та В^андом близько 50 рош тому у концеп-
цп хiрургiчного лiкування, що називаеться «фун-кцiональна ендоскопiчна ринохiрургiя синуав» (ФЕРХС) [1].
На сьогоднiшнiй день, незважаючи на розви-ток медичних технологш, вищевказанi пiдходи суттево не змшились. Основним напрямком вдо-сконалення методики ФЕРХС е малошвазив-нють. Вона досягаеться запровадженням нових технологи - радюхвильов^ лазернi, холодно-плазмовi методи впливу на тканини та ш., роз-робкою нових шструметчв, якi дозволяють бiльш ощадливо видаляти тканини [2]. Також вдосконалюються варiанти доступу до навколо-носових синуав. Зокрема, однiею iз складних для ендоскотчного ендоназального доступу е прелакримальна кишеня та нижньо-медiальнi вiддiли альвеолярноТ бухти верхньощелепного синуса. Для досягнення вищевказаних дтянок розробленi рiзнi ендоназальн доступи (антрос-томiя, iнфратурбiнальний, медiальна модифко-вана максилотомiя та шш^, переважна Тх бть-шiсть передбачае мантулювання на медiальнiй стiнцi верхньощелепного синуса [1,3,4]. Особли-вiстю нижньо-медiальних вiддiлiв верхньощелепного синуса е те, що вказана дтянка - це «зона штереав» не лише отоларинголопв, а також i стоматолопв. Досить часто виникають питання про причину розвитку запальних процеав у вка-занiй дiлянцi, частина iз них е одонтогенними, частина - риногенними. Зважаючи на можли-вють як одонтогенноТ, так i риногенноТ природи патологiчних процесiв слизовоТ оболонки в дтя-нцi альвеолярноТ бухти та альвеолярного вщро-стка верхньоТ щелепи в залежностi вiд мети втручання виконуються як отоларингологами, так i хiрургами-стоматологами.
Стоматологiчнi втручання можуть виконува-тись iз сануючою метою i для вiдновлення зубного ряду. Актуальнють останнiх операцiй в наш час все бтьше зростае. Особливо слiд вщ-мiтити дентальну iмплантацiю, яка зарекомен-дувала себе як ефективний та безпечний метод вщновлення зубного ряду при аденти [5,6]. 1м-плантацiя передбачае можливють вiдшарування перiосту в дiлянцi альвеолярноТ бухти верхньощелепного синуса, особливо якщо Тй передуе аугмента^я кютки альвеолярного вiдростка -синуслiфтинг [7,8].
Важливим фактором, що впливае на успш нiсть виконання синуслiфтинга е стан мукоперю-сту в дтянц вiдшарування [9]. Так, перiостит, рубф, кiсти збiльшують iмовiрнiсть розривiв му-коперiосту при його вiдшаруваннi та введены остеогенного матерiалу, а також попршують його живильнi властивосп, а отже - здатнiсть за-безпечення остеоiнтеграцiТ [8,10,11]. Хiрургiчнi втручання в дтянц альвеолярноТ бухти - один iз факторiв, що спричиняють формування руб^в в зонi подальшоТ дентальноТ iмплантацiТ [12,13,14,15]. В процеа виконання гайморотомiТ вiдбуваеться травмування мукоперюсту як в мь сцях формування доступу до просв^у синуса,
так i при манiпулюваннi пiд час санацiТ патолоп-чного процесу [14]. Знання анатомiчних особли-востей та сшввщношення клiнiчно значимих структур верхньощелепного синуса та потенцш-ноТ дтянки для виконання синуслiфтингу дозволить визначити межi дiлянки синуса, мантулювання в зон яких е небажаним, а також допомог-ти у виборi iнструментарiю
Мета дослщження
Пiдвищення ефективностi хiрургiчного лку-вання па^етчв iз захворюваннями верхньощелепного синуса шляхом визначення найбтьш малошвазивного доступу на основi аналiзу прос-торового спiввiдношення структур верхньощелепного синусу та аугментованоТ кiстки у па^ен-тiв пiсля проведеного сину^фтингу за даними комп'ютерноТ томографiТ.
