CC BY
42
аци на мюцях з метою економiчного розвитку та укршлення нащонально! безпеки держави та шдвищення добробуту населення.
Лггература
1. Закон УкраТни вщ 18.10.2005 № 2982-4 "Про основш засади державно! аграрно! по-л1тики на перюд до 2015 р." // Вщомосп верховно! Ради Укра!ни. - 2006. - 31. - С. 17.
2. Людський розвиток регюшв Украши: методика ощнки 1 сучасний стан / Е.М. Л1ба-нова та ш. - К., 2002. - 110 с.
3. Статистичний щор1чник ТернопшьськоТ обласп за 2006 рш. - Тернопшь : Головне управлшня статистики Тернопшьсько! обласп, 2007. - 445 с.
4. Статистичний щор1чник Льв1всько! обласп за 2006 рш. - Льв1в : Головне управлш-ня статистики у Льв1вськш обласп, 2007. - Ч. 2. - 341 с.
5. Статистичний щор1чник 1вано-Франювсько! обласп за 2006 рш. - 1вано-Франювськ : Головне управлшня статистики в 1вано-Франювськш области, 2007. - 501 с.
УДК 330.101.5 Доц. О.П. Жук, канд. екон. наук -
Львiвський НУ ím. 1вана Франка
ПРОЦЕСИ ТРАНСНАЦЮНАЛВАЦП НА СУЧАСНОМУ М1ЖНАРОДНОМУ РИНКУ
Розглянуто особливост функцюнування транснацюнальних корпорацiй (ТНК) як головних суб'екпв сучасного мiжнародного 6Í3Hecy. Значну увагу акцентовано на теоретичних аспектах аналiзy дiяльностi й yправлiння ТНК. Узагальнено результати функцюнування ТНК, проблеми i перспективи !хньо! подальшо! глобально! експансп.
Ключов1 слова: глобалiзацiя, транснацiональна корпоращя, мiжнародний ри-нок, мiжнародний бiзнес, iнтеграцiя, нацiональна економiка.
Assoc. prof. O.P. Zuk - Lviv NU named after Ivan Franko Processes of transnacionalizacion at the modern international market
In the article the features of functioning of multinational corporations (MNC) are considered as main subjects of modern international business. Considerable attention is accented on the theoretical aspects of analysis of activity and management of MNC. The results of functioning of MNC, problem and prospect of their subsequent global expansion are generalized.
Keywords: globalization, multinational corporation, international market, international business, integration, national economy.
Сучасна свггова економжа набирае дедат бшьше ознак едино! цшс-но! системи та функцюнуе вщповщно до единих закошв i принцишв розвитку. Минулого року свгг вщзначив двадцятип'ятир1чний ювшей термшу "гло-башзащя", який вперше з'явився у 1983 р. у статт "Глобашзащя ринюв" про-фесора Гарвардського ушверситету Т. Левгга. В1дтод1 глобал1защя, як про-цес, не лише значно змшила свгг, але й сама зазнала певно! трансформаци та поламала багато стереотишв.
На думку багатьох дослщниюв, зокрема, академжа Ю. Пахомова, за-хщноор1ентована модель глобал1заци в1дходить у минуле, натомють сьогодш схщт кра!ни беруть на себе функци свггосистемного ядра [2, с. 26]. У сучас-нш глобал1зованш економщ1 актив1зуеться д1я багатьох чинниюв, як не вра-ховують традицшш макроеконом1чш модел1 розвитку б1знесу, зокрема, поль тичну стабшьшсть, квал1фжацда робочо! сили, умови лщерства, сумщення
корпоративно! культури та нащональних культур краш поширення бiзнесу тощо. Процеси глобалiзащl у сучасному свт е об'ектом багатьох суперечок: для 1хтх прибiчникiв вони пов'язуються iз пiдвищенням рiвня життя, а для противникiв - поглибленням прiрви мiж бiдними та багатими.
Наша держава, зважаючи на 11 ресурсний та економiчний потенцiал, великий ринок збуту i специфiчне геопол^ичне розташування, не може зали-шатися осторонь зазначених процесiв. Тому для украшсько! економiки, зок-рема, для тих 11 суб,ектiв, що беруть активну участь у мiжнародному бiзнесi, важливим е розумiння основних проблем i можливостей, якi несе зi собою глобалiзацiя, а також формування ефективних механiзмiв використання гло-башзацшних процесiв з метою розвитку та посилення власних конкурентних переваг на мiжнародному ринку.
