CC BY
11
эпидермизацией (соответственно 27,1 %, 74,5 %, 89,5 %). Рецидив was detected. Recurrent perforation of the neotympanic
перфорации барабанной перепонки наблюдался в 10,5 % случаев среди пациентов с 5 степенью дисфункции СТ. Ключевые слова: хронический отит, тимпанометрия, дисфункция слуховой трубы.
Стаття надшшла 12.08.2017 р.
membrane was observed in 10.5 % of cases among patients with a 5th grade ET dysfunction. Key words: chronic otitis, timpanometry, dysfunction of the auditory tube, timpanoplasty.
Рецензент Безшапочний С.Б.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-3-61-17-22 УДК 611.715 - 053.6(477.44)
МОДЕЛЮВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕГРЕС1ЙНОГО АНАЛ1ЗУ РОЗМ1Р1В СЕРЕДНЬОÏ 4EPEnHOÏ ЯМКИ В ЮНАК1В ТА Д1ВЧАТ Р1ЗНИХ КРАНЮТИПШ
У 82 практично здорових мюьких юнаюв та 86 дiвчат Подшьського репону Укра'ши при розподiлi на pi3Hi кранiотипи побудованi достовiрнi регресiйнi моделi комп'ютерно-томографiчних розмiрiв середньо1 черепно!' ямки в залежносп вiд антропометричних та соматотиполопчних показникiв з коефiцieнтом детермшацп (R2) бiльшим 0,6. В юнакiв-мезоцефалiв та брахiцефалiв i3 6 можливих моделей побудованi yci 6 (вщповщно R2 дорiвнюe вiд 0,855 до 0,955 та вщ 0,611 до 0,802). У дiвчат-долiхоцефалiв та брахiцефалiв також побудованi yci 6 моделей (вщповщно R2 дорiвнюe вiд 0,705 до 0,900 та вщ 0,811 до 0,866); а у дiвчат-мезоцефалiв лише 3 моделi (R2 дорiвнюe вiд 0,656 до 0,719). До побудованих моделей найчаспше входять: в юнакiв-мезоцефалiв - кефалометричнi показники (32,3 %), дiаметри i обхватнi розмiри тiла (по 19,4 %); в юнакiв-брахiцефалiв - кефалометричнi показники i обхватш розмiри тiла (по 25,7 %), а також товщина шюрно-жирових складок (17,1 %); у дiвчат-долiхоцефалiв - кефалометричнi показники i ширина дистальних епiфiзiв довгих трубчастих исток юнщвок (по 22,9 %) та обхватш розмiри тiла (20,0 %); у дiвчат-мезоцефалiв - кефалометричнi показники (42,9 %); у дiвчат-брахiцефалiв - обхватнi розмiри тiла (28,0 %), кефалометричнi показники i товщина шкiрно-жирових складок (по 16,0 %).
Ключовi слова: середня черепна ямка, комп'ютерна томографiя, антропометрiя, кранiотип, практично здоровi юнаи i д1вчата, регресшний анал1з.
Робота е фрагментом НДР "Вивчити комп 'ютерно-томографiчнi параметри головного мозку юнатв та èienampi3Hnx конститущоналъних титву нормi та при епшепсн" (№ державноХреестрацн: 0111U009297).
Останшм часом вщм1чаеться зростання штереса клшщиспв до КТ- та МРТ-морфометри глибинних структур черепа, осюльки будь-яке глибоке проникнення в порожнину черепа передбачае точне ор1ентування шструмента при дренуванш юст i абсцес1в, бюпси пухлин, видаленш гематом, х1рурпчнш корекци функцюнальних порушень методами деструкцп, нейротрансплантаци i тривалш електростимуляци [2, 5, 8, 14]. До зазначених структур належить середня черепна ямка, в яюй розташоваш скронев1 частки мозку, ппоф1з, судини i нерви [11].
Вплив генетичних фактор1в визначае конструкцшш законом1рност1 середньо1 черепно1 ямки та черепа в цшому. Зрозумшим чином, ix лшшш розм1ри вщр1зняються у ос1б з р1зним кранютипом [1, 3, 9]. Нараз1 маловивченим залишаеться питання типово1 мшливост розм1р1в середньо1 черепно1 ямки, дослщження якого продиктовано запитами антропологи, неврологи, нейрох1рурги та судово1 медицини.
Тому, вважаемо за доцшьне за допомогою сучасних метод1в статистичного анал1зу розробити математичш модел1 розм1р1в середньо1 черепно1 ямки i спрогнозувати ïï параметри за легко доступними вишру антропо-соматометричними показниками.
