CC BY
47
Дячишин О.В. Современное состояние планирования на лесных предприятиях
Рассмотрены актуальные вопросы планирования на лесных предприятиях в условиях начинающейся реформы отрасли. Доказана необходимость обоснования расходов на заготовку древесины негосударственными предприятиями. Установлено, что на уровне предприятия нужно иметь информацию об альтернативных расходах к расходам, которых испытали субъекты предпринимательской деятельности, которые предоставляют услугу из заготовки древесины или создания лесной культуры.
Ключевые слова: планирование, лесные предприятия, издержки.
Dyachyshyn O.V. Modern condition of planning of forest enterprises
The article takes a view of current issues in forest planning business started in sectoral reforms. The necessity of grounding costs of logging in no forest enterprises are leading. It is set that at the level of enterprise it is needed to have information about alternative charges to the charges, which was tested by the subjects of entrepreneurial activity, which provide service from the purveyance of wood or creation of forest cultures.
Keywords: planning, forest enterprises, cost of production.
УДК 630*561.24 Ст. наук. ствроб. 1.М. Коваль, канд. с.-г. наук -
УкрНД1ЛГА, м. Хартв
РЕАКЦ1Я РАД1АЛЬНОГО ПРИРОСТУ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 НА ЗМ1НИ КЛ1МАТУ ТА РЕКРЕАЦ1ЙНЕ НАВАНТАЖЕННЯ В Л1СОСТЕПОВ1Й ЗОН1 УКРА1НИ
Дендрохронолопчними методами дослщжено реакщю середньовшових сосно-вих насаджень з рiзним рiвнем рекреацшно1 дигресп до змш ^мату в люостеповш зош Украши. Встановлено, що особливо швидко тдвищувалися температури протя-гом холодного перюду, що призвело до зменшення тренду радiального приросту сосни внаслщок порушення зимового спокою дерев у 1999-2008 рр. Водночас опади меншою мiрою почали обмежувати формування рiчних кшець сосни.
Ключов1 слова: дендрохронолопчш методи, сосновi насадження, рекреацшна дигреая, змши ^мату, лiсостепова зона.
Вступ. Глобальш та регюнальш змши кшмату мають непередбачуваш еколопчш, економ1чш та сощальт наслщки для людства. За останш сто ро-юв зафшсовано потеплшня кшмату в Укрш'ш на 0,4-0,6 °С. Найбшьш штен-сивне шдвищення температури вщзначено взимку (1,2°С) та навесш (0,8 °С), влггку шдвищення температури становило 0,2-0,3°С. На швденному сход1 кшьюсть опад1в збшьшилася на 15 %, а на швшчному заход1 зменшилася на 5 %. Зросла кшьюсть стихшних метеоролопчних явищ (зливи, буреви), р1з-них катакшзм1в [2, 4].
З огляду на те, що Украша розташована в р1зних природних зонах та характеризуемся великим р1зномашттям екосистем, змши кшмату на глобальному р1вш (нав1ть якщо йдеться про потеплшня, збшьшення кшькосл опад1в, що, на перший погляд, е позитивним явищем) можуть по-р1зному проявитися на регюнальному р1вш, оскшьки кшмат опосередковано впливае на шш1, пов'язаш м1ж собою, фактори екосистеми. Наприклад, у люостеповш та степовш природних зонах змши показниюв кшмату видаються найбшьш позитивними, бо сприяють формуванню л1сово! рослинност [4].
Попереднiми дослщженнями виявлено збiльшення величин рiчних ю-лець сосни в Лiсостепу протягом двадцяти роюв (1980-2000 рр.) nopiB^HO з вiдповiдним попереднiм перiодом на 38 % [6]. Дендрокиматичний та дендро-екологiчнiй аналiзи е шструментами, придатними для визначення кшьюсно1 реакци дерев до змiн природного середовища за умови, що реакцiя дерев до цих змш може бути простежено через вимiрювання величин рiчних кiлець дерев [1, 12]. На вщмшу вiд звичайних методiв мониторингу, якi полягають в спостереженнi за тим, чи шшим впливом на лiсовi екосистеми, дендрохроно-логiя дае змогу встановити змши в насадженнях за декшька десятилiть i на-вiть столiть [7].
