CC BY
27
УДК 621.928.9: 636.4 Стрембщкий А. [email protected] менеджер по Сх1дн1й Серош ,,Price of
Progress ", Великобритатя © Богачик О.Г., мапстр ветеринарно! медицини [email protected]. предстаеник ,,Price of Progress" е Украгт. м. БыаЦеркеа
РЕАЛЬНА Ц1НА ДЕШЕВОГО М'ЯСА
Описат осноеш проблеми що еиникають при утриманш свиней е умоеах промислоеих систем, а саме: проблеми добробуту сеиней, еплие промислоеих систем на гх здорое'я i на яюсть продукцп а е юнцееому результатi, на здорое 'я людей, негатиений еплие на зоеншне середоеище, еплие промислоеих систем на м^цеее фермерстео.
Ключоei слова: Добробут сеиней, стрес, стереотипи, наеколишне середоеище, лагуни, фермерстео, яюсть м'яса.
Вступ. Часто, кшьюсть пщмшюе яюсть, а погоня за дешевизною може призвести до сумних наслщюв. Таю процеси вщбуваються зараз у промисловому свинарств^ намагання отримати якнайбшьше продукцп по дешевшш щш породжуе велику кшьюсть проблем добробуту свиней, забруднення навколишнього середовища, небезпеки для здоров'я людей та економiчнi проблеми для дрiбних фермерiв. Вступ Укра!ни до ВТО в найближчому майбутньому буде тшьки загострювати щ проблеми, даючи змогу великим св^овим корпоращям входити на ринок Укра!ни що з одного боку, здешевлюе продукцш але з iншого робить l! дорожчою для споживача зважаючи на проблеми вказаш вище. Яка ж е реальна щна дешевого м'яса?
Добробут свиней у промислових системах утримання. У промислових системах утримання до розумних, чутливих, соцiальних тварин ставляться швидше як до машин — певних механiзмiв по виробництву продуктiв. Такий пiдхiд створюе багато проблем добробуту свиней. Намагаючись отримати якнайбшьше продукцп при найменших затратах, виробники збшьшують кiлькiсть тварин на одиницю площi, утримують свиноматок у станках щоб запобiгти агресп, та полегшити обслуговування тварин.
Розглядаючи шдивщуальне утримання свиноматок на прив'язi, або у фшсащйних чи звужених (кштках) станках з точки зору добробуту, не можна оминути стан !х терпiння, яке тут чiтко i тривало виступае (понад 4 тижш) у холостих при пiдготовцi i проведеннi осiменiння, та не менше - в цеху опоросу i пiдсисного вирощування поросят. Крiм гшодинами у них виникають ураження на шюр^ чи за лопатками, викликаш прив'яззю, розвиваються рiзноl етологп стереотипи. Приймаючи позу „сидячо! собаки" у свиноматки, адже це не е для них фiзiологiчним, виникають трщини в лоннiй дiлянцi тазу, або iншi пошкодження в дiлянках тазового вщд^, чи розвиток запальних процеав ( в
© Стрембiцкий А., Богачик О.Г., 2010
283
т.ч. шфекцшно! етологи) родових шляхiв. Вини^ стереотипи часто супроводжуються порушенням репродуктивних функцiй, що веде до передчасно! вибраковки значного вщсотка (до 30%) маток. Гiподинамiя та без пiдстилкове утримання викликае значну захворюванiсть кiнцiвок. Захворювання ратиць, може призвести до придушування свиноматками поросят. Залежування маток перед родами, стае причиною затягування родiв, а звщси, зростання числа неживих поросят. Специфiчна проблема при обмеженi руху свиноматок — розлади сечовидшьно! системи (Tillon i Madec, 1984). В зв'язку з вiдсутнiстю моцiону, обмежеш в русi свиноматки мають слабшу серцево-судинну систему i страждають вщ слабкостi кiсток i м'язiв, це може призвести до кульгавостг До 20% свиней що утримуються у станках, можуть мати проблеми iз кiнцiвками (Smith and Robertson, 1971). Обмеження може також призводити до збшьшення розладiв вiдтворення, зокрема, свиноматки довше досягають статево! зрiлостi, вони мають проблеми iз тiчкою i неспроможнiстю завагiтнiти (Jensen i шш^ 1970; Fahmy i Dufour, 1976).
