CC BY
22
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.728.2-77-073:57.088.6У 001: 10.22141/1608-1706.5.17.2016.83873
КОРОЛЬ П.О.12, ТКАЧЕНКО М.М.1, БОНДАР В.К.2
1На^ональний медичний унтерситет iменi О.О. Богомольця, м. Кит, Украна 2Ки!вська мська клнчна лкарня № 12, м. Кит, Украна
д|агностична роль остеосцинтиграфп у хворих на ревматотдний артрит при ендопротезуванн кульшових суглоб1в
Резюме. Актуальнсть. Ревмато!дний артрит е одним з найбльш поширених хронiчних запальних захворю-вань суглоб'в. Поширенсть захворювання серед дорослого населення у р'зних кранах св'пу становить вд 0,6 до 5 %. Хворють частше люди працездатного вку. ПК захворювання припадае на 40-50 рокiв, при цьому жнки хворють у 2-4 рази частше, н iж чоловки. Захворювансть на ревмато!дний артрит у жнок збльшуеться псля 30 рокв, досягаючи найбльших показникв у 45-75 рокв. Мета: визначити дагностичну роль остеосцинтиграфп у хворих на ревмато!дний артрит при ендопротезуванн кульшових суглоб'в. Матер'юли
i методи. Остеосцинтиграфю проводили на томографiчнiй сцинтиляцйнй однодетектернй гамма-камер'1 «Тамара-301 Т» псля внутршньовенного введення 99т-Тс-п'1рофосфату активнстю 550-770 МБк. Результати. Усх хворих розподлили на три дагностичн групи. До першо! групи було включено 34 (45 %) пацентв, у яких вдсоток накопичення радофармпрепарату в проекци ураженого суглоба дор'внював +10-80 %, до друго! — 27 (36 %) хворих, у яких вдсоток накопичення идикатору в проекци ураженого су-глобового комплексу становив +81-150 %, третя група нараховувала 13 (19 %) пацентв '¡з накопиченням /ндикатору в проекци ураженого суглобового комплексу бльше н iж +150 %. Через 1 рк псля ендопротезу-вання ураженого кульшового суглоба у хворих першо! дагностично! групи псляоперацйних ускладнень не
зафксовано. У 3 (11 %) пацентв друго! дагностично! групи та 19 (30 %) пацентв третьо! дагностично! групи через рк псля ендопротезування розвинулось '¡мплант-асоцмоване нфекцйне ускладнення. Висновки. Чим вище вдсоток включення радофармпрепарату в проекци ураженого ревмато!дним артритом суглобового комплексу при остеосцинтиграфп в дооперацйний перод, тим вище в'ропднсть виникнення псляоперацйних '¡мплант-асоцмованих ускладнень псля ендопротезування (р < 0,05). Ключовiслова: остеосцинтиграфя, ревмато!дний артрит, кульшов'1 суглоби, ендопротезування.
Травма
Вступ
Ревмато1дний артрит е одним з найбтьш поширених хрошчних запальних захворювань суглобiв. По-ширенють захворювання серед дорослого населення у рiзних крашах свпу становить вт 0,6 до 5 % [1, 3]. Захворювання найбтьш поширене в людей працездатного вку. Шк захворювання припадае на 40—50 роыв, при цьому жшки хворшть у 2—4 рази частше, шж чо-ловки. Захворюванють на ревмато'тний артрит у жшок збтьшуеться тсля 30 роыв, досягаючи найбтьших показниыв у 45—75 роив. У чоловтв цей показник поступово збтьшуеться, а тсля 70 роив зменшуеться [1, 3, 6, 9]. Через п'ять роыв вт початку захворювання до 60 % хворих втрачають працездатнють, а через 20 роыв — 90 %, третина з яких стають швалтами. Протя-гом 5 роыв хвороби уражаеться близько 30 % суглобiв, протягом 20 роыв — 50 % [1, 4, 5].
Дослтження впчизняних i закордонних авторiв свтчать, що при розвитку функцюнально невипдних
деформацш cyrao6iB значення xipypri4Hoi' допомоги збтьшуеться. На шзшх стадiях захворювання усуну-ти численш деформаци та втновити опорно-рухову функцш суглобiв та ынтвок у цтому й у такий спошб втновити функцюнальну активнють хворого та працездатнють можливо лише за допомогою реконструк-тивних операцш [7].
Хiрургiчнi втручання спрямоваш в першу чергу на втновлення втраченоi функци ынщвки, покращення самообслуговування, тдвищення функцiональноi ак-тивносп хворих.
