РЕАКЦіЯ СТРУКТУР ТОВСТОГО ВіДДіЛУ КИШЕЧНИКА РАННЬОВіДЛУЧЕНИХ ПОРОСЯТ НА ЗГОДОВУВАННЯ ЛАКТОМіНУ Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 636 : 612.325

Кучерявий В.П. ©

кандидат стьськогосподарських наук, доцент Втницький державний аграрний утверситет

РЕАКЦ1Я СТРУКТУР ТОВСТОГО В1ДД1ЛУ КИШЕЧНИКА РАННЬОВ1ДЛУЧЕНИХ ПОРОСЯТ НА ЗГОДОВУВАННЯ ЛАКТОМ1НУ

Показано, що згодовування ранньов1длученим поросятам бактер1ального препарату лактомту зумовлюе потовщення сттки I гг оболонок в ободовт та прямт кишках I потоншенш гх у слтт кишщ, аналог1чш змши в\дм\чаються в карюметричних показниках при незмтнт мас та довжиш товстого в1ддыу кишечника.

Ключовi слова: лактом1н, бактер1альний препарат, пробютик, згодовування, кишечник

Вступ. Молочноки^ бактерп зустрiчаються на всьому протязi травного каналу, 'х фiзiологiчне значення багатогранне, але в першу чергу вони беруть участь у забезпеченш захисно'' функцп мшрофлори кишечнику [8]. У травному каналi лактобацили пригшчують патогенш та умовно патогенш мiкроорганiзми за рахунок видшення органiчних кислот, в першу чергу молочно'' та оцтово'' [7].

Одним iз факторiв, який визначае ефективнiсть пробiотика, е кiлькiсть життездатних мiкробних клiтин у препаратi. Крiм цього, кисломолочнi препарати мiстять ряд бюлопчно активних речовин, якi мають харчову цiннiсть (амiнокислоти, ненасиченi жирш кислоти), виявляють бактерицидну активнiсть (оргашчш кислоти) та справляють iмуномодулюючу д^ (компоненти клiтинних стiнок бактерiй).

Антагошзм молочнокислих бактерiй зумовлений не тшьки дiею органiчних кислот, перекису водню, гiдролiтичних ферментiв, вони ще й синтезують специфiчнi антибiотики, такi, як шзим, диплококцин, ацидофiлiн та лактоцидин, лактолщ бревш та iншi, однак вони малостшю i не мають високо'' антибютично'' активностi [2].

Крiм значно'' антагошстично'' активностi лактобацил, важливу роль ввдграе '1'х висока адгезившсть [3], з чим пов'язана здатшсть молочнокислих бактерiй приживлятись на слизових оболонках рiзних порожнин макроорганiзму.

Метою даноi роботи було дослщити реакцш структур товстого вщд1лу кишечника молодняку свиней на введення в ращон бактер1ального препарату лактом1ну, який виготовляеться пращвниками тдприемства „БТУ - Центр" (м. Ладижин, Вшницько' област1). До його складу входять життево необхщш

© Кучерявий В.П., 2008

71

мшеральш елементи - цинк, залiзо, марганець, мщь, кобальт, йод, а також бактерiальний препарат лактин з концентращею живих кл^ин 10 млрд/г.

Матер1ал 1 методи дослщжень. Дослiдження проведенi на двох групах-аналогах молодняку свиней велико! бшо! породи, по 15 голiв в кожнiй (табл. 1). Поросят вщлучали вiд свиноматок в 45-добовому вiцi з живою масою 11 кг.

Перша група була контрольною. Тваринам друго! групи до основного ращону вводили лактомiн в юлькост 4 г на голову за добу протягом 110 дiб основного перюду дослiду. Протягом дослiду свиней щомюячно зважували, вели щоденний облж спожитих кормiв.

Таблиця 1

Схема дослщу_

Групи Кшыасгь тварин, гол1в Характеристика год1вл1 по перюдах

зр1вняльний, 15 дтв основний, 110 дшв

1 (контрольна) 15 ОР*) ОР

2 15 ОР ОР + лактомн, 4 г на голову за добу

Пiсля закiнчення основного перюду до^ду був проведений контрольний забш по чотири голови з групи. Товстий кишечник вщпрепаровували, звшьняли вiд вмiстимого, зважували, вимiрювали довжину кишок i вiдбирали зразки для морфолопчних дослiджень. Морфометрiю структур кишечника проводили тсля формалшово! фшсацл зразюв на стереоскопiчному мiкроскопi МБС-9, користуючись лiнiйкою окуляр-мiкрометра. Пiсля чого зразки заливали в парафш, забарвлювали гематоксилш-еозином i проводили карiометричнi дослiдження на мшроскот МББ-1А, користуючись сiткою та лшшкою окуляр-мiкрометра [5]. Об'ем кл^инних ядер визначали за формулою Якобi [1]. Бiометричну обробку цифрового матерiалу провели за М.О.Плохiнським [6].

