CC BY
6
amerykanskye Studies. Moscow: Kohyto Center, 198-211.
9. Pugachev, V. P. (2002). The leadership staff of the organization. Moscow: Aspekt-Press, 279.
10. Petrovsky, A. V. (1980). The theory of the activity of mediation and leadership problem. Questions of psychology, 2, 29-41.
11. Parigin, B. D. (1999). Social Psychology. Problems of methodology, history and theory. Sankt-Peterburg: IGUP, 592.
12. Roli situativnogo lidera po L. I. Umanskomu.
Available at: http://www.getmanagement.ru/pobs-732-1.html
13. Kolominsky, J. L. (1987). Man among the people. Minsk: "People asveta", 183.
14. Kudryashova, E. V. (1996). Leader and lyderstvo Investigation in Modern lyderstva of Western socio-political thoughts. Arkhangelsk: PMPU, 256.
15. Andryyanchenko, E. G. (2012). Theoretically analysis problems in lyderstva zarubezhnoy sotsyalnoy psychology. Young scientist, 10, 256-261.
Рекомендовано до публжацп д-р психол. наук Карамушка Л. М.
Дата надходження рукопису 20.09.2016
Гуменюк Оксана Tp^opiBHa, кандидат психолопчних наук, доцент, кафедра фшософи та сощально-гумаштарних наук, Хмельницький ушверситет управления i права, вул. Геро!в майдану, 8, м. Хмельницький, Укра1на, 29000 E-mail: [email protected]
УДК 159.955: 316.612
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.81156
ПСИХОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З СТИЛЬОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗАСТУПНИЦТВА У ПЕР1ОД ДОШКЫЬНОГО ДИТИНСТВА
© Н. В. Корчакова
В cmammi обговорюеться проблема заступництва як особливого виду проeоцiальноï axmuenocmi дтей дошктьного eiKy. В ходi проведеного емпiричного до^дження проанал1зовано pi3ui emuMi заступництва, що використовуються дimьмu в процеei взаемодИ' з однолтками. Отримаш результати дозволили виок-ремити п 'ять основних стратегш заступництва: негативне оцiнювання агресора, фiзuчна конфронта-щя, звертання по допомогу до дорослого, погрози чи попередження, вказування на норми Ключовi слова: просощальтсть, просощальна поведтка, просощальна компетенттсть, заступництво, захист, тдтримка, emuлi заступництва
The paper deals with the issue of protection as a special type of children's prosocial activity. The present study analyzes the different styles of defending used by children in their interactions with peers. The results of observations and interviews have uncovered five main protection strategies in children's interactions: the negative evaluation of the aggressor, physical confrontation, recourse to adult, threats or warnings, pointing out the rules Keywords: prosociality, prosocial behavior, prosocial competence, protection, defending, support, style of protection
1. Вступ
Важливою лшею особиспсного становления е розвиток просощальних основ особистосп. Протягом життя кожна людина не лише адаптуеться до умов середовища, але й набувае здатносп бачити шших людей, дiяти на !х користь. Просощальна поведшка багатогранна. У и основi лежать рiзнi мотиви: вщ су-то его!стичних до альтру1стичних. Ввд характеру спонук залежить яшсть вчинку, його щншсна характеристика та моральна чистота. У той же час необ-хвдно визнати, що рух до будь-яко!, навпъ найгуман-шшо! мети, значною мiрою залежить ввд вибору сти-льових характеристик поведшки, !х вщповщноеп ситуаций релевантносп та загально! нормовщповщнос-п. Це вказуе на необхвдшсть психолопчно! кураци як процесу розвитку когштивно-мотивацшних основ просоцiальних установок особистосп, так i засвоення нею дощльних поведiнкових стратегiй. Стиль пове
дшки включае не лише сукупшсть дш, але й певну стратегш ïx об'еднання, емоцшного забарвлення та узгодження з позищями iншоï людини. Сформова-шсть основ просоцiальноï поведiнки передбачае зда-тнiсть людини враховувати два важливi аспекти си-туацiï: поеднання ïï предметних i процесуальних характеристик та дш людського фактору (хто потребуе допомоги, як1 його мотиви, стани, готовнiсть прийня-ти допомогу). Просощальна компетентшсть вимагае вщ людини вмiння здiйснити вибiр найб№ш устш-ного способу сприяння у кожнш ситуацй' з потенцш-ним просощальним контекстом. Заступництво один iз достатньо своервдних виявiв просоцiальноï поведь нки особистостi. Воно передбачае втручання у про-блемнi ситуацiï шшо1° людини, за умови перебування у комфортнш позицй' поза знаходження. Зовтшт напади не стосуються суб'екта допомоги. Його акти-внiсть викликана бажанням захистити iншого.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Заступництво, як особливий сощально-психолопчний феномен, почало виокремлюватися у вгковгй психологи лише у останш десятир1ччя. Бшь-шють питань, пов'язаних Í3 цим типом поведшки, i на даний час переважно аналiзуються у контекстi об-говорення сумiжних проблем: знущання у дитячих та шдлтгкових спiльнотах (Абсалямова К. З., Луцен-ко О. Л. [1]; Юричевська Е. В. [2]; Davidson L. M. [3]; Gini G [4]; Camodeca M. [5]; Pronk J. [6]); становления морально! сввдомосп та самосвщомосп (Павел-к1в Р. В. [7]); розвиток дружби (Ра1теп H.; Fox, C. L.); надання сощально! допомоги та тдтримки (Наконе-чна М. М. [8]; Demaray M. K.).