Адреса для листування з авторами: Король Павло Олександрович E-mail: [email protected]
© Король П.О., Ткаченко М.М., Бондар В.К., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Зона Площ. %
A 4,96 174,70
B 4,96 100,00
б
Рисунок 1. Остеосцинтиграма пациента В., хворого на ревматодний артрит правого кульшового суглоба, у дооперацйний перюд (а) та тсля ендопротезування (б)
а
Останшми роками методом вибору на шзшх стадiях ревматоидного артриту з ураженням кульшового суглоба е ендопротезування [8, 9]. Показаннями до цього мрур-пчного методу вщновлення функци кульшового суглоба е виражеш дегенеративно-деструктивнi змiни суглобо-вих поверхонь, больовий синдром, значш функщональ-ш порушення внаслiдок контрактур, особливо при дис-кордантних положеннях кiнцiвок [10, 11].
Ендопротезування кульшового суглоба е одним з найбтьш ефективних та перспективних методiв вщ-новлення функци кульшового суглоба у хворих на ревматощний артрит на пiзнiх стадiях захворювання. Завдяки даному методу л^вання хворi швидко забу-вають про бть, вiдновлюють працездатнiсть та повер-таються до повноцiнного життя [5, 6].
Мета роботи — визначити дiагностичну роль остео-сцинтиграфи у хворих на ревматощний артрит при ен-допротезуваннi кульшових суглобiв.
Матер1али та методи
Остеосцинтигрaфiя проводилась на однодетек-торнiй сцинтиляцiйнiй гaммa-кaмерi «Тамара-301 Т» у статичному режимi в переднш прямiй та бокових проекщях. З метою остеосцинтиграфи застосовували 99ш-Тс-шрофосфат aктивнiстю 550—770 МБк, який вводили пащенту внутрiшньовенно. Статичну остео-сцинтиграфш здiйснювaли через 3 години тсля вве-дення препарату [11]. Перед дослщженням хворому необхiдно було спорожнити сечовий мiхур.
Для остеосцинтиграфи застосовували багатоканаль-ний паралельний колiмaтор на 140 кеВ. Оптимальна кшьысть iмпульсiв на кадр становить 150 тис. [2].
Обробка результат дослiдження на комп'ютерi включала контрастування, згладжування, видтення зон iнтересу з подальшою побудовою гiстогрaм.
Результати досл1дження та ix обговорення
Методом остеосцинтиграфй' були обстежен 74 пащ-енти з ревмато1дним артритом кульшових суглобiв (52 жшки та 22 чоловiки) вiком вщ 31 до 75 рокiв (серед-нiй BiK 49,7 ± 7,8 року; медiана 49 рок1в). Ендопротезування кульшового суглоба виконували на шзнш ста-дй' захворювання (II стадiя, II—III фаза, та III стадiя за класифiкацiею 6.Т. Скляренка та B.I. Стецули [1], що вiдповiдае IV стадй' ревматоидного артриту за класифь кацiею Штейнброкера). Функщональний стан ураже-ного кульшового суглоба в дооперацшний перiод та шсля ендопротезування оцiнювався за шкалою Harris.
Осгеосцинтиграфгя кульшових суглобiв була викона-на в дооперацiйний перiод (за 1 тиждень до ендопротезування) з метою виявлення ыльюсних сцинтиграфiчних критерй'в операбельностi хворих та через 6 мюящв пiсля ендопротезування з метою мотторингу динам1ки пато-лопчного процесу. Результати дослщження оцiнювали за характером накопичення радюфармпрепарату в патоло-гiчному вогнищi та оточуючих здорових тканинах.
За результатами дiагностичного дооперацшного сканування хворих розподiлили на три групи. До пер-шо'1 групи було включено 34 (45 %) пащенлв, у яких частка накопичення радюфармпрепарату в проекци ураженого суглоба дор1внювала +10—80 % (рис. 1), до друго'' — 27 (36 %) хворих, у яких частка накопичення шдикатору в проекци ураженого суглобового комплексу становила +81—150 %, третя група нараховувала 13 (19 %) пащенлв iз накопиченням шдикатору в проекци ураженого суглобового комплексу бтьше нж +150 %.
Через 6 мюящв тсля ендопротезування при кшь-кюнш оцiнцi остеосцинтиграм у хворих першо'1 дiа-гностично! групи частка накопичення радюфарм-препарату в проекци парапротезно'1 дiлянки дорiвню-
Том 17, №5 • 2016
www.mif-ua.com,http://trauma.zaslavsky.com.ua
37
вала +5—10 % щодо симетрично! дiлянки дослщжен-ня. Функцiональний стан за шкалою Harris покра-щився з 39 ± 4 до 67 ± 5.
