CC BY
49Перспективой последующих исследований является изучение, анализ и обобщение данных применения игровых упражнений и особенностей физической подготовки глухих школьников с целью коррекции их двигательной сферы.
Литература
1. Байкина Н.Г Коррекционные основы физического воспитания глухих школьников: Автореф. докт. дисс... -М., 1992.- 42 с.
2. Бессарабов Н.С. Характеристика двигательной сферы кардиораспираторной системы и коррекция ее на уроках игровой направленности // В кн.: Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних умовах. - Запоріжжя, 2005.- С. 109-113.
3. Гарбалеускас Ч.Я., Урицкая В.П. Предварительная подготовка мальчиков к игре в ручной мяч в условиях общеобразовательной школы //В кн.: Актуальные проблемы управления системой подготовки спортивных резервов. - Минск, 1977.- С.70-72.
4. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов - М.: ФИС, 1974. - 232 с.
5. Зельдович Т. А. Экспериментальное обоснование некоторых требований к отбору детей в отделения баскетбола ДЮСШ//В кн.: Доклады 2-ой Всесоюзной конференции по проблемам юношеского спорта. - М, 1971. - С. 6-8.
6. Козырев Г.Ф. Исследование особенностей методики физического воспитания глухих детей. Канд. дисс. М., 1972. - 302 с.
7. Мутьев А.В. Развитие двигательной сферы глухих школьников средствами спортивных единоборств: Автор. канд. дисс.- Одесса, 2003. - 48 с.
Поступила в редакцию 04.05.2007г.
РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СЛАБОЗОРИХ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ МОВНОГО РОЗВИТКУ ЗАСОБАМИ ІГОР
Бессарабова О.В.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті розкривається методика розвитку пізнавальної діяльності (сприйняття, мислення, пам’яті) на заняттях із слабозорими дітьми із затримкою мовного розвитку. Розвиток пізнавальної діяльності у дітей та їх інтеграція в суспільство будуть протікати успішно при реалізації таких умов: здійснення інтегративного навчання за спеціально розробленими тестами і програмами, використання моделі та спеціально організованої ігрової взаємодії.
Ключові слова: слабозорі діти, пізнавальна діяльність, затримка мовного розвитку, ігри.
Аннотация. Бессарабова О.В. Развитие познавательной деятельности у слабовидящих детей с задержкой речевого развития средствами игр. В статье раскрывается методика развития познавательной деятельности (восприятия, мышления, памяти) на занятиях со слабовидящими детьми с задержкой речевого развития. Развитие познавательной деятельности у детей и их интеграция в общество будут протекать успешно при реализации таких условий: осуществление интегративного обучения по специально разработанным тестам и программам, использование модели и специально организованного игрового взаимодействия. Ключевые слова: слабовидящие дети, познавательная деятельность, задержка речевого развития, игры. Annotation. Bessarabova O.V. Development of cognitive activity at bad sight children time-lagged vocal development by the tools of games. In the article the method of development of cognitive activity (perception, thought, memory) opens up on
employments with bad sight children time-lagged vocal development. The development of cognitive activity at children and their integration in company will proceed successfully at realization of such conditions: realization integrative learnings under specially developed tests and programs, use of model and specially organized game interaction.
Keywords: bad sight children, cognitive activity, delay of vocal development, game.
Вступ.
Національна програма “Діти України” дала новий імпульс у вирішенні складних проблем профілактики захворювання та забезпечення дітей медичною допомогою, зміцнення їх здоров’я. Освіта нової школи України ХХІ віку вимагає скрупульозних досліджень для повноцінного фізичного, інтелектуального і духовного розвитку дитини.
Перебудування соціального життя та економічної діяльності України спричиняє зміни завдань виховання у спеціальних дошкільних закладах. Це великою мірою вимагає підсилення підготовки дітей до школи, активізації їх пізнавальної діяльності.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у всьому світі нараховується більше 35 млн. людей із порушеннями зору, а за даними українського державного науково-дослідного інституту медико-соц-іальних проблем інвалідності, патологія зору є однією з найпоширеніших у структурі захворюваності дітей. Цей показник складає 50,8 на 1000 обстежених дітей, проживаючих в Україні. В Україні працюють 102 дошкільних заклади, в яких виховуються біля 8 тисяч дітей із зоровою патологією різного ступеня.
