CC BY
23
Прокопенко Т.О.©, заступник завщувача науково-дослщного радюлопчного вщдшу, молодший науковий сшвроб^ник © Державный науково-дослгдний ¡нститут з лабораторног д1агностики та ветеринарно-сантарног експертизи, м. Кигв
ПРОПОЗИЦП ЩОДО СПОСОБУ П1ДГОТОВКИ Л1ЧИЛЬНИХ ЗРАЗК1В МЕТОДОМ Ф1ЗИЧНОГО КОНЦЕНТРУВАННЯ
В статт1 наведено та проанал1зовано результати пор1вняння вгдомого та розробленого методу ф1зичного концентрування та наведено пропозицп щодо способу тдготовки л1чильних зразшв методом фгзичного концентрування.
Ключо^^ слова: ф1зичне концентрування, радюлоггчш дослгдження, проботдготовка.
Вступ. 1ошзуюче випромшювання - невщ'емна частина навколишнього середовища протягом усього перюду його кнування. Природний радiацiйний фон визначаеться наявшстю розсiяних у прських породах, землi, водi та повiтрi радiонуклiдiв багатьох хiмiчних елеменив, а також космiчним випромiнюванням. Протягом мшьйошв рокiв цей радiацiйний фон майже не змшювався, а дози рад1ацп, зумовленi ним (порядку 1 мЗв/рiк), не викликали виражених бюлопчних ефектiв. Проте за останнi десятирiччя рiвнi випромiнювання в навколишньому природному середовищi збiльшились за рахунок надходження в бiосферу iонiзуючих випромiнювань вщ додаткових джерел - радiоактивних вiдходiв атомних електростанцiй та пiдприемств атомно! промисловостi, а головне - вщ радiоактивних викидiв пiсля випробувань атомно! збро! та аварiй на атомних електростанщях, серед яких особливе мкце посiдае катастрофа на Чорнобильськiй атомнш електростанци [1].
З радiоактивних продукив подiлу найбiльш небезпечними е 137С8 та 908г. Вони мають вщносно високу енергiю випромiнювання, великий перюд напiврозпаду та виняткову властивiсть включення в бiологiчний кругообiг речовин (грунт -рослини - тварини - людина), а також можуть упродовж тривалого часу затримуватись в органiзмi як людини, так i тварини.
Радюнуклщ, який потрапив в оргашзм з кормом, всмоктуеться в кров в
вщдшах ШКТ. За перюд часу, який вимiрюеться в хвилинах [2], вiн розподiляеться в судиннш системi i виводиться з сечею, потом, калом, молоком.
Частина радюнуклща вщкладаеться в тканинах, звiдти потрапляе в кров i залучаеться до процеав виведення [3]. Потрапляючи в тшо людини, радiонуклiди протягом всього !! життя опромiнюють тiло зсередини, так як в кожному кiлограмi тша щосекундно розпадаеться близько 70 природних i техногенних радiонуклiдiв
[4, 5].
Сумарна доза опромiнення на 80-95 % вщсотюв формуеться за рахунок споживання населенням харчових продукив з пiдвищеним вмiстом радiонуклiдiв
© Науковий кер1вник - к.вет.н., доцент Салата В.З. Прокопенко Т.О., 2011
(переважно 137С8). Тому саме виробництво i споживання сшьськогосподарсько1 продукцп на сьогодш визначае стутнь радiацшноl безпеки населення [3, 6-9]. Особливо гостро сто1ть проблема забезпечення чистими харчовими продуктами д^ей. Безпечшсть i якiсть продовольчо1 сировини i харчових продуктiв е одним iз основних факторiв, що визначають здоров'я населення i збереження його генофонду [10-13].
Шсля аварп на ЧАЕС проблема забрудненост радiонуклiдами сировини i продукцп тваринництва залишаеться актуальною, незважаючи на те, що сьогоднi на бшьшосп територи Украши продукти виробляються за радiологiчними показниками вiдповiдно до ДР-2006.
На сьогоднiшнiй день метод пщготовки проб для визначення питомо! активностi радiонуклiду 908г фiзичним концентруванням - найбшьш поширений в радюлопчних лабораторiях, якi дослiджують сировину, продукцш тваринного та рослинного походження тому, що вш е достатньо дешевим [14]. Але витрати часу на тдготовку золи в середньому складають 16,5-18 годин, а в деяких випадках (при озоленнi м'яса, зерна) - 27-32 години. Крiм того, згщно стандартних методик приготування проб методом фiзичного концентрування маса сиро! проби, наприклад, зерна становить 1,2-1,6 кг, риби 600-900 г, м'яса яловичого, свинного 1,1-1,3 кг тощо [15-17].
На сучасному етат розвитку аграрного виробництва, коли все бшьшого значення набувае якiсть та безпечшсть продукцп, що виготовляеться, експортуеться та ввозиться по iмпорту, а також в умовах ринково! економiки та посилення конкуренци мiж лабораторiями, серед практиюв залишаеться проблема вдосконаленя класичних методик з метою зменшення кшькост речовини проби та скорочення часу радюлопчних дослщжень, спрямованих на контроль безпечност сировини та харчових продукив.
