CC BY
14
Розшл IV
ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ В Л1СОВИРОБНИЧОМУ КОМПЛЕКС!
УДК 630*652 + 630*907.1 Проф. €.1. Цурик, д-р с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПРОГНОЗУВАННЯ ЕКОЛОШ-EKOHOMraHOÏ ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1СОКОРИСТУВАННЯ 3 УРАХУВАННЯМ
ВПЛИВУ ФАКТОРА ЧАСУ
На ochobí ординацп еколого-економ1чних ефектiв з урахуванням перспективного впливу фактора часу опрацьовано та штерпретовано шкали для аналiзу, ощнки та прогнозування пром1жно'1' та кшцево'1" результативностi люогосподарсько дiяльностi та люокористування.
Ye.I. Tsuryk - USUFWT
Forecasting of a ecological-economic efficiency timber management in view
of influence of the factor of time
On a basis ordination ecological-economic of effects in view of perspective influence of the factor of time is processed and is interpreted scales for the analysis, estimation both forecasting of intermediate and final productivity forestry of activity and timber management.
Дефшщя люокористування за широким змютом виражае сукупшсть антропогенних вплив1в на лю та навколишне природне середовище, включа-ючи не тшьки освоення люових ресурЫв, але й певш заходи з ïx вщтворення, збереження та охорони. Саме в такому обсяз1 й трактуванш люокористуван-ня, як i природокористування взагаш, е процесом д1алектичним: з одного боку, воно спрямоване на полшшення добробуту i шдвищення рiвня життя народу; з шшого, навпаки, будь-яке вилучення тих чи шших ресурЫв (природ-них компонентiв) iз еволюцшно сформованих, структурно зрiвноважениx екосистем рiзного рiвня (бiогеоценозiв, ïx сукупностей i бюсфери у цiлому) неминуче призводить до порушення ïx цiлосностi та стшкост^ змiн у струк-турi та динамiцi функцiонування, деформацiï' умов i характеру обмшу речо-вин та енерги (метаболiзму) у порушених екосистемах. А тому люокористу-вання, безперечно, повинно здшснюватися в розумних, регульованих i ращ-ональних обсягах. 1накше, необxiдна така практична оргашзащя використан-ня та обробiтку природних люових ресурсiв, за яко1 не вщбувалося б ютотно-го попршення лiсiв i деградацiя якiсного стану довкшля; щоб за вiдповiдниx
порiвнювальних витрат стшюсть i якiсна структура екосистем могли б бути вщтвореш або навггь певною мiрою функцiонально полшшеш.
Для виявлення наслiдкiв лiсокористування та з'ясування якiсного стану люових екосистем, що пiдлягали лiсогосподарським i люоексплуатацш-ним чи природоохороним заходам, за матерiалами бальних оцiнок результу-ючих еколого-економiчних ефектiв та !х штерпретаци з урахуванням впливу фактора часу [10] нами для практичного використання опрацьована двохрiв-нева система шкал, призначених вщповщно: для оцшки i прогнозування про-мiжноl (табл. 1) та кшцево! (табл. 2) еколого-економiчноl результативностi люогосподарсько! дiяльностi.
Шкала першого, або промiжного, рiвня системи (табл. 1) виражае ор-динащю варiантiв результуючих еколого-економiчних ефектiв за прюрите-том !х прибутковостi та збитковост й грунтуеться на бальних оцшках, якi вiдповiдають перiоду, коли досягаеться рiвнiсть початкових оцiнок та !х при-ростiв (56 рокiв).
Табл. 1. Шкала для оцшки промiжно'iрезультативностiл^огосподарського _виробництва з урахуванням впливу фактора часу_
Комбшаци ефекпв Характер перспективного впливу фактора часу
Полшшуючий (+) Нейтральний (0) Попршуючий (-)
Ен Ел и т н й • ^ & И Назва результуючих ефекпв (бальна оцшка) и т н й • ^ & И Назва результуючих ефекпв (бальна оцшка) и т н а • ^ ар и Назва результуючих ефекпв (бальна оцшка)
+ + 1 Максимально при-бутков1 (Оз= +4) 10 Короткочасно прибутков1 (Оз= +2) 19 Мшмально збит-ков1 (Оз= 0)
0 + + 0 2 3 Перспективно ви-соко-прибутков1 (Оз= +3) 11 12 Короткочасно низько- прибут-ков1 (Оз= +1) 20 21 Перспективно слабо-збитков1 (Оз= -1)
- + 0 0 + - 4 5 6 Перспективно прибутков1 (Оз= +2) 13 14 15 1ндиферентт (Оз= 0) 22 23 24 Перспективно збитков1 (Оз= -2)
- 0 0 - 7 8 Перспективно низько-прибутков] (Оз= +1) 16 17 Короткочасно слабо-збитков1 (Оз= -1) 25 26 Перспективно сильно-збитков1 (Оз= -3)
- - 9 Мшмально при-бутков1 (Оз= 0) 18 Короткочасно збитков1 (Оз= -2) 27 Максимально збитков1 (Оз= -4)
У цей перюд ординаци варiантiв еколого-економiчних ефектiв чiтко виражена !х симетрiя у розмiщеннi вiд бiльш рацiональних до найменш ращ-ональних, причому останнi з урахуванням впливу фактора часу розмежову-ються за можливими значеннями на три групи: рацюнальш, iндиферентнi та iррацiональнi. Приналежнiсть варiантiв ефектiв до цих груп не змшюеться надалi тд впливом фактора часу.
Назви видiв результуючих еколого-економiчних ефектiв у шкаш оцш-ки промiжноl результативност люогосподарсько1 дiяльностi за комбiнацiями економiчних i екологiчних ефектiв з урахуванням впливу фактора часу вста-новлювались за принципом симетри протилежних значень - антонiмiв, тому деякi з цих назв здаються семантично дивними за незвичний характер засто-сування при спшкуванш. Зокрема, узгодженi означення "прибутковий", "ш-диферентний" та "збитковий" введенi до назв для вщображення розмiру й характеру результуючих еколого-економiчних ефектiв (позитивних, нульових i негативних), а обставини часу "перспективно" та "короткочасно" - з метою вираження зв'язку, залежност та зумовленост цих ефектiв щодо майбутнiх перiодiв впливу фактора часу. Причому в назваш слова владувались такi змютовш значення: "прибутковий" - дохiдний, який забезпечуе позитивний результуючий еколого-економiчний ефект; "шдиферентний" - незмiнний, що характеризуеться нульовим еколого-економiчним ефектом; "збитковий" -втратний, який призводить до негативного еколого-економiчного ефекту; "перспективно" - вщносно перспективи, тобто вщносно майбутнього, прий-дешнього (бажаного чи небажаного, прибуткового чи збиткового), "короткочасно" - короткотермшово, нетривало, в тому чи^ й одноразово.
Для визначення ступеня прибутковост чи збитковостi варiантiв результуючих еколого-економiчних ефектiв використанi бальш оцiнки (О3). Так, максимально прибутковим вщповщае бальна оцiнка +4, високоприбут-ковим - +3, прибутковим - +2, низькоприбутковим - +1, мшмально прибут-ковим - позитивним, але близьким до 0; максимально збитковим - -4, сильно збитковим - -3, збитковим - -2, слабозбитковим - -1 та мшмально збитковим - негативним, але близьким до 0. До шдиферентних вщнесеш варiанти еколо-го-економiчних ефектiв з бальними оцiнками (О3), що дорiвнюють 0.
Лiсогосподарське виробництво як сукупшсть видiв робiт i заходiв з ль совiдновлення та люовирошування, якi взаемопов,язанi й перериваються при-родними процесами росту та формування насаджень, характеризуються три-валютю виробничого циклу, рiзноманiтнiстю люово1 продукцй, рiзними ви-конуваними лiсом захисними, природоохоронними i соцiальними функцiями. Це надзвичайно ускладнюе визначення кiнцевих результат люогосподарсь-ко! дiяльностi на рiзних промiжних етапах виконання робiт, оцшки та прог-нозування еколого-економiчноl !х ефективностi.
Для узагальненого аналiзу, оцiнки та прогнозування кшцево1 результа-тивност виробничо-господарсько1 дiяльностi лiсових пiдприемств опрацьова-на шкала (табл. 2), що основана на другому рiвнi системи ординаци варiантiв еколого-економiчних ефектiв за прюритетом !х прибутковостi чи збитковост й характеризуються особливостями стабшзаци цього рiвня. На вiдмiну вiд про-мiжноl оцiнки еколого-економiчноl результативностi люогосподарсько1 дiяль-ностi шкала оцiнки кшцевого рiвня враховуе також можливi наслщки впливу виконаних господарських заходiв на стан, структуру й динамшу функцюну-вання лiсових екосистем i навколишнього природного середовища.
Важливою специфiчною рисою методики опрацювання дано1 шкали яюсно1 оцiнки став вибiр i обгрунтування принципу встановлення еталоннос-
тi люових екосистем (бiогеоценозiв), тобто визначення параметрiв найбiльш досконалих (оптимальних), стiйких i структурно збалансованих станiв в ор-динацiйному ряду прiоритетностi варiантiв за результатившстю люогоспо-дарсько! дiяльностi. Розрiзнюють, як вiдомо [1, 3, 4, 6], еталони двох видiв: природш та господарсько-цiльовi.
Природнi еталони - це незаймаш (первiснi), сформованi природним шляхом у ходi багатовжово! еволюци, найбiльш мвиробленiм [10] вузловi (заключш) або клiмакснi бiогеоценози корiнних титв лiсу, якi характеризу-ються деяким рухомо-зрiвноваженим станом, близьким до гомеостазу, i вщ-значаються високою стшюстю проти несприятливих впливiв бiотичних i абь отичних факторiв, у тому чи^ й антропогенних.
Табл. 2. Шкала для оцшки ктцевоХрезультативностi л^огосподарського виробництва з урахуванням впливу фактора часу
К н а Комбшаци ефекив Вплив фактора часу, В О) Й о а ^ Назва кшцевих результу-ючих еколого-економ1ч- Оцшка стану лшових екосистем з урахуванням
й • ^ £ и Ен Ел лк ан □а .а ^ ¡а о них ефекпв з урахуванням впливу фактора часу впливу господарсько1 д1-яльност1
1 2 3 + 0 + + + 0 + + + +6 +5 +5 Перспективно висо-коприбутков1 Умовно-еталонт
4 5 6 0 + + 0 + + + +4 +4 +4 • ^ а ь л а н о • ^ ¡а а Рц Перспективно при-бутков1 ■ • ^ он ка 3 § Структурно-полш-шет
7 8 9 0 0 + + + +3 +3 +2 Перспективно низь-коприбутков1 др о .2 а Й се ом [-н й Демутацшно-зр1в-новажет
10 11 12 + 0 + + + 0 0 0 0 +2 + 1 + 1 Короткочасно низькоприбутков1 Стабшьно-зр1вно-важет
13 14 15 0 + + 0 0 0 0 0 0 0 1ндиферентт або нульов1 ефекти Зузлов1 або кл1макст уг руповання
16 17 18 0 0 0 0 0 -1 -1 -2 Короткочасно слабоз-битков1 Лабшьно -зр1внова-жет
19 20 21 + 0 + + + 0 - -2 -3 -3 • ^ а ь л а н Перспективно слабоз-битков1 -кона д й Дигресивно-дес-труктивт
22 23 24 0 + + 0 - -4 -4 -4 о • ^ ¡а а р р нч Перспективно збит-ков1 ар до ° -й пр осте Кризист
25 26 27 0 0 - -5 -5 -6 Перспективно силь-нозбитков1 Катастроф1чт
Природш еталони необхщно мати як зразки, до створення яких необ-хщно прагнути, особливо при екстенсивному люогосподарському виробниц-твi (наприклад, у лiсах заповiдного значення). Проте природш еталони не пе-редбачають змiн у станi люових екосистем, полiпшення природи лiсу, и пе-
ретворення та рацюнального використання. Тому в шкаш оцшки кшцево1 ре-зультативност люогосподарсько1 дiяльностi цим еталонам вщповщають ш-диферентнi або нульовi варiанти результуючих еколого-економiчних ефектiв, якi е центром симетри ряду ординаци.
Господарсько-цшьовими еталонами е лiсовi насадження, як "найбшь-шою мiрою вiдповiдають певному типу умов мюцезростання, дають найвищу продуктивнiсть, повнiстю використовуючи родючiсть грунту, i максимально вiдповiдають завданням, поставленим перед лiсовим господарством. Насад-ження-еталони е тими зразками, створення яких мае бути першорядