CC BY
44
O. Naboka
EVOLUTION OF US POLICY IN TAIPING REBELLION IN CHINA (1850 - 1864)
In the article analyzes the development of American policy in China during taiping rebellion in 1850 - 186. Revealed the main stages of the formation course over taiping state -Taiping -Tango. Also shown are the causes of the transition from US neutrality in the initial period of the uprising to the active struggle against the insurgents in the early 60-s of XIX century. As a result of the study, the author concluded that the 50-ies of XIX century Americans remain neutral, trying to wait for the outcome, and only then build a relationship with a party that will win in the fight. However, Washington changed its attitude to the Tayiping and joined the coalition of Western powers that supported the weak Qin empire in the early 60-s of XIX century. At the same time, the struggle against the US Taiping did not wear the official character and conducted hands of missionaries and adventurers such as John Ward, who set up private militias to fight against the rebellion. In the end, Washington has contributed to the suppression of the Taiping rebellion. John Ward has played a integral role in a smash of tai ping platoon in the river-valley Yangtze. And he acted in cooperation with British and French national defence forces.
Also considering the role of American missionary I. Roberts in a formation of hostility in the western society. In consequence of a research, an author is come to the
conclusion that Roberts, which was invited by the tai ping's leader Hun Sjutzuanem to Nanking, in 1862 he has provoked a conflict with a local authority and charged of murder of his servant-boy the prime-minister of Rengana. At once he wanted to show a barbarity and an acerbity of tai ping.
Generally the article deals with the research of topical issues, because studying of the external policy of the USA in China and in the Eastern Asia permits to understand of contemporary trends of international relations' development in this region. At the same time in Ukrainian historiography a special research is absent. Following American expansion in China will be consider in the next scientific articles.
Keywords: Taiping, USA, Qing empire, «The Ever-victorious army», missionaries, I. Roberts.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Пономарьова 1.С., дл.н., проф.; Чура В.1., дл.н., проф.
УДК 292.11(477.7)
Ю.М. Школьченко, О.В. Головко
РЕЛ1Г1Я I КУЛЬТИ ГРЕК1В П1ВН1ЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я АНТИЧНО1 ДОБИ: ДЖЕРЕЛА ТА 1СТОР1ОГРАФ1Я ПРОБЛЕМИ
У po3eidц1 аналiзуються ключовi джерела та iсторiографiя проблеми становления i розвитку релтйного свтогляду та культiв, що побутували у греюв в античних полках Швтчного Причорномор'я у VI ст. до н.е.-IV ст. н.е .
Ключовi слова: джерела, iсторiографiя, Швшчне Причорномор'я, антична доба, давт греки, полic, духовна культура, релтя, культи.
Важливою сторшкою далекого минулого Украши е iсторiя i культура античних держав Швшчного Причорномор'я, заснованих греками у VII-VI ст. до н. е. За час
63
свого iснування протягом майже тисячi роюв (до VI ст. н.е.) вони досягли значного розвитку у матерiальному виробницт, мiстобудуваннi, культурi та мистецтвi.
Цi держави знаходились у тюному зв'язку з оточуючим 1'х мiсцевим племiнним свiтом, збагативши скiфiв, сарматiв, фракiйцiв, таврiв, синдiв i меотiв досягненнями Стародавньо'1 Греци, особливо в галузях ремесла i мистецтва.
Держави Пiвнiчного Причорномор'я ввдграли значну роль i у житл античного свiту. Вони не тшьки постачали продовольство i сировину, але й зробили значний внесок у розвиток само'1 середземноморсько'1 антично'1 цившзаци.
В Пiвнiчному Причорномор'1 дослiдниками визначеш три зони антично'1 колошзаци: у гирлах Бугу i Днiстра, на Керченському i Таманському пiвостроваx, на твденно-захщному узбережжi Криму [2, с. 278-282].
Колошальш мiста регiону спочатку являли собою звичайш грецькi полюи, якi, умовно, залишалися частиною еллшського свiту в цiлому. Проте з часом, особливi географiчнi, полiтичнi, економiчнi i культурнi обставини 'хнього розвитку на твшчному узбережжi Чорного моря, сформували комплекс важливих вщмшностей вщ мiст, якi iснували у Середземномор'1. В середовищi еллiнiзованого населення навколишшх племен поступово, починаючи з IV ст. до н.е., формусться змшана греко-варварська господарська та культурницька традици, розквiт яких припадае переважно на перюд з III ст. до н.е.-IV ст. н.е.
З помггною гостротою вона проявляеться у Боспорськш державi, де грецькi полюи виникали на численних землях, заселених аборигенами. У меншш мiрi це позначилося на Ольви i особливо на Херсонеа. Але кожна з цих частин грецького свпу, будучи одним iз невiд'емниx елементiв цшого, вносила свою частку в загальну скарбницю не тiльки антично'1 культури, а й культури мюцевих племен [7, с. 161-165].
У перюд римсько'1 експанси у Пiвнiчне Причорномор'я та ранньому середньовiччi, греко-варварськi i римськi традици, що в значнш мiрi трансформувалися пiд впливом вiзантiйськоi культури, проникають i в староруську культуру, зокрема через мюта Криму, яю виникли на мiсцi античних полiсiв у VI-XII ст. [5, с. 29-30].
Вихщцями з юншського Мiлету в VII ст. до н. е. були засноваш полюи Березань, ниш ос^в бiля гирла Буго-Днютровського лиману та Пантiкапей у межах сучасно"1 Керчi. Протягом VI-V ст. до н. е. на Керченському i Таманському пiвостроваx виникли мюта Гермонасса, Горгшпа (Анапа), Фанагорiя, Феодосiя та iншi. В цей перюд на захщному узбережжi Кримського твострова почали розвиватися Херсонес (у межах сучасного Севастополя), поблизу Днютровського лиману - ^ра i Ншонш, а в гирлi Пiвденного Бугу - Ольвiя [3, с. 7-26].
У III ст. до н.е. бшя устя Дону з шщативи боспорщв утворився Танаiс, згодом -'хш мiста у Заxiдному Криму: Калос-Лимен, Китей, Патрасiй, Синдська Гавань. Всього на Швшчному Причорномор'1 вiдомi 24 грецьких античних мiста i понад 100 сiльськиx поселень [5, с. 24-28]. Цей процес яскраво шюструе виошв з платонiвського «Федона», який пiзнiше став крилатим: «...ми, еллши, обсiли Понт (Чорне море) неначе мурахи або жаби навколо болота» [14].
Давногрецью полюи залишили пюля себе багату та рiзноманiтну спадщину. Вони були першими державами на територи сучасно'1 Укра'1'ни, яю стали своерiдним каталiзатором соцiально-полiтичного, економiчного i культурного розвитку регiону.
Мюта за етшчним характером вiдрiзнялись одне вщ одного. Найвиразнiшим мiстом вважалась Ольвiя, найменш грецьким - Пантжапей та iншi полiси Боспорського царства, в яких бшьшють населення становили таври, юммершщ, меоти, синди i протослов'яни. Пiзнiше вони зосереджуються на Таманському пiвостровi у
Тмутаракаш, де виникне Тмутараканське князiвство Ки!всько! Русi, що вперше згадуеться у лiтописах пiд 988 р. [13, с. 67].
В античний перюд розпочалася писемна iсторiя Укра!ни, а !"! культура успадкувала i розвинула величезний досвщ стародавшх грекiв, започатковавши напрям цивiлiзацiйних орiентацiй, який вже у IX ст. виведе Русь на вiзантiйськy культурну традицш [26, с. 20-21].
1деолопчш уявлення, або релiгiйний свiтогляд в античних мютах Пiвнiчного Причорномор'я був полггастичним. Давнi греки поклонялися багатьом божествам, що уособлювали рiзноманiтнi явища природи. З часом виникають культи окремих божеств, що вщгравали значну роль у житп полiсiв.
