CC BY
122
УДК 616.831-06:617.51-001.4-084:615.85:355(477.6) DOI: 10.22141/2224-0713.6.84.2016.83122
МАТЯШ М.М., ХУДЕНКО Л.1.
Ки/вський медичний ун/верситет УАНМ, м. Ки/'в, Укра/на
ПСИХОТЕРАПЕВТИЧН СТРАТЕГИ' AiKYBAHHß НЕВРОТИЧНИХ PQ3AAAiB В YЧAСHИKiB СYЧAСHИХ БОЙОВИХ AiЙ
Резюме. Урезульmаmi комплексного неврологiчного, псuхологiчного до^дження та застосування комплексу реабштацйних заходiв 1з включениям методiв груповог психотерапи у 108 пацieнтiв, як страждали вiд на^д^в перенесеног мтно-вибухово'1 закритог черепно-мозково! травми та посттравматичного стресового розладу, вiдзначена позитивна динамiка показникiв неврологiчного та психо-логiчного статусу. З позици патогенетичног концепци неврозiв виявлено чотири основт групи невро-тичнихрозладiв (астешчний, тривожно-депресивний, ктероформний, фобiчний). Зроблено висновок про ефективнсть використання в комплека реаблтацйних заходiв методiв груповог психотерапи. Ключовг слова: мтно-вибухова закрита черепно-мозкова травма, посттравматичний стресовийроз-лад, реабитащя, групова психотератя.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Особливютю бойових дш сучасно! вшни е використання противником бойово! збро! останнього по-колшня — мш, гранат, реактивних боеприпашв. У наш час у контузшно-комоцшному механiзмi дл сучасно! мшно-вибухово! травми набагато зросла !! вражаюча сила. Це пояснюеться дiею на органiзм людини не-безпечних факторiв цiеi' високоенергетично! збро!, що включають поняття «фугасшсть» — здатшсть вибуху вражати навколишне середовище ударною хвилею та «бризантшсть» — здатшсть вибуху дробити навколишне середовище дiею надвисокого тиску вибухових газiв. У лiтературi описанi рiзновиди мiнно-вибуховоi' черепно-мозково! травми (МВ ЧМТ): розрiзняють тяжку форму МВ ЧМТ iз блискавичним перебiгом; МВ ЧМТ за типом забою головного мозку; МВ ЧМТ за типом струсу головного мозку. МВ-травма завжди розглядаеться як складна полггравма, тому в кшшч-нш картиш пацiентiв можуть бути присутш наслiдки як черепно-мозково! травми, так i ураження оргашв серцево-легенево! системи та черевно! порожнини, роздроблення кюткових тканин. У гострому сташ па-цiенти з такими пораненнями отримують невiдкладну допомогу на мющ поранення, потiм проходять лку-вання в медичних закладах другого рiвня, а потiм по-трапляють у спецiалiзованi вiйськово-медичнi центри.
Ми мали можливють лiкувати пацiентiв з вщ-даленими наслiдками ЧМТ, яы проходили вiдновне лiкування в медико-сощальному центрi для ветеранiв вiйни. Шд час нашого дослiдження було виявле-
но, що в 78,4 % пащенпв, яы перенесли МВ закриту черепно-мозкову травму (ЗЧМТ), вщсутня фшсашя в медичнiй документацп цього факту. Виявилось, що ЧМТ вшськовими лшарями фiксувалась тiльки у ви-падках, коли це була вщкрита ЧМТ або тяжка форма МВ ЧМТ. Це вщбулось з огляду на характер бойових дш, через неможливють своечасного звернення за до-помогою пiсля отримання МВ ЧМТ, тому що самостш-но складно оцшити тяжкiсть свого стану, та наявшсть вже в гострому перiодi ЧМТ рiзних нервово-психiчних розладiв у результат бойового стресу, частково через розвиток ускладнення полiтравмою, з включенням у патолопчний травматичний процес багатьох оргашв i систем, без прицшьно! уваги медикiв при наданнi першо! медично! допомоги саме до контузшно! ЧМТ.
