Развитие региональных рынков труда Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 331.5 Ганна Tp^opiBHa Михальченко,

канд. держ. упр., доцент Навчально-науковий професшно-педагопчний шститут Украшсько! 1нженерно-педагопчно1 академи,

Артем1вськ

РОЗВИТОК РЕГ1ОНАЛЬНИХ РИНК1В ПРАЦ1

Сьогодш ринок пращ в Укра1ш характеризуешься неоднорщшстю структури, що обумовлено регюнальними

вщмшностями виробничих, демограф1чних, м^ращйних, сощальних та шших фактор1в. В окремих регюнах кра1ни спостер^аеться суттеве попршення ситуаци на регюнальних ринках пращ, що проявляеться у недосконалосп мехашзм1в саморегулювання, збшьшенш кшькосп безроб^них, тривалосп безроб1ття,

розбалансуванш попиту i пропозици робочо1 сили, вiдтоцi трудових ресуршв та поширеннi процесiв нелегального працевлаштування. Отже, питання розвитку регiональних ринюв працi та 1х оздоровлення залишаються акту-альними та вимагають пошуку шляхiв удосконалення 1х функцiонування в сучасних умовах розвитку регiонiв та держави в щ-лому.

Питання функщонування ринку працi та його регюнальних особливостей розглядалися значною кiлькiстю науковщв, серед яких можна видiлити Д.П. Богиню, В.Я. Брича, В.С. Васильченко,

О.А. Гршнову, М.1. Долiшнього,

В.В. Дорофiенка, А.М. Колота, В.1. Куценко, Е.М. Лiбанову, О.В.Чернявську. Разом з тим необхщшсть пiдвищення продуктивностi регюнальних ринюв працi вимагае пошуку нових пiдходiв та напрямкiв.

Мета статп - дослiдити особливостi розвитку регюнальних ринюв працi, 1х структуру та динамшу, визначити переваги та проблеми 1х функцiонування i розробити шляхи 1х удосконалення на регюнальному та державному рiвнях.

В штегральнш оцiнцi регiонального людського розвитку не можна недооцiнювати розвиток регюнальних ринюв працi, бо саме вщ нього залежать матерiальний добробут, яюсть життя, комфортнiсть соцiального середовища, загалом вш свiдчить про соцi

ально-економiчний розвиток регiону. Оцiнювання розвитку регюнальних ринюв працi здiйснюеться за такими показниками: рiвень економiчноl активностi, %; рiвень безробiття за методологiею Мiжнародноl оргашзаци працi, %; рiвень зайнятоси, %; середня тривалiсть пошуку роботи,

мю.;

питома вага працюючих в умовах неповного робочого дня (тижня) у загальнiй чисельностi зайнятих, %;

питома вага пращвниюв, якi перебували в адмшютративних вiдпустках, у загальнш чисельностi зайнятих, %;

частка працюючих в умовах, що не вiдповiдають саштарно-гшешчним нормам, у загальнiй чисельностi зайнятих, %;

сшввщношення рiвнiв зареестрованого безроботя та визначеного за методологiею МОП, коефщент;

плиннiсть робочо1 сили, % [14]. Щодо поняття регiонального ринку пращ (РРП) найпоширенiшi два погляди. В основi одного з них - ототожнення РРП iз процесами та механiзмами

працевлаштування. У цьому випадку РРП обмежуеться лише сферою об^у вшьно1 робочо1 сили регюну, його дiя заюнчуеться моментом найму пращвника. Вiдповiдно до iншого погляду РРП - це система суспшьних вщносин, соцiальних норм та шститу^в, що забезпечують вiдтворення, обмiн та використання робочо1 сили регiону. РРП розглядаеться не тiльки як сфера обмшу робочо1 сили, але i як сфера вiдтворення трудового потенщалу i сфера використання робочо1 сили регюну. Цей рiзновид процесiв В. Брич розглядае як сукупний регюнальний ринок працi (СРРП) [3].

Формування регiональних ринкiв працi в Укра1ш вiдрiзнялось стiйким зростанням пропозици робочо1 сили, значними обсягами прихованого безроботя i неформально1

© Г.Г. Михальченко, 2012

заинятост1, суттевою репональною диференщащею р1вня { структури заИнятост1 та безробгття [2].

Набувши розвитку на початкових етапах становления ринку пращ в Укра!ш, феномен деформал1защ! норм I правил, що являе собою процес безперервно! трансформащ! шститут1в, у ход1 якого формальш (передбачеш законодавством) правила значною м1рою замщаються неформальними { вбудовуються у вщповщш неформальш вщносини, закршився у тому «живильному» середовищ^ яке И дотепер юнуе на в1тчизняному ринку пращ [7, с. 62].

Разом ¡з тим сьогодш основним завданням регюнальних ринюв пращ повинно стати створення економ1чних умов щодо сталого 1 розширеного вщтворення сукупно! робочо! сили на яюсно новому р1вш, що передбачае можливють задоволення потреб населення регюну в працевлаштуванш, пдному р1вш

матер1ального забезпечення, набутп осв1тньо-професшних знань, наявност системи сощального захисту у випадку вимушено! незаИнятосп.

Серед економ1чних умов ефективного функщонування регюнальних ринюв пращ одним ¡з наИважливших фактор1в е р1вень заробггао! плати штатних пращвниюв.

Сьогодш в структур! доход1в населення частка заробггао! плати складае лише 40%, що обумовлено надзвичаИно низькою часткою зароб1тно! плати в соб!вартосп продукщ! (в Укра!ш вона дор1внюе 6-12%, разом ¿з тим у США та Сврош цеИ показник у середньому дор1внюе не менше 40%), а сшввщношення мшмально! та середньо! зароб1тно! плати не досягае 1 40% (в 2011 р. - 36,6%, за 5 мюящв 2012 р. - 37,3%). Р1вень середньо! заробггно! плати в Укра!ш у шчш 2012 р. становив 2722 грн., що на 332 грн. менше, шж у грудш 2011 р. (табл. 1) [5].

Таблиця 1

Нараховано у середньому пращвнику

С1чень, грн у % до Довщково: грудень 2011 р., грн

грудня 2011 р. с1чня 2011 р. середнього р1вня по економщ прожиткового мшмуму на 1 працездатну особу (1073 грн)

1 2 3 4 5 6 7

Укра!на 2722 89,2 118,5 100,0 253,7 3054

АР Крим 2348 87,7 117,2 86,3 218,8 2678

Вшницька 2144 89,5 119,9 78,8 199,8 2396

Волинська 2062 90,0 119,7 75,8 192,2 2292

Дшпропетровська 2860 93,4 116,2 105,1 266,6 3064

Донецька 3151 91,6 117,2 115,7 293,6 3439

Житомирська 2096 87,4 114,8 77,0 195,3 2399

Закарпатська 2075 83,2 115,3 76,2 193,4 2494

Запор1зька 2653 89,8 116,4 97,4 247,2 2954

1вано -Франювська 2288 93,0 117,5 84,0 213,2 2461

Ки!вська 2829 87,2 121,1 103,9 263,7 3245

Юровоградська 2155 89,3 118,9 79,2 200,8 2414

Луганська 2842 85,0 117,5 104,4 264,9 3346

Льв1вська 2276 89,8 116,6 83,6 212,1 2533

Микола!вська 2503 87,9 117,0 91,9 233,3 2848

Одеська 2553 90,5 118,5 93,8 237,9 2822

Полтавська 2659 91,4 119,8 97,7 247,8 2911

Р1вненська 2232 82,9 118,4 82,0 208,0 2693

Сумська 2235 90,4 116,5 82,1 208,3 2474

Тepнопiльcькa i94i 9i,Q i2Q,5 7i,3 i8Q,9 2i32

Зактчення табл. 1

i 2 3 4 5 6 7

Хapкiвcькa 2423 86,6 ii5,3 89,Q 225,8 2798

Хepcонcькa 2Qi8 88,7 ii7,3 74,i i88,i 2274

Хмeльницькa 2i22 88,8 ii8,8 77,9 i97,7 239Q

Чepкacькa 2228 89,9 i2i,4 8i,8 2Q7,6 2479

Чepнiвeцькa 2Q67 89, i i2i,i 75,9 i92,6 232Q

Чepнiгiвcькa 2Q39 92,2 ii9,7 74,9 i9Q,i 22 i i

Кшв 4i48 86, i i2Q,i i52,4 386,6 48i9

Ceвacтополь 2587 87,Q ii7,4 95,i 24i,i 2974

У peгiонaльномy pозpiзi ic^e помiтнa piзниця щодо cepeдньоï зapплaти. Тaк, в окpeмиx peгiонax вонa нa 3Q-5Q% нижчe, шж y cтолицi. У м. Киeвi зapплaтa в ciчнi 2Qi2 p. cтaновилa 4i48 гpн, y Дож^ий облacтi -3i5i гpн. ^йнижчий piвeнь зapобiтноï плaти зaфiкcовaно в Тepнопiльcькiй тa Хepcонcькiй облacтяx, дe cepeдня зapплaтa cклaдae вiдповiдно i94i тa 2Qi8 гpн нa мюяць. Нeобxiдно вiдзнaчити, що в бшьшоеп peгiонiв cepeд-

ня зapобiтнa плaтa нижчe cepeднього piвня по eкономiцi. Нaйвищiй piвeнь y м. Киeвi -i52,4%, y Донeцькiй облacтi - ii5,7% тa Днiпpопeтpовcькiй - iQ5,i%. Зaгaлом лишe y п'яти peгiонax cepeдня зapобiтнa плaтa вищe cepeдньоï зapобiтноï плaти y пpомиcловоcтi, в ycix iншиx peгiонax вот e cyттeво нижчою. Тepнопiльcькa тa Хepcонcькa облacтi знaxодятьcя нa позицiяx ayтcaйдepiв, зapобiтнa плaтa до cepeднього piвня по eкономiцi cклaдae 7i,3 тa 74,i% вiдповiдно.

Зacлyговye m yвaгy той фaкт, що з 2QQ3 по 2QQ6 p. дигам^ pea^^i' cepeдньоï зapобiтноï плaти в Укpaïнi бyлa тiльки позитивною. У 2QQ9 i в 2QiQ pp. ^a^i-mro y вcix peгiонax Укpaïни цeй покaзник xapaктepизyвaвcя тeндeнцieю до cкоpочeння (виняток cтaновили м. Кшв i Донeцькa облacть). У 2QQ9 p. по вiдношeнню до 2QQ8 p. peaльнa cepeдня зapобiтнa плaтa в Укpaïнi cкоpотилacя нa i3,7%. У бiльшоcтi peгiонiв кpaïни зaфiкcовaно знижeння тeмпiв зpоcтaння peaльноï зapобiтноï плaти. Пpи цьому нaйбiльшe cкоpочeння мгло мicцe в Зaпоpiзькiй, Волижькш, Полтaвcькiй i Днiпpопeтpовcькiй облacтяx. Мшмольш тeмпи cкоpочeння вдaлоcя пiдтpимaти в

Mиколaïвcькiй, Oдecькiй облacтяx тa м. Ceвacтополi. Тeмп пpиpоcтy покaзникa в м. Киeвi cклaв 5,5%.

Вожливою xapaктepиcтикою peгiонy, що впливae m cтaн pинкy пpaцi, e його дiловa aктивнicть, що xapaктepизyeтьcя cпiввiдношeнням чиcлa зaйнятиx i бeзpобiтниx. 3a цieю ознaкою peгiони pозподiляютьcя m aктивнi, пepcпeктивнi для pозвиткy пpодyктивниx cил i piвня зaйнятоcтi тa дeпpecивнi, яким пpитaмaнний пpоцec вщпливу pобочоï cили внacлiдок нeдоcтaтноcтi aбо вiдcyтноcтi

пpaцeвлaштyвaння [iQ].

У 2Qi i p. cepeдньомicячнa кшькють eкономiчно aктивного нaceлeння вiком i5-7Q pокiв cтaновилa 22,i млн. ошб, з якиx 2Q,24 млн. були зaйнятi eкономiчною дiяльнicтю, a peштa (i,7 млн.) - бeзpобiтнi, тобто оотби, якi нe мaли pоботи, aлe aктивно ïï шyкaли як caмоcтiйно, тaк i зa допомогою дepжaвноï cлyжби зaйнятоcтi. Рiвeнь зaйнятоcтi нaceлeння cтaновив: y вiцi i5-7Q pокiв -59,2%, a y пpaцeздaтномy вiцi - 66,5%.

Рiвeнь eкономiчноï aктивноcтi нaceлeння по peгiонax y 2Qi i p. нaвeдeний нa pиc. i. ^йнижний piвeнь eкономiчноï aктивноcтi нaceлeння зaфiкcовaно в Ьяно-Фpaнкiвcькiй облacтi, шйвищий - y м. Киeвi.

Рiвeнь бeзpобiття (зa мeтодологieю MOn) cepeд eкономiчно aктивного нaceлeння вiком i5-7Q pокiв cтaновив 7,9%, a np^e-здaтного вiкy - 8,6%.

Збiльшeння зapeecтpовaного бeзpобiття було зaфiкcовaно нa тepитоpiï вcix peгiонiв, a нaйбiльшe зpоcтaння було в Oдecькiй тa Хмeльницькiй облacтяx.

ёё 3

р р

с с 5

w я s я

^ 2

tr н

S S

S. §

Sc P

О

и

H g

о № я

Sc

vP

со p

я о

42.

w" № я sc

о

H p

я о w s а p я w

й. Ol о

ю

У1 а

Й M

11 H s

о

я

5.

.. p н ß № 5-я я

H S.

P Cd

л я я

g! 2 о

Е * £

о ¡3

JO р Ъ\ /-V и ® я *

0

01 w

я

S № я о'

'S *

Ol о

£ я о та

з ё

5 - §

я

H ^

я та

to, ft

á * о g

g а

2. et р\ S

w

о о

и р

я р

JO

Ъо

^

w р w ß

ft Э

•в

ft а

* S

ft w

о

s

я о

Cd я

и р

ю

о н ft ft

w

►S

T3 w 2. ®

3 ° g «

I s

Я ни

о ¡5

P ti'

я ^

S °

О Я

<4

Ю

2 я

о

та и • р

я ft

я „

к- Ol

Э п

tr1 и

я та о" о

H №

я

s

О 2

^ я

S и о я 5 £

Я §

та д

о Е я

а °

Й о

? н.

я ti ft я ß

-ё в

о\

S" №

Б о

5

та о

та о 5

С\ i'

ON W X

I H

p ^

H w

я » я

w P Яс Я to H

о о H

' 2. ^ P

я

s ,<2 ß ^ я g

tu о p w a ft я

^ p

2 В 2.

h я p g

W о

w p

t X a

i § 2. я

о

С4 й я о Р Cd

w g

V ¡±

н ^

S я P р

я t

° £

о та

a Q

Р

OJ

я О

и

to"

W р

я я

X

й WO)

ai ^ '

U>

я я

я s

Р я

g я я S

Б p g

я

о ai о ft

w о Ol

^ 5"

P S

ttí ° я g4 w. p

Яс t

в S s.

я S?

о w

ft s

и w ft

я с

Я ft

to "

0

01 я и Р р о

9 s

ft ft

яс Я

_ U>

О ft ►©*

р я

я та о

0\ К)

та

w' ft я

^ о

W ё

о H

е. н Ol s

ю

2 ttí ft

w

-ë ft

s

4

о

w p

я

со со та

3 -я

о

s Ö

tr1 О я w я s

я о о ft

и ft я я to „ X ft

JO

я р

о ft

и

о о

нн

S S

Cr ^

p та та о

m Cd о P

-3 '

о Я Р

н Í

В й

я » о

о ^

^ 2.1

w а ß

ft та p

ю

Ol ft w та о

н"

я

я

Г-, Я

Я" та

~ ё

W S

я g

Г" я ^ 2 о^ О

2! я Í Яс

w та

S 2

- ß Д CD аз Cd

og

on а.

я о я ft та ft ti я

er о

S ^

О ß

w

^

s Д

О

W ^

^ ь

ft я я -Г ft

й » та « ft

Cd g ^

я

О ^

я р

о ft

и . „

ft я v;

Cd

OJ и

Cd г

я я to

Л ft та я

я о

я

р 3 та

^ Ш-о я

а w

to ^ р *

ю о

Яс

^ нн

U1 I M

ft О о °

' та

S

Я °

н ' g

со 2 ^ •в Э •

§ N

p J-- о

Я оо

Я \о Я

to о^ р

Ol ft w та

0

01

ё я 5'

о сг я Яс

К)

к» о

-й-

о

(Л

о

On О

О

Чз я о

S'

я

о*

«

чр о

-С

я 2.

с'

«

3 я

05 Я

о о

я о

¡а

g

Я

V;

Kj

о

Украша — АРК . = Вшницька —

Волинська — _

Днiпpoпeтpoвcькa -

Донецька ■

Житомирська —

Закарпатська —

3anopÍ3bKa —

1вано-Франювська —

Кшвська —

Юровоградська —

Луганська —

JIbBÍBCbKa — _

Миколшвська —

Одеська С

Полтавська ■

Р1вненська ■

Сумська ■

I_

Терношльська — Харювська ■ Херсонська z Хмельницька -

I_

Черкаська — Чершвецька z 4epHÍrÍBCbKa z

м. Кшв С _

м. Севастополь -

=

В. В ^ а

а>

to

й я

о

<-¡

о

□ □

со « (Л Ю о

я №

о О Ч

та О

о ••-с

S. M

Cd В'

00 Й ° §

H Я et

et «

В

s

и »

я р

о

V

^

Р Ol о

я р

о

!-) Р

й я

u> Р Я

Sc

W Я

s

о

et

и

S a

3 e

,p s

я "Ö

^ ft tl я

tr о

0

01

и

я

ч ^

g 3 я

tri

« s.

о H №

я t

■J^ W

я р

W «

s

я р

о

я о о H ft

42.

Ч" р

а о о №

О о Я о

H р

я Б о U

а р н Я

я

и

и я

о о

ai

tr О о я

№ о

я та о о

s й

н я

о

О о

ai

3aгaлом кшькють нeзaйнятиx гpомaдян, що пepeбyвaли нa облiкy в дepжaвнiй cлyжбi зaйнятоcтi, нa i ciчня 2Qi2 p. cтaновилa 5Qi,4 тиc. ошб. 3a допомогою y пpaцeвлaштyвaннi до ^eï ycтaнови y гpyднi

2Qi i p. звepнyлоcя i39,Q тиc. нeзaйнятиx гpомaдян пpоти i32,i тиc. y лиcтопaдi 2Qii p. (y грудт 2QiQ p. - i6Q,4 rac.).

Кiлькicть зapeecтpовaниx бeзpобiтниx нa i ачня 2Qi2 p. cтaновилa 482,8 rac. оciб,

7Q 68 66 64 62 6Q 58 56 54 52 5Q

ft ^

M

es es CS CS CS

M M M M M

л л л л л

я о о я о

s К m « ft

к S о к S

к H о S

PQ О m H « к о « О H s

ft и

'3 «

й M л о H й к ft й M es CO

es M л

m

'ft О

к

CS СО

Ï

CS M л о 14

"3 к es ft

0

1

о к es m

CS M л

о

«

es &

о m о ft

'¿2

CS M л о К es и iy

ч

es M л

о «

« о

es M л о m

es &

О

С

CS M л о

К «

К

3 Е

es M л о

s

U

es M л о л ¡3

'В

о к

ft «

H

es M л о

3 '2 ft

es

es M л о К О о ft

X *

es M л я s к л

H «

s X

es M л о es M

ft «

F

es M л

я «

3 'В

es M л о

3

'В ft ft

£ « F ¡г1

•3

:В «

л H О

к о

H о es

m «

U

Рис. 2. Кшьтсть зaрeeстровaних бeзробiтних на 1 ачня 2012р., тис. oci6

aбо 28,i% ycix бeзpобiтниx пpaцeздaтного вшу, визнaчeниx зa мeтодологieю MOn. Допомогу по бeзpобiттю отpимyвaли 75,7% ошб, яю мaли cтaтyc бeзpобiтного. Кожний дpyгий бeзpобiтний paнiшe зaймaв мювд pобiтникa, кожний тpeтiй - поcaдy стужбовця, a peштa бeзpобiтниx ж моли пpофeciйноï пiдготовки.

Збiльшeння кшькост! нeзaйнятиx гpомaдян i cкоpочeння вшьнж pобочиx

мicць, вaкaнтниx поcaд зумовило зpоcтaння нaвaнтaжeння но iQ вiльниx pобочиx мicць (вaкaнтниx поcaд) iз 6Q оciб y лиcтопaдi до 84

y 1рудш 2Qi i p. У peгiонaльномy pозpiзi, як i paнiшe, збepiгaeтьcя зшчта дифepeнцiaцiя зaзнaчeного покознико: вiд 6 ошб y м. Киeвi до i4QQ оciб y Чepкacькiй облacтi (тобл. 2).

Кiлькicть гpомaдян, ж зaйнятиx тpyдовою дiяль-нicтю, яю пepeбyвaли но облiкy в дepжaвнiй cлyжбi зaйнятоcтi, тиc. оciб

2Q i i

2QiQ

Потpeбa пiдпpиeмcтв y пpaцiвникax для зaмiщeння вшьнж pобочиx мicць (вaкaнтниx поcaд), rac. оciб

2Q i i

2QiQ

Нaвaнтaжeння

нeзaйнятого нaceлeння но iQ вiльниx pобочиx мicць (вaкaнтниx поcaд), оciб

2Qii

2QiQ

i

2

3

6

7

Укpaïнa

5Qi,4

564,Q

59,3

63,9

84

Автономно Рecпyблiкa Кpим

2i,i

2Q,i

3,3

2,8

64

72

Вiнницькa

27, i

3Q,2

Q,6

Q,6

475

494

4

5

Таблиця 2

Кшьюсть зaрeeстровaних бeзробiтних по рeгiонaх Украгни [12]

Волинська 11,2 13,9 1,8 0,8 62 170

Дшпропетровська 31,6 34,4 8,0 7,7 39 45

Донецька 28,4 33,0 4,1 2,9 69 113

Житомирська 22,9 23,0 2,4 1,8 96 127

Закарпатська 12,1 14,2 1,2 0,9 101 153

Запорiзька 23,1 25,9 0,8 1,6 280 166

1вано -Франювська 16,3 16,9 0,4 0,2 385 743

Заюнчення табл. 2

1 2 3 4 5 6 7

Кшвська 16,3 17,1 2,2 3,2 72 54

Юровоградська 18,5 19,5 0,7 0,6 251 315

Луганська 18,5 20,5 2,6 2,0 72 105

Львiвська 23,4 27,7 1,9 2,3 125 120

Микола1вська 18,4 20,3 1,3 1,1 137 182

Одеська 19,6 21,4 3,8 2,6 44 83

Полтавська 24,4 35,1 2,4 1,8 101 196

Рiвненська 18,4 20,8 0,6 0,8 290 254

Сумська 17,7 21,5 0,7 0,7 246 311

Тернопшьська 16,3 18,0 1,1 0,9 154 213

Харювська 29,8 34,0 2,8 3,3 107 102

Херсонська 11,8 11,6 1,9 1,1 63 104

Хмельницька 17,3 21,6 0,3 0,4 508 527

Черкаська 24,8 25,8 0,2 0,3 1400 894

Чершвецька 10,9 10,8 0,9 0,7 122 160

Чершпвська 15,9 19,1 1,2 0,9 132 212

м. Ки1в 6,9 6,2 11,4 20,9 6 3

м. Севастополь 1,4 1,4 0,7 1,0 22 14

Найвищий рiвень зареестрованого безробiття спостерiгався в Черкаськiй обласп, де на 10 вакантних посад у 2010 р. претендувало 894 безробггних, а в 2011 - 1х кiлькiсть збшьшилась до 1400. Напружена ситуацiя залишаеться в Хмельницькiй областi, де на 10 вакансш претендують 527 безробггних у 2010 р. та 508 у 2011 р., у Вшницькш област - 494 та 475, у Рiвненськiй обласп - 254 та 290. Навт в економiчно розвинутiй Запорiзькiй областi в 2010 р. на 10 вакантних мюць претендувало 166, а вже в 2011 - 280 безробггаих. Отже, в

2010 р. у 21 репош навантаження незайнятого населення на 1 вшьне робоче мiсце коливалося вiд 10 до 90 ошб, а вже в

2011 р. таких репошв стало 17. У цшому по Укра1ш на 1 вакансiю в 2010 р. претендувало 8,8 чол., 2011 р. - 8,4, тобто навантаження на 1 вшьне робоче мюце зменшуеться дуже повшьно. При цьому потреба шдприемств у

працiвниках для замщення вiльних робочих мiсць залишаеться вкрай низькою.