Дослщники розрiзняюють два визначних етапи у розвитку релЫ! населення пiвнiчнопричорноморських мют [1, 220-224]:
- перший (VI-I ст. до н. е.) характеризуеться юнуванням давньогрецького пантеону божеств;
- другий (I-IV ст. н. е.) визначаеться появою в релЫ! полiсiв кyльтiв негрецького походження, запровадженням культу римських iмператорiв i формуванням моноте!стично! релЫ! - християнства.
Релiгiя i культи Швшчного Причорномор'я, сформованi на греко-римськш традици та продовженi у вiзантiйський перiод пiд егiдою схщного християнства, стали пiдгрyнтям для бурхливого розвитку духовно! культури населення Руси-Укра!ни. У цьому контекст актyальнiсть проблеми, що розглядаеться у статл, зумовлена наступними чинниками:
- потребою у дослщженш джерел юторико-культурницько! ретроспективи розвитку антично! релЫ! та кyльтiв Швшчного Причорномор'я;
- постiйним науковим штересом до традицiй греко-римсько! антично! духовно! культури населення Швдня Укра!ни.
Джерельну базу наукового пошуку складають свщчення давнiх авторiв, насамперед Геродота, Дюдора Сицилiйського, Страбона, Демосфена, Птолемея, ПлЫя Старшого, Йордана, Прокопiя Кесарiйського, Менандра Протектора Феофшакта Симокатти, Маврикiя Стратега, а також yкладачiв ^ативського лгшписного зводу.
Найважливiшими джерелами залишаються археолопчш, якi були здобyтi при розкопках мют, поселень i некрополiв (могильниюв) та споруди, чи !хш залишки вiзантiйського перiодy i Ки!всько! Руа, якi збереглися на Пiвднi Укра!ни.
Визначаючи стан дослiдження проблеми, необхщно зазначити, що з кiнця XIX ст. у Криму розгорнулися систематичш розкопки чотирьох античних мют-держав -Березаш та ОльвГ! (Б.В. Фармаковський, С.Р. Штерн), Херсонеса (К.К. Костюшко-Валюжинич, Р.I. Лепер), Пантiкапея (К.С. Думберг, В.В. шкорпгл). Серед дослщниюв античних пам'яток архiтектyри старшого поколшня у пгвнгчному Причорномор'! слгд назвати Г.Д. Белова, В.Д. Блаватського, В.Ф. Гайдукевича, К.С Гриневича С.О. Жебелева, В.! Кадеева, Ю.1 Козуб, В.В. Лапша, О.М. Карасьова, О.! Лев^ Л.М. Славша, M.I. Сокольського.
Сучасна вгтчизняна iсторiографiя з питання, що розробляеться, представлена працями археолопв: С.А. Беляева, С.Б. Буйських, В.М. Зубаря, Г.Ю. Ьакша, М.М. Iевлева, В.В. Кратвшо!, С.Д Крижицького, Н.О. Лейпунсько!, С.Б. Охотнiкова, А.С. Русяево!, Н.М. Секерсько!, М.В. Скржинсько!, П.П. Толочка, А.Л. Якобсона; дослщниюв гсторг! укра!нсько! культури: Я.Д. Iсаевича, I.П. Крип'якевича М.В. Поповича та шших.
Особливютю реконструкцп релiгiйного життя пгвнгчно-причорноморських греюв антично! епохи, полягае в тому, що ми не маемо достатньо! кшькосл гсторичних
65
джерел, зокрема свiдчень античних aBTopiB про Швшчне Причорномор'я. З шшого боку в основу релейного життя кожного окремого полiса був покладений пантеон окремого мюта у метрополй (Афiни, Корiнф, Мiлет тощо). Тому обумовленим е використання джерел, що описують культи i релЫю материково! Грецй. Разом з тим, брак письмових джерел компенсуються великою кшькютю археологiчних артефактiв, епiграфiчних пам'яток, нумiзматичних комплексiв, графiтi i дшштГ (написи на побутових речах).
