Научная статья на тему 'Прогнозування розвитку гнійно-запальних ускладнень при гострій інтраабдомінальній патології'

Прогнозування розвитку гнійно-запальних ускладнень при гострій інтраабдомінальній патології Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
91
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГНіЙНО-ЗАПАЛЬНі УСКЛАДНЕННЯ / ГОСТРА іНТРААБДОМіНАЛЬНА ХіРУРГіЧНА ПАТОЛОГіЯ / ДіАГНОСТИЧНИЙ КОЕФіЦієНТ / АЛГОРИТМ ПРОГНОЗУВАННЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Прихідько Р. А.

Проведено ретроспективне дослідження 150 хворих, з яких у 81 (54%) у післяопераційному періоді виникли гнійно-запальні ускладнення (основна група) та 69 (46%) без виникнення гнійно-запальних ускладнень (група порівняння). У результаті математичної обробки 61 клініко-лабораторного параметру за допомогою лінійного регресивного аналізу та методу найменших квадратів із числа досліджених показників було виділено 15 достовірних клініко-лабораторних ознак, які впливають на розвиток післяопераційних гнійно-запальних ускладнень. На основі даного аналізу сформовано алгоритм прогнозування вірогідного розвитку гнійно-запальних ускладнень.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Прихідько Р. А.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Прогнозування розвитку гнійно-запальних ускладнень при гострій інтраабдомінальній патології»

Актуальш проблеми сучасноТ медицини

УДК [616.34- 002.1:616.381-002]-089.17-07 Прих'1дько Р.А.

ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ГН1ЙНО-ЗАПАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ГОСТР1Й 1НТРААБДОМ1НАЛЬН1Й ПАТОЛОГИ

ВДНЗУ «УкраТнсыка медична стоматологiчна академiя», м. Полтава

Проведено ретроспективне досл'дження 150 хворих, з яких у 81 (54%) - у пюляопера^йному пер'юд! виникли г^йно-запальн ускладнення (основна група) та 69 (46%) - без виникнення гнiйнo-запальних ускладнень (група пopiвняння). У peзультатi математичноУ обробки 61 клiнiкo-лабopатopнoгo параметру за допомогою лЫйного регресивного анал'зу та методу найменших квадрат'т '¡з числа до-сл'джених показник'т було видлено 15 достов'рних клiнiкo-лабopатopних ознак, як впливають на розвиток пюляопера^йних гнiйнo-запальних ускладнень. На основi даного анал'зу сформовано алгоритм прогнозування в'рог'дного розвитку гнiйнo-запальних ускладнень.

Ключов1 слова: гншно-запалын1 ускладнення, гостра штраабдомшалына х1рурпчна патолопя, д1агностичний коефЩ1ент, алгоритм прогнозування.

Вступ

На сучасному еташ розвитку абдомшальноТ хiрургN проблема дiагностики та лкування гнш-но-запальних ускладнень (ГЗУ) шсля первинноТ санацп черевноТ порожнини займае особливе мюце. Поряд iз удосконаленням хiрургiчноТ тех-нiки, розширенням показань до хiрургiчних втру-чань та збтьшенням Тх об'ему, ГЗУ залишають-ся самою частою причиною релапаротомш [1, 2, 5, 7]. Серед загальноТ кiлькостi ускладнень ГЗУ складають 48,6-77,2%, що е причиною смерт 4789% хiрургiчних хворих [2, 3, 6]. Особливе зна-чення ця проблема набувае по вщношенню до хворих похилого та старечого вку, як оперованi в екстреному порядку на фон декомпенсацiТ су-путнiх захворювань [1, 2, 3, 5, 6].

Матерiали та методи

В робот використанi результати ретроспективного обстеження та лкування 150 хворих iз гострою штраабдомшальною патологiею (Г1АП) органiв черевноТ порожнини. Хворi знаходилися на лiкуваннi у хiрургiчному вiддiленi ПолтавськоТ обласноТ кшшчноТ лiкарнi iм. М.В. Скшфосовсь-кого у 2005-2010 рр. При цьому па^ентв роздн лено на двi групи. Основна група - 81 (54%) па-цiентiв, у яких шсля первинноТ санацiТ черевноТ порожнини при гострш iнтраабдомiнальнiй патологи у пiсляоперацiйному перiодi виникли ГЗУ, що потребувало виконання повторних втручань для лквщаци цього ускладнення. Група порiв-няння - 69 (46%) па^етчв, у яких шсля первинноТ санаци черевноТ порожнини при гострш ш-траабдомшальнш патологiТ ГЗУ не виникли. Вс оперативнi втручання виконувалися у невщкпа-дному порядку в умовах ендотрахеального наркозу.

