CC BY
41
ЛШГВОДИДАКТИЧШ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ УКРА1НСЬКО1 МОВИ У
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТШХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
малюнюв в укратськш писанщ дуже багато. Кожен вiзерунок мае свое глибоке i магiчне значення.
I от наближався Великдень).
Вставлена вступна частина поеднуеться тематично з ушм текстом за допомогою слiв: Великдень, писанка, писанкарство, що належать до одша тематично! групи. У розглянутш вставцi речення поеднан дистантним зв'язком, що дае можливють прив'язати тематично вставлену частину до вихiдного тексту.
Засоби зв'язку друго!' групи - лексичт (власна i загальна, займенникова замша iменникiв). II використання можна побачити на двох прикладах iз тексту. Продемонструемо !х: 1) Петрусь знав, що ввечерi мати робитиме писанки, тому одразу тсля уроюв поспшив додому. Його дитяче обличчя свтилося радктю. Маленью очi палали цiкавiстю.; 2) Ъе1 ночi хлопчиков1 снилися тисячi прегарних писанок. Спочатку вт виготовив писанку сам за маминою технологiею. Обидва ц приклади демонструють, як завдяки займенниковш замш iменникiв до вихвдного тексту приеднуеться опис хлопчика i розповвдь про сон. Перехвд вiд одше! частини до шшо! вiдбуваеться плавно, невимушено, вставленi частини не е окремими i вiдiрваними.
Засоби зв'язку третьо!' групи - граматичнi: використання сполучнишв, що дало змогу приеднати доповнену частину до вихвдно! (Кожен вiзерунок мае свое глибоке i магiчне значення. I от наближався Великдень).
Що ж стосуеться опису матер^ то семикласники подали його зразу ж тсля опису хлопчика, що дало змогу перейти до розповвд про виготовлення писанки.
Розв'язання учнями системи усних i письмових мовленневих завдань, розташованих у порядку зростання !х складностi, сприяе кращому формуванню умiнь вiдтворювати i створювати тексти рiзних типiв i стилiв мовлення в роботi над переказами iз введенням додаткових мiкротем.
Л1ТЕРАТУРА
1. Донченко Т. К. Як навчати школярiв мовленнево! дiяльностi (5-9 класи) / Т. К. Донченко. - К.,
1998. - 301 с.
2. Методика навчання рщно! мови в середшх начальних закладах / За ред. М. I. Пентилюк. - К.:
Леши; 2000. - 302 с.
3. Перекази з укра!нсько! мови 5-6 клас. - Тернопшь: Шдручники i посiбники, 2003. - 96 с.
4. Програма для загальноосвггтх навчальних закладiв. Укра!нська мова. 5-12 класи. - К: 1ртнь,
2005. - 176 с.
5. Рвдна мова. Пiдручник для 5 класу / За ред. М. I. Пентилюк. - К., 2006. - 288 с. УДК 811.161.2:371.3
О. П. ТЕРП'ЯК
РЕАЛ1ЗАЦ1Я КРЕАТИВНОСТ1 У ПРОЦЕС1 РОБОТИ НАД ТЕКСТОМ НА УРОКАХ УКРА1НСЬКО1 МОВИ ЛЩЕ1СТАМИ-ГУМАШТАР1ЯМИ
У статтi розглянуто основш положення методики формування креативного писемного мовлення в лщеiстiв. Описано три етапи впровадження ЦеI методики. Зазначено, що на першому етат лщекти оволодiвають досвiдом застосування правил i закотв креативного монологiчного мовлення, другий передбачае опанування навичок кодування i декодування тформацп, а третт — виконання учнями творчих завдань. Подано фрагмент уроку зв 'язного мовлення iз використанням цiеi методики.
Ключов1 слова: креативтсть, кодування i декодування тформацп, багаторiвневе кодування тформацп, ттелект-карта.
