CC BY
14
УДК: 636.4:066.033
Решетник А.О., старший викладач, Подтьський державний аграрно-техшчний утверситет Демчук М.В., © д.вет.н, професор, Львгвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
В1ДГОД1ВЕЛЬН1 ТА М'ЯСН1 ЯКОСТ1 СВИНЕЙ З Р1ЗНИМ КОЕФЩ1СНТОМ ЕМОЦШНОСП ПРИ 1НТЕНСИВН1Й ТЕХНОЛОГИ
ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ
Наведено дан по тестуванню вгдгодгвельного молодняку свиней на стресостшюсть за коефщентом емоц1йност1 (Ке). Встановлено, що середньодобовI прирости та маса тварин перед забоем були тенденцтно вищими, а вих\д м 'яса тсля забою - в\рог\дно быьшим у свиней з високим Ке.
Ключовi слова : стрес, коефщент емоц1йност1, вгдгодгвля свиней.
В сучасному свинарствi масового характеру набувають досягнення нових бютехнолопчних методiв селекци з метою тдвищення м'ясно! продуктивност пбридного молодняку. Впровадження в м'ясне i товарне виробництво м'ясних генотитв часто веде до небажаних наслщюв, а саме: зниження природно! резистентност та стресового синдрому, наслiдком яких е збiльшення вiдходу поросят, зниження м'ясно! продуктивной та погiршення якост свинини [2].
Природна стiйкiсть тварин до стресу мае велике значення для тваринництва взаг^ та для свинарства, зокрема, оскшьки впливае на продуктившсть свиней та економiчнi показники галузi тваринництва. Вiдмiчено, що селекщя на пiдвищення м'ясностi без ощнки та вiдбору тварин за стшкютю до стресiв веде до значного зростання числа стресочутливих свиней у стадi уже через два поколшня. В той же час тестування та вибраковування iз стада стресочутливих тварин дозволяе за 2-3 поколшня знизити рiвень стресового синдрому з 36 до 8% та, вщповщно, знизити прояв вад свинини [6]. М'ясо, отримане вщ свиней вирощених при промислових технологiях часто мае вади, що знижують його яюсть: Р8Е, або ОБО свинина Р8Е- блiда, м'яка, водяниста, ОБО- м'ясо темне, щшьне, сухе. Обидвi вади е наслщком порушення швидкостi шслязабшного розпаду глiкогену та утворення молочно! кислоти у м'язах. Через пщвищену кислотнiсть у м'язових волокнах проходить денатуращя бiлкiв, що веде до низько! вологоутримуючо! здатностi м'яса i переходу червоно! шгментаци в палеву. Смаковi та технологiчнi якостi такого м'яса попршуються. Таким чином вища стресчутливiсть свиней буде негативно вщбиватись на якостi м'яса та м'ясопродукци [6,10].
Для визначення стресостiйкостi свиней використовують рiзнi методи: галотановий тест, реакщю на формалiн, визначення рiвня креатинфосфокiнази
© Решетник А.О., Демчук М.В., 2008
149
(КК) в кров^ кшькост еозинофшв, вмюту глюкози, етанол-реактившсть, ДНК-тестування та îh. [3,4,5,8.9,11] . Але цi методи, досить складно використати для широкого застосування в умовах виробництва.
Мета i завдання дослщжень. Метою наших дослщжень було провести тестування вiдгодiвельного молодняку свиней з метою виявлення поведшкових реакцiй у «вщкритому полЬ> та встановлення коефiцieнта емоцiйностi (Ке), а також дослiдити вiдгодiвельнi та м'ясн якостi свиней з рiзними показниками Ке.
Матерiали i методи. Матерiалом для дослiдження були пiдсвинки, одержат вщ гiбридних свиноматок першого опоросу ( пбриди на основi породи ландрас компанiï Р1С, завезенi з репродуктивною метою в приватне пщприемство "Колос" з Польщi). Для дослщження використовували етологiчний метод визначення Ке, зоотехнiчнi методи: контроль за середньодобовими приростами, зважування тварин до, та маси туш^ тсля забою. Одержат цифровi данi опрацьовували статистично за загальноприйнятими методами статистики [7].
Результати дослщжень. Визначали стресочутливiсть свиней 3-мiсячного вiку призначених для вiдгодiвлi, базуючись на визначеннi ïx емоцшноси. Метод не травмуе тварин, не вимагае додаткових матерiальниx затрат, доступний для виконання в виробничих умовах.
В господарствi запроваджена трифазна система вирощування свиней: до 28-денного в^ ïx утримують пiд свиноматками, тсля вщлучки переводять у примiщення для дорощування, яке роздiлене на окремi iзольованi бокси . Тут застосовують групове утримання по 20-25 голiв у станку, з розрахунку 0,4м2 площi пiдлоги на голову. Параметри мжро^мату вiдповiдали вимогам гiгiени для даноï теxнологiчноï групи тварин. Для кращоï адаптацiï поросят в першу декаду утримання в примщенш для дорощування використовували локальний обiгрiв з допомогою 1Ч-ламп. Крiм того, у холодний перюд року передбачений водяний обiгрiв пiдлоги через систему металопластикових труб. Вентиляцiя у боксах автономна, з примусовим збудженням руху пов^ря. В господарствi використовують сухий тип годiвлi повнорацiонними комбiкормами з врахуванням вiку свиней. Напувають тварин централiзовано, водою з артезiанського колодязя з допомогою соскових напувалок. Гнiй прибирають з допомогою системи гiдрозмиву.
Суть методу полягае в тому, що тварину розмiщали в окремий, достатнш за розмiрами станок секцiï, подшений на квадрати i спостерiгали за ïï емоцiйними проявами протягом 10-и хвилин з метою вивчення змш в емоцiйному станi тварини в зв'язку з новою ситуащею. Кл^ка, в якiй проводили спостереження за тваринами знаходилась у тш же секци. Тобто стрес створювали мшмальний - переводячи тварину на 10 хв з групового станка в пiдготовлений, окремий, тобто звшьнений вiд свиней, станок. За цей час щохвилини фжсували рухливу активнiсть (кiлькiсть пересiчениx вама 4-ма кiнцiвками квадратiв на пщлоз^, рефлекс «волЬ> - бажання тварини залишити клiтку та прояв реакцш вегетативно1' нервово1' системи (кiлькiсть акив дефекацiï та уринацiï). Кiлькiсть квадраив при дослiдженняx пiдсвинкiв дорiвнювала 12,
150
при цьому сторона квадрату повинна бути не меншою довжини тша тварини, яку дослщжують. Шсля тестування кожно1 тварини кл^ку старанно прибирали. Коефiцieнт емоцiйностi (Ке ), який визначали вiдношенням сумарно1 кiлькостi пересiчених квадратiв за перюд тесту (К) до кiлькостi видшень (В): Ке = К/В. Рефлекс волi враховували як допомiжний показник прояву емоцшност пiд час тестування: якщо Ке знаходився в межах 10 - 25, ïx вщносили до першо1 групи свиней з низьким коефщентом емоцiйностi, 45-70 - до другоï групи тварин з високим коефщентом емоцiйностi, а пщсвинки з коефiцieнтом емоцiйностi 30 -40 вщносили до однiеï з вище згаданих груп, аналiзуючи саме вияв рефлексу вол1 Якщо при цьому проявi оцiнка становила 1 -2 бали , ïx вщносили до першоï групи, а якщо 2-3 бали - то до другое Чим бшьший коефiцieнт емоцшноси, тим тварина стiйкiша до змш навколишнього середовища, а тому бшьш пристосована до сучасноï теxнологiï свинарства [1]. Всього були протестовав 40 голiв пiдсвинкiв, з них 21 голова володши низьким Ке: 19,69 ± 1,37, а 19 голiв мали високий Ке:53,07±4,23.
На основi проведеного тестування iз тварин з рiзними показниками Ке ми сформували двi дослiднi групи тварин для вивчення показниюв продуктивностi та м'ясних якостей тсля завершення перiоду вiдгодiвлi та забох' свиней на м'ясопереробному комбшат приватного пiдприeмства «Колос».
Залежно вщ вiку та вгодованостi свиней, породи забшний виxiд свиней становить 70-85%. При беконнш та м'яснiй вiдгодiвлi вiн менший (70-75%), а при вiдгодiвлi до жирних кондицiй - 80-82% i бiльше [2]. Бюлопчною основою пiдвищення м'ясностi е прискорення росту м'язовох' тканини поряд iз зниженням вiдкладання жиру. Свинi одержат вщ гiбридниx свиноматок (на основi породи ландрас) компанiï Р1С у даному господарствi досягають передзабiйноï маси у вщ 6-6,5 мiсяцiв.
Спостер^аючи за продуктивнiстю дослiдниx свиней встановили, що при переведеннi на вiдгодiвлю середня маса тварин з рiзним Ке вiрогiдно не вiдрiзнялася. На протязi всього перiоду вiдгодiвлi бшьш висок прирости спостерiгали серед свиней другое' групи, з високим Ке, хоча рiзниця не була вiрогiдною. Дослiднi тварини були вiдправленi на забш у 6.5-мiсячному вiцi. Передзабшна маса свиней з Ке53,07 ± 4,23 становила 124,0 ± 3,26 кг, а свиней з Ке19,69 ± 1,37 - 118,0 ± 3,79кг (табл.1). Маса туш та забшний вихщ м'яса вiрогiдно вищими були у групi свиней з високим Ке (табл.2).
Таблиця 1
Продуктнвнкть пщсвннкчв з р1зним коефнщентом емоцшносл
№ групи л 1 w а п % $ 2 '¿2 н Ке (М ± m) Середня маса при переведенш на в1дгод1влю, у вгщ 90 дшв, кг Середня маса свиней при здач1 на забш, у вщ 195 дшв, кг Середньодоб ов1 прирости за перюд в1дгод1вл1, кг
1. 21 19,69 ± 0,45 33,8 ± 1,16 118,0 ± 3,79 0,790±0,02
2. 19 53,07 ± 0,47 34,6 ± 1,61 124,0 ± 3,26 0,834±0,02
151
Таблиця 2
М'ясш якост свиней вiдгодiвельноï групп з рпннм коефщ^нтом
емоцшносп (М ± m , n = 5)
Ке Передзабшна жива маса, кг Маса туш1, кг Вихвд м'яса, %
53,07 ± 4,23 124,0 ± 3,26 91,2± 2,61 73,5± 0,13
19,69 ± 1,37 118,0 ± 3,79 81,8± 3,99 69,2± 1,57*
Примтка: *- в1рог1дна р1зниця у досл1джуваних показниках у свиней першог групи поргвняно до свиней друго'1 групи (*-p<0,05).
Внсновкн:
- Поведшкова реакщя свиней у «вщкритому полЬ> дозволяе типiзувати ïx за коефiцieнтом емоцiйностi.
- У свиней з високим Ке спостер^али тенденцiю до бiльш високих приросив живоï маси, протягом перiоду вiдгодiвлi.
- Пiсля закiнчення вiдгодiвлi свиш з високим Ке мали тенденцшно бiльшу масу та вiрогiдно вищий виxiд м'яса пiсля забою i кращу його якiсть (Р<0,05).
Лггература
1. Акiмов С.В., Бургу Ю.Г., Оксинюк А.Н. Методика вивчення емоцшносп свиней методом мвiдкритого поля". - "Сучасш методики дослiджень у свинарствГ' УААН Полтавська ДАА1С iм.О.В.Квасницького УААН. Полтава 2005.- С. 69-72.
2. Бургу Ю. // Свиноводство.-2005.-№1.-С.8-9.
3. Герасимов В.1., Цицюрський Л.М., Барановський Д.1., Нагаевич В.М., Рибалко В.П., Чорний М.В., Засуха Ю.В., Писаренко В.В.Свинарство i теxнологiя виробництва свинини. За ред. Герасимова В.1..- Х.: Еспада, 2003.- 448с.
4. Жучаев К.В. Формирование адаптивных качеств и продуктивности свиней в процессе микроэволюции: Автореф. дис. доктора биол.наук.-Москва-2005.-36с.
5. Зотько М.О. Реакщя свиней на галотан в залежносп вiд типу вищоï нервовоï дiяльностi. Автореферат на здобуття вченого ступеня канд. бюл. наук.-Львiв.-1993.-20с
6. Никитченко И.Н., Плященко С.И., Зеньков А.С. Адаптация, стрессы и продуктивность сельскохозяйственных животных - Мн.: Ураджай.- 1988.- 200с.
7. Плохинский Н.А. Биометрия.-М.: Изд-во Москов. ун-та, 1970.-367с.
8. Ресурсозберiгаючi теxнологiï виробництва свинини: теорiя i практика: Навч. посiб./ Царенко О.М., Крятов О.В., Крятова P.C., Бондарчук Л.В.; За ред.. д.е.н., проф.. О.М.Царенка.-Суми: ВТД «Ушверситетська книга», 2004.-269с.
9. Розведення свиней. В.М Нагаевич , В.1. Герасимов, М.Д.Березовський та iн. -Еспада, 2005.- 296с.
152
10. Сирохман 1.В., Расистюк Т.М. Товарознавство м'яса i м'ясних продуктiв. Пiдручник.-К.: Центр навчально! лiтератури, 2004.-384с.
11. Шейко И.П., Епишко Т.И., Гридюшко И.Ф., Гридюшко Е.С. // Использование ДНК-технологий при определении стрессовой чувствительности и продуктивности свиней.- Весщ нацыянальной акадэмii навук Беларуси Серыя аграрных навук.-№3.-2005.- С.76-78.
Summary Reshetnyk A.O. Demchuk M.V. FEEDING PARAMETERS AND MEATS QUALITIES OF PIGS ARE WITH THE DIFFERENT COEFFICIENT OF EMOTIONALITY Information is resulted on testing of fatteninq to the sapling of pigs on proof to stress after the coefficient of emotionality (Ке). It is set that increases of average dailies and mass of animals before driwe in+ were tendentious higher, and output of meat after забою - for certain greater for pigs with high Ке.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008
153