У пацieнтiв друго! дiагноcтично! групи через 6 Mic. пicля ендопротезування частка накопичення радюфар-мпрепарату в проекци парапротезно! дiлянки дорiвню-вала +11-60 %.
При ильиснш оцiнцi сцинтиграм пащентав третьо! дiагноcтично! групи вiзуалiзувалиcь вогнища шдвище-но! фксаци радiо фармпрепарату в проекци парапротезно! дiлянки в межах в!д +61 до +120 %.
Через 1 рк тсля ендопротезування ураженого куль-шового суглоба у хворих першо! дiагноcтично! групи шсляоперацшних ускладнень не зафiкcовано. У 3 (11 %) пащентав друго! дiагноcтично! групи та 19 (30 %) паць eнтiв третьо! даагностично! групи через рiк пicля ендопротезування розвинулось параендопротезне ^мплант-асоцшоване) iнфекцiйне ускладнення. Лдгезiя штамiв St.epidermidis краще перебiгала з полiмерними частина-ми ендопротезу, а штамiв St.aureus — з металевими.
Висновки
Чим ыльюсно вище вщсоток включения радюфармпре-парату в проекцi! ураженого ревматощним артритом сугло-бового комплексу при остеосцинтиграфй в дооперацiйний перiод, тим вище вiрогiднicть виникнення тсляоперацт-них iмплант-аcоцiйованих ускладнень пicля ендопротезування (p < 0,05). Ендопротезування без ризику виникнення пicляоперацiйних ускладнень доцтьно проводити тим хво-рим, у яких за даними остеосцинтиграф!! вщсоток накопичення радюфармпрепарату в проекцй ураженого суглоба дор1внюе +10-80 % щодо симетрично! длянки.
Список л1тератури
1. Герасименко А.С. Ендопротезування кульшових та ко-
лшних суглобiв у хворих на ревматодний артрит при Их одночасному ураженш // Травма. — Т. 15, № 3. — С. 102-107.
2. Проритети вибору нструментальних методiв до-
сшдження в дiагностичному скришнгу при ендо-
протезуванш кульшових суглобiв / Ткаченко М.М., Король П.О. //Променева дiагносmика, променева те-ратя. — 2015. — № 2. — С. 34-36.
3. Черняк В.П. Ендопртезування колтного суглоба у хворих
наревматоИдний артрит: Авторефер. дис... канд. мед. наук. — К., 2008.
4. Hybrid 18F-FDG PET-MRI of the hand in rheumatoid ar-
thritis: initial results // F. Miese, A. Scherer, B. Ostendorf [et al.]// Clin. Rheumatol. — 2011. — Vol. 30, № 19. — P. 1247-1250.
5. Periarticular bone structure in rheumatoid arthritis patients
and healthy individuals assessed by hight-resolution computed tomography / C.M. Stach, M. Bauerle, M. Engl-brecht [et al.] // Arthritis rheum. — 2010. — Vol. 62, № 2. — P. 330-339.
6. Rheumatoid arthritis: nuclear medicine state-of-the-art
imaging / P.H. Rosado-de-Castro, S.A. Lopes de Souza, D. A^andre [et al.]//World J. Orthop. — 2014. — Vol. 5, № 3. — P. 312-318.
7. Sendi P. Challenges in periprosthetic knee-joint infection /
P. Sendi, W. Zimmerli // Int. J. Organs. — 2011. — Vol. 34, № 9. — P. 947-956.
8. Sewerin P. New imaging procedures in rheumatology: from
bench to bedside / P. Sewerin, B. Ostendorf // Dtsch Med. Wochenschr. — 2014. — Vol. 139, № 37. — P. 1835-1841.
9. Sugimoto H. Imaging of rheumatoid arthritis: role of MR
imaging and CT / H. Sugimoto // Nihon. Rinsho. — 2013. — Vol. 71, № 7. — P. 1193-1197.
10. Synovitis and bone inflammation in early rheumatoid arthritis: high-resolution multi-pinhole SPECT versus MRI / C. Buchbender, B. Ostendorf, K. Mattes-Gyorgy [et al.]// Diagn. Inerv. Radiol. — 2013. — Vol. 19, № 1. — P. 20-24.
11. The main surgical cfriteria of bone scintigraphy at the hip arthroplasty / P. Korol, M. Tkachenko // Science in the modern information society. — North Charleston, USA, 2015. — Vol. 1. — P. 42-44.