Згідно зі статистичними даними на 2005-2006 рік, у Запорізькій області нараховується 28 груп у дошкільних закладах, в яких виховується 376 дітей.
За даними багаточисельних спостережень [ 1 -
5], зір дітей є для них надзвичайно важливим підґрунтям у просторовому і предметному орієнтуванні. Збільшення інформації про предмети і явища за рахунок використання залишкового зору дитини значно розширює пізнавальні можливості дітей.
Актуальність дослідження проблеми розвитку пізнавальної діяльності в слабозорих дітей із затримкою мовного розвитку обумовлена тим, що вона була і залишається основним завданням у тифлопе-дагогіці (Л.С.Виготський [1], А. В. Запорожець [2], С.К.Амирова [3]).
Розлади зорового аналізатора і затримка мовного розвитку порушуючи соціальні відносини, змінюють статус дитини, провокують виникнення у неї низки вторинних специфічних настанов, які впливають на її психофізичний розвиток. Розвиток пізнавальної діяльності - необхідна умова повноцінного формування особистості, що має важливе значення в компенсаторному розвитку дітей. Вибір саме цього виду діяльності пояснюється тим, що в дошкільному віці пред’являються особливі вимоги до розвитку сприйняття, мислення, пам’яті і шляхи використання цих резервів у навчанні.
Недостатня вивченість проблеми розвитку пізнавальної діяльності в слабозорих дітей із затрим-
кою мовного розвитку ставить її в ряд актуальних проблем, оскільки розлади мови слабозорих дітей є складним дефектом. Тут прослідковуються зв’язки і взаємодії мовної і зорової недостатності. Мовні порушення в дітей із зоровим дефектом різноманітні, складні за ступенем виразності, структурою і стосуються мови як цілісної системи. Це пояснюється значною мірою тим, що формування мови у них протікає в складніших умовах. Мовні порушення в дітей із частковими порушеннями зору зустрічаються знач -но частіше, ніж у зрячих.
Разом із тим, мовне забезпечення для сла-бозорих дітей має надзвичайно важливе значення. Мова є основним і розширюючим джерелом інформації для набуття життєвого досвіду. Мова пов’язана зі слуховою пам’яттю. Це дозволяє швидше сприймати, а значить, і запам’ятовувати інформацію.
Велике значення в роботі з такими дітьми з метою формування уявлень про різноманіття предметного світу надається природній наочності. Обов’язковим елементом психічного розвитку дитини є гра. Тим більше в дітей із дефектами зору значно пізніше, ніж у зрячих, формуються передумови ігрової діяльності. Саме у цій діяльності відбувається і формується розвиток особистості дитини; мови, мислення, довільної пам’яті, самостійності, активності, моторики. Гра у поєднанні з корекційно-лого-педичною роботою в дітей удосконалює фонетичну сторону мови. Ігри з речитативами також сприяють розвитку слухової уваги. Варто відмітити, що в дітей з порушеннями зору суттєво страждає формування мовнорухових образів із наслідування. У зв’язку з цим варто застосовувати прийоми механічної постановки звуків, доступні порівняння артикуляції звуків з образами предметів, кінестетичні відчуття та використання елементів зацікавленості.
Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: розробити, науково обґрунтувати та експериментально апробувати методику розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей із затримкою мовного розвитку засобами ігор.
Об 'єкт дослідження: пізнавальна діяльність слабозорих дітей із затримкою мовного розвитку.
Предмет дослідження: процес розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей із затримкою мовного розвитку.
Результати дослідження.
