4. Voskresenskiy O. N. Angioprotektoryi / O. N. Voskresenskiy, V. A. Tumanov // - Kiev: Zdorovya, - 1982.- 120 s.
5. Dedov I.I. Geneticheskie, immunologicheskie i metabolicheskie aspektyi patogeneza saharnogo diabeta // Pervyiy Rossiyskiy kongress po patofiziologii. Patofiziologiya organov i sistem. Tipovyie patologicheskie protsessyi (eksperimentalnyie i klinicheskie aspektyi). Tezisyi dokladov. Moskva, 17-19 oktyabrya 1996 g. M., -1996.- 174 s.
6. Mihaylichenko T. E. Narusheniya lipidnogo obmena u bolnyih saharnyim diabetom i vozmozhnosti ih korrektsii / T. E. Mihaylichenko // Arhiv klinicheskoy i eksperimentalnoy meditsini.-2008.-T.17, No. 1.-S. 61-65.
7. Pankiv V. I. Rizik zagalnoyi i sertsevo-sudinnoyi smertnosti, osnovnih sertsevo-sudinnih podiy u hvorih na tsukroviy diabet 2-go tipu zalezhno vid viboru terapiyi pislya vstanovlennya diagnozu / V. I. Pankiv, L. A. Hutorska // Bukovinskiy medichniy visnik.- 2013.- T. 17, No.1 (65).-S. 80-85
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ВОЗРАСТА И ПОЛА Попруга А. А., Стародубцев С. Г., Бобырева Л. Е.
В статье приведены данные по распространенности СД за 15 лет в Полтавской области а также данные обследования группы больных ишемической болезнью сердца на фоне сахарного диабета 2 типа. Метаболические нарушения, отражающие состояние углеводного, липидного обменов более выражены у мужчин, как и тяжелая форма заболевания, нежели у женщин, однако с возрастом эти различия нивелировались.
Ключевые слова: сахарный диабет, диабетические ангиопатии (микро-, макроангиопатии), ишемическая болезнь сердца.
Стаття надшшла 10.06.2015 р. УДК 616.12-073.7:612.13-053.7(488.44)
CLINICAL FEATURES OF CORONARY HEART DISEASE IN PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES DEPENDING ON SEX AND AGE
Popruga А., Starodubtsev S., Bobyreva L.
The paper presents data on the prevalence of diabetes mellitus (DM) for 15 years in Poltava region, as well as survey data of patients with coronary heart disease on the background of type 2 diabetes. Metabolic disorders, reflecting the state of carbohydrate and lipid metabolism are more pronounced in men, as well as the severity of the disease than women, but with age, these differences were not significantly different..
Key words: diabetes mellitus, diabetic angiopathy (micro, macroangiopathy), coronary heart disease.
Рецензент Катеренчук I.П.
РЕГРЕС1ЙН1 МОДЕЛ1 ПОКАЗНИК1В ВАР1АБЕЛЬНОСТ1 СЕРЦЕВОГО РИТМУ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ОСОБЛИВОСТЕЙ БУДОВИ Т1ЛА, В1КУ ТА СИЛИ СТИСКАННЯ КИСТЕЙ ЗДОРОВИХ ЮНАК1В I Д1ВЧАТ З ППОКШЕТИЧНИМ ТИПОМ
ГЕМОДИНАМ1КИ
У практично здорових юнаюв i дiвчат Подшля з гшоюнетичним типом гемодинамжи, за допомогою регресшного аналiзу, побудоваш достовiрнi нормативы шдивщуальш моделi показниюв варiабельностi серцевого ритму (ВСР) в залежност вщ особливостей антропо-соматотиполопчних параметрiв тша, вжу та сили стискання кистей. Встановлено, що у дiвчат iз 17 можливих моделей показниюв ВСР для 9 побудоваш моделi з коефщентами детермшацп Я2 вщ 0,504 до 0,798, в 6 моделях Я2 дорiвнював вщ 0,099 до 0,427, а моделi для показника середньоквадратичного вщхилення нормальних Я-Я iнтервалiв та показника сумарно! потужностi запису в уЫх дiапазонах взагалi не були побудоваш; в юнаюв коефщенти детермшацп Я2 в 17 побудованих моделях становили вщ 0,097 до 0,403. У дiвчат найбiльш часто до моделей входили ширина дистальних епiфiзiв юнщвок (16,1 %), дiаметри тша (13,1 %) i тотальнi розмiри тiла (11,1 %); а в юнаюв - ширина дистальних епiфiзiв юнщвок (26,5 %), сила стискання кистей (17,6 %) i дiаметри тiла (10,1 %).