Вщомо, що в Ольвй були популярними культи Аполлона, ДельфЫя, Дiонiса, Ахила Понтарха, Аполлона ЛГкаря (С.Д. Крижицький, А.С. Русяева); у Херсонес -Зевса, Дiви Парфенос, Гелiоса, АфродГти (В.1. Кадеев, В.М. Зубарь); у мютах европейського Боспору - Аполлона ЛГкаря, Артемiди, Деметри, а в азшськш його частинi найбiльш шанували Афродиту Уранiю (М.1. Сокольський) [1, с. 220].
В Ольвй знайдена мармурова плита (кш. III-поч. II ст. до н.е.), яка змальовуе жертвоприношення одному з мiсцевих божеств. На нш зображена статуя божества, вiвтар, п'ять жерцiв, ритуальна посудина i баран - тварина для жертви (А.С. Русяева) [15]. З Пантикапе! походить теракотова плитка I ст. н. е., на якш зображено жертвоприношення на честь бога Дюнюа (1.Д. Марченко) [1, с. 221].
Ритуальш функцй виконували святилища бопв. Прикладом слугуе святилище Деметри у Имфе! VI-III ст. до н.е (М.М. Худяк) [1, с. 221].
Крiм жертвоприношень на честь бопв проводили традицшш урочистi свята. Вони складалися з виконання пмшв, танщв навколо вiвтаря, спортивних i кiнних змагань (М.В. Скржинська) [19]. Одну з таких подш - хщ святково! релГгшно! процесй, присвячено! культу Дiонiса у Ольвй V ст. до н.е. описав Геродот [4, с. 324].
Загальногрецью культи олГмпшських бопв у повному асортимент також були широко представлени у полюах Швшчного Причорномор'я. У дослщженому археологами житловому будинку друго! пол. VI ст. у мют ТГрГтака знаходився вiвтар 6огинГ Гестй, а поруч - статуетки Деметри i Кори (В.Ф. Гайдукевич) [2, с. 467].
Поруч з культами ОлГмпу серед греив-колошслв, особливо у Боспорському царста, набув поширення культ правителя. Страбон залишае нам згадку про правителя Боспору Перисада: «Пересща навпъ шанували як бога» [21, с. 284].
Тривалий економiчний, полГтичний i культурний контакт грекiв з мюцевим, у т.ч. скГФським, населенням призвГв до появи своерiдного синкретизму, який не залишився поза увагою Геродота: «Гестня у скифов называется Табити, Зевс вполне правильно Папай, Гея - Апи, Аполлон - Гойтосир, Афродита Урания - Агимпаса, Посейдон -Татимасад. У них не принято воздвигать ни изображений, ни алтарей, ни храмов никому кроме Ареса» [4, с. 323].
ПершГ науковГ дискусй вГдносно характеру i походження античних релiгiйних культГв у греюв ПГвнГчного Причорномор'я припадають на двадцят роки XIX ст. тсля публшацй 23 листопада 1821 р. донесення, представленого Шператорськш академй! наук росшським археологом академiком G.G. Кьолером, в якому вш ототожнюе залишки причорноморських храмiв з даними античних авторiв. ДискусГю продовжили В В. Латишев, M.I. Ростовцев, I.I. Толстой, [20, с. 140-142].
Важливе значення мало створення у 1859 р. Ыператорсько! археолопчно! комюй, яка керувала уама розкопками на територй держави. Загальним недолгом цього перiоду була вщсутнють точного опису знайдених об'ектiв. Заслуговуючими уваги, в багатьох випадках, визнавалися лише пам'ятки мистецтва, етграфй та нумiзматики, що призвело до втрати багатьох ушкальних артефактiв, у тому числГ з юторй релЫ! мют ПГвнГчного Причорномор'я. Натомiсть побачили свГт першi науковi працi, присвяченi Боспору, Ольвй, Херсонесу та шшим мютам, у яких поруч з матерГальними об'ектами аналГзуються пам'ятки духовно! культури, у т.ч. - культовГ предмети. [1, с. 22- 25].