Саме проблему наслщшв ЧМТ ряд авторiв пов'язують з прогресуючими посттравматичними змь нами, що розвиваються вщразу пiсля травми, i суть !х полягае в порушеннi механiзмiв саморегуляци метабо-лiзму нервово! тканини. Тяжысть i багатограннiсть кль нiчних проявiв вщдалених наслiдкiв ЧМТ дозволили
Адреса для листування з авторами: Матяш Михайло Миколайович
Кафедра неврологи, псижатри та рефлексотерапи, Кшвський
медичний унверситет УАНМ,
вул. Л. Толстого, 9, м. Кив, 01004, Украша
E-mail: info@kmu.edu.ua
© Матяш М.М., Худенко Л.1., 2016 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
багатьом авторам надалi трактувати ix як травматичну хворобу головного мозку, або травматичну енцефало-патiю. В основi цього поняття лежить енергетична й пластична перебудова мозкових структур за рахунок двох рiзноспрямованиx процесiв: дегенеративно-деструктивного й регенеративно-репаративного. Травматична енцефалопапя — це комплекс невролопчних i псиxiчниx порушень, характер i стутнь вираженостi нервово-псиxiчниx розладiв при цьому залежать вiд тяжкостi та локалiзацii травми, вiд преморбiдного псиxiчного статусу, адаптивних можливостей пащ-ента, вiку потерпiлого, ефективностi лiкування та ш. Комплекс складних патологiчниx псиxiчниx змiн — травматична астенiя, травматична апапя, психопато-подiбнi стани (патолопчш змiни характеру), афективнi розлади, пароксизмальш (епiлептиформнi) стани (травматична епiлепсiя), травматичш психози, що виникають у пащенпв iз постравматичною енцефа-лопатiею, становлять важливу проблему, оскiльки вони впливають на перебiг патологiчного процесу й результати реабшггацшних заxодiв.
Психотравмуючий ефект бойових дш та складна економiчна ситуацiя в краiнi — це т сощально-стре-совi фактори сучасносп, якi провокують розлади адаптацп й соцiально-стресовi розлади в населення краши, що посилюе гнiтючу напруженiсть та по-глиблюе депресивнiсть настроiв, призводить до осо-бистiсниx та мiжособистiсниx конфлiктiв в учасникiв АТО. Результатом таких дезадаптивних сташв стають псиxiчнi розлади особистостi, рiст психосоматичних захворювань (щодо яких коморбiднi залежнiсть вщ алкоголю, психоактивних речовин тощо) та виник-нення посттравматичних стресових розладiв (ПТСР). Вщповщно до МКХ-10, ПТСР виникае як вщдалена й затяжна реакщя на стресову подiю виключно загроз-ливого або катастрофiчного характеру, що викликае загальний дистрес у будь-яко'1' особи. ПТСР мае двi особливост — це психогенна природа розладу i те, що непереносна звичайною людиною тяжкiсть психогенй' може виникнути як у безпосередшх жертв травм, так i у свщыв подш. ПТСР дiагностуеться не ранiше, шж через мiсяць пiсля перенесено'1' травматично'1' поди. ПТСР виникае пiсля латентного перюду, що може тривати вщ кiлькоx тижнiв до 6 мюящв або зрiдка — до декшькох рокiв.
Результатом впливу на людину травматично'1' си-туацп е змши в когнiтивнiй, емоцiйнiй, поведiнковiй сферах псиxiчноi дiяльностi особистостi. Згiдно iз су-часними псиxологiчними дослiдженнями особистосп в рiзниx, у тому чи^ травматичних ситуацiяx, характеристики, що формують поведшку особи, — це ii шди-вiдуально-псиxологiчнi особливостi, система потреб, мотивiв, iнтересiв, розумiння себе. Тому очшуваним результатом використання нами в комплексному лiкуваннi пацiентiв з МВ ЧМТ та ПТСР психотерапи е формування нових адаптивних моделей функцюну-вання особистосп, з вибудовуванням конструктивних поведшкових патернiв. Оскiльки в умовах групи здш-снюеться одночасний вплив на вс основнi компоненти
вщносин — пiзнавальний, емоцiйний, поведiнковий, досягаеться бiльш глибока перебудова найважливiших властивостей особистосп — мислення, емоцiй, вол^ саме групова психотерапiя в pi3H^ варiантах е най-бiльш доцтьним методом реабштацп пацiентiв i3 МВ ЗЧМТ та ПТСР.
Завдяки лшуванню в психотерапевтичнiй rpyni, що мае стати безпечним, комфортним, пщтримуючим середовищем, досягаеться вiдчуття спiльностi цiлей, розумшня власно'' цiнностi. Пpиналежнiсть до групи знижуе вщчуття iзоляцil, сприяе вщновленню стосункiв й дае можливють збагатити свiй життевий досвiд досвщом iнших. На вiдмiну вiд шдивщуально'' терапп теpапевтичнi групи через взаемодш учасникiв групи чинять взаемний психотерапевтичний вплив. Специфша психотерапевтично! ди групово! психоте-рапп пояснюеться терапевтичними факторами групи. I.D. Yalom (1985) видшив основнi з них:
1) вселення нади;
2) унiвеpсальнiсть досвiду;
3) повщомлення шформацп — зворотний зв'язок;
4) альтру!зм;
5) корегуючий аналiз впливу батьывсько'' шм'1;
6) сприяння розвитку соцiалiзуючих навичок;
7) iмiтацiйна поведiнка;
8) iнтеpпесональний вплив;
9) групова едшсть — прийняття;
10) катарсис;
11) екзистенцшш фактори.
Мета дослщження: аналiз виникнення невротичних pозладiв у пацiентiв iз МВ ЗЧМТ та ПТСР з позицп патогенетично'' концепци невpозiв; вивчення динамiки невролопчних та психолопчних особливостей у паць ентiв з МВ ЗЧМТ та ПТСР шд впливом комплексних реабшггацшних заходiв iз використанням методiв групово'' психотеpапii.