Також в Укра1ш понад 2,3 млн. населення, що мае постшне мiсце реестрацп та проживання у сiльських населених пунктах, але працюе у мiстах (столицi, обласних центрах, малих мiстах та шших регiональних центрах економiчноl активностi, що формують «ареали розвитку»). Тенденцiя урбашзацп та локалiзацil регiонального розвитку мае i зворотний вплив на мпрацшш процеси. Так, за перiод 1991-2009 рр. показовим е додатний мпрацшний прирют сiльського населення у рядi промислових регiонiв, зокрема у Дшпропетровськш (+34,9 тис.), Харкiвськiй (+20,2 тис.), Полтавськш (+17,7 тис.), Запорiзькiй (+15,1 тис.) областях. Це пов'язано, по-перше, iз переведенням аграрного виробництва примюьких територiй на iндустрiальний тип розвитку, що викликало зростання попиту на робочу силу;

по-друге - iз покращенням умов проживання у селах - супутниках великих шдус^альних мiст (створення «зелених примюьких зон»). Така тенденцiя е позитивною, але в Укрш'ш вона проявляеться спорадично [1].

Таким чином, недостатня кiлькiсть робочих мiсць призводить до посилення трудових мiграцiй як у межах Укра!ни, так i за И кордони. За офiцiйними даними сальдо зовшшньо! трудово! мграцл у перюд 20082011 рр. залишаеться позитивним, але реальна ситуащя виглядае набагато загрозлившою.

За рiзними оцiнками за кордоном працюе вiд 2,5 до 6,5 млн наших громадян [13]. За даними Всесвггнього Укра!нського форуму дшсш масштаби зовшшньо! трудово! мираци досягають 7 млн.

За результатами дослщжень, що проводилися в захвдноукрашських регiонах, зокрема на Тернопiльщинi, можна дшти висновку, що нинi на зароб^ках за кордоном перебувае не бшьше нiж 10-15% економiчно активного населення Захiдного регiону (0,60,9 млн оаб). За приблизно тако! само! чисельностi населення Центральна Укра!на (без Киева та примiсько! зони) мае у його структурi меншу частку трудових мiгрантiв (якi по!хали на роботу саме до шшо! кра!ни, а не, примiром, до столищ). Вщтак, за межами держави на постшнш основi працюе 0,9-1,3 млн жителiв Центрально! та Захвдно! Укра!ни. Попри значну кiлькiсть заробтан (особливо тих, що в Росп), у деяких депресивних мiсцевостях Ивденно-Схщно! Укра!ни (наприклад, у Луганськiй област постiйне заробiтчанство оцiнюють до 15% економiчно активного населення), це явище у вiдповiднiй частинi кра!ни все ж менш поширене [6].

Але щ данi являються неповними, бо в кра!ш вiдсутня iнформацiйна база щодо професiйно-квалiфiкацiйного складу

економiчно активного населення репошв, його мобiльностi, точних обсяпв внутрiшньо! та зовнiшньо! м^раци.

Разом iз тим повне шформацшне забезпечення е важливою умовою i елементом механiзму реалiзацi! державно! пол^ики

зайнятостi, оскiльки воно дае змогу простежити структурнi зрушення в зайнятосп, динамiку трудових процесiв, змiни кшьюсних i якiсних показникiв рiвня життя населення. До системи iнформацiйного забезпечення мають входити данi державно! статистики й сощолопчних обстежень, що дають змогу оцiнити результати державно! полггики

зайнятостi, за потреби коригувати та робити обгрунтоваш прогнози !! наслщюв. Основою розробки тако! системи мають бути показники та iндикатори, вщсутшсть яких призводить до неконтрольованого ухвалення полiтичних, економiчних i сощальних рiшень

[17].

Що стосуеться професшно! пiдготовки, то у 2010/2011 навчальному рощ у середньому по Укра!ш з розрахунку на 10 тис. населення у вищих навчальних закладах навчалось близько 550 студенев. У той же час у навчальних закладах профтехосв^и цей показник складав усього 95 учшв. Отже, на одного випускника iз професшно-техшчною освтою припадало майже шiсть iз вищою освiтою. В окремих регiонах цей показник можна вважати катастрофiчним для розвитку економши (табл. 3).

Таблиця 3

Розподш пращвниюв зар1внем осв1ти та по рег1онах на 31.12.2011 р., тис. оаб [10]

Облшова штатних п кшьюсть эащвниюв 1з них мають вищу освiту за основними рiвнями

усього у % до 2010 р. неповна та базова вища освiта у % до облшово! кшькоси штатних працiвникiв повна вища освiта у % до облшово! кшькосп штатних працiвникiв