66
Пiд час розкопок в Ольвй, проведених Б.В. Фармаковським у1901-1915 рр. були знайденi залишки храму Аполлона i некрополь, на якому визначеш типи поховань i ретельно описаний поховальний швентар.
Не обминув своею увагою питання розвитку духовно! культури греюв-переселенцiв i М.С. Грушевський. У першому томi фундаментально! пращ «Iсторiя Укра!ни-Руси» вчений, аналiзуючи розвиток Боспору, ОльвГ!, Херсонесу та шших полiсiв звертнув увагу на взаемовплив духовних культур греюв i мiсцевих кочових народiв: «Коло ОльвГ! бачимо елшГзованих Скитiв Калiпiдiв, а й дикiшi Скити та !х царi не могли устоятися перед чаром грецько! культури...» [6, с. 89].
У 20-30-х роках ХХ ст. над проблемою розвитку декоративного розпису у Боспорi та його зв'язках з традицшними античними культами активно працюе М.1. Ростовцев, що довiв iснування синкретизму грецького та iрано-малоазiйського пантеону.
Проблема особливостей релЫйного життя Пiвнiчного Причорномор'я займае одне з головних мюць в дослщженнях В.Д. Блаватського, який вперше представив науковому свггу загальну картину духовно! культури античного населення Швшчного Причорномор'я на сторшках свое! фундаментально! пращ «Античная археология Северного Причерноморья», що побачила свГт у 1961 р. [3].
Цжаву гепотезу висунув Д.Б. Шелов: аналiзуючи рельефнi могильнi стели з некрополiв II ст. н.е. твшчнопричорноморських полiсiв, вчений робить припущення про iснування тiсного зв'язку духовного i суспiльного життя, коли похованi чоловiки рiзних мирних професiй часто зображувалися у вшському спорядженнi як захисники свого мюта [25, с. 135].
У 1975 р. вГтчизняна iсторiографiя збагатилася збiркою статей, присвячених ОльвГ!, в якш значне мюце придiлялося духовнiй культурi жителiв мюта, у т.ч. релЫйному життю i культам. Прикладом слугуе стаття А.С. Русяево! щодо пантеону мiста та його патрона - Гермеса [16, с. 124-125].
Слщ зазначити, що релЫйне життя i культи у полюах Пiвнiчного Причорномор'я завжди знаходились серед наукових штереав сучасних провщних вiтчизняних «античниюв». Так, С.Д. Крижицький дослщжував храм Афродiти на Березаш; М.В. Скржинська описала Троянський цикл мiфiв на творах давньогрецького прикладного мистецтва з Швшчного Причорномор'я; святилища Ахшла на Бейкушському мисi поблизу Очакова i на островi Левке (Змпний) та Афродiти у Борисфенщ вивчали вiдповiдно С.Б. Буйських, С.Б. Охотшков, В.В. Назаров.
У другому томi фундаментального академiчного наукового видання «Археолопя Укра!нсько! РСР» духовнi традищ! в античних полiсах аналiзуються у роздш: «Пам'ятки культури, мистецтва, побуту та рел№» [2, с. 455-489]. Це стосуеться i багатотомно! колективно! монографГГ! «Археология СССР». В окремому том^ що присвячений iсторГ!! та археологи античних держав Швшчного Причорномор'я також вмщено спецiальну главу «Культура и религия» [1, с. 211-225].
У рамках проекту «Укра!на крГзь вши» в 1998 р. вийшла з друку книга С.Д. Крижицького, В.М. Зубаря i А.С. Русяево! «Античш держави Пiвнiчного Причорномор'я», на сторшках яко! детально аналiзуеться релЫйне життя i культи у грецьких полюах [11].