Дослідженнями установлено такі особливості
груп:
1) Порушення постави (зведені вперед плечі і незначна деформація грудної клітки, криловидні лопатки, неповне прилягання нижніх кутів лопаток до грудної клітки, що залежить від слабкості спини.
2) Діти з відхиленнями хребетного стовпа у фронтальній площині вправо чи вліво, яке може бути виправлено шляхом напруження м’язів спини. У дітей спостерігається асиметрія шийно-плечо-
вих ліній, опущення плеча й однойменної лопатки, різний рівень розміщення нижніх кутів лопаток і різне їх відставання від хребетного стовпа, криловидні лопатки і різні за формою трикутники талії.
3) Діти із зменшенням чи збільшенням фізіологічних вигинів хребетного стовпа в сагітальній площині в одному чи декількох його відділах і діти з органічним ураженням кісткової системи (викривлення хребетного стовпа у фронтальній площині в одному чи декількох його відділах у вигляді дуги чи дуг, звернених вправо чи вліво на величину, що перевищує 1 см (сколіоз) із скручуванням хребців навколо вертикальної осі і м’язовим валиком справа чи зліва. Це діти з плоскою, круглою, кругло-зігнутою чи плоско-вигну-тою спиною, діти зі сколіозом, мікросколіозом.
4) Діти із плоскостопістю чи іншими відхиленнями в розвитку стопи.
5) Діти з порушенням функції рівноваги, просторової орієнтації, координації.
6) Діти з ослабленням здоров’я, схильні до простудних захворювань (ОРВІ, бронхіт, грип, ангіна та ін.).
Провідним принципом у роботі з дітьми є диференційований підхід дозування навантажень з урахуванням індивідуальних особливостей.
Урок повинен бути емоціональним, естетично оформленим. У процесі роботи необхідно, щоб діти забули про свої недуги, відчули себе здоровими, щоб уроки були уроками радості, бадьорості, естетичної насолоди. Для дітей молодшого віку доцільно проводити сюжетні уроки, уроки-подорожі, уроки-казки, уроки-екскурсії та ін. Бажано уроки проводити з музичним супроводом. Спеціально підібрана музика благодійно впливає на фізіологічні процеси в центральній нервовій системі і створює позитивний емоційний настрій. Необхідно підкреслити, що належна ефективність занять може бути повністю забезпечена тільки при творчому використанні дидактичних принципів. Немаловажне значення має і правильно підібрані різні засоби фізичної культури. Від уміння вчителя фізичної культури правильно підібрати комплекс вправ залежить успіх в корекційно-відновлю-вальній роботі з дітьми, що мають дефекти розвитку. При цьому необхідно враховувати особисті якості дитини, ступінь основного порушення, особливості вторинних відхилень, рівень рухової підготовленості і вік дітей. На заняттях рекомендується використати ігровий метод, імітаційні та наслідувальні рухи, яскраві предмети, що підвищує емоційний стан учнів.
Найбільш характерними рисами ігрового методу є такі:
- Широкі можливості взаємовідношення між людьми у вигляді взаємодопомоги і суперництва.
- Яскраво виражена емоційність, враховуючи яку треба старанно регламентувати і взаємовідношення між граючими.
- Швидка зміна ситуацій, що потребує постійного внесення корективів у дії граючих з метою опе-
ративного вирішення завдань, що виникають.
- Можливість надати граючим широку самостійність у виборі засобів і способів поведінки, проявленні ініціативи і творчості в діях.
- Навантаження, яке одержують учасники, залежить від активності граючих і характеру виконання ними ігрових функцій, що робить неможливим її чітку реґламентацію з боку педагога.
- Комплексне використання рухових навичок, проявлення фізичних і моральних якостей для досягнення успіху. Це визначає комплексну взаємодію ігор на організм учнів.
У програму занять рекомендуємо внести такі розділи роботи:
1) Повідомлення знань про психолого-гігієнічні вимоги до особистості дитини.
2) Визначення рівня фізичного стану.
3) Вправи на розвиток навичок орієнтування.
4) Вправи та ігри на формування правильної постави.