Свиноматок годують за рацiоном "пщтримки", який пiдтримуе !х вагу тша i розвиток ще не народжених поросят. Проте, свиноматки були виведеш, щоб мати високi темпи приросту i великий апетит, тому повинш нормально !сти 2-3 рази щоб отримати необхщну кiлькiсть mi. До того ж, щоденна годiвля займае тшьки 15 хвилин, в ращош дуже мало грубого корму тому свиш вiдчувають постiйний голод. У США, до сухо! mi додають послаблюючi засоби що запобiгае копростазу i компенсуе недостатнiсть як мощону, так i грубого корму в ращош.
Утримання лактуючих свиноматок з поросятами у кл^щ на пiдлозi без пiдстилки, веде до неможливост уникання болю, який завдають старшi поросята в зв'язку з тим, що !х нiчим зайнятись i вони постiйно турбують свиноматку. В результат^ це часто е причиною ослаблення материнського iнстинкту, що найкраще видно у первiсток. Крiм зникання материнсько! поведiнки може виникати оборонно-агресивний рефлекс, що переходить в канiбалiзм i веде до економiчних збитюв.
Проблемою утримання в промислових системах (вирощування) поросят е втрата ними природних реакцiй гри, реакцш оборони i втечi, як е основою розвитку адаптацп. Якщо в станку мало мiсця, або поросят надто рано вiдлучають вщ свиноматок, що порушуе природнi контакти мiж особинами гнiзда, тварини втрачають можливють набування досвiду, що не дозволяе !м реально оцiнювати загрозу . Також раннш вiдйом веде до стресу, зниження iмунiтету та дiарей. У промисловiй технологи нестача пщстилки, зокрема в станках для молодих особин як середовища машпулювання i забав, веде до прояву неспецифiчних зацiкавлень, наприклад, частинами тша шших поросят що веде до калiчення (обгризання хвостiв, вух i гештально! областi). Наляканi, пораненi поросята намагаються годинами оборонятися стоячи чи сидячи в позi "сидячо! собаки". Якщо на вiдгодiвлю сформувати в одш i тi ж групи вирощених на пiдстилцi i на бетоннш пiдлозi (без пiдстилки) поросят, особини з безпщстилкових станкiв будуть вiдпочивати менше навiть при умов^ що на них
284
iншi нападати не будуть. Ремонтш свинки взял з гшзд маток, що знаходились на вiдгодiвлi, як правило, стоять або сидять протягом часу уае1 ваптност i тодi коли 1х переводять в iндивiдуальнi станки, це не сприяе нормальним родам та нормальному переб^у пiсляродового перiоду.
Свинi на вiдгодiвлi часто страждають вiд тшняви у переповнених станках, агреси та травм, вщсутшсть пiдстилки сприяе хворобам юнщвок та неможливiстю виявлення природно! поведiнки фуражування, також бiдне, нудне середовище сприяе кусанню хвостiв та вух.
Тваринники часто ставляться до свиней як до механiзмiв що породжуе жорстоке поводження з ними, збшьшення стресу тварин та послаблення !х резистентности
Вплив промнслового свинарства на навколишнс середовище
Основною характеристикою промислового свинарства, е утримання величезно! кшькост тварин, в основному у примщенш, далеко вiд природних ресурав. Намагаючись при мiнiмальних затратах отримати максимальну кiлькiсть продукци, економлять мшце, електроенергiю, здешевлюють сам технологiчний процес не враховуючи таких факторiв як природш потреби тварин, навколишне середовище, не говорячи вже про морально-етичш сторони цього питання. Проблема для навколишнього середовища полягае в тому, що виходячи з потреб тварин потрiбно забезпечити !х !жею i розпорядитися вiдходами. Годiвля тварин при цих системах, проводиться виключно з метою отримати продукщю, а не для !х життя та здоров'я. Величезш природнi ресурси використовуються для того, щоби максимiзувати фiзiологiчну здатшсть свиней до продукци м'яса та репродукци. Сьогоднi, результатом цього пщходу, стала величезна шкода яка наноситься середовищу промисловим свинарством.
В останнi роки ми бачимо все бшьше попереджень з офщшних джерел в Свропейському Союзi i вiд екологiчних органiзацiй, про загрозу для зовшшнього середовища сучасного штенсивного тваринництва. 1нтенсивне тваринництво займае одне з центральних мiсць в дебатах вщд^ ООН по продовольству i сiльському господарству (БЛО), так, у одному iз звiтiв ще! оргашзаци було вiдзначено:
"Баланс мiж людськими потребами i природними ресурсами буде залежати в великiй мiрi вiд того, що ми будемо робити з продукщею тваринництва".