Ключовi слова: здоровi юнаки i дiвчата, варiабельнiсть серцевого ритму, типи гемодинамiки, антропометрiя, регресшш модель
Робота е фрагментом НДР"Розробка нормативних критерив здоров'я рiзних вжових та статевих груп населення на основi вивчення антропогенетичних та фiзiологiчних характеристик оргашзму з метою визначення маркерiв мультифакторiальних захворювань" (№ державноI реестраци: 0103и008992).
Серцево-судинна система людини е досить складною 1 И функцюнування залежить вщ велико! кшькосп фактор1в. Вона е важко форматзованою предметною областю, в якш математичш модел1 часто базуються на наближених законом1рностях. Так зваш базов1 модел1 вщображають прагнення дослщниюв до повного 1 докладного опису будови, функцюнування компонент системи та !х взаемодп (взаемодп кров1, серця { судин, судин { оточуючих бюлопчних тканин, зв'язки з шшими системами життезабезпечення оргашзму { т.п.) [7, 10]. Моделювання системи кровооб1гу мае свою специфшу: кожен оргашзм 1ндивщуальний з точки зору геометрп мереж1 судин, складу кров1, мае власш реакцп на психоф1зюлопчш та ф1зичш навантаження. У вщомих моделях
гемодинамши враховуються лише деяю з цих аспекпв, вiдсутнi методи оцiнки значущостi окремих факторiв у загальнiй системi регуляцн, особливо, при облiку iндивiдуальностi обстежуваного [1].
Метою роботи була розробка та анатз регресiйних моделей нормативних шдивщуальних показникiв ВСР в залежносп вiд особливостей будови й розмiрiв тiла, вiку i показникiв сили стискання кистей юнакiв та дiвчат з гiпокiнетичним типом гемодинамiки.
Матерiал та методи дослiдження. На б^ науково-дослiдного центру Вiнницького нацiонального медичного унiверситету iменi М.1. Пирогова проведено комплексне ктшко-лабораторне, психогiгieнiчне, психофiзiологiчне i антропо-генетичне обстеження мiського населения Подшля юнацького вiку. В результат було вiдiбрано 129 здорових дiвчат вiком вiд 16 до 20 роюв, згiдно з вiковою перюдизащею онтогенезу людини, прийнято! на VII Всесоюзнш конференцп з проблем вшово! морфологи, фiзiологil та бiохiмil АПН СРСР у 1965 рощ.
Для визначення типу гемодинамши юнакам i дiвчатам протягом 15 секунд проводили реестращю тетраполярно! грудно! реограми синхронно з фонокардюграмою i електрокардiограмою. Тип кровообпу встановлювали за значенням величини серцевого iндексу [3]. 62 практично здоровим юнакам та 32 дiвчатам з ггпотнетичним типом гемодинамгки реестрували ритмограму при запису електрокардюграфп у другому стандартному вщведенш протягом 5 хвилин з наступною комп'ютерною обробкою. Синхронно з електрокардiографiею за допомогою назального термiстора реестрували пневмограму. Аналiз даних серцевого ритму проводили за допомогою комп'ютерно1 програми сертифiкованого кардюлопчного дiагностичного комплексу [4, 5]. В результат обробки отриманих результатiв оцшювали показники варiацiйноl пульсометр^', статистичнi i спектральнi показники ВСР згiдно з рекомендащями Свропейсько! та Ившчноамерикансько! кардюлопчно! асощацн (1996).
Серед показникiв варгацШно! пульсометра визначали: моду (Мо, мс) - значення R-R iнтервалу, що найбiльш часто зустрiчаеться (вiдповiдае максимуму пстограми); амплiтуду моди (АМо, %) - число R-R iнтервалiв, що вщповщають значенню моди, в % до об'ему вибiрки; середне значення R-R штервалу (NNM, мс); мшмальний R-R iнтервал (Min, мс) (аномальш R-R iнтервали виключали); максимальний R-R штервал (Max, мс) (аномальнi R-R штервали виключали); варiацiйний розмах (VR, мс), що вираховувався як рiзниця мiж Max i Min.