Метою роботи було побудувати та провести анал1з регресшних моделей ¡ндивщуальних комп'ютерно-томограф1чних розм1р1в СЧЯ у практично здорових юнаюв та д1вчат р1зних кранютишв в залежност вщ особливостей будови i розм1р1в тша.
Матер1ал та методи дослщження. На баз1 науково-дослщного центру Вшницького нацюнального медичного ушверситету 1м. М. I. Пирогова, серед направлених лшарями на КТ-обстеження (правила обстеження вщповщають Наказу МОЗ Украши № 294 вщ 04.06.2007 «Про затвердження Державних саштарних правил i норм» "Ппешчш вимоги до влаштування та екcплyатацiï рентгешвських кабшет1в i проведения рентгенолопчних процедур") юнаюв вшом вщ 17 до 21 року та д1вчат вшом вщ 16 до 20 роюв у третьому поколшш мешканщв Подшьського регюну Украïни з шдозрами на захворювання головного мозку, у яких д1агноз не тдтвердився, тсля додатковоï теcтовоï скриншг-оцшки стану здоров'я (за допомогою спещального опитувальника) було вобрано 82 практично здорових юнаюв i 86 д1вчат.
Рис. 2. Томограма в гастковому режимi на рiвнi Т1. Морфометрiя поздовжнього та поперечного розмiрiв СЧЯ справа й злiва. Примiтки: тут i в подальшому жовтими стрiлками вiдмiчено поздовжш розмiри, а синiми - поперечш розмiри дослiджуваних структур; 1 - тшо клиновидно! кiстки; 2 - проекщя переднього полюса скронево! гастки; 3 - луска скронево! кютки; 4 - шрамща скронево! кютки.
1 2 Т-2
Рис. 3. Томограма в кютковому режимi на рiвнi Т2. Морфометрiя поздовжнього та поперечного розмiрiв СЧЯ справа й злiва. Примiтки: 1 - переднш нахилений вiдросток; 2 -мале крило (заднiй край) клиноподiбно! кютки; 3 - проекцiя переднього полюса скронево! кютки; 4 - турецьке сiдло; 5 -луска скронево! кютки; 6 - пiрамiда скронево! кютки.
Комп' ютерно-томограф1чне дослщження головного мозку виконували за допомогою стрального комп'ютерного томографа «8е1еС; 8Р» ф1рми БЬ8С^ (1зра!ль). Вщповщно напруга та сила струму 120кУ/25шЛ. Вим1ряна поглинена доза (даш ¿з Свщоцтва про контроль дозоформуючих параметр1в №352) = 13,45 мГр (для 11 зр1з1в). Екв1валентна доза: 13,45 мГр х 1 (ращацшний зважуючий фактор) = 13,45 мЗв. Ефективна доза: 13,45 мЗв х 0,025 (тканинний зважуючий фактор) = 0,236 мЗв, що не перевищувало р1вень рекомендованого граничного р1вня медичного опромшення (1,0 мЗв).
Зр1зи (товщиною 5-10 мм) в акшальнш проекци виконувались паралельно до верхньо! орб1то-меатально! лши, попередньо визначивши р1вень сканування на оглядовш томограм! черепа в б!чнш проекци (рис. 1). Шшйш розм1ри (поздовжнш та поперечний) СЧЯ справа й зл1ва визначали на р1внях томограм Т1 (рис. 2) { Т2 (рис. 3).
Антропометричне обстеження юнаюв та д1вчат було проведено за схемою В.В. Бунака у модифшаци П. П. Шапаренка [7].
Кефалометр1я включала визначення: обхвату голови, саптально! дуги, найбшьшо! довжини й ширини голови, найменшо! ширини голови, ширини обличчя та нижньо! щелепи. Особливост форми черепа вираховували за допомогою черепного покажчика
(сшввщношення максимально! ширини голови до максимально! довжини голови).
Враховуючи розподш юнаюв та д1вчат на р!зш кранютипи (серед юнаюв - 12 дол!хоцефатв, 17 мезоцефатв та 53 брахщефала; а серед д1вчат - 25 дол1хоцефал1в, 38 мезоцефал1в та 23 брахщефала) при проведенш моделювання не враховували малочисельну групу юнаюв-дол!хоцефатв.
Для оцшки соматотипу
використовувалась математична схема за Х1т-Картер [10]. За формулами I. Matiegka визначали жировий, юстковий та м'язо-вий компоненти маси тша [12].
Кр1м цього, за методом американського шституту харчування визначали м'язовий компонент маси тша [13].
Для розробки моделей шдивщуальних комп'ютерно-томограф1чних розм1р1в СЧЯ в залежност вщ особливостей антропометричних та соматотиполопчних показниюв у лщензшному пакет! "8ТЛТ18Т1СЛ 6.1" застосовували метод покрокового регрес!йного анал!зу.