Методи i матерiали дослiдження
Проведено аналiз комп'ютерних томограм 91 пацiента, 43 - пюля субантральноТ аугментацiТ кь стки, та 48 - без втручань в дтянц синуса, як були консультованi в отоларингологiчному вщдн леннi державноТ науковоТ установи «науково-практичного центру профiлактичноТ та кл^чноТ медицини» державного управлiння справами. Застосовувалась конусно-променева томогра-фiя. У випадку пiсля синуслiфтигу, обстеження виконувалось перед виконанням дентальноТ iм-плантацп (через 3-6 мiсяцiв пюля аугментацп кь стки). Вимiри при морфометрп проводились за допомогою програмного забезпечення RadiAnt-DICOMViewer.
Вiковий склад па^ен^в пiсля аугментацiТ кют-ки був вщ 19 до 69 рош. Серед них: чоловiкiв -50 (55,8%), жшок - 41 (44,2%). У 19 оаб синус-лiфтинг був однобiчним, у 24 - двобiчним. Таким чином аналiзувались 67 випадкiв синуслiфтингу. При вивченн анатомiчних особливостей будови аналiзувались 105 синуав - 96 у оаб, яким не виконувався сину^фтинг, та 19 - у па^ен^в iз однобiчним синуслiфтингом i iнтактним проти-лежним синусом.
З метою визначення оптимально мюця та розмiру шфратурбшального спiвустя враховува-лось просторове сшввщношення структур ниж-нього носового ходу та альвеолярноТ бухти верхньощелепного синуса iз неоштегрованою кiст-ковою тканиною.
Також визначалось взаемне розмщення дь лянки субантральноТ аугментаци кiстки та ктыч-но значимих точок на комп'ютернш томографiТ, якi е орiентирами при плануванн ендоназального втручання:
М^мальна вiдстань вiд лiнiТ проекцiТ горизонтального рiвня дна порожнини носа на латера-льну Т'Т стшку до найбiльш медiального положен-ня остеопластичного матерiалу - нижня межа шфратурбшального ствустя.
Вiдстань вiд остеопластичного матерiалу до дна порожнини носа на рiвнi прикрiплення пе-
реднього кюткового краю нижньо!' носово!' рако вини.
Та ж вщстань на piBHi 10 мм дозаду вiд при кртлення нижньоУ hocoboï раковини до верх-
ньощелепно!' кiстки.
Та ж вщстань на piBHi 20 мм дозаду вщ при-кpiплення нижньо!' носово!' раковини до верх-ньощелепно'1 кютки (рис. 1).
Рис. 1. Приклад вимiрювання eidcmaHi м'ж остеопластичними масами тсля синуслфтинга та мед'альною длянкою синуса на pieHi дна носовоТ порожнини (лiвий синус) та визначення глибини медiальних eiddmie альвеолярноТ бухти (правий синус).
Рис. 2. Приклад вимiрювання висоти нижнього носового ходу на рзних рiвнях вiд передньоГ меж'1 прикрплення нижньоГ носовоГ раковини (пунктирна лiнiя - лiнiя при^плення нижньоТ носовоТ раковини).
Також для визначення «^рурпчного вкна» оцшювалась висота нижнього носового ходу на переднш меж1 прикртлення нижньо!' носово!' раковини, а також 10 та 20 мм дозаду вщ вказано-го piвня (рис. 2).
Встановлено за даними аналiзу томограм частоту розмщення остеопластичного матеpiалу на piвнi piзних зубiв верхньо!' щелепи з метою визначення дтянок альвеолярно!' бухти, як найбтьш iмовipно будуть використаними в подаль-шому для синуслiфтинга, i тому доцтьно уника-
ти !'х ушкодження.
Пiсля уточнення pозмiщення мас для аугментаци кютки дна верхньощелепного синуса ви-значалась дiлянка потенцшного вiдшаpування пеpiосту пiд час сину^фтингу iз розрахунку вщ-ступу до 10мм вщ усереднено!' меж1 розташу-вання остеопластичного матеpiалу. Вiдповiдно, рубц в межах плановано!' дiлянки вщшарування пеpiосту небажанi, тому що можуть призводити до розвитку pозpивiв останнього шд час аугмен-тацп кютки.