РЕАЛИЗАЦИЯ КРЕАТИВНОСТИ В ПРОЦЕССЕ РАБОТЫ С ТЕКСТОМ НА ЗАНЯТИЯХ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА ЛИЦЕИСТАМИ-ГУМАНИТАРИЯМИ
В статье рассмотрены основные аспекты методики формирования креативной письменной речи у лицеистов в процессе работы с текстом, подан фрагмент урока связной речи, где используется данная методика. Отмечено, что на первом этапе лицеисты овладевают опытом использования правил и законов креативной монологической речи, второй этап предусматривает овладение навыков кодирования и декодирования информации, а третий — выполнение учащимися творческих заданий. Подано фрагмент урока связной речи с использованием этой методики.
Ключевые слова: креативность, кодирование и декодирование информации, многоуровневое кодирование информации, интеллект-карта.
O. P. TERPJAK
THE REALIZATION OF CREATIVITY OF THE LYCEUM STUDENTS IN THE PROCESS OF WORK WITH TEXTS IN UKRAINIAN LANGUAGE CLASSES
The article reveals the principal matters of the methods offorming the lyceum students' creative speaking in written form. Three stages of introducing these methods are described. It is mentioned that on the first stage the lyceum students master the experience of applying the rules and laws of creative monologue speaking, the second one deals with mastering the skills of coding and decoding of the information, the third — fulfilling creative tasks by the students. The fragments of the lesson of coherent speaking when using these methods have been offered.
Keywords: creativeness, coding and decoding of the information, multi-level decoding of the information, mind-map.
Проблеми розвитку мовлення в сучаснш лшгшстищ, психологи, лшгводидактищ пов'язують з вивченням одиниць бшьших шж речення. В основi дшчо! програми з розвитку зв'язного мовлення лежить не лише проведення тих чи шших творчих робщ а система формування певних умшь, що забезпечують самостшне складання тексту. Найголовнiшi серед них - умшня говорити i писати в межах певно! теми; збирати i систематизувати матерiал до твору; будувати текст в певному жанр^ в тш чи шшш композицшнш форм^ а також вироблення навичок анатзу тексту.
Формування креативного писемного мовлення залежить ввд рiвня оволодшня учнями мовного матерiалу та ефективного застосування творчих можливостей лще!спв на уроках зв'язного мовлення при продукуванш усних та письмових висловлювань. Адже творчо обдароваш учш допитлив^ здатш занурюватися у роботу, що !х щкавить часто все роблять по-своему, винахiдливi у використанш вдей, часто висловлюють багато рiзних мiркувань з приводу конкретно! ситуацп, здатнi знаходити оригiнальнi вде! для виконання конкретного завдання.
Проблеми розвитку мовлення учшв висвiтленi в працях учених О. Бiляев, Т. Донченко, П. Кордун, В. Мельничайко, Л. Мацько, Л. Паламар, М. Пентилюк, Л. Скуралвський та ш. Вченi-лiнгводидакти А. М. Богуш, М. С. Вашуленко, Г. Т. Шелехова, Л. В. Скуратiвський, Г. I. Дiдук, О. М. 1ваницька, В. В. Катнос, Т. С. Ладиженська акцентують на важливостi мовленневого розвитку для становления духовно багато! мовно! особистост!
Зв'язне мовлення насамперед передбачае наявтсть зовиiшиiх та виутрiшиiх зв'язюв м1ж реченнями сформовано! структури. Встановлення зв'язк1в мтж реченнями та засобш !х вияву у кожиiй структурi тексту стае орiентиром учителевi в робота над розвитком зв'язного мовлення учнш.
Готуючись до уроков розвитку зв'язного мовлення, учитель повинен дотримуватися основних принципов, як-от: едносп розвитку мовлення i мислення; зв'язку усного i писемного мовлення; зв'язку роботи з розвитку мовлення з теоретичними роздшами школьно! програми; зв'язку розвитку мовлення з вивченням лггератури та шших предмета; функцiонально-комунiкативного принципу, який визначае зм1ст роботи над формуванням в учйв ум1нь сприймати усне i писемне мовлення, вiдтворювати i самостiйно будувати висловлювання р1зних жащив.
Автори «Методики навчання укра!нсько! мови» зазначають, що робота над письмовим висловлюванням передбачае оволодшня учнями рядом умшь, як-от: розкривати тему й основну думку; збирати, систематизовувати матерiал, що забезпечуе як1сть твору за змютом i формою, розвивае творчу активнiсть учнв, готуе !х до складання анотацiй, рефератв тощо; будувати твори в певнiй композицiйнiй форм^ враховуючи типи i стилi мовлення, способи викладення думок; правильно, чггко, виразно висловлювати сво!' думки; вдосконалювати написане [5, с. 148].
