CC BY
34
среды на жизнедеятельность напочвенного растительного покрова. Выяснено значение лесной травяной растительности в процессах восстановления лесов. Установлены направления сукцессионных изменений травяного компонента лесостана под влиянием хозяйственной деятельности и рекреационного стресса.
Ключевые слова: лесные травянистые растения, факторы окружающей среды, продуктивность насаждений, восстановление лесов.
Pavlyuk N.V., Pavlyuk V. V. Bioecological features of forest vegetation species and their phytocenotic role
There are features of the herbal vegetation organization at the forest environment in this article. The role of some environmental factors to the vital activity of overground vegetation are analysed. The value of forest herbal vegetation to the processes of reforestation is shown. The directions of succession changes of a herbal forest component at the stand under the influence of management activity and recreation are established.
Keywords: forest herbal plants, environmental factors, the productivity of plantations, forest restoration.
УДК502:635.8 Директор В.В. Пророчук; зам нач. наук. eiödmy С.1. Фокшей -Нащональний природний парк "Гуцульщина ", м. Косгв
СТРАТЕГ1Я ОХОРОНИ МАКРОМ1ЦЕТ1В У НАЦЮНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ "ГУЦУЛЬЩИНА"
Флора макромще™ НПП "Гуцульщина" попередньо налiчуe 302 види, з них 8 вид!в занесено до Червоно! книги Укра!ни. Описано стратепю охорони i збережен-ня рщюсних макромще™, яка передбачае здшснення комплексу заходiв, спрямова-них на охорону мюцевих популяцш i локал^е™ грибiв та !х вщтворення в природ-них бютопах.
Ключовг слова: макромщети, рщюсш види, бютопи, охорона, вщтворення грибiв.
Гриби вдаграють важливу роль у ландшафтах, особливо в люових еко-системах, як редуценти мертво! речовини, симбюнти та паразити р1зних вид1в рослин. Окр1м еколопчного значення, гриби, зокрема макромщети, е важливи-ми об'ектами кулшарп, харчово! та фармацевтично! промисловосп [1, 3, 4]. Висок смаков1 й поживш властивосп багатьох гриб1в, !х оздоровч^ профшак-тичш, л1кувальш властивосп стали причиною масового збирання i виснаження природних запашв, внаслщок чого деяю види стали рщюсними i занесен! до Червоно! книги Укра!ни. Невiдкладним завданням природно-заповiдних уста-нов е охорона i збереження раритетних вид!в бiорозма!ття, розроблення та здшснення заходiв вiдтворення i примноження запашв у природних умовах.
За матерiалами iнвентаризацiйних дослiджень, станом на 01.01.2012 р., флора макромщепв НПП "Гуцульщина" попередньо налiчуе 302 види. З них 8 вид!в е рщюсними i занесенi до Червоно! книги Укра!ни: Anthurus archeri (Berk.) E. Fischer, Boletus parasiticus Fr., Catathelasma imperiale (Fr.) Sing., Clavariadelphus pistillaris (L.) Donk., Grifola umbellata (Fr.) Pilat, Hericium coralloides (Fr.) Gray, Sparassis crispa (Fr.) Fr., Strobilomyces floc-copus (Vahl. ex Fr.) P. Karst. Серед них на територп парку дуже рщко трапля-ються (вщом! 1-2 локалггети) Boletus parasiticus Fr., Hericium coralloides (Fr.) Gray, Sparassis crispa (Fr.) Fr. [2, 3, 5]. Загрозою для юнування зазначених та шших вид!в е руйнування пшв, дерев з грибницею, знищення бютотв, очи-
щення люових площ вiд пшв та залишюв деревини, збирання плодових тiл. Найбiльшi проблеми i занепокоення викликають охорона Hericium corallo-ides, Sparassis crispa, Polyporus umbellatus, Catathelasma imperiale, яю е доб-рими юпвними грибами, дуже щнуються серед населення i в кулшарп, 1х зас-тосовують в народнiй та офiцiйнiй медицинг
Гериц1й коралопод1бний (Hericium coralloides (Fr.) Gray.) - рщюсний (3 категс^я) базидiальний гриб, поширений у Свразп та Пiвнiчнiй Америцi. Маловiдомий гриб, трапляеться дуже рiдко, на територп НПП "Гуцульщина" наразi виявлено лише два локалггети. В одному з локалггепв гриб знайдено на двох розколотих колодах бука люового, в другому - на стоячому стовбурi сухого бука. Щодо природних субстрапв, на яких росте гриб, у лiтературi е розбiжностi. За Визначником грибiв Укра1ни [1], Hericium coralloides (Fr.) Gray. росте на пнях, стовбурах та гшках листяних дерев, а за трепм виданням Червоно! книги Украши - на вщмерлих пнях та стовбурах ялицi листяних по-рiд [5]. У НПП "Гуцульщина" Hericium coralloides (Fr.) Gray. виявлено лише на вщмерлш деревиш бука, а на ялищ - шший вид Hericium alpestre Pers. Плодовi тiла з'являються восени, вони деревоподiбно розгалуженi, величиною до 20 см у дiаметрi й бшьше, бiлi, а в разi висихання - твердi, жовтуватi. У засушливий перiод плодове тiло краще розвиваеться у затiнениx мiсцяx або на сторош колоди, що прилягае до землi [2, 3, 5].
Загрозою для iснування виду передуим е руйнування пнiв, дерев iз грибницею, знищення бiотопiв, очищення люових площ вiд пнiв та залишюв деревини бука й шших листяних порщ, збирання плодових тiл. Щоправда, через рiдкiснiсть населення майже не знае цього гриба i не збирае його. У вщзначених локалггетах впродовж 4-х рокiв плодовi тша не були зiрванi чи пошкоджеш.
Листочная кучерява (грибна капуста) (Sparassis crispa (Wulfen) Fr.) -зникаючий (1 категорiя) базидiальний гриб, з дез'юнктивним ареалом, поширений у Свразп та Швшчнш Америцi [5]. Трапляеться дуже рщко, на територп НПП "Гуцульщина" наразi виявлено два мюцезростання у мiшаниx воло-гих буково-ялицево-смерекових деревостанах, неподалiк вщ стовбурiв ялицi. Плодовi тiла велик (до 50 см i бшьше у дiаметрi, вагою 1 -6 кг), неправильно кулясп до 20 см заввишки, вiд основи дуже розгалужеш, з'являються в липш-листопадг Вiдгалуження тонкi, плоскуватi з хвилястим зубчастим краем прикршлеш до м'ясисто! стерильно! основи. Колiр плодових тш - кремовий, вохряно-жовтий, згодом бурий, внутршшх тканин - бiлий. Характерною особливютю Листочнi е те, що ii плодовi тiла тривалий час не загнивають i не пошкоджуються тваринами, очевидно через наявнiсть антибютичних речо-вин, детергентiв, антифiдантiв i iн. Бiологiчно активнi речовини мають лжу-вальнi властивостi, тому гриб використовують у фунготерапп [1, 4, 5].
Загрозою для юнування виду насамперед е руйнування грибнищ, знищення бютотв збирання плодових тш.
Трутовик зонтичний - баранячi роги, бараняча голова (Polyporus umbellatus) (Pers.) Fr. Рщюсний (1 категорiя) базидiальний гриб, з диз'юнктив-ним ареалом, поширений у Свразп та Двшчнш Америщ трапляеться значно частше, нiж попереднi два види, дуже популярний серед населення. Сапрот-
роф або слабофггопатогенний i добрий юпвний гриб. Polyporus umbellatus росте бшя основи, на коршш листяних порiд (граба, дуба, бука, клена), або як сапротроф на мертвш деревиш [1, 2, 5]. У НПП "Гуцульщина" виявлено у мь шаних вологих букових, грабових, дубових деревостанах, неподалж вiд стов-бурiв дерев. Плодовi тiла великi, до 50 см у дiаметрi, деревоподiбно розгалу-жеш з бульбоподiбною основою та численними цилшдричними нiжкоподiб-ними вiдгалуженнями, як закiнчуються невеликими (1,5-4 см у дiаметрi) ша-пинками. Плодоносить в липш-жовтш. Загрозою для iснування виду переду-сiм е збирання плодових тш, руйнування грибницi, знищення бютотв.
Катателазма царська (Catathelasma imperiale (Fr.) Sing.,) (Мiсцевi назви: гардеман, тстряк, тунт, коров'як, скрипун i ш.) Рiдкiсний (2 категорiя) базидiальний гриб, поширений у Свразп та Швшчнш Америцi. Гриб е мало-вщомий з дез'юнктивним ареалом, трапляеться дуже рiдко. Сапротроф, утво-рюе мжоризу iз шпильковими породами (сосною, ялиною). В Укра!ш трапляеться здебшьшого у гiрських хвойних, рiдше мшаних лiсах Карпат та Кри-му [5]. У НПП "Гуцульщина" виявлено у Космацькому лiсництвi на невилу-ченiй територп у ялиново-сосновому насадженш. Плодовi тiла в молодому вь цi - у виглядi опукло! шапинки дiаметром 5-15 см iз пiдiгнутим краем та щшьно!, твердо! цилшдрично! нiжки дiаметром 2-4 см, висотою 3-7 см. З вь ком шапинка стае опуклорозпростерта, 10-20 см у дiаметрi, з товстим опуше-ним краем, ви!мкою у центр^ оливково-каштанова або коричнева. Пластинки розмщеш зiсподу шапинки, тонкi, спускаються на нiжку, вузькi, густi, бЫ або кремовi. Нiжка цилiндрична, луската з подвшним кшьцем [5].
Добрий юпвний гриб з приемним специфiчним запахом i смаком. Гiрське населення Карпат високо щнуе катателазму та ставить його на пер-шому мiсцi за його смаковi й лжувальш властивостi. Гриб е перспективний для культивування, застосування у кулшарп i медицинi (фунготерапп).
Моховик паразитний (Boletus parasiticus Fr.) - рщюсний базидiаль-ний гриб, поширений у Сврот, Пiвнiчнiй Америцi, Японп та Двшчнш Аф-рицi [5]. Трапляеться рщко, паразитуе на плодових тшах дощовикiв роду Scleroderma. Тому i зростае у рiзних типах лiсiв, на пiщаних Грунтах, де по-ширенi цi види. В Укра!ш трапляеться на Закарпаттi, Розточчi, Малому та За-хiдному Полiссi. В НПП "Гуцульщина" виявлене одне мюцезростання - тд г. Грегiт. Шапинка натвкуляста, оливково-жовта, по краю iнодi потрiскана, розмiром 2-6 см. Пменофор трубчастий, злегка сходить на шжку. Трубочки i пори в молодому вщ лимонно-жовтi, згодом кольору шапинки. Пори при дотику сишють. Шжка вигнута, звужена донизу оливково-жовта, слабкозернис-та. Плодоносить у червш-листопадь Маловiдомий !спвний гриб невисоко! якосп [5].
Кв1ткохв1сник Архера (Anthurus archeri (Berk.) E. Fischer) - зника-ючий базидiальний гриб з диз'юнктивним ареалом. Належить до числа макро-мiцетiв-ефемерiв. Поширений в Свразп, Африщ, Австралп, Новiй Зеландп, Тасманп [5]. На територп парку досить поширений, навпъ на лiсових луках i в садах. Сапротроф. Росте на кислих Грунтах у листяних та мшаних люах з бука, граба, ясена, сосни, видiв клена та верби. Належить до так званих гри-бiв-квiтiв. Молоде плодове тшо грушоподiбне 4-5 см у дiаметрi з мiцелiаль-
ними тяжами при ochobî. Нiжка цилiндрична до основи звужена, догори роз-ширена, в серединi порожня, зовнi бшувата, вгорi червонувата, бiля основи з бшою вольвою. Вiд нiжки вщходять 3-8 дугоподiбних оранжево-червоних лопатей, яю спочатку з'eднанi на верхiвцi, згодом роз'еднуються. Внутрiшня поверхня лопатей поздовжньо-зморшкувата, вкрита слизуватою спороносною глебою оливкового кольору, яка мае рiзкий неприемний запах. Плодоносить у травш-грудш [5]. Неïстiвний гриб, подiбний на спрута. У дощовi роки виявлений у рiзних частинах парку, а у посушливi - дуже рщко.
Клавар1адельф товкачиковий (Clavariadelphuspistillaris (L.) Donk.) -рщюсний вид з дез'юнктивним ареалом. Поширений в Свразп та Пiвнiчнiй Америцi. В Украш зростае на Правобережному та Лiвобережному Полiссi, Карпатах, Закарпаттi, Пiвденному березi Криму та Гiрському Криму [5]. У НПП "Гуцульщина" виявлено два мюцезростання: в Яблушвському лiсництвi та Старокутському природоохоронному науково-дослiдному вiддiленнi (ПНДВ). Мжоризоутворювач. Росте на rрунтi в листяних та мшаних лiсах. Молодi плодовi тiла булавоподiбноï форми, донизу звужеш лимонного кольору, згодом жовто-оранжев^ пiд час натискування набувають червонувато-ко-ричневого кольору. Бiля основи з бшим мiцелiем. М'якуш щшьний, бiлий, пiд час розрiзування змшюе колiр на пурпурово-бурий. Розмiри плодового тша 715 см завдовжки та 2-6 см завширшки. Плодоносить вщ кшця серпня до кшця листопада [5]. ïстiвний гриб, проте населення краю збирае його рщко.
Шишкогриб лускатий, лускач (Strobilomyces floccopus (Vahl. exFr.) P. Karst) - зникаючий, неморальний вид, единий вид роду i родини в складi мжофлори Украïни. Поширений в Свразп, Швшчнш Африцi, Пiвнiчнiй та Центральны Америцi. В Украïнi вiдомий в Карпатах, Закарпатп, захщноукра-ïнських люах та Розточчi [5]. У НПП "Гуцульщина" трапляеться по всiй тери-торiï. Гумусовий сапротроф. Росте в листяних, хвойних, мшаних лiсах. Ша-пинка випукла з великими майже шрамщальними повстистими сiро-бурими або чорно-бурими лусками на бшому тлi. По краю iз залишками покривала. Трубочки в молодому вщ бiлуватi, згодом шржггь. Нiжка довжиною 4-15 см цилшдрична, сiро-чорна, волокнисто-луската з кшьцем, що швидко зникае. Плодоносить в липш-жовтш [5]. ïстiвний гриб, мае лжувальш властивостi.