Метою щеТ роботи е дослiдження реакци радiального приросту сосни звичайно! (Pinus Sylvestris L.) в насадженнях iз рiзним ступенем рекреацiйного навантаження в зеленш зонi м. Змiйова Харювсько1 област до змiн клiмату.
Об'екти та методика дослвджень. Район дослiджень розташовано на пiвденному заходi Середньо-Русько! височини, на межi люостепово1 та сте-пово! зон. Клiмат помiрно континентальний. Середньорiчна кiлькiсть опадiв становить 500-570 мм. Середш температури сiчня - -8°С, липня - бiльше шж 20 °С. Грунти бiднi дерновi слаборозвиненi [10].
Об'ектом досл1дження е чист сосновi середньовiчнi насадження на чотирьох постшних пробних площах (ППП) з рiзним рiвнем рекреацшно1 дигреси в зеленiй зонi м. Змшова. Тип лiсорослинних умов A1 та A2. Цi ППП заклали роб^ники лаборатори екологи лiсу УкрНД1ЛГа у 2008 р.
Були застосоваш таю методи: загальноприйнят в лiсiвництвi та люо-вiй таксаци, порiвняльноl екологи та денрохронологiчнi [1, 3, 8, 9]. Керни вь дiбрано на висот 1,3 м стовбурiв сосни буравом Преслера з бюгруп дерев. Вимiрювання величин шарiв рiчноl деревини виконано на цифровому прила-дi HENSON з точнiстю до 0,01 мм. Отримаш сери iндивiдуальних величин кь лець дерев усереднено для кожного насадження.
Данi величин рiчних кшець оброблено за програмами Мiжнародного банку даних деревних кшець (ITRDB) [15]. Перехресне датування iндивiду-альних серш з метою встановлення точно!' дати кожного кшьця проводилося методом скелетних графтв та якiсть цього датування перевiрено за програ-мою COFECHA [14]. З деревно-кшьцевих хронологiй вилучено вiковi тренди з метою порiвняння радiального приросту дерев за рiзнi iнтервали часу та от-римання можливост проведення верифжаци радiального приросту з кшма-тичними показниками та кореляцшного аналiзу.
Пiсля обчислення шдексно1 STANDART-хронологи з деревно-кшьце-вих хронологш було видалено вiковий тренд, з шдексно1 хронологи RESIDUAL ^м вiкового тренду, вилучено автокореляцiю [15]. Здшснено кореля-цiйний аналiз мiж iндексами радiального приросту та кшматичними чинника-ми. Для аналiзу впливу кшмату на формування деревних кшець використано дат Комсомольсько1 метеостанци [5].
З метою встановлення порушень в насадженнях тд впливом стрес-факторiв було використано обчислення шдекЫв змiн приросту (GCt) для року пошкодження (t), якi е ушверсальними для всiх видiв порiд та умов мюця зростання [13]:
ООг = (А&2 - Agr1)/ (Agr1 х 100)
де: Аgr1 - середньорiчний прирiст для перюду п1 перед роком, для якого характеры стрес-фактори (); Аgr2 - середньорiчний прирiст для перюду п2 шс-ля дп стрес-фактора.
Вважаеться, що змiни приросту вiдбулися, коли iндекс ОСг перевищив порiг 25 %. Значне порушення в насадженнi спостерiгаеться за значення ОС, що становить 75 % та вище, середне значення знаходиться в межах мiж 50 та 75 % та незначне - мiж 25 та 50 % [13].
Результати дослвджень. Внаслщок анашзу динамiки радiального приросту сосни в насадженнях з рiзним рiвнем рекреацшно! дигреси для перiоду 1967-2008 рр. видшено три перiоди розвитку деревосташв (рис. 1).
1967 1970 1973 1976 1979 1982 1985 1988 199 Рис. 1. Динамжарадiального приросту сосни звичайноХв насадженнях зрЬним
ступенем рекреацшного навантаження
Перший перюд тривав з 1967 по 1975 рр. Тренд радiального приросту дерев зменшувався на вшх пошкоджених ППП, найшвидше ж вш зменшував-ся в деревосташ четверто! стади дигреси, де спостер^алася найглибша депре-сiя приросту в 1975 р. з мшмальною кшьюстю опадiв та високими температурами протягом вегетацшного перiоду (рис. 1-3).