До дослщження включенi хворi, якi вщповща-ли наступним критерiям:

1. Хворi з Г1АП, яка ускладнилася деструкцн ею органу та розвитком перитошту, i потребува-ла в ургентному порядку лквщацп джерела пе-ритошту та санацiТ черевноТ порожнини.

2. Вк пацiентiв вiд 18 рош.

1з дослiдження виключено пацiентiв, у яких внаслщок декомпенсацiТ тяжкоТ супутньоТ пато-

логи та розвитку тяжкоТ полюрганноТ недостат-ностi смерть настала у найближчому шсляопе-рацiйному пер^ (першi 1-3 доби).

До дослщження не включали хворих, у яких було виявлено наступи критерп:

1. Постраждалi з травмами.

2. Термшальний стан хворих при надходжен-нi до стацiонару.

3. Гострий панкреатит (панкреонекроз).

4. Тотальна мезентерiальна тромбоемболiя.

5. Перфоративнi злоякюы пухлини з вiддале-ними метастазами.

5. СН1Д.

7. Хвороби кровi.

8. Психiчнi захворювання.

9. Вагiтнiсть.

Лiкування проводилося патентам у вiцi вiд 18 до 88 рош. Хворих до 20 рош було 7 (3,3%), 20-29 рош - 26 (12,4%), 30-39 рош - 34 (16,2%), 40-49 рош - 18 (8,6%), 50-59 рош - 41 (19,5%), 60-69 рош - 56 (26,7%), понад 70 рош - 28 (13,3%). Чоловтв було 116 (55,2%), жшок -94 (44,8%).

Середнш вiк пацiентiв становив 47,3 ± 1,31 рокiв у основнiй груш та 53 ± 0,97 рош у групi порiвняння, що свщчить про порiвняннiсть до-слiджуваних груп за вковою характеристикою (р > 0,05).

Хворi основноТ групи та групи порiвняння за статтю, вком, етiологiчним чинником основного захворювання, причинами, структурою шсля-операцiйних ГЗУ, тяжкютю стану були порiвнянi.

Результати дослщжень та обговорення

Згiдно iз лiтературними даними [3, 4, 5, 6] та власними спостереженнями, з метою профтак-тики та ранньоТ дiагностики ГЗУ, необхiдно ви-значити критерп, завдяки яким можливо було б прогнозувати Тх виникнення. Для прогнозування вщбиралися критерiТ кпiнiко-лабораторного обстеження, яке виконувалося до первинного оперативного втручання, та штраоперацшш дат, як отримаш пiд час первинного оперативного втручання. З метою визначення достовiрних ознак ГЗУ, що розвиваються, був проведений матема-тичний аналiз 61 клшко-лабораторних критерiТв

В1СНИКВДНЗУ «Укратська медична стоматолог1чна академ1я»

(40 якюних та 21 ктькюних). До аналiзу включа-лися показники, за даними публкацш прогности-чно достовiрнi у вiдношеннi ризику розвитку ГЗУ.

У результат математичноТ обробки даних за допомогою лiнiйного регресивного аналiзу та методу найменших квадра^в iз числа дослщже-них показниш було видiлено 15 достовiрних клшко-лабораторних параметрiв, якi достовiрно корелюють з розвитком ГЗУ: дооперацшш (фу-рез, внутршньочеревний тиск, критерп SIRS та

стан тяжкост за APACHE II, оглядова рентгеног-рафiя органiв черевноТ порожнини, ожирiння та цукровий дiабет) та iнтраоперацiйнi (мiсце дже-рела перитошту верхнiй або нижнiй ШКТ, характер ексудату, об'ем ексудату, характер фiбрино-зних нашарувань, дилата^я тонкоТ кишки, акти-внiсть перистальтики, поширенють та ступiнь ri-перемп очеревини). Для кожного показнику пщ-рахованi дiагностичнi коефiцieнти (ДК) (табл. 1).