Ком!тетом з б!оетики В!нницького нацюнального медичного ун!верситету (протокол № 10 вщ 21.11.2013 р.) встановлено, що проведен! дослщження в!дпов!дають б!оетичним ! морально-
^авовим вимогам ^льс^сь^'' дeклapaцiï, Конвeнцiï Ради €вpопи пpо пpaвa людини та бiомeдицинy (1977), вiдповiдним положeнням ВООЗ та законам У^аши зriдно нaкaзy МОЗ вщ 01.11.2000.
Результати дослiдження та ïx обговорення. В юнaкiв piзниx кpaнiотипiв побyдовaнi достовipнi модeлi комп'ютepно-томоrpaфiчниx pозмipiв CЧЯ в зaлeжностi вЩ aнтpопомeтpичниx та сомaтотиполоriчниx покaзникiв з коeфiцieнтом дeтepмiнaцiï (R2) бiльшим 0,б мають вигляд нaстyпниx лiнiйниx piBram: T_1PRSCR (юнaки-мeзоцeфaли) = б1,87 - 0,46xMM + 2,31xSH_LICA
- 7,27x EPPL + 1,00xSPIN + 0,82xSH_N_CH - 0,53xPSG (R2=0,912; F(6,90)=15,63; p<0,001; Error of estimate=1,276), дe (тут i в иодальшому), T_1PRSCR - поздовжнш pозмip CЧЯ спpaвa на piBm Т1 (мм); MM - м'язова маса тiлa, визнaчeнa за фоpмyлою Maтeйкa (кг); SH_LICA - ш^ина обличчя (см); EPPL - ш^ина дистального eпiфiзa плeчa (см); SPIN - мiжостьовий pозмip таза (см); SH_N_CH - шиpинa нижньо'' щeлeпи (см); PSG - попepeчний сepeдньо-rpyднинний pозмip (см); T_1PRSCL (юнaки-мeзоцeфaли) = 96,22 + 1,68xGPR - 1,59xOBS - 0,81xPNG + 0,42xB_DL_GL - 1,07xEPB (R2=0,955; F(5,10)=42,45; p<0,001; Error of estima-te=0,792), дe (тут i в иодальшому), T_1PRSCL - поздовжнш pозмip CЧЯ злiвa на piBm Т1 (мм); GPR - товщина ш^но-жиpовоï складки на пepeдплiччi (мм); OBS - обxвaт стопи (см); PNG - попepeчний нижньо-rpyднинний pозмip (см); B_DL_GL - нaйбiльшa довжина голови (см); EPВ - шиpинa дистального eпiфiзa стerнa (см); T_1PРSC (юнaки-мeзоцeфaли) = 140,0 + 1,02xGG - 2,75xN_SH_GL - 0,98x B_SH_GL + 0,96xSH_N_CH (R2=0,855; F(4,11)=16,28; p<0,001; Error of estima-te=2,688), дe (тут i в иодальшому), T_1PРSC - попepeчний pозмip CЧЯ на piвнi Т1 (мм); GG - товщина шкipно-жиpовоï складки на живот (мм); B_DL_GL - найбшьша довжина голови (см); N_SH_GL - нaймeншa шиpинa голови (см); T_2PRSCR (юнaки-мeзоцeфaли) = 69,24 + 1,00xCRIS - 1,59xOBPR1 + 2,90x SH_LICA - 1,58xOBS + 0,25xMA - 0,54xOBG2 (R2=0,968; F(6,90)=44,73; p<0,001; Error of estimate=0,925), дe (тут i в иодальшому), T_2PRSCR - поздовжнш pозмip CЧЯ спpaвa на piBm Т2 (мм); CRIS - мiжrpeбeнeвий pозмip таза (см); OBPR1 - обxвaт пepeдплiччя у вepxнiй тpeтинi (см); MA - м'язова маса тша, визнaчeнa за фоpмyлою Амepикaнськоrо iнститyтy xapчyвaння (кг); OBG2 - обxвaт rомiлки у нижнш тpeтинi (см); T_2PRSCL (юнaки-мeзоцeфaли) = 22,05 + 1,81xCRIS - 1,86xOBPR2 + 0,35xACR - 1,34xOM + 0,65xSH_N_CH (R2=0,949; F(5,10)=36,91; p<0,001; Error of estimate=1,084), дe (тут i в иодальшому), T_2PRSCL - поздовжнш pозмip CЧЯ злiвa на piBm Т2 (мм); OBPR2 - обxвaт пepeдплiччя у нижнiй тpeтинi (см); ACR - ш^ина плeчeй (см); OM - юсткова