Проблемам глобалiзацii, як незворотному та об'ективному процесу в сучасному свтi, присвячено багато наукових публжацт як украшських, так i зарубiжних учених та практиюв. Це, зокрема, дослщження А. Гальчинського, Ю. Макогона, В. Новицького, Ю. Пахомова, В. Рокоч^ С. Соколенка, В. Са-мофалова, А. Фiлiпенка та шших. Вiдомими в цiй сферi е працi таких зару-бiжних дослiдникiв, як Ч. Гiл, Д. Дешелс, Дж. Майер, Л. Радеба, Д. Сорос, Д. Спглщ. Рiзним аспектам глобалiзацiйних процесiв i проблемам розвитку мiжнародного бiзнесу в епоху глобашзацп сьогоднi присвячують науково-практичш конференци та семiнари, круглi столи i науковi дослiдження, спе-щальш репортажi й прес-конференци.
Незважаючи на значну тльтсть наукових публжацШ у цш сфер^ на наше переконання, проблематика розвитку мiжнародного бiзнесу в епоху ак-тивних глобалiзацiйних процеЫв потребуе подальших поглиблених досль джень, результати яких повинш донести та застосувати активш учасники цих процеЫв в УкраАт.
Зважаючи на зазначене вище, метою написання нашоi статтi е дос-лiдження сутностi i особливостей функцiонування транснацiональних корпо-рацш (ТНК) як головних суб,ектiв господарювання сучасного мiжнародного бiзнесу, визначення та аналiз можливостей i загроз, як несе глобалiзацiя через транснацiоналiзацiю бiзнес-процесiв як для нацiональних економж зага-лом, так i для окремих суб'еклв господарювання.
В основi процесiв економiчноl глобалiзацil лежить дiяльнiсть ТНК, ек-спансiя яких е одним iз феноменiв друго! половини ХХ ст., першi ж ТНК з'явилися ще у 2-й пол. Х1Х ст. За певними даними, першють тримае компа-нiя "Зшгер" або компанiя "Стандарт Ойлiм Джона Рокфеллера (нафтогазова галузь). Сьогоднi у свт налiчують понад 65 тис. ТНК (за шшими оцiнками -70 тис.), яю контролюють бшьш нiж 850 тис. афiлiйованих зарубiжних ком-панiй, в яких працюе понад 74 млн осiб [4, с. 1; 3, с. 47]. 1хня дiяльнiсть охоп-люе близько 40 % свггового промислового виробництва та 50 % мiжнародноl торпвл^ 80 % - усiх патенлв, лiцензiй та ноу-хау свiту. Сьогодш 500 найпо-тужнiших ТНК реалiзують 80 % уЫеА виготовлено! у свт продукцп електро-нiки та хiмil, 95 % - фармацевтики, 76 % - продукцп машинобудування. 85 ТНК контролюють 70 % уЫх шоземних iнвестицiй.
КраАнами походження материнських компанш 90 % ТНК е США, краАни GC та деякi краАни пiвденно-схiдноi Ази, а першу десятку найпотужнiших ТНК свггу становлять здебiльшого американськi компани. Найбiльшi ТНК CBiTy, такi як General Motors, Ford, IBM, Royal Dutch Shell, Exxon Mobil, General Electric, British Petroleum, Microsoft володшть коштами, сума яких пере-вищуе обсяг нацюнального доходу багатьох суверенних держав, а мiжнарод-ний характер операцш ставить Ах практично поза контролем нащональних ор-гашв влади.
Пiд ТНК розумiють велике об'еднання, яке використовуе у своАй гос-подарськiй дiяльностi мiжнародний шдхщ i передбачае формування та розви-ток мiжнародного виробничо-збутового, торговельного та фшансового комплексу з единим центром ухвалення рiшень у краАш базування та з фiлiалами, представництвами i дочiрнiми компанiями в шших краАнах [3, с. 46]. За виз-наченням ООН, ТНК - це шдприемства, що е власниками, або такими, що по-ширюють виробництво товарiв i послуг за межами краАни, в якiй вони базу-ються (хоча б 2 краАни). За визначенням Гарвардського ушверситету до ТНК належать лише компани, яю мають понад 6 закордонних дочiрнiх фiрм.
