CC BY
20
Отже, у подальшому необхiдно вивчати взаемний алелопатичний вплив культурних рослин i бур'яшв з огляду на 1х видовий склад, проективне покрит-тя, тип грунлв та клiматичнi зони для вивчення фiзiолого-бiохiмiчного мехашз-му процешв, що вiдбуваються в агрофггоценозах, i що надасть змогу цiлеспря-мованого керування ним.
Л1тература
1. Бигон М. Алелопатия / М. Бигон, Дж. Харпер, К. Таунсенд. - М. : Изд-во "Мир", 1989. -
477 с.
2. Гродзинский А.М. Прямые методы биотестирования почвы и продуктивностть растений / А.М. Гродзинский, Е.Ю. Костро, Т.С. Шроль и др. // Алелопатия и продуктивность растений : сб. науч. тр. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1990. - С. 121-124.
3. Гродзшський А.М. Основи им1чно1 взаемодп рослин / А.М. Гродзшський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1973. - 205 с.
4. Гродзшський А.М. Питання взаемовпливу м1ж ствкомпонентами фггоценозу / А.М. Гродзинський // Украшський боташчний журнал. - 1964. - Вип. 21, № 3. - С. 27-34.
5. Матвеев Н.М. Аллелопатия как фактор экологической среды / Н.М. Матвеев. - Самара : Самарское книжное изд-во, 1994. - 206 с.
Пушкарева-Бездиль Т.Н. Определение фитотоксичности почвы в аг-рофитоценозах кукурузы обычной в Лесостепной зоне Украины
Анализ литературных данных по выращиванию культурных растений показал, что многие из них находятся под воздействием тех или иных негативных явлений, причины которых не изучены. Многие ученые связывают это с явлением аллелопатии или химическим взаимодействием растений. Поэтому мы попытались высветить проблему аллелопатических взаимоотношений, которые могут возникать в агрофитоценозах между растениями кукурузы и сорняков. Устанавлена аллелопатическая напряженность путем определения фитотоксичности почв. Сделан вывод, что некоторые сорняки могут выделять вещества, которые не только подавляют растения кукурузы, но и производят стимулирующий эффект.
Ключевые слова: почвы, сорняки, аллелопатия, фитотоксичность, биотест.
Pushkariova-Bezdyl T.M. Fitotoxic soil definition of the agrophytocenoses of corn usual in Forest-Steppe Zone of Ukraine
The analysis of literary data on cultivation of cultural plants has shown, that it is a lot of from them are under influence of these or those negative phenomena which reasons are not studied. A lot of scientific connects it with the phenomenon of allelopaty or chemical interaction of plants. Therefore in clause we tried to reveal a problem of allelopaty attitudes which can arise in agrophytocenoces between plants of corn and weeds. Defined allelopaty intensity by definition phytotoxicness soils. Have established, that some weeds can secrete substances which not only suppress plants of corn, but also make stimulating effect.
Keywords: soils, weeds, allelopaty, phytotoxicness, biotest.
УДК 58.23 Наук. спшроб. Г.В. Савчук -
Нацюнальний природний парк "Гуцульщина ", м. Коав
РАРИТЕТНИЙ КОМПОНЕНТ ФЛОРИ Л1С1В НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ГУЦУЛЬЩИНА"
Вивчено стан раритетно! флори лгав Коавщини та и поширення. Зроблено аналiз основних причин негативного впливу на раритетний компонент лгав, розглянуто пр> оритетш заходи щодо !х охорони. Видшено окремi рщкюш види представниюв Черво-но! книги Укра!ни з прогресивною динамжою, що досить часто трапляються на терито-ри Кошвського району.
Ключовi слова: бюр1зномашття, НПП "Гуцульщина", природо-заповiдний фонд, раритетний компонент.
Збереження та вщновлення бюр1зномашття репошв мае базуватися на об'ективнш iнформацiï про ïx флору, зокрема про стан раритетних вид1в. Пи-тання охорони раритетного фггогенофонду украïнськиx Карпат привертало ува-гу багатьох поколiнь дослiдникiв, однак найбшьш вагомi здобутки отримано впродовж останшх 25-30 рокiв. На територiï Прикарпаття, зокрема Кошвського району, флористичнi дослщження проводили протягом тривалого часу, проте вщомост про рiдкiснi, зникаючi та ендемiчнi види були досить розбiжними i переважно фрагментарними. Однак багате видове бiорiзноманiття цих терито-рш вимагало бiльш поглибленого його вивчення i деталiзацiï.
Для збереження найбшьш цшних природних екосистем на територп Ко-сiвщини визначено 38 об'екпв природозаповiдного фонду, зокрема: Нацюналь-ний природний парк "Гуцульщина" (31271 га); регюнальний ландшафтний парк (17728 га); два ландшафтних заказники мiсцевого значення (340 га); два лiсовi заказники мюцевого значення (194 га); два пдролопчних заказники мiсцевого значення (1930 га); 10 боташчних пам'яток природи мюцевого значення (23,3 га); 6 геолопчних пам'яток природи мюцевого значення (5,8 га) та 9 запо-вщних урочищ (89, 8 га).
Важливе мюце серед об'екпв вищого созолопчного рiвня посiдае НПП "Гуцульщина", який був створений 14 травня 2002 р. За матерiалами люовпо-рядкування 98 % територiï НПП "Гуцульщина" покрип лiсом, вони займають 70,6 % лiсового фонду Кошвського району. За групами природних середовищ домшують листянi деревостани, якi займають 62 % територп, на хвойш припа-дае 33,3 % територп Парку, решта трав'янi екотопи [1].
З часу створення НПП "Гуцульщина" його науковщ, а також науковщ шших науково-дослiдниx установ проводять детальну iнвентаризацiю флори. Обстеженням охоплена не тшьки територiя Парку (32 271 га), а й 10 кшометро-ва зона за його межею (практично весь Кошвський район), яка представлена ль совими галявинами, прськими луками, полонинами, що творять единий природний комплекс i е предметом наукових дослщжень, розроблення та впрова-дження природоохоронних рекомендацш.
Найважливше екологiчне i середовищетвiрне значення мають судиннi рослини лiсовиx та лучних формацiй. Ми опрацювали гербарнi колекцп iз заз-наченоï територiï: Державного природознавчого музею НАН Украïни (LWS), Львiвського нацiонального унiверситету iм. I. Франка (LW), 1нституту ботанiки iменi М.Г. Холодного НАН Украïни (KW), Чершвецького нацiонального унi-верситету iм. Ю. Федьковича (CHER), а також власш збори.
Вивчення видового складу флори проводили вщповщно до загальноп-рийнятих методiв на постiйниx та тимчасових пробних площах, а також шляхом поеднання маршрутних i нашвстацюнарних дослщжень. Номенклатуру ви-дiв визначали за визначником вищих рослин Украши [5] та останнiм виданням Червоноï книги Украïни [7]. Мюецезростання раритетних видiв картувалися з допомогою GPS.
Вiдповiдно до матерiалiв швентаризацп флора судинних рослин НПП "Гуцульщина" представлена 874 видами, з них 56 видiв занесено до Червоноï
книги Украши [4]. Найбiльшy частку раритетного компоненту представляе родина Orchidaceae - 29 видiв [3], з них 14 видiв - у люових екосистемах. Раритетна складова флори лiсiв Косiвщини досить багата - 26 видiв занесено до Червоноï книги Украïни [7] :
Allium ursinum L. - зрщка; у вологих букових лiсаx; геофiт, мезофГт, евтроф.
Atropa bella - donna L. - спорадично; y букових та ялицево-букових ль сах, на узлюсях; гемiкриптофiт, мезофiт, мезотроф.
Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce.,- поодиноко; у тшистих широ-колистяних лiсаx, на узлюсях, на вологих мюцях, (окол.м. Косова, хр. Барашв-ка, геофГт, мезофiт, евтроф.
Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch - спорадично; y тшистих широколис-тяних люах, на узлюсях, на вологих мюцях, (окол. с. Шешори, хр. Карматура, окол. с. Старi Кути присшок Пенькiвка), урочище Дубина, Старокутське ПОНДВ); геофiт, мезофгг, евтроф.
Crocus heufelianus Herb. - звичайно; на полонинах, луках, галявинах у садах (LWKS); геофщ мезофгт, мезотроф, iндиферентний вид.
Corallorhiza trifida Chátel. - рщко; у вологих смерекових i мшаних лiсаx (Космацьке люництво); геофiт, мезофiт, мезотроф, шдиферентний вид.
Cypripedium calceolus L.- дуже рщко; у листяних лiсаx, на узлюсях (пн-сх. окол. с. Спас); геофгт, мезоксерофiт, мезотроф.
Diphasiastrum complanatum (L.) Holub, - рщко; y букових, ялицево-буко-вих i смерекових люах. Мезофгт.
Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó - часто; на узлюсях, люових галявинах,
(с. Шетт, схщний схил г. РГжг сшокюна пiслялiсова лука, с. Космач, г. Мел, волога сшокюна лука, с. Пютинь, лука над ставком тд г. Клифа, окол. с. Спас, волога тслялюова лука, с. Шешори, ур. Бренка, волога лука, Шешорсь-ке ПОНДВ урочище Лебедин, пюлялюовГ луки); геофгт, мезофгт, мезотроф, ш-диферентний вид.
Epipactis heleborine (L.) Crantz. - спорадично; у мшаних лiсаx, по чагар-никах, на узлюсях, (урочище Лебедин Шешорське ПОНДВ, буковий лю, окол. с. Космач, тдшжжя г. Малий Грегiт, узлюся смерекового люу; геофiт, мезофiт, мезотроф, iндиферентний вид
Epipactis purpurata Smith - дуже рщко; у букових люах (твденна околи-ця с.м.т. Яблушв, галявина в лЫ, Шешорське ПОНДВ урочище Лебедин, окол. с. Космач, прс. Завоели, мшаний лю); геофiт, мезофГт, мезотроф.
Epipogium aphullum Sw.- за лГтературними даними.
Galanthus nivalis L. - ргдко; на вологих луках, у садах (у тдшжЖ хр.Го-лиця, хр.Брусний); геофiт, мезофiт, евтроф, шдиферентний вид.
Goodyera repens (L.) R. Br. - ргдко; у смерекових люах, на узлюсях (окол. с. Космач, прс.Завоели, смерековий лю по дорозГ до люничГвки); гемГкриптофГт, мезофГт, олГготроф, шдиферентний вид.
Herminium monorchis (L.) R. Br. - за лГтературними даними.
Huperzia selago (L.) Bernh. ех Schranket C. Mart. - поодиноко; в низинах рГдко, частше в смерекових люах, на кам'янистих розсипах; хамефгт, олГготроф, мезофГт, кальцефоб.
Leucojum vernum L.- часто; на заболочених луках, у дiбровах Старо-кутського ПОНДВ, рщко на рештi територп; геофщ мезогiгрофiт, евтроф.
Lilium martagón L. - рщко; у лiсах, на люових галявинах, узлiссях; ге-офгт, мезофiт, мезотроф, iндиферентний вид.
Listera ovata R.- часто; на луках, по чагарниках, на люових галявинах ге-офгт, мезофiт, мезотроф, шдиферентний.
Lunaria rediviva L. — спорадично; у букових та мшаних люах, по узбiч-чях лiсових дорщ гемiкриптофiт, мезофiт, евтроф, карбонатофiл.
Lycopodium annotinum L. - спорадично по всш територп Парку; у хвойних та мшаних лiсах, на узлюсях, у смерекових лiсах подекуди утворюе суцiльний покрив (г. Грепт, Лисина Космацька); хамефщ мезофiт, мезотроф, кальцефоб.
Malaxis monophyllos (L.) Sw. - дуже рщко; на пiсля лiсових луках, (урочище Лебедин, Шешорське ПОНДВ); геофгг, мезофiт, евтроф.
Neottia nidus-avis (L.) Rich. - спорадично; по всш територп; у тшистих мшаних люах, по чагарниках, серед гнилих корешв i пнiв (окол. с. Пютинь, тв-денно-захiдний схил г. Клифа, твшчно-захщна околиця смт. Кути, ур. Дубина); геофгт, мезофiт, евтроф.
Pinus cembra L. - природно трапляеться поодиноко (окол. с. Космач, поло-нина Мунчели - г. Лисина Космацька, г. Ротил, на кам'янистих розсипах), як компонент люових угруповань, культивуеться в Космацькому люнищга ДП "Кутське лiсове господарство", фанерофiт, мезофiт, мезотроф, iндиферентний вид.
Platanthera bifolia (L.) Rich. - часто; на луках, лiсових галявинах, на уз-лiссях, по чагарниках (LWKS); геофгт, мезофiт, евтроф.
У дослщжуваних локалiтетах, на узлiссях щшьшстъ популяцiй Platanthera bifolia (L.) вища, нiж лучних. Отже, цi умови е кражчими для Platanthera bifolia (L.), а також вщзначаеться високою здатнiстю до продукування насiння. Показник насшнево! продуктивностi змiнюеться (тобто залежить вщ клiматичних умов).
Taxus baccata L. фанерофгт, мезофiт, евтроф, кальщефш, зараз наявний тiльки як культивар, який вiдомий за лiтературними даними. В 30-х роках були знайдеш пш тису ягiдного по берегах потоку Граштний бiля Косова та в Косма-чi (Konty1937) [1]. Зараз в НПП "Гуцульщина" проводиться програма ренатура-лiзацil цього рщкюного виду.
Такi види, як Epipogium aphullum Sw., Herminium monorchis (L.) R. Br. вь домi за лггературними даними i наразi не тдтверджеш гербарними зразками та описами [6].
Багато раритетних видiв (14 видiв) вiдзначаються широкою еколого-цено-тичною приуроченiстю, тобто ростуть як у хвойних так i в листяних люах i трап-ляються досить часто: Atropa bella — donna L., Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó, Crocus heufelianus Herb., Corallorhiza trifida Chátel., Galanthus nivalis L., Epipactis heleborine (L.) Crantz, Goodyera repens (L.) R. Br., Huperzia selago (L.) Bernh.ex Schranket C. Mart., Malaxis monophyllos (L.) Sw., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Platanthera bifolia (L.) Rich. Pinus cembra L., Listera ovata R., Lunaria rediviva L.
Незначна кiлькiсть рослин (5видiв) ценотично приурочена до лiсiв фор-мацп Fageta sylvaticae: Allium ursinum L., Cephalanthera damasonium (Mill.) Dru-
ce., Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch, Cypripedium calceolus L., Epipactis pur-purata Smith.
До лiсiв формацп Quercetaroboris, мшаних лiсових угруповань та похвд-них грабових лiсiв належать: Lilium martagón L., Leucojum vernum L. У люових екосистемах парку за природоохоронним статусом е 2 види, вщнесеш до кате-rapil зникаючих, 5 - до рщюсних, 7 - до вразливих i 12 видiв - неощнет. За частотою трапляння, прошвентаризоват види вiднесли до 4 основних груп:
• види, що трапляються часто на територи парку та сумiжних терил^ях;
• види, що трапляються зр^а, спорадично (мшмум у трьох тсцезнаходжен-
нях);
• види, що трапляються дуже рщко (менше нiж у трьох локалггетах);
• види, пoданi за гербарними зразками чи лiтеpатуpними даними, наявшсть яких
на територй НПП "Гуцульщина" наpазi не пiдтвеpджена.
Осoбливiстю флори лiсiв Кoсiвщини е пpисутнiсть значно! частини ре-
лiктiв:
Equisetum hiemale L., - рщко; у бучинах по берегах piчoк на вологих мю-цях (потоки Мельниця - Ставник, Коров'як); гемiфанеpoфiт, мезoгiгpoфiт, оль готроф, iндифеpентний вид.
Equisetum telmateya Ehrh. - часто; по всш територп Парку; на вологих луках, по струмках; геофщ гiгpoфiт, евтроф, карбонатофш.
Equisetum variegatum Shleih. ех Web. еt Mohr, piдкo; у бучинах по берегах piчoк на вологих мюцях (потоки Мельниця -, Ставник, Коров'як); гемiфане-рофгт, мезoгiгpoфiт, oлiгoтpoф, iндифеpентний вид.
Matteuccia struthioptheris (L.) Tod - спорадично; по берегах piчoк та потоков, у прибережних вшьхових та вербових заростях (Коров'як, Акра, Ставник, Пютинька -гемжриптофп', мезoфiт, евтроф, тдиферентний вид.
Ophioglossum vulgatum L. - спорадично; на тслялюових сiнoкiсних луках (с. Шетт, сiнoкiснi луки, с. Космач, г. Мел); геофщ мезофгт, мезотроф, iн-диферентний вид.
Gymnocarpium robertianum (Hoffm) Newn. - зpiдка; у букових люах та на узлюсях (пд. окол. с. Нижнiй Беpезiв, г. Сикiтуpа, буковий лiс, с. Шетт, прс. Лисничка, узлюся букового люу); геoфiт, мезoфiт, мезотроф, кальцефш.
Asplenium ruta-muraria L. - дуже рщко; на вапнякових скелях (окол. г. Клифа, ур. Камшець, пд-зхокол. с. Стаpi Кути, ур. Каменець, вапнякoвi вщ-слонення, окол. с. Шешори, правий берег Пiстиньки); гемжриптофп', мезоксе-poфiт, мезотроф, кальцефiл.
Asplenium trichomanes L.L. - спорадично; на заттених мюцях у щiлинах скель; (окол. г. Клифа, ур. Камтець, хр. Брусний, г. Грепт); гемжриптофщ ме-зoфiт, мезотроф, iндифеpентний вид.
Phyllitis scolopendrium (L.) Newman - дуже рщко; у вологих букових ль сах на затшених скелях (пд-зхокол. с. Стаpi Кути, ур.Каменець, волоп скелi в буковому лiсi); гемiкpиптoфiт, мезoфiт, евтроф, кальцефiл.
Враховуючи значну сoзoлoгiчну та наукову щнтсть територп парку, унiкальнiсть та раритеттсть його лiсoвих фiтoценoзiв неoбхiднo активiзoвувати та удосконалювати !х охорону, збереження та вщтворення.
3aKOHOMipHO, що високий вiдсоток заповiдання у Кошвському районi (53,7 %) повинен забезпечити реабЫтащю та вiдновлення бiоценозiв, ландшаф-TiB, екосистем, якi е обов'язковими елементами гармоншного спiвiснування природи i суспiльства. Однак е й таю, в яких самовiдновлення популяцiй рари-тетних рослин дуже низьке i потребуе розроблення та впровадження спещаль-них заходiв щодо !х збереження та вщновлення. Для прикладу, науковщ НПП'Гуцульщина" розробили та впроваджують програму "Ренатуралiзацiя тису ягiдного". Одним i3 важливих заходiв для забезпечення збереження раритетного фiторiзноманiття е також еколого-просвггаицька дiяльнiсть: публiкацiя ш-формацп з природоохоронно1 тематики у ЗМ1, видання друковано1 продукцп з цього напрямку, виступи по радiо та телебаченню, пропаганда та еколого-освiт-ня робота у школах, оргашзащя шкшьних лiсництв, проведення рiзних заходiв на природоохоронну тематику, розроблення та облаштування еколого- та на-уково-тзнавальних стежок. Все це буде сприяти формуванню еколопчно! куль-тури молодого поколшня та пiдвищенню еколопчно! свщомосп дорослих.
Л1тература
1. Держишльський Л.М. Нацюнальний природний парк "Гуцульщина": Рослинний свгт / Л.М. Держишльський, М.В. Томич, С.В. Юсип та ш. - К. : Вид-во "Фгшсоцюцентр", 2011. -360 с.
2. Дручкова А.В. Флора семейства Orchidaceae на территории Национального природного парка "Гуцульщина" / А.В. Дручкова, А.В. Савчук // Вестник Тверского государственного университета. - 2007. - Вып. 4, № 8 (36). - С. 79-80.
3. Савчук Г.В. Родина Orchidaceae на територи НПП "Гуцульщина" / Г.В. Савчук // Рослинний свгт у Червонш книз1 Ука1ни: впровадження глобально! стратеги збереження рослин : матер. II М1жнар. наук. конф. - Умань, 2012. - С. 285-287.
4. Лггопис природи. НПП "Гуцульщина". - 2013. - Т. X. - 380 с.
5. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Вид-во "Фгшсоцюцентр", 1999. - 548 с.
6. Флора УРСР. - К. : Вид-во АН Укра!ни. - 1950. - Т. III. - 426 с.
7. Червона книга Укра!ни. Рослиннийсвгт / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Глобалконсалтинг, 2009. - 912 с.
Савчук А.В. Компонент раритета флоры лесов Национального естественного парка "Гуцульщина"
Изучено состояние раритетной флоры лесов Косовщины и ее распространение. Сделан анализ основных причин негативного влияния на раритетный компонент лесов, рассмотрены приоритетные меры по их охране. Выделены отдельные редкие виды представителей Красной книги Украины с прогрессивной динамикой, что довольно часто встречаются на территории Косовского района.
Ключевые слова: биомногообразие, НПП "Гуцульщина", природно-заповедный фонд, компонент раритета.
SavchukA.V. The rarity flora component of the forests of National natural park "Huculschina"
Analysis is done of the state the rarity component of Kosivshchyna forests. Principal reasons are marked of negative influence on the rarity flora of forests. Distribution of constituent rarity is analysed, priority measures on their protection are considered.
Separate rare species the representatives of the Red book of Ukraine with a progressive dynamics are distinguished, that is happening on the territory of Kosiv district often enough.
Keywords: biodiversity, NNP "Huculschina", natural reserve fund, rarity component.