Для опт^заци санацп «складнодоступних» дтянок - препакримапьноТ бухти та передньо-медiапьних вiддiпiв верхньощепепного синуса вивчапись особливост Тх розмiщення вiдносно рiвня медiапьноТ стiнки верхньощелепного синуса та сшввщношення iз вiзуапьними орieнтирами в горожнинi носа (гереднiй край прикртлення нижньоТ носовоТ раковини, дно носовоТ порожни-ни), оцiнювапась вщстань до гередньо-нижнiх вiддiпiв бухти вщ конхо-лакримального кута розширеного природного сгпв
ний пiнieю грикрiгпення нижньоТ носовоТ раковини та нососльозним каналом, - потенцшна межа розширення природнього сгiвустя верхньощелепного синуса допереду).
Визначалась вiдстань мiж прелакримальною бухтою та конхо-лакримальним кутом (кут утво-рений задньою межею нососльозного каналу та верхньою межею прикртлення нижньоТ носовоТ раковини) - нижньо-медiальна межа розширення природного сшвустя синуса пщ час втручання
Рис. 3. Приклад вимiрювання вiдстанi вiд конхо-лакримального кута до найближчоУ та найбльш в'ддалено'У длянки прелакримальноУ бухти (ПЛБ - прелакримальна бухта, НСК - нососльозний канал, КЛК - конхо-лакримальний кут,
СНР - середня носова раковина, ПН - перегородка носу).
Оцшювалась частота рiзних варiантiв розмн щення максимального медiального випинання
прелакримальноТ бухти вщносно горизонтального рiвня медальноТ стшки верхньощелепного синуса на рiвнi конхо-лакримального кута. Вимiри виконувались на горизонтальному зрiзi, що проходив через дтянку конхо-лакримального кута, оцшювались сшввщношення та вщстань найбтьш медiапьноТ дiпянки прелакримальноТ бухти синуса до вертикально!' лшп, що проходить по латеральному краю медiапьноТ стшки синуса.
^м того, вимiрювалась вiдстань вiд конхо-лакримального кута до найбтьш вщдалених вiд нього точок прелакримальноТ бухти та нижшх вiддiпiв передньо-медiапьного кута верхньощелепного синуса.
Також оцшювалась частота рiзних варiантiв розмiщення медiальних вiддiпiв альвеолярноТ бухти вiдносно вертикального рiвня медiапьноТ стiнки синуса на рiвнi конхо-лакримального кута, а також визначалась глибина «входження» альвеолярноТ бухти медiально в напрямку дна носовоТ порожнини. Вимiри виконувались на коронарному зрiзi, що проходив через дтянку конхо-лакримального кута, оцшювались сшввщношення та вщстань найбтьш медiально! дтянки альвеолярноТ бухти синуса до вертикальноТ лшп, що проходить по латеральному краю медiально!
стшки синуса (рис. 1).
Статистична обробка даних виконувалась iз застосуванням елемен^в описовоТ статистики за пакету аналiзу даних ExcelMSOffice.
Результати дослщження та Тх обговорення
В резупьтатi доспiджень встановлено, що середня вщстань вщ медiального краю остеоплас-тичних мас, що використовувались при синуслн фтингу до дна порожнини носа складае 4,6±2,9 мм, при цьому у 3 випадках (4,9%) розмщення мас було на рiвнi дна носовоТ порожнини, а у двох (3,3%) - вище дна порожнини носа на 4,2 i 8,0 мм вщповщно, що зб^аеться iз даними шших доспiджень [16].
Наявнiсть остеопластичних мас на рiвнi пе-реднього краю прикртлення нижньоТ носовоТ раковини в^^чалась у 26 (38,8%) випадках, на 10 мм дозаду - 62(92,5%), та 20 мм дозаду - 39 (58,2%). Вщповщно, вщстань вщ медiального краю остеопластичних мас до дна носовоТ порожнини на кожному iз цих рiвнiв склала 4,95±3,0, 4,7±2,8 та 7,07±3,1 мм вщповщно.
Висота нижнього носового ходу на кожному iз вказаних рiвнiв складае 12,2±2,9, 21,4±3,0, 16,4±2,8 мм.
