CC BY
23
ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА У БЕРЕМЕННЫХ Островская Л. И.
Ранняя диагностика стоматологических заболеваний и эффективная их профилактика в период беременности, а также правильная тактика врача-стоматолога и акушер-гинеколога являются определяющими факторами повышения уровня стоматологического здоровья беременных. Значимость индивидуализированного подхода к профилактическим и лечебным мероприятиям особенно важна в период беременности, так как их эффективность обуславливает не только высокий уровень здоровья женщин, в том числе и стоматологического, но и профилактирует многочисленные патологические состояния и болезни будущего ребенка.
Ключевые слова: болезни пародонта, беременные женщины, диагностика, лечение.
Стаття надшшла 4.12.2015 р.
DIAGNOSIS AND TREATMENT OF PERIODONTAL DISEASE IN PREGNANT WOMEN Ostrovskaya L. I.
The early diagnosis of dental diseases and the effectiveness of their prevention during pregnancy, as well as the correct tactics of the dentists and obstetricians are the determining factors of improving the dental health of pregnant women. The importance of an individualized approach to preventive and curative interventions is particularly important during pregnancy because their effectiveness determines not only the high level of women's health, including dental, but also prevents of numerous pathological conditions and diseases of the unborn child.
Key words: periodontal disease, pregnant women, diagnostics, treatment.
УДК 616.89-008+616.211-089.844
ПСИХОЛОПЧШ АСПЕКТИ ЕСТЕТИЧНО1 РИНОПЛАСТИКИ
Аналiз лтературних джерел показав, що останшми роками активно вивчаються характеристики пащенив, яю звертаються до хiрургiв з метою виконання естетично! ринопластики. Доведено, що таю пащенти мають деяю особливост психiчного стану i навт психiчнi розлади, яю можуть впливати на психолопчний результат оперативного втручання та потребують медикаментозно! та психотерапевтично! корекцп. Аналiз науково! л^ератури дав можливють припустити, що юнуе певна стутнь конгруентност у факторах, яю, ймовiрно, е предикторами несприятливих наслщюв операцп, а саме: демографiчнi чинники (чоловiча стать, молодий вк); психологiчнi/психiатричнi чинники (стан депресп або тривожноси, дисморфофобiя, розлад особистоси); особист проблеми (мотивоване переконання, що косметична хiрургiчна операцiя може зберегти вщносини або усунути розбiжностi мiж партнерами); нереалютичш очiкування щодо результатiв операцп; попередня хiрургiчна операцiя, якою пащент був незадоволений, а також мшмальш деформацп.
Ключов! слова: косметичш дефекта та деформацп носа, естетична ринопластика.
У сучасному свт вщм1чаеться значне тдвищення штересу до естетики у житт людини. Одна з головних людських потреб - це бажання мати приемный зовшшнш вигляд, який вщповщав би певним естетичним нормам, що склалися в суспшьствь
В кожну епоху у кожно! народносп, поколшня, сощального прошарку формувались сво! уявлення про щеальний людський образ. Але краса завжди, в першу чергу, пов'язувалась з обличчям. Якщо шш1 частини тша можна сховати вщ навколишшх, то обличчя завжди залишаеться вщкритим. Тому навт незначш дефекти негативно позначаються на емоцшному сташ людей [3].
З естетично! точки зору одшею з найвиразшших частин обличчя е ню. Американсью психологи, дослщжуючи рух очей при розмов1, встановили, що найбшьша увага стврозмовника зосереджуеться саме на дшянщ «оч1-шс-рот» [23]. Дефект чи деформащя носа - патолопя, яка кр1м ф1зичного недолшу, призводить до психолопчно! травми, результатом яко! е змша якост життя { сощального функцюнування. Це проявляеться в обмеженш сощальних контакпв, заниженш самооцшки, тривожносп, змш1 особистюних установок та цшностей [9, 25, 31].