Вдосконалення класичних методiв пробопiдготовки е запорукою вдалого розвитку радюлопчно1 лабораторно1 справи.
В лiтературi досить мало шформацп про методи концентрування проб сировини та харчових продукив.
Розроблений споЫб вiдноситься до сiльського господарства, до ветеринарно1 медицини, зокрема до ппени тварин та ветеринарно1 саштари. Вiн може бути з устхом використаний для пiдготовки лiчильних зразюв методом фiзичного концентрування.
Матер1али 1 методи дослщжень.
Дослщження на вмют радiонуклiду стронцiю-90 проводили на ушверсальних спектрометричних комплексах «Гамма Плюс» з програмним забезпеченням «Прогресс-2000».
Використовувалась методика проботдготовки «Подготовка счетных образцов для измерения на спектрометре энергий бета-излучения серии СЕБ ХХ», затверджена генеральним директором НВП «АКП» А. С. Казiмiровим.
Результати дослщжень. Сучасна ветеринарна радюлопя е важливим роздiлом ветеринарно1 ппени та саштари, що активно розвиваеться останшм часом завдяки науковому прогресу i медичнiй технiчнiй думщ.
До одше1 з актуальних проблем ветеринарно1 радюлогп вщноситься витрата часу для проботдготовки та маса проб, яю вiдбираються для радюлопчних дослщжень.
Актуальнiсть постановки цього питання не викликае сумнiву ш у науковцiв, нi у практикуючих лiкарiв ветеринарно1 медицини. Вiдомо, що на сьогодшшнш день метод пщготовки лiчильних зразкiв для визначення активной бета-випромiнюючих радiонуклiдiв фiзичним концентруванням - е найбшьш поширеним у радюлопчних лабораторiях, якi дослiджують сировину, продукцiю тваринного та рослинного походження тому, що вш е достатньо непрацезатратним.
Вщомий спосiб у ветеринарнш радюлогп передбачае пiдготовку лiчильних зразюв для вимiрювань на спектрометрi бета-випромшювань, затверджений генеральним директором НПП «АКП» А.С. Казiмiровим (Подготовка счетных образцов для измерения на спектрометре энергий бета-излучения серии СЭБ ХХ. -К., 1999. - 10 с.). Вш передбачае:
- висушування лiчильних зразюв м'яса яловичого, свинного, курятини, гусятини при температурi 120 °С - 3,5 години; риби при температурi 105 °С - 3,5 години; яйця не висушують.
- обвуглення до припинення видшення бшого диму при температурi 280 °С м'яса яловичого, свинного, курятини, гусятини - 18 годин; риби температурi 280 °С - 10 годин; яець при температурi 250 °С - 6 годин.
- озолення лiчильних зразкiв м'яса яловичого, свинного, курятини, гусятини
- 1 година при 300 °С, 4 години при 500 °С; риби - 1 година при 300 °С, 4 години при 650 °С, яець - 1 година при 300 °С, 3,5 години при 500 °С.
Недолiком цього вiдомого способу пiдготовки лiчильних зразкiв для вимiрювань на спектрометрi бета-випромiнювань е те, що витрати часу на тдготовку золи складають для м'яса яловичого, свинного, птищ - 27 годин, для риби - 19 годин, яець - 10,5 годин. Крiм того, згщно вщомого методу лiчильних зразюв для вимiрювань на спектрометрi бета-випромшювань маса сиро1 проби для отримання 10 г «бшо1» («аро1») золи м'яса яловичини, свинини становить 1,11,3 кг, риби 600-900 г, м'яса птищ 1,2-1,4 кг, яець 700-800 г.
Розроблений споаб передбачае:
- висушування лiчильних зразюв м'яса яловичого, свинного, курятини, гусятини при температурi 120 °С - 3,5 години; риби при температурi 105 °С - 3,5 години; яйця не висушують;
- обвуглення до припинення видшення бшого диму при температурi 280 °С м'яса яловичого, свинного, курятини, гусятини - 18 годин; риби при температурi 280 °С - 10 годин; яець при температурi 250 °С - 6 годин;
- озолення лiчильних зразюв м'яса яловичого, свинного, курятини, гусятини
- 0,5 годин при температурi 300 °С, 2 години при температурi 500 °С; риби - 0,5 годин при температурi 300 °С, 2 години при температурi 650 °С; яець - 0,5 годин при температурi 300 °С, 2,5 години при температурi 500 °С.
Також в розробленому cnoco6i маса сиро! проби для отримання 10 г «чорно!» золи м'яса яловичини, свинини становить 350 г, риби - 300 г, м'яса курятини, гусятини - 400 г, яець - 550 г.
Контрольш та дослвдш дослщження проводилися на бета тракт ушверсального спектрометричного комплексу «Гамма Плюс» з програмним забезпеченням «Прогресс-2000».
Висновки.