Починаючи з перших дослщжень сутностi ТНК, вченi не можуть дшти до загальноА згоди щодо питання про кiлькiсть краАн перебування фшш ТНК, що дозволило б квалiфiкувати фiрму як транснацюнальну. Тому, поряд iз чисто кшьюсними вимiрами транснацiональноi дiяльностi, стали висуватись й iншi критерii визначення ТНК, зокрема, проблема власност та ii розподiлу, проблема управлiння, чисельнiсть зайнятих, склад вищого керiвництва тощо. З позицн теорii мiжнародних вiдносин, важливим критерiем транснацюналь зацii фiрми е ii орiентацiя на участь у дiяльностi, що мае всесвгтньо-систем-ний розмах, який важко виразити яюсними чи кшьюсними показниками. Особливютю оргашзування управлiння ТНК е поеднання централiзованого керiвництва з певною самостiйнiстю структурних шдроздшв, що входять до неА та розмiщенi в рiзних краАнах. Отже, хоч транснацюнальний характер дь яльностi ТНК давно перейшов iз суто економiчноi площини i сьогодш передбачае вирiшення багатьох сощальних i полiтичних проблеми, переважна бшьшють наукових дослiджень функцiонування ТНК носить переважно еко-номiчний характер.
Узагальнивши найпоширенiшi теоретичнi пiдходи щодо визначення ТНК, можна стверджувати, що для вщнесення корпорацш до транснацюналь-них зазвичай використовують такi критерii:
• юльшсть краАн, у яких фуикцюиуе корпорац1я (мшмум становить ввд 2 до 6);
• визначено мшмальну кшьшсть краАн, в яких розмщет виробнич1 потужиос-т корпораци;
• певний розм1р, якого досягла корпорация (за обсягами риишв, продажу, кшь-юстю пращвиишв, iивестицiй тощо);
• мшмум частки iиоземиих операцiй у доходах чи продажах корпорацй (зазвичай, 25 %);
• володшня не менш як 25 % акцш голосуваиия у трьох або б^ше краАнах;
• iитериацiоиальиий склад персоналу та вищого керiвництва.
Для оцшки рiвня транснацiоналiзацii корпорацii використовують так званий шдекс транснацiоналiзацii, що е середшм значениям таких трьох по-
казниюв: вщношення зарубiжних активiв до загального обсягу aKraBiB; зару-бiжних продаж до загального обсягу продаж; чисельност иращвниюв за кордоном до загально! чисельностi зайнятих у кориораци. За даними мiжнaрод-но! оргашзаци ЮНКТАД, до нaйпотужнiших ТНК свiту, за рiвнем транснащ-онaлiзaцil aктивiв, продaжiв i кiлькостi зайнятих за кордоном, належать Vodafone Group, British Petroleum, Exxon-Mobil, Royal Dutch| Shell, General Electric та iншi [3, с. 49].
До характерних ознак дiяльностi ТНК на мiжнaродному ринку вщно-
сять:
1. Геогрaфiчну диверсифшащя виробництва на свгтовому рiвнi. neBni ТНК функщонують бiльш нiж у 100 крашах свiту. При цьому обсяг виробництва закордонних фiлiй ТНК перевищуе обсяг експорту краш 1хнього по-ходження. У багатьох ТНК досить висока питома вага зайнятих на тд-приемствах, розташованих за межами краш !х походження, наприклад, у "Nestle" - це 96 % пращвнишв.
2. Дивeрсифiкaцiя дiяльностi. Могутнi ТНК, шляхом диверсифшацп видiв свое! господарсько! дiяльностi, стають конгломератами на зразок амери-кансько! "1нтернешнл Телефон енд Телеграф - 1ТТ". Збeрiгaючи монопо-лiю в гaлузi зaсобiв зв'язку, компaнiя мае тдприемства фармацевтично! та харчово! промисловосп, а також сфери послуг.
3. Участь у мiжнaроднiй спeцiaлiзaцil виробництва. ТНК е домiнуючим суб'ектом внутрiшньофiрмовоl мiжнaродноl спeцiaлiзaцil та кооперацп виробництва, що визначае структуру мiжнaродноl торгiвлi. Так, наприклад, компатя "Ford" мае три велит тракторт заводи, що розташоват в Бельги, Англи та США. Перший виготовляе вш види трaнсмiсiй, дру-гий - усю гiдрaвлiку, а трeтiй - автоматичт коробки швидкостей.