Найголовшшою проблемою у свинарствi е утилiзацiя вiдходiв життедiяльностi свиней. 1дять свиш багато, i цих самих вiдходiв видiляють теж немало: 5-8 кг в добу, тобто 2-3 тонни на рш. На сучасних свинофабриках утримуються сотнi тисяч тварин. Наприклад, на однiй фабрицi компанп ЗтйИАеЫ в рiдному американському штатi Юта утримуеться одночасно до 850 000 свиней — вони видшяють фекалш бiльше, нiж мегаполiс Нью-Йорк з його бшьш нiж 8 мшьйонами населення. Вiдомо, що свинячий гнш дуже агресивний по вiдношенню до навколишнього середовища. У вщходах iндустрiальних свиноферм мiститься до 400 небезпечних субстанцш, включаючи важкi метали, антибютики, гормони, пестициди, а також гельмшти, хвороботворнi вiруси i
285
мжроби. Залишки антибютиюв в смертельному мiсивi викликають розвиток особливих органiзмiв, стшких до антибютиюв, якими лiкують людей. Окремою проблемою фахiвцi називають «мжроб з пекла» - мжрооргашзм Pfisteria piscicida. Цей мжроб, що потрапляе з гнойових вщстшниюв в рiчки, стае причиною смерт мiльярдiв риби щороку. Вш несе небезпеку i для людей, т хто ним заразилися, ризикують захворiти хворобами легень та мозку. Тваринницькi гiганти, i дрiбнiшi компани позбавляються вiд вiдходiв свого виробництва схожим методом. Бия кожно! ферми розмщуються об'екти, романтично названi лагунами. Можна повною мiрою запевнити, що ви не знайдете гарних жшок в купальних костюмах бiля цих лагун, вони зовсiм не блакитш, i повернутися до них випадковим вiдвiдувачам навряд чи захочеться — це величезш вiдстiйники рiдкого гною, що видшяють амiак i iншi хiмiчнi сполуки. Видiлення iз свинокомплексу надходять в лагуни, а звщти ними обприскують поля. У людей, що живуть в райош «лагуни», спостер^аеться рiзке зростання онкологiчних захворювань. Щоб не робити продукцiю дорожчою i не втрачати прибутку, практично шяких запобiжних заходiв (гiдроiзоляцiя i тому подiбне) власники свинокомплексiв не використовують. Ще однiею щонайгострiшою еколопчною проблемою е гази, що утворюються в пгантських свинокомплексах — насамперед, метан i амiак. 1х концентращя настiльки висока, що в разi авари в системi вентиляцп (яка працюе в свинарниках цшодобово) свиш гинуть вiд задухи. Працююча ж вентилящя розносить свиняче «амбре» по околицях. Отруення газами регулярно фжсуються у пращвниюв свинокомплексiв, у них розвиваються вщповщш профзахворювання — хвороби шлунку, органiв дихання, очей i навiть мозку. Уряд Сполучених Штаив запровадив в 2003 роцi нову систему контролю за оприскуванням полiв продуктами видiлення свиней. Було тдраховано, що 80% ферм Сполучених Штаив Америки на той час порушували вимоги нового законодавства. В 2004 рощ науковi дослiдження показали, що велика кшьюсть старих лагун в Швшчнш Каролм протiкали i забруднювали пiдземнi води.
При ослабленому iмунiтетi, постiйному стресi тварин та широкому використанш антибiотикiв, розвиваються хвороботворнi оргашзми серед них Campylobacter та MRSA (methicillin-resistant Staphylococcus aureus). В Голландп пiсля опитування було виявлено що 85% свиней було шфжовано кампшобактером. У Ветеринарному звiтi за 1996 р. наголошуеться на поширенш нечутливоси Campylobacter до антибiотика еритромiцин: "поширення нечутливостi е можливим завдяки обмiну генетичного матерiалу мiж штамами серед тварин, що утримуються iнтенсивними методами. ^ умови можуть значно збшьшити випадки дуже рiдкiсних генетичних мутацш''. Автори вiдштовхуються вiд твердження що: "Сучасш виробничi методи i забш молодих сприйнятливих тварин створили у свиней гетерогенну популяцiю рiзновидiв Campylobacter, яю можуть дозволити передачу генетичних чинниюв резистентностi ... патогенам(збудникам) людини". MRSA(стiйкий до антибiотикiв, золотистий стафшокок) становить велику загрозу здоров'ю людей. В Нщерландах, де проводились дослщження, 40% свиней являються носiями
286
штаму MRSA який може передаватись людям. Це захворювання поширюеться дуже швидко на фермах, це пояснюеться тим, що антибютики якi додаються в 1жу убивають iншi бактери якi могли б природно конкурувати з MRSA. Проте антибютики не вбивають MRSA так як вш мае до них резистентшсть. Останнi данi вказують на те, що у £С використовують для годiвлi свиней сою бшьше як 80% яко1, е генетично модифжованою, а европейськi фермери дуже залежать вiд iмпортованих кормiв з Швденно1 i Пiвнiчноï Америки. Окремо хотшося б вiдзначити втрати флори i фауни внаслщок освоення нових територiй пiд с/г площi. Вирубуються мiльйони гектарiв лiсiв цих воютину «легень планети». Зникають десятки видiв диких тварин i птахiв. Багатьом доводиться шукати новi мiсця проживання. Людство росте i мае потребу в ïm досягаючи мети шляхом найменшого опору, в результат чого, завдаеться непоправноï шкоди нашому середовищу проживання.