Серед статистичних показниюв ВСР визначали: стандартне вщхилення довжини нормальних R-R iнтервалiв (SDNN, мс); квадратний корiнь iз суми квадратiв рiзницi величин послщовних пар нормальних R-R iнтервалiв (RMSSD, мс); вiдсоток кiлькостi пар послщовних нормальних R-R iнтервалiв, що вiдрiзняються бiльш нiж на 50 мс вщ загально1 кiлькостi послiдовних пар iнтервалiв (PNN50, %). За допомогою вщповщних формул розраховували показники вегетативного гомеостазу за методом Баевського, а саме: вдекс вегетативно1 рiвноваги (IVR = АМо / VR); вдекс напруги регуляторних систем (IN = АМо / (2 х VR х Мо)); вегетативний показник ритму (VPR = 1 / (Мо х VR)).
Щц час проведення спектрального аналiзу ВСР визначали наступи частоты дiапазони: низькочастотний (VLF, 0,003-0,04 Гц), середньочастотний (LF, 0,04-0,15 Гц) та високочастотний (HF, 0,15-0,4 Гц). Для кожного дiапазону визначали як потужшсть сигналу, так i внесок кожно1 коливально1 складово1 у сумарну потужиiсть спектру (FO). Вираховували вщношення потужностей в дiапазонах низьких i високих частот (LF/HF). Антропометричне обстеження юнатав було проведено згiдно зi схемою В.В. Бунака [2]. Визначення соматотипу за методикою J. Carter i B. Heath [8]. Визначення компонентного складу маси тша проводили за методикою J. Matiegka [9]. Силу стискання право1 i лiвоl кистi проводили за допомогою кистьового динамометра.
Для встановлення нормативних iндивiдуальних показникiв ВСР в залежностi вщ особливостей антропо-соматотипологiчних показникiв, вiку та сили стискання кистей у юнаюв i дiвчат iз рiзними типами гемодинамши нами використовувався метод покрокового регресшного аналiзу в лiцензiйному статистичному пакеи "STATISTICA 5.5".
Результати дослщження та ix обговорення. В наведених нижче моделях показникiв ВСР у д1вчат з гтоктетичним типом гемодинам1ки коефщент детермшацп R2 бiльш шж на 50,0 % апроксимуе допустимо залежну змшну, а результати дисперсшного аналiзу дозволяють стверджувати про високу значимють регресiйних полiномiв. Моделi мають вигляд наступних лiнiйних рiвиянь:
PNN50 (гтоктетичний тип) = 0,662 - 3,778 X поперечний середньогруднинний розмiр - 3,898 X ширину дистального епiфiза (ШДЕ) передплiччя + 3,157 X юсткову масу тiла + 3,041 X обхват ши! - 2,380 X товщину шкiрно-жировоl складки (ШЖС) пiд лопаткою - 2,642 X площу поверхнi тiла + 2,505 X мiжвертлюговий розмiр таза (R2= 0,613);
АМо (гтоктетичний тип) = 88,40 - 2,405 X товщину ШЖС на гомшщ - 0,740 X висоту надгрудинно! точки + 1,002 X висоту пальцьово! точки + 0,645 X обхват грудно! клики на видиху -4,732 X обхват ши! + 13,23 X ШДЕ передпшччя + 0,698 X масу тша (R2= 0,706); Мах (гтоктетичний тип) = 0,273 - 0,059 X поперечний середньогруднинний розмiр + 0,085 X товщину ШЖС на грудях - 0,031 X товщину ШЖС на заднш поверхш плеча + 0,022 X саптальний розмiр грудно! клики + 0,082 X ШДЕ передплiччя + 9,206 X ШДЕ стегна (R2= 0,504); Min (гтоктетичний тип) = 2,228 - 0,053 X поперечний середньогруднинний розмiр + 0,024 X саптальний розмiр грудно! клики - 0,012 X товщину ШЖС на гомшщ - 0,038 X мiжвертлюговий розмiр таза - 0,040 X обхват передплiччя у верхнш третиш + 0,025 X м'язову масу тша за Матейко + 0,033 X обхват ши! (R2= 0,756);
VR (гтоктетичний тип) = 1,128 + 0,280 X ектоморфний компонент соматотипу + 0,067 X обхват передплiччя у верхнш третиш + 0,029 X обхват стегна - 6,031 X площу поверхш тша + 0,097 X масу тша + 0,026 X поперечний середньогруднинний розмiр - 0,013 X обхват грудно! клики в спокшному сташ (R2= 0,756);
VLF (гтоктетичний тип) = -9093 - 423,0 X обхват грудно! клггки на видиху + 544,9 X мiжвертлюговий розмГр таза + 4701 X ШДЕ плеча - 1075 X юсткову масу тша + 557,8 X обхват стегна - 573,2 X обхват гомшки у верхнш третиш (R2= 0,798);
LF (гтоктетичний тип) = 1461 + 169,1 X товщину ШЖС на стегш - 179,1 X обхват грудно! клики в спокшному сташ + 717,0 X мiжвертлюговий розмГр таза - 234,3 X саптальний розмГр грудно! клики - 121,5 X обхват стегон + 966,8 X ШДЕ плеча (R2= 0,644);