Матерiали та методи дослщження
На базi центру функцiональноi' неврологи Ки'в-сько'' обласноi' клiнiчноi' лшарш, Укpаi'нського державного медико-соцiального центру ветерашв вiйни для обстеження й проведення лшування нами було вщбрано108 пацiентiв — учасникiв бойових дш з МВ ЗЧМТ та ПТСР (102 чоловши та 2 жшки) вiком вiд 20 до 42 роыв.
До та пiсля лшування всiм пацiентам проводили клiнiко-невpологiчне дослщження й психолопчне тестування. Психологiчне тестування включало: оцшку особливостей особистостi за допомогою методики багатостороннього дослщження особистост (МБДО), що е адаптованим та рестандартизованим ваpiантом Мiннесотського багатофазного особиспс-ного опитувальника (Minnesota Multiphasic Personality Inventory/MMPI) у модифiкацii Ф.Б. Березша i спiвавт. (1976); за додатковою шкалою PTSD MMPI; досль дження рис характеру за допомогою опитувальника акцентуацн характеру Леонгарда — Шмшека; аналiз емоцiйного стану на основi тесту Люшера; застосо-вування кшшчно'' шкали тривоги та депресп; шкали
реактивно! та особистасно! тривожностi Спiлбергера — Ханша; шкали депреси Бека; методу структурованого кшшчного iнтерв'ю; шкали для кшшчно!' дiагностики ПТСР; шкали оцшки тяжкостi впливу травмуючоi поди; опитувальника якостi життя; опитувальника для вивчення кошнг-стратегш (Е. Хайма).
Результати та Тх обговорення
Вiдповiдно до психологи вiдносин, на якiй Грунту-еться патогенетична концепцiя неврозiв В.М. Мяси-щева, невротичний конфлiкт й порушення значимих вiдносин особистостi е одшею з головних причин виникнення неврозу. Зпдно з цiеi теорiею видiляють три типи невротичних конфлшпв: неврастенiчний, iстеричний, обсесивно-псиxастенiчний (рис. 1). При цьому необов'язковим е прямий взаемозв'язок з харак-теролопчним типом особистост й типом невротичного конфлшту.
У результатi проведеного псиxологiчного дослщження пащенпв з МВ ЗЧМТ та ПТСР виявлеш основнi невротичш розлади: астенiчний симптомо-комплекс — у 42 пащенпв (38,9 %); тривожно-фобiч-ний — у 29 пащенпв (26,7 %); iстероформний — у 11 пащенпв (10,3 %); депресивний — у 26 пащенпв (24,1 %) (табл. 1).
Наслщком впливу на особистють МВ ЗЧМТ та ПТСР, як двох коморбщних патолопчних проце-сiв, е формування процеав адаптацп-дезадаптацп, це призводить до патолопчних змш в псиxологiчному й соматичному сташ пацiентiв, що мае значення при прийнятп рiшень щодо вибору тактичних напрямкiв, призначеннi дiагностичниx та терапевтичних дiй для реабшггацп учасникiв АТО. Тому нами був обраний комплексний шдхщ до лшування пацiентiв, що сприяе
зростанню ролi й пiдвищенню ефективностi психоте-рапевтичного впливу. При призначенш медикаментозного л^вання, з огляду на наявнють рiзноманiтно! супутньо! соматично! патолог!!, рiзноманiтнiсть змiн, проявiв i перебiгу МВ ЗЧМТ та ПТСР, пащентам була проведена комплексна тератя лiкарськими засобами (ноотропи, судиннi препарати, знеболювальнi, вено-тонiки, полiвiтамiни з мiкроелементами). У рядi ви-падюв у зв'язку з больовим синдромом призначались знеболюкга, також при необхiдностi застосовували протитривожш, снодiйнi препарати та антидепресанти. У зв'язку з частою алкогольною залежнютю в учасниыв бойових дай знадобилась медикаментозна корекцiя ста-нiв, обтяжених вживанням алкогольних напо!в. Також в лшуванш була використана рефлексотерапiя (класич-на акупунктура, аурикулотерапiя, електроакупунктура).
Шд дiею патологiчних змiн, що вщбуваються в соматичному та психолопчному станi пацiентiв з МВ ЗЧМТ та ПТСР, змшюються життевi прюритети та цш-ностi особистостi, виникають порушення в комплексi значимих особистюних та мiжособистiсних вiдносин та здатносл свiдомостi оцiнювати об'ективнi умови дшсность Вiдслiдковуються патологiчнi психологiчнi механiзми невротичних порушень, тому виникае необ-хщшсть !х корекцп психотерапевтичними методами. Нами була розроблена програма надання психоло-пчно! допомоги у виглядi групово! психотерапп, що складалась з еташв, загальноприйнятих для психотерапП груп:
— психодiагностики;
— психолопчно! просвгги, що проводилась з метою шформування пацiентiв, для усвщомлено!, вмотиво-вано! участi та прийняття психолопчно! допомоги;
— психокорекци.
