CC BY
7
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
12. Milani R.V. Reduction in C-reactive protein through cardiac 14 rehabilitation and exercise training / R.V. Milani, C.J. Lavie, M.R.Mehra // J. Am. Coll. Cardiol. - 2004. -№43. - P. 10561061.
13. Xu Q. Role of heat shock proteins in atherosclerosis/ Q. Xu // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. - 2002. - №22. - P. 15471559.
Реферат
ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНЫЕ ЗНАЧЕНИЯ АУТОИММУНИТЕТА К ШАПЕРОНУ 60, С-РЕАКТИВНОГО ПРОТЕИНУ И ИНТЕРЛЕЙКИНУ 10 У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМИ ФОРМАМИ ИБС Н.П. Приходько
Ключевые слова: прогрессирующая стенокардия, острый инфаркт миокарда, аутоантитела к белку теплового шока 60, интерлейкин 10, С-реактивный протеин.
С целью определения особенностей изменений СРП, ИЛ 10 и аутоантител к БТШ 60 у больных на острые формы ИХС обследовали 25 больных с прогрессирующей стенокардией 1А класса и 27 больных ОИМ. По результатам иммуноферментного анализа установлены изменения, представленные в следующей последовательности - M ± SEM; SD; 95% CI, Med; Q. У больных с прогрессирующей стенокардией напряжения показатель частного от деления произведения аутоантител к шаперону 60 и СРП до уровня ИЛ 10 составлял 186,66 ± 68,39; 341,94 у. од., Pkw = 0,019 (по тесту Краскела-Уоллеса) по сравнению с больными неосложненным ОИМ 36,18 ± 26,75; 75,67 у.од. и осложненным ОИМ 140,80 ± 41,67; 181,65 у.од. Частное от деления лейкоцитов третьих суток к уровню ИЛ 10 было наибольшим у больных осложненным ОИМ: 1,52 ± 0,28; 1,21 у.од.; (0,94-2,11); 1,45; (0 ,16-2, 10); PAnova 1-2-3 = 0,020, по сравнению с больными на ОИМ без осложнений и прогрессирующей стенокардией. Преобладание активации противовоспалительных интерлейкинов, в частности ИЛ 10, над ростом абсолютного количества фагоцитов является характерным признаком неосложненного ОИМ (26,62 ± 13,24; 37,45 у.од.; (-4,69-57,93); 37,45; ) и нестабильной стенокардии (20,01 ± 7,01; 35,05 у.од.; (5,54-34,48); 3,69; Рmw = 0,031).
Summary
DIFFERENTIAL IMPORTANCE OF AUTOIMMUNITY TO CHAPERONE 60, C-REACTIVE PROTEIN AND INTERLEUKIN 10 IN PATIENTS WITH ACUTE FORMS OF ISCHEMIC HEART DISEASE Prihodko N.P.
Key words: progressive angina, acute myocardial infarction, autoantibodies to heat shock protein 60, interleukin 10, C-reactive protein.
25 patients with progressive angina class IA and 27 patients with AMI were inspected to determine the peculiarities of CRP, IL 10 and autoantibodies to HSP 60 in patients with acute forms of IHD. Accroding to the results of ELISA we had established the changes presented in the following order - M ± SEM; SD; 95% CI, Med; Q. In patients with progressive angina pectoris the quotient obtained form the division of product of autoantibodies to chaperones 60 and CRP to the level of IL 10 was 186,66 ± 68,39; 341,94 c. un., Pkw = 0,019 (Kruskal-Wallace test) compared patients with uncomplicated AMI 36,18 ± 26,75; 75,67 u.od. AMI complicated and 140,80 ± 41,67; 181,65 c. un. The quotient of leukocytes division to the level of IL 10 on the srd day was the greatest in patients with complicated AMI: 1,52 ± 0,28; 1,21 c. un.; (0,94-2,11) 1.45, (0 ,16-2, 10); PAnova 1-2-3 = 0,020, compared with AMI patients without complicated AMI and progressive angina. Prevalence of anti-inflammatory interleukins activation, particularly IL 10 over the growth the absolute number of phagocytes are common symptoms of uncomplicated AMI (26,62 ± 13,24; 37,45 u.od.; (-4,69-57,93) 37.45; ) and unstable angina (20,01 ± 7,01; 35,05 u.od.; (5,54-34,48), 3.69; Pmw = 0.031).
Zhu J. Antibodies to human heat-shock protein 60 are associated with the presence and severity of coronary artery disease: evidence for an autoimmune component of atherogenesis/ J. Zhu, A.A. Quyyumi, D. Rott, [et al.] // Circulation. - 2001. -№103. - P.1071-1075.
УДК 616.89-008:616.212-01-07
Скрипшков А.М., Боднар Л.А., Шеффель А.С.
ПСИХ0ПАТ0Л0Г1ЧН1 П0РУШЕННЯ НЕВР0ТИЧН0Г0 РЕГ1СТРУ У ПАЦ1ЕНТ1В 3 ДЕФЕКТАМИ ТА ДЕФ0РМАЦ1ЯМИ 30ВН1ШНЬ0Г0 Н0СА
ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
В статтI на синдромальному ргвш проаналгзоваш клтко-психопатологгчш характеристики пацг-ентгв з дефектами I деформацгями зовншнього носа. Дгагностували широкий спектр непсихотич-них психгчних розладгв, серед яких переважала тривожно-депресивна симптоматика; ргдше вияв-ляли астеноневротичний, дисморфофоб1чний та Iстероформний синдроми.
Ключовi слова: дефекти та деформаци носа, клУко-психопатолопчне обстеження, психопатолопчы синдроми, ринопластика.
Вступ
В УкраТш протягом останжх рогав рееструеться значне збтьшення ктькост oci6, яга бажають змшити форму свого носа з рiзних причин. Мотивами звер-нення до пластичних хiрургiв можуть бути суто меди-чн показання, пов'язан з травматизмом у сучасному урбанютичному сусптьст^ (автокатастрофи, опки, вогнепальн поранення), онколопчною патолопею, ви-
сокою частотою вроджених вад, а також впливом не-сприятливо''' еколопчно''' ситуаци на прискорення про-цеав старЫня [1-5]. Часто у таких випадках усунення деформаци чи дефекту е просто необхщним не ттьки з косметично''' точки зору, а з метою вщновлення фiзi-олопчних функцм органу.
Особливе мюце серед мотивiв звернення до пластичних хiрургiв е бажання за допомогою змЫ зов-
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
ншност виршити проблеми особистого та комунка-тивного характеру, вщповщати певному щеалу краси [6,7].
Тому перед проведенням ринопластики слщ правильно оцнити психiчний стан пацieнтiв та спвс-тавити його з тяжкiстю косметичного дефекту. Важли-во виокремити хворих, як дiйсно потребують оперативного втручання, вщ осiб з надмiрним естетичним вiдчуттям та неадекватним ставленням до свого дефекту. При цьому провщного значення набувають ха-рактерологiчнi особливостi пацieнтiв та Тх реакцií на дефект чи деформацю носа, вiд аналiзу та врахуван-ня яких залежить вибiр оптимальноТ лiкувальноТ тактики.
Мета роботи - визначити клнко-психопатологiчнi характеристики пацентв з дефектами та деформацями зовнiшнього носа.
Матерiали та методи дослвдження
Для реалiзацiТ поставленоТ мети проведене кль нiко-психопатологiчне обстеження 60 пацентв (чоло-вiкiв - 27, жЫок - 33) з дефектами та деформацями зовнiшнього носа, як готувалися до ринопластики. В обстежених дефекти чи деформацп (широк крила носа, горбо- та сiдлоподiбний ню, широкий (роздвоений) кнчик носа, викривлена спинка носа, вроджене широ-ке розташування носових ксток) були помiтнi для оточуючих, вщхилялись вiд встановленоТ естетичноТ норми, прийнятоТ в косметологiТ, але не спотворювали зовнiшнiсть особи та не порушували фiзiологiчних функцiй органу.
Основними мотивами звернення до пластичних хiрургiв було бажання досягти iдеального образу та завдяки змн зовнiшностi налагодити порушен мiж-особистiснi стосунки або ж досягти успху в професй нй сферi використовуючи переваги власноТ зовншно-стi.
Обстеження пацiентiв проводилося за допомо-гою клiнiко-психопатологiчного методу, який перед-бачав аналiз та характеристику скарг, анамнезу хвороби та життя, психiчного стану хворих, супут-ньоТ соматичноТ та неврологiчноТ патологiТ.
Психiчнi та поведiнковi розлади, виявленi в ходi проведеного дослiдження, реестрували та системати-зували на синдромальному рiвнi.
Результати та \х обговорення
Проведен дослщження показали, що у пацентв з дефектами та деформацiями зовншнього носа, якi готувалися до ринопластики, виявлен рiзнi варiанти непсихотичних психопатолопчних синдромiв.
В обстежених найчастiше (п=23, 38,3%) прояв-лялася депресивна симптоматика ^ вiдповiдно, дiаг-ностувався депресивний синдром як окремо, так i у рiзних поеднаннях.
Провiдними скаргами пацентв були: знижений настрiй, швидка втомлюванiсть i зниження працездат-ност, загальмованiсть мислення, порушення сну, втрата апетиту, рщше - перiодичний головний бть, коливання артерiального тиску та зниження лiбiдо. Пригнiчення стану хворi пов'язували iз переживання-ми через наявний дефект чи деформацю носа. Низь-ка самооцiнка, уявлення про свою недосконалють, не-спроможнiсть та непривабливють супроводжувались негативiзмом у вщношенж до теперiшнього та майбу-
тнього, переконанням у вщсутност перспектив щодо можливост отримувати вiд життя задоволення. Най-бiльше пацiентiв (п=7, 11,6%) з депресивною симптоматикою скаржилися на невмотивовану тривожнють, внутрiшнiй неспокй, напругу, страх перед операцiею, нав'язливе очкування невдалого результату, що дозволило дiагностувати тривожно-депресивний синдром.
Практично з однаковою частотою у хворих з де-пресивними проявами дiагностували астено-депресивний та депресивно-похондричний синдроми (п=4, 6,6% та п=5, 8,3% вiдповiдно). Обстеженi з ас-тено-депресивною симптоматикою були дратвлив^ плаксивi, вiдрiзнялися пiдвищеною чутливiстю до зов-нiшнiх подразникiв. Хворi з депресивно-iпохондричним синдромом мали численн соматичнi скарги, постiйно концентрувалися на неприемних вщ-чуттях в т^ та власному дефектi.
У 3 пацентв (5,0%) депресивнi симптоми поед-нувалися з обсесивним компонентом, який мав вто-ринний характер по вщношенню до депресивного синдрому. На когнтивному рiвнi у пацентв з'являлися нав'язливi iдеТ особистоТ неповноцшност та неприва-бливостi, вiдсутностi виходу з даноТ ситуацiТ, що без-посередньо пов'язувалась з наявнiстю косметичного недолку.
Майже у третини обстежених (п=17, 28,4%) вщ-мiчалися прояви тривожного синдрому. Тривога про-являлася вщчуттям занепокоення з приводу очкува-них результатiв оперативного втручання одночасно з вщчуттям власноТ безпорадност у цй ситуацiТ та ба-жанням ТТ уникнути. Когнiтивний компонент тривоги характеризувався станом внутрiшньоТ напруги, песи-мiстичним поглядом на майбутне, нав'язливими думками щодо необхщност провести корекцю дефекту носа, та супроводжувався неприемними емоцшними переживаннями. Моторний компонент включав непо-сидючiсть, тремтiння, метушливють, головний бiль. В усiх тривожний синдром супроводжувався вегетатив-ними проявами: тахiкардiею, гiпергiдрозом, лабтьню-тю артерiального тиску, запамороченням.
У частини обстежених з тривогою (п=8, 13,3%), клнчну картину доповнювали рiзноманiтнi сумнiви, страхи та побоювання результатв операцiТ, що дозволило дiагностувати тривожно-фобiчний синдром.
Прояви астено-невротичного синдрому загалом виявили у 9 (15,0%) обстежених. Так, бтьшють скаржилися на загальну слабксть, швидку втомлювансть i зниження працездатност, важкiсть зосередження, концентрацiТ уваги, малопродуктивнють мислення, пь тливiсть, рщше - перюдичний головний бiль та порушення сну. Привертали увагу змЫи психоемоцшного стану обстежених: виражена емоцйна лабiльнiсть, тривалий поганий настрм з втратою цiкавостi до життя та концентрацею думок на власному дефект.
1стероформний синдром дiагностований у 5 (8,3%) пацiентiв. Демонстративний радикал проявля-вся показнiстю поведЫки, бажанням постiйно привер-тати увагу до своеТ особистостi. Спроби привернути увагу здмснювались завдяки пiдвищенiй комункабе-льностi, показнiй екстравагантностi, акцентуваннi емоцшних реакцiй, манiпулюванню оточуючими.
У 6 (10,0%) обстежених дiагностований дисмор-фофобiчний синдром, що проявлявся надмiрним за-непокоенням з приводу дефекту зовжшнього носа,
Том 11, Выпуск 2
157
Актуальш проблеми сучасно!' медицини
який у цих пацiентiв був незначний i майже непомт ний. Основними характеристиками симптомокомплек-су були: активне прагнення до виправлення «дефекту», виражен щеТ вiдношення, депресивний або суб-депресивний фон настрою. Обстеженi мали надцн ний комплекс уявлень щодо наявност фiзичного не-долiку, який надзвичайно негативно впливав на '''хне со^альне та мiжособистiсне функцiонування. Хворi постiйно приглядалися до «дефекту», фксували на носi увагу, постiйно доторкалися до нього; скаржили-ся, що вщчувають надмiрну увагу оточуючих до носа i неприязне ставлення до себе. Характерним для бь льшост пацiентiв було гiпертрофоване прагнення всь ма можливими способами приховати «ваду», викори-стовуючи винаходи косметично' Ыдустрп та яскравi прикраси. Досить часто тага спроби були вщверто не-вдалими i призводили до абсолютно зворотного результату.
Висновки
У па^енлв з дефектами та деформа^ями зов-нiшнього носа, якi готувалися до ринопластики, дiаг-ностували широкий спектр непсихотичних психiчних розладiв, серед яких переважала тривожно-депресивна симптоматика. Найчастше виявляли депресивний (38,3%), тривожний (28,4%), рщше - асте-ноневротичний (15%), дисморфофобiчний (10%) та ю-тероформний (8,3%) синдроми.
Таким чином, па^енти з дефектами та дефор-мацiями зовнiшнього носа потребують iндивiдуальноТ
психотерапп та психокорекцп виявлених порушень з подальшим визначенням оптимально!' лкувально''' тактики.
Лiтература
1. Матвеев В.Ф. Психические нарушения у больных с врожден-
ными косметическими дефектами лица / В.Ф.Матвеев, С.В.Попилина // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. - 1973. - №5. - С. 725-730.
2. Хритинин Д.Ф. Психические расстройства у пациентов с челю-
стно-лицевыми деформациями при реконструктивных пластических операциях / Д.Ф. Хритинин, С.В. Прохорова, А.П.Дудаева // Психическое здоровье. - 2008. - №12. - С.17-21.
3. Хритинин Д.Ф. Пограничные психические расстройства у боль-
ных с деформациями челюстно-лицевой области / Д.Ф.Хритинин, А.П.Дудаева // Dental Forum. - 2007. - №4. -
C.47-54.
4. Боймурадов Ш.А. Частота встречаемости переломов костей
носа среди травм лица / Ш.А. Боймурадов // Российская ринология. - 2006. - №6. - С.4-6.
5. Каневская Я.А. Нервно-психические расстройства у лиц с кос-
метическими дефектами: автореф. дис. ... канд.мед.наук. : спец. 19.00.04 «Медицинская психология» / Я.А. Каневская. - Оренбург, 2004. - 20 с.
6. Герасименко Л.О. КлУко-психопатолопчы та патопсихологии
особливост1 пац1ент1в з косметичними дефектами та дефор-мац1ями обличчя i !'х психотерапевтична корекцт : дис. ... канд. мед. наук : 19.00.04 / Герасименко Лариса Олександрь вна. - Полтава, 2007. - 172 с.
7. Honigman R.J. A review of psychosocial outcomes for patients
seeking cosmetic surgery / R.J.Honigman, K.A.Phillips,
D.J.Castle // Plast. Reconstr. Surg. - 2004. - V.1. №113(4). -Р.1229-1237.
Реферат
ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ НЕВРОТИЧЕСКОГО РЕГИСТРА У ПАЦИЕНТОВ С ДЕФЕКТАМИ И ДЕФОРМАЦИЯМИ НАРУЖНОГО НОСА Скрипников А.Н., Боднарь Л.А., Шеффель А.С.
Ключевые слова: дефекты и деформации носа, клинико-психопатологическое обследование, психопатологические синдромы, ринопластика.
В статье на синдромальном уровне проанализированы клинико-психопатологические характеристики пациентов с дефектами и деформациями наружного носа. Диагностировали широкий спектр непсихотических психических расстройств, среди которых преобладала тревожно-депрессивная симптоматика; реже выявляли астеноневроти-ческий, дисморфофобический и истероформный синдромы.
Summary
PSYCHOPATHOLOGICAL DISORDERS OF NEUROTIC REGISTER IN PATIENTS WITH DEFECTS AND DEFORMATIONS OF EXTERNAL NOSE Skrypnikov A.M, Bodnar L.A., Sheffel A.S.
Key words: defects and deformations of external nose, clinical and psychopathological examination, psychopathological syndromes, rhinoplasty.
This article presents the clinical and psychopathological characteristics of patients with defects and deformities of external nose. Wide range of non-psychotic mental disorders were diagnosed with predominant anxiety-depressive symptoms. Dysmorphophobic and hystroid syndromes were registered more rarely.