Слщ зазначити, що у контексл нашого дослiдження особливе мюце посщае iсторiографiя проблеми поширення християнства в античних мiстах Швшчного Причорномор'я у довiзантiйський перiод (1-Ш ст. н.е.). На думку Т.М. Усачово! його розповсюдження було частиною загального процесу поступово! християнiзацi! схщних регiонiв Римсько! iмперГ! [24, с. 148-152].
Цьому питанню присвяченi пращ С.С. Голубцово! А.Б. Рановича, 1.С. Свенцицько! Окремi моменти релiгiйного життя полiсiв niBHi4Horo Причорномор'я у першi столiття нашо'1 ери на ochobï археологiчних i епiграфiчних матерiалiв дослщжували Б.Н. Гракова, Ю.Г. Виноградова, Н.В. Пятишева, В.М. Зубарь, G.I. Соломоник, I.A. Левинська, Т.М. Арсеньева, Т.М. Книпович, болгарська вчена М. Ткачева-Хитова та шш1
У монографiях В.М. Зубаря, С.Д. Крижицького, Н.А. Лейпунсько'1, Ю.В. Павленка, А.С. Русяево'1, A.I. Хворостеного розглядаються не т1льки питання релЫйного життя у Березанi, Боспорi Кемiрiйському, Ольви та Херсонесi з часу заснування до початку християшзацп, а й проблема трансформаци останнього у ранньохристиянський Корсунь, з якого почалося офщшне хрещення Русi [8; 9; 12; 17; 18].
У сферi фундаментальних наукових дослщжень проблеми духовно! культури античного населення Швшчного Причорномор'я велике значення мае традицшна масштабна науково-практична конференщя «Украша-Грещя: юторична спадщина i перспективи ствробггництва», яку проводить Марiупольський державний унiверситет i в якш плiдно працюе секщя «Археолопя та антична iсторiя». Прикладом слугуе конференщя що вiдбулася 27-29 травня 1999 року. За проблематикою нашоï статл на цьому авторитетному науковому форумi виступили вiдомi вгтчизняш вченi С.Д. Крижицький, А.С. Русяева, М.В. Скржинська, С.Б. Буйських, С.Б. Охотшков, В.В. Назаров, К.А. Сладкевич, Т,М. Усачева [23].
Таким чином, викладений матерiал дозволяе дшти наступних висновюв: у XIX ст та до кшця 80-х рр. XX ст. iсторiографiя проблеми становлення i розвитку релНйного свiтогляду та кулклв, що побутували у грекiв в античних полюах Пiвнiчного Причорномор'я у VI ст. до н.е.-IV ст. н.е через низку причин не були об'ектом комплексного вивчення. Проте на сучасному етат юторюграфи вгтчизняними авторами В.1. Кадеевим, С.Д. Крижицьким, А.С. Русяевою, В.М. Зубарем, В.В. Крашвшою, М.В. Скржинською та шшими були здiйсненi важливi кроки щодо комплексного висвiтлення питань, пов'язаних з виникненням, статусом i функщонуванням релЫйного свiтогляду та культiв в полюах з середини VI ст. до н.е. до початку ïхньоï християшзацп у I-III ст. н.е.
Список використаноУ л1тератури
1. Античные государства Северного Причерноморья // Археология СССР / отв. ред. тома : Г. А. Кошеленко, И. Т. Кругликова, В. С. Долгоруков. - М. : Наука, 1984. -392 с. : ил.
2. Античш держави Швшчного Причорномор'я // Археолопя Украшсь^' РСР. У 3-х т. / редкол. тому : В. О. Анохш, А. О. Бшецький, Л. М. Славш, О. I. Тереножкш. - К. : Наукова думка, 1971. - Т. 2489 с.: ш.
3. Блаватский В. Д. Античная археология Северного Причерноморья / В. Д. Блаватский. - М. : Издательство АН СССР, 1961. - 230 с.: ил.