Вивчення стильових аспектiв заступництва ми знаходимо у роботах украшського психолога Павел-шва Р. В. [7]. Обговорюються питання розумшня дь тьми стильових характеристик поведшки, !х цiнностi та доречносп. Аналiзуються особистiснi установки д^гей, !х вибiркове ставлення до рiзних поведiнкових стилiв. Для аналiзу виокремлено три основш стилi заступництва: два i3 них належать до прямих поведь нкових стратегiй (асертивна i агресивна) та один -опосередкованого сприяння (i3 залученням доросло-го). Вщносно кожного стилю простежуеться лiнiя ге-нези упродовж молодшого шильного вщу та здшс-нюеться спроба корекцй' агресивного стилю захисту партнера шляхом змщнення асертивних основ поведшки. Аналiз стильових характеристики поведшки молодших школярiв здiйснювався також у нашому дослiдженнi, присвяченому розвитку особиспсно! самопрезентацй' (Корчакова Н. В. [9]).
Б^шють вищеозначених дослвджень присвя-чеш перiодам школьного дитинства i юносп, у той час як питання розгортання стратегш захисту у до-шк1льних спiльнотах висвiтлюються лише у роботах окремих аш^в (Belacchi C. [10]). Це вказуе на доць льшсть виконання психологiчного аналiзу стильових характеристик поведшки дней дошкольного вшу та розумшня ними доречносл 1х використання. Вибiр стилю надання допомоги значною мiрою визначае як переб^ взаемоди, так i li наслвдки.
3. Мета та задачi дослщження
Мета статтi полягае у експериментальному ви-вченнi стильових характеристик дш захисту партнера у перiод дошкольного дитинства.
Для реалiзацil поставлено! мети були виршеш наступнi задачi:
1. Проаналiзовано поведiнковий репертуар дiй захисту партнера диъми дошкольного вiку.
2. Виокремлено основш стилi заступництва.
3. Простежено вiковi тенденцп у схильносп до використання дiтьми рiзних поведшкових стратегiй захисту.
4. Методика дослiдження стильових характеристик просощальноТ стратеги заступництва
У дослвдженш взяли участь 570 дней дошкь льного вiку чотирьох вiкових пiдгруп та 68 виховате-лiв. Для аналiзу просоцiальних тенденцш використо-
вувалися прийоми опосередкованого спостереження, ранжування, вивчення щоденнишв спостережень Í3 наступним контент-аналОзом, опитування, метод ri-потетичних сюжетiв. Дослiдження передбачало му-льтимодальний шлях збору iнформацii: аналiз iдей, задекларованих вихователями, спостереження експе-риментатора за характером стосуншв у дитячих сш-льнотах, вивчення дитячих суджень.
5. Результати дослвдження стратегй' заступництва
Як показало опитування вихователiв дошшль-них установ, доросл щоденно зустрiчаються Оз акти-вними спробами дОтей надавати шдтримку один одному у формО заступництва. Поведшковий репертуар таких дш е досить широким. Для зручносп аналОзу, усе розмаiття стратегш захисту, описаних вихователями, було роздшено нами на двО велико групи: вер-бальш стратеги втручання та фОзично-силовО. Кожна Оз тдгруп дш, за сввдченнями педагопв, може реаль зовуватися у межах нормативних припиав чи з вико-ристанням агресивних тенденцш. На думку бОльшосп опитаних (70 ввдсотков), дти вщдають перевагу ви-користанню нормоввдповвдних стратегй'. Словесш попередження зустрОчаються у поведшщ датей знач-но частше, шж фОзичш, агресивш випади. Основни-ми рОзновидами вербальних стратегш захисту е про-хання, накази, заборони, залякування, попередження, посилання на моральнО приписи, судження оцОночно-го типу.