За результатами дослщження К.РЫНр8, в якому брало участь бшьш шж 500 ос1б, встановлено, що дефекти носа, яю спонукають звертатися до пластичних х1рурпв, займають одне з провщних мюць (37%) серед дефекпв тша загалом, поступаючись лише шюр1 та волоссю [32]. Аналопчш даш приводять Ь. Роп1епе11е з1 сшвав. (2006) за результатами !х дослщження, пащенти пластично! х1рургп найбшьш часто повщомляють про незадоволешсть розм1ром або формою обличчя (35%), станом шюри (30%), носа (25%) [22].
В сучасному свт невпинно зростае юльюсть фактор1в, яю сприяють формуванню косметичних недолшв: спадков1 та онколопчш захворювання, що потребують х1рурпчного втручання, травми, отки, а також, безсумшвно, попршення еколопчно! ситуацп, що значно впливае на передчасне старшня та зовшшнш вигляд людини [1, 14].
Вщомо, що наявшсть у людини дефектiв та деформацш зовнiшностi, особливо дiлянки обличчя, впливае на особистiсть, змiнюe характер та поведшку, викликае порушення емоцшно1 та мотивацшно1 сфер [12, 15]. Значна кшьюсть осiб переносить косметичш дефекти хворобливо, вбачають у них перепони для досягнення успiхiв в суспшьному та особистому життi. Косметичний дефект досить часто починае впливати на особу ще в дитячому вщ^ особливо в перiод статевого дозрiвання, що, безумовно, негативно вщображуеться на формуваннi характеру.
Велика кшьюсть дефекпв, якi прийнято вважати косметичними, наприклад, аномали носово! перетинки, супроводжуються фiзичними та функцiональними розладами, що е хворобою i потребують проведення оперативного втручання. В переважнiй бшьшосп ж випадкiв косметичнi недолiки не впливають на фiзiологiчну функцiю, хоча деяю з них, маючи значну виразнiсть, можуть викликати розвиток тяжких розладiв фiзичного та психiчного порядку та спровокувати психосоматичне захворювання. Косметичш вади викликають iнколи неадекватнi реакци оточуючих та е приводом для значних душевних страждань [12, 15, 25, 31].
На сучасному етат розвитку медицини надаеться велике значення якостi життя. Вщомо, що показники якостi життя у повнш мiрi залежать вiд фiзичного та психоемоцiйного стану особистостi, тому особи, як мають дефекти та деформацп обличчя, зазнаючи фiзичних страждань та знаходячись у постшнш психоемоцшнш напрузi, належать до «групи ризику» [2, 8, 11]. В переважнш бiльшостi розвинених кра!н якостi життя людини прид^еться значна увага, особливо якщо вона за якихось певних причин вiдрiзняеться вiд iнших. Для не! створюються умови щодо отримання освiти, працевлаштування, розвитку культурного та духовного життя, що сприяе покращенню адаптаци в суспiльствi.
За даними рiзних дослiдникiв у 20 - 100% пашенпв з дефектами i деформацiями обличчя поряд зi зниженням «якост життя» дiагностуються психiчнi порушення [3, 4, 7, 16]. Частше за все вони вшносяться до невротичних розладiв, пiд якими розумдать «зворотш психiчнi розлади, обумовленi впливом психотравмуючих факторiв, що перебiгають з усвщомленням пацiентом факту свое! хвороби, без порушення вщображення реального св^у та якi виявляються переважно психогенно обумовленими емоцшними та соматовегетативними розладами». Характер та виразшсть психогенiй при цьому мають достатньо велику варiабельнiсть та шдивщуальшсть.
Так чи шакше, але дефекти та деформаци носа спонукають звертатися за допомогою до пластичних ирурпв. Естетична хiрургiя в даний час визнана в усьому свт i е деякою мiрою ознакою цивiлiзованостi людського спiвтовариства. Доступшсть цього виду спецiалiзованоl медично! допомоги, широка мережа рiзних медичних центрiв, клiнiк викликають великий iнтерес в людей з вродженими i набутими косметичними недолшами i дефектами зовшшносп.