4. Проникнення в пeрeдовi гaлузi сучасного виробництва. Переважна бшь-шiсть ТНК працюють у високотехнолопчних i нaукомiстких галузях виробництва: машинобудування, виробництво комп,ютeрiв та електротех-нiки, тeлeкомунiкaцiй, бiотeхнологiй та фармацевтики, швидкий розви-ток яких передбачае нaявнiсть величезних кaпiтaловклaдeнь i залучення висококвaлiфiковaних прaцiвникiв.
5. Мiжнaроднa стрaтeгiя. Важливим критeрiем трaнснaцiонaлiзaцil фiрми е ll полiтикa, ринкова орiентaцiя i стрaтeгiя менеджменту. Для ТНК характерна подвiйнa орiентaцiя управлшня. З одного боку, менеджмент фiрми орiентовaний на рeгiонaльний i глобальний ринки, на свiтовi стандарти якосп, витрат виробництва, на спeцифiку функцюнування мiжнaродних ринкiв. З iншого боку, ТНК здобувае за кордоном нащональне робоче се-редовище та повинна функщонувати вiдповiдно до його вимог i закотв. Отже, ТНК повинт ухвалювати оптимaльнi рiшeння як з погляду стану свiтового ринку, так i з погляду одного або кшькох нащональних ринкiв, на яких вони функщонують.
Зважаючи на eкономiчну силу та мобшьшсть, саме ТНК вирiшують питання нового eкономiчного та полгтичного пeрeдiлу свiту. Вони дeдaлi час-тiшe контролюють ринки збуту та визначають мехашзми руху чинниюв виробництва, таких як робоча сила, каштал, технологи, цим самим нагромаджу-ючи дeдaлi бiльшe влади. Вони створили потужш системи маркетингу та за-соби сучасно! реклами, що дае !м змогу маншулювати смаками та вподобан-нями споживaчiв в усьому свiтi.
Серед позитивних впливiв ТНК на економiку краАни, що приймае Ах на своАй територiА, насамперед, варто назвати таю: ТНК сприяють ращональш-шому розподшу наявних ресурсiв i розмiщенню виробництва, завдяки Ам ак-тивнiше поширюються новi технологiА та товари, пращвники пiдвищують квалiфiкацiю та формують нову фшософш управлiння.
Водночас, негативний вплив ТНК на динамшу економiчного зростан-ня краАни може бути таким ютотним, що перекривае можливi позитивш ефек-ти. Наприклад, ТНК часто втручаються у сфери, що традицшно вважаються сферами державних iнтересiв. Вони можуть навт дезорганiзувати зов-нiшньоекономiчну сферу краАни-партнера, оскiльки здатнi протидiяти реаль зацiА неприйнятнiй для них економiчнiй полiтицi держави. Використовуючи трансферты цiни, дочiрнi компанiА, що ддать у рiзних краАнах, вмiло прихо-вують прибутки вiд оподаткування шляхом перекачування Ах з одтеА краАни в шшу, внаслiдок чого бюджетом приймаючоА краАни недотримуються вщпо-вщт кошти. Крiм того ТНК здатш встановлювати монопольно високi цiни, диктувати iншi умови, якi зачiпають штереси краАн, що Ах приймають.
Дуже часто дiяльнiсть ТНК характеризуеться хижацькою експлуата-цiею природних i трудових ресурсiв вiдповiдноА краАни. Дбаючи про захист власних штерешв, ТНК, зазвичай, концентрують науковi дослiдження i тех-нiчнi розроблення в краАнi базування, внаслщок чого краАни, що Ах приймають, стають менш науково та технолопчно розвиненими порiвняно iз краАна-ми, в яких розташована материнська компашя корпорацiА.
Нiмецькi дослщники дiяльностi мiжнародних корпорацiй К. Вернер i Г. Вайс у своАй книзi "Чорна книга корпорацш" наводять низку доказiв на ко-ристь недобросовюноА, а iнколи i протиправноА дiяльностi вiдомих ТНК, якi порушують права людей, займаються експлуатащею пращвниюв, обманюють споживачiв, порушують правовi та мiжнароднi норми тощо [1]. Зважаючи на це, нащональний каштал здатний витримати конкуренцiю з ТНК тшьки тодi, коли вiн сам структуруеться в потужнi фiнансово-промисловi утворення, адекватш мiжнародним аналогам, i може провадити активну зовшшньоеко-номiчну полiтику.