Для бОльш об'ективноо оцшки стввщношення основних способОв реагування дОтей на конфлОктну ситуацш, учасникам експерименту було запропоно-вано здшснити ранжування п'яти дитячих поведшко-вих стратегОй, якО виокремлювалися найчастОше. Отримаш результати засвщчують, що, на думку педагогОв, найчастОше дОти використовують прийом по-силання на норми. Середнш ранговий показник ^ei поведiнковоi стратегй' склав 2,6 (рис. 1).
Друге i трете мюце посши тако стилО як погро-зи-попередження (ранговий показник 2,8) та пряме звертання за допомогою до дорослих (ранговий пока-зник 3,0).
ФОзично-силовО стратеги виршення проблем, основу яких переважно складають агресивш до, за-йняли четверту позицш. Тим самим ми отримали ш-дтвердження, що агресОя не розглядаеться дОтьми дошкОльного вОку як основний шлях вирОшення конфлО-кпв. Дгги не виявляють схильносп виршувати про-блемш питання партнера з позици сили. Лише незна-чна частина дОтей вОддае перевагу агресивнОй страте-rii. У загальнш вибОрщ вони займають приблизно шосту частиц. АналОз вжових особливостей пред-ставленосп цього типу поведшки показуе, що най-нижчО показники силових способОв виршення проблем партнерОв простежуються у молодших групах. Як засвОдчують бесОди з вихователями, деякО дОти ви-користовують агресивш дй' у процеа самозахисту, але при реалОзаци спроб захистити однолика така по-ведшка майже не зустрОчаеться. Значно частше агре-сивнО стиль заступництва зустрОчаеться у групах се-реднього дошкольного вшу (23,4 вОдсотки). Це
пов'язано як i3 штенсифжащею взаемодп м1ж дь тьми, так i розгортанням дружнiх зв'язкiв та пер-винним усвiдомленням феномену дружби i това-ришування. З цього перюду заступництво починае використовуватися не лише як вияв симпати, але i
Для уточнения отримано! шформаци нами бу-ло проведено пряме спостереження за проявами до-помоги мiж дiтьми. Протягом п'ятнадцяти днiв здш-снювалося фшсащя усiх дiй просоцiального типу з ознаками захисту партнера. Усього було зафжсовано 350 ситуацiй. На основi аиалiзу !х змiсту i характеру ми виокремили дев'ять шдгруп дш допомоги, п'ять iз яких, зустрiчалися i у судженнях вихователiв: посилання на норму, погрози-попередження, негативш оцiнки нападника, агресивне втручання, звертання за допомогою.
Спостереження показали, що основною стра-тегiею, яку дiти найчастше застосовують при спо-гляданнi проблем шшо! дитини е використання при-йому пояснень. У загальному обсязi виокремлених прийомiв вiн зайняв майже третю частину вiд загаль-но! кiлькостi (26,9 %). Зазначимо, що адресатом пояснень можуть виступати не лише однолики, але й доросла Спiлкуючись з рiвними партнерами, дитина робить спробу пояснити нападнику можливi шляхи вирiшения проблеми («можна по черзi», «спочатку хай вш, а потiм ти»), доводить несправедливють пре-тензiй («вiн перший узяв»), некоректнiсть поведiнки («це не смшно, а боляче», «вiн недавно ходить у ди-тячий садок i ще не знае»), акцентуе увагу на аспектах ситуацй, яш не були враховаиi iнiцiатором конф-лiкту («це ж не навмисно», «вiн не побачив»). З вжом аргументацiйне коло доведень розширюеться i ускладнюеться.
У спiлкуваинi з дорослим дни найчастiше вдаються до опису ситуацй', доводячи вщсутшсть провини однолiтка, або ж переорiентовують увагу дорослого на справжнього iнiцiатора конфлiкту. Вщ-
вiрностi. У старшому дошкiльному вщ показник застосування дiтьми агресивно! стратеги дещо знижуеться. Вихователi вiднесли до агресивних за-хисникiв близько п'ято! частини дiтей (21 вiдсо-ток).