Щодо частоти розмiщення остеопластичного матерiапу на рiвнi рiзних зубiв верхньоТ щелепи,
встановлено, що у переважаючоТ бiпьшостi пацн ен^в синуспiфтинг виконувався на рiвнi другого премоляра та першого моляра (5-го та 6-го зу-бiв) верхньоТ щелепи (рис. 4), аугментацiя кютки дозаду та допереду вiд вказаного рiвня зустрн чались рiдше, над першими премоляром у 34,2%
бом) - 42,1%, вказан данк Така частота розмн щення матерiапу зб^аеться iз iншими дослн дженнями [16] i пояснюеться тим, що товщина кiстки альвеолярного вiдростка на рiвнi першого премоляру та допереду вщ нього е природньо достатньою для виконання iмппантацiТ i не по-
випадш, та над другим моляром (7 зу- требуе аугментаци.
Рис. 4. Частота розмщення неоостеопластичних мас тсля синусл'фтингу на р'вш зуб'в, що прилягають до верхньощелепного синуса
Примтка: В стовпчиках вiдображено частоту виявлення остеопластичних мас псля синуслiфтингу на рiвнi зубiв, що прилягають до просвiту верхньощелепного синуса ^нтенсивнсть кольору стовпчика зростае iз збльшенням час-тоти) N=62
Важливо вщм^ити, що меж1 дтянки розташу-вання остеогенного матерiалу пюля сину^фти-нгу дещо менший жж дтянка вщшарування пе-рiосту при виконанж вказаного втручання. Як вже вказувалось вище, ми умовно прийняли, що дтянка вщшарування перюсту на 5 мм бтьша нiж кiнцеве розмiщення неоостеогенного матерн алу. Вiдповiдно, можна визначити межi зони ба-жаноТ штактносп перiосту при виконаннi гаймо-ротомп. Вказана дiлянка розмiщена на рiвнi аль-веолярноТ бухти верхньощелепного синуса i ме-жею и е горизонтальна л^я, яка проходить на медiальнiй стiнцi синуса на 0,5 см вище проекцп на неТ дна порожнини носа в дтянц нижнього носового ходу.
Остеогенний матерiал розмiшений на рiвнi прикрiплення переднього краю нижньоТ носовоТ раковини лише у 38,9% випадш, найчастiше -на 10 мм дозаду вщ вказаного рiвня (близько 89,1% випадкiв), що приблизно вщповщае роз-мiщенню першого моляра, рщше (57,8%) - на 20 мм дозаду.
Аналiзуючи оптимальнi меж1 «хiрургiчного вн кна» на рiвнi нижнього носового ходу для фор-мування шфратурбшального доступу та додат-кового дренажного отвору при гайморотомп за Колдуел-Люком слiд зауважити що нижня допустима межа втручання, яка дозволяе забезпечити
достатню ощадливють що до перюсту альвео-лярноТ бухти верхньощелепного синуса розмн щуеться на 5 мм вище дна носовоТ порожнини на рiвнi прикртлення нижньоТ носовоТ раковини, - 5 мм на рiвнi 10 мм дозаду вщ ТТ прикрiплення та 2,5 мм - на 20 мм. Зважаючи на висоту нижнього носового ходу на кожному iз вказаних рiв-шв слiд вiдмiтити, що для втручання в дтян^ нижнього носового ходу можливють формування достатньо широкого доступу юнуе на рiвнi 10 мм вiд прикрiплення переднього краю нижньоТ носовоТ раковини (можлива висота до 15 мм), при необхщносп розширення допереду до рiвня прикртлення нижньоТ носовоТ раковини з метою ревiзiТ прелакримальноТ бухти для збереження штактносп мукоперiосту альвеолярноТ дiлянки доцiльною е мобiлiзацiя переднього кшця носо-воТ раковини.
Достатнiй огляд прелакримальноТ бухти за-безпечуеться при формуваны доступу на рiвнi прикрiплення нижньоТ носовоТ раковини, при цьому вщстань вщ мiсця доступу до передньоТ межi верхньощелепного синуса складае близько 5,7±2,7 мм i при необхщносп е досяжною для традицiйних шструмен^в та вiзуалiзована за до-помогою кутового ендоскопу 30Ь.
