CC BY
21
регулювання зайнятост1 як фактор розвитку економ1ки кра1ни в контекст1
евроиейсько! штеграцп
к. е. н. Онищук Ю. В.
Украта, м. Вгнниця, Вгнницький нацгональний аграрний утверситет
ABSTRACT_
The article deals with employment and unemployment problems of the population of Ukraine. On the basis of statistical data, an analysis of the system of socio-economic relations related to providing economically active population with workplaces and its participation in socially useful activities is carried out. The analysis of the problem makes it possible to point out that the socio-economic development of Ukraine should provide an opportunity to implement the labor aspect of the life of the population and a sufficient level of its income. Restrictions or lack of conditions for the realization of labor potential creates preconditions for labor migration. The flows of labor migrants reflect local labor markets through a significant outflow of the able-bodied population, which leads to social strain. It ultimately contributes to the liquefaction of the rural settlements network due to the disappearance of few small communities. State regulation of employment on the basis of market regulators is connected with professional labor markets, the formation of which in different regions has specific features. It is determined that the state promotes effective employment of the population, in particular by developing and implementing state and regional employment programs, optimizing the objects of education, health care, social protection, consumer services.
Вступ. Перехщ Укра!ни на европейський вектор розвитку супроводжусться трансформащйними перетвореннями, яю впливають на загальне макроекономiчне становище кра!ни, структуру нащонально! економши, це, в свою чергу, призводить до зниження рiвня зайнятосп населення краши, безробитя та трудово! мпраци громадян. Ця проблема е досить актуальною, оскшьки ескалащя кризових явищ присутшх останшми роками стае все бшьш динамiчною, що несе в собi негативш наслщки в забезпеченш якюних параметрiв ринку пращ, недостатнють залучення кадрового катталу до економши кра!ни та, як наслщок, зниження рiвня !! економiчноi безпеки. Тому перед сучасною науковою спшьнотою постае нагальна потреба у формуванш науково-методичного iнструментарiю вивчення питань трудово! зайнятосп населення, як однiеi зi складових економiчного вимiру сучасного сустльства. Головним завданням е розробка концептуальних напрямюв реалiзацii державно! полiтики щодо збереження кадрового потенцiалу та залучення молодого поколшня до виробництва нащонального продукту, оскiльки високий рiвень безробитя мае негативний вплив як на економшу кра!ни, так i на суспшьство загалом.
Результати дослiдження. Зайнятють населення - найбiльш узагальнена характеристика економши, що передбачае самостiйну або колаборативну участь працездатних члешв сустльства в здшсненш будь-якого рiзновиду суспшьно-корисно! працi, яким вони забезпечують задоволення як сво!х, так i громадських потреб. За економiчною суттю, зайнятють е одним iз найважливiших факторiв функцiонування i розвитку економiки, що вщображае досягнутий рiвень економiчного розвитку, внесок живо! пращ в досягнення виробництва, через об'еднання виробництва й споживання. За сощальною суттю - тюно пов'язана iз задоволенням людиною рiзних потреб у сферi пращ набуттям i пiдвищенням квалiфiкацii, трудових навиюв, прагненням до творчостi, самовираженням, а також задоволенням матерiальних потреб через доходи, як особа отримуе за свою працю [7], так як для бшьшосн людей робота е практично единою можливютю забезпечити себе засобами до юнування [9]. Зайнятють населення не ильки створюе матерiальнi й духовнi блага, а й змшюе природу людини, розвивае !! здiбностi, нахили й сощально необхiднi якостi, тобто формуе людину як особистють. Таким чином, зайнятють населення виступае в суспшьсга тим
ARTICLE INFO_
Received 09 April 2018 ' Accepted 26 April 2018 Published 01 May 2018
KEYWORDS
employment, secondary employment, unemployment, labor market, freelance,
European integration
© 2018 The Author.
фундаментом, завдяки якому змшюеться сощальне становище людини в суспшьсга, а також формусться И соцiально-професiйний портрет як особистосп [7].