сутшсть ще! категорп захисту у оцшках вихователiв, на нашу думку, пов'язана iз !! вiдносно спок1йним характером перебиу. За сво!ми зовнiшнiми ознаками пояснення майже не в^^зняеться вщ типових ситуа-цiй спiлкувания мгж дiтьми, тому не завжди щенти-фiкуеться дорослими як рiзновид просощальних дiй.
Друге мiсце, за нашими спостереженнями, по-сiдае прийом посилання на норму. При його викорис-танш дiти здiйснюють виокремлення як певних конк-ретних правил, так i бiльш узагальнених норм (<аг-рашки забирати не можна», «ти хлопчик i ти не повинен ображати дiвчинку», «слiд дружити i гуляти дружно»). Ця стильова категорй' дiй охоплюе близько п'ято! частини уах проявiв захисно! поведшки (22,6 %). Зазначимо, що частина дитячих норматив-них поввдомлень подаються у виглядi докорiв («хiба ж так можна», «як тобi не соромно»). Прийоми прямо! декларативно! вказiвки посши трете мiсце у спо-стережуваних ситуацiях. Це своервдш дитячi накази та розпорядження («не чшай», «вiдiйди», «не забирай», «вщдай», «вибачся»). Зустрiчаеться цей стиль впливу приблизно у 17,4 % ситуацш. Таким чином, загальний обсяг представленосп трьох вищеозначе-них стратегш поведiнки у загальнiй сукупностi склав 70 %. Стратеги iгнорування нападника та викорис-таиия погроз-попереджень зус^чаються нечасто (вiдповiдно 1,7 та 2,9 %). Нижче очiкуваиих виявили-ся i показники стратеги звертання до вихователя (4,9 %). Зазначимо, що ми не враховували звернень, у яких простежувалося прагнення дитини уточнювати юнування певно! норми, без орiентацi! на постражда-лого, його потреби i стани. До уваги бралися лише сюжети, у яких актившсть дитини чiтко зумовлюва-
«
'С
о
негативнi оцшки нападника
фiзичне втручання звернення за допомогою
g погрози-попередження
О
посилання на норму
0,5
1,5 2 2,5
показники ранпв
3,5
Рис. 1. Середш показники ранпв основних поведшкових ститв захисту
0
1
3
4
лася прагненням захистити iнтереси однолика. Звер-тання до дорослого, у сукупносп iз стратегiею погроз йому поскаржитися, зайняли у вибiрцi близько 8 %. Фiзичнi способи втручання зайняли четверту i шосту позици. Причому перший рiзновид фiзичного впливу, ди з ознаками слабких ви^в агресп (перешкоджання нападнику, забирання предмепв) був виокремлений у 9,1 % ситуацш, агресивнi ди - у 7,1 %.
Аналiз вiкових тенденцш вибору дiтьми пев-ного стилю заступництва засввдчуе, що найяскравiшi змши протягом вiкового перiоду простежуються що-до використання чотирьох поведiнкових стратегш:
- наказ (ф=5,75, р<0,01);
- силовi неагресивнi впливи (ф=2,024, р<0,05);
- посилання на норму (ф=1,819, р<0,05);
- негативне оцiнювання (ф=1,819 р<0,05).
6. Обговорення результат дослщження
Розглянемо можливi причини зниження пер-шо! тенденцп - декларування прямого наказу. Аналiз особливостей його використання засввдчуе, що у пе-реважнш бiльшостi Г! реалiзацiя здiйснюеться у короткий мовленневш формi. При Г! застосуванш ввдсутня необхiднiсть у розширених аргументуваннях. Зако-номiрно, що такий шлях е бiльш доступний для дiтей дошкольного вiку. Вони транслюють чiтку вимогу зу-пинити небажаш дií чи виконати певний наказ. Така форма впливу для дней добре знайома iз програм спiлкування iз дорослими. Тому, розумшня дiевостi наказово! форми впливу i и коротка форма, може ро-зглядатися як сприяючий фактор використання такого стилю навпъ у молодшому дошкiльному вiцi. Емоцiйний фон наказу знаходиться на межi нормати-вних i агресивних впливiв, причому у б№шосп ви-падк1в нотки нападу простежуються досить чгтко. Це виявляеться у показниках швидкостi мови, !! емоцш-ному забарвленнi, гучностi висловлювань. Дитина кричить, !! личко розгшване. Протягом вiкового перi-оду, завдяки розвитку мовлення, засвоенню мораль-них нормативiв у системi мiжособистiсних стосунк1в, набуттю реального досввду, дiти все рвдше зверта-ються до використання прийомiв прямого деклару-вання немотивованого наказу-заборони, переходячи до застосування прийомiв аргументованого впливу. Зниження частоти використання стратеги прямого наказу зумовлюеться також завдяки розширенню репертуару дш захисту.