Вiдстань вщ верхiвки iнфратурбiнально-нососльозного кута до задых вiддiлiв прелакри-
мальноТ бухти на рiвнi прикртлення нижньоТ но-совоТ раковини складае 9,1±2,3 мм, а до най-бiльш вiддаленоТ дiлянки бухти - 13,13±3,5 мм.
1з особливостей будови прелакримальноТ бухти нами в^^чено, що вона формуеться пере-важно за рахунок випинання в просв^ синуса нососльозного каналу. В бшьшосп випадкв ме-дiальна межа прелакримальноТ бухти розмщу-валась на одному рiвнi iз латеральною стiнкою носовоТ порожнини в дiлянцi прикрiплення нижньоТ носовоТ раковини 54,8%, в 4,7% випадкв -медiальнiше (максимальне значення до 4,7 мм), у 40,5% синуав - назовн вщ вказаного рiвня.
Глибина прелакримальноТ бухти в середньо-му становила 6,3±2,7 мм. Максимальна виявле-на глибина прелакримальноТ бухти була 9,7 мм, м^мальна - 3,5 мм., при середньому змщенн досередини вщносно рiвня крiплення нижньоТ носовоТ раковини- 5,2±3,1мм.
Вiдстань вiд конхолакримального кута до дна верхньощелепного синуса на рiвнi ствустя в середньому складае 29,1±4,3 мм, при цьому максимальна виявлена глибина синусу була 40,4 мм.
Аналiзуючи анатомiчнi особливостi розташу-вання прелакримальноТ бухти, слiд вщм^ити складностi Т'Т вiзуального контролю при антрос-томiТ через середнiй носовий хщ. Для виконання ревiзiТ вмюту бухти слiд використовувати медич-ний шструментарш - щуп, що мае форму, яка б дозволила при введены через розширений ОМК огинати нососльозний канал. У випадку необхщ-ност вiзуалiзацiТ вказаноТ дiлянки все ж перевагу слщ надати штраназальному прелакримальному доступу чи комбiнованому iз використанням трансвесибулярного чи iнфратурбiнального вве-дення кутового ендоскопа та мантуля^ями через антростому.
Ендоназальний прелакримальний доступ слщ виконувати на рiвнi прикртлення передньоТ нижньоТ носовоТ раковини, при цьому зважати на можливють розширення допереду вiд вказаного орiентиру до 5,7±2,7 мм. В бшьшосп випадкiв прелакримальна бухта не випинае в просв^ порожнини носа, а розмщена на рiвнi медiальноТ стiнки верхньощелепного синуса у дшянц при-крiплення нижньоТ носовоТ раковини чи змщена латеральнiше, в середньому на 5,2±3,1 мм.
1ще однiею складною для санацiТ дшянкою верхньощелепного синуса е медiальна частина прелакримальноТ бухти, адже вона може поши-рюватись у напрямку дна носовоТ порожнини глибоко медiальнiше, а тому бути прихованою для вiзуалiзацiТ через антростому в середньому носовому ходк
Частота виявлених варiантiв розмщення вказаноТ дiлянки вiдносно медiальноТ стiнки синуса наступна: в переважаючш бiльшостi випадкiв вiдмiчаеться, що медiальнi вiддiли альвеолярноТ бухти розмiщенi медiальнiше вертикального рiв-ня медiальноТ стшки синуса (97,7% вимiрiв), розмiщення альвеолярноТ бухти на рiвнi медiа-
льноТ стшки (вiдхилення до 1,0 мм) було нехара-ктерним i спостерiгалось лише у 2,3% випадкв.
Середне вiдхилення альвеолярноТ бухти досередини вщносно рiвня медiальноТ стшки верхньощелепного синуса було 4,3±2,4 мм, максимальне виявлене - 10,3 мм. При цьому, середня вщстань до вказаноТ дшянки альвеолярноТ бухти вщ конхо-лакримального кута була 28,9±4,1 мм.
Виявлен особливостi будови синуса пщтвер-джують неможливiсть вiзуального контролю за санацiею патологiчного процесу пщ час хiрургiч-ного втручання при виконанн доступа через антростому в середньому носовому ходк
Висновки
Зважаючи на значне поширення дентальних iмплантацiйних технологiй доцiльно кожного па-цiента, якому виконуеться хiрургiчне втручання на верхньощелепному синусi розглядати як по-тенцiйного кандидата для дентальноТ iмпланта-цiТ, а тому обирати малошвазивну технiку втручання, яка б не попршувала умови для синуслн фтинга в подальшому.