5) Вправи та ігри на формування зводів ступні та укріплення м’язового апарату.
6) Ігри на розвиток координації руху, швидкості реакції, уваги.
7) Ігри на рівновагу та орієнтування в просторі.
8) Психогімнастика.
9) Сюжетні ігри-уроки.
10) Спеціальні коригуючі вправи.
11) Вправи на вдосконалення зорових функцій.
Підготовча частина уроку повинна бути направлена на концентрацію уваги учнів, психічний та емоційний настрій для більш ефективного виконання послідовних вправ, поступове підвищення функціональної діяльності організму і дихальної, серцево-судинної систем. У підготовчу частину рекомендується включати вправи, крім спеціальних вправ 3-4 розділів, рухливі ігри, що потребують організованості, уваги, вміння швидко орієнтуватися. В основній частині уроку набуваються і вдосконалюються спеціальні знання, рухові уміння і навички. Саме в основній частині досягається розвиток фізичних, моральних, вольових якостей; вирішується корекційно-компенсаторне завдання. Заключна частина вирішує завдання поступового зниження фізичного навантаження, приведення організму дітей, що займаються фізкультурою, у відносно спокійний стан. Реалізувати це завдання можливо шляхом підбору спокійних рухливих ігор.
Вправи та ігри на формування правильної
постави:
1) Вправи з предметами: а) з гімнастичною палицею; б) з обручами; в) з м’ячем; г) з мішечками вагою 50-100 г; д) на килимках; е) з ризовими кілечками; ж) набивними м’ячами (різними за вагою).
2) Вправи без предметів.
3) Робота на тренажерах: а) “Здоров’я”; б) “Велотренажер”; в) “Бігова доріжка” (лежачи спиною, животом); г) Диск “Здоров’я” та ін.
4) Ігри: “Сидячи по-турецьки”; “М’яч у ворота”; “Хто як пересувається”; “Підстрибни до долоні”;
“Котіння м’ячів”; “Пройди по ребристій дошці”; “Все далі і вище”; “Маленькі ніжки бігли по доріжці”.
Вправи та ігри на формування зведень стопи та укріплення зв’язково-м’язового апарату:
1) Вправи без предметів.
2) Вправи з предметами: а) гімнастичними палицями; б) олівцями; в) килимками; г) тенісними м’ячами; д) набивними м’ячами.
3) Вправи на тренажерах: бігова доріжка, велотренажер та ін.
4) Ігри: “Кач-кач”, “Лови”, “Дожени м’яч”, “Дожени мене”, “Мій веселий дзвінкий м’яч”, “ Кошенята й собачата”, “Покоти м’яч до мене”, комплекс вправ ігрового характеру.
Ігри на розвиток координації рухів, швидкості реакції, уваги:
- Ігри з пальцями з використанням речи-
тативів, “Прокоти м’яч по нахиленій дошці”, “Який м’яч більший”, “Ау-ау”, “Коло, квадрат”, “Зайчик”.
Ігри на рівновагу та орієнтир у просторі:
- “Ховаємо ведмедика”, “Переступи через мотузку”, “Ходьба по нахиленому мосту”, “Погладь ведмедика”.
Психогімнастика.
- Ігри на розвиток уваги: “Що чути”, “Слухай оплески”, “Будь уважним”, “Канон для малюків”.
- Ігри на розвиток пам’яті: “Повтори за мною”, “Запам’ятай рухи”, “Запам’ятай своє місце”.
- Ігри на подолання рухового автоматизму з використанням слухових і зорових органів: “Прапорець”, “Стоп”, “Будь ласка”.
- Ігри на заспокоювання та організацію: “Слухай команду”, “Дивись на руки”, “Хто за ким”.
- Ігри на виразність жесту: “Зачарована дитина”, “Скільки звуків”, “Тихіше”.
- Ігри на розслаблення: “Кожен спить”, “Шалтай-болтай”, “Конкурс ледарів”.
Сюжетні ігри-уроки:
- “Чарівна щітка (на прищеплення навичок особистої гігієни), “Наша зарядка”, “Весна”.