Зниження частоти використання силових неаг-ресивних втручань, на нашу думку, зумовлене двома причинами. По-перше, частина дiтей, переконавшись у неефективносп миролюбних стратегiй допомоги, починае застосовувати агресивш випади у сторону однолттв. Якщо у наймолодшш пiдгрупi цi дií вико-ристовувалися лише для самозахисту, у старших -агреая доповнюе репертуар заступництва. По-друге, частина силових неагресивних форм поведiнки замь нюеться використанням мовленневих стратегiй. Роз-виток стилю посилання на норму мае позитивну вь кову динам^. Основою цього процесу е розвиток морально! свщомосп i самосвiдомостi дней. Найяск-равiшi змiни за щею лiнiею простежуються при пере-ходi дiтей iз середнього у старший дошшльний вiк.
Кризовий перiод початку п'ятого року життя замiню-еться бiльш спок1йним. У процесi заступництва спо-стерiгаeться посилання на норми.
Протягом вшового перiоду вiдбуваeться та-кож поступове пiдвищення частоти використання таких шляхiв захисту як негативне ощнювання на-падника. Окремi випадки застосування цього при-йому зустрiчаються уже починаючи з наймолодшо! групи. За змютом це загальнi ощнки, якi поданi у короткiй, категоричнш формi: «ти поганий», «злюка». У середнш i старшiй груш вщбуваеться не лише збiльшення висловлювань цього типу, але й простежуються змша ix якiсних характеристик: ро-зширюеться дiапазон негативних оцiнок, ix змют ускладнюеться за рахунок внесення аргументацш-но-нормативноi частини. Дiти пояснюють непра-вомiрнiсть спостережуваноi поведiнки, виокрем-люють можливi варiанти вирiшення проблеми. У оцшочних судженнях з'являються елементи доко-ру: «Ти не чемний! Хорошi хлопчики так не роб-лять», «Так поводяться невиxованi дпи». До кiнця перiоду негативнi ощнки нападника, як стратегiя захисту жертви, звучить у 10 % вщповвдей.
Прийом звертання за допомогою до виховате-ля представлений у дитячш поведшщ не яскраво, до того ж на шнець перiоду частота його застосування ще бiльш знижуеться. На нашу думку, це зумовлено швидким розвитком iгровоi дiяльностi та становлениям процеав самосвiдомостi. З вшом дiти все бiльше виявляють здатшсть урегульовувати проблемнi ситу-ац^' самотужки, без втручання дорослих. Все ж за-значимо, що у молодшому школьному вiцi цю тенде-нцш ми уже не простежили. Переход до нового вiд-повiдального виду активносп породжуе у дiтей вщ-чуття вищоi пiдпорядкованостi, що неминуче впли-нуло i на сферу спшкування з однолiтками.
Залучення дорослого до виршення проблеми як стиль захисту найчиташе проявляеться у II моло-дшiй та середнiй групах. При цьому найяскравiший п1дйом у використанш цiеi стратегй' простежуеться на четвертому рощ життя. На нашу думку, це вщбу-ваеться у зв'язку з активiзацiею процесiв стлкування мiж дiтьми та поступовим переходом ввд самочинних розправ до усвщомлення необxiдностi арбiтражу iз боку дорослих. Погроза поскаржитися дорослому у наймолодшiй груш вщсутня. За своею псиxологiч-ною сутшстю вона належить до бшьш складних по-ведiнковиx стратегiй впливу, осшльки передбачае бiльш високий рiвень прогностичноi' дiяльностi, нiж пряма скарга. Не зустрiчаються у молодшiй груш та-кож стратегй' iгнорувания партнера. Лише на 5-6 рощ життя дгги вперше починають використовувати ix як форми заступництва
7. Висновки
Отже, заступництво, як рiзновид просоцiальноi стратегii, чико представлене у розмаiттi програм ди-тячоi взаемодй'. Його ефективнiсть та щншсть знач-ною мiрою залежить в1д особливостей стилю реалi-заци. Аналiз стильових аспектiв заступництва почав здшснюватися у псиxологiчнiй науцi лише у останнш перiод.
npoBegeHe cnocTepe^eHHa go3Bogae cTBepg^y-BaTH, ^o npoTaroM gomKigbHoro guTHHcTBa ochobhh-mh ^opMaMH 3axHCTy napTHepa e Bep6agbHi cTparerii'. ®i3HHHi arpecHBHi $opMH BnguBy gga gireft gomKigb-Horo BiKy He e thtobhmh. HaftnacTime arpecuBHuft CTHgb зacтyпннцтвa 3ycrpiHaeTbca y B3aeMogii' gireft cepegHboro gomKigbHoro BiKy. IcHye i neBHa pi3Huua y BHKopucTaHHi cugoBux gift npu caMo3axHcri i 3acryn-ннцтвi. 3axH^aroHH BgacHi iHTepecu giTH bhkophcto-ByMTb arpeciro nacrime.
npoTaroM gomKigbHoro BiKy Big6yBaeTbca po3-mupeHHa noBegiHKoBoro penepTyapy gift 3axucTy. 3a-CBoeHHa MopagbHHx ochob noBegiHKH go3BogaroTb gi-TaM 3acrocoByBaTH TaKi cKgagHi npuftoMH aK irHopy-BaHHa hh HeraTHBHa oцiнкa KpuBgHHKa. ^ocHTb uiKa-bhm e Te, ^o npuftoM 3BepTaHHa 3a gonoMororo go bh-xoBaTega npegcraBgeHuft y gHTanift пoвegiнцi He acK-paBo, go Toro ® noKa3HHKH ftoro npucyTHocri go кiнцa nepiogy ge^o 3HH®yroTbca. Ha Hamy gyMKy, ue 3yMoB-geHo mBHgKHM po3bhtkom irpoBoi' giagbHocTi Ta cTaHo-BgeHHaM npoueciB caMocBigoMocTi. 3 BiKoM giTH Bce 6i-gbme BuaBgaroTb 3gaTHicTb yperygboByBaTH npo6geMHi cнтyaцii caMocTiftHo, 6e3 BTpynaHHa gopocgux. Bce ® 3a3HaHHMo, ^o y MogogmoMy mKigbHoMy вiцi ua TeH-geнцia npocTe^yBaraca He 6yge. nepexig go HoBoro BignoBigagbHoro Bugy aKTHBHocTi nopog^ye y giTeft BigHyTTa BH^oi' nignopagKoBaHocTi, ^o HeMHHyne BngHHe i Ha c$epy cnigKyBaHHa 3 ogHogiTKaMH.
.HiTepaTypa
1. A6cagaMoBa, K. 3. ^BH^e 6ygiHry aK gecTpyKTHB-hhh ^eHoMeH y cepegoBH^i cepegHboi mKogu [TeKcT] / K. 3. A6cagaMoBa, O. .H. .HyueHKo // BicHHK XapK. Hau. yH-Ty iM. B. H. Kapa3iHa. Cepia: ncuxogoria. - 2014. - № 1095. -C. 191-197.
2. KipuHeBcbKa, G. B. HacugbcTBo B 3aragbHoocBiTHix HaBHagbHHx 3araagax: cTpaTerii nogogaHHa [TeKcT] / G. B. KipuHeBcbKa // npaKTHHHa ncuxogoria Ta couiagbHa po-6oTa. - 2010. - № 8. - C. 4-10.
3. Davidson, L. M. Social support as a moderator between victimization and internalizing-externalizing distress from bullying [Text] / L. M. Davidson, M. K. Demaray // School Psychology Review. - 2007. - Vol. 36, Issue 3. -P. 383-405.