Отримано 28.08.16 ■
Король П.А.12, Ткаченко М.Н.1, Бондарь В.К.2
1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, г. Киев, Украина
2Киевская городская клиническая больница № 12, г. Киев, Украина
ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ РОЛЬ ОСТЕОСЦИНТИГРАФИИ У БОЛЬНЫХ РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ ПРИ ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИИ ТАЗОБЕДРЕННЫХ СУСТАВОВ
Резюме. Актуальность. Ревматоидный артрит является одним из наиболее распространенных хронических заболеваний. Распространенность заболевания среди взрослого населения составляет от 0,6 до 5 %. Болеют чаще люди трудоспособного возраста. Пик заболеваемости приходится на 40—50 лет, при этом женщины болеют в 2—4 раза чаще, чем мужчины. Заболеваемость ревматоидным артритом у женщин увеличивается после 30 лет, достигая наибольших показателей в 45—75 лет. Материал и методы. Остеосцин-тиграфия проводилась на томографической сцинтиляцион-ной одно детекторной гамма-камере «Тамара-301Т» после внутривенного введения 99т-Тс-пирофосфата активно-
стью 550—770 МБк. Результаты. Всех больных разделили на три диагностические группы. В первую группу включены 34 (45 %) пациента, у которых процент накопления радиофармпрепарата в проекции пораженного сустава составлял + 10—80 %; во вторую группу — 27 (36 %) больных, у которых процент включения индикатора в проекции пораженного суставного комплекса составлял +81 — 150 %; третья группа насчитывала 13 (19 %) пациентов с включением индикатора в проекции пораженного сустава больше чем +150 %. Через 1 год после эндопротезирования у больных первой диагностической группы послеоперационных осложнений зафиксировано не было. У 3 (11 %) пациентов второй группы и 19
(30 %) третьей диагностической группы через год после эн-допротезирования было выявлено имплант-ассоциирован-ное инфекционное осложнение. Выводы. Чем выше процент включения радиофармпрепарата в проекции пораженного ревматоидным артритом сустава при остеосцинтиграфии в
дооперационный период, тем достоверно выше вероятность возникновения имплант-ассоциированных осложнений после эндопротезирования (р < 0,05).
Ключевые слова: остеосцинтиграфия, ревматоидный артрит, тазобедренные суставы, эндопротезирование.
KorolP.O.1,2, Tkachenko M.M.1, Bondar V.K.2
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
2Kyiv Municipal Clinical Hospital № 12, Kyiv, Ukraine
DIAGNOSTIC ROLE OF BONE SCINTIGRAPHY IN PATIENTS WITH RHEUMATOID ARTHRITIS DURING HIP ARTHROPLASTY
Summary. Introduction. Rheumatoid arthritis is one of the most common chronic inflammatory joint diseases. The prevalence of the disease among adults in different countries of the world ranges from 0.6 to 5 %. People of working age suffer more often. The peak incidence occurs in the 40—50 years, while women suffer 2—4 times more often than men. The incidence of rheumatoid arthritis in women increases after 30 years, reaching the greatest figures in the 45—75 years. Objective: to determine the diagnostic role of bone scintigraphy in patients with rheumatoid arthritis during hip replacement. Material and methods. Bone scintigraphy was performed on single-head tomographic scintillation gamma camera Tamara-301 T after intravenous injection of 99m-Tc-pyrophosphate with activity of 550—770 MBq. Results. All patients were divided into three diagnostic groups. The first group included 34 (45 %) patients, in whom radiopharmaceutical accumulation in the projection of the affected joint was +10—80 %;
the second one — 27 (36 %) patients, in which the indicator accumulation in the projection of the affected joint was + 81—150 %; the third group consisted of 13 (19 %) patients with indicator accumulation in the projection of the affected joint more than +150 %. One year after arthroplasty of the affected knee joint, postoperative complications weren't detected in patients of the first diagnostic group. Three (11 %) patients of the second diagnostic group and 19 (30 %) patients from the third diagnostic group developed implant-associated infectious complications one year after the hip arthroplasty. Conclusions. The higher the percentage of radiopharmaceutical inclusion in the projection of a joint affected by rheumatoid arthritis during bone scintigra-phy in the preoperative period, the higher the likelihood of implant-related complications after arthroplasty (p < 0.05).
Key words: bone scintigraphy, rheumatoid arthritis, hip joints, ar-throplasty.
TOM 17, №5 • 2016
www.mif-ua.com,http://trauma.zaslavsky.com.ua
39