Результати дослщжень. Продуктившсть свиней в даному дослвд характеризуеться збiльшенням середньодобових приросив в дослiднiй групi на 55 г, або на 16,5% та зменшенням витрат кормiв на 1 кг приросту на 0,77 корм.од. або 13,0%. Середньодобовi прирости тварин контрольно! групи становили 334±15 г, дослщно! - 389±18 г [4].

Показники маси та довжини кишечника свиней приведет в табл. 2, з яко! видно, що як за масою, так i за довжиною, вiрогiдно! рiзницi мiж групами не iснуе.

Таблиця 2

!оказники маси та довжини товстого ввддшу кишечника свиней. M±m, n = 4

Показник 1група (контрольна) 2 група

Маса кишечник, кг 0,55±0,04 0,632±0,02

в т.ч. слша кишка 0,048±0,004 0,046±0,001

ободова кишка 0,43±0,026 0,51±0,032

пряма кишка 0,072±0,03 0,076±0,02

Довжина кишечника , м 3,39±0,11 3,56±0,12

в т.ч. слша кишка 0,41±0,03 0,40±0,01

ободова кишка 2,46±0,13 2,61±0,11

пряма кишка 0,52±0,03 0,55±0,03

72

Але абсолютш даш свщчать про тенденцш тдвищення переважно' бшьшосп дослщжуваних показниюв у тварин дослщно' групи в пор1внянш з контрольною. Так, мае мюце збшьшення маси ободово' кишки (на 18,6%), тод1 як слша 1 пряма за цим показником мало вщр1знялись вщ контрольного значення.

Морфометричш показники кишечника свщчать про тенденщю зменшення вс1х дослщжуваних структур слшо' кишки тд впливом лактом1ну (табл. 3). В ободовш спостер1гаеться потовщення стшки (на 15,4 %) та слизово' оболонки (на 23,8 %) 1 тенденщя до потовщення серозно-м'язово' оболонки. Реакщя структур прямо' кишки проявляеться у тенденци до збшьшення товщини стшки та слизово' оболонки 1 без ютотних змш розм1ру серозно-м'язово' оболонки.

Таблиця 3

Морфометричш показники товстого^ eidömy кишечника свиней. М±т, n = 4

Показник 1група (контрольна) 2 група

С liiia кишка

Товщина стшки, мм 0,21±0,008 0,19±0,008

в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм 0,06±0,003 0,05±0,005

слизова оболонка, мм 0,15±0,004 0,14±0,003

Ободова кишка

Товщина стшки, мм 0,26±0,03 0,30±0,04

в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм 0,05±0,004 0,04±0,002

слизова оболонка, мм 0,21±0,03 0,26±0,03

Пряма кишка

Товщина стшки, мм 0,17±0,006 0,19±0,008

в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм 0,03±0,002 0,03±0,004

слизова оболонка, мм 0,14±0,003 0,16±0,005**

Карюметричш показники слшо' кишки свщчать про те, що при згодовуванш лактомiну в И слизовiй оболонцi зменшуються розмiри ядер (Р<0,05), що вплинуло i на зменшення кшькост карiоплазми на 1 мм2 (на 17,8%, табл. 4). В пщслизовш оболонщ незначне збшьшення кшькост ядер на 1 мм2 (на 8,5%) супроводжуеться iстотним зменшенням ix розмiрiв (на 0,05) та кшькост карiоплазми на 1 мм2 (на 9,2%). В м'язовш оболонщ слшо].' кишки вiрогiдниx карiометричниx змш не спостерiгаеться.

В ободовiй кишщ вiрогiдниx змiн карiометричниx показникiв мiж групами не iснуе (табл. 5). Тенденщя до змш полягае в тому, що в слизовш та м'язовш оболонках показники за абсолютним значенням переважають контрольш i'x рiвнi. В пiдслизовiй оболонцi кiлькiсть ядер на 1 мм2 на 6,8% бшьша, а об'ем ядер та кшькють карюплазми на 1 мм2 вiрогiдно на 16,5 та 11,7% менш^ нiж в контрольнiй груш.

73

Таблиця 4

Каршметричш показники слшо!' кишки. М±т, п = 4_

Показник 1 група 2 група

Слизова оболонка

Кльюсть ядер на 1 мм2, шт. 4159±359 3976±305

Розм1р ядер: д1аметр, мкм 2,23±0,02 2,12±0,03*

об'ем, мкм3 5,8 4,98

Кшьшсть карюплазми на 1 мм2, тис. мкм3 24,1 19,8

Шдслизова оболонка

Кшькють ядер на 1 мм2, шт. 2451±216 2659±166

Розм1р ядер: д1аметр, мкм 2,1±0,03 1,98±0,02*

об'ем, мкм3 4,84 4,1

Кшьшсть карюплазми на 1 мм2, тис. мкм3 11,9 10,8

М'язова оболонка

Кльюсть ядер на 1 мм2, шт. 2745±251 2599±261

Розм1р ядер: д1аметр, мкм 2,26±0,03 2,28±0,02

об'ем, мкм3 6,04 6,2

Кшьшсть карюплазми на 1 мм2, тис. мкм3 16,6 16,1

Таблиця 5

Каршметричш показники ободово!' кишки. М±т, п = 4_

Показник 1група 2 група

Слизова оболонка

К1льк1сть ядер на 1 мм2, шт. Розм1р ядер: д1аметр, мкм об'ем, мкм3 Кшьшсть карюплазми на 1 мм2, тис. мкм3 3569±412 2,18±0,04 5,41 19,3 4066±322 2,29±0,03 6,28 25,5