Ознайомлення з текстами рiзного змiсту, аналiз текстiв становить суть культуролопчно! змютово! лши. Саме змiст текстiв повинен стати опорою для творения власних висловлювань, збагачення словникових запаив учшв i виховання !хнього духовного свггу i моральних якостей.
Важливим е текстоцентричний пiдхiд до вивчення мовно!' i мовленнево!' змiстових лiнiй. Адже робота над текстом - це складова частина дiяльностi з розвитку зв'язного мовлення, Г! теоретична база, особливо у процес роботи над рiзножанровими текстами рiзних стилiв.
Стратепчним у школi мае стати функцюнальний аспект вивчення мовних одиниць, ознайомлення учшв зi стилiстичною функдiею мовних одиниць, формування вмiнь i навичок використовувати !х у мовленнi, поеднання системно-мовного, функдiонально-стилiстичного та комунiкативно-дiяльнiсного пiдходiв до вивчення укра!нсько! мови.
Умовою устшно! реалiзацi! комунiкативних стратегiй у процес вивчення украхнсько! мови е взаемозв'язок формування мовленневих умiнь з вивченням рiзних рiвнiв мовно! системи, розроблення для кожного уроку завдань для засвоення учнями поняттево! основи мовленнево! дiяльностi й перетворення знань на способи ди для активного мовленневого стлкування, посилення уваги до змюту мовлення i вдосконалення важливих мовленневих умiнь у !х едносп.
Мета нашого наукового повiдомлення полягае у висвиленш основних положень методики формування креативного писемного мовлення у лще!ст1в-гумаштарпв та реалiзацi! вищезазначено! методики на урощ зв'язного мовлення. Виходячи iз ще! мети, ставимо так завдання: висвiтлити основнi положення методики формування креативного писемного мовлення у лще!спв-гумаштарпв, проiлюструвати застосування ще! методики у процес роботи над текстом.
Реалiзацiя процесу формування креативного писемного мовлення у лще!спв-гумаштарпв здiйснювалася у три етапи: шформацшно-ознайомлювальний, iмiтацiйно-евристичний та креативно-самодаяльний.
На шформацшно-ознайомлювальному етапi пiд час виконання певних теоретичних i практичних завдань учш знайомилися з теорiею креативности методологiею креативного та аналiтичного мислення, рисами креативного писемного мовлення, моделями креативних висловлювань вiдомих людей, шновацшною дiяльнiстю та педагогiчними умовами розвитку креативного мислення i монологiчного мовлення. Головне завдання полягало в тому, щоб перебороти стереотипи мислення, закладеш в попереднiх роках навчання, й переконати у доцшьносп й ефективносп не лише вербально!, а й невербально! моделi мислення, мнемонiчних прийомiв та асоцiацiй. Крiм того, лще!сти мали оволодати досвiдом застосування певних правил i законiв креативного монолопчного мовлення.
Iмiтацiйно-евристичний етап ставив перед учнями-лще!стами завдання оволодiти навичками креативного кодування i декодування iнформацi! через складання штелект-карти, розробку власно! системи скорочень, написання АбРеСiв i конспекпв. Взаемне навчання у малих групах, робота над груповими iнтелект-картами й обмш ними у навчальному процеа сприяли розвитку нестандартно! уяви, креативного мислення, штущп й творчому перетворенню iнформацi! у знання. А спроби закодувати вербальний матерiал у пантомiмi (iндивiдуальнiй чи груповiй) i «прочитати» !! сприяли розвитку уяви, мислення, елементарних пропедевтичних риторичних умiнь поводитися перед аудиторiею, публiкою.
На креативно-самодiяльному етапi лiце!сти виконували креативно-творчi вправи (iндивiдуальнi та груповi), проявляючи самодiяльнiсть у формах роботи та засобах опрацювання iнформацi!.