Для забезпечення малоiнвазивностi втручання на верхньощелепному синуа iз збереженням мукоперюсту в дiлянцi iмовiрноТ аугментаци кют-ки синуса слiд дотримуватись наступних меж формування шфратурбшального сшвустя: на рн внi прикрiплення нижньоТ носовоТ раковини, при потребi розширення його дозаду, слщ дотримуватись рiвня 5 мм вище дна порожнини носу.
При наявносл патолопчного процесу в скла-дних для вiзуалiзацiТ через антростому в середньому носовому ходi просторiв (прелакримальна бухта та передньо-медiальнi вiддiли альвеолярноТ бухти) в залежност вщ виду патологiТ слiд використовувати альтернативы доступи через передню стiнку синуса, прелакримальний чи ш-фратурбiнальний, або ж шструменти, форма яких дозволяе огинати випинання нососльозного каналу чи медiальноТ стiнки синуса.
Перспективи подальших дослiджень
В подальших дослiдженнях плануеться вдос-коналення методики хiрургiчного втручання та розробити новий шструментарш для збшьшення ефективносп та малоiнвазивностi санаци верхньощелепного синуса.
Лiтература
1. Wormald P.J. Endoscopic Sinus Surgery: Anatomy, Three-Dimensional Reconstruction, and Surgical Technique. 3-rd edition /
P.J. Wormald. - NewYork : Thieme Medical Publisher, 2013. - 304 р.
2. Uluyol S. Radiofrequency Thermal Ablationversus Bipolar Electrocautery for the Treatment of Inferior Turbinate Hypertrophy: Comparison of Efficacy and Postoperative Morbidity / S. Uluyol, N.E. Karakaya, M.H. Gur [et al.] // Int. Arch. Otorhinolaryngol. -2016. - Vol. 20 (1). - P. 2-5.
3. Simmen D. Manual of Endoscopic Sinus Surgery: And Its Extended Applications / D. Simmen, N. S. Jones. - New York : Thieme, 2011. - 300 р.
4. Ghosh A. Modification of endoscopic medial maxillectomy: a novel approach for inverted papilloma of the maxillary sinus / A. Ghosh, S. Pal, A. Srivastava, S. Saha // J. Laryngol. Otol. - 2015. - Vol. 129 (2). - P. 159-163.
10.
Макеев Г. Г. Потребность населения в съемном протезирова- 11.
нии на частном примере / Г. Г. Макеев, Г.А. Макеев, А. А. Виль-чик // Ушверситетська кшшка. - 2014. - Т. 10, № 1. - С. 89-90. Бегларян В.В. Клшко-експериментальне обфунтування вико-ристання дентальних iмплантiв i3 наскрiзною пористiстю : авто- 12.
реф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.14 «Стоматолопя» / Виген Врежикович Бегларян; ГОУ ВПО «Самарский Государственный медицинский университет» Минздравсоцразвития России. - Самара, 2011. - 25 с. 13.
Параскевич В.Л. Дентальная имплантология : Основы теории и практики. 3-е изд. / В.Л. Параскевич. - М. : МИА, 2011. - 400 с. Wen S.-C. The influence of sinus membrane thickness upon membrane perforation during transcrestal sinus lift procedure [Еле- 14.
ктронний ресурс] / S.-C. Wen, Y.-H. Lin, Y.-C. Yang, H.-L. Wang // Clin. Oral Implants Res. - Режим доступу http://dx.doi.org/10.1111/ clr.12429.
Boyne P. J. Advances in preprosthetic surgery and implantation / 15.
P.J. Boyne // Current opinionin dentistry. - 1991. - № 1 (3). - P. 277-281.
Toscano Nicholas J. The Effect of Piezoelectric Use on Open Sinus Lift Perforation: A Retrospective Evaluation of 56 Consecutively 16.
Treated Cases From Private Practices / Nicholas J. Toscano, Dan Holtzclaw, Paul S. Rosen // Journal of Periodontology January. -2010. - Vol. 81, № 1. - P. 167-171.