Шдслизова оболонка

Кльисть ядер на 1 мм2, шт. Розм1р ядер: д1аметр, мкм об'ем, мкм3 Кшьшсть карюплазми на 1 мм2, тис. мкм3 2956±294 2,11±0,04 4,91 14,5 3158±311 1,98±0,04 4,1 12,8

М'язова оболонка

Юльисть ядер на 1 мм2, шт. Розм1р ядер: д1аметр, мкм об'ем, мкм3 Кшьшсть карюплазми на 1 мм2, тис. мкм3 3654±362 2,31±0,03 6,45 23,6 4112±463 2,36±0,04 6,87 28,3

Карюметричш показники прямо! кишки свiдчать про збшьшення !х в слизовiй оболонщ (Р<0,01) та тенденцiю до пщвищення в пiдслизовiй оболонцi (до 25,6%) тварин дослщно! групи в порiвняннi до контрольно! (табл. 6). В м'язовш оболонцi рiзниця мiж групами практично вщсутня.

74

Таблиця 6

Каршметричш показники прямо! кишки, M±m, n = 4_

Показник 1група 2 група

Слизова оболонка

Кшьюстъ ядер на 1 мм2, шт. 3256±264 4656±302**

Розм1р ядер: д1аметр, мкм 2,16±0,03 2,23±0,02

об'ем, мкм3 5,27 5,8

Кшьшсть карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 17,2 27,0

Пщслизова оболонка

Юльюсть ядер на 1 мм2, шт. 2315±326 2861±245

Розм1р ядер: д1аметр, мкм 2,2±0,02 2,21±0,03

об'ем, мкм3 5,56 5,65

Кшьшсть карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 12,9 16,2

М'язова оболонка

Кшькють ядер на 1 мм2, шт. 4296±352 4023±277

Розм1р ядер: д1аметр, мкм 2,12±0,03 2,14±0,04

об'ем, мкм3 4,98 5,13

Кшькють карюплазми на 1 мм2, тис.мкм3 21,4 20,6

Висновки. 1. Згодовування лактомiну не мае вiрогiдного впливу на змiну маси та довжини складових частин товстого вщдЫв кишечника свиней.

2. Реакцiя структур кишечника на згодовування лактомiну проявляеться у потовщенш стiнки i i'i' оболонок у ободовiй i прямш кишках та потоншеннi i'x у слшш кишцi.

3. Згодовування лактомiну зумовлюе тенденцiю до пiдвищення карюметричних показникiв в оболонках ободово' i прямо' кишок та зменшення в структурах слшо' кишки.

Л1тература

1. Автандилов Г.Г. Морфометрия в патологии. - М.: Медицина, 1973. - 284 с.

2. Квасников Е.И. Антагонистическая активность молочнокислых бактерий по отношению к возбудителям кишечных заболеваний // Мжробюлопчний журнал. - 1983. - №45(5). - С. 27-32.

3. Коршунов В.М., Семеянов В.В., Ефимов Б.А. Рациональные подходы к проблеме коррекции микрофлоры кишечника // Весн.Рос. АМН. - 1996. - № 2. - С. 60-65.

4. Кучерявий В.П. Продуктившсть поросят при згодовуванш лактомiну // Збiрник наукових праць ВДАУ. - Вшниця, 2005. - Вип. 20. - С. 52-56.

5. Мазуренко М.О., Кучерявий В.П. та ш. Теорiя i практика наукових дослщжень / Методичш вказiвки з виготовлення пстолопчних препараив оргашв i тканин тварин. - Вшниця: ВДАУ, 2004. - 26 с.

6. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. - М.: Колос, 1969. - 352 с.

75

7. Сидоров М.А. Нормальная микрофлора животных и ее коррекция пробиотиками // Ветеринария. - 2000. - №11. - С. 17-22.

8. Смирнов В.В. Дискуссионные вопросы создания и применения бактериальных препаратов для коррекции микрофлоры теплокровных // Мкробюлопчний журнал. - 1992. - №54(6). - С. 82-94.

Summary Kucheriavy V.P.

REACTION OF LARGE INTESTINE STRUCTURES ON FEEDING EARLY WEANED YOUNG PIGS WITH LACTOMINE

It is shown that feeding bacterial preparation lactomine to young pigs causes thickening of the wall and its membranes and rectum and thinning of them in caecum, analogous changes are observed in kariometric indices by unalterable weight and length of the large intestine.

Key words: lactomine, bacterial preparation, probiotic, feeding, intestine

Стаття надшшла до редакцИ 4.04.2008

76