Спеціальні коригуючі вправи:
- з предметами, без предметів; лежачи; сидячи; на тренажерах; на килимках; на лаві; переміщення на звуковий сигнал; визначення відрізків при ходьбі; індивідуальна гра з м’ячем; основні напрямки рухів рук вперед, вверх, в сторони, вниз; рухи рук на слух; пошук предметів за словесними орієнтирами (далі, ближче, лівіше); пошук предметів без зорового контролю.
Для дітей 6-ої груп акцент ставимо на акті вдиху і видиху, затримці дихання:
- Вдих, видих через ніс; вдих через ніс - видих через рот; дихання під рахунок (вдих і видих на 2 рахунки, вдих на 2 рахунки, видих - на 4); ДВ під час ходьби; грудний
і черевний типи дихання; ритмічне носове дихання; затиснувши пальцем одну ніздрю, ритмічне дихання через другу; дихання за типом “задування свічок”; ігри з акцентом на дихання; пошук предметів за словесними орієнтирами; точковий масаж.
Вправи, що вдосконалюють зорові функції:
1. Комплекс вправ для очей.
А) За Аветисовим:
- виконується сидячи. Міцно заплющити очі на 3 с. Потім відкрити очі на 3 -5 с, повторити 6-8 разів. Вправи укріплюють м’язи повік, сприяють покращенню кровообігу і розслаблення м’язів очей;
- виконується сидячи. Швидко кліпати протягом 1-2 хв. Вправи сприяють покращенню кровообігу;
- виконується сидячи. 1 - трьома пальцями кожної руки злегка натиснути на верхню повіку відповідно до ока; 2 - через 1-2 с зняти пальці з повік. Повторити 3-4 рази. Вправи сприяють покращенню циркуляції внутрішньоочної рідини;
- виконується сидячи. 1 - дивитися вдалину прямо перед собою 2-3 с. 2 - перевести погляд на кінчик носа 3-5 с. Повторити 6-8 разів. Вправи розвивають здібність довго утримувати погляд на близьких предметах;
- виконується стоячи. Голова непорушна. 1 - підняти очі вверх; 2 - опустити їх вниз; 3 - повернути очі праворуч; 4 - повернути очі ліворуч. Повторити 6-8 разів. Вправи вдосконалюють складні рухи очей;
- виконується сидячи. Голова непорушна. 1 -підняти очі вверх; 2 - зробити ними кругові рухи за і проти годинникової стрілки. Повторити 3-6 разів. Вправи сприяють розвитку складних рухів очей і підвищують стійкість вестибулярних реакцій;
- виконується сидячи. При заплющених повіках. Голова непорушна. 1 - підняти очі вверх; 2 - опустити очі додолу; 3 - повернути очі вправо; 4 -повернути очі вліво. Повторити 6-8 разів. Вправи розвивають здібність очних м’язів до статичного напруження;
- виконується стоячи. Ноги на ширині плеч. 1 -опустити голову, подивитися на носок лівої ноги;
2 - підняти голову, подивитися в правий верхній кут; 3 - опустити голову, подивитися на носок правої ноги; 4 - підняти голову, подивитися в лівий верхній кут. Повторити 3-4 рази. Вправи сприяють покращенню координації руху очей і голови.
Кожна з описаних вправ сприяє виборчим діям на рухові реакції очей.
Б) Комплекс для очей з використанням традиційного китайського масажу “цзинло”, масажу точок акупунктури:
- натискування на точку цзинлін. Точка - симетрично знаходиться по обидва боки перенісся, приблизно в 3 мм від внутрішнього кута ока. Заплющити очі і протягом кількох секунд робити великими пальцями обох рук кругові рухи в області цієї точки. Один рух за годинниковою стрілкою, і т.д.;
- натискування точок тайян і протирання країв зіниць. Тайян - точка знаходиться на прямій при-
близно в 3 мм до скроні від лінії, що з’єднує кути очей і кінець брови. Натиснути на неї великими пальцями обох рук, а в цей час внутрішньою стороною другої фаланги вказівних пальців робити масаж зіниць рухами вверх-вниз;
- натискування на точку сибай. Точка знаходиться на нижній частині зіниці прямо під нею (якщо дивитися перед собою). Робити масаж декілька секунд;
- натискування на точки фенчі. Ця точка знаходиться на потилиці на межі росту волосся; вона симетрично знаходиться на внутрішній стороні шийних м’язів. З’єднати вказівний і середній пальці, накласти їх на точку фенчі, натискувати і потирати її протягом декількох секунд;
- умивання. З ’ єднати чотири пальці обох рук, крім великого, розмістити їх в найширшій частині носа. Зробити легкий масаж над бровами до скронь, обвести круговими рухами точку тайян і знову повернути руки у вихідне положення.
Примітка: точки треба знаходити дуже точно. Рухи повинні бути м’якими і ніжними, спочатку зовсім легкі, а потім - з невеликим зусиллям до виникнення слабкого болю в зоні точки.
2. Перелічити предмети (м ’яч, куб), колір предметів, місце знаходження і на якій відстані.
3. Виконати прості вправи, рухи (оплеск, присідання) за світловим сигналом.
4. Виконати кидання м’яча в ціль на різній відстані.
5. Сидячи на підлозі, катання м’яча один одному, збільшуючи відстань у міру закріплення.
6. Комплекс вправ, що акцентують увагу на слідкуванні очима за рухами рук.
Обов’язково включати в кожен урок вправи для очей.
Висновки.
Таким чином, розвиток пізнавальної діяльності у слабозорих дітей із затримкою мовного розвитку та їх інтеграція в суспільство будуть протікати успішно при реалізації таких умов: здійснення інтегративного навчання за спеціально розробленими тестами і програмами, використання моделі та спеціально організованої ігрової взаємодії.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем розвитку пізнавальної діяльності (сприйняття, мислення, пам’яті) на заняттях із слабозорими дітьми із затримкою мовного розвитку.
Література
1. Выготский Л.С. Основы дефектологии // Собр.соч. -М., 1983. - Т.5. - 240 с.
2. Запорожец А.В. Изменение моторики ребенка дошкольника в зависимости от мотивов и условий его деятельности // Известия АПН РСФСР. - 1989. - 164 с.
3. Амирова С. К. Формирование межличностных отношений слабовидящих детей дошкольного возраста средствами сюжетно-ролевой игры: Автореф... дис. канд.п-сихол.наук. - СПб, 2001. - 20 с.
4. Зияд Хмаид Ахмад Насралла. Особенности пространственной организации тела детей младшего школьного возраста со слуховой депривацией. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №1. -
С. 39-43.
5. Хлєбцевич К.В. Вплив занять спортивними іграми на корекцію процесу соціальної адаптації дітей-сиріт. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №1. С. 151-154.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СРЕДСТВ ФИЗИЧЕСКОЙ
РЕАБИЛИТАЦИИ В КОРРЕКЦИИ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ НОВОРОЖДЕННЫХ ДЕТЕЙ С ВРОЖДЕННОЙ ПАТОЛОГИЕЙ СЕРДЦА Богдановская Н.В., Маликов Н.В., Назукина А.В. Запорожский национальный университет
Аннотация. Проведено обследование новорожденных детей с врожденным пороком сердца с применением методов электро- и эхокардиографии. Показано, что применение средств физической реабилитации способствовало оптимизации функционального состояния сердца и сердечно-сосудистой системы их организма.
Ключевые слова: новорожденные, порок сердца, физическая реабилитация, функциональное состояние, сердечно-сосудистая система.
Анотація. Богдановська Н.В., Маліков М.В., Назукі-на А.В. Використання засобів фізичної реабілітації в корекції функціонального стану серцево-судинної системи новонароджених дітей з вродженою вадою серця. Проведено обстеження новонароджених дітей з природженою вадою серця із застосуванням методів электро- і ехокардіографії. Показано, що використання засобів фізичної реабілітації сприяло оптимі-зації функціонального стану серця і серцево-судинної системи їхнього організму.