Таблиця 1. Розподл хворих за основним синдромом, n (%)
Усього Астешчний синдром Тривожно-фобiчний синдром 1стероформний синдром Депресивний синдром
108 (100) 42 (38,9) 29 (26,7) 11 (10,3) 26 (24,1)
Неврастешчний
Виявляеться в протирiччi мiж актуальними можливостями особистостi, з одного боку, и прагненнями й вимогами до себе, що вщповщають вимогам оточення, з шшого боку
1стеричний
Така форма протирiччя, яка зустрiчаеться, коли особистiсть вступае в конфл^ з оточуючою дiйснiстю, на знаходячи задоволення сво!х потреб. Або коли дшснють висувае вимоги, що йдуть врозрiз iз потребами особистост
Обсесивно-психастенiчний
Коли вiдбуваeться боротьба ммж бажанням та обов'язком, мнж принципами та особистiсними уподобан-нями, мiж iнстинктами та етичним вихованням
Рисунок 1. Типи невротичних конфлiктiв
За головною метою психотерапевтично! роботи це були лшувальш психотерапевтичнi групи, за чисель-нiстю — малi групи, вiд 8 до 12 учасниыв лiкувального процесу. Психотерапевтична дiя використаного нами групового методу була спрямована: на домшукт емоцiйнi стани, неконструктивш думки, що негативно впливали на адаптацiйнi можливостi особистость Бiльш довготривалими були такi цшк змiни свiтогляду, налагодження мiжособистiсних стосуныв, самороз-виток особистостi та духовного потенщалу учасникiв групи. Мiшенню впливу психотерапй' на вiдмiну вiд бюлопчних методiв лiкування е особистiсть пашен-та, тому при груповому методi психотерапй' станiв пацiентiв Í3 МВ ЗЧМТ та ПТСР для найбшьш ефек-тивного психотерапевтичного впливу ми враховували iндивiдуальнiсть конституцiйних, характерологiчних, ментальних особистiсних вiдмiнностей пацiентiв. Гру-пова психотерашя хоч i була використана як основний метод лiкування, але комбшувалася з шдивщуальною та шмейною психотерапiею.
Аналiзуючи лiтературнi джерела та досвщ психотерапевтично! роботи колег-психотерапевпв, можемо вiдмiтити, що в робот з групою користуються р!зно-маштними методами емоцiйно-когнiтивно!, екзис-тенцiйно!, аналггачно!, рацюнально!, бiхевiорально!, системно!, сугестивно! психотерапи. При цьому слiд вiдмiтити, що цш та задачi групово! психотерапй, змют терапевтичного процесу, комбiнацiя методик, тактика психотерапевта вiдрiзняються й обумовлюються теоретичним пiдГрунтям рiзних напрямшв. А це рiзне трактування психолопчних механiзмiв невротичних порушень та психолопчних тактик !х корекци. Спть-ними е: мета — це усунення патолопчно! симптоматики на психiчному, невролопчному та соматосистемних рiвнях; терапевтичш ресурси групи, що базуються на м1жперсональних та групових якостях; способи, за допомогою яких пацiент отримуе допомогу шд час групово! психотерапи, — це якостi конкретно! терапевтично! групи, шдивщуальш сощальш потреби пащента, ресурси за межами терапевтично! групи, власш особистiснi ресурси.
У психотерапевтичнш роботi з групою нами був використаний метод включеного спостереження — це яысний метод дослiдження, де терапевт, як дослщ-ник, може виступати у двох ролях:
— учасник як спостерiгач (англ. insider);
— спостерйач як учасник (англ. neutral outsider).
Метод мае форму польових дослщжень, тобто
на вщмшу вщ лабораторного експерименту вщбува-еться в реальних умовах, i потребуе особисто! учасп терапевта в групових процесах шд час терапи. Метод дае можливють кращо! взаемоди терапевта з групою для дослщження процесiв адаптаци пацiентiв у кризо-вих та стресових ситуашях i розвитку комушкативних ресурсiв для навикiв ефективно! взаемоди !з сощумом. Вивчалась можливють пашента задiяти власнi кому-нiкативнi дошнг-ресурси та проводилось тренування навичок володшня механiзмами вибудовування ко-пiнг-стратегiй для вщреагування на даю стресорiв. Ко-
шнг-ресурси (big англ. coping — справлятися) являють собою вiдносно стабiльнi особиспсш характеристики, у процесi життeдiяльностi вони мають властивiсть удо-сконалюватись або регресувати.