Вплив промнслового свинарства на мкцеве фермерство У сусщнш Польщi, впродовж 90-х роюв великi переробники м'яса скуповували ферми по вiдгодiвлi тварин. Ця вертикальна штегращя дала змогу корпорацiям контролювати весь процес вщ вiдгодiвлi i забою до переробки м'яса. Промисловi корпораци стали головними покупцями свиней, щни, якi вони платили за свиней, впали i багато фермерiв збанкрутувало.
20 рокiв тому в Штат Пiвнiчна Каролiна було 27500 фермерiв, що займались вiдгодiвлею свиней. Зараз на ïx мiсцi iснуе 2200 комплексiв з вiдгодiвлi свиней, 1600 перебувае у володшш або керуеться корпоращею "Smithfield" що контролюе 85% виробництва свинини в штат, i кожна побудована ферма позбавляе пращ 10 традицшних Ымейних фермерських господарств, замшюючи ïx 2-3 пращвниками, що отримують мiнiмальну заробiтну плату на промисловому свинокомплексi.
Великi корпораци мають домовленост iз торговими мережами про те, що вони будуть брати тшьки ïx продукцiю, що ускладнюе збут дрiбниx виробникiв. Все це веде до банкрутства дрiбниx мюцевих фермерських господарств, що не витримують такоï конкуренцiï, навiть не береться до уваги яюсть м'яса, яка у дрiбниx фермерiв як правило, вища.
Зараз у Сврош е новi ринки для продуктв вироблених при дотриманнi високих стандартв добробуту тварин. Покупцi стали добре обiзнаними iз стандартами добробуту у виробництвi тваринноï продукцiï i багато з них готовi платити додатковi грошi за це. Такi системи утримання надають змогу iснувати традицшним не великим фермам на яких у загальному працюе бiльше роб^ниюв, що дае змогу частково виршувати проблему безробiття у сiльськiй мкцевост. Вiдповiдальний пiдxiд до добробуту тварин, здоров'я i середовища може бути тшьки позитивним моментом для фермерства в загальному.
287
Висновок
Виходячи з вище сказаного, громадська оргашзащя „Price of Progress" виступае проти впровадження промислових систем виробництва свинини. Ц системи являються найбшьш агресивними до тварин та навколишнього середовища, негативно впливають на економ^ мiсцевих фермерських господарств призводячи !х до банкрутства. Ми виступаемо за розвиток дрiбних фермерських господарств амейного типу, та альтернативш системи, такi як органiчне фермерство. Реальна щна м'яса визначаеться не тшьки цiнником, але i впливом цього виробництва на добробут тварин, навколишне середовище, здоров'я та життя людей. На дш, "дешеве м'ясо" може датися нам надто дорогою цiною i ми не можемо це не враховувати.
Лггература
1. Price of Progress LTD, video "Pig Bussines" 2010 .
2. D.M. Broom "Animal Welfare" 2004. Bienestar animal. In Etologia Aplicada ed. F.Galindo Maldonado and A. Orihuela Trujillo, 51-87. U.N.A.M.: Mexico City (in Spanish).
3. Bristol University, WSPA "Animal Welfare: Main concepts" 2006
4. CIWF "Animal Welfare Aspects of Good Agricultural Practice: Pig Production" 2007
5. М.В. Демчук "Вимоги добробуту при утриманш свиней" 2007 рш
6. Compassion in World Farming Trust "Factory Farming and the Environment 1999.
Summary
In this report we described the main problems that arise in industrial pig business, namely: poor pig welfare, the impact of industrial pig systems for pig's health and product quality and ultimately, human health, the negative impact on the environment, influence industrial pig business on the local farming.
Стаття надшшла до редакцИ 10.09.2010
288