Рис. 2. Динамка опадiв за даними Комсомольсько1 метеостанци
Рис. 3. Динамша температур за даними КомсомольськоХметеостанци
Внаслщок цього, в насадженнях третьо! та четверто! стадiй дигресй, вь рогiдно, вiдбулося усихання дерев, яке перевищило норму природного вщпа-ду, про що свiдчить рiзке збiльшення радiального приросту дерев протягом другого перюду (1976-1989 рр.) (рис. 1). Причиною цього стало збшьшення площ живлення дерев, що було шдтверджено обчисленням iндексiв змiн радь ального приросту сосни (табл. 1).
Табл. 1.1ндекси змш приросту сосни (ОС) тсля впливу посухиу 1975р. на сосновi
деревостани р'ьшого ступеня рекреацшноЧдигреси в зеленш зот м. Змшова
Стад1я рекре-ацшно! дигресй 1ндекс змши приросту (ОС1) Перюд п (до збурен-ня в деревостат) Перюд п2 (тсля збу-рення в деревостат
1 5 1968-1974 1975
2 -39* 1968-1974 1975
3 -43* 1968-1974 1975
4 -210** 1968-1974 1975
Прим1тки: * - незнание порушення; ** - значне порушення.
Незначш порушення вщбулися в деревостанах третьо! та четверто! стадш дигресй i значш - в насадженш четверто! стадй (табл. 1).
Третiй перюд (1990-2008 рр.) вiдзначився зменшенням тренду радь ального приросту дерев на вЫх ППП. Протягом 1997-2008 рр. спостершалася чiтка закономiрнiсть у формуванш рiчних деревних кiлець - зменшення !'хшх величин залежно вiд шдвищення рiвня пошкодження деревостанiв: вони були меншими порiвняно з контролем на ППП друго! стадй дигресй - на 7 %, третьо! - на 16 % та четверто! - на 27 %.
Виявлено роки мшмального приросту для вЫх насаджень: посушливi 1975, 1983, 1984. 1990, 1994 та 2002 рр. i 1987 та 1996 рр., як характеризуются низькими зимовими та ранньовесняними температурами (рис. 1-3). Вь ропдно, внаслщок значного шдвищення температур взимку та навесш 2007 р. вщбулося формування вузьких рiчних кiлець внаслiдок порушення зимового спокою дерев, що призвело до порушення фiзiологiчних процесiв
(рис. 1-3). Роки максимального приросту сосни для вЫх ППП: 1980, 1989, 1997 та 2004 рр. (виняток найбшьш пошкоджений деревостан для 2004 р.), як мали сприятливе сшввщношення тепла та вологи для росту дерев.
Проаналiзовано динамку опадiв та температур за десятилтями та порiвняно 11 з динамiкою iндексних деревно-кiльцевих хронологш. У 19691988 рр. збшьшення кiлькостi опадiв вiдзначено тiльки для холодного перь оду, наступнi 1989-2008 рр. були бшьш вологими (табл. 2).
Табл. 2. Змти опаЫв за десятилттями за 40рошв (1969-2008 рр.) порiвняно зi середньою к1льк1стю опад'ш за даними КомсомольськоХметеостанци
Перюди, рр. Рк, % Пдролопчний рк*, % 1У-УШ м1сящ, % 111-1Х м1сящ, % Холодний перюд**, %
1969-1978 -5 -6 -3 -5 0,4
1979-1988 -2 -1 -2 -8 13
1989-1998 2 1 0,04 6 -5
1999-2008 5 7 5 7 8
Прим1тки: * - сума опад1в з попереднього жовтня по поточний вересень; ** -
сума опад1в з попереднього грудня по поточний березень.
Температури були переважно меншими вщ норми (за норму взят се-редш температури 1969-2008 рр.) у 1969-1988 рр., але за останш 19892008 рр. вони збшьшилися. Прискорення потеплшня найшвидшими темпами спостеркалося протягом холодного перюду та березня. Особливо швидко во-но вiдбулося за останне десятилггтя (1999-2008 рр.) (табл. 2).