Таблиця. 1

Параметри з )'х бальною оцнкою

Критерш Градацп Дiагностичний коеф^ент

APACHE II (бали) 4-10 2

11-17 4

18 i бiльше 6

Критерп Aiemcic™™ сепсису ACC/SCCM SIRS 2

Сепсис 3

Тяжкий сепсис 5

Септичний шок 6

Секвестрована рщина (на оглядовш рентгенограмi черевноТ порожнини) Вщсутш piBHi 0

Поодинок piBHi 2

Множиннi piBHi 4

Мюце виникнення перитонiту Товста кишка 6

Шлунок та тонка кишка 4

1нше 4

Характер ексудату Серозний 1

Сеpозно-фiбpинозний 2

Сеpозно-гнiйний 3

Гнiйно-фiбpинозний 3

Каловий 6

Гнилюний 6

Об'ем ексудату (V,™ /100) < 4 1

5-7 2

8 3

9-10 4

11 5

12 > 6

Характер фiбрину Зшмаеться 1

Не знiмаeться 2

Дiаметр тонкоТ кишки До 30 мм 0

Бтьш 30 мм 3

Перистальтика Активна 0

Помipна 1

Вiдсутня 4

Гiперемiя поширенiсть (дiлянок очеревини) 1 0

2 1

3 2

4 3

5 4

6 5

7 i бтьше 6

Гiперемiя стушнь Незначна 1

Помipна 3

Виражена 4

Дiурез Достатнiй 0

Олiгуpiя 2

Ануpiя 4

Внутрiшньочеревний тиск (мм рт. ст.) 12-15 1

16-20 2

21-25 5

> 25 6

Ожиршня (1МТ) 30 - 35 2

35 - 40 4

> 40 5

Цукровий дiабет Компенсований 2

Декомпенсований 5

Актуальш проблеми сучасно'1 медицини

хрестенко, Л.С. Бтянський, О.О. Калашников [та iH.] // Клтчна хiрургiя. - 2011. - № 1. - С. 17-20.

3. Велиев Н.А. Системная воспалительная реакция и показатели органной дисфункции печени у больных при абдоминальном сепсисе / Н.А. Велиев, В.Ф. Исмаилов // Клтчна хiрургiя. - 2011. - № 3. - С. 38-40.

4. Гублер E.B. Использование математических подходов диагностики в медицине / E.B. Гублер. - М, 1978. - 295 с.

5. Прихщько Р.А. Можливост раннього прогнозування гншно-запальних ускладнень у паценпв, оперованих з приводу гостроТ штраабдомшальноТ патологи / Р.А. Прихщько, В.Д. Шейко, Д.А. Ситшк // Свп" медицини i бюлогм. - 2015. - № 1 (48). - С. 217222.

6. Bosscha К. Prognostic scoring systems to predict outcome in peritonitis and intra-abdominal sepsis / К. Bosscha, К. Reijnders, P. Hul-staert // Br. J Surg. - 2007. - № 84. - Р. 1532-1534.

7. Forsythe R.M. Abdominal compartment Syndrome in the ICU patient. Sepsis and multiple organ dysfunction / R.M. Forsythe, E.A. Deitch // Ad. By E.A. Deitch. London. - 2012. - P. 469-477.

References

1. Boyko V.V. Primenenia antibakterialnoy terapii pri tyazolyh intraabdominalnyh infekciyah / V.V. Boyko, Yu.V. Svanova // Klinichna hirurgiya. - 2011. - № 9. - S. 43-46.

2. Perehrestenko O.V. Vnutrishnyocherevna gipertenziya u hvoryh pry neprohidnosti poroznystyh organiv travnogo kanalu / O.V. Perehrestenko, L.S. Bilyansky, O.O. Kalashnikov [ta in.] // Klinichna hirurgiya. - 2011. - № 1. - S. 17-20.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

3. Veliev N.A. Sistemnaya vospalitelnaya reakciya i pokazately organnoy disfunkcii pecheni u bolnyh pri abdominalnom sepsise / N.A. Veliev, V.F. Ismailov // Klinichna hirurgiya. - 2011. - № 3. - S. 38-40.