У разi вдалого оперативного втручання врiвноважуеться психiка, породжуються позитивнi емоци, посилюеться суспiльна дiяльнiсть, оновлюються життевi сили i здоров'я, пiдвищуеться працездатшсть [4, 5, 7, 16]. Усшх естетичних втручань значною мiрою залежить не тiльки вiд здiбностей хiрурга i його досвiду, але й вщ розумiння патогенезу, механiзмiв утворення деформацiй i умiння оцiнювати !х в оптимальному виглядi для планування, проведення корекци i грамотних реабштацшних заходiв у пiсляоперацiйному перiодi (естетична, психолопчна i медико-соцiальна реабiлiтацiя) [5, 6, 10, 13].
Ринопластика на сьогодш е одшею з найбшьш популярних операцiй в естетичнiй хiрургil. При цьому досягнутий результат в бшьшш мiрi, нiж при шших операцiях, повинен бути бездоганним, так як саме ню знаходиться на найвидшшому мiсцi обличчя [17].
Хiрургу, що займаеться пластичними операцiями на обличч^ повинне бути притаманне художне чуття, завдяки якому вiдновленi чи виправлеш частини обличчя будуть гармошювати з обличчям у цiлому. У виконанш успiшноl ринопластики полягае як мистецтво, так i наука.
Визначених, установлених розмiрiв носа, як чоловiчих, так i жiночих, не юнуе. Нiс за сво1ми розмiрами та формою мае вшповшати обличчю, частиною якого вш е. Так, наприклад, людиш iз широким обличчям, повними округлими щоками i вираженими виличними дшянками не пасуватиме тонкий, довгий ню, ще й з горбочком. Така рiзка невiдповiднiсть буде впадати в око. З круглим обличчям буде гармошювати ню iз широкою спинкою, що плавно переходить у ледве шднятий округлий кшчик, ширина якого повинна трохи перевищувати ширину юстково-хрящового вщдшу.
Розрiзняють два види показань до реконструктивно1 операци: 1) абсолютнi, коли деформацiя або дефект рiзко вираженi та пом^ш при першому поглядi на хворого; 2) вщносш, коли дефект або деформашя вираженi незначно та малопом^ш, але хворий фiксуе на них увагу.
У випадку вщносних показань до проведення ринопластики слщ враховувати психолопчш особливосп та правильно оцшити психiчний стан пашенпв 3i спiвставленням з тяжкiстю косметичного дефекту. При цьому важливо виокремити ошб, яю дiйсно потребують ринопластики, вщ хворих з надмiрним естетичним вщчуттям та неадекватним ставленням до свого дефекту.
При шдготовщ до оперативного втручання та плануваннi психокорекцшно! роботи великого значения також набувае дiагностика естетично! сфери. З шею метою достатньо iнформативною та об'ективною виявилася методика Janet P. (2003) [26], за якою усiх ошб, що звертаються за допомогою до пластичних хiрургiв з метою корекци зовнiшностi, подiляють на три групи залежно вщ особливостей !х естетично! сфери:
а) пашенти зi зниженим естетичним почуттям - особи з вираженими змiнами зовнiшностi. Однак вони споюйно ставляться до власно! зовшшносп i без ентузiазму вiдносяться до перспективи хiрургiчно! корекци зовнiшностi з метою корекци наявних дефектiв i деформацiй. Подiбнi пацiенти ведуть нормальний звичний спошб життя i наявш недолiки не вважають суттевою перепоною. Вiзит до хiрурга для них у переважнш бiльшостi носить абсолютно випадковий характер i не супроводжуеться чiтким усвiдомлениям плану дiй та ставлення до майбутнього власно! зовшшносп. У випадку наполягання хiрурга на недошльносп хiрургiчно!' корекцi!' зовнiшностi вони iз готовнiстю вiдмовляються вiд сво!х намiрiв, а у випадку здшснення оперативного втручання iз готовнiстю сприймають всi особливостi власно! оновлено! зовшшносп, навiть якщо наявнi результати не вщповщають попереднiм очiкуваниям; б) пашенти з нормальним естетичним почуттям - люди iз усвiдомленим ставленням до власно! зовшшносп, з ч^кою i реальною мотивацiею звернення до лшаря. Вони, як правило, цiлком довiряють спецiалiсту, який здiйснюе оперативне втручання, i адекватно реагують на виникнення тих чи iнших побiчних ефекнв пiд час лiкування; в) пашенти зi спотвореним чи неправильно розвинутим естетичним почуттям - це люди з явними порушеннями психiчного статусу. Душевш переживання та !хня поведшка у побутi часто е дезадаптивними i неадекватними у ставленнi до наявних дефекпв i деформацiй зовшшносп. Зосереджешсть цих пацiентiв на наявних у них дефектах i деформашях (часто уявних) не дозволяе досягнути бажаних результатiв. Вiдмова вiд проведення оперативного пластичного втручання викликае у них обурення. 1х психiчний стан е головним протипоказанням для проведення хiрургiчно! корекцi! зовнiшностi i свщчить про те, що естетичнi оперативш втручання мають проводитись лише шсля обов'язково! консультацi! квалiфiкованого психiатра.
Дослщження псиичного стану пацiентiв в передоперацшному i пiсляоперацiйному перiодах проводяться вже бшьше нiж пiвстолiття [29, 34, 35]. Результати деяких дослiджень, яю виконувалися в клiнiках пластично! та косметично! хiрургi!, доводять високий рiвень задоволеностi косметичними операцiями серед пашенпв [29, 34, 35, 38]. Також висловлюеться припущення про те, що позитивш змiни у зовнiшностi призводять до психологiчного благополуччя, сприяють самовпевненосп та пiдвищують самооцiнку. Однак, стушнь задоволеностi пацiентiв пластикою i шдвищення психосоцiального статусу не завжди прямо корелюють. Пашенти можуть бути задоволеш своею зовшшнютю, змiнами пiсля операцп, але водночас не вiдчути шяких змiн у психологiчному станi [19, 29, 38].
У юлькох дослщженнях повiдомлялося про пiдвищения соцiального функцюнування, життевого потенцiалу, загально! якостi життя та полшшення суспiльних вiдносин шсля косметичних операцiй [20, 30].
Бшьшють людей, якi звертаються з проханням проведення хiрургiчних косметичних процедур, е психiчно здоровими. Однак, е й таю, що мають п чи iншi психiчнi порушення. Для цих ошб як передоперацiйний перiод, так i власне косметична операцiя можуть мати негативний наслщок, створюючи проблеми як для самого пацiента, так i для хiрурга. Вони схильш до депресi!, розладiв адаптацi!, сошально! iзоляцi!, сiмейно! дисфункцi!, самокатування, гшву по вiдношенню до хiрурга та оточення, можуть вимагати повторного оперативного втручання [30, 33, 40].
Не уникають проблем, пов'язаних з цим, i хiрурги: надокучливi прохання, а iнодi й утиски, з боку пашенпв щодо повторного хiрургiчного втручання, скарги i судовi позови. Тому основне завдання, яке постае перед хiрургом, - це виокремлення до операци тих пацiентiв, якi можуть мати поганий результат з точки зору психолопчно! адаптацп та психосошального функцiонувания, незважаючи на технiчно вдало виконану пластику.
Суперечливi результати дослщжень стосувалися й психiчного стану пашенпв шсля ринопластики. Бшьшють дослщниюв вказали на високий рiвень задоволеностi та шдвищення суспшьного визнання обстежених.
Так, наприклад, дослщження, проведене в Швецй, показало, що пiсля операцй переважна бшьшють пацieнтiв (91%) були задоволенi результатом i 89% рекомендували втручання шшим. Бiльше 60% пацieнтiв вiдчували себе бшьш упевненими в собi, сприймали життя простiше [24].
Однак, Edgerton M.T. та iн. [21] в 55% пащенпв пiсля хДрурпчного втручання реестрував психологiчнi порушення. Крiм того, у цьому дослiдженнi також були визначеш риси характеру особистосн, якi впливають на результати операцй. Подiбна наукова праця опублiкована Wright M.R. 3i спiвавт. якi стверджували, що несприятливими факторами позитивного результату операцй е психоз, невроз, i нарцисизм [37].
Knorr N. вивчав передбачуваний синдром "втрати iдентичностiм пюля ринопластики та зосередився на пащентах з низькими показниками задоволеностi. За його результатами, переважна бшьшють прооперованих повщомили про те, що "шоковаш" сво!м новим виглядом та наполягали на повторних оперативних втручаннях, вимагаючи вiдновити 1х попередню зовнiшнiсть [28].
АналДз науково! лiтератури дав можливють припусти, що iснуе певна стутнь конгруентностi у факторах, яю, ймовiрно, е предикторами несприятливих наслщюв операцй, а саме: - демографiчнi чинники: чоловiча стать, молодий вДк (точний вiк не зареестрований); -психолопчш/психДатричш чинники: стан депресп або тривожносн, дисморфофобiя, розлад особистостi; - особист проблеми: мотивоване переконання, що косметична хiрургiчна операцiя може зберегти вщносини або усунути розбiжностi мiж партнерами; - нереалiстичнi очiкування щодо результатiв операцй; - попередня хiрургiчна операцiя, якою пацiент був незадоволений, а також мiнiмальнi деформацп [18, 21, 24, 27, 34, 39].
Бшьшють дослщниюв вказують, що часнше люди задоволенi косметичною операцiею та отримують позитивний психолопчний та психосощальний результат. Тим не менше, зрозумшо, що деякi особи залишаються невдоволеними, навДть якщо результати косметично! операцй об'ективно прийнятш. Такi пацiенти називаються по-рДзному: «ненаситш» або «психiатричнi наркомани». Пюля хДрурпчного втручання вони можуть переключатися на «дефекти» шших частин тша, будуть хрошчно незадоволеш косметичними результатами та вимагатимуть подальших пластик [33]. Цшком ДмовДрно, що багато, якщо не бшьшють з цих людей, страждають на дисморфофобДю, визнаний психДчний розлад, який складаеться з тривоги i упередженосн щодо неюнуючих або незначних дефектДв зовшшнього вигляду. Припускають, що хДрурпчне втручання у пащенпв з дисморфофобДею, незалежно вДд вираженостД li проявДв, малоефективне: не змшюе, а часом i попршуе психологДчне благополуччя хворих [36].
Анатз л1тературннх джерел показав, що останшми роками активно вивчаються характеристики пащенпв, як1 звертаються до х1рург1в з метою виконання естетично! ринопластики. Доведено, що таю пащенти мають деяю особливост1 псих1чного стану { нав1ть псих1чн1 розлади, як1 можуть впливати на психолопчний результат оперативного втручання та потребують медикаментозно! та психотерапевтично! корекцй.
1. Boymuradov Sh.A. Chastota vstrechaemosti perelomov kostey nosa sredi travm litsa / Sh.A. Boymuradov // Rossiyskaya rinologiya. - 2006. - No.6. - S.4-6.
2. Burkovskiy G.V. Ispolzovanie oprosnika kachestva zhizni (versiya VOZ) v psihiatricheskoy praktike: posobie / G.V. Burkovskiy, A.P. Katsyubinskiy [i dr.] // - SPb., - 2006. - 68 s.
3. Gerasimenko L.O. KlInlko-psihopatologlchnI ta patopsihologlchnI osoblivostI patslEntIv z kosmetichnimi defektami ta deformatslyami oblichchya I Yih psihoterapevtichna korektsIya: dis. ... kand. med. nauk: 19.00.04 / Gerasimenko Larisa OleksandrIvna. - Poltava, - 2007. - 172 s.
4. Dudareva A.P. Psihicheskie rasstroystva u patsientov s preobretennyimi chelyustno-litsevyimi deformatsiyami v peredoperatsionnom periode pri provedenii rekonstruktivnyih plasticheskih operatsiy / A.P. Dudareva // Dental Forum. - 2009. -No.3. - S.66-69.
5. Zhidenko A.G. Osnovnyie printsipyi reabilitatsii patsientov s vtorichnyimi deformatsiyami nosa / A.G. Zhidenko, L.A. Brusova, T.Z. Chkadua // Sbornik trudov VIII Vserossiyskogo nauchnogo foruma «Stomatologiya - 2006». - M., - 2006.-S.48-49.
6. Kraynik A.I. Kompyuternoe modelirovanie v rinoplastike / A.I. Kraynik // Rossiyskaya otorinolaringologiya. - 2003. - No.1. - S.77-79.
7. Mihaylova V.M. Psihologicheskaya otsenka bolnyih s vrozhdennyimi i preobretennyimi chelyustno-litsevyimi deformatsiyami v do- i posleoperatsionnom periodah / V.M. Mihaylova, L.M. Bradenshteyn, M.G. Panin // Stomatologiya. - 1997. - No.5. -S.35-39.
8. Maruta N.O. Kriteriy kachestva zhizni v psihiatricheskoy praktike: Monografiya / N.O. Maruta, T.V. Panko, I.A. Yavdak // -Harkov: RIF Arsin LTD, - 2004. - 240 s.
9. Medvedev V.E. Rasprostranennost psihopatologicheskih rasstroystv sredi patsientov plasticheskogo hirurga i kosmetologa (rezultatyi psihometricheskogo issledovaniya) / V.E. Medvedev, V.A. Vissarionov, K.E. Avdoshenko [i dr.] // Psihiatriya i psihofarmakoterapiya. - 2011. - T.13, No.1 - S. 18-22.
10. Nosulya E.V. Psihologicheskie aspektyi esteticheskoy rinohirurgii / E.V.Nosulya // Rossiyskaya rinologiya. - 2005. - No.3.
- S.4-6.
11. Petrov B.V. Kachestvo zhizni patsientov s defektami chelyustno-litsevoy oblasti posle rekonstruktivnyih operatsiy / B.V. Petrov // Nauchno-meditsinskiy vestnik Tsentralnogo Chernozemya. - 2006. - No.25. - S.38-41.
12. Polischuk S.S. Psihoemotsiyniy stan hvorih z travmatichnimi poshkodzhennyami schelepno-litsevoyi dilyanki ta metodi yogo korektsiyi: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. med.n.: spets. 14.01.22 «Stomatologiya» / S.S. Polischuk //-Vinnitsya, - 2006. - 20 s.
13. Rusetskiy Yu.Yu. Obyektivnyiy komp'yuternyiy analiz esteticheskih narusheniy i otsenka effektivnosti ih korrektsii pri perelomah kostey nosa / Yu.Yu. Rusetskiy // Rossiyskaya rinologiya. - 2007. - No.1. - S.19-23.
14. Rusetskiy Yu.Yu. Epidemiologicheskie aspektyi perelomov kostey nosa v usloviyah sovremennogo promyishlenogo goroda / Yu.Yu. Rusetskiy, I.O. Chernyishenko, V.I. Bogatischev [i dr.] // Vestnik otorinolaringologii. - 2007. - No.3. - S.27-29.
15. Hritinin D.F. Psihicheskie rasstroystva u patsientov s chelyustno-litsevyimi deformatsiyami pri rekonstruktivnyih plasticheskih operatsiyah /D.F. Hritinin, S.V. Prohorova, A.P. Dudareva // Psihicheskoe zdorove. - 2008. - No. 12. - S.17-21.
16. Shadrina I.V. Zavisimost formirovaniya motivatsionno-lichnostnyih obrazovaniy ot kachestva hirurgicheskoy korrektsii defektov vneshnosti / I.V. Shadrina, Ya.V. Kanevskaya // Chelyabinsk,, -2002. - S.270-271.
17. Andretto Amodeo C. The central role of the nose in the face and the psyche: review of the nose and the psyche / C. Andretto Amodeo // Aesthetic. Plast. Surg. - 2007. - № 31(4). - P. 406-410.
18. Ambro B.T. Psychological considerations in revision rhinoplasty. / B.T. Ambro, R.J. Wright // Facial Plast. Surg. - 2008. -№ 24 (3). - P.288-292.
19. Castle D.J. Does cosmetic surgery improve psychosocial well-being? / D.J. Castle, R.J. Honigman. K.A. Phillips // Med. J. Aust. - 2002. - Vol. 176(12). - P.601- 604.
20. Cingi C. Outcomes research in rhinoplasty: body image and quality of life. / C. Cingi, M. Songu, C. Bal // Am. J. Rhinol. Allergy. - 2011. - № 25 (4). - P.263-267.
21. Edgerton M.T. Surgical-psychiatric study of patients seeking plastic (cosmetic) surgery: Ninety-eight consecutive patients with minimal deformity / M.T. Edgerton, W.E. Jacobson, E. Meyer // Br. J. Plast. Surg. - 1960 - № 13. - P. 136-145.
22. Fontenelle L.F. A sociodemographic, phenomenological, and long-term follow-up study of patients with body dysmorphic disorder in Brazil / L.F. Fontenelle, L.L. Telles, B.P. Nazar // Int. J. Psychiatry Med. - 2006. - №36 (2). - P.243-59.
23. Gregory R.J. Thematic stages of recovery in the treatment of borderline personality disorder / R.J.Gregory // Am. J. Psychother. - 2004. - № 58 (3). - P. 335-348.
24. Haraldsson P. Psychosocial impact of cosmetic rhinoplasty / P.Haraldsson // Aesthetic Plast. Surg. - 1999 - № 23(3). -P.170-174.
25. Haas C.F. Motivating factors for seeking cosmetic surgery: a synthesis of the literature./ C.F. Haas, A. Champion, D. Secor // Plast. Surg. Nurs. - 2008. - № 28 (4). - P. 177-182.
26. Janet P. Les obsessions et la psychasthenie/ P. Janet // Paris: Alcan, - 2003. - 782 p.
27. Javanbakht M. Body dysmorphic factors and mental health problems in people seeking rhinoplastic surgery / M. Javanbakht, A. Nazari, J. A.avanbakht [et al.] // Acta Otorhinolaryngol. Ital. - 2012. - № 32 (1). - P.37-40.
28. Knorr N. Feminine loss of identity in rhinoplasty / N. Knorr // Arch. Otolaryngol. - 1972. - №96. - P. 11-15.
29. Meisler J.G. Toward optimal health: The experts discuss cosmetic surgery./ J.G. Meisler // J. Womens Health Gender Based Med. - 2001.- №9. - P.13-18.
30. Mulkens S. Psychopathology symptoms in a sample of female cosmetic surgery patients / S. Mulkens, A.E. Bos, R. Uleman [et al.] // J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg. - 2012. - № 65 (3). - P.321-327.
31. Phillips K. The broken mirror: understanding and treating body dysmorphic disorder / K. Phillips. - Oxford University Press,
- 2005. - 412 p.
32. Phillips K.A. Suicidal ideation and suicide attempts in body dysmorphic disorder / K.A. Phillips, M.E. Coles, W. Menard // J. Clin. Psychiatry. - 2005. - № 66(6). - P. 717-725.
33. Rastmanesh R.Comparison of body dissatisfaction and cosmetic rhinoplasty with levels of veil practicing in Islamic women / R. Rastmanesh, M.E. Gluck, Z. Shadman // Int. J. Eat. Disord. - 2009. - № 42 (4). - P.339-345.
34. Sarwer D.B. The psychology of cosmetic surgery: A review and reconceptualization. / D.B. Sarwer, T.A. Wadden, M.J. Pertschuk [et al] // Clin Psychol Rev. - 1998.-№18. - P.1-22
35. Sarwer D.B. An investigation of changes in body image following cosmetic surgery / D.B. Sarwer, T.A. Wadden, L.A. Whitaker // Plast. Reconstr. Surg. - 2002. - №109 (1). - P.363-369.
36. Tignol J.Body dysmorphic disorder and cosmetic surgery: evolution of 24 subjects with a minimal defect in appearance 5 years after their request for cosmetic surgery / J. Tignol, L. Biraben-Gotzamanis, C. Martin-Guehl [et al.] // Eur. Psychiatry. -2007. - № 22(8). - P.520-524.
37. Wright M.R. A psychological study of patients undergoing cosmetic surgery / M.R. Wright, W.K. Wright //Arch. Otolaryngol. - 1975. - № 101 (3) - P.145-151
38. Yang G.H. Investigation of satisfactory rate in patients with body dysmorphic disorder after cosmetic surgery / G.H.Yang, Y.J.Luo, T.C.Du [et al.] // Zhonghua Zheng Xing Wai Ke Za Zhi. - 2008. - № 24 (2). - P.151-152.
39. Zojaji R. High prevalence of personality abnormalities in patients seeking rhinoplasty / R. Zojaji, M. Javanbakht, A. Ghanadan [et al.] // Otolaryngol. Head Neck Surg. - 2007. - № 137 (1). - P.83-87.
40. Zahiroddin A.R. Do mental health and self-concept associate with rhinoplasty requests? / A.R. Zahiroddin, A.R. Shafiee-Kandjani, E. Khalighi-Sigaroodi // J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg. - 2008. - № 61 (9). - P.1100-1103.
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЭСТЕТИЧНОЙ
РИНОПЛАСТИКИ Скрипников А. М., Животовская Л. В., Бондарь Л. А., Шиндер В. В.
Анализ литературных источников показал, что в последние годы активно изучаются характеристики пациентов, ображаю-щихся к хирургам с целью выполнения эстетической ринопластики. Доказано, что такие пациенты имеют некоторые особенности психического состояния и даже психические расстройства, которые могут влиять на психологическое результат оперативного вмешательства и требуют медикаментозной и психотерапевтической коррекции. Анализ научной литературы позволил предположить, что существует определенная степень конгруэнтности в факторах, которые, вероятно, являются предикторами неблагоприятных последствий операции, а именно: демографические факторы (мужской пол, молодой возраст) психологические/психиатрические факторы (состояние депрессии или тревожности, дисморфофобия, расстройство личности); личные проблемы (мотивированное убеждение, что косметическая хирургическая операция может сохранить отношения или устранить разногласия между партнерами); нереалистичные ожидания относительно результатов операции; предыдущая хирургическая операция, которой пациент был недоволен, а также минимальные деформации.
Ключевые слова: косметические дефекты и деформации носа, эстетическая ринопластика.
Стаття надшшла 14.12.2015 р.
PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF AESTHETIC
RHINOPLASTY Skrypnikov A. M., Zhyvotovska L. V., Bodnar L. A., Shynder V. V.
The analysis of scientific literature showed that the characteristics of patients seeking to plastic surgeon for aesthetic rhinoplasty are studied in recent years actively. It is proved that these patients have some features of mental state and even mental disorders that can affect psychological result of surgery and require medication and psychological adjustment. The analysis of scientific literature suggests a certain degree of congruence of factors that are likely to be predictors of adverse effects of the operation, namely demographic factors: male gender, young age (exact age is not reported); psychological/psychiatric factors: depression or anxiety, dysmorphophobia, personality disorder; personal problems, reasoned belief in the need of cosmetic surgery to save the relationship or eliminating differences between partners; unrealistic expectations regarding the results of operations; dissatisfaction with the results of previous surgery and minimum deformations.
Key words: cosmetic defects and deformations of the nose, aesthetic rhinoplasty.