1 2 3 4 5 6 7

Укра!на 10779,3 98,1 2580,8 23,9 3608,4 33,5

Автономна

Республiка Крим 388,1 94,8 91,4 23,5 124,5 32,1

Вшницька 315,8 96,3 81,6 25,8 95,7 30,3

Волинська 207,6 97,8 51,7 24,9 65,6 31,6

Днiпропегровська 954,3 99,9 247,9 26,0 297,1 31,1

Донецька 1,170,2 98,6 310,3 26,5 321,6 27,5

Житомирська 255,7 98,3 66,0 25,8 70,1 27,4

Закарпатська 203,9 96,4 52,8 25,9 64,1 31,5

Запорiзька 456,8 95,9 99,2 21,7 141,0 30,9

Заюнчення табл. 3

1вано -Франкiвська 230,4 97,6 56,8 24,6 84,7 36,7

Ки!вська 382,7 97,8 87,8 22,9 111,6 29,2

Кiровоградська 205,0 96,6 56,0 27,3 58,1 28,3

Луганська 542,8 97,4 142,3 26,2 146,7 27,0

Львiвська 568,8 97,9 129,4 22,8 208,6 36,7

Микола!вська 238,9 97,7 58,4 24,5 77,3 32,4

Одеська 514,7 94,4 116,8 22,7 183,4 35,6

Полтавська 371,4 101,0 93,4 25,2 110,3 29,7

Рiвненська 222,8 98,6 54,2 24,3 73,8 33,1

Сумська 252,7 97,1 62,0 24,5 79,1 31,3

Тернопшьська 183,5 99,1 46,5 25,4 66,0 36,0

Харювська 661,6 98,3 138,8 21,0 263,3 39,8

Херсонська 197,1 96,6 48,9 24,8 59,7 30,3

Хмельницька 248,1 97,9 59,2 23,9 79,1 31,9

Черкаська 266,5 98,1 67,0 25,2 76,6 28,7

Чершвецька 144,9 98,3 33,8 23,3 48,7 33,6

Чернiгiвська 232,2 97,1 57,4 24,7 65,3 28,1

м. Ки!в 1278,2 100,4 252,1 19,7 602,8 47,2

м. Севастополь 84,6 99,4 19,1 22,6 33,6 39,8

Так, у Харювськш обласп на одного учня професiйно-технiчного навчального закладу припадало 14 студенев вищих навчальних закладiв, а в Киевi вiдповiдно на одного учня - 28 студенев. У сучасних умовах регiональнi ринки не потребують таких пропорцiй щодо пiдготовки кадрiв. Дефiцит же у квалiфiкованих робiтниках вiдчуваегься саме у сферi виробництва.

Вiдсутнiсть ефективно! та синхронно! взаемодп мiж ринком пращ та ринком осв^шх послуг призводить до поглиблення проблеми нестачi квалiфiкованих

працiвникiв в усiх без винятку сферах економiчно! дiяльностi. Це спричинюе зростання безробiгтя, i в найбшьших обсягах - серед молодi. В Укра!ш рiвень безробiгтя серед молодi у вiцi 15-24 роки утричi перевищуе середньоукра!нськi показники. У

1 пiврiччi 2011 р. (за останшми оприлюдненими даними) вiн становив 19,4% i зрiс проти 2010 р. (у докризовому 2007 р. -12,5%). Саме тому проблема молодiжно! зайнятосп е надзвичайно гострою та загрозливою. Щороку до державно! служби зайнятосп звертаеться в середньому 5-7% випускниюв НЗ, якi, як правило, не можуть на рiвних конкурувати на ринку пращ. Серед ктенпв державно! служби зайнятосп у минулому рощ були 48 тис. випускниюв вищих навчальних закладiв, 33 тис. -професшно-техшчних навчальних закладiв та 6 тис. - випускниюв загальноосв^шх шкiл.

Фiнансування навчальних закладiв та установ системи професшно-техшчно! освiти iз державного та мiсцевих бюджетiв, зокрема

на ïï розвиток та здшснення системних реформ, недостатне.

У майстернях, на полнотах та навчальних господарствах зараз

використовуеться сшьськогосподарська та iнша техшка, 60% якоï вiдпрацювало вже понад 20 рокiв, 36% функцiонуе близько 20 роюв i лише 4% - до 10 роюв. До того ж, навчальш заклади не мають сучасних пiдручникiв та навчальних посiбникiв. Протягом 2000-2011 роюв планувалося видати 432 найменування пiдручникiв, проте видано лише 131, або 30% вщ запланованого. За останш два роки шдручники для навчальних закладiв системи профтехосвгги за державнi кошти взагалi не видавались [12].

Отже, сьогоднi вщсутня ефективна система управлiння якiсними змшами у професiйно-технiчнiй освiтi на центральному та репональних рiвнях, спостерiгаеться невизначешсть функцiй та повноважень владноï вертикалi щодо профтехосвiти на етапi адмiнiстративноï реформи.

Таким чином, стан репональних ринюв працi Украши характеризуеться як критичний. Особливе занепокоення викликае наявшсть кiлькiсно-якiсного дисбалансу мiж пропозицiею та потребою у робочш силi, низького квалiфiкацiйного рiвня шукачiв роботи та працюючого населення, а також проблеми зайнятосп молодi та iнвалiдiв, працевлаштування в сшьськш мiсцевостi, неврегульованi внутрiшнi трудовi мiграцiï, високий рiвень нелегально!' зовшшньо1' трудово1' мiграцiï та зростання тшьового ринку працi. Все вищенаведене свщчить про необхiднiсть регулювання регiональних ринюв працi та створення додаткових робочих мюць для працевлаштування громадян Украши за мiсцем проживання.

Покращанню ситуаци повинна сприяти Нацiональна тристороння угода про зайнятють i робочi мюця, яка визначае прiоритетним завданням у сферi зайнятостi пiдвищення ефективностi економши, покращення iнвестицiйного клiмату, створення нових, збереження та легалiзацiю iснуючих робочих мюць, розвиток людського капiталу, здшснення заходiв для створення умов до повернення трудових мiгрантiв як

головних чинниюв змiцнення

конкурентоспроможностi Украши [8].

На жаль, нова редакщя ухваленого Закону Украши «Про зайнятiсть населення», що набувае чинност з 1 шчня 2013 р., мiстить багато недолшв щодо регулювання сфери зайнятосп населення, забезпечення його соцiального захисту на випадок безробiття, дiяльностi служб зайнятосп.

Визначення найбiльш ефективних методiв регулювання зайнятостi повинно орiентуватися на сукупшсть чинникiв, якi притаманнi локальному ринку пращ. При цьому враховуються штереси певних територiй, окремих галузей i пiдприемств щодо рiвня i посилення державного втручання у щ процеси через вiдпрацьованi методи узгодження штерешв суб'ектiв ринку рiзних iерархiчних рiвнiв. У цiлому вибiр оптимальноï полiтики регулювання ринку працi визначаеться такими умовами i чинниками [16]:

швестицшним потенщалом, його вщ-творювальною структурою;

сукупнiстю робочих мiсць i змшами у ix складi пiд впливом банкрутств, демонополiзацiï виробництва, приватизаци власностi;

демографiчними умовами i характером поповнення працездатного населення, зайнятого в економщ й незайнятого, яке прагне працювати;

фондом життевих благ i рiвнем грошових доxодiв найманого пращвника;

якiсним складом робочоï сили, фшансовими можливостями суспiльства, окремих суб'ектiв господарювання забезпечити зростання професiйно-квалiфiкацiйного рiвня робочоï сили.

Основним завданням ефективного регулювання регiональниx ринюв повинно стати створення задовiльниx економiчниx умов для сталого i розширеного вiдтворення сукупноï робочоï сили вщповщно до потреб кожного регiону, удосконалення методики прогнозування ринку працi з урахуванням регiональниx програм розвитку галузей економши та нового адекватного мехашзму визначення потреб у пiдготовцi квалiфiкованиx робiтникiв за державним замовленням.