маса тша, за Maтeйко (кг); T_2PРSC (юнaки-мeзоцeфaли) = 168,9 + 2,94xGG + 3,63xSH_N_CH - 2,20x SAG_DUG - 2,07xGB - 1,34xOBPR2 (R2=0,955; F(5,10)=42,60; p<0,001; Error of estimate=1,696), дe (тут i в иодальшому), T_2PРSC - попepeчний pозмip CЧЯ на piBm Т2 (мм); SAG_DUG - саптальна дуга голови (см); GB - товщина шкipно-жиpовоï складки на бощ (мм); T_1PRSCR (юнaки-бpaxiцeфaли) = 16,77 + 1,44xSH_LICA - 0,23xOBBB + 0,31xMA + 0,77xGGL + 0,21xATP (R2=0,653; F(5,40)=15,06; p<0,001; Error of estimate=2,663), дe (тут i в иодальшому), OBBB - обxвaт сгегон (см); GGL - товщина шкipно-жиpовоï складки на rомiлцi (мм); ATP - висота пaльцeвоï точки (см); T_1PRSCL (юнaки-бpaxiцeфaли) = -14,80 + 0,74xOBPL1 + 1,35xSH_LICA + 0,61xH - 0,24xOBBB + 0,28xGL - 0,49xATND (R2=0,728; F(6,39)=17,41; p<0,001; Error of estimate=2,310), дe (тут i в иодальшому), OBPL1 - обxвaт плeчa в нaпpyжeномy сташ (см); H - довжина тша (см); GL - товщина шкipно-жиpовоï складки тд лопаткою (мм); ATND - висота нaдrpyднинноï точки (см); T_1PРSC (юнaки-бpaxiцeфaли) = -69,79 + 0,74xGGL + 5,27xB_DL_GL + 1,65x OBK + 0,93xSGK + 9,10xEPPR - 2,56xOM (R2=0,802; F(6,39)=26,30; p<0,001; Error of estimate=3,265), дe (тут i в иодальшому), OBK - обxвaт кист (см); SGK -пepeдньо-зaднiй pозмip rpyдноï клiтки (см); EPPR - ш^ина дистального eпiфiзa пepeдплiччя (см); T_2PRSCR (юнaки-бpaxiцeфaли) = 5,92 + 1,15xGGL + 2,22xB_DL_GL + 1,14x SGK - 0,29xOBBB
- 1,54xSH_N_CH + 0,90xOBS - 0,51xPNG (R2=0,636; F(7,38)=9,47; p<0,001; Error of estimate=2,679), дe (тут i в иодальшому), GGL - товщина шкipно-жиpовоï складки на гомшщ (мм); T_2PRSCL (юнaки-бpaxiцeфaли) = 18,17 + 1,52xDM - 0,30xOBBB - 0,69x SAG_DUG - 0,64xGB + 1,08xOB_GL + 0,82xSH_LICA (R2=0,611; F(6,39)=10,22; p<0,001; Error of estimate=2,444), дe (тут i в иодальшому), DM - ж^ова маса тша, за Maтeйко (кг); OB_GL - обxвaт голови (см); T_2PРSC (юнaки-бpaxiцeфaли) = -15,49 + 5,53xB_DL_GL + 1,79xSGK + 1,05x GGL - 0,53xOBGK2 + 2,39xOBPR2. (R2=0,679; F(5,40)=16,93; p<0,001; Error of estimate=4,545), дe (тут i в иодальшому), OBGK2 - обxвaт грудно'' клiтки на видиxy (см).
Таким чином iз б можливиx комп'ютepно-томогpaфiчниx pозмipiв CЧЯ в юнаюв-мeзоцeфaлiв у зaлeжностi вiд особливосгей aнтpопомeтpичниx та сомaтотиполоriчниx покaзникiв
побудоваш yci 6 вм яких R2 дорiвнював вщ 0,855 до 0,955. До моделей найчастше входять кефалометричнi показники (32,3 %), дiаметри i обхватш розмiри тiла (по 19,4 %).
В юнаюв-брахщефашв також для ycix 6 можливих комп'ютерно-томографiчних розмiрiв СЧЯ у залежностi вiд особливостей антропометричних та соматотипологiчних показникiв R2 в моделях дорiвнював вiд 0,611 до 0,802. До побудованих моделей найчастше входять кефалометричш показники i обхватш розмiри тiла (по 25,7 %), а також товщина шкiрно-жирових складок (17,1 %).