Поступово в лще!спв росла впевненiсть в тому, що здатшсть творити - не лише прерогатива обдарованих дией, це доступно кожному. Головне - побороти боязнь невдач^ повiрити у сво! сили, свш талант, знайти шляхи вираження свого «я». Творчi вправи i завдання
давали змогу виявити прихованi здiбностi лiцеïстiв i змiцнювали Bipy у здатшсть оригiнального виршення мовленневих завдань на суб'ективному piвнi.
Найбiльшим устхом були вдалi пеpсонiфiкацiï визначних особистостей (митщв, поет1в, наyковцiв) та презентаци за допомогою технiчних засобiв. Учш створювали iндивiдyальнi кpеативно-твоpчi мовленневi письмовi висловлювання за тематикою програми, яка е надшним законним пiдгpyнтям процесу формування креативного писемного мовлення у тцегстш гумаштарних класiв.
Опишемо систему роботи з методикою креативного багатоpiвневого кодування iнфоpмацiï у науковому CTrai (МКБК1).
Головною умовою pеалiзацiï МКБК1 е творча спiвпpаця вчителя i учшв, у як1й першому вдаедена роль творчого зразка. Наш досввд роботи у лiцеï також засвдаив, що найкpащi iдеï народжуються саме у сшвпращ, взаемодоповненнi. З часом це стае звичайною формою стльного творення, яке е базою для створення власних iндивiдyальних оpигiнальних письмових робгг: переказ1в i твор1в.
Ршення приходять спонтанно у пpоцесi стльного пошуку чи виpiшення навчальних завдань, як е здебiльшого творчими й вимагають орипнального пiдходy. Практично мова йде про безперервне створення креативного навчального продукту - тексту, стилютично-жанрово та правописно грамотно оформленого.
Першим кроком у застосуванш методики креативного багатоpiвневого кодування iнфоpмацiï стало завдання навчити лiцеïстiв згортати навчальну шформацш завдяки вербальним та образним засобам. При цьому використовували принципи кодування i декодування iнфоpмацiï, запропонованого В. Венда [5, с. 87], а також власними правилами створення схеми штелект-карти.
За В. Венда, до принцитв кодування i декодування шформацп ввдносять: лакошчшсть, узагальнення та утфшащю (вiдсyтнiсть надмipного дроблення основних висловлювань у межах одного комплексу-схеми), акцент на основних смислових компонентах (мовних засобах), автономшсть (ввдокремлення частин, передають самостшне поввдомлення), структуршсть (кожна автономна частина комплексу повинна мати чику диференцшовану структуру), стадiйнiсть (необхiднiсть просторового pозподiлy yсiеï iнфоpмацiï для послвдовносп ïï вiдтвоpення та ïï ввдповщне розташування) [5, с. 88]. Цей процес вимагае образного мислення. Пошук вдалого пiктогpафiчного виpiшення завдання перетворюеться у захопливу гру фантазiï.
Схематичний запис допомагае швидко й зручно фшсувати потpiбнi гpаматичнi явища й пояснювати 1'х лiцеïстам. ïх можна pозмiщyвати у зошитi чи на аpкyшi паперу. Гpафiчне зображення легко запам'ятовуеться i ввдтворюеться.
Наступним кроком була розробка принципу побудови штелект-карти. 1нтелект-карта, за визначенням наyковцiв О. С. Кармша, О. П. Хайкш, I. В. Гриненка [3, с. 211; 4, с. 14], - це гpафiчне, багатомipне представлення шформацп, одержано!' внаслвдок мозково1' дiяльностi людини на аpкyшi паперу або на екраш комп'ютера. Ми вiдiйшли ввд гpафiчного pозмiщення iнфоpмацiï, запропонованого Т. Бюзеном - автором штелект-карт [1]. У ваpiантi цих вчених думки, що передають загальний змют тексту, pозмiщyються на початку паростка, який ввдходить вiд центрального сферичного об'екта. Це, на нашу думку, надто гpомiздке, ущшьнене вираження мipкyвання, що, як показав формувальний етап експерименту, заважае зосередитись на головному у ходi побудови зв'язного висловлювання. Через те ми пропонуемо свое бачення у побyдовi iнтелект-каpти, формуючи креативне мислення i мовлення гyманiтаpiïв лщею. За основу беремо геометричну ф^уру (прямокутник, трикутник, квадрат, шестикутник) в залежносп, ск1льки пiдтем (тез) маемо намip використати, створюючи писемний монолог вiдповiдного стилю i жанру, i яш б поступово розкривали головну думку тексту. На кутах ф^р pозмiщyемо скорочення чи символiчнi зображення тдтем. Враховуемо те, що максимальне число на одному зобpаженнi-фiгypi може сягнути десяти. Побудова IK з урахуванням кiлькостi пiдтем та ïхньоï вiдповiдноï гpафiчноï геометpичноï пpезентацiï здаеться нам оригшальною i доступною для формування креативного мислення i писемного мовлення.
Для шюстрацп вищезазначеноï методики подаемо фрагмент уроку зв'язного мовлення на тему: «Стаття в газету на морально-етичну тему».
4.3. Осмислення навчального матерiалу.
4.3.1 .Реплша вчителя.
Основне ваше завдання на сьогодшшньому уроцi - навчитися писати статтю на морально - етичну тему, ознайомитися iз зразками цього жанру з точки зору змюту, форми, типу та стилю викладу.
4.3.2.'Читання учнями статтi.
Не неси орден скупниковi
Колись давно, iз чверть столття тому, був у мене знайомий Герой Радянського Союзу 1ван Федорович Т. Подобався вт мен широкою, як рка за повет, душею, довiрливою, наче в дитини, усмшкою. Добрий, не пихатий був чолов 'яга. Водився, правда, за ним один навть не гршок, а серйозний грiх - вiдважний солдат, траплялось, напивався до нестями. Одного разу я, трохи пом 'явшись, запитав:
- А не боХтеся, що коли-небудь зiрочку тее, вiзьмуть та й зншуть?
- Е-е, мш голубе, - хитрувато мружачи око, вiдповiв 1ван Федорович. - Я коли вiдчуваю, що нап 'юсь, то вiдшпилюю ХХ й ховаю...
1ван Федорович, звичайно, був у курщо дублжат Зiрки Героя не видаеться. Але рiч навть не в цьому. Вона була йому дорожча за рiдну хату, за набуте десятилттями добро саме тим, що вт заробив ХХ на вшн кров 'ю.
Згадав я 1вана Федоровича зов^м недавно, у хиткому вагонному тамбурi. Пересилюючи брязкт i гуркт, супутник по купе кричав мен у вухо:
I вт, падлюка, уявляеш, без усякого сорому: «Продай, Валеро, ордена. Пiвтори тисячi дам». Яледве стримався, щоб не заХхати йому в пику. Та я за цю «зiрочку»...
«Зiрочка» Валерiя - це орден ЧервоноХ Зiрки. Вт одержав ХХ в Афгат. На тш тяжкш, неправедтй вШт. Багато ротв думав, що чесно виконуе iнтернацiональний обов 'язок. Аж виявилося, що був окупантом. Ця вШна надсадила йому серце жорстокстю, невиправданими жертвами. Шдточила здоров 'я. Вiдняла дружину, яка не витримала тривалоХ розлуки. Вiддалила дтей, що виростали без батька. Чого тшьки не згубила вШна! А залишила по собi быь, страх i гiркоту, вiд яких вт кидаешься ввi ст, та рубтовий орден. Той самий, що його су^д замiрився купити в нього, щоб потш продати в Польщi чи Румуни за купу доларiв.
I рядовий великоХ справедливоХ вшни 1ван Федорович, i тдполковник-афганець Валерш спадають мен на думку, коли читаю газетн оголошення: «Куплю орден Богдана Хмельницького», «Колекщоную радянськ нагороди», «Придбаю ордени Лента, Червоного Прапора, Суворова I ступеня»... Та й на вокзалах, жвавих мкьких перехрестях коли-не-коли та й натрапиш на вертких жевжиюв iз закличними табличками: «Куплю ордени й медалi колишнього СРСР. Оплата у ВКВ», Отак - вiдверто, навть зухвало i цитчно... А чого це-ремонитися? Шшлау минуле доба завдовжки у цыих 70роюв, тепер усе, що з нею пов 'язане, -на спродажi Один з видiв комерцИ, що дае чималий зиск.
Можна, звичайно, по^зному ставитися до нашого недавнього життя, до його атрибутiв, символiв, релжвш. I з ненавистю, тддаючи анафемi все без розбору. I зловтшно -ага, так i треба, мовляв, «комунякам». I з великим жалем - знищено, знеславлено дорогi для багатьох поколть святит. А от мен здаеться, що геть уам, кого тепер так обурюють п'ятикутщ зiрки, серпи й молоти та профыь вождя (це i гiрко скривджен колишньою владою, i тi, хто боровся проти тоталтарного режиму, i тi, кому радянська влада «розподобалася» тодi, коли стало ясно, що в табiр за це не запроторять), геть у^м противникам червоного кумачу час виявити великодуштсть та благородство. Вони потрiбнi людям, як цшковито залишились у минулому. Таких багато. Це й ветеран з протезом, чию душу зiгрiвае бойовий орден. I доярка-пен^онерка з порепаними руками, яка не бачила в життi тчого, крш безпросвтноХ каторжноХ пращ.
На вшн ордени дурно не давали, Хх заробляли кров'ю, потом, життям. Не ставмося зневажливо й до трудових нагород колишнього режиму. Так, у выьних краХнах за чудову працю чудово платять, а не ч^яють на груди медаль. Так, були й дутi «маяки», як вiдвикли вiд шахтноХ лави й мартетвського цеху i звикли до почесних президш. Та все ж таки набагато бшьше було тих, хто горбатився по-чорному, отримуючи за це жалюгiднi копшки, але пишаючись заслуженим «Знаком Пошани».
Зрозумыо, що цих людей гiрко ображае й принижуе кутвля-продаж нагород... Хоч як судити, а Ц люди позбавлен спокшно'Ч, бодай хоч трохи забезпеченоЧ старостi. Пустити з торгiв Чхню пам'ять - чи не занадто це жорстоко? Можна по-р1зному до nам'ятi ще1 ста-витись, але вони все ж мають на не'Ч право. Це пам 'ять Чхня, особиста, але iсторiя це - наша, стльна, i ТЧ вже не переписати.
Тому, друже, не посмiхайся пустотливо, коли твШ дiд зашкарублими пальцями погладжуе орден чи потьмятлу вiд часу медаль. Не засмучуй його глузливим: «Кому тепер потрiбнi твоЧ брязкальця?» Не поспшай, коли дiд помре, вiднести бойовий орден скупниковi за долари.
Були в нашш ктори червонозорян й червонопрапорн ордени. I цього не викреслити...
За I. Аврамовим
- Мовленнево-комушкативне завдання дедуктивного характеру: визначте стиль мовлення; як факти використанш автором для розкриття основно! думки? Як емоцп та почуття викликала у вас ця стаття? Уклад1ть штелект-карту за щею статтею.
Зразок штелект-карти
Орден > эахисник > пам'пть про п обратим! и, омита кро&'ю
Не неси орден скуп никеле
Не №[дуМцм'вдш -*
Скупим и - л юднна,. що торгуе ийлл'я! мо, свя I илею
4.3.3. Бесща.
- Як морально-етичш проблеми порушеш в статп?
- Що ви розум1ете тд словами «мораль» та «етика»?
- Наскшьки актуальна порушена автором проблема?
Мораль узгоджуе вчинки окремих ос1б з штересами шших людей, сустльства в цшому. Етика анатзуе природу моральних ввдносин, дослвджуе моральш поняття, за допомогою яких виражаються моральш норми, принципи, оцшки.
5. Творче застосування знань та вмшь.
- Ознайомтеся з пам'яткою «Як працювати над статтею в газету» (додаток 2).
- Напишиь статтю в газету на тему «Не мше рша доброчинносл: допомагаючи шшим, допомагаемо собi », використовуючи штелект-карти.
Пам'ятайте, що стаття в газету на морально-етичну тему пишеться за зразком твору-роздуму: висуваеться теза (тези), яку автор хоче довести чи спростувати, далi йде саме доведения за допомогою вагомих факта, аргуменпв, цiкавих прикладiв iз життя, власних спостережень автора. Насамкшець робиться висновок, у якому подаеться вдея статтi, те, на що автор скеровуе думку читача, як почуття та вiдповiднi дд1 хоче викликати. У газетнiй статп не допускаеться великих за обсягом загальних розмiрковувань про все i m про що конкретно. Факти мають бути достовiрними, правдивими, джерела шформацп - надiйними, бо автор за них ввдповвдае. Якщо в статт називаються конкретнi особи, слiд бути особливо обережними i тактовними у сво!х оцiнках, 1хньому вираженнi, щоб не образити людину, не поставити ïï в незручне становище (мае бути дозвш ще1 особи на згадування ïï iменi). Це стосуеться не лише якихось негативних явищ, факпв, а також i позитивних. Звернiть увагу на формування заголовку та оригшальну форму викладу. 5.1. Робота з штелект-картами.
Перш за все учт повиннi усвiдомити й проаналiзувати запропонований заголовок, з'ясувати лексичне значення кожного слова та його смислове навантаження. Пiзнiше занотувати й графiчно зобразити асоцiацiï, як1 виникають при обмiрковуваннi даноï теми. Таким чином лщеюти зможуть виокремити основт положення майбутнього твору (тези) та встановити зв'язок м1ж ними таким чином, щоб вони поступово розкривали головну думку тексту. Згодом старшокласники укладають iнтелект-карту - графiчне зображення майбутнього твору. За основу обираеться будь-яка геометрична фiгура (прямокутник, трикутник, квадрат i т. iн.) залежно вiд того, ск1льки пiдтем (тез) учень мае намiр використати. Посередит розмiщуеться тема статт або ïï головна думка, а на кутах фцури - скорочення чи символiчнi зображення пiдтем.
Такий метод дае змогу узагальнити важливi факти, детал^ характеристики явища чи предмета, сприяе розвитку асоцiацiй креативно-творчого розвитку мислення i мовлення, покращують процеси запам'ятовування i вiдтворения власноï думки. Але варто пам'ятати, що таке зображення задумки твору нечитальне. Тому учт повинш бути шдготовлеш до розшифрування мовленневого матерiалу карти мислення.
Для подальшого формування вербального висловлювання учт використовують план аналiзу стата, заздалепдь приготовлений учителем, та пам'ятку «Як працювати над статтею в газету».
Таким чином, ми розглянули основт положення методики формування креативного писемного мовлення, яю передбачають спшьну роботу вчителя та учшв. Робота з лщеютами здшснювалась у три етапи: шформацшно-ознайомлювальний, iмiтацiйно-евристичний та креативно-самодiяльний. Зазначимо, що застосування описаноï вище методики повинно впроваджуватись поступово, впродовж тривалого часу: учнi мають усвiдомити основш принципи кодування i декодування шформацп, навчитись самостшно створювати штелект-карти i використовувати к у процесi написання власних висловлювань.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бюзен Т., Бюзен Б. Супермышление / Пер. с англ. Е. А. Самсонов / Т. Бюзен, Б. Бюзен. - Мн.: ООО «Поппури», 2003. - 304 с.
2. Горошкша О. Оргашзащя навчання украшсько1 мови в пмн^ях / О. Горошкша // Дивослово. -№9. - 1997. - С. 45-47.
3. Гриненко I. В. Технолопя креативного багаторiвневого кодування шформацп та застосування ïï у навчанш студенлв гумаштарного профiлю / I. В. Гриненко // Науковi записки ТНПУ ш. В. Гнатюка. - 2006. - №4. - С. 211-217.
4. Кармин А. С., Хайкин Е. П. Творческая интуиция в науке / А. С. Кармин, Е. П. Хайкин. - М.: Знание, 1971. - 48 с.
5. Методика навчання украшсь^ мови в середшх осв^шх закладах / М. I. Пентилюк, С. О. Караман, В. О. Караман, О. М. Горошкша та ш.; за ред. М. I. Пентилюк. - К.: Леши; 2000. - 399 с.
6. Салмина Н. Г. Знак и символ в обучении / Н. Г. Салмина. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. - 288 с.