Ключові слова: новонароджені, вада серця, фізична реабілітація, функціональний стан, серцево-судинна система.
Annotation. Bogdanovskya N.V., Malikov N.V., Nazukina A.V. Use of facilities of physical rehabilitation in correction of the functional state of the cardiovascular system of new-born children with the innate pathology of heart. The inspection of new-born children with the innate vice of heart with the use of methods of electro-and echocardiography is conducted. It is shown that application of facilities of physical rehabilitation was instrumental in optimization of the functional state of heart and cardiovascular system of their organism. Keywords: new-born, heart-disease, physical
rehabilitation, functional state, cardiovascular system.
Введение.
Известно, что в настоящее время сердечнососудистые заболевания по уровню смертности опережают все остальные болезни вместе взятые. К сожалению, довольно высок процент заболеваний аппарата кровообращения и среди детей различного возраста, даже среди новорожденных. По данным ряда авторов ежегодно в Украине рождается около 5,5 тысяч детей с врожденным пороками сердца, велико число случаев нарушений сердечного ритма, внутриутробных кардитов и т.п. [2, 3, 4, 6]. Последствия многих заболеваний существенно нарушают адаптивные возможности детского организ-
ма. Особенностью реабилитации в педиатрии является необходимость не только вернуть больному ребенку здоровье, но и развить его физические и психологические функции до оптимального уровня. Очень важно выявить отклонения в состоянии здоровья ребенка на этапе, когда они еще не носят необратимый характер. В условиях стационарного лечения необходимо вносить соответствующие коррективы базисной терапии с учетом преморбидно-го фона и сопутствующей патологии с дальнейшей разработкой протоколов реабилитации, что обосновывает рациональность широкого использования немедикаментозных методов лечения: физиотерапии, фитотерапии, бальнеотерапии, диетотерапии, научно обоснованных двигательных режимов и других методов [1, 5, 7].
Работа выполнена по плану НИР Запорожского национального университета
Формулирование целей работы.
Целью настоящего исследования было изучение влияния средств физической реабилитации на функциональное состояние сердечно-сосудистой системы новорожденных детей с врожденным пороком сердца.
В соответствии с целью и задачами исследования нами было проведено обследование 12 новорожденных детей, находящихся на лечении в отделении патологии новорожденных детей Запорожской области детской клинической больницы. Среди них 8 мальчиков и 4 девочек.
Состояние здоровья новорожденных детей перед началом эксперимента расценивалось как средней степени тяжести. Диагноз неревматического кардита и врожденного порока сердца установлен на основании клинических, рентгенографических (рентгенография органов грудной клетки), инструментальных (электрокардиография, эхокардиография) и лабораторных методов обследования в соответствии с рекомендациями ВОЗ.
Все новорожденные дети были разделены на две группы по уровню физического развития. В первой группе (1-я группа) было 5 недоношенных новорожденных с массой тела при рождении 2500-3000 г, во второй группе (2-я группа) - 7 новорожденных детей с массой тела при рождении 3001-3700 г.
В первые дни жизни детей и через месяц использования немедикаментозных средств восстановления у всех новорожденных детей регистрировались следующие показатели: длительность интервалов электрокардиограммы - Рр (с), РЯБ (с), РТ (с), частота сердечных сокращений (ЧСС, уд/мин); а также показатели эхокардиографического обследования -конечно-систолический (КСРлж, см) и конечно-диастолический размеры (КДРлж, см) левого желудочка, конечно-систолический (КСОлж, мл) и конечнодиастолический (КДОлж, мл) объемы левого желудочка, ударный (УО, мл) и минутный (МО, л/ мин) объемы крови, фракция выброса (ФВ, %), толщина межжелудочковой перегородки (МЖП, см) и задней стенки левого желудочка (ЗСЛЖ, см), а также