У дiвчат рiзних кранiотипiв побyдованi достовiрнi моделi комп'ютерно-томографiчних розмiрiв СЧЯ в залежностi вщ антропометричних та соматотипологiчних показникiв i3 R2 бiльшим 0,6 мають вигляд наступних лшшних рiвнянь: T_1PRSCR (дiвчата-долiхоцефали) = 51,23
- 1,80xSH_LICA + 3,75xB_DL_GL - 3,10xB_SH_GL + 0,32xGG - 3,74xEPPL (R2=0,705; F(5,18)=8,60; p<0,001; Error of estimate=1,873), де (тут i в подальшому), B_SH_GL - найбшьша ширина голови (см); T_1PRSCL (дiвчата-долiхоцефали) = 57,90 - 1,57xSH_LICA + 3,71xB_DL_GL
- 3,32xB_SH_GL + 0,44xGG - 0,51xGGR - 4,31xEPPL (R2=0,857; F(6,17)=17,02; p<0,001; Error of estimate=1,329), де (тут i в подальшому), GGR - товщина шюрно-жирово! складки на грудях (мм); T_1PPSC (дiвчата-долiхоцефали) = 61,97 + 0,59xATND - 8,22xEPPL + 0,37xGB - 1,29xOBK + 0,09xB_DL_GL + 0,36x0BGK2 - 0,77xCRIS (R2=0,880; F(7,16)= 16,76; p<0,001; Error of estimate=1,744), де (тут i в подальшому), GB - товщина шюрно-жирово! складки на бощ (мм); T_2PRSCR (дiвчата-долiхоцефали) = 52,54 + 0,93xSAG_DUG - 0,65xATND + 0,79xATP -0,38xGZPL + 3,21xEPG - 3,09xEPPR (R2=0,760; F(6,17)=8,96; p<0,001; Error of estimate= 1,826), де (тут i в подальшому), GZPL - товщина шюрно-жирово! складки на заднш поверхш плеча (мм); EPG - ширина дистального епiфiза гомшки (см); T_2PRSCL (дiвчата-долiхоцефали) = 180,4 -0,86xATV + 0,49xATP - 1,29x OBSH + 5,51xEPG - 1,92xEPB - 0,46x0BG1 + 0,24x0BGK1 (R2=0,866; F(7,16)= 14,74; p<0,001; Error of estimate=1,376), де (тут i в подальшому), ATV - висота вертлюгово! точки (см); OBSH - обхват ши! (см); 0BG1 - обхват гомiлки у верхнш третинi (см); 0BGK1 - обхват грудно! клiтки на вдиху (см); T_2PPSC (дiвчата-долiхоцефали) = 59,80 + 9,22xEPB - 10,45xEPPL + 5,81xEPG - 1,99x0BK + 0,63x0BGK1 - 0,43xMA (R2=0,900; F(6,17)=25,51; p<0,001; Error of estimate=2,137); T_1PRSCL (дiвчата-мезоцефали) = 50,78 + 3,15xTR0CH - 1,09xSGK - 1,82x CRIS - 0,28xATL - 1,39xSH_LICA + 1,55xN_SH_GL -0,53xSAG_DUG (R2= 0,719; F(7,29)=10,54; p<0,001; Error of estimate=2,025), де (тут i в подальшому), TR0CH - мiжвертлюговий розмiр таза (см); ATL - висота лобково! точки (см); T_1PPSC (дiвчата-мезоцефали) = -24,37 + 1,88xSH_N_CH + 3,23x0B_GL - 0,68xATP -1,20xSAG_DUG + 8,60xEPG - 2,48x0BK + 1,09xGPR (R2=0,656; F(7,29)=7,92; p<0,001; Error of estimate=4,250); T_2PPSC (дiвчата-мезоцефали) = -53,28 + 3,82x0B_GL + 1,39xGL - 1,99x SAG_DUG - 1,26xDM + 1,86xSH_N_CH - 0,33xATP + 1,13x0BS (R2=0,670; F(7,29)=8,41; p<0,001; Error of estimate=4,206); T_1PRSCR (дiвчата-брахiцефали) = 12,10 + 1,87xB_DL_GL + 0,59xMX + 0,39x GG - 0,37xGL - 1,01xEPB (R2=0,829; F(5,16)=15,53; p<0,001; Error of estimate= 1,199), де (тут i в подальшому), MX - мезоморфний компонент соматотипу, за Xri-Картер (бал.); T_1PRSCL (щвчата-брахщефали) = 18,65 + 1,56xB_DL_GL + 0,40xGG - 1,95x FX + 0,45x0BPR1 -1,14x0BSH + 0,93x0BG2 (R2=0,838; F(6,15)=12,97; p<0,001; Error of estimate=1,224), де (тут i в подальшому), FX - ендоморфний компонент соматотипу, за Xri-Картер (бал.); T_1PPSC Щвчата-брахщефали) = -82,20 - 0,65xGZPL + 2,81x0B_GL - 0,97x 0BT + 1,09xACR + 2,58x0BS + 1,97xC0NJ - 5,34xEPPR (R2=0,811; F(7,14)=8,59; p<0,001; Error of estimate=3,201), де (тут i в подальшому), 0BT - обхват тали (см); C0NJ - зовшшня кон'югата таза (см); T_2PRSCR Щвчата-брахщефали) = -29,17 + 3,33xB_DL_GL + 0,60xPSG + 1,03x MX + 0,32xATP - 0,34x0BT + 0,75x0BPL2 - 3,24xEPPL (R2=0,866; F(7,14)=12,97; p<0,001; Error of estimate=1,370), де, 0BPL2 -обхват плеча в спокшному сташ (см).