HF (гтоктетичний тип) = -20674 - 681,9 X висоту лобково! точки + 615,2 X зовшшню кон'югату + 2529 X ектоморфний компонент соматотипу + 1400 X обхват ши! + 685,6 X обхват стегна - 210,6 X обхват грудно! клики на видиху (R2= 0,661);
LF/HF (гтоюнетичний тип) = -4,789 + 0,324 X обхват кист - 0,323 X зовшшню кон'югату + 0,363 X поперечний середньогруднинний розмГр + 1,469x ШДЕ передплiччя - 0,753 X ШДЕ стегна -0,050 X - висоту вертлюгово! точки (R2= 0,668). 1ншГ моделi показниюв ВСР у д1вчат i3 гтоюнетичним типом гемодинамiки, а також ус моделi в юнаюв i3 аналогiчним типом гемодинамжи мають коефщГент детермшаци R2 меншш шж 0,5.
При аналiзi усГх побудованих регресшних моделей показниюв ВСР у disuam i юнатв ¡з гтоюнетичним типом гемодинамiки в залежност вщ антропо-соматотиполопчних параметрiв тша, сили стискання кист та вшу встановлеш наступш особливостг У disuam з гтоюнетичним типом гемодинамжи:
• для 9 ¡з 17 можливих показниюв ВСР (PNN50, AMo, Max, Min, VR, VLF, LF, HF, LF/HF) побудоваш моделГ з коефщГентами детермшаци R2 вщ 0,504 (Мах) до 0,798 (VLF);
• в моделях показниюв RMSSD, Mo, NNM та усГх показниюв вегетативного гомеостазу за методом Баевського (IVR, VPR, IN) - коефщГентами детермшаци R2 дорГвнював вщ 0,099 (IN) до 0,427 (NNM);
• не були взагалГ побудоваш моделГ для показника середньоквадратичного вiдхилення нормальних R-R iнтервалiв (SDNN), який вщноситься до групи статистичних показникГв ВСР та показника сумарног потужностi запису в уах дiапазонах (FO), який вщноситься до групи спектральних показниюв ВСР;
• коефщГент детермГнацГ! R2 обумовлюе допустимо залежну змГнну в групГ статистичних показниюв ВСР - вщ 21,5 % до 61,3 %; в груш показниюв варiацiйног пульсометры - вщ 31,2 % до 75,6 %; в груш показниюв вегетативного гомеостазу за методом Баевського - вщ 9,9 % до 41,4 %; в груш спектральних показниюв ВСР - вщ 66,1 % до 79,8 %;
• найбшьш часто до моделей входили наступш групи предикторГв (тут i в подальшому вщсоток входження предикторГв розрахований в кожнш ¡з аналГзуемих груп показниюв ВСР, в залежност вщ загально! к1лькостГ показникГв в наступних групах предикторГв - тотальнГ, поздовжш i обхватнГ розмГри тГла, дГаметри тГла, ШДЕ кГнцГвок, товщина ШЖС, компоненти соматотипу, показники компонентного складу маси тша, сила стискання кистей та вш): в загальнт грут показниюв ВСР - ШДЕ (16,1 %, переважно верхньо! юнщвки), д1аметри тГла (13,1 %, переважно поперечний середньогруднинний i сагГтальний розмГри грудно! клики та мГжвертлюговий розмГр тазу) i тотальнГ розмГри тГла (11,1 %, за рахунок маси i площГ поверхнГ тГла); окремо серед показниюв статистичних показниюв ВСР - ШДЕ (37,5 %), тотальт розмпри i показники
компонентного складу маси тша (по 16,7 %) та дiаметри тша (12,5 %); окремо серед показниюв вар1ацШног пульсометра - тотальш розмiри i дiаметри тiла (по 16,7 %) та товщина ШЖС (14,8 %); окремо серед показниюв вегетативного гомеостазу за методом Баевського - тотальш розмiри, компоненти соматотипу та показники компонентного складу маси тша (по 11,1 %); окремо серед показниюв спектральних показниюв ВСР - ШДЕ (25,0 %), дiаметри тша (18,8 %), охватт розмiри тiла (15,0 %) i поздовжнi розмiри тiла (10,0 %);
• серед окремих показниюв найбiльш часто до моделей входять - поперечний середньогруднинний розмiр, саптальний розмiр грудно! клiтки, мiжвертлюговий розмiр таза i обхват ши! (по 6,8 %) та ШДЕ передплiччя (5,4 %);
• не входять до моделей у якост предикторiв наступш групи показникiв - в загальнШ грут показниюв ВСР - лише в]к; окремо серед показниюв статистичних показниюв ВСР - поздовжт розмiри тiла, компоненти соматотипу, сила стискання кистей i в]к; окремо серед показниюв вар1ацШног пульсометра - лише вк; окремо серед показниюв вегетативного гомеостазу за методом Баевського - поздовжт розмiри тiла, товщина ШЖС, сила стискання кистей i шк; окремо серед показникiв спектральних показниюв ВСР - тотальш розмiри тша, сила стискання кистей i в]к.