4. Геродот. История : в 9-ти кн. / пер. Г. А. Стратановского. - М. : Наука, 1972. -600 с.
5. Греки на украшських теренах. Нариси з етнiчноï ютори. Документи, матерiали, карти / М. Дмитрiенко, В. Литвин, В. Томазов та шш1 - К. : Либщь, 2000. - 488 с.: ш.
6. Грушевский М. С. Iсторiя Украши-Руси. В 11 т. 12 кн. / М. С. Грушевський. - К. : Наукова думка, 1991. - Т.1. - 736 с.
7. Давня iсторiя Украши. У 2-х кн. / П. П. Толочко, Д. Н. Козак, С. Д. Крижицький та ш. - К. : Либщь, 1995. - Кн. 1. - 15 с.: ¡л.
8. Зубарь В. М. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси / В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. - К. : Наукова думка, 1988. - 209 с.
9. Зубарь В. М. От язычества к христианству: начальный этап проникновения и утверждения христианства на Юге Украины (II пол. III в.-I пол. VI в.) / В. М. Зубарь,
A. И. Хворостяный. - К. : Институт Археологии НАН Украины, 2000. - 179 с.: ил.
10. Крижицький С. Д. Храм Афродгги на Березаш. Реконструкщя / С. Д. Крижицький // Украша-Грещя: юторична спадщина i перспективи сшвробгтництва : зб. наук. пр. Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Марiуполь, 27-29 трав. 1999 р.). -Марiуполь : Марiупольський гумаштарний шститут, 1999. - 1 том (частина 1). -С. 7172.
11. Крижицький С. Д. Античш держави Швшчного Причорномор'я / С. Д. Крижицький, В. М. Зубарь, А. С. Русяева. - К. : Альтернативи, 1998. - 352 с. -(Украша ^зь вки. Т. 2)
12. Крыжицкий С. Д. Ольвия: Раскопки, история, культура / С. Д. Крыжицкий, Н. А. Лейпунская. - Николаев : Возможности Киммерии, 1997. - 192 с.
13. Лгтопис Руський / пер. з давньорус. Л. С. Махновця. - К. : Дншро, 1989. - 591
с.: ш.
14. Платон Федон [Електронний ресурс] // Платон Собрание сочинений в 4-х т. Т. 2. / Платон. - М. : Мысль, 1993. - С. 7-81 - Режим доступу : philosophy.ru/library/plato/fedon.html.
15. Русяева А. С. Культы и святилища в сфере политики демократических полисов в Северном Причерноморье в раннеэллинистическое время / А. С. Русяева // Вестник древней истории. - 2000. - №3. - С. 74-82.
16. Русяева А. С. О культе Гермеса в Ольвии / А. С. Русяева // Ольвия : сб. / редкол. : С. Н. Бибиков. Ю. И. Кобуз, С. Д. Крыжицкий, А. С. Русяева. - К. : Наукова думка, 1975. - С. 118-125.
17. Русяева А. С. Религия и культы античной Ольвии / А. С. Русяева. - К. : Наукова думка, 1992. - 354 с.
18. Русяева А. С. Боспор Киммерийський: история и культура / А. С. Русяева,
B. М. Зубарь. - Николаев : Возможности Киммерии, 1998. - 109 с.
19. Скржинська М. В. Свята Афродгти в Швшчному Причорномор'! (VI-I ст. до н.е.) / М. В. Скржинська // Кшвська старовина. - 2003. - № 2. - С. 3-12.
20. Сладкевич К. А. Iсторiя дослщження античних святилищ VI-I ст. до н.е. у Швшчному Причорномор'! / К. А. Сладкевич // Украша-Грещя: юторична спадщина i перспективи ствробгтництва : зб. наук. пр. Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Марiуполь, 27-29 травня 1999 року). - Марiуполь : Марiупольський гумаштарний шститут, 1999. -Т.1, ч. 1. - С.140-143.