Таким чином у дiвчат-долiхоцефалiв для yсiх 6 можливих комп'ютерно-томографiчних розмiрiв СЧЯ у залежностi вщ особливостей антропометричних та соматотипологiчних показниюв R2 в моделях дорiвнював вщ 0,705 до 0,900. До побудованих моделей найчаспше входять кефалометричнi показники i ширина дистальних епiфiзiв довгих трубчастих кiсток кiнцiвок (по 22,9 %) та обхватш розмiри тша (20,0 %).
У дiвчат-мезоцефалiв iз 6 можливих комп'ютерно-томографiчних розмiрiв СЧЯ у залежност вiд особливостей антропометричних та соматотиполопчних показникiв побудовано 3 моделi в яких R2 дорiвнював вiд 0,656 до 0,719. До побудованих моделей найчастше входять кефалометричш показники (42,9 %).
У д!вчат-брахщефатв ¿з 6 можливих комп'ютерно-томограф1чних розм1р1в СЧЯ у залежност вщ особливостей антропометричних та соматотиполопчних показниюв побудовано 4 модел! в яких К2 дор1внював вщ 0,811 до 0,866. До побудованих моделей найчастше входять обхватш розм1ри тша (28,0 %), кефалометричн! показники { товщина шюрно-жирових складок (по 16,0 %). Необхщно вказати, що на вщмшу вщ поперечного розм1ру задньо! шжки внутршньо! капсули [4], до моделей комп'ютерно-томограф1чних розм1р1в СЧЯ, у бшьшост випадюв, як в юнаюв, так { у д1вчат р1зних кранютишв найчаспше входять кефалометричн! показники.
Зростаючий р1вень техшки оперативного втручання при церебральнш патологи вимагае ч1тких знань про розм1ри глибинних структур головного мозку у конкретного пащента. Особливо важливим е вивчення взаемозв'язюв конституцюнальних параметр1в тша 1 морфометричних показниюв анатом1чних утворень головного мозку [1, 6]. Роб1т, як стосуються вивчення даних законом1рностей практично немае, особливо у здорово! частини населення молодого 1 юнацького вшу укра!нсько! етшчно! групи. Даш факти пщкреслюють важливють проблеми, представлено! в дан!й робот!.
1. В юнаюв-мезоцефатв та брах!цефал!в !з 6 можливих моделей комп'ютерно-томограф!чних розм!р!в СЧЯ у залежност! в!д особливостей антропометричних та соматотиполопчних показник!в побудоваш ус! 6 (в!дпов!дно К2 дор!внюе в!д 0,855 до 0,955 та вщ 0,611 до 0,802). У д!вчат-дол!хоцефал!в та брах!цефал!в також побудоваш ус! 6 моделей (вщповщно К2 дор!внюе в!д 0,705 до 0,900 та вщ 0,811 до 0,866); а у д!вчат-мезоцефал!в лише 3 модел! (К2 дор!внюе вщ 0,656 до 0,719).
2. До побудованих моделей комп'ютерно-томограф!чних розм!р!в СЧЯ найчаспше входять: в юнак!в-мезоцефал!в - кефалометричш показники, д!аметри ! обхватш розм!ри т!ла; в юнаюв-брахщефал!в - кефалометричн! показники ! обхватш розм!ри т!ла, а також товщина шюрно-жирових складок; у д!вчат-дол!хоцефатв - кефалометричн! показники ! ширина дистальних еп!ф!з!в довгих трубчастих юсток к!нц!вок та обхватн! розм!ри тша; у д!вчат-мезоцефал!в -кефалометричн! показники; у д!вчат-брахщефашв - обхватн! розм!ри т!ла, кефалометричн! показники ! товщина шюрно-жирових складок.
