Реабилитация больных ревматоидным артритом после эндопротезирования тазобедренного сустава Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

I

Лкарю, що практикуе

To General Practitioner

Травма

УДК 616.728.2-089.843-036.82:616.72-002.77 DOI: 10.22141/1608-1706.5.17.2016.83883

ГЕРАСИМЕНКО С.!., ПОЛУЛЯХ М.В., БАБКО А.М., ГЕРАСИМЕНКО А.С., ГРОМАДСЬКИЙ В.М., РОЙ 1.В., ЗАМОРСЬКИЙ Т.В.

ДУ «Нститут травматологи та ортопедИ НАМН Украни», м. Кив, Украна

PEABiAiTAUiß ХВОРИХ НА РЕВМАТОТДНИЙ АРТРИТ ПЮАЯ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУАЬШОВОГО СУГАОБА

Резюме. Уданй робот наведено аналз результат ендопротезування кульшового суглоба й ефективност реаблтацйнихзаходв у 146хворихнаревматодний артрит, яким було виконано 203 оперативнихвтручан-ня. У57 '¡з нихздйснено ендопротезування обохкульшових суглоб'в. Вк пацентв коливався вд 18 до 77рокв / в середньому становив45,1 ± 1,1 року. Жнок було в4рази бльше, нж чоловнкв. Добр'1 результати отримано в 169 випадках (83,3 %), задовльн — у 34 (16,7 %). Причиною задовльного результату в пацентв були анклоз кульшового суглоба в дооперацйному перюд або виражен контрактури з'1 значною ппотроф/'ею м'яз'в, що вплинуло на функц ональний результат.

Ключовi слова: ревматодний артрит, кульшовий суглоб, ендопротез, реаблтаця.

Вступ

Ревмато1дний артрит (РА) належить до найбтьш по-ширених та тяжких хрошчних aBTOÍMyHH^ запальних захворювань людини, nepe6ir якого визначаеться змь ною рiзних за ступенем тяжкост загострень та бтьш або менш тривалих перiодiв ремюи [1, 2], що за вщсут-ност ефективно! терапй' призводить до швидко! шваль дизацй' та скорочення життя пацiентiв [3—5].

Частка РА серед захворювань суглобiв у дорослого населення в рiзних кра!нах свiту становить вщ 0,6 до 5 % [6, 7]. Захворювання найбiльш поширене серед осiб працездатного вiку. Його тк припадае на 40—50 роыв, що мае велике сощальне значення. Через 5—8 роыв бiльше 50 % хворих втрачають працездатнiсть, а 10—12 % — прикуп до лiжка та мають потребу в сторон-ньому доглядi [8—10]. Вщновлення рухiв у кульшовому суглобi на шзшх стадiях захворювання можливе лише за допомогою оперативних втручань [11]. Ревмато'1дне ураження кульшових суглобiв мае швидкий та агресив-ний перебщ що спричиняе не тiльки об'емну деструк-цiю суглобових кiнцiв, але й параартикулярних тканин унаслiдок автоiмунноl агресй' та запалення. Усе це тд-вищуе вплив пiдготовчого етапу та шсляоперацшного раннього перiоду реабштацшного лiкування на результати ортопедичного л^вання ще! тяжко! категорй' хворих.

Матер1али та методи

Робота виконана на базi вiддiлу захворювань сугло-бiв у дорослих ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМН Укра'ши». Пролшовано 146 хворих на РА з ура-женням кульшового суглоба, яким було виконано 203 оперативних втручання (тотальне ендопротезування

кульшового суглоба), iз них 57 хворих були з двобiчним ураженням, тому оперативнi втручання були викона-нi з обох сторш у перiод iз 2000 по 2015 р. (рис. 1). Вк: пащенпв коливався вiд 18 до 77 роыв та в середньому становив 45,1 ± 1,1 року. Серед прооперованих хворих на РА жшок було в 4 рази бтьше, шж чоловiкiв, що вщ-повiдае даним лiтератури.

Оцшка результатiв ендопротезування проводилась за модершзованою шкалою Харрисона в ранньому та шзньому пiсляоперацiйному перiодах.