В основу запропоновано! розробленого способу покладено завдання удосконалення способу приготування лiчильних зразюв методом фiзичного концентрування, що призведе до наступних переваг:
1. скорочення ресурЫв необхiдних для проведення дослщжень i, вiдповiдно,
2. зниження щни дослiджень;
3. спроможнiсть лабораторiй проводити бiльший об'ем дослiджень; та зниження витрат виробниюв та постачальникiв продукци внаслiдок:
1. зменшення об'ему матерiалу, що вiдбираеться на дослiдження, та
2. скорочення часу i грошових затрат за простоювання продукцп на митнищ при очiкуваннi на результати лабораторних дослiджень.
Практична придатнiсть розробленого способу випливае з того, що запропонований споаб фiзичного концентрування у ветеринарнш радюлоги прос-тий i доступний, не вимагае наявностi складного обладнання, може використовуватися при робой лабораторiях ветеринарно! медицини рiзних форм власность
Л1тература
1. Коваленко Л.1. Радiацiйна ветеринарно-санiтарна експертиза об'ектiв ветеринарного контролю. - К.: Вища школа, 1994. - 318 с.
2. Анненков Б.Н., Юдинцев Е.В. Основы сельскохозяйственной радиологии. - М.: Агропромиздат, 1991. - 287 с.
3. Пристер Б.С., Лощилов Н.А., Немец О.Ф., Поярков В.А. Основы сельскохозяйственной радиологии. - К.: Урожай, 1991. - 472 с.
4. Алексахин Р.М. Изучение последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Радиобиология, 1993, т.33, в. 1. - С. 3-14.
5. Ильин Л.А., Кирилов В.Ф., Коренков И.П. Радиационная безопасность и защита. - М.: Медицина, 1996. - 336 с.
6. Герасименко В. Ю. Надходження 137Cs i 90Sr у продукщю, отриману з присадибних дшянок у селах у зош радюактивного забруднення люостепово! частини Ки!всько! област / Герасименко В.Ю., Розпутнш О.1. // Вюник Бiлоцеркiвського державного аграрного унiверситету. - Бша Церква, 2009. -Вип.58. - С .61-63.
7. 20 лет Чернобыльской катастрофы. Взгляд в будущее. Национальный доклад Украины / Мин-во Украины по вопросам чрезвычайных ситуаций и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы; Всеукр. научно-исслед. ин-т гражданской защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера. - К.: Атика, 2006. -С. 95-112.
8. Ильязов Р. Г. Ветеринарно-радиологические аспекты Чернобыльской катастрофы и последствия радиоактивного загрязнения в животноводстве (Посвящается 20-й годовщине аврии на Чернобыльской АЭС) / Р. Г. Ильязов // Сельскохозяйственная биология. - 2006. - № 2. - С. 3-17.
9. Кашпаров В.А. Проблемы сельскохозяйственной радиологии в Украине на современном этапе / В. А. Кашпаров, Н. М. Лазарев, С. В. Полищук // Агроеколопчний журнал. - 2005. - № 3. - С. 31-41.
10. Забруднення продукив харчування радюнуклщами, пестицидами, штратами: [навч. поЫбник] / Укл. Бабюк А. А. - Чершвщ: Рута, 2007. - 57 с.
11. Корнеев Н. А., Сироткип А. Н. Основы радиоэкологии сельскохозяйственных животных. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 208 с.
12. Пристер Б. С, Бебешко В. Г., Лихтарев И. А. и др. Чернобыльская катастрофа: эффективность мер защиты населения, опыт международного сотрудничества. - К.: УЯО, 2007. - 100 с.
13. Пр1стер Б. С, Богданов Г. О., Перепелятникова Л. В., Кашпаров В. О., Перепелятников Г. П. та ш. Сшьськогосподарсьи аспекти проблем реабЫтацп радюактивно забруднених територш i радiацiйного захисту населення // Нащональна доповщь Укра!ни «20 роюв Чорнобильсько! катастрофи: погляд у майбутне». - К.: Атша, 2006. - С. 95-112.
14. Прокопенко Т.О. Ветеринарний радюлопчний контроль / Прокопенко Т.О., Кравщв Р.Й., Салата В.З. // Науковий вюник Львiвського нащонального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iм. С.З. Гжицького. - Львiв, 2009. - Т. 11, № 2 (41), ч. 4, - С. 136-141.
15. Ведення сшьськогосподарського виробництва на територiях, забрудених внаслщок Чорнобильсько! катастрофи, у вщдюлений перюд / Методичш рекомендаций За заг. редакщею академка УААН Прктера Б.С.- К.: Атка-Н, 2007. - 196 с.
16. Инструктивно-методические указания по определению радиоактивности в объектах ветнадзора. - М: «Колос», 1975. - 48 с.
17. Подготовка счетных образцов для измерения на спектрометре энергий бета- излучения серии СЭБ ХХ. - К., 1999. - 10 с.
Summary Prokopenko T.O.
SUGGESTIONS IN RELATION TO THE METHOD OF PREPARATION OF SAMPLE BY THE METHOD OF PHYSICAL CONCENTRATION.
The results of comparison of the known and developed method of physical concentration are analysed and resulted in the article.
Рецензент - к. ф1з.-мат. н., проф. Федишин Я.1.