Перспективи подальших дослгджень полягають в тому, що розробка математичних регресшних моделей комп 'ютерно-томографiчних розмiрiв анатомiчних структур головного мозку в залежностi вiд особливостей конститущональних nараметрiв тта дозволить провести комплекту оцшку морфогенетичних зв'язтв утворень середньоI черепно! ямки - одних iз найбшьш складних за своею будовою структур в системi черепа в цшому.
1. Anisimov A. N. Vzaimosvyaz parametrov sredney cherepnoy yamki s razmernyimi harakteristikami mozgovogo cherepa cheloveka u razlichnyih kraniotipov / O. Yu. Aleshkina, A. N. Anisimov, E. G. Bukreeva [i dr.] // Saratovskiy nauchno-meditsinskiy zhurnal. - 2011.- No. 4. - S. 757-760.
2. Anisimov A. N. Stereotaksicheskaya model sredney cherepnoy yamki / O. Yu. Aleshkina, A. N. Anisimov, Yu. A. Hurchak [i dr.] // Aktualnyie voprosyi biomeditsinskoy antropologii i morfologii: Sb. nauch. tr. - Krasnoyarsk, 2012. - S. 151-158.
3. Anisimov A.N. Tipovaya izmenchivost parametrov cherepnyih yamok i ih vzaimosvyaz s lineynyimi harakteristikami mozgovogo cherepa / O. Yu. Aleshkina, A. N. Anisimov, E. G. Bukreeva [i dr.] // Makro- i mikromorfologiya: Mezhvuz. sb. nauch. tr. - Saratov: Izd-vo SGMU, - 2011. - Vyip. 6. - S. 24-25.
4. Babych L. V. Rehresiini modeli rozmiriv zadnoi nizhky vnutrishnoi kapsuly v yunakiv i divchat riznykh kraniotypiv / L. V. Babych // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2017. - No. 28. - S. 101-105.
5. Gvozdev P. B. Stereotaksicheskiy metod v hirurgicheskom lechenii obrazovaniy golovnogo mozga glubinnoy lokalizatsii / P. B. Gvozdev // Voprosyi neyrohirurgii im. N. N. Burdenko. - 2005. - No. 1. - S. 17-20.
6. Solovev S. V. Srednestatisticheskie razmeryi mozzhechka muzhchin i zhenschin na kompyuternyih tomogrammah / S.V. Solovev, V.Yu. Azima // Sovremennyie naukoemkie tehnologii. - 2005. - No. 9. - S. 65-66.
7. Shaparenko P. P. Antropometriia / P. P. Shaparenko // - Vinnytsia, 2000. - 71 s.
8. Jung T. Y. Application of neuronavigation system to brain tumor surgery with clinical experience of 420 cases / T. Y. Jung, S. Jung, I. Y Kim [et al.] // Minim Invasive Neurosurg. - 2006. - Vol. 49, № 4. - P. 210-215.
9. Bureti-Tomljanovi A. Secular change in body height and cephalic index of Croatian medical students (Universityof Rijeka) / A. Bureti-Tomljanovi, S. Risti // American Journal of Physical Anthropology. - 2003 - Vol. 123. - P. 91-96.
10. Carter J. L. Somatotyping - development and applications / J. L. Carter, B. H. Heath // Cambridge University Press, - 1990. - 504 p.
11. Cavallo L. Endoscopic endonasal surgery of the midline skull base: anatomical study and clinical considerations / L. Cavallo [et al.] // Neurosurg. Focus. - 2005. - Vol. 19, № 1. - P. 2-4.
12. Matiegka J. The testing of physical effeciecy / J. Matiegka //Amer. J. Phys. Antropol. - 1921. - Vol. 2, №3. - P. 25-38.
13. Shephard Roy J. Body composition in biological anthropology / Roy J. Shephard. - Cambridge, - 1991. - 340 p.
14. Scholz M. Skull base approaches in neurosurgery / M. Scholz, R. Pervin, J. Thissen // Head and Neck Oncology. - 2010. -№5. - P. 5-16.
МОДЕЛИРОВАНИЕ С ПОМОЩЬЮ РЕГРЕССИОННОГО АНАЛИЗА РАЗМЕРОВ СРЕДНЕЙ ЧЕРЕПНОЙ ЯМКИ У ЮНОШЕЙ И ДЕВУШЕК РАЗНЫХ КРАНИОТИПОВ Гунас И. В., Бабич Л. В., Черкасов Э. В.