Для регулювання ринку пращ необхщне виршення основно! проблеми -загального покращання економiчно! ситуацi! та iнвестицiйно! активносп капiталу, що дозволить збiльшити кшьюсть робочих мiсць та потребу в робочш силi для отримання бшьших доходiв, пiдвищення загального добробуту населення.

Для активiзацi! розвитку регiональних ринкiв працi необхщно:

створити умови для залучення праце-здатного населення до легально! трудово! дiяльностi на регiональному рiвнi та шдсилити вiдповiдальнiсть за !! недотримання;

для зменшення навантаження незайнятого населення необидно покращити умови для функщонування малого та середнього бiзнесу i активiзувати самозайнятiсть населення;

забезпечити адекватшсть вимог роботодавцiв рiвню оплати й умов пращ;

спростити процедуру надання шформацшних i профорiентацiйних послуг населенню щодо юнуючих вакансiй;

сформувати державний та репональш банки вакансiй для безробiтних з урахуванням можливостi надання

доступного або тимчасового житла як одше! з головних перешкод внутршньо! мiграцi!;

створити умови для тдвищення територiально! мобшьност населення з метою перерозподiлу робочо! сили мiж трудонедостатнiми та трудонадлишковими регiонами;

передбачити у програмах

реструктуризаци галузей та окремих шдприемств першочерговi заходи щодо сприяння зайнятостi населення в регiонах, де спостершаеться напруження на ринку пращ, а також у мютах та районах з моноекономiчною структурою виробництва, де мае мюце високий рiвень безробiгтя;

здiйснити заходи щодо перерозподшу зайнятого населення мiж державним i недержавним секторами економiки у зв'язку зi змiною форм власностi шдприемств та запровадженням мехашзму банкрутства;

удосконалити пiдготовку безробiтних пiд регiональнi замовлення шдприемств та роботодавщв;

створити умови для працевлаштування неконкурентоспроможних верств населення на заброньоваш, вiльнi та новостворенi робочi мюця; оновити механiзми надання дотацiй роботодавцям, спростивши процедуру !х отримання; сприяти самозайнятостi та органiзацi!

шдприемницько! дiяльностi;

запровадити механiзми стимулювання створення робочих мюць для окремих сощ-ально-демографiчних груп (молодi, жiнок, шваладв, осiб перед пенсiйного вiку);

розробити заходи зi створення умов для розширення сфери зайнятостi сiльського населення;

створити умови для мотиваци роботодавцiв для збшьшення iнвестицiй у розвиток професшно! освiти та пiдготовки кадрiв (уведення податкових пiльг для пiдприемств, що швестують кошти у розвиток освгти);

сформувати iнформацiйну базу даних щодо професiйно-квалiфiкацiйного складу економiчно активного населення регюшв;

розробити методику прогнозування потреби економiки у робочш силi за видами економiчно! дiяльностi та за професiями, для координаци мiж державними, мiсцевими органами управлшня та пiдприемствами щодо обсягiв шдготовки кадрiв;

зменшити дисбаланс мiж розвитком ринку пращ та ринку осв^шх послуг, що призводить до перенасичення ринку працi спецiалiстами окремих професш при одно-часному дефiцитi квалiфiкованих робiтникiв.

Визначення даних заходiв державного та мюцевого регулювання обумовлено особливостями втизняного ринку працi: несприятливою демографiчною ситуацiею; низькою якiстю нацiонально! робочо! сили; слабкою мобшьшстю робочо! сили; неефективною зайнятютю населення; iснуванням значного неформального сектору економши; незначною часткою зайнятих у малому бiзнесi; ситуащею в сiльськiй мiсцевостi.

Висновки. Розвиток регюнальних ринкiв працi та тдвищення ефективносп !х функцiонування е запорукою сощально-економiчного розвитку регiонiв та кра!ни в цiлому. Незважаючи на деяю позитивнi тенденцi!, суттевого покращення на

регюнальних ринках пращ не вщбулося. До тепершнього часу в кра!ш не сформовано ефективну регюнальну полiтику, засновану на грунтовному аналiзi ситуаци на ринку пращ i можливих перспектив И розвитку, перш за все в регюнах з iстотною деформащею структури населення, специфiкою соцiально-економiчного

розвитку, переважанням виробництв з високою концентрацiею промислових або сiльськогосподарських шдприемств.

Недостатнiй розвиток у регюнах нових технологiй взаемоди iз працедавцями щодо пiдвищення мобiльностi робочо! сили, малого бiзнесу i пiдприемництва не дозволяе забезпечити висою темпи реалiзащi регюнально! полiтики регулювання ринку пращ. Для швелювання iснуючих проблем зайнятост населення, зниження тривалостi безробiтгя, активiзацil мобiльностi населення щодо працевлаштування, зниження тшзаци зайнятостi необхiдна координацiя державних та регюнальних гшок влади, подальше вдосконалення державно! фшансово-кредитно! i податково! полiтики, що забезпечуе економiчну привабливiсть вiтчизняних та iноземних швестищй у регiони.

Лiтература

1. Бша С О. Вплив глобалiзацii на формування диспропорщй регiонального розвитку в Укра!ш / С О. Бiла // Стратепчш прiоритети: науково-аналiтичний збiрник На-щонального iнституту стратегiчних дослщ-жень. - 2011. -№1(18). - С.13-21.

2. Бражко О. Система регiонального управлiння сфери зайнятосп / О. Бражко // Ефективнють державного управлiння: зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 16/17. - С. 272278.

3. Брич В.Я. Регюнальний ринок пращ / В.Я. Брич, 1.Б. Шевченко. - Т.: Щцручники i посiбники, 2003. - 204 с.

4. Демографiчна ситуацiя в Украш у сiчнi-червнi 2012 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.org/ uk/express.

5. Економiчна активнiсть населення у I кварталi 2012 року. Експрес-випуск № 09/227/179 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.ukrstat.gov.ua/.

6. Крамар О. В Укра!ш налiчуеться 13-

15 млн. зайвих людей / О. Крамар // Укра!нський тиждень, 2012. - № 33 (250) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //tyzhden.ua/Magazine/250.