21. Страбон География : в 17 кн. / Страбон; пер. Г. А. Стратановского. - М. : Учпедиздат, 1964. - 942 с.
22. Толстой И. И. Культ Аполлона на Боспоре и в Ольвии / И. И. Толстой. - М. : Наука, 1984. - 190 с.
23. Украша-Грещя: юторична спадщина i перспективи ствробгтництва : зб. наук. пр. Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Марiуполь, 27-29 трав. 1999 р.). - Марiуполь : Марiупольський гумаштарний шститут, 1999. - Т. 1, ч. 1. - 543 с.
24. Усачева Т. М. Изучение раннего христианства в Северном Причерноморье в отечественной историографии / Т. М. Усачева // Украша-Грещя: юторична спадщина i перспективи ствробгтництва : зб. наук. пр. Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Марiуполь,
27-29 трав. 1999 р.). - Марiуполь : Марiупольський гуманггарний iнститут, 1999. - Т. 1,
4. 1. - С. 148-152.
25. Шелов Д. Б. Северное Причерноморье 2000 лет назад / Д. Б. Шелов. - М. : Наука, 1975. - 153 с.: ил.
26. Яковенко Н. М. Нарис ютори Украши з найдавшших чаав до кшця XVIII ст. : навч. поаб. / Н. М. Яковенко. - К. : Генеза, 1997. - 312 с.
Стаття надшшла до редакци 22.05.2015 р.
Y. Nikolchenko, O. Golovko
RELIGION AND CULTS OF THE GREEKS OF THE NORTHERN BLACK ANTIQUE ERA: SOURCES AND HISTORIOGRAPHY OF THE PROBLEM
Important Chapter of a distant past of Ukraine have a history and culture of the ancient States of the Northern black sea region. founded by the Greeks in the VII-VI centuries to D. E. At the time of its existence for almost a thousand years (since the VI century. ad) they have achieved significant development in material production, urban development, culture and art.
Ideological views, or religion in the ancient cities of the Northern black sea region was polytheistic. The ancient Greeks worshiped many deities that personified various phenomena of nature. Arise over time, the cults of individual deities, who played a significant role in the life of the policies.
Researchers rossat two interesting stage in the development of the religion of the population of the Northern Black sea towns:
- the first (VI-i centuries to ad) is characterized by the existence of the Greek Pantheon of deities;
- the second (I-IV century A. E.) is defined by the appearance of the religion of policies cults of Greek origin, the introduction of the cult of the Roman emperors and the formation of the monotheistic religions - Christianity.
Religion and cults of the Northern black sea region, formed on the Greco-Roman tradition and continued in the Byzantine period under the auspices of Eastern Christianity became the basis for the rapid development of the spiritual culture of the population of Rus-Ukraine. In this context, the relevance of the problem addressed in the article, due to the following factors:
- the need to study the sources of historical-cultural retrospective of the development of ancient religions and cults of the Northern black sea region;
- permanent scientific interest in the traditions of Greco-Roman ancient spiritual culture of the population of the South of Ukraine.
In the nineteenth century and until the late 80-ies of the XX-th century historiography of the problem of formation and development of religious worldviews and cults, which were common among the Greeks in the ancient policies of the Northern Black sea in the VI century B. E.-IV century A. e due to a number of reasons, have not been the object of comprehensive study. However, at the present stage of the historiography of native authors V.I. Kadeev,
5.D. Crizhitski, A.S. Rusanowa, V.M. Zubar, V.V. Krapivina, N. I. Skrzhynska and other important steps were taken regarding complex coverage issues associated with the occurrence, status and functioning of the religious worldview and religious Affairs of the Polis from the middle of VI century to D.E. prior to their Christianization in i-III century A E.
Key words: sources, historiography, Northern Black sea coast, the period of classical antiquity, the ancient Greeks, the Polis, spiritual culture, religion, cults.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо А.В., дл.н., проф.; Молчанов В.Б., кл.н., с.н.с.