У юнатв з гтоюнетичним типом гемодинам1ки:
• взагал не були побудоваш моделi показникiв ВСР з коефщентами детермшаци R2 вищими за 0,50;
• серед побудованих моделей (ушх 17) коефiцieнти детермшаци R2 становили вiд 0,097 (Min) до 0,403 (AMo);
• коефщент детермшаци R2 обумовлюе допустимо залежну змiнну в групi статистичних показниюв ВСР - вщ 19,6 до 36,6 %; в груш показниюв вар1ацШног пульсометра - вщ 9,7 % до 40,3 %; в груш показниюв вегетативного гомеостазу за методом Баевського - вщ 11,4 % до 39,1 %; в груш спектральних показниюв ВСР - вщ 17,1 % до 34,4 %;
• найбшьш часто до моделей входили наступш предиктори: в загальнШ груш показниюв ВСР -ШДЕ (26,5 %, переважно нижньо! юнщвки), сила стискання кистей (17,6 %, рiвномiрно на лiвiй i правш кисп) i дiаметри тша (10,1 %, переважно мiжвертлюговий розмiр тазу та поперечний середньогруднинний i сагiтальний розмiри грудно! клiтки); окремо серед показниюв статистичних показниюв ВСР - сила стискання кистей (33,3 %), ШДЕ (25,0 %), охватш розмiри тша (17,8 %) i показники компонентного складу маси тша (11,1 %); окремо серед показниюв вар1ацШног пульсометра - ШДЕ (25,0 %) i дiаметри тша (21,4 %); окремо серед показниюв вегетативного гомеостазу за методом Баевського - ШДЕ (33,3 %), сила стискання кистей (16,7 %) i тотальш розмiри тша (11,1 %); окремо серед показниюв спектральних показниюв ВСР -ШДЕ (25,0 %), сила стискання кистей i щк (по 20,0 %), компоненти соматотипу (13,3 %) та охватт розмiри тша (10,7 %);
• серед окремих показниюв найбшьш часто до моделей входять - ШДЕ гомшки (12,7 %), ШДЕ стегна (11,3 %) та обхват плеча у напруженому сташ (7,0 %);
• не входять до моделей у якосп предикторiв наступш групи показниюв - в загальнШ груп показниюв ВСР - вщсутш; окремо серед показниюв статистичних показниюв ВСР - тотальш i поздовжш розмiри тша, компоненти соматотипу i в]к; окремо серед показниюв варгацШно! пульсометра - тотальш розмiри тша i ык; окремо серед показниюв вегетативного гомеостазу за методом Баевського - поздовжш i охватт розмiри тша, компоненти соматотипу, показники компонентного складу маси тша i тк; окремо серед показниюв спектральних показниюв ВСР -тотальш розмiри тша i товщина ШЖС.
На вщмшу вщ отриманих нами результат, в дослщженнях М.М. Шшкарук-Диковицько! [6] у практично здорових тдлт^в Подшля з ггпоюнетичним типом гемодинамгки встановлено: у хлопчиюв коефщент детермшаци апроксимував залежну змшну (за винятком PNN50) - вщ 59,3 до 91,0 %, а у д1вчаток (за винятком LF i VLF) - вщ 66,4 до 96,8 %. До моделей в загальшй груп показниюв ВСР найбшьш часто входили: у хлопчиюв - охватш (31,0 %) i поперечш (13,8 %) розмiри тша та товщина ШЖС (19,0 %); а у д1вчаток - охватш (28,6 %) i поперечш (20,4 %) розмiри тша, товщина ШЖС (16,3 %) та ШДЕ юнщвок (14,3 %).