4. Gubler E.V. Ispolzovanie matematicheskih podhodov diagnostike v medicine / E.V. Gubler. - М, 1978. - 295 s.

5. Pryhidko R.A. Mozhlyvosti rannyogo prognozuvannya gniyno-zapalnyh usklagnen u pacientiv, operovanyh z pryvodu gostroy intraabdominalnoy patologiy / R.A. Pryhidko, V.D. Sheyko, D.A. Sytnik // Svit medycini I biolodiy. - 2015. - № 1 (48). - S. 217-222.

6. Bosscha К. Prognostic scoring systems to predict outcome in peritonitis and intra-abdominal sepsis / К. Bosscha, К. Reijnders, P. Hulstaert // Br. J Surg. - 2007. - № 84. - Р. 1532-1534.

7. Forsythe R.M. Abdominal compartment Syndrome in the ICU patient. Sepsis and multiple organ dysfunction / R.M. Forsythe, E.A. Deitch // Ad. By E.A. Deitch. London. - 2012. - P. 469-477.

Реферат

ПРОГНОЗИРОВАНИЕ РАЗВИТИЯ ГНОЙНО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ

Ключевые слова: гнойно-воспалительные осложнения, острая интраабдоминальная хирургическая патология, диагностический коэффициент, алгоритм прогнозирования. Прихидько Р.А.

При острой интраабдоминальными патологиипроведено ретроспективное исследование 150 больных, из которых у 81 (54%) - в послеоперационном периоде возникли гнойно-воспалительные осложнения (основная группа) и 69 (46%) - без возникновения гнойно-воспалительных осложнений (группа сравнения). В результате математической обработки 61 клинико-лабораторного параметра с помощью линейного регрессивного анализа и метода наименьших квадратов из количества исследованных показателей было выделено 15 достоверных клинико-лабораторных параметра, которые влияют на развитие гнойно-воспалительных осложнений. На основании данного анализа сформирован алгоритм прогнозирования вероятного развития гнойно-воспалительных осложнений.

Summary

PREDICTION OF INFLAMMATORY COMPLICATIONS Prykhidko R.A.

Key words: pyo-inflammatory complications, acute intra-abdominal surgical pathology, diagnostic coefficient, prediction algorithm.

The retrospective study involved 150 patients with acute intra-abdominal pathologies. 81 (54%) of them developed pyo-inflammatory complications in the postoperative period (test group) and 69 (46%) patients, who did not have any inflammatory complications (control group). By mathematical processing of 61 clinical and laboratory parameters with the help of the linear regression analysis and the least squares method on the number of investigated parameters 15 reliable clinical and laboratory parameters were revealed which influenced the development of inflammatory complications. On the basis of this analysis the algorithm to predict the likely development of inflammatory complications was developed.

При оцшц ризику розвитку ГЗУ кшцевий бал складае суму балiв кожного з napaMeTpiB. Таким чином, при пщрахунку сумарних дiaгностичних коeфiцiентiв були видтеш три групи хворих з Bi-рогщнютю розвитку у шсляоперацшному пер^ ГЗУ:

1. X ДК (13 - 23) - група хворих з низьким ри-зиком розвитку ГЗУ;

2. X ДК ( 24 - 44) - група хворих iз середшм ризиком розвитку ГЗУ;

3. X ДК (45 - 69) - група хворих iз високим ри-зиком розвитку ГЗУ.

Кpитepiями високого ризику розвитку ГЗУ е клшко-лабораторш параметри: дооперацшш (зниження дiуpeзу, шдвищення внутршньочере-вного тиску, критерп SIRS та тяжкий стан за шкалою APACHE II, наявнють чаш Клойбера на оглядовш рентгенографп оргашв черевно'1 порожнини, морбщне ожиршня та декомпенсований цукровий дiaбeт) та штраоперацшш (джерело перитошту - нижнш вщдт ШКТ, гншний, гнилю-ний, каловий характер ексудату, характер фiб-ринозних нашарувань, дилата^я тонко!' кишки, вщсутнють перистальтики, поширенють та сту-шнь ппереми очеревини).

Лтература

1. Бойко В.В. Применение антибактериальной терапии при тяжёлых интраабдоминальных инфекциях / В.В. Бойко, Ю.В. Иванова // Клтчна хipуpгiя. - 2011. - № 9. - С. 43-46.

2. Перехрестенко О.В. Внутршньочеревна гiпepтeнзiя у хворих при непрохщност порожнистих оргашв травного каналу / О.В. Пере-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.