Для обмеження негативних наслщюв мiжнародноА дiяльностi ТНК Ко-мiсiя ООН з прав людини у 2003 р. затвердила проект конвенщА "Норми вщ-повщальнос^ ТНК", що накладае на великий мiжнародний бiзнес такi ж обов'язки, як i на держави. Також варто зазначити, що у приймаючих краАнах часто немае або послаблений контроль за дiяльнiстю ТНК як з боку держави, так i з боку великого бiзнесу. Система вщносин мiж державою i ТНК е дi-алектичною едшстю суперечностей. З одного боку, ТНК е важливим iнстру-ментом зовнiшньоекономiчного та зовнiшньополiтичного впливу, i держава не може не використовувати це в штересах своеА присутностi на свгговш аре-нi. З шшого боку, еднiсть iнтересiв не виключае наявнос^ суперечностей: держава постiйно намагаеться регулювати експорт кашталу, товарiв, техно-логiй рiзними методами, що не завжди пов'язуеться iз довготермiновими планами ТНК.
В Укра!ш функцюнуе багато фшй зарубiжних ТНК, а от укра!нських ТНК у нас ще фактично одиницi: Iндустрiальний союз Донбасу, Систем Кеш-тал Менеджмент, Укрнафта, Приватбанк, УкрСiббанк. Близькою до статусу ТНК е фiрма "Оболонь", якщо реалiзуе свiй проект iз будiвництва заводу в Нь меччинi. Створити корпораци повного замкненого циклу, якi б займалися ви-добутком сировини, 11 переробленням i виготовленням та реалiзацiею з не! продукцi!, Укра!на може лише в окремих галузях економiки. Фактично, пов-ним замкненим циклом металовиробництва, що властивий ТНК, володша ко-лишня державна компанiя "Криворiжсталь". Проте для повного визнання ком-пани як ТНК потрiбна !! повна фшансова прозорiсть, що на сьогоднi для багатьох наших компанш е недозволеною розкiшшю з певних суб'ективних причин. Крiм того, створення власних ТНК можливе в галузях, що найбшьше ш-тегрованi у свггове господарство. Чи не найголовшшою такою галуззю в Укра-!ш е транспортування енергоносi!в на ринки европейських держав [5, с. 100].
Для Укра!ни, як i для багатьох шших держав, в яких лише формуеться система ринкових вщносин, класичш форми пiдприемницько! транснацюна-лiзацi! ще не набули поширення. Тому актуальним е завдання пошуку шляхiв концентрацi! внутрiшнiх промислових i фшансових ресурсiв, серед яких по-ширеним сьогоднi е створення так званих промислово-фшансових груп.
Лiтература
1. Вернер К., Вайс Г. Черная книга корпорацш : пер. с нем. - Екатеринбург : Ультра. Культура, 2007. - 416 с.
2. Глобализация: выгоды и угрозы // Спецпроект "КомпньоН". - 2006. - № 29-30. - С. 25-56.
3. Мировая экономика и международный бизнес / под общ. ред. В.В. Полякова, Р.К. Щенина. - М. : Изд-во КНОРУС, 2005. - 656 с.
4. Самофалов В. Глобальний виклик транснацюнальних корпорацш // Дзеркало тижня.
- 2003. - № 31. - С. 1, 12.
5. Стасишин А. Вплив транснацюнальних корпорацш як економ1чних суб'екпв на кон-курентоспроможнють нащональних економш // Вюник ЛНУ 1м. I. Франка. Сер1я економ1чна.
- 2007. - Вип. 37 (Ч.1). - С. 94-102.
6. Транснащональш корпораци / В. Рокоча, О. Плотшков, В. Новицький та ш. - К. : Таксон, 2001. - 304 с. _
УДК 336 Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук -
Львiвський Д1НТУ м. В'ячеслава Чорновола
СТРУКТУРН1 Ф1НАНСОВ1 МЕХАН1ЗМИ АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОД1В СУБ'СКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ
Розглянуто вщповщш засади фшансування антикризових заход1в, визначено конкретш форми та умови мобшзацп фшансових ресурав, з'ясовано методи нагро-мадження розм1ру та структури катталу. Встановлено, що важливе мюце у систем1 заход1в оздоровлення займае реструктуризащя тдприемства та його д1яльносп. Щоб знайти 1 визначити найефектившший метод 1 форму реструктуризации потр1бно здшснити ретельний анал1з структурних пщроздшв тдприемства, науково обгрун-тувати р1вень прогнозних результат1в, терм1ну !х досягнення, потр1бних для цього кошт1в та можливостей !х отримання.