Табл. 3. Змти температур за десятилттями за 40 рошв (1969-2008рр.) порiвняно _зi середнти температурами за даними КомсомольськоХметеостанци_
Перюди, рр. Рк, % Пдролопчний рк*, % 111-Х мшящ, % 1У-У111 мшящ, % III мшяць, % Холодний перюд**, %
1969-1978 -5 -5 -3 -2 33 -22
1979-1988 -6 -6 -3 -2 -19 - 32
1989-1998 2 2 0 1 97 21
1999-2008 11 9 6 1 184 40
Прим1тки: * - сума опад1в з попереднього жовтня по поточний вересень; ** -
сума опад1в з попереднього грудня по поточний березень.
Деревно-кiльцевi хронологи БТАКОАЯТ показали збшьшення приросту на менш пошкоджених ППП у 1969-1978 рр., що свiдчить про сприят-ливi погодш умови у цей перюд. Погiршення приросту на бiльш пошкоджених дшянках, вiрогiдно, спричинено ущшьненням грунту, що порушуе водо-постачання для кореневих систем дерев та мехашчними пошкодженнями, (табл. 4).
Табл. 4. Змти тдекЫв радiального приросту STANDART за десятилШтями _(1969-2008 рр.) порiвняно iз середшми значеннями_
Перюди 1969-1978, % 1979-1988,% 1989-1998, % 1999-2008, %
1 стад1я +11,42 -18,41 +14,4 -14,4
2 стад1я +10,21 -14,92 +15,09 -10,38
3 стад1я -0,86 +3,03 +8,85 -10,13
4 стад1я -20,07 +68,41 +7,8 -22,32
У наступш 1979-1988 рр. - навпаки, вщбуваеться пiдвищення радiаль-ного приросту дерев у пошкоджених деревостанах, що пояснюеться усихан-ням дерев пiсля посушливого 1975 р. (табл. 4). Протягом 1989-1998 рр. вели-чини рiчних кшець збiльшилися, вiрогiдно, внаслiдок шдвищення температур, особливо зимових та ранньовесняних, та почастшання кiлькостi опадiв. У наступних 1999-2008 рр. радiальний прирют дерев зменшився на всiх дшян-ках, а особливо на найбшьш пошкодженiй. Вiрогiдно, збiльшення березневих та зимових температур досягло порогового рiвня, що негативно вщобразилося на формуванш рiчних кiлець сосни у вЫх деревостанах. Перiод спокою е основною причиною високо! морозостiйкостi й обов'язковою фазою для прохо-дження процеЫв оновлення клiтин та вщновлення ростових процесiв у весня-ний перюд. Порушення цього спокою може призвести до зменшення приросту. Част тривалi перепади температур, особливо небезпечш наприкiнцi зими, коли рослини знаходяться в станi вимушеного спокою [4, 11].
Отримано кореляцiйнi зв'язки мiж iндексними деревно-кiльцевими хронологiями RESIDUAL, як виявилися найбiльш чутливими до виявлення кшматично! реакци дерев та кшматичними чинниками за десятилiттями ос-таннiх 40 рокiв (табл. 5).
Табл. 5. Кореляцшш зв'язки MÍm шдексними деревно-ктьцевими хронологiями
RESIDUAL для деревосташв з pÍ3HUM pie^M рекреацшно'1 дигреси _та кл1матичними чинниками за десятилттями (1969-2008 рр.)_
Кл1матичт показники Стутнь дигреси 19691988 19791988 19891998 19992008
Сума опад1в за VI мшяць, мм 1 0,78* 0,61 -0,14 -0,32
Сума опад1в за VII мшяць, мм 1 -0,09 0,03 0,70+ 0,27
Сума опад1в за холодний перюд 1 0,16 -0,11 -0,68+ 0,28
Сума опад1в за VI мшяць, мм 2 0,13 0,69+ 0,21 -0,21
Сума опад1в за IV - VIII мшящ, мм 2 0,61 0,72+ 0,58 0,12
Сума опад1в за III - IX мшящ, мм 2 0,57 0,65+ 0,63 0,00
Сума опад1в за VII мшяць, мм 2 0,23 0,07 0,74+ 0,00
Сума опад1в за I - XII мшящ, мм 3 0,83* 0,29 0,25 -0,36
Сума опад1в за V - VI мшящ, мм 3 0,59 0,53 -0,30 0,04
Сума опад1в за III - IX мшящ, мм 3 0,81* 0,15 -0,30 -0,28
Сума опад1в за пдролопчний р1к 3 0,78* -0,17 -0,11 -0,33
Сума опад1в за VI мшяць, мм 4 0,50 0,77+ 0,17 -0,54
Сума опад1в за I - XII мшящ, мм 4 0,89** 0,51 0,45 -0,49
Сума опад1в за IV - VIII мшящ, мм 4 0,74+ 0,77+ 0,31 -0,16
Сума опад1в за V - VI мшящ, мм 4 0,70+ 0,68+ 0,08 -0,52
Сума опад1в за III - IX мшящ, мм 4 0,80* 0,68+ 0,40 -0,52
Сума опад1в за пдролопчний р1к 4 0,74+ 0,45 0,10 -0,37
Середт температури за холодний перюд 1 -0,32 -0,70+ -0,05 -0,21
Сума опад1в за пдролопчний р1к 1 -0,34 -0,69+ -0,27 -0,42
Середт температури з попереднього червня по поточний червень 1 -0,42 -0,81* -0,13 -0,39
Середньор1чна температура, tC 4 -0,68+ -0,37 0,04 0,01
Прим1тки: - тюнота зв'язку в1ропдна на 0,001 р1вш значущосп; - тюнота зв'язку в1рогщна на 0,01 р1вш значущосп; + - тюнота зв'язку в1ропдна на 0,05 % р1вш значущосп.
Лише за останне десятишття не виявлено зв'язюв мiж iндексами приросту та кшьюстю опадiв на Bcix ППП. Це свщчить, що опади меншою мiрою обмежують радiальний прирiст сосни внаслщок збiльшення ix кiлькостi.
Температури меншою мiрою обмежували прирiст у Люостепу, нiж опади. За останш три десяташття не виявлено достовiрниx кореляцiй мiж де-ревно-iндексними хронолопями та температурами.
Висновки. У люостеповш зонi потеплiння та збiльшення кшькосл опадiв почали прискорюватися протягом 1989-2008 рр. Особливо швидко пiдвищувалися температури протягом холодного перюду, що призвело до зменшення тренду радiального приросту сосни внаслщок порушення зимово-го спокою дерев у 1999-2008 рр. Водночас опади меншою мiрою почали об-межувати формування рiчниx кшець сосни.
Виявлено перiоди розвитку деревосташв за динамiкою радiального приросту сосни: 1967-1975, 1976-1989 та 1990-2008 рр., а також роки мшь мального радiального приросту дерев (1975, 1983, 1984, 1987, 1990, 1994, 1996, 2002 та 2007 рр.), як характеризуются посухами i низькими температурами взимку та ранньою весною, за винятком 2007 р. з надзвичайно теплою зимою та ранньою весною. Максимуми радiального приросту сосни вщ-значено у 1980, 1989, 1997 та 2004 рр. iз сприятливим сшввщношенням тепла та вологи для росту дерев.
Лггература
1. Битвинскас Т. Т. Дендроклиматические исследования / Т.Т. Битвинскас. - Л. : Гидро-метеоиздат, 1974. - 170 с.
2. Букша И.Ф. Изменение климата и лесное хозяйство Украины / И.Ф. Букша // Науковi пращ Лшвничо}.' академп наук Украши : зб. наук. праць. - Л^в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009.
- Вип. 7. - С. 11-17.
3. Ворон В.П. Динамша радiального приросту сосни як критерш реакцп лiсовиx екосис-тем Волинського Полюся на дiю кшматичних та антропогенних факторiв / В.П. Ворон., 1.М. Коваль // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - Вип. 17. -С. 126 -132.
4. Дщух Я. Глобальш змши кшмату: що робити екологам? / Я. Ддух // Дзеркало тижня.
- 2008. - 15-21 листопада/, № 43 (722).
5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. - М. : Изд-во " Агропромиз-дат", 1985. - 351 с.
6. Коваль 1.М. Вплив кшмату на динам^ радiального приросту Pinus sylvestrys L. у ль совш i лiсостеповiй зонах Украши / 1.М. Коваль // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. - Харюв : Вид-во С.А.М., 2007. - Вип. 111. - С. 53-58.
7. Комин Г.Е. Применение дендрохронологических методов в экологическом мониторинге лесов / Г.Е. Комин // Лесоведение. - 1990. - № 2. - С. 3-11.
8. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / под ред. А.З. Швиденко, А. А Строчинского, Ю.Н. Савич и др. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 559 с.
9. Русаленко А.И. Годичный прирост деревьев и влагообеспеченность / А.И. Русаленко.
- Минск : Изд-во "Наука и техника", 1986. - 239 с.
10. Физико-географическое районирование Украинской ССР / под ред. В.И. Попова, А.М. Маринича. - К. : Изд-во Киевского ун-та, 1968. - 683 с.
11. Шевчук Ю.1. Бюлопчш особливосп дiагностики фенолопчних фаз у Taxus Bacca-ta L. В умовах Нащонального дендролопчного парку "Софивка" / Ю.1. Шевчук // Люове гос-подарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : шжвщомч. наук.-техн. зб. -Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 29. - С. 61-65.
12. Beck W. Growth patterns of forest stands - the response towards pollutants and climatic impact / W. Beck // iForest - Biogeosciences and Forestry. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.icp-forests.org/pdf/iForest_Beck_472.pdf - 2009.
13. Bouriaud O. Dendrochronological reconstruction of forest disturbance history, comparison and parametrization of methods for Carpathian Mountains / O. Bouriaud, I. Popa // Analete ICAS. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.autobox.com/pdfs/bouriaud.pdf. Analete - 2007.
14. Grissino Mayer Henri D. Evaluating accuracy: a manual and tutorial for the computer program COFECHA / Henri D Grissino Mayer // Tree-ring research. - 2001. - Vol. 57(2). -Pp. 205-221.
15. Holmes, R.L. 1994. Dendrochronology program library user's manual. Laboratory of Tree Ring Research / R.L. Holmes. - Tucson : University of Arizona. - Pp. 235-238.
Коваль И.М. Реакция радиального прироста сосны обыкновенной на изменения климата и рекреационную нагрузку в лесостепной зоне Украины
Дендрохронологическими методами исследована реакция средневозрастных сосновых насаждений с разным уровнем рекреационной дигрессии к изменениям климата в лесостепной зоне Украины. Установлено, что особенно быстро повышалась температура в течение холодного периода, что привело к уменьшению тренда радиального прироста сосны в результате нарушения зимнего покоя деревьев в 19992008 гг. В то же время осадки меньшей мерой начали ограничивать формирование годовых колец сосны обыкновенной.
Ключевые слова: дендрохронологические методы, сосновые насаждения, рекреационная дигрессия, изменения климата, лесостепная зона.
Koval I.M. Response of pine radial growth to change of climate and recreational load in forest-steppe of Ukraine
Response of middle-aged pine stands with different level of recreational digression to change of climate in forest-steppe zone of Ukraine. It is set that especially quickly temperatures rose during a cold period, that resulted in diminishing of trend of radial increase of pine-tree as a result of breach of winter peace of trees in 1999-2008 At the same time fallouts the less measure began to limit to forming of annual rings of pine-tree usual.
Keywords: dendrochronological methods, pine stands, recreational digression, change of climate, forest-steppe zone._
УДК 332.72 Астр. Ю.А. Семеряк - Львiвська КА
ЗЕМЕЛЬНИЙ ФОНД УКРА1НИ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
Визначено роль земельно-ресурсного потенщалу Украши в системi економiч-них вщносин. Проаналiзовано вплив структури сшьськогосподарських упдь на якють харчування населення. Видшено основш проблеми ефективносп землекорис-тування та окреслено шляхи !х виршення. Встановлено, що для забезпечення еконо-мiчноi оптимiзацii треба передбачити штрафш санкцп за неефективне користування землею, а особам, яю здшснюють землеохоронш заходи - встановити податков^ кредиты та iншi пшьги.
Ключов1 слова: земля, земельш ресурси, сшьськогосподарсью упддя, розора-шсть сшьськогосподарських упдь, забезпечешсть земельними ресурсами, яюсть харчування населення, ерозiя грунпв, деградащя.
Постановка проблеми. Природно-ресурсний потенщал Украши представлений широким спектром земельних, водних та бюлопчних ресур-Ыв, прюритетне значения серед яких мае земля, що е основним засобом сшьськогосподарського виробництва. Сприятливий кшмат { родюч1 земл1 -основа продовольчоi безпеки та нарощування експортного потенщалу нашоi держави. Однак наявшсть умов ще не дае гарантш високого р1вня розвитку продуктивних сил. Протягом останшх роюв розвиток аграрного сектору еко-