У нашi дш в сферi працi та зайнятосп вiдбулися iстотнi змiни: у багатьох людей змшився соцiальний статус, порушилися звичнi iнтереси i цiнностi, став простежуватися обмежений попит на працю i як наслiдок - з'явилося безробптя [6], вiд якого в Укра1ш найбiльше потерпають молодi особи у вщ вiд 15 до 24 роки. Основш причини тако! тенденцп слiд вбачати у невщповщносп рiвня пiдготовки фахiвцiв в Украш потребам виробництва 1 низьку конкурентоспроможшсть випускникiв вузiв з бiльш досвщченими претендентами на робоче мiсце [7]. Серед причин молодiжного безробiття найбшьш частiше зустрiчаються такi:
- небажання роботодавщв приймати на роботу недосвщчену та неквалiфiковану молодь. Особливо це стосусться молодих жiнок, позаяк е висока ймовiрнiсть, що вони братимуть вщпустки по догляду за дитиною та лiкарнянi;
- низькi офщшш зарплати для молодих працiвникiв, як пропонуються на робочих вакансiях, i вiдповiдно, небажання молодi !х заповнювати;
- високий рiвень корупци при влаштуванш на ваканси, що користуються попитом, особливо в державних установах, на великих тдприемствах.
Бiльшiсть зарубiжних кра!н придiляють особливу увагу питанням зайнятосп та працевлаштування молодi, що доводить важливють державного управлiння даним напрямком в контекст його впливу на стан i процес розвитку державно-суспшьних вiдносин. В Украш, своею чергою, на цьому етапi розвитку нащонального державотворення немае загально! стратеги розвитку держави, нащонально! 1де!. Тому ниш в умовах евроштеграци Украши, реальною е можливiсть поеднання впчизняних традицiй та зарубiжних пiдходiв i методiв у сферi позитивних здобутюв iз вдосконалення державного координування зайнятосп [10].
Ще однiею з причин безробггтя е зниження соцiальних стандарпв, та як наслiдок мiграцiя працездатного населення за кордон в пошуках «кращого життя». Аналiз показникiв ВВП, ВВП на душу населення та середньо! заробпно! плати у перерахунку в долари США демонструють с^мке зниження рiвня життя населення протягом останшх рокiв. Так ВВП на душу населення у 2010 рощ становив 2974,0 доларiв, а у 2017 вже 2459,0 доларiв, а мшмальна зарплатня зросла за цей перюд всього на 17,5 доларiв, а за умов скорочення ВВП та негативного торпвельного сальдо навпъ незначний рют зарплатнi говорить про додаткову емюда грошово! маси, що вщповщно спонукае iнфляцiйнi процеси. У цих умовах ми спостертаемо ситуащю, коли стимули для населення використовувати свою трудову активнють в Украш повнiстю вiдсутнi, а недофiнансування державного бюджету призводить до зниження сощальних видатюв та подальшо! сощально1 деградаци.
Погiршення ситуаци щодо зайнятостi та безробптя спостерiгалось в усiх регюнах, не дивлячись на вiйськову агресда на Сходi Укра1ни. Рiвень безробптя серед чоловшв i надалi е значно вищим, нiж серед жшок. В основному це пояснюеться тим, що украшсью жiнки довше живуть, довший перiод часу зберiгають працездатнють та мають менший рiвень доходiв \ пенсiй, що спонукае !х до трудово1 активностi, у тому чи^ пiсля досягнення пенсiйного вшу. Проте офщшш показники безробптя в Украш в декшька разiв менше реальних. Це насамперед зумовлено прихованим безробптям, ^м того, масштаби реального безробптя недоощнещ оскiльки в показниках зареестрованого безробптя не охоплено ошб, яю не були зареестрованi в Державнш службi зайнятостi, але вважалися би такими за визнаними у свт критерiями [7].
Оскшьки в майбутньому Укра1на плануе увшти до складу Свропейського Союзу, то дослщження питання зайнятостi доцiльно проводити в порiвняннi з показниками €С Важливим для Укра1ни е аналiз евроiнтеграцiйного досвiду держав Центрально1 та Схщно1 Свропи. Головними проблемами для цих кра1н протягом десяти роюв е: високий загальний рiвень безробптя та збшьшення його тривалостi; надвисокий рiвень безробiття серед молодi; висока зайняпсть у неформальному секторi економши; старiння робочо1 сили та тдвищення пенсiйного вiку; iнтенсивна трудова м^ращя. Для Укра1ни ризики евроiнтеграцil пов'язаш, перш за все, з посиленням залежносп економiки вiд зовнiшнiх факторiв, масовими звiльненнями працiвникiв пiд час запровадження режиму вшьно1 торгiвлi. Стае зрозумшим, що ситуацiя вимагае сталого розвитку, створення нових робочих мюць у контексп евроштеграци Украши [11].
04
ts
H
5
о a
м щ
о
и
12 10 8
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Роки
Укра!на Кра1ни СС
6
4
2
0
Рис. 1. Динам1ка р1вня безроб1ття в УкраЫ та крагнах СС Джерело: узагальнено автором за даними [2], [3]
З рисунка 1 помнно, що piBeHb безробитя в кра!нах €С за перюд з 2010 по 2017 piK скоротився з 9,6 % до 7,6 %, що спричинено диверсифшащею виробництва та розвитком економши краш-члешв. В Украш ж навпаки за цей перюд даний показник зрю iз 8,2 % у 2010 рощ до 9,5 % у 2017 рощ
80
04
•р 60 О
о
5 40
8 20
щ п й 0
68,6
68,6
68,4
68,4
69,2
70,1
71,1 72,9
58,4
59,1
59,6
60,2
56,6
56,7
56,3
56,1
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Роки
Украша Краши СС
2017
Рис. 2. Динамгка ргвня зайнятостг в Украгнг та крагнах СС Джерело: узагальнено автором за даними [2], [3]
Протилежним до piвня безробггтя е piвень зайнятосп, який ми можемо спостерГгати на рис 2. Зпдно даних Свростату у GC, станом на 2017 рш piвень зайнятостi населення становить 72,9 %, що на 4,3 % бшьше вщ показника 2010 року. Украша значно поступаеться СС, оскшьки тут зайнято лише 56,1 % населення.
Слщ зауважити, що в Украш стають дедалi популяршшими нестандаpтнi форми зайнятостi (фршанс), оскшьки люди, як займаються такою дГяльшстю, припиняють бути залежними вщ роботодавця i працюють на себе. Але таю форми зайнятосп потребують регулювання з боку держави, оскшьки в подГбних вiдносинах ш роботодавець, ш найманий (офщшно чи неофщшно) пращвник не мають жодних сощальних гарантш Сьогодш неформальна зайнянсть поширюеться значними темпами i охоплюе вс неформальш робоч1 мюця як у неформальному, так i в офщшному секторах економши. Так, у 2016 р. кшьюсть неформально зайнятого населення зменшилась на 342,1 тис. осГб порГвняно з 2015 p. i становила 4,0 млн осГб (24,3 % вщ кшькосп усього зайнятого населення). За гендерною ознакою самозайнянсть виглядае так: 77,5 % жшок проти 72,1 % чоловтв, а в сшьськш мюцевосп бшьша, шж у мюьких поселеннях вщповщно 92,2 % та 44,8 % [12]. В кра!ш головними причинами стрГмкого поширення фршансу в останш роки е бажання дуже значно! частки вже зайнятих пращвниюв знайти додатковГ джерела доходГв у зв'язку з кризою, а також - ширшГ можливосп першого працевлаштування, у т.ч. для студенпв, вищГ розмГри заробптав. свобода у виборГ часу, мюця i форми виконання роботи, загалом - ширшГ можливосп самореалГзаци при вшьному робочому графшу.
Вторинна зайнятють - теж е невщ'емним елементом будь-якого ринку пращ. З одного боку, вторинна зайнятють е одним з елеменпв гнучкого ринку пращ ^ отже, шструментом тдстроювання наявно! на ринку пращ робочо! сили. Виконання ще! функцii вторинною зайнятютю сприяе появi велико! кiлькостi тдприемств, здатних швидко реагувати на змшу ринково! кон'юнктури. Але з шшого боку, найбiльш мобiльнi працiвники займуть бшьше одного робочого мiсця, а хтось залишиться зовшм без роботи. У зв'язку з цим актуальними е питання управлшня вторинною зайнятютю.
Вторинну зайнятють слщ розглядати, як багатопланову проблему з рiзних сторш: економiчноi, юридично!, соцiальноi. В економiчному планi вторинна зайнятiсть являе собою явище, орiентоване на реалiзацiю як особистого, так i суспiльного штересу, на отримання додатково! заробiтноi плати, що дозволяе вториннозайнятому пращвнику своею працею забезпечити собi i сво!й родинi гiдне iснування, сприяти вщтворенню свое! робочо! сили \ зростання ефективноси суспiльного виробництва.
При дослщженш вторинно! зайнятостi важливо враховувати, що вона мае i соцiальний характер, оскшьки в сферу вторинно! зайнятосп залучеш великi маси населення. Крiм того, ця форма зайнятостi мае чпко вираженi соцiальнi аспекти - вона сприяе формуванню i розвитку особистосп Завдяки вториннiй зайнятостi у людини розширюеться свобода вибору не ильки мюця, але i способу застосування сво!х умiнь, навичок i здiбностей. Причому людина крiм основно! i додатково! роботи може мати ще шдробпки на рiзних робочих мюцях. Це теж буде вторинна зайнятють.