Окрiм описаних вище видiв, на територiï парку е дуже рщюсним трутовик лакований (Ganoderma lucidum Karst), який е цшним об'ектом фунготе-рапiï i фармацевтичноï промисловостi. Гриб неïстiвний, культивуеться для отримання бiологiчних добавок i лжарських препаратiв, спектр позитивноï дп яких на людський органiзм дуже широкий [1]. Беручи до уваги значш об-сяги вилучення грибiв iз природних екосистем для кулшарп та фунготерапп (лiкування грибами), необхщно вжити заходи щодо запобiгання знищенню мiсцевих популяцiй рiдкiсних видiв популярних макромiцетiв з унiкальними лiкувальними властивостями. З щею метою в НПП "Гуцульщина" розроблено i здшснюють вщповщну стратегiю (3), яка мiстить:
1. Картування природних локалiтетiв грибiв.
2. Створення спецiальних заказникiв для розмноження грибiв.
3. Органiзацiю надiйноï охорони мюцезростань рiдкiсних видiв грибiв.
4. Одержання чистоï культури мiсцевих популяцш грибiв.
5. Вирощування шокуляту грибiв для потреб культивування та вiдтворення видiв у природних умовах.
6. Налагодження екстенсивного та штенсивного культивування грибiв.
7. Ведення монiторингу за природними локалiтетами грибiв та штучно шо-кульованими субстратами, пнями, деревами.
8. Пропаганду природоохоронних заходiв, надання методично! та практично! допомоги щодо культивування грибiв, пiдготовку та видання мето-дичних посiбникiв.
Виконання комплексу заход!в сприятиме зменшенню обсяг!в вилучен-ня гриб!в i3 природних м!сцезростань, запоб!ганню руйнування природних ло-кал!тет!в рiдкiсних видiв. Окрiм природоохоронного ефекту, це матиме важ-ливе господарче й оздоровче значення. Штучне вирощування !стiвних i л^-вальних грибiв може стати важливим чинником для покращення зайнятосп населення, створення робочих мiсць, тднесення економiки краю, оздоровлен-ня населення та рекреанпв. Нинi велику кшьюсть харчових добавок, профь лактичних та л^вальних препаратiв виготовляють iз культивованих грибiв, здебiльшого iноземного походження, як коштують досить дорого. Не кожен у тепершшх умовах мае змогу !х придбати, тодi як культивування i споживан-ня свiжих чи перероблених грибiв сприятиме вирiшенню ще! проблеми.
Л1тература
1. Бухало А.С. Культивирование съедобных и лекарственных грибов / А.С. Бухало, Н.А. Бисько, Э.Ф. Соломко, В.Т. Билай, Н.Ю. Митропольская, Н.Л. Поединок, А.А. Гродзинская, О.Б. Михайлова. - К. : Вид-во "Либщь", 2004. - 128 с.
2. Зерова М.Я. Визначник гриб1в Укра!ни / М.Я. Зерова, П.Е. Сосш, Г. Л. Роженко. - В 5-ти т. - К. : Вид-во "Наук. думка". - 1972. - Т. 5, кн. 1. - 240 с.
3. Лггопис природи Нацюнального природного парку "Гуцульщина". - 2011. - Т. VIII. -
193 с.
4. Морозов А.И. Большая грибная энциклопедия / А.И. Морозов. - Донецк : Изд-во "Сталкер", 2005. - 480 с.
5. Червона книга Укра!ни. Рослинний свгг / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.
Пророчук В.В., Фокшей С.И. Стратегия охраны макромицетов в Национальном природном парке "Гуцульщина"
Флора макромицетов НПП "Гуцульщина" насчитывает 302 вида, из них 8 видов занесены в Красную книгу Украины. Описана стратегия сохранения редкостных макромицетов, которая предусматривает осуществление комплекса мероприятий по охране местных популяций и локалитетов грибов и их воспроизводство в природных биотопах.
Ключевые слова: макромицеты, редкостные виды, биотопы, охрана, воспроизводство грибов.
Prorochuk V.V., Fokshei S.I. Strategy the protection of macromycetes in National natural parks "Hutsulschyna"
A flora of macromycetes preliminary is 302 species and 8 species from them are entered on a list of Red Data Book. The described strategy of rare macromycetes protection and preservation provides a set of measures. These measures should be directed to conservation of local populations and localities of mushrooms and their reproduction in natural biotopes.
Keywords: macromycetes, rare species, biotope, protection, recreation of mushrooms.