7. Людський розвиток в Укра!ш: м-нiмiзацiя соцiальних ризикiв (колективна науково-анал^ична монографiя) / [За ред. Е.М. Лiбановоi]. - К.: 1н-т демографи та соцiальних дослiджень iм. М.В. Птухи НАН Укра!'ни; Держкомстат Укра'ни, 2010. -496 с.

8. Нащональна тристороння угода про зайнятiсть та робочi мiсця вiд 1 червня 2012 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua.

9. Праця Укра'ни у 2011 роцi: стат. зб.-К., 2012.-323 с.

10. Приймак В. Регюнальш особливост безробiття в Укра'ш / В. Приймак // Укра!'на: аспекти пращ. - 2003. - № 4. - С. 813.

11. Про соцiально-економiчне становище Укра'ни за 2011 рш: стат. бюл. -К., 2011.-76 с.

12. Про участь центральних та регюнальних оргашв виконавчо! влади, об'еднань роботодавщв у формуваннi трудового потенщалу держави та професiйнiй пiдготовцi квалiфiкованих робiтникiв для сучасно! економiки Укра'ни: матерiали слухань у Комiтетi ВРУ з питань науки i освгги 21 грудня 2011 року / [за заг. ред. В. П. Головшова]. - К.: Парламентське вид-во, 2012.-480 с.

13. Прохоренко Н.С. Мнращйш процеси в Украiнi: особливостi м^ащйно! ситуаци та полiтики / Н.С. Прохоренко // 8осюпроспр: Мiждисциплiнарний збiрник наукових праць з соцiологii та сощально! роботи. - 2012. - № 3.- С. 40-45.

14. Регюнальний людський розвиток: Стат. бюл.-К., 2011.-48 с.

15. Соцiально-економiчне становище Укра!ни за 2011 рш [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://ukurier.gov.ua/uk/artic-les/socialno-ekonomichne-stanovishe-ukrayini-za-2011.

16. Стеченко Д.М. Розмiщення про-дуктивних сил i регiоналiстика: навч. посiб. / Д.М. Стеченко.- К.: Вкар, 2001. - 374 с.

17. Транченко Л.В. Програма

зайнятосп населення як один i3 Mexam3MiB державного регулювання ринку працi / Л.В. Транченко // Стадий розвиток економши: Всеукрашський науково-виробничий журнал. - 2012. - № 1(11). -С. 38-41.

References

1. Bila, S., O. (2011) Vplyv hlobalizatsiyi na formuvannya dysproportsiy rehional'noho rozvytku v Ukrayini. Ctratehichni priorytety. 1(18). pp.13-21.

2. Brazhko, O. (2008) Systema rehional'noho upravlinnya sfery zaynyatosti. Efektyvnist' derzhavnoho upravlinnya. 16/17. pp. 272-278.

3. Brych, V., Ya., Shevchenko, I., B. (2003) Rehional'nyy rynok pratsi. Ukraine: Ternopil': Pidruchnyky i posibnyky.

4. The State Statistics Service of Ukraine (2012) Demohrafichna sytuatsiya v Ukrayini u sichni-chervni 2012 roku. http://ukrstat.org/ uk/express. [accessed 10 April. 2012].

5. The State Statistics Service of Ukraine (2012) Ekonomichna aktyvnist' naselennya u I kvartali 2012 roku. Ekspres-vypusk. 09/227/179. http: // www.ukrstat.gov.ua/. [accessed 10 April. 2012].

6. Kramar, O., V (2012) Ukrayini nalichuyet'sya 13-15 mln. zayvykh lyudey. Ukrayinskyy tyzhden'. 33 (250). http://tyzhden.ua/ Magazine/250. [accessed 10 April. 2012].

7. Libanova, E., M. (eds.), Et. al. (2010) Lyudskyy rozvytok v Ukrayini: minimizatsiya sotsial'nykh ryzykiv. Kyiv: In-t demohrafiyi ta sotsial'nykh doslidzhen' im. M.V. Ptukhy NAN Ukrayiny; Derzhkomstat Ukrayiny.

8. Liga (2012) Natsional'na trystoronnya uhoda pro zaynyatist' ta robochi mistsya vid 1

chervnya 2012 roku. http://search.ligazakon.ua. [accessed 10 April. 2012].

9. The State Statistics Service of Ukraine (2011) Pratsya Ukrayiny u 2011 rotsi. Kyiv.

10. Pryymak, V. (2003) Rehional'ni osoblyvosti bezrobittya v Ukrayini. Ukrayina: aspekty pratsi. 4. pp. 8-13.

11. The State Statistics Service of Ukraine (2011) Pro sotsial'no-ekonomichne stanovyshche Ukrayiny za 2011 rik. Kyiv.

12. Holovinov V. P. (2012) Pro uchast' tsentral'nykh ta rehional'nykh orhaniv vykonavchoyi vlady, ob"yednan' robotodavtsiv u formuvanni trudovoho potentsialu derzhavy ta profesiyniy pidhotovtsi kvalifikovanykh robitnykiv dlya suchasnoyi ekonomiky Ukrayiny: materialy slukhan' u Komiteti VRU z pytan' nauky i osvity 21 hrudnya 2011 roku. Kyiv: Parlamentäre vyd-vo.

13. Prokhorenko, N., Ye. (2012) Mihratsiyni protsesy v Ukrayini: osoblyvosti mihratsiynoyi sytuatsiyi ta polityky. Socio-prostir. 3. pp. 40-45.

14. The State Statistics Service of Ukraine (2011) Rehional'nyy lyudskyy rozvytok. Kyiv.

15. The State Statistics Service of Ukraine (2011) Sotsial'no-ekonomichne stanovyshche Ukrayiny za 2011 rik. http://ukurier.gov.ua/uk/ articles/socialno-ekonomichne-stanovishe-ukra-yiniza-2011. [accessed 10 April. 2012].

16. Stechenko, D., M. (2001) Rozmishchennya produktyvnykh syl i rehionalistyka. Kyiv.: Vikar.

17. Tranchenko, L.,V. (2012) Prohrama zaynyatosti naselennya yak odyn iz mekhanizmiv derzhavnoho rehulyuvannya rynku pratsi. Stalyy rozvytok ekonomiky. 1(11). pp. 38-41.

Надшшла до редакцп 14.03.2012 р.