Результати та Тх обговорення

У перiод передоперацшно! пiдготовки звертали ува-гу на стан м'язiв, особливо у хворих, як тривалий час через високу активнють загального патологiчного про-цесу дотримувалися л1жкового режиму чи мали анылози в кульшових суглобах. У таких хворих iз клiнiчно вира-женою атрофiею м'язiв стегна проводили електромю-графiчне дослiдження чотириголового м'яза стегна для виявлення потенцiалу до вщновлення м'язiв та подаль-шого планування оперативного лiкування та реабшта-цiйних заходiв. За деклька мюящв до операци залежно вщ стану опорно-рухового апарату хворим призначали

Адреса для листування з авторами: Герасименко С.1. E-mail: [email protected]

© Герасименко С.1., Полулях М.В., Бабко А.М., Герасименко А.С., Громадський В.М., Рой 1.В., Заморський Т.В., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016

Лкарю, що практикуе / То Оепега! РгаеШопег

масаж, фiзiотерапевтичнi процедури: мюстимуляцш, амплiпульс. В обов'язковому порядку у хворих досль джували стан истково! тканини та за наявностi остео-порозу або остеопени проводили вщповщну терапiю ан-тирезорбуючими препаратами та препаратами кальцш, що продовжували i в пiсляоперацiйному перiодi. Також визначали активнiсть загального патологiчного процесу за допомогою клiнiчних та лабораторних дослщжень та за наявностi високо! активност намагались '11 знизити вiдповiдною терашею ще до оперативного втручання.

Значну увагу придтяли психологiчнiй пiдготовцi хворих. Пащенту потрiбно тактично роз'яснити суть захворювання i його наслiдки, тдготувати до думки про необхiднiсть тривалого лiкування, успiх якого за-лежить значною мiрою вiд правильного та активного ставлення саме хворого до лшувального процесу.

Пщ час операци використовували передньобоковий доступ. Пiсля операци, щоб запобiгти такому усклад-ненню, як вивих протезу, прооперовану кшщвку укла-дали в положення вщведення 20°, що досягалося засто-суванням клиноподiбно1' поролоново'1 подушки (рис. 2), а хворому забороняли приводити прооперовану кшщвку наступш 4—6 тижшв пiсля оперативного втручання.

Активiзувати хворого починали з першого шсляоперацшного дня, для чого вводили вправи л^вально! фiзкультури. З першого шсляоперацшного дня хворий займався iзометричною пмнастикою м'язiв проопе-ровано'1 кiнцiвки: протягом 3—5 с пащент напружував чотириголовий м'яз оперовано'1 кiнцiвки, пiсля чого 8—10 с його розслаблював, у цей час хворий виконував напруження чотириголового м'яза протилежного стег-на. Вш займався дихальною гiмнастикою, активними вправами непрооперованих кшщвок та пасивними ру-хами прооперовано'1 кiнцiвки за допомогою методиста. Хворому дозволяли сидни, шдшматися i стояти бiля лiжка. При використаннi фiксацil' ендопротеза цементного типу з 2-3-го шсляоперацшного дня хворий починав ходити за допомогою милиць протягом 4 тижшв без обмеження навантаження на прооперовану кшщвку, шсля чого проводили рентгенолопчний контроль прооперованого суглоба i йому дозволяли ходити за допомогою палищ. При безцементному тиш фшсаци ендопротеза з 2-3-го шсляоперацшного дня пащент починав ходити за допомогою милиць 4 тижш з невеликим навантаженням на прооперовану кшщвку, тоб-то ставлячи кшщвку на подлогу, але не спираючись на не'! (навантаження на кшщвку близько 10 % п!д вагою само'! кшщвки), поим рекомендували добавляти при-близно по 10 % вщ маси тiла кожен тиждень, так щоб через 4-6 тижшв шсля операци навантаження на прооперовану кшщвку було не бтьше 60-70 %, шсля чого проводили рентгенолопчний контроль прооперованого суглоба i тльки попм дозволяли ходьбу за допомогою палищ. Корекцш рекомендацш з навантаження прооперовано! кшщвки проводили в шдивщуальних випадках: велика маса тла або виражений остеопороз исток. З 3-го дня проводили електромюстимулящю м'язiв стегна прооперовано! кшщвки. Перед випискою навчали хворого правильно спускатись та пщйматись

сходами, щоб вш був повнiстю незалежний вщ сторон-ньо! допомоги.

Добрi результати отримано в 169 (83,3 %) випадках, задовтьш — у 34 (16,7 %). Причиною задовтьних ре-зультатiв був анилоз у кульшовому суглобi в доопе-рацiйному перiодi зi значною гiпотрофiею м'язiв, що вплинуло на функцюнальний результат.

Клiнiчний приклад. Хвора Н., 1977 р.н., надiйшла до кишки захворювань суглобiв у дорослих ДУ «1ТО НАМН Укра!ни» зi скаргами на бiль, скутiсть, обмеження рухiв у великих суглобах нижнiх кiнцiвок, бiльш вираженi у кульшових суглобах, порушення функци ходьби. Рухи в кульшових суглобах — розгинання/зги-нання — 0°/30°/80°, приведення — 30° (рис. 3).

На рентгенограмах кульшових суглобiв виявляються рiзке звуження суглобових щiлин, деформация головок стегнових исток iз кiстоподiбною перебудовою (рис. 4).

Хворш установлено дагноз: РА, II стадя, III фаза, актившсть II ступеня, функцiональна недостатшсть

Ш

Рисунок 1. Типовий вигляд хворого на ревмато/дний артрит

Рисунок 2. Положення прооперованоI юн^вки в ранньому п!сляоперац!йному пер!од!

86

Травма, р-^ЭЫ 1608-1706, е-^БЫ 2307-1397

Том 17, №5 • 2016

Лкарю, що практикуе / To General Practitioner

суглоб1в III ступеня, i3 переважним ураженням суглобiв нижнк кшщвок. На першому етапi хворiй виконано операцто тотального ендопротезування правого кульшового суглоба; оскльки хвору значною мiрою турбував цей суглоб, через два мюящ було проведено аналопчну операцiю з iншого боку. У передоперацшному перiодi проведено комплексну подготовку: масаж л1во! нижньо! кiнцiвки, лкувальну фiзкyльтyрy, мiостимyляцiю м'яз1в лiво! нижньо! кшщвки. З урахуванням молодого вку пацieнтки встановлено тотальнi ендопротези кульшових суглобш iз безцементною фiксацieю. Шсляоперацшний перiод прот1кав гладко, на 2-й день тсля операцц хвора пщнялася на милицi, рана заготась первинним натягом, шви знятi через 2 тижш. На момент виписки на амбулатор-не л1кування рухи в прооперованому сyглобi становили: у

Рисунок 3. Загальний вигляд хвороi до ортопе-дичного л^вання

Рисунок 5. Рентгенограма кульшових суглоб'ш хвороi Н., 1977р.н., псля протезування

саптальнш площиш — розгинання/згинання — 0°/0°/90°; фронтальн1й — вщведення/приведення — 30°/0°/20°; виутр1шия/зови1шня ротац1я стегна — 20°/0°/30° (рис. 5, 6).

Висновки

1. Програма реаб1л1тацГ! хворих на ревмато!дний артрит при протезуванш кульшового суглоба дозволила провести тдготовку опорно-рухово! системи до оперативного втручання, покращити силу м'яз1в 1 руйв у су-глобах у шсляоперацшному пер1од1 та отримати добр1 результати в 169 випадках (83,3 %) 1 задовшьш — у 34 (16,7 %).

2. Запропонована схема реабштацп дозволяе вщно-вити втрачену функц1ю ураженого кульшового суглоба та повернути хворого до активного способу життя.

Рисунок 4. Рентгенограма кульшових суглоб'т хвороi Н., 1977р.н., при госпiталiзацiíв клн^

Рисунок 6. Загальний вигляд хворо1 через 12 мюяшв псля ортопедичного л^вання

Д Лкарю, що практикуе / To General Practitioner

Список лператури

1. Дормидонтов Е.Н. Оценка состояния микроциркуляции,

реологических свойств крови больных ревматоидным артритом с системными проявлениями /Е.Н. Дормидонтов, Б.Н. Фризер, В.А. Семин // Ревматология. — 1985. — № 4. — С. 10-13.

2. Коваленко В.Н. Остеоартроз: Практическое руковод-

ство /В.Н. Коваленко, О.П. Борткевич. — К.: Морион, 2003. — 448 с.

3. Герасименко С.1. Ортопедичне лкування ревматоидного

артриту при ураженнях нижшх кшщвок/ С.1. Герасименко. — К.: Преса Украини, 2000. — 160 с.

4. El-Gabalawy H.D. Why do we not have a cure for rheumatoid

arthritis? / H.D. El-Gabalawy, P.E. Lipsky //Arthritis Rheum. — 2002. — № 4, Supfl. 3. — P. 297-301.

5. Firestein G. Rheumatoid arthritis: frontiers in pathogenesis

and treatment / G. Firestein, G. Panayi, F. Wollheim. — Oxford: Oxford University Press, 2000. — 136p.

6. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних орга-

нов: Практическое руководство: В 3 Т. — Витебск: Белмедкнига, 1998. — Т. 2 — 576 с.

7. Ревматические болезни / Руководство для врачей / Под

ред. В.Л. Насоновой, Н.В. Бунчука. — М.: Медицина, 1997. — 520 с.

8. Лоскутов Л.Е. Тотальное эндопротезирование тазо-

бедренного сустава при ревматических заболеваниях / Л.Е. Лоскутов, Л.М. Ллмаз, Д.А. Синегубов // Materialele Congresului VA Ortopezilor-Traumatologilor Din Republica Moldova. — Chisinau, 2001. — P. 314-315.

9. Eberhardt K. Hip involvement in early rheumatoid arthrirtis/

K. Eberhardt // Ann. Rheum. Dis. — 1995. — Vol. 54. — P. 45-48.

10. Яременко О.Б. Ревматоидный артрит: современное состояние проблемы / О.Б. Яременко // Doctor. — 2002. — N 1. — С. 32-3б.

11. Гайко Г.В. Стан ендопротезування в Украш та пер-спективи його розвитку / Г.В. Гайко // Тотальне i ревiзiйне ендопротезування великих сyглобiв: Мат-ли наук.-практ. конф. з мiжнар. участю (Львiв, 2-4жовт. 2003р.). — К.;Львiв, 2003. — С. 3-7.

Отримано 26.09.16 ■

Герасименко С.И., Полулях М.В., Бабко А.Н., Герасименко А.С., Громадский В.Н., Рой И.В., Заморский Т.В. ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина

РЕАБИЛИТАЦИЯ БОЛЬНЫХ РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ ПОСЛЕ ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИЯ

ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА

Резюме. В данной работе приводится анализ результатов эндопротезирования тазобедренного сустава и эффективности реабилитационных мероприятий у 146 больных ревматоидным артритом, которым выполнены 203 оперативных вмешательства. У 57 из них осуществлено эндопротезиро-вание обоих тазобедренных суставов. Возраст пациентов колебался от 18 до 77 лет и в среднем составлял 45,1 ± 1,1 года. Женщин было в 4 раза больше, чем мужчин. Хорошие

результаты получены в 169 случаях (83,3 %), удовлетворительные — в 34 (16,7 %). Причиной удовлетворительного результата у пациентов были анкилоз тазобедренного сустава в дооперационном периоде или выраженные контрактуры со значительной гипотрофией мышц, что повлияло на функциональный результат.

Ключевые слова: ревматоидный артрит, тазобедренный сустав, эндопротез, реабилитация.

Herasymenko S.I., Poluliakh M.V., Babko A.M., Herasymenko A.S., Hromadsky V.M., Roi I.V., Zamorskyi T. V.

State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine REHABILITATION OF PATIENTS WITH RHEUMATOID ARTHRITIS AFTER HIP REPLACEMENT

Summary. Rheumatoid defeat of the hip joints has a rapid and aggressive course that not only leads to destruction of the bulk of the joints, but also affects the para-articular tissues as a consequence of inflammatory and autoimmune aggression. To restore the function of the hip joints in patients with rheumatoid arthritis in the late stages of the disease is possible only with the help of surgery — total hip replacement. All this increases the influence of the preparatory phase and the early postoperative rehabilitation treatment on the results of orthopedic treatment of this challenging group of patients. Main purpose — to improve the results of orthopedic treatment of patients with rheumatoid arthritis, in whom total hip arthroplasty was performed by improving the approaches to the preoperative preparatory phase and the early postoperative rehabilitation treatment. Materials and methods. In this work, we have performed an analysis of the results of total hip arthroplasty and the effectiveness of rehabilitation in 146 patients with rheumatoid arthritis, in whom 203 surgical inter-

ventions were performed. 57 of them underwent arthroplasty of both hip joints. The age of patients ranged from 18 to 77 years and averaged 45.1 ± 1.1 years. There 4 times more women than men. Results. Good results were obtained in 169 (83.3 %) cases, satisfactory — in 34 (16.7 %) cases. The reason for a satisfactory outcome in patients was ankylosis of hip preoperatively or severe contractures with significant muscle wasting, which affected the functional outcome. Conclusions. The program of rehabilitation treatment in rheumatoid arthritis patients with prosthetic hip allows to carry out the preparation of the musculoskeletal system prior to surgery, to improve muscle strength and movement in the joint during the postoperative period, and to get good results in 83.3 % of cases. The proposed rehabilitation scheme makes it possible to restore the lost function of the hip joint and to return the patient to the active way of life.

Key words: rheumatoid arthritis, hip joint, endoprosthesis, rehabilitation.

88

Травма, p-ISSN 1608-1706, e-ISSN 2307-1397

Том 17, №5 • 2016