4. Gini, G. Determinants of adolescents' active defending and passive bystanding behavior in bullying [Text] / G. Gini, P. Albiero, B. Benelli, G. Altoe // Journal of Adolescence. - 2008. - Vol. 31, Issue 1. - P. 93-105. doi: 10.1016/j.adolescence.2007.05.002
5. Camodeca, M. Children's opinions on effective strategies to cope with bullying: the importance of bullying role and perspective [Text] / M. Camodeca, F. A. Goossens // Educational Research. - 2005. - Vol. 47, Issue 1. - P. 93-105. doi: 10.1080/0013188042000337587
6. Pronk, J. Factors Influencing Interventions on Behalf of Victims of Bullying. A Counterfactual Approach to the
Social Cognitions of Outsiders and Defenders [Text] / J. Pronk, T. Olthof, F. A. Goossens // The Journal of Early Adolescence. - 2016. - Vol. 36, Issue 2. - P. 267-291. doi: 10.1177/0272431614562836
7. Павелкв, Р. В. Розвиток морально! сввдомосп та самосввдомоста у дитячому вщ [Текст]: монографш / Р. В. Павелюв. - PiBHe: Волин. обереги, 2004. - 247 с.
8. Наконечна, М. М. Допомога шшому як психоло-пчний заиб розвитку особистосл [Текст]: автореф. дис. ... канд. психол. наук / М. М. Наконечна; 1н-т психологи iM. Г. С. Костюка АПН Украши. - К., 2009. - 19 с.
9. Корчакова, Н. В. Репрезентащя у свщомосл ди-тини стильових характеристик поведшки у публiчних ситу-ащях [Текст] / Н. В. Корчакова // Феноменологш морального розвитку особистосл: детермшацш, мехашзми, генезис. - Рiвне: Волинсью обереги, 2009. - С. 197-213.
10. Belacchi, C. Prosocial / hostile roles and emotion comprehension in preschoolers [Text] / C. Belacchi, E. Farina // Aggressive Behavior. - 2010. - Vol. 36, Issue 6. - P. 371-389. doi: 10.1002/ab.20361
References
1. Absaljamova, K. Z., Lucenko, O. L. (2014). Javyshhe bulingu jak destruktyvnyj fenomen u seredovyshhi seredn'oi' shkoly. Visnyk Hark. nac. un-tu im. V. N. Karazina. Serija: Psyhologija, 1095, 191-197.
2. Kirychevs'ka, Je. V. (2010). Nasyl'stvo v zagal'noosvitnih navchal'nyh zakladah: strategii' podolannja. Praktychna psyhologija ta social'na robota, 8, 4-10.
3. Davidson, L. M., Demaray, M. K. (2007). Social support as a moderator between victimization and internalizing-externalizing distress from bullying. School Psychology Review, 36 (3), 383-405.
4. Gini, G., Albiero, P., Benelli, B., Altoe, G. (2008). Determinants of adolescents' active defending and passive bystanding behavior in bullying. Journal of Adolescence, 31 (1), 93-105. doi: 10.1016/j.adolescence.2007.05.002
5. Camodeca, M., Goossens, F. A. (2005). Children's opinions on effective strategies to cope with bullying: the importance of bullying role and perspective. Educational Research, 47 (1), 93-105. doi: 10.1080/0013188042000337587
6. Pronk, J., Olthof, T., Goossens, F. A. (2014). Factors Influencing Interventions on Behalf of Victims of Bullying: A Counterfactual Approach to the Social Cognitions of Outsiders and Defenders. The Journal of Early Adolescence, 36 (2), 267291. doi: 10.1177/0272431614562836
7. Pavelkiv, R. V. (2004). Rozvytok moral'noi' svidomosti ta samosvidomosti u dytjachomu vici. Rivne: Volyn. oberegy, 247.
8. Nakonechna, M. M. (2009). Dopomoga inshomu jak psyhologichnyj zasib rozvytku osobystosti. Kyiv, 19.
9. Korchakova, N. V. (2009). Reprezentacija u svidomosti dytyny styl'ovyh harakterystyk povedinky u publichnyh sytuacijah. Fenomenologija moral'nogo rozvytku osobystosti: determinacija, mehanizmy, genezys. Rivne: Volyns'ki oberegy, 197-213.
10. Belacchi, C., Farina, E. (2010). Prosocial/hostile roles and emotion comprehension in preschoolers. Aggressive Behavior, 36 (6), 371-389. doi: 10.1002/ab.20361
Рекомендовано до публгкацИ д-р псих. наук Павелюв Р. В.
Дата надходження рукопису 12.09.2016
Корчакова Наталiя Б1кт ор1вма, кандидат психолопчних наук, доцент, кафедра психологи, Нацюналь-ний педагопчний ушверситет iм. М. П. Драгоманова, вул. Пирогова, 9, м. Кшв, Украша, 01601 E-mail: [email protected]