За даними лггератури, за функцюнальною спря-мованiстю адаптивнi стратеги подшяють: на про-блемно-орieнтованi, з фокусом на когнщ!!, направленi на розв'язання проблеми, та суб'eктивно-орieнтованi, з фокусом на емоци, направленi на ставлення до ситу-ацii. Дослщження виявило, що такий подiл iз чiтким виокремленням e бiльш теоретичним. Стрес пережива-еться iз задгянням усiх сфер психiчноi дiяльностi осо-бистостi, тому найуспiшнiшою тактикою e гармонiйна комбiнацiя емоцiйного, когнiтивного й поведшкового копiнгу.
Також у робот з групою були задiянi психотехш-ки, що стимулюють використання позитивних ресур-сiв: використання метафор, притч як психолшгвютич-них прийомiв, що дозволяють усвiдомити проблему пiд новим кутом, зберйаючи екологiчнiсть вiдносин в груш, та сприяють активаци власних ресуршв пащ-eнтiв в виршенш проблем. З огляду на те, що когш-тивнi процеси шщшють емоцiйнi, а емоци впливають на сприйняття та осмислення шформаци, результатом чого e дiяльнiсть особистостi, для врегулювання стану емоцшно! та когштивно! сфер психiчноi дiяльностi групова психотерашя проводилась iз використанням основних методiв емоцiйноi, рацiональноi, когштивно'!, поведшково'!, аналiтичноi терапи та допомiжних метсдав: позитивно!, тiлесно-орieнтованоi, сугестивно! (ерiксонiвський гшноз), сiмейноi психотерапй, нейро-лiнгвiстичного програмування, арт-терапи (табл. 2).
Спонтанний, недирективний споаб проведення групово! роботи дозволив використати якосп групово! дискуси для психотерапевтично! роботи, основнi змютовш моменти яко! описанi в лiтературi та вико-ристовуються для проведення сошально-психолопч-них тренiнгiв: знайомство члешв групи, обговорення очiкувань, страхiв, переживань; перепроживання й обговорення напруження в груш; обговорення ви-никнення супротиву та агреси до терапевта, !х сшв-вiдношення з минулим досвщом; викриття проблем, пов'язаних з самостшшстю та вiдповiдальнiстю, активнiстю, ставленням до авторитету; формування адекватного ставлення до лшування; створення пси-хотерапевтичних групових норм та культури; домшу-вання штерактивного стилю спiлкування, важливою характеристикою якого e спiльне прийняття ршень та !х реалiзацiя; аналiз групово! динамши з висвп"-ленням проблем кожно! особистостi; обговорення результатiв лкування; пiдбивання висновкiв.
Висновки
1. Проведено аналiз виникнення невротичних роз-ладiв у пацieнтiв з МВ ЗЧМТ та ПТСР з позици патоге-нетично! концепци неврозiв, що вказуe на взаeмозв'язок особистiсних особливостей пацieнта з негативними змiнами в системi вiдносин пацieнтiв та !х взаeмозв'язок iз захворюванням. Зроблено висновок, що в основi цих
Таблиця 2. Психотерапевтичш методи й техн1ки, використан1 в групов1й, iндив'щуальнШ та сiмейнiй
психотерапп у па^енлв i3 ЗЧМТ та ПТСР
Метод психотерапп Цiлi психотерапевтичного методу Механiзми дм методу Використан1 техн1ки
1 2 3 4
Когнггивна психотератя Усвщомлення зв'язку мiж емо-щями, когнiцiями та думками. Контроль iррацiональних думок, виявлення дисфункцю-нальних автоматичних думок та замша !х на реалютичш функцiональнi, виявлення та змша неконструктивних переконань Виявлення реалютич-них та iрреалiстичних (пов'язаних з помилками в когнiтивних висновках) думок та замЫа !х на б!пьш коректний спосiб осмис-лення власного досвщу Формула АВС; доказ того, що думки створюють емоцю; виявлення очкувань; виявлення самоефек-тивностi; виявлення Я-концепци; виявлення життевих орieнтирiв; когнiтивнi карти. Ресинтез мину-лого; децентращя; декатастрофи зацiя; сократiвський дiалог для виявлення неадаптованих когнггивних конструктiв
Рацюнально- емоцiйна психотератя Вiдпрацювання тривожно!, де-пресивно!, агресивно! симптоматики Через набуття досвщу роз-пiзнання власного емоцй ного стану, набуття навиюв його контролю Пошук рацюнальних та iррацiо-нальних когнщш. Рацюнально-емотивне уявлення; позитивнi сторони травматичного досвщу для переосмислення травми з точки зору розвитку власного досвщу
Поведiнкова психотератя Вплив на когнщи (думки, уяв-лення, установки) для мож-ливостi реконструкци емоцiй, мотивацiй, цiлей. Набуття корективного досвiду шляхом навчання зi змЫами в коп-лтив-нiй, емоцiйнiй та поведЫковм сферах iснування Формування й пщкртлен-ня здатност до конструк-тивних дiй через навик самоконтролю, пщвищення комункативних компетен-цiй, виявлення й корекщя дезадаптивнiх стереотипiв Самошструктування; саморегуля-цiя; комункативний тренiнг; адап-тивнi навички поведЫки в стресо-вих ситуацiях
Транзактний аналiз Актуалiзацiя «дорослого» в особистостi, реконструкцiя особистостi на основi перегляду життево! позици, непро-дуктивних поведiнкових сте-реотишв, формування ново! системи цiнностей Через взаемну вщповн дальнiсть терапевта та па-цента досягаеться мета — вихiд з неконструктивного сценарю, досягнення автономп, отримання нових «батькiвських по-вщомлень», створення iн-тегрованого «дорослого» Визначення моделi Его-стану, модель БДР; визначення транзакцш; структурування часу; життевий сце-нарiй; рекет-системи; iгри, аналiз iгор; контракти на змiни
Позитивна психотерапiя Змша точки зору патента на свою проблему, як насли док — новi ресурснi можливос-тi для долання патологи Через базову здатнють до любовi, до пiзнання — здатност вчитись та вчити П'ять сходинок: дослщження та дистанцювання; Ывентаризащя; ситуативне пiдкрiплення; вербали зацiя; розширення системи цiлей
Сугестивна психотератя (ерiксонiвський гiпноз) Дезактуалiзацiя патологiчно! симптоматики — тривоги, агресп, депресивного настрою Формування позитивних переконань Технiка наведення ппнотичного трансу
Ттесно- орieнтована терапiя Вщкрити для усвiдомлення й проживання соматичних симп-томiв психiчних травм Дiя на особистють через тiлесний досвiд. У дтянц контакту виникае зона пщ-вищено! усвiдомлено! уваги Дихальнi вправи; дiагностика бло-кiв; заземлення; центрування; бачення та звучання; вщчуття й почуття; спокм розуму
Нейролшгвю-тичне програмування В^творення цiлiсного взаемозв'язку особистостi з !! думками, емоцiями, по-ведшкою, обдаруваннями, цiнностями, вiруваннями, пе-реконаннями Створення «карти» (оточу-ючий свiт i нашi уявлення про нього), яка б вщпови дала системна природi й екологи нас самих й ото-чуючого свггу Модель SCORE; ТС-БС; фрейм-результат; лоты рiвнi; рефрей-мшг; ресурсне мiсце; лiнiя часу; генератор ново! поведшки; робота з переконаннями
Смейна психотерапiя Корекщя мiжособистiсних а-мейних вiдносин, вщновлення ресурсних можливостей сiм'! Пошук факторiв сiмейно! дезадаптаци, вироблення конструктивних альтернатив амейного функцi-онування Дiагностика — сiмейний дiагноз; навчання методу ефективного слу-хання; розвиток емпатичних нави-кiв; тренiнг навиюв конструктивно! суперечки
[|NJJ Оригшальж дослщження /Original researches/
Заюнчення табл. 2
1 2 3 4
Арт-тератя Покращення психнного й фи зичного стану пащенпв через прояв емоцм та копнщй на сим-волiчному рiвнi Вираз апресивних емоцм у со^ально допустимш форм^ невербальн фор-ми комушкаци сприяють до правдивост |'х вира-жень, можливють штер-претувати сво'| творшня, сприяння виникненню вщчуття контролю й упо-рядкуванню, пщвищен-ня самоцшност шляхом розкриття прихованих таланов Лкувально^агностичш етапи: 1) iгри, танцювальн рухи, малю-вання, лтлення, робота з пюком, глиною — для створення творчого настрою, ослаблення контролю свщомост^ 2) розповщь у картинках; малюнок, лтлення, робота з пюком у комбшаци з музикоте-ратею; 3) активiзацiя вербально! та невербально! комункаци, робота в малих групах; 4) рефлексивний аналiз
порушень е неконструктивш навички та xn6Hi переко-нання, яи призводять до особистiсних та м1жособистс-них патологiчних порушень, з включенням когнiтивного, емоцiйного та поведшкового аспектiв особистостi.
2. У результат проведеного психолопчного досль дження 108 пащентв з МВ ЗЧМТ та ПТСР виявлеш основнi невротичнi розлади: астешчний симптомо-комплекс — у 42 пащентв (38,9 %); тривожно-фобiч-ний — у 29 пащентв (26,7 %); iстероформний — у 11 пащентв (10,3 %); депресивний — у 26 пащентв (24,1 %).
3. У психотерапевтичнш робот з групою нами був використаний метод включеного спостереження. Вивчались процеси адаптацп пацiентiв у кризових та стресових ситуащях i рiвень розвитку комушка-тивних ресурсiв для навишв ефективно! взаемодп iз соцiумом.
4. Простежено емоцшно-когштивний та поведш-ковий шлях вщреагування на дiю стресора: бтьшють стресорiв впливають на особистсть через когнiтивнi процеси (оцiнка стресора та вибудовування кошнг-стратегiй вщреагування):
^ негативна ефектившсть ^„„„„..¡„ стрес >-*- > реакцш.
KoniHr
5. Групову психотерапш в реабштацп пацiентiв з МВ ЗЧМТ та ПТСР дощльно комбшувати з шди-вiдуальною та амейною психотерапiею. Ефект вiд застосовано! нами групово! психотерапп в реабштаци пащентв з МВ ЗЧМТ та ПТСР базуеться на задiяннi в процес психотерапевтично! роботи емощйно1, когштивно!, вольово! сфер психiчно! дiяльностi осо-бистост, що й призводить до змши поведiнки пацiента з реалiзацiею нового набутого досвщу в майбутнiх життевих ситуащях.
6. У результат проведеного комплексного л^вання за допомогою групово1 терапй' пацiенти мали можливiсть через вщчуття приналежностi до групи як до моделi со-цiуму отримати досвщ досягнення спiльних конструк-тивних щлей; вiдбулось формування вiдчуття важливост власного життевого досвiду з його переосмисленням i формуванням ставлення до нього як до щнного на-буття; пацiенти отримали можливiсть усвщомити сво'1 дезадаптивнi поведiнковi стратегй' та отримали навички використання адаптивних.
Список л^ератури
1. Александров А.А. Интегративная психотерапия. — СПб.: Питер, 2009. — 352 с.
2. Антипова О.С. Расстройства адаптации: современные подходы к диагностике и терапии / О.С. Антипова // Нейроnews. — 2013. — № 3. — С. 29-32.
3. Бек Джудит. Когнитивная терапия: Полное руководство: Пер. с англ. — М.: И.Д. Вильямс, 2006. — 400 с.
4. Брiер Дж., Скотт К. Основи травмофокусованог психотерапп. — 2-ге вид. — Львiв: Свiчадо, 2015. — 432 с.
5. Божко С.А. Применение нелекарственных методов при лечении психических расстройств, связанных со стрессом и нарушением адаптации / С.А. Божко // Рос. психиатр. журнал. — 2008. — № 4. — С. 28-34.
6. Воробьева О.В. Роль эмоционального стресса в развитии панического расстройства // Психические расстройства в общей медицине. — 2008. — № 4. — С. 48-51.
7. Гальчук О.Я. Психоаналитические гипотезы формирования невротических расстройств / О.Я. Гальчук // Международный медицинский журнал. — 2008. — Т. 14, № 4. — С. 6-8.
8. Галичева А.С. Подходы к терапевтической коррекции непсихотических депрессивных расстройств, развивающихся на фоне поражения или дисфункции головного мозга/А.С. Га-личева // Укр. вiсник психоневрологи. — 2007. — Т. 15, вип. 1(50), додаток. — С. 170-171.
9. Исурина Г.Л. Групповая личностно ориентированная (реконструктивная) психотерапия: механизмы лечебного действия // Рос. психотерапевтический журн. — 2011. — № 1. — С. 15-18.
10. Захарова Н.М. Психотерапия пациентов с реакцией на тяжелый стресс и нарушениями адаптации в условиях стационара / Н.М. Захарова, Д.В. Гапеенко // Неврология. Ней-ропсихиатрия. Психосоматика. — 2011. — № 2. — С. 60-65.
11. Караяни А.Г., Сыромятников И.В. Прикладная военная психология. — СПб.: Питер, 2006. — 480 с.
12. Кочюнас Р. Психологическое консультирование. Групповая психотерапия: Учеб. пособие для вузов / Р. Кочюнас. — М.: Академический Проект; Фонд «Мир», 2010. — 464 с.
13. Козлов В.В. Групповая работа: стратегия и методы исследования: Метод. пособие/В.В. Козлов. — М.: Психотерапия, 2007. — 224 с.
14. Крюкова Т.Л. Методология исследования и адаптация опросника диагностики совладающего (копинг) поведения //
Журнал практического психолога. — М, 2007. — № 3. — С. 82-92.
15. Лэнгле А. Person: Экзистенциально-аналитическая теория личности: Сб. ст. /А. Лэнгле. — М.: Генезис, 2009. — 159 с.
16. Лихтерман Л.Б., Кравчук А.Д., Филатова М.М. Сотрясение головного мозга: тактика лечения и исходы. — М, 2008.
17. Матяш М.М. Психотерапевтичний аспект реабШтаци хворих на травматичну енцефалопатю // Зб. наук. праць спiвробiтникiв НМАПО iM. Шупика. — 2011. — Вип. 20, кн. 2. — С. 323-328.
18. Школаенко С. Особливостi психологiчноí допомоги учасникам втськових diü при посттравматичному стресо-вому розладi // Свтогляд — фiлософiя — релiгiя: Зб. наук. праць. — 2014. — Вип. 7. — С. 51-61.
19. ОстапенкоА.В. Клинико-психологическиехарактеристики личности участников локальных войн и их защитно-совладающего поведения: [текст]: Автореф. дис... канд. псих, наук: 19.00.04// Остапенко Анастасия Викторовна; Санкт-Петербургский научно-исследовательский психоневрологический институт им. В.М. Бехтерева. — СПб., 2007. — 22 с.
20. Помиткта Л.В. Психодинамiчна неконгруентнiсть: дiагностiка, корекцiя та консультування: Монографiя. — К. : Книжкове видавництво НАУ, 2007. — 180 с.
21. Закон Украти «Про внесення змт до Закону «Про сощальний i правовий захист вшськовослужбов^в та членiв íх Ымей» вiд 15.09.15№ 683-VIII//Електронна нормативно-правова бiблiотека «Експерт-Юрист». — Режим доступу: М!М!М!.ехре^оа.еот.иа.
22. Шевчук О.П. Психолiнгвiстичнi засоби реорганiзацií травматичноí nам'ятi особистостi: [текст: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 /Шевчук Ольга Петрiвна;
Cxidnoeepon. нац. ун-т м. Леа Украгнки. — Луцьк, 2015. — 20 с.
23. Слободянюк 1.А. Псиxoлoгiчна допомога комбатан-там: мoжливoстi i обмеження центрованого на oсoбистoстi мдходу // Регiстpи стoсункiв II: Мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф. — К., 2014. — Т. 2. — С. 80-86.
24. Солсо Р. Когнитивная психология. — 6-е изд. — СПб. : Питер., 2006. — 589 с.
25. Таланов В.Л., Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога. — СПб. : Сова; М.: ЭКСМО, 2005. — 928 с.
26. Тарабрина Н.В. Психология посттравматического стресса: Теория и практика/ Отв. ред. А.Л. Журавлев. — М.: Институт психологии РАН, 2009. — 304 с.
27. Ткачук Т.А. Ефективне використання комнг-стратегш як складових комнг-поведшки молодоi oсoбистoстi/ Т. Ткачук // Практична nсиxoлoгiя та сощальна робота. — К., 2012. — № 6. — С. 63-67.
28. Титаренко Т.М. Испытание кризисом. Одиссея преодоления: [моногр.]; 2-е изд. — М.: Когито-центр, 2010. — 303 с.
29. Ялом И.Я. Групповая психотерапия: теория и практика / Пер. с анг. — М.: Апрель Пресс; Издательство Института психотерапии, 2005. — 576 с.
30. Hart J. Jr, Kimbrell T., Fauver P. et al. Cognitive dysfunctions associated with PTSD: evidence from World War II prisoners of war// J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. — 2008. — 20(3). — 309-316.
31. Horowitz, M.J., Wilner N., Kaltreider N. Sings and symptoms of posttraumatic stress disorder//Arch. Gen. Psychiatry. — 1980. — 37(1). — 85-92.
32. Holmes E.A., Crace C., Fennel J.V., Williams M.G. Imagery about suicide in depression — «Flashforward» // J. Behav. Ther. Exper. Psychiatry. — 2007. — 38(4). — 423-34.
Отримано 01.07.16 ■
Матяш М.М., Худенко А.И.
Киевский медицинский университет УАНМ, г. Киев, Украина
ПСИХОТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ СТРАТЕГИИ ЛЕЧЕНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ У УЧАСТНИКОВ СОВРЕМЕННЫХ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ
Резюме. В результате комплексного неврологического, психологического исследования и использования комплекса реабилитационных мероприятий с включением методов групповой психотерапии у 108 пациентов, которые страдали от последствий перенесенной минно-взрывной закрытой черепно-мозговой травмы и посттравматического стрессового расстройства, отмечена позитивная динамика показателей неврологического и психологического статуса. С позиции патогенетической
концепции неврозов виявлены четыре основные группы невротических расстройств (астенический, тревожно-депрессивный, истероформный, фобический). Сделан вывод об эффективности использования в комплексе реабилитационных мероприятий методов групповой психотерапии.
Ключевые слова: минно-взрывная закрытая черепно-мозговая травма, посттравматическое стрессовое расстройство, реабилитация, групповая психотерапия.
Matyash M.M., Khudenko L.I.
Kyiv Medical University of Ukrainian Association of Indigenous Medicine, Kyiv, Ukraine
STRATEGY FOR PSYCHOTHERAPY TREATMENT OF THE NEUROTIC DISORDERS IN PARTICIPANTS OF MODERN WARFARE
Summary. As a result of the integrated neurological, psychological researches and the application ofa complex ofrehabilitation measures with the inclusion ofgroup psychotherapy techniques in 108 patients, who have suffered the consequences ofthe mine-blast closed traumatic brain injury and post-traumatic stress disorder, we have marked a positive dynamics of neurological and psychological status. From the
perspective ofpathogenetic concept of neuroses, four main groups of neurotic syndromes (asthenic, anxious-depressive, histeroform, phobic) were revealed. The conclusion was made about the efficiency ofthe use ofgroup psychotherapy in the complex of rehabilitation measures.
Key words: mine-blast closed traumatic brain injury, post-traumatic stress disorder, rehabilitation, group psychotherapy.
