CC BY
93
Н.В. Осадча, к.е.н.
ПРОЦЕС ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МИТНОГО 1НТЕРЕСУ
Сучасш глобальнi процеси не вщбуваються хаотично, а е керованими та оргашзованими. Закономiрно постае питання про глобальну керовашсть свiтом та св^овим розвитком, а також про роль окремих суб'екпв у глобалiзацiйних процесах. Окремi взаемопов'язанi елементи, яю утворюють кiстяк глобальних процесiв (особистосп, наци-держави, людство та свiтосистема нацш-держав), розвиваються одночасно, але не рiвномiрно. Найбiльш повно процес глобалiзацп охоплюе економiку i фiнанси, активно, але менш повно - полiтику, ще менше - духовне життя сустльства, нацiональну культуру, традици, право, мораль. На сучасному етат розвитку багатополярного св^у жодна кра!на не здатна розвиватись iзольовано. Одним iз напрямiв глобалiзаци е аспекти ушфшаци митних процедур, що дозволить спростити процеси мiжнародно! торгiвлi та спiвпрацi.
Посилення ди iнтеграцiйних процесiв на макро- та мiкрорiвнi пояснюеться зростаючою взаемозалежшстю економiк окремих кра!н i мае прояв в укладанш дво- та багатостороншх угод щодо регулювання зовшшньоекономiчно! дiяльностi. Однак прiоритетним принципом формування та розвитку зовшшньо! полiтики Укра!ни е суверенiтет i дотримання нацюнальних iнтересiв. При цьому митна справа виступае не лише як шструмент i провiдник зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, а й мае важливше значення, стаючи регулятором i засобом формування нових економiчних вiдносин та зв'язкiв.
Завданням уряду будь-яко! кра!ни е побудова механiзмiв регулювання митно! справи, нацшених на забезпечення митно1 безпеки та нацюнальних штерешв. Згiдно з Митним кодексом Украши митна справа включае в себе порядок i умови перемщення товарiв через митний кордон Украши, !х митний контроль та митне оформлення, застосування механiзмiв тарифного i нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, справляння митних платежiв, ведення митно1 статистики, обмiн митною iнформацiею, ведення Укра!нсько! класифшаци товарiв зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, здiйснення вiдповiдно до закону державного контролю нехарчово1 продукци при И ввезенш на митну територiю Украши, запоб^ання та протидiя контрабандi, боротьба з порушеннями митних правил, оргашзащя i забезпечення дiяльностi митних оргашв та iншi заходи, спрямованi на реалiзацiю державно1 полiтики у сферi державно1 митно1 справи, становлять державну митну справу. Даш складовi митно! справи необхщно сформувати таким чином, щоб досягти балансу iнтересiв держави та бiзнесу при реалiзацi! митно! пол^ики. Для цього слiд визначити критери вiдповiдностi механiзму здiйснення митно! справи вимогам держави та уряди, тобто критери досягнення балансу штерешв. При цьому необхщно визначити категоршний апарат мехашзму формування балансу штерешв держави та уряду при здшсненш митно! справи.
Деякi аспекти регулювання митно! справи розглядалися в роботах таких дослщниюв, як: О. Бакаев, I. Бережнюк, А. Березний, I. Бшько, С. Бойко, М. Ванш, А. Войцещук, Б. Габрiчидзе, В. Геець, О. Гойчук, О. Гончаренко, О. Гребельник, С. Гречишшков, Г. Еванс, О. Сгоров, Я. Жалшо, А. Задоя, С. Ювалов [1-18]. Питанню формування митних iнтересiв присвятили увагу П. Пашко, П. Пюний.
Однак в Укра!нi питанню балансу штерешв пiдприемцiв та уряду шд час здiйснення митно! справи присвячено недостатньо уваги. У ст. 6 нового Митного кодексу Укра!ни з'явився новий термш «митнi iнтереси Укра!ни», пiд якими розумiють нацiональнi штереси Укра!ни, забезпечення та реалiзацiя яких досягаеться шляхом здiйснення державно! митно! справи. Проте дане визначення митних штерешв мае досить загальний характер та юнуе нагальна потреба в обгрунтуванш структури цих iнтересiв.
Забезпечення та реалiзацiя митних iнтересiв досягаеться у процеш здiйсненнi митно! справи. Однак не розроблений мехашзм реалiзацi! митно! справи, нацiлений на формування балансу штерешв держави та шдприемщв. Узагалi питанню регуляторно! дiяльностi в митнш справi в Укра!нi не придшено достатньо! уваги.
Метою дослщження е розробка концепцi! забезпечення © Н.В. Осадча, 2012
митних штерешв при регулюванш митно1 справи з урахуванням мiжнародноl позицп Украши та балансу iнтересiв пiдприeмцiв та уряду; доповнення й уточнення поняття «митний штерес».
При здiйсненнi свое! мiжнародноl спiвпрацi Украша залежить шд двох стратегiчних партнерiв - Митного союзу РБК та €С. На мiжнароднiй аренi Украша характеризуе себе як держава, яка реалiзуе стратепю европейсько1 штеграци та заiнтересована в максимальнш адаптацп власних законiв, процедур i практики до стандартiв €С.
Слiд зазначити, що у €С iснуе едина полiтика державного регулювання у сферi пiдприемництва. Полiтика державного регулювання у сферi пiдприемництва €С базуеться на двох пiдходах до розв'язання проблем створення й функцюнування пiдприемств: вертикальному та горизонтальному. Вертикальний пiдхiд - це застосування адмшютративних засобiв регулювання, спрямованих безпосередньо на малi й середнi пiдприемства. Горизонтальний шдхвд базуеться на захистi штерешв малих i середнiх пiдприемств в шших сферах дiяльностi (полiтика у галузi дослiджень i технiчних розробок, репональна полiтика, мiжнароднi вiдносини тощо) i змiцненнi позицiй малих i середнiх пiдприемств у певнiй сферi дiяльностi.
З огляду на важливють мiсця малих i середнiх тдприемств в економiчнiй структурi СС, на даний час ефективна внутрiшньоекономiчна штегращя СС багато в чому визначаеться динамшою розвитку i спiвробiтництва малих i середнiх пiдприемств, яка визначаеться тим, наскшьки ефективно й оптимально поеднуються два вектори - макроекономiчний (загальнодержавна полiтика) та мiкроекономiчний (пол^ика у сферi пiдприемництва).
Головними принципами СС у сферi регулювання та шдтримки малого й середнього шдприемництва е змiцнення единого внутрiшнього ринку, iнтернацiоналiзацiя шдприемницько1 дiяльностi на рiвнi пiдприемств, усунення адмiнiстративних бар'ерiв i створення единого економiчного простору СС шляхом ушфшаци законодавчо1 бази у сферi малого бiзнесу, посилення взаемоди кра1н-члешв СС з питань створення економiчного й валютного союзiв у рамках СС.
Водночас нащональна регуляторна пол^ика держав-членiв СС, базуючись на основах удосконалення нормативно-правових, органiзацiйних умов, посилення конкурентоспроможносп малих i середшх пiдприемств, останнiм часом намагаеться вщходити вiд прямо1 пiдтримки пiдприемств у формi позик i дотацiй, а бшьше вдаватися до бiльш гнучких форм пiдтримки, наприклад надання консультацшно1 пiдтримки.
У кра1нах СС сформовано розгалужену мережу органiзацiй, що займаються регулюванням i пiдтримкою розвитку малого й середнього шдприемництва. Деяю з них мають державну форму власносп, а значна частка !х е приватними установами. Що ж стосуеться оргашв державно1 влади, то у вшх кра1нах СС вiдповiдальнiсть за розвиток малого та середнього шдприемництва розподшено мiж кiлькома мiнiстерствами або мiж спецiальними вiддiлами з питань МСП, що функцюнують усерединi мшютерств. Як правило, полiтика розвитку малого i середнього пiдприемництва впроваджуеться Мшютерством економiчних справ i/або Мiнiстерством промисловост й торгiвлi. Але iншi мшютерства також вживають заходи з шдтримки шдприемництва, наприклад: Мшютерство зайнятостi, Мшютерство економiки, Центр громадсько1 технологil, спещальш громадськi банки тощо, дiяльнiсть яких пов'язана з наданням допомоги шдприемствам з питань зайнятостi, навчання, мiжнародноl торгiвлi, розвитку.
Такий розподiл вщповщальносп за розробку й упровадження пол^ики розвитку пiдприемництва мiж кiлькома мшютерствами потребуе скоординовано1 дiяльностi всiх кра1н у рамках СС.
Установи зi змiшаною формою власностi та приватш установи, хоч i вiдрiзняються в рiзних кра1нах-учасницях СС, але можуть мати однаковi форми дiяльностi. Торговельш палати займаються тренiнговою пiдготовкою i навчанням, технологiчним консультуванням, розвитком мiжнародноl торгiвлi, видачею сертифiкатiв якостi, наданням шформаци з питань субконтрактування й постачання, кооперування тощо.
Приватними оргашзащями е фiнансовi установи (банки, товариства венчурного кашталу, товариства розвитку кашталу), приватш дослщницью iнститути, асоцiацil тдприемств службовщв, центри з надання послуг виробникам (наприклад, консультування з питань менеджменту й адмшютрування, технологiчне й маркетингове консультування).
Задля розширення дшового спiвробiтництва мiж шдприемствами на початку 80-х рокiв було створено Бюро з питань зближення шдприемств, яке мае сво! представництва не лише у кра!нах ЕС, але й у 20 iнших кранах свiту. Через мережу сво!х вiддiлень бюро отримуе заявки компанш рiзних кра!н i сприяе налагодженню дiлових зв'язкiв. У рамках €С дiе мережа Европейського ш-формащйного центру, який обслуговуе малi й середш пiдприемства i надае !м маркетингову iнформацiю про стан внутршнього ринку. На даний час у кра!нах ЕС дiе 210 таких шформащйних центрiв та 14 кореспондентських центрiв в iнших кра!нах. 1х головна функцiя - збирати шформащю про попит i пропозицiю малих i середнiх пiдприемств. Створена у 1983 р. Европейська асоцiацiя венчурного катталу сприяе заснуванню й розвитку малих спшьних фiрм. Комiсiею ЕС сформовано й новий комтет, до складу якого увшшли офiцiйнi особи та представники дiлових кiл вщ кожно! кра!ни-члена ЕС i який займаеться питаннями спрощення процедур у сферi пiдприемництва.
Окреме мiсце займають питань регулювання митно! справи. На сучасному етат митне законодавство ЕС суттево модернiзуеться. Наразi кра!нами Ствтовариства використовуються одночасно два регулюючих документи: «старий» Митний кодекс Спiвтовариства 1992 р. та «новий», модершзований Митний кодекс ЕС (ММК), який набрав чинност 24 червня 2008 р.
Актуальним питанням спiвробiтництва Укра!на - ЕС на сучасному еташ е переговорний процес щодо укладення Угоди про асощащю мiж Укра!ною та ЕС на замшу Угоди про партнерство та сшвроб^ництво (УПС), що мютитиме також суттеву складову про створення поглиблено! та всеохоплюючо! зони вшьно! торгiвлi (ЗВТ) мiж Укра!ною та ЕС (рис. 1).
У текст Спшьно! заяви за результатами Дванадцятого сам^у Укра!на - ЕС (9 вересня 2008 р., м. Париж) лщери Укра!ни та ЕС закршили домовленiсть про те, що нова базова угода буде угодою про асощащю, яка залишае вщкритим шлях для подальшого прогресивного розвитку у вщносинах мiж Укра!ною та ЕС. Було також визнано, що ,,...Укра!на як европейська держава под^е з кра!нами Европейського Союзу спшьну iсторiю та спiльнi щнносп...". Лщери ЕС пiдтвердили визнання европейських спрямувань Укра!ни i привiтали !! европейський вибiр. Було домовлено, що
'угода про партнерство! :шроогтництвсг (1396-2308)
Пиан Л1Й УкраТга - СС (2С05-200В) Нжий г^шипичний мыгкнмемн
Инструмент европейського ^
с ус детва \ партнерства (2007) Тракко^ооинсстпромп щтш
- 1В1ННН" -I
- Висд^£иэрЫ
^ - мешвоитооз ¡гкеатеги Рад нуу
-■-т
1 гр цнп сп вро&т-м^-нэ
|^ици ядерно! б&апеки
ч. [
Стратепя ОС щодо УкраТни (2007-2013)
к'
/
]
НЯ1I юнагнна и-ликативна прпграма (2СII - 2013)
{
Европеис=ка пол пика сус детва
Чорночорська синерпя
Схр (с партг юрстоо
Прюритетна сфера
Належие ЕрядуБахни и
верховенство правя
Прюритетна сфера
Е
Прюритетна сфера
Спрняшга пелтг в силу у гош про аищищии .мЬк Укршсю та СС
Сталин развитое (шингищчл
.1: [ [; 11 I
ОСпгъшпагпичН нструмвнти • ф1нансов1 ¡нс-рументи СС # Поп1туки ОС идцс ьра'Гнн 4 Репональн1 папп"ики
Рис. 1. План ствпрацг Украгни та СС [24] Угода про асощащю оновить спшьш шститущйш рамки, сприятиме поглибленню вiдносин у всiх галузях, посилить пол^ичну асоцiацiю та економiчну штегращю мiж Укра!ною i Европейським Союзом на основi взаемних прав та обов'язюв.
Створення всеохоплюючо! та поглиблено! ЗВТ iз масштабним сегментом наближення регуляторного законодавства Укра!ни до стандарив ЕС сприятиме поступовiй iнтеграцi!' Укра!ни до внутрiшнього ринку ЕС. Порiвняно з Угодою про партнерство та сшвроб^ництво, Угода про асоцiацiю е яюсно новим, поглибленим форматом вщносин мiж Укра!ною та ЕС. Угоди такого типу були укладеш свого часу з кра!нами Центрально! та Схщно! Европи i е важливим та логiчним кроком на шляху наближення в перспективi до наступного етапу - укладення угод про вступ до
ЕС. Завдяки цьому Укра!на наблизилася до балканських кра!н, що кiлька роюв тому уклали з СС угоди про асощащю та стабiлiзацiю.
В основi пол^ично! асощацп - конвергенщя позицiй Укра!ни та СС з ушх питань мiжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньо! участi Укра!ни у полiтиках, агенцiях та програмах СС, спiльнiсть дiй з метою забезпечення штерешв нацюнально! безпеки Укра!нсько! держави. Це стосуеться i едино! регуляторно! полiтики шдприемницько! дiяльностi взагат та митно! справи зокрема. СС очшуе, що Укра!на здiйснюватиме поступову адаптащю на основi принципу «найкращого зусилля» або для забезпечення повно! вiдповiдностi свого законодавства положенням ММК, що е умовою приеднання до кра!н СС, але не е гаранпею такого приеднання.
На регулювання митно! справи впливае ряд таких глобальних iнститутiв, як: СОТ, ВМО, МВФ та шших. На пiдставi !х впливу здiйснюеться активна робота зi спрощення та унiфiкацi! принцишв i методiв регулювання зовнiшньо! торпвл^ у тому числi форм та методiв дiяльностi митних органiв.
На цьому шляху юнуе низка невиршених завдань: унiфiкацi! дiяльностi митних оргашв для полегшення мiжнародно! торгiвлi; прискорення товарооб^у при забезпеченнi в повному обсязi контрольних, фiскальних i правоохоронних функцiй; удосконалення механiзму здiйснення митних операцш; розширення мiжнародного спiвробiтництва у сферi митно! дiяльностi [23].
Завдання координацi! дiяльностi митних органiв рiзних кра!н, надання !м технiчно! допомоги, тдготовки фахiвцiв у сферi
митно! дiяльностi виконуе ВМО, учасницею яко! з 1992 р. е Укра!на [23]. Головною метою ВМО е сприяння пiдвищенню ефективностi дiяльностi митних систем св^у, прискорення свiтового товарооб^у, полегшення перемiщення товарiв i пасажирiв через митнi кордони. Членство у ВМО дае Укра!ш можливiсть реально впливати на формування торгового й митного ктмату у свт шляхом надання сво!х пропозицiй у процес створення актiв (стандартiв, конвенцiй, рекомендацш) цiе! органiзацi!.
Дiяльнiсть ВМО нацшена на унiфiкацiю багатьох митних процедур, що дозволить створити единий мехашзм регулювання митно! справи у свт. Але перед державами багатьох кра!н стоять рiзнi економiчнi завдання, змют яких полягае у формуваннi сприятливих умов бiзнесу, збiльшеннi бюджетних надходжень, розвитку експортного та транзитного потенщалу, залученнi прямих iноземних iнвестицi!. Тому кожна кра!на мае свою систему регулювання господарсько! дiяльностi.
В Укра!ш згiдно iз Законом Укра!ни «Про засади державно! регуляторно! пол^ики» у сферi господарсько! дiяльностi визначено таю регуляторш органи; Верховна Рада Укра!ни, Президент Укра!ни, Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни, Нацiональний банк Укра!ни, Нацiональна рада Укра!ни з питань телебачення i радiомовлення, iнший державний орган, центральний орган виконавчо! влади, Верховна Рада Автономно! Республши Крим, Рада мiнiстрiв Автономно! Республiки Крим, мiсцевий орган виконавчо! влади, орган мюцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого iз зазначених органiв, якщо вщповщно до законодавства ця особа мае повноваження одноосiбно приймати регуляторнi акти. До регуляторних оргашв також належать територiальнi органи центральних оргашв виконавчо! влади, державш спецiалiзованi установи та оргашзацп, некомерцiйнi самовряднi органiзацi!, яю здiйснюють керiвництво й управлiння окремими видами загальнообов'язкового державного соцiального страхування, якщо цi органи, установи та оргашзацп вщповщно до сво!х повноважень приймають регуляторнi акти.
Державний комтет Укра!ни з питань регуляторно! пол^ики та пiдприемництва (Держкомпiдприемництво) е спещально уповноваженим центральним органом виконавчо! влади з питань державно! регуляторно! пол^ики, державно! реестрацп, лiцензування та дозвшьно! системи у сферi господарсько! дiяльностi. Ще у травнi 1991 р. зпдно з Постановою Кабiнету Мшс^в УРСР №12 "Про перелiк мшютерств та iнших центральних органiв управлшня УРСР" було утворено Державний комтет Укра!ни по сприянню малим шдприемствам i пiдприемництву. Для усунення дублювання в робот урядових структур, розвитку й полшшення пiдприемницького середовища, забезпечення координаци дiяльностi щодо формування i здiйснення державно! полiтики у цш сферi згiдно з Указом Президента Укра!ни "Про реформування системи державно! шдтримки тдприемництва" вiд 15 березня 1995 р. було утворено окремий шдроздш Мшютерства економiки Укра!ни на базi Комiтету, а сам Комтет лiквiдовано.
Законом Укра!ни "Про засади державно! регуляторно! пол^ики у сферi господарсько! дiяльностi" визначено особливi функцп та повноваження Комiтету, що направлен на вдосконалення правового регулювання господарських вщносин iз застосуванням технологi! розробки та прийняття регуляторних актiв. Зпдно iз цими повноваженнями та завданнями дiяльнiсть Комiтету визначаеться такими напрямами: прогнозування та створення умов для
розвитку шдприемництва, удосконалення законодавчого регулювання i забезпечення функцп контролю у сферi пiдприeмництва.
План дiяльностi Держкомпiдприeмництва з шдготовки проектiв регуляторних актiв формуеться департаментом стратегiчного планування, iнформацiйного забезпечення та взаемоди з територiями на основi пропозицiй структурних пiдроздiлiв Держкомшдприемництва, якi е розробниками проектiв регуляторних акпв. Держкомпiдприемництво мае право призупиняти рiшення центральних та мiсцевих оргашв виконавчо! влади, що створюють бар'ери для вшьного розвитку пiдприемництва; розглядае скарги на ди органiв лiцензування щодо видачi лiцензiй i приймае вiдповiднi рiшення; запроваджуе ведення Единого державного реестру юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприемцiв, Лщензшного реестру та Реестру дозвiльних документ. Згiдно з Розпорядженням Кабiнету Мшс^в Укра!ни вiд 10.12.2010 р. № 2219-р «Про утворення комiсiй з проведення реоргашзацп та лшвщацп деяких центральних органiв виконавчо! влади» Держкомшдприемництво було лiквiдовано.
Але згiдно з Указом Президента Укра!ни вiд 30 березня 2012 р. №237/2012 «Положення про Державну службу Укра!ни з питань регуляторно! полiтики та розвитку шдприемництва» був вщтворений комiтет у виглядi Державно! служби Укра!ни з питань регуляторно! пол^ики та розвитку шдприемництва (Держшдприемництво Укра!ни). Дiяльнiсть комiтету спрямовуеться i координуеться Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни. Держпiдприемництво Укра!ни входить до системи оргашв виконавчо! влади та забезпечуе реалiзацiю державно! пол^ики у сферi розвитку пiдприемництва, нагляду (контролю) у сферi господарсько! дiяльностi i е спещально уповноваженим органом виконавчо! влади з питань реалiзацi! державно! регуляторно! пол^ики, дозвiльно! системи та лщензування у сферi господарсько! дiяльностi.
Держкомшдприемництво здшснюе регуляторну дiяльнiсть у митнш справi, але в законодавчо-нормативних актах це не зазначено. Дiяльнiсть комтету в регулюваннi митно! справи зводиться до узгодження нормативних актiв.
До основних регуляторних органiв митно! справи зпдно з законодавством Укра!ни належать:
Мшфш - формуе та забезпечуе реалiзацiю митно! полiтики, контролюе здшснення !! Держмитслужбою;
Кабмiн - органiзацiя й забезпечення здшснення зовнiшньоекономiчно! дiяльностi Укра!ни, митно! справи;
Держмитслужба реалiзуе митну полiтику;
Президент Укра!ни пiдписуе закони, тобто легалiзуе законодавчi акти з питань митно! справи;
Митно-тарифна рада (при Мшекономрозвитку) розробляе пропозицш про основнi напрями i засоби реалiзацi! митно-тарифно! полiтики Укра!ни;
Мшютерство охорони здоров'я, Мшютерство екологи та природних ресурсiв, Мшютерство аграрно! полiтики та продовольства, Мiнiстерство культури Укра!ни, Мiнiстерство економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни формують нетарифнi заходи;
Держкомшдприемництво узгоджуе регуляторш акти, яю стосуються митно! справи;
торгово-промисловi палати здiйснюють за дорученням державних оргашв незалежну експертизу проектов нормативно-правових актов з питань економiки, зовнiшньоекономiчних зв'язюв, видають сертифiкати якостi, надають шформащю пiдприемцям.
Единого органу, який вщповщав за формування балансу iнтересiв держави та бiзнесу при здiйсненнi регуляторно! полтоики згiдно з законодавством, не визначено. Держкомшдприемництво та Мшекономрозвитку та торгiвлi не мають достатньо повноважень для координаци дiяльностi всiх оргашв виконавчо! влади для формування балансу штереив.
Слщ зазначити, що в Укра!ш, порiвняно з iншими кра!нами, iснуе достатньо велика кiлькiсть документ для митного оформлення товарiв, необхщних для митного оформлення, що гальмуе здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй. Витрати на оформлення експорту складають 1230 дол. США, для порiвняння - у Польщi аналогiчнi витрати - 884 дол. США. Витрати на оформлення iмпорту в Укра!ш складають 1250 дол. США за контейнер, у Польщi - 884 дол. США (див. таблицю). Крiм того, не юнуе критерив визначення вищезазначеного балансу штерешв.
Таблиця
Характеристика митних процедур у зовтштй торг1вл1 деяких крагн св1ту [19]
Юлькють Юлькють Витрати на Юльюсть Юлькють Витрати на
документ1в, дшв для оформлення докуменив, дшв для оформлення
необхщних митного експорту, як1 митного 1мпорту,
Кра!на для митного оформлення дол. США необхщш оформлення дол. США
оформлення товарш на за контейнер для митного товару на за контейнер
експорту експорт, див оформлення ¡мпорту 1мпорт, дшв
Укра!на 6 31 1230 10 36 1250
Рос1я 8 36 2150 13 36 2150
Польща 5 17 884 5 27 884
Латв1я 6 13 900 6 12 700
Китай 5 12 886 8 25 900
Гнд1я 5 14 986 11 21 960
Канада 3 9 950 7 23 800
Австрашя 3 11 750 9 26 750
Япошя 2 14 800 9 20 850
Бразил1я 4 15 1300 6 26 950
Мексика 4 17 1200 11 27 1200
Аргентина 5 21 1140 12 31 890
США 2 7 900 5 17 1100
Гндонез1я 5 17 870 7 21 1250
Туреччина 3 14 900 4 19 1300
В'етнам 5 6 1000 9 23 700
Президентом Укра!ни 20 кв^ня 2012 р. було шдписано новий Митний кодекс Укра!ни, який мютить багато змш стосовно регулювання митно! справи. Так, кiнцеву мету митно! пол^ики Укра!ни (ст. 5 МКУ) визначено як забезпечення нащональних митних штереив i безпеки Укра!ни, регулювання зовшшньо! торгiвлi й захист внутрiшнього ринку, розвиток нащонально! економiки та И iнтеграцiю до св^ово! економiки, наповнення Державного бюджету.
МКУ визначив (ст. 7), що митш iнтереси Укра!ни — це И нацiональнi штереси, забезпечення та реалiзацiя яких досягаються шляхом здiйснення державно! митно! справи, митна безпека — це стан захищеност митних штереив Укра!ни. Щц забезпеченням митно! безпеки можна розум^и впровадження в митнiй справi сукупност засобiв, здатних протидiяти внутрiшнiм i зовнiшнiм загрозам та викликам у сферi митних економiчних вiдносин; забезпечити можливють досягнення необхiдного рiвня захищеноси, надiйностi й усталеностi митно! служби шляхом створення ефективного регуляторного органiзацiйно-економiчного механiзму [23].
Митнi iнтереси держави слщ визначати поточним станом зовнiшньоекономiчних вiдносин, ступенем реалiзацi! установлених стратепчних орieнтирiв соцiально-економiчного розвитку, задоволенням матерiальних потреб громадян i ступенем захисту культурного середовища держави. Пiд митними штересами держави слiд розумiти специфiчнi нацiональнi iнтереси держави, забезпечення та реалiзацiя яких досягаються провадженням митно! справи.
П. Пашко визначае три групи життево важливих нацiональних штерешв, недотримання яких негайно призведе до загрози нацiональним iнтересам (I група - життево важлив^, може заподiяти збиткiв, що зрештою вплине на життево важливi iнтереси (II група - важлив^, може заподiяти збиткiв, що суттево вплине на життево важливi iнтереси (III група -перифершш) [23].
Категорiя «митний штерес» дуже важлива для розумшня сутностi тих подiй, явищ i процесiв, якi вiдбуваються у сферi мiжнародних вiдносин. В основi штересу лежать об'ективнi потреби, потреби суб'екта або сощально! спiльноти, обумовленi економiчною, соцiальною, полiтичною та iншими ситуащями, у яких вони знаходяться. Зпдно iз Законом Укра!ни «Про нащональну безпеку» нацiональнi iнтереси - життево важливi матерiальнi, iнтелектуальнi та духовш цiнностi Укра!нського народу як ношя суверенiтету i единого джерела влади в Укра!нi, визначальнi потреби суспшьства i держави, реалiзацiя яких гарантуе державний суверештет Укра!ни та !! прогресивний розвиток. Нацiональнi
iнтереси - штегральний вираз iнтересiв усiх члешв суспiльства, що реалiзуються через пол^ичну систему вiдповiдно! держави як компромю у поеднаннi запитiв кожно! людини i суспiльства загалом, але i помилково зрозумiлий iнтерес. Тому на цш основi можна узагальнити систему взаемоди суб'ектiв, об'ектiв та складових впливу нацiональних iнтересiв.
Поняття «митш iнтереси» формуеться саме в системi нацiональних iнтересiв. П. Пашко зазначае, що визначення митних штерешв мае грунтуватися на врахуваннi таких чинниюв: сукупностi економiчних iнтересiв;
сукупност цiлей на конкретному етапi здшснення митно! полтоики; поточному станi зовнiшньоекономiчно! та митно! безпеки; сукупностi юнуючих на цей час зовнiшнiх i внутрiшнiх загроз.
Проте при формуванш митного iнтересу мають перетинатися потреби держави та суб'екпв зовнiшньоекономiчно! дiяльностi. Збалансування iнтересiв цих двох сторш призведе до активiзацi! зовнiшньоекономiчних операцш за рахунок створення сприятливих умов для введення бiзнесу. Основнi чинники, що визначають митш штереси, необхщно доповнити збалансованим iнтересом пiдприемцiв та уряду.
Для створення мехашзму регулювання митно! справи в напрямi забезпечення митних штерешв доцiльно визначити складовi механiзму забезпечення. По-перше - це об'екти митно! безпеки (або стану захищеносп митних штерешв). До них можно вщнести такi: людина i громадянин - !х iнтереси у процес здiйснення митно! справи (захищеносп вщ небезпечних товарiв, розвиток експортного потенщалу, вiдповiднiсть митних процедур вимогам суспшьства та мiжнароднiй спiльноти, приведення стану митно-тарифного регулювання вiдповiдно до вимог суспшьства та штерешв уряду); суспшьство - його стан та юторичш, iнтелектуальнi та матерiальнi щнносп, iнформацiйне i навколишне природне середовище i природнi ресурси; держава - стан нацюнально! безпеки та бюджетш надходження вiд здiйснення митно! справи. По-друге, до суб'екпв забезпечення митних штерешв можна вiднести: Президента Укра!ни; Верховну Раду Укра!ни; Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни; Мiнiстерство фiнансiв;
Мiнiстерство економiчного розвитку та торгiвлi; Державну митну службу Укра!ни;
Державний комтет з пiдприемництва та регуляторно! пол^ики; торгово-промисловi палати; суди загально! юрисдикцп; Прокуратуру Укра!ни;
Збройнi сили Укра!ни, Службу безпеки Укра!ни, Службу зовнiшньо! розвiдки Укра!ни, Державну прикордонну службу Укра!ни.
Вiдповiдальним за визначення прiоритетiв забезпечення
митних штерешв доцiльно визначити Мшютерство економiчного розвитку та торгiвлi, яке буде вщповщно до чинникiв, яю впливають на митнi iнтереси (головним iз чинникiв е збалансування штерешв держави та бiзнесу), приводити у вщповщшсть до вимог держави та суспшьства, мiжнародно! спiльноти складовi митно! справи, розробляти проекти законiв та постанов у сферi регулювання процешв, якi нацiленi на забезпечення митних штерешв та плани роботи, яю скоординують дiяльнiсть Мiнфiну, Дежкомпiдприемництва, Державно! митно! служби, митно-тарифно! ради, торгово-промислових палат, Служби безпеки Укра!ни, Служби зовнiшньо! розвiдки Укра!ни, Державно! прикордонно! служби Укра!ни в регулюванш здiйснення митно! справи в напрямi забезпечення митних iнтересiв.
Серед принцишв забезпечення митних iнтересiв можна визначити таю: верховенство права;
збалансування штереав держави та бiзнесу; розвиток транзитного потенцiалу;
прюритет договiрних засобiв у розв'язаннi конфлш^в iнтересiв при здiйсненнi митно! справи;
своечаснють i адекватнiсть заходiв захисту митних штерешв;
чiтке розмежування повноважень i взаемодiя органiв державно! влади в забезпеченш митно! безпеки.
Вибiр конкретних засобiв i шляхiв забезпечення митних штерешв Укра!ни обумовлено необхiднiстю своечасного вжиття заходiв, адекватних характеру i масштабам загроз митним штересам.
Серед прюрите^в митних iнтересiв можна визначити таю:
штегращя Укра!ни у европейський пол^ичний, економiчний, правовий простiр;
розвиток мiжнародних вщносин у сферi митно1 справи з iншими державами св^у в штересах Украши;
наближення митного законодавства до мiжнародних вимог, але з урахування нацiональних iнтересiв;
заохочення прямих iноземних iнвестицiй; спрощення митних процедур вщповщно до вимог ВМО;
формування стимyлiв та обмежень здшснення митно1 справи вiдповiдно до вимог держави та бiзнесy з метою активiзацiï зовнiшньоекономiчних операцiй, збiльшення бюджетних надходжень;
розвиток експортного потенцiалy;
активiзацiя зовнiшньоекономiчних операцiй iз давальницькою сировинною; прискорення товарообiгy й пасажиропотоку через митний кордон; своечасне й повне стягнення податкiв i митних зборiв;
ефективна оргашзащя боротьби з контрабандою й порушеннями митних правил та оперативного запобшання 1'м (у тому чи^ попередження та вiдвернення правопорушень);
забезпечення виконання зобов'язань, передбачених мiжнародними договорами Украши з питань державноï митноï справи, укладеними вiдповiдно до закону;
забезпечення конфщенцшносп iнформацiï щодо суб'екпв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi та ïx дiяльностi;
створення системи обмiнy документами й шформащею (у тому числi електронною) з iншими державними органами;
упровадження, розвиток i теxнiчне супроводження сучасних шформацшних, телекомyнiкацiйниx та iнформацiйно-телекомyнiкацiйниx систем i технологш у державнiй митнш справi, якi сyмiснi з аналопчними системами iншиx краïн;
контроль за дотриманням правил перемiщення валютних цшностей через митний кордон Украïни;
недопущення ввезення на територiю держави неяюсних товарiв, використання i споживання яких становить небезпеку для здоров'я населення;
створення умов для активiзацiï розвитку економiчниx сyб'ектiв, вiтчизняного науково-теxнiчного й шновацшного потенцiалiв, пiдвищення конкyрентоспроможностi нацiональноï економiки;
заохочення пiдприемств до ефективного зовнiшньоекономiчного спiвробiтництва; забезпечення збалансованостi структури зовнiшньоï торгiвлi шляхом застосування прийнятих у мiжнароднiй практицi заxодiв, що шдвищить експортний потенцiал, задовольнить потреби внутршнього ринку, захистить вiтчизняниx товаровиробниюв;
сприяння захисту прав iнтелектyальноï власносп, ужиття заxодiв щодо запобiгання перемщенню через митний кордон Украши товарiв iз порушеннями охоронюваних законом прав штелектуально1' власностi;
установлення достовiрностi сертифша^в про походження товарiв з Украши; недопущення ввезення продукци низького морально-етичного змiстy, зокрема тако1', що пропагуе мiжнацiональнi конфлiкти, сепаратизм; розбудова митного кордону тощо.
Недостатне врахування загроз i нехтування ними призводять до зниження темпiв зростання нацiональноï економши, зупинення виробництва, втрат бюджету, втрати транзитно1' привабливостi Украши, незважаючи на ïï вигiдне географiчне розташування, до втрати зовнiшньоекономiчниx переваг, ввезення неяюсних товарiв, використання i споживання яких загрожують здоров'ю та безпецi населення, до неконтрольованого вивезення стратегiчно важливих товарiв з територiï Украши, ввезення продукци низького морально-етичного змюту, зокрема тако1', що пропагуе мiжнацiональнi сутички, сепаратизм тощо.
Митнi загрози е результатом суперечностей, що мають мюце й формуються в самому суспшьств^ зовнiшньоекономiчниx сферах i видах, пол^ичних та економiчниx вiдносинаx, регiонаx, у природних та iншиx явищах тощо, тому нагальною е потреба виявлення причин цих суперечностей для ïx попередження та досягнення стану безпеки. Причини небезпеки — це суперечносп, яю призводять до загроз i результати прояву яких набувають яюсно суттевого характеру.
Законом Укра1'ни «Про основи нащонально1' безпеки Укра1'ни» визначено низку чинниюв, що дiють у сферi зовнiшнix економiчниx зв'язкiв i е загрозою нащональнш безпецi Украши, зокрема:
критичну залежшсть нацiональноï економiки вiд кон'юнктури зовнiшнiх ринкiв, низькi темпи розширення внутрiшнього ринку;
нерацiональну структуру експорту — з переважно сировинним характером i низькою питомою вагою продукци з високою часткою доданоï вартосп;
велику боргову залежнiсть держави, критичш обсяги державних боргiв - зовшшнього та внутрiшнього;
небезпечне для економiчноï незалежностi Украïни зростання частки шоземного капiталу у стратегiчних галузях економши.
Джерелами митноï небезпеки можуть бути:
спонтаншсть природних процесiв i явищ, стихiйнi лиха, якi унеможливлюють належний перебiг процесiв зовнiшньоекономiчних вiдносин;
випадковють (наприклад, як чинник суб'ективного ненадежного здшснення митних процедур);
наявнiсть протиборчих тенденцiй, зiткнення суперечливих iнтересiв (вщ воен до конкуренцiï мiж суб'ектами зовнiшньоекономiчноï дiяльностi);
iмовiрнiсний характер науково-техшчного прогресу з його, наприклад, впливом на сучасш техшчш засоби митного контролю;
неможливють однозначного пiзнання об'екта, неповнота й недостовiрнiсть iнформацiï про нього - явище, актуальне для митних оргашв, якi не мають права на провадження оперативно-розшуково1' дiяльностi, а iнформацiю про суб'екта зовнiшньоекономiчноï дiяльностi отримують вiд самого суб'екта;
обмеженють i недостатнiсть ресуршв (чисельнiсть митних органiв протягом останнього часу зменшуеться, а iнтенсивнiсть експортно^мпортних операцiй зростае з року на рж);
вiдносна обмеженiсть свiдомоï дiяльностi людини, розбiжнiсть у соцiально-характерних мшро^матах, свiтоглядах та традицiях для пращвниюв рiзних митниць, розташованих по всш територiï Украши;
незбадансованiсть основних компонента господарського та управлiнського механiзмiв митно1' служби, що пiдтверджуеться частими реоргашзащями системи.
Небезпеку можна трактувати як суттевий ризик, виникнення якого е високо ймовiрним. Тодi митна небезпека — об'ективно юнуюча можливiсть негативного впливу на стан митно1' безпеки, а ïï джерело — це сукупшсть реальних або потенцiйних економiчних, полiтичних, техногенних та природних умов i явищ, 1'х властивостей i суперечностей, дш i намiрiв певних суб'ектiв митних економiчних вiдносин, яка мютить у собi та створюе (у рiзному поеднаннi) ризиковi ситуаци, що сприяють виникненню намiрiв перемщення товарiв i транспортних засобiв на територда держави шляхом економiчного й митного шахрайства, прояву деструктивних властивостей регуляторного шструменту органiзацiï та забезпечення митно1' дiяльностi, а також шших митних небезпек. А митний ризик — це кшьюсна величина митного виклику у виглядi визначено1' оцшки чи ймовiрностi реадiзацiï дiючоï або потенцшно1' митно1' загрози з погляду усвщомлено1' можливостi виникнення митно1' шкоди, при цьому ймовiрнiсть реалiзацiï загрози мае збалансовано розраховуватися на пiдставi комплексно!' оцiнки показникiв iмовiрностi реалiзацiï конкретно!' загрози як у зовшшньому, так i у внутрiшньому середовищ^
Ризик може бути також наслщком вiдповiдного рiшення й завжди пов'язаний iз суб'ектом, який не тшьки здiйснюе вибiр, але й оцшюе ймовiрнiсть можливих подiй i пов'язаних iз ними втрат.
Суб'ектами в цьому разi можуть виступати i Кабшет Мiнiстрiв Укра1ни, i Мiнiстерство фшаншв Укра1ни, i адмiнiстрацiя Митноï служби Украши, яю приймають рiшення з питань державноï стратегiï розвитку галуз^ а також той, хто в правi оцiнювати ймовiрнiсть настання можливих подш у зв'язку з виникненнями тих чи шших ризикованих ситуацш (реалiзацiï подiй, загроз, викликiв) i пов'язаноï з ними шкоди держава
Структурно-логiчна схема реадiзацiï концепцiï митних штерешв повинна мати високий рiвень оперативностi реагування та простоту взаемозв'язюв у системi (рис. 2).
Суб'екти реал ¡за uiï митних iHiepeciß
Мпнетеретво еконожчного роз витку i ropria.ii У крапп i
1
Кабшет MiHicTpiB Украши; MiHicTepcTBO фiнансiв;
Державний ком1тет з шдприемництва та регуляторно)* пол1тики; торгово-промислов! палати; Прокуратура Украши; 36ройн1 сили Украши, Служба безпеки Украши, Служба зовншньо)* розвщки Украши, Державна прикордонна служба Украши
Коордн
¡н хмйльносп для мбешечеин:
Мити их iiiTcpetiu
Аншпз та ощнка результат ¡в д1яльност!
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБИ УКРАШИ
h
71
Реал ¡за цш mhthoï справи
порядок I умови перемпцення товарш через мнтпин кордон Украши
процедур« митного контролю та оформления, лщензування заходи тарифного \ нетарифного регулювання адм¡шстрування митних платеж! в
правила введения УкрахнськоК класнфшшн товара зовшшньоеконом 1чно1 дшльносп
план та шляхи реагнзаш заходив щодо запоб!гання та протидш контрабанду боротьба з порушеннямн мнтннх правил, оргашзашя, забезпечення д1яльност! мнтннх орган ¡в та шин заходи
Об'скти митних iHTepeciB в УкраШ
Рис. 2. Структурно-лог1чна схема реал1зацп концепцИ' митних штереЫв, (авторська
розробка)
Висновки. Отже, сучасш глобальш процеси не вщбуваються хаотично, а е керованими та оргашзованими, що стосуетъся й митно! справи. На формування митно! справи впливають таю глобальш шститути, як СОТ, МВФ, ВМО. У процесi свое! мiжнароднiй спiвпрацi Укра!на позицiонуе себе як держава, яка прагне до евроштеграци. GC очшуе, що Укра!на здiйснюватиме поступову адаптащю на основi принципу «найкращого зусилля» або для забезпечення повно! вщповщносп свого законодавства положенням ММК, що е умовою приеднання до кра!н GC, але не е гараниею такого приеднання. У GC юнуе едина пол^ика регуляторно! дiялъностi в шдприемницько! дiяльностi. У бiлъшостi кра!н вiдповiдалъним за регуляторну дiялънiстъ е Мшютерство економiчних справ i/або Мшютерство промисловостi й торгiвлi. Задля розширення дiлового спiвробiтництва мiж пiдприемствами на початку 80-х роюв було створено Бюро з питань зближення шдприемств, яке мае сво! представництва не лише у кра!нах GC, але й у 20 шших кра!нах св^у. Украïнi також доцiлъно використовувати дану практику регуляторно! дiяльностi.
Проте перед державами багатьох кра!н стоять рiзнi економiчнi завдання, змiст яких полягае у формування сприятливих умов бiзнесу, збiлъшеннi бюджетних надходжень, розвитку експортного та транзитного потенщалу, залучення прямих iноземних iнвестицiï та ш Тому кожна кра!на мае свою систему регулювання господарсько! дiяльностi, шдгрунтям яко! е забезпечення нацiоналъноï безпеки. Единого органу, який вiдповiдав за формування балансу штерешв держави та бiзнесу при здiйсненнi регуляторно! пол^ики згiдно iз законодавством, не визначено. Держкомшдприемництво та Мiнекономрозвитку та торгiвлi не мають достатньо повноважень для координаци дiялъностi всiх органiв виконавчо! влади для формування балансу штерешв.
З 1 червня 2012 р. набув чинносп новий Митний кодекс Укра!ни, у якому юнцевою метою митно! пол^ики Укра!ни (ст. 5 МКУ) визначено забезпечення нацюнальних митних штереав i безпеки Укра!ни, регулювання зовшшньо! торгiвлi й захист внутршнього ринку, розвиток нацiоналъноï економiки та !! iнтеграцiю до свiтовоï економши, наповнення Державного бюджету. Тобто категорiя «митний штерес» дозволить узагальнити та скоординувати дiялънiстъ державних органiв у напрямi регуляторно! дiялъностi в митнш справi. Серед складових елементiв концепци
забезпечення митних штерешв можна визначити: суб'екпв забезпечення митних штерешв (Президента Украши; Верховна Рада Украши; Кабшет MimcrpiB Украши; Мiнiстерство фiнансiв; Мiнiстерство економiчного розвитку та торгiвлi; Державна митна служба Украши; Державний комтет з шдприемництва та регуляторно! полiтики; торгово-промисловi палати; суди загально! юрисдикцiï; Прокуратура Украши; Збройш сили Украши, Служба безпеки Украши, Служба зовшшньо1 розвщки Украïни, Державна прикордонна служба Украши; об'екти (до них можна вщнести такi: людина i громадянин - ix iнтереси у процесi здiйснення митноï справи; суспiльство
- його стан та юторичш, iнтелектуальнi та матерiальнi цiнностi, iнформацiйне i навколишне природне середовище i природнi ресурси; держава - стан нацiональноï безпеки та бюджетш надходження вiд здшснення митноï справи).
Вiдповiдальним за визначення прiоритетiв забезпечення
митних iнтересiв доцшьно визначити Мiнiстерство економiчного розвитку та торпвл^ яке буде вiдповiдно до чинниюв, якi впливають на митш штереси, приводити у вiдповiднiсть до вимог держави та суспшьства, мiжнародноï спшьноти складовi митноï справи. Головним iз чинникiв, якi впливають на митш штереси, е збалансування штереав держави та бiзнесу.
Для забезпечення митних штерешв необxiдно розробити законопроект «Закон Украши про митну безпеку», у якому ч^ко визначити об'ект, суб'ект, принципи, критери забезпечення митних штерешв, прiоритети митно1' безпеки, митш загрози та небезпеки, контроль за здшсненням забезпечення митно1' безпеки (аналопчний Закону Украши «Про нацiональну безпеку»). Розробка концепци забезпечення митно1' безпеки та формування вiдповiдноï законодавчо1' бази дозволить сформувати й забезпечити митш штереси, держави з врахуванням штерешв уряду та бiзнесу, мiжнародниx домовленостей i шляxiв подальшо1' iнтеграцiï.
Л^ература
1. Бакаева О.Ю. Таможенно-правовая политика Российской Федерации. Концептуальне подходы / О.Ю. Бакаева // Таможенное дело. - 2007. - № 1. - С. 2-4.
2. Бережнюк 1.Г. Митне регулювання Украши: нацюнальш та мiжнароднi аспекти / 1.Г. Бережнюк. - Дшпропетровськ: Академiя митно1' служби Украши, 2009. - 453 с.
3. Березний А.В. Проблеми забезпечення економiчноï безпеки / А.В. Березний // Украша-НАТО. - 2005. - № 5 (9). - С. 5-13.
4. Нащональна безпека Украши. 1994-1996 рр. [Електронний ресурс] / тд. ред. О.Ф. Белова, 1.Ф. Бшька, С.1. Пирiжкова, М.Л. Рубанця. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ book/otch/roz 15 .htm.
5. Бойко G.I. Методи i моделi просторового розвитку територiально-виробничиx систем / G.I. Бойко; 1РД НАН Украши. - Львiв, 2007. - 212 с.
6. Ванин М. Таможенная политика: проблемы и перспективы / М. Ванин // Таможня. - 2000.
- № 11.
7. Войцещук А.Д. Митна пол^ика: Фюкально-регулюючий аспект / А.Д. Войцещук, I.O. 1ващук. - К.: В-во ТОВ ВД «Мануфактура», 2005. - 160 с.
8. Комментарий к Таможенному кодексу Российской Федерации / Общая редакция и вступительная статья Заместителя Председателя ГТКРФ В.А. Максимцева, д.ю.н., поф. Б.Н. Габричидзе. - М.: Изд. группа ИНФРА, НОРМА, 1997. - 496 с.
9. Геець В.М. Нестабшьшсть та економiчне зростання / В.М. Геець. - К.: 1н-т екон. прогнозув., 2000. - 344 с.
10. Гойчук О.1. Податкова безпека: Структура, рiвнi та критери забезпечення / О.1. Гойчук // Актуальш проблеми економши. - 2003. - № 12 (30). - С. 119-129.
11. Гончаренко О.М. Методолопчш розробки ново1' редакцп концепци нацюнально1' безпеки Украши [Електронний ресурс] / О.М. Гончаренко, Е.М. Лисицин. - К.: Н1СД, 2001. - (Серiя «Нащональна безпека»). - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ book/Goncz/index.htm.
12. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi: шдручник / О.П. Грабельник. - К.: Центр навч. лгг., 2005. - 696 с.
13. Гречишников С. СУР: проверка практикой / С. Гречишников, В. Дурова // Таможня. -2006.-№3 (146).-С. 16-21.
14. Evans, Graham and Jeffrey Newnham «Security» in Dictionary of International Relations. -London: Penguin Books, 1998. - Р. 490-491.
15. Gгоров О.Б. Коментар Дисциплшарного статуту митно1' служби Украши / О.Б. Gгоров, М.В. Мельник, А.Ю. Будаков. - К.: Панорама, 2006. - 232 с.
16. Конкурентоспроможшсть економши Укра1ни в умовах глобалiзащl / [Я.А. Жалiло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белiнська та ш.]; за ред. Я.А. Жалiла. - К.: Н1СД, 2005. - 388 с.
17. Задоя А.А. Макроэкономика: учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. / А.А. Задоя, Ю.Е. Петруня. - К.: О-во «Знання», КОО, 2008. - 381 с. - (Высшее образование ХХ1 века).
18. Ювалов С. Митна справа та нащональна безпека / С. Ювалов, Б. Кормич // Митна справа. -2001.-№4.-С. 3-16.
19. Мартинюк В.П. Митна система та економiчна безпека держави: теорiя i методологiя: моногр. / В.П Мартинюк. - Тернотль: Астон, 2010. - 256 с.
20. Trade in goods, by main world traders - [tet00018]; Imports in million of ECU/EURO [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/refreshTableAction.do;jsessionid=9ea7974b30dde75c3b71759b4127 ba9df9bb4e3fbe01.e34SbxiPb3uSb40Lb34LaxqRb30Ne0?tab=table&plugin=1&pcode=tet00018&langua ge=en.
21. Досвщ кра1н GC у сферi державного регулювання розвитку iнфраструктури пiдтримки малого i середнього пiдприeмництва [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.academia.org.ua/?p= 976.
22. Угода про асощащю мiж Укра1ною та GC [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zoda.gov.ua/article/1432/ugoda-pro-asotsiatsiju-mizh-ukrajinoju-ta-jes.html.
23. «Митний кодекс Украши» / Коментар до ст. 6 П.В. Пашка. - Одеса: Пласке, 2012. - 280 с. - Сер. книг: «Митна справа в Укра!ш»).
24. План дш Украша^С [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://esbs.kiev.ua/uk/spivpracya-mizh-ukrayinoyu-ta-yes/plan-diiy-ukrayina-yes.
НадШшла до редакцП 18.08.2012 р.