Внаслщок цього формування тако! зайнятостi важко прогнозувати, що загрожуе такими соцiально-економiчними наслiдками як зростання безробптя, зростання неформально! зайнятостi, неможливють людини матерiально забезпечити свое юнування i в цiлому збiднiння населення i т.д. У зв'язку з цим, очевидно, що в процеси вторинно! зайнятосп повинш бути привнесет елементи громадського та регюнального управлшня.
Саме тому, наприклад, в умовах кризових ситуацш, спаду промисловосп, при наявносп великого рiвня безробiгтя вторинну зайнятють слщ обмежувати, так як таю обмежувальш заходи дозволять вившьнити робочi мiсця i вщповщно зменшити чисельнiсть безробiтних. Але в той же час вторинну зайнятють не можна забороняти повнютю, шакше вона тде в тiнь, ^ як наслiдок, можливо згортання малого бiзнесу, так як там працюе досить велика юльюсть вториннозайнятих пращвниюв. Щоб знизити негативне ставлення до обмежуючих заходiв. регулюючi дii можна застосовувати до окремих груп зайнятого населення, а не до всього населення. В умовах же економiчного тдйому кра!ни, складну демографiчну ситуащю в суспiльствi, брак трудових ресуршв вторинну зайнятiсть необхiдно, навпаки, розвивати \ стимулювати, створюючи випдш умови для громадян, що дозволить деяким чином компенсувати недолш працездатних громадян, тдвищити яюсне використання наявних трудових ресурсiв [6].
В Украш питання нi вторинно! нi дистанцшно! зайнятостi практично не регулюються на державному рiвнi. Тому проблеми, з якими стикаються таю пращвники, стають серйозними перепонами на шляху до устшного розвитку !х трудового потенщалу. Важливим завданням держави i громадянського сустльства у цьому напрямi е врегулювання правових питань дистанцшно! зайнятосп, посилення захисту штелектуальних прав, тдтримка розвитку вщповщних навчальних закладiв для тдвищення якостi пiдготовки спецiалiстiв у сферi 1Т. Стратегiчно важливою метою е створення в Укра!ш сприятливого середовища для розвитку бiзнесу, для комфортного проживання, для бажання жити i працювати в рщнш кра!ш [1].
Вибiр европейського вектору розвитку та укладання Угоди про Асощащю мiж Укра!ною та Свропейським Союзом i його державами-членами, потребуе нагальних змiн у полiтицi на впчизняному ринку працi. Це, у свою чергу, актуалiзуе необхiднiсть вивчення европейського досвщу практично! реалiзацii Стратегii як складово! механiзму оптимiзацi! зайнятостi економiчно активного населення вiком понад 45 роюв. Однак, нинi одними iз найсугтевiших чинникiв впливу на сферу зайнятосп економiчно розвинених кра!н Евросоюзу е таю демографiчнi чинники, як зниження рiвня народжуваностi, зростання тривалосп життя та старiння населення [4]. Ситуащя, що склалася в Украш в останнi роки, вимагае невщкладного реформування механiзмiв регулювання ринку пращ та запровадження адекватних заходiв для стимулювання зайнятосп населення. Державне регулювання зайнятосп населення на основ! ринкових регуляторiв пов'язане з професшними ринками пращ, формування яких в рiзних регюнах мае специфiчнi особливостi. Держава сприяе ефективнш зайнятостi населення, зокрема шляхом розробки i реалiзацii державно! та регюнальних програм зайнятостi населення. Врахування особливостей професшних ринкiв пращ дозволяе передбачити основш напрями
використання важелiв законодавчого, правового, наукового, eK0H0Mi4H0r0 та оргашзацшного характеру [5].
З аналiзу досвщу европейських краш слiдуe, що для пом'якшення проблем на ринку пращ необхщно здiйснити певну сукупнють перетворень, що дозволить створити бшьш ефективну систему зайнятостi краши:
- докоршно змiнити пасивнi методи впливу полники зайнятостi на активнi, тобто сприяти створенню додаткових робочих мюць, самозайнятостi та перепiдготовцi незайнятого населення;
- створити сприятливий швестицшний ктмат, що в подальшому сприятиме зростанню кiлькостi робочих мiсць;
- прийняти ряд законодавчих акнв щодо регулювання трудових вiдносин мiж працiвником та роботодавцем;
- провадити постшний контроль за укладанням та виконанням колективних договорiв на шдприемствах усiх форм власносн;
- створити сприятливi умови для розвитку малого бiзнесу [7].