SIMULATION У 82 практически здоровых городских юношей и 86 девушек Подольского региона Украины при разделении на разные краниотипы построены достоверные регрессионные модели компьютерно-томографических размеров средней черепной ямки в зависимости от антропометрических и соматотипологических показателей с коэффициетом детерминации (R2) большим 0,6. У юношей-мезоцефалов и брахицефалов из 6 возможных моделей построены все 6 (соответственно R2 равняется от 0,855 до 0,955 и от 0,611 до 0,802). У девушек-долихоцефалов и брахицефалов также построены все 6 моделей (соответственно R2 равняется от 0,705 до 0,900 и от 0,811 до 0,866); а у девушек-мезоцефалов лишь 3 модели (R2 равняется от 0,656 до 0,719). В построенные модели наиболее часто входят: у юношей-мезоцефалов -кефалометрические показатели (32,3 %), диаметры и обхватные размеры тела (по 19,4 %); у юношей-брахицефалов -кефалометрические показатели и обхватные размеры тела (по 25,7 %), а также толщина кожно-жировых складок (17,1 %); девушек-долихоцефалов - кефалометрические показатели и ширина дистальных эпифизов длинных трубчатых костей конечностей (по 22,9 %) и обхватные размеры тела (20,0 %); у девушек-мезоцефалов - кефалометрические показатели (42,9 %); у девушек-брахицефалов - обхватные размеры тела (28,0 %), кефалометрические показатели и толщина кожно-жировых складок (по 16,0 %).
Ключевые слова: средняя черепная ямка, компьютерная томография, антропометрия, краниотип, практически здоровые юнноши и девушки, регрессионный анализ.
Стаття надшшла 09.07.2017 р.
REGRESSION ANALYSIS IN MODELING OF DIMENSIONS OF MIDDLE CRANIAL FOSSA IN BOYS AND GIRLS OF VARIOUS CRANIOTYPES
Gunas I. V., Babych L. V., Cherkasov E. V.
In 82 practically healthy urban boys and 86 girls Podillia region of Ukraine in the allocation on different craniotypes built significant regression models of computed tomographic size of the middle cranial fossa depending on anthropometric and somatic parameters with coefficient of determination (R2) greater than 0.6. In mesocephalic and brachycephalic males, of the 6 possible models build all 6 (correspondingly R2 is from 0.855 to 0.955 and from 0.611 to 0.802). In girls dolichocephalic and brachycephalic, all 6 models are also constructed (R2 is equal to from 0.705 to 0.900 and from 0.811 to 0.866, respectively); and in girls-mesocephalic only 3 models (R2 is from 0.665 to 0.719). The built models often include: in mesocephalic males -cephalometric indices (32.3%), diameters and girths of the body (by 19.4%); in brachycephalic youths -cephalometric indices and girths of the body (25.7%), as well as the thickness of skin and fat folds (17.1%); in dolichocephalic girls, the cephalometric indices and the width of distal epiphyses of long limb bones (22.9%) and the circumferential body size (20.0%); in girls-mesocephalic girls - cephalometric indices (42.9%); in brachycephalic girls - girths body size (28.0%), cephalometric parameters and thickness of skin and fat folds (by 16.0%).
Key words: middle cranial fossa, computed tomography, anthropometry, craniotype, virtually healthy young boys and girls, regression analysis.
Pe^roeHT GpomeHKO r.A.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-3-61-22-26 UDC 618.14 - 089 + 618.14 + 618.14-006
'ШШШШШШШШШШШШШШШШЖ
ШШШШШШШШШШШШШШШШ2
PATHOGENETIC ASPECTS OF STATINS' APPLICABILITY IN COMBINATION TREATMENT OF PATIENTS WITH UTERINE FIBROIDS AND EXTRAGENITAL
PATHOLOGIES
e-mail: [email protected]
The article involves materials of thesis research conducted in accordance with the plan of SHEE «Ivano-Frankivsk national medical university» and is a part of academic research work of the department of obstetrics and gynecology named after I.D. Lanovyi "Clinical and medico-social grounding of effective methods for the prediction of pathologic states, diagnosis and treatment of women during pregnancy and other periods of their life " (state registration number 0104U008431).
Hyperplastic processes of the uterus (HPPU) maintain leadership in the structure of gynecologic morbidity. As reported by the medical literature, hyperplasia of endometrium occurs in 50% , and uterine fibroids - in 20% of all gynecologic female patients of reproductive age [3, 11]. Hyperplastic processes of the uterus are one of the major causes of reproductive loss and performance decrement among women aged between 35-45 years [6, 10]. It has been established that the development of hyperplastic processes of the uterus increases significantly against the background of metabolic disorders [1], the implication of which in the stimulation of proliferative and neoplastic processes is not completely defined. However, obesity plays an important role in this process, as it is accompanied by the accumulation of estrogens in