Ж
1. У дгвчат з ггпоюнетичним типом гемодинамгки побудовано 15 моделей показниюв ВРС, причому для 9 iз них (PNN50, AMo, Max, Min, VR, VLF, LF, HF, LF/HF) коефщентами детермшаци R2 дорiвнювали вщ 0,504 (Мах) до 0,798 (VLF); не були взагат побудоваш моделi для SDNN та FO, а iншi показники ВСР мали точшсть опису ознак вщ 9,9 % (IN) до 42,7 %
(NNM). У юнаюв з гтоюнетичним типом гемодинамжи побудовано 17 моделей показниюв ВСР, що мають точнють опису ознаки лише вщ 0,097 (Min) до 0,403 (AMo).
2. Найбшьш часто до моделей показниюв ВСР, що були побудоваш, входили: у дгвчат з гтоюнетичним типом гемодинамжи - ШДЕ (16,1 %, переважно верхньо! кшщвки), дiаметри тiла (13,1 %, переважно поперечний середньогруднинний i саптальний розмiри трудно! клiтки та мiжвертлюговий розмiр тазу) i тотальш розмiри тiла (11,1 %, за рахунок маси i площi поверхш тiла); а у юнаюв з гтоюнетичним типом гемодинамжи - ШДЕ (26,5 %, переважно нижньо! кшщвки), сила стискання кистей (17,6 %, рiвномiрно на лiвiй i правш кистi) i дiаметри тiла (10,1 %, переважно мiжвертлюговий розмiр тазу та поперечний середньогруднинний i саптальний розмiри трудно! клiтки).
Перспективи подальших дослгджень - отримаш результаты надають можлив1сть проводити ранне виявлення патологи i диференщйну д1агностику р1зних захворювань серцево-судинно'1 системи в юнацькому вщ та засв1дчують доцтьтсть подальшого впровадження отриманих даних у клШчну практику.
1. Baevskiy R.M. K probleme fiziologicheskoy normyi: matematicheskaya model funktsionalnyih sostoyaniy na osnove analiza variabelnosti serdechnogo ritma / R.M. Baevskiy, A.G. Chernikova // Aviakosmicheskaya i ekologicheskaya meditsina. - 2002. -No. 5. - S. 34-37.
2. Bunak V.V. Antropometriya: prakticheskiy kurs / V.V. Bunak. - M.: Uchpedgiz, 1941. - 368 s.
3. Instrumentalnyie metody issledovaniya serdechno-sosudistoy sistemyi (Spravochnik) / Pod.red.T.S. Vinogradovoy. - M. : Meditsina, 1986. - 416 s.
Portativniy bagatofunktsionalniy prilad diagnostiki sudinnogo rusla krovonosnoyi sistemi / S.M. Zlepko, M.P. Kostenko, B.M. Kovalchuk [ta in.] // Vimiryuvalna ta obchislyuvalna tehnika v tehnologichnih protsesah.-2000.-No.1.-S.125-131.
5. Standartizatsiya metodiki komp'yuternoyi variatsiynoyi pulsometriyi z metoyu otsinki stanu vegetativnoyi regulyatsiyi / S.P. Moskovko, V.M. Yoltuhivskiy, G.S. Moskovko [ta in.] // Visnik Vinnitskogo derzhavnogo medichnogo universitetu. - 2000. -No. 1. - C. 238-239.
6. Shinkaruk-Dikovitska M.M. Matematichne modelyuvannya normativnih parametrIv pokazniklv variabelnosti sertsevogo ritmu u pidlitkiv z gipokinetichnim tipom gemodinamiki v zalezhnosti vid osoblivostey budovi tila / M.M. Shinkaruk-Dikovitska // Visnik morfologiyi. - 2007. - T. 13, No. 2. - S. 426-431.
7. Billman G.E. Heart rate variability - a historical perspective / G.E. Billman // Front. Physiol. - 2011. - № 2. - P. 1-13.
8. Carter J. The Heath-Carter antropometric somatotype. Instruction manual / Carter J. [revised by J.E.L.Carter]. - Department of Exercise and Nutritional Sciences San Diego State University. CA. U.S.A., March 2003. - 26 p.
9. Matiegka J. The testing of physical efficiency / J. Matiegka // Amer. J. Phys. Antropol. - 1921. - Vol. 2, № 3. - P. 25-38.
10. The Prognostic Value of Heart Rate Variability in the Elderly, Changing the Perspective: From Sympathovagal Balance to Chaos Theory / P. Nicolini, M.M. Ciulla, C.D. Asmundis [et al.] // Pacing. Cli Electrophysiol. - 2012. - № 21. - P. 1540-1548.
РЕГРЕССИОННЫЕ МОДЕЛИ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ВАРИАБЕЛЬНОСТИ СЕРДЕЧНОГО РИТМА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ОСОБЕННОСТЕЙ СТРОЕНИЯ ТЕЛА, ВОЗРАСТА И СИЛЫ СЖАТИЯ КИСТЕЙ ЗДОРОВЫХ ЮНОШЕЙ И ДЕВУШЕК С ГИПОКИНЕТИЧЕСКИМ ТИПОМ ГЕМОДИНАМИКИ Сергета И. В., Ковальчук В.В. У практически здоровых юношей и девушек Подолья с гипокинетическим типом гемодинамики, с помощью регрессионного анализа, построены достоверные нормативные индивидуальные модели показателей вариабельности сердечного ритма (ВСР) в зависимости от особенностей антропо-соматотипологических параметров тела, возраста и силы сжатия кистей. Установлено, что у девушек из 17 возможных моделей показателей ВСР для 9 построены модели з коэффициентами детерминации Я2 от 0,504 до 0,798, в 6 моделях Я2 составлял от 0,099 до 0,427, а модели для показателя середнеквадратического отклонения нормальных Я-Я интервалов и показателя суммарной мощности записи во всех диапазонах вообще не были построены; у юношей коэффициенты детерминации Я2 в 17 построенных моделях составляли от 0,097 до 0,403. У девушек наиболее часто в модели входили ширина дистальных эпифизов конечностей (16,1 %), диаметры тела (13,1 %) и тотальные размеры тела (11,1 %); а у юношей - ширина дистальных эпифизов конечностей (26,5 %), сила сжатия кистей (17,6 %) и диаметры тела (10,1 %).
Ключевые слова: здоровые юноши и девушки,
HEART RATE VARIABILITY REGRESSION MODELS DEPENDING ON THE CHARACTERISTICS OF THE BODY STRUCTURE, AGE AND POWER COMPRESSION OF HANDS IN HEALTHY YOUNG MEN AND WOMEN WITH HYPOKINETIC TYPE OF HEMODYNAMICS Serheta I.V., Kovalchuk V.V. In almost healthy young men and women of Podillya with hypokinetic type of hemodynamics a reliable normative individual models of heart rate variability (HRV), depending on the characteristics of anthropo-somatotypological parameters of the body, age and compression strength of hands have been constructed using regression analysis. It was established that in girls of 17 possible models the HRV parameters for 9 constructed model with coefficients of determination R2 from 0.504 to 0.798, in 6 models R2 equal from 0.099 to 0.427, and the model for the index of standard deviation of normal R-R intervals and index of total capacity of recording in all ranges were not built; in boys coefficient of determination R2 in 17 constructed models constituted from 0.097 to 0.403. In girls models most often consisted from width of distal epiphysis extremities (16.1%), the diameter of the body (13.1%) and total body size (11.1%); and in boys - the width of distal epiphysis extremities (26.5%), power of hands compression (17.6%) and the diameter of the body (10.1%).
toy words: healthy young men and women, heart
вариабельность сердечного ритма, типы гемодинамики, rate variability, hemodynamics types, anthropometry, антропометрия, регрессионные модели. regression models.
Стаття надшшла 6.06.2015 р. Рецензент Гунас I.B.
УДК 54-71+546.57:579.262+579.862+582.28
ВПЛИВ 1ОН1В СР1БЛА НА ФОРМУВАННЯ Б1ОПЛ1ВКИ ENTEROCOCCUS FAECALIS I
CANDIDA ALBICANS В АСОЩАЦП
Встановлено, що на зовшшнш i внутрiшнiй noBepxHi силiконового катетера вже через 24 годин in vitro формуються основш структурнi одиницi бiоплiвки - мiкроколонii С. аШташ, яю складаються з щiльно об'еднаних дрiжджоподiбних клтн, а також спостерiгали менший рiвень утворення мiкроколонiй клiтин E. faecalis у порiвняннi з кл^инами C. аlbicans на фрагментах дослщжуваного катетера. Тодi як на зовшшнш i внутрiшнiй поверхнi катетера, обробленого юнами срiбла в концентрацй 0,002 мг/мл, спостершали наявнiсть поодиноких клтн дослiджуваних штамiв в асоцiацii.
Kjii040Bi слова: Enterococcus faecalis, Candida albicans, cmiiKOHOBi катетери, ¡они ср1бла, бюшпвка.
Поширення штам1в, яю утворюють 61опл1вку обумовлюе необхвдшсть i'x всеб1чного вивчення, а також розробки напрям1в боротьби i3 б1опл1вками, зокрема п1дход1в до запобйання i'x утворення [1]. Збудники катетер -асоцшованих шфекцш сечовивщних шлях1в, що змшюються при тривалш катетеризаци, обумовлюють складшсть своечасного шдбору емшрично' антибютикотерапй при запальних ускладненнях [2, 10]. Видовий склад мшрофлори сеч1 у катетеризованих пащенпв змшюеться ¡з збшьшенням тривалост захворювання. При цьому зменшуеться питома вага кишково' палички i збшьшуеться частка зм1шано' мшрофлори, зокрема Enterococcus sp., Klebsiella sp., P. aeruginosa та гриб1в роду Candida. ^¡м того, при змш збудника катетер-асоцiйованоi бактерiурii вiдмiчаеться постшне наростання його резистентностi [9].
Серед вщомих природних речовин, яю мають антимiкробну активнiсть, особливе мюце займае срiбло. На думку авторiв, срiбло в юнному видi володiе бактерицидною, противiрусною та протигрибковою дiею стосовно патогенних мiкроорганiзмiв, якi зумовлюють гострi iнфекцii [3]. Великий штерес до срiбла пояснюеться не тшьки його високими антибактерiальними властивостями стосовно збудниюв iнфекцiйниx захворювань, але й тим, що резистентшсть мiкроорганiзмiв до срiбла розвиваеться досить повiльно. Спектр антимiкробноi дй срiбла ширше багатьох антибютиюв i сульфанiламiдiв. Ця властивють обумовлюе перевагу срiбла над багатьма сучасними xiмiотерапевтичними засобами, що застосовуються з лшувально-профшактичною метою. При цьому юни срiбла безпечнi для кттин органiзму людини, на вiдмiну вщ мiкроорганiзмiв [1, 5, 6].
Метою роботи було вивчення впливу юшв срiбла на процес бiоплiвкоутворення штамiв Enterococcus faecalis i Candida albicans в асощацй на поверxнi силконового катетера.
Матерiал та методи домлщження. Дослiдження проводились триразово з використанням асоцiацii штамiв Е. faecalis 48 i C. albicans 48, видшених з сечi у пацiента вщдшення реанiмацii та iнтенсивноi терапй (ВР1Т). Визначали мiнiмальну iнгiбуючу концентрацiю (М1К) iонiв срiбла методом серiйниx розведень у вщповщному живильному середовищi [4] з встановленням субiнгiбуючоi концентрацй, яку в подальшому використовували у дослщнш роботi.
У роботi використовували юни срiбла, марки Sigma Aldrich без додатковоi очистки AgNO3 у концентрацй 10 мг/мл.
З метою вивчення антимшробного впливу юшв срiбла на бiоплiвкоутворення асоцiацiй дослiджуваниx штамiв мiкроорганiзмiв фрагменти силiконовиx катетерiв занурювали на 1 годину у розчин юшв срiбла у субшпбуючш концентрацй: 0,002 мг/мл для E. faecalis. Фрагменти обробленого катетера шдсушували при юмнатнш температурi i вносили у завись бактерiальноi суспензй E. faecalis i C. аlbicans, що мiстила 107 кл/мл кожного у сшввщношенш 1:1. В якосп контролю використовували фрагменти катетера без попередньоi обробки препаратом. 1нкубували в термостатi при 37°С протягом 24 годин, фарбували 1 % розчином генщанвюлету i фшсували 96 % етиловим спиртом. Результати оцшювали за кiлькiстю прикрiплениx кттин на поверxнi катетерiв з використанням скануючого електронного мiкроскопа Tescan Mira 3 LMU, виробництва Чеxiя [7].