Регулювання спшьного европейського ринку пращ не носить жорсткого характеру: кожна краша здшснюе власнi програми зайнятостi, на рiвнi GC здшснюеться 1'х координащя. вироблення загальноевропейсько1 стратеги зайнятосп та допомога окремим крашам, що недостатньо просуваються на шляху виконання стратеги. Також на спшьному европейському рiвнi чiтко визначенi мтмальш трудовi права та гарантiï найманим пращвникам. Це питання також е актуальним для Украши, оскiльки тшьовий ринок працi, частка якого е досить значною, створюе можливостi для зловживання роботодавцями своïм становищем на ринку пращ, бшьш випдним, шж у найманих працiвникiв.
Слiд зазначити, що протягом останшх рокiв у розвинутих крашах свiту прiоритетного значення набувае активна полника зайнятостi, спрямована не на подолання безробггтя шляхом забезпечення будь-якими робочими мюцями ошб, зареестрованих як безробiтнi, а на вдосконалення яюсних характеристик працездатного населення, що сприяе зростанню продуктивносп зайнятосп населення. В кожнiй европейськiй крат на сьогодш розроблеш та застосовуються рiзнi види та моделi полники зайнятостi, однак спiльною 1'х рисою е визнання прюритетносн iнвестицiй у розвиток конкурентоспроможносн трудового потенцiалу замють витрат на допомогу безробiтному населенню. Тому активну полнику зайнятостi доцшьно трактувати як систему iнституцiйних, правових та економiчних iнструментiв впливу на рiвень економiчноï активностi населення, його мотиващю до працi, а також на мобшьшсть та конкурентоспроможнiсть пращвниюв[8].
Вбачаемо розв'язання проблеми безробптя молодi, в напрямках:
- розробка шноващйних механiзмiв, форм i методiв технологiчно ефективноï комунiкацiï;
- консультування та двостороння взаемодiя органiв державноï влади з громадськими органiзацiями i молоддю, що передбачають забезпечення шдвищення прозоросп процесiв надання молодi державних послуг, усунення стримувальних адмiнiстративних бар'ерiв;
- запровадження грантiв Президента Украши щодо тдтримки молодiжних iнiцiатив, спрямованих на розв'язання проблеми зайнятосп молодо
- вирiшення питання належного фшансування молодiжних центрiв працi шляхом створення 1'х ефективно1' мережi зi статусом бюджетних установ за принципом мережi цеи^в соцiальних служб для шм'1', дiтей i молодi або шляхом використання можливостей мюцевого самоврядування (надання регюнальним молодiжним центрам працi статусу комунальних тдприемств при обласних радах).
- розширення можливостей для працевлаштування молодi за допомогою заходiв щодо змщнення зв'язкiв мiж системою освни.
З огляду на окреслений комплекс проблем у сферi розвитку ринку пращ, доцшьно рекомендувати таке уповноваженим органам влади у боротьбi з безробнтям:
- розробити ефективш стратеги унормування нетипових форм зайнятосп: прийняти новi спецiальнi нормативно-правовi акти, зважаючи на досвщ зарубiжних кра1'н, зокрема, Закон Украши «Про дистанцшну працю»;
- розробити типову форму трудового договору з дистанцшно1' роботи;
- запровадити сучаснi п1дходи до експертного прогнозування ринку працi та безробптя;
- активiзувати науковий пошук у напрямi трудово1' мотивацй' та трудових орiентацiй молодi;
- забезпечити ресурсну, iнформацiйну та суспiльну пiдтримку самозайнятосп населення та успiшноï реалiзацiï шдприемницько!' iнiцiативи.
Висновки. Сучасний ринок пращ характеризуеться наступними негативними тенденщями, а саме: зниженням рiвня зайнятосп, зростанням кiлькостi безробпних, професiйно-квалiфiкацiйним дисбалансом та неоднорiднiстю кон'юнктури на ринку пращ, поснйно зростаючою кшькютю переселенцiв та складнощами у !х працевлаштуванш вiдповiдно до досвiду роботи чи освпи, що потребуе подальшого вивчення та пошуку шляхiв виршення цих проблем. Шляхи !х розв'язання охоплюють низку заходiв комплексного характеру, яю стосуються вдосконалення законодавства Укра!ни, котре мае бути приведене у вщповщнють до мiжнародних норм i принципiв; запровадження механiзму захисту внутршнього ринку працi через iнтеграцiю Укра!ни в европейський простiр; забезпечення збереження ефективно функщонуючих робочих мiсць та створення нових робочих мюць; створення сприятливих умов для розвитку шдприемницько! дiяльностi безробiтних; вироблення державних та регюнальних програм боротьби з молодiжним безробiгтям. Процес iнтеграцii з Свропейським Союзом вимагае вiд Укра!ни здшснення широкого спектру реформ, у тому чи^ й у сферi трудових вщносин. Обов'язковою умовою формування передумов для економiчного зростання е подолання проблем високого рiвня безробiгтя (явного та прихованого) та низькопродуктивно! зайнятосп значно! частини населення, якi е характерними для Укра!ни на даний час. З ще! причини все бшьшо! значимостi набувають дослiдження мiжнародного досвiду у сферi забезпечення продуктивно! зайнятосп. Недосконалють структури зайнятостi, низька продуктивнють працi в Украiнi е одночасно i наслiдком глибоко! економiчноi кризи, i одною з перешкод на шляху до !! подолання, а високий рiвень неформально! зайнятосп, вщсутнють дiевих механiзмiв запобiгання неофщшному працевлаштуванню, негативно впливають на впчизняний ринок працi, суттево знижують надходження до пенсшного фонду та обмежують можливосп фiнансування соцiальних програм, у тому чи^ i тих, яю могли б спрямовуватися на тдвищення конкурентоспроможностi трудових ресурсiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гршнова О. А., Савченко О. О. Фршанс: новi можливостi i проблеми реалiзацi! трудового потенцiалу / О. А. Гршнова, О. О. Савченко // Ринок пращ та зайнятють населення. -2016. - № 1. - С. 8 - 12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rpzn_2016_1_3
2. Офщшний сайт служби статистики Европейського Союзу. Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat;
3. Офщшний сайт державно! служби статистики Укра!ни. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua;
4. Нартюк О. В. Стратепя «Европа 2020» як складова мехашзму оптимiзацii зайнятосп населення в кра!нах ЕС / О. В. Нартюк // Соцiально-трудовi вщносини: теорiя та практика . -2015. - № 2. - С. 201 - 207. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2015_2_26;
5. Добренко О. Напрями удосконалення органiзацiйно-економiчного мехашзму державного регулювання професшного ринку пращ / О. Добренко // Укра!на: аспекти пращ -2014. - № 7. - С. 44 - 49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uap_2014_7_9;
6. Качан Г. М. Регулювання вторинно! зайнятосп Укра!ни / Г. М. Качан // «Молодий вчений». - 2017. - №2 (42). - С. 257 - 262;
7. Хомяк М. Я. Анатз сучасного стану зайнятосп та безробптя в Украш / М. Я. Хомяк // Актуальш проблеми фшософп та сощологй. - 2015. - Вип. 4. - С. 141 - 146. -Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprfc_2015_4_30;
8. Звонар И. П. Активна полпика зайнятосп в кра!нах Европейського Союзу та можливосп !! застосування в Украш / И. П. Звонар // Науковий вюник Мукачiвського державного ушверситету. Сер. : Економша. - 2015. - Вип. 2(1). - С. 145-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvmdue_2015_2 %281 %29__27;
9. Бондаревська К. В. Нетрадицшш форми зайнятосп населення та !х розвиток / К. В. Бондаревська, В. В. Криша // Молодий вчений. - 2017. - № 11. - С. 1107-1111.
10. Бондаренко Н. Соцiально-правовi аспекти зайнятосп в Украш [Електронний ресурс] / Н. Бондаренко // Зовшшня торпвля: економша, фшанси, право. - 2016. - № 1. - С. 133-144.
11. Могильний О. М. Соцiально-економiчнi та правовi аспекти мiнiмiзацii ризиюв у сферi зайнятосп Укра!ни : евроштеграцшний дискурс / О. М. Могильний, М. В. Судаков // Ринок пращ та зайнятють населення. — 2015. — № 1. — С. 65-68.
12. Гетьман О. О. Ефективна зайнятють як запорука безпеки ринку пращ / О. О. Гетьман // Науковий погляд: економша та управлшня. - 2017. - № 2. - С. 5-18