Schwarz Linda. Risk Factors of Membrane Perforation and Postoperative Complications in Sinus Floor Elevation Surgery / Linda Schwarz, Vanessa Schiebel, Markus Hof [et al.] // J. Oral Maxillo-fac. Surg. - 2015. - Vol. 73. - P. 1275-1282.
Nolan P.J. Correlation between Schneiderian membrane perforation and sinus lift graft outcome: A retrospective evaluation of 359 augmented sinus / P.J. Nolan, K. Freeman, R.A. Kraut // J. Oral Maxillofac. Surg. - 2014. - Vol. 72. - P. 47.
Chiapasco M. The treatment of sinusitis following maxillary sinus grafting with the association of functional endoscopic sinus surgery (FESS) and an intra-oral approach / M. Chiapasco, G. Felisati, M. Zaniboni [et al.] // Clin. Oral Impl. Res. - 2012. - Р. 1-7. Маланчук В.О. Можливост та переваги ендоскошчного методу в лкуванш запальних захворювань верхньощелепноТ пазухи / В.О. Маланчук, 1.В. Федiрко, В.1. Шербул, Р.1. Федiрко // Ринолопя. - 2011. - № 1. - С. 3-7.
Pommer B. Effect of maxillary sinus floor augmentation on sinus membrane thickness in computed tomography / B. Pommer, G. Dvorak, P. Jesch [et al.] // J. Periodontol. - 2012. - Vol. 83. - Р. 551.
Шкорботун Я.В. Планування доступу до верхньощелепного синусу на основi аналiзу даних комп'ютерноТ томографп' патент шсля субантральноТ аугментацп' кютки / Я.В. Шкорботун // Ринолопя. - 2016. - № 2. - С. 19-24.
Реферат
РЕНТГЕН-АНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ МЕДИАЛЬНОЙ СТЕНКИ И АЛЬВЕОЛЯРНОЙ БУХТЫ ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОГО СИНУСА У ПАЦИЕНТОВ ПОСЛЕ СУБАНТРАЛЬНОЙ АУГМЕНТАЦИИ КОСТИ Шкорботун Я.В.
Ключевые слова: гайморотомия, верхнечелюстной синус, эндоскопическая ринохирургия, прелакримальная бухта, альвеолярная бухта, дентальная имплантация, синуслифтинг, субантральная аугментация, компьютерная томография.
Современная эндоскопическая ринохирургия подразумевает санацию патологического процесса, создание условий для самоочищення синуса и малоинвазивность вмешательства. Одна из составляющих малоинвазивности - избежание лишней травматизации мукопериоста синуса в тех областях, которые используются при дентальной имплантации и синуслифтинге. Изучено соотношение основных анатомических образований медиальной стенки и альвеолярной бухты верхнечелюстного синуса у 91 пациента, включая локализацию остепластического материала после синуслифтинга в 67 синусах. Предложен новый подход в хирургии синусов с учетом того, что каждого пациента следует рассматривать как потенциального кандидата для дентальной имплантации. Сформулированы рекомендации для формирования инфратурбинального соустья и эндоскопической санации прелакримальной и альвеолярной бухт.
Summary
X-RAY-ANATOMICAL FEATURES MEDIAL WALL AND ALVEOLAR RECESS OF MAXILLARY SINUS IN PATIENTS UNDERGOING SUBANTRAL BONE AUGMENTATION Shkorbotun Y.
Key words: maxillotomy, maxillarysinus, prelacrimal recess, alveolar recess, dental implantation, sinuslifting, subantral bone augmentation, computed tomography.
The modern endoscopic rhinosurgery provides sanitation and creating conditions for self-cleaning of sinus and mininvasive intervention. One of mininvasive intervention components is avoiding unnecessary injuries of sinus mucoperiostium in those regions, which could be used for dental implantation andsinus lifting. The ratio of major anatomical structures of medial wall and alveolarrecess in 91 patients, including localization of osteoplastic material after sinusliftingin 67 sinuses were investigating. New approach in sinus surgery was proposed inconsidering that each patient should be seen as potential candidate for dental implantation. Recommendations for infraturbinal access forming and endoscopic sanitation of prelacrimal and alveolar recesses were formulate.
5
6
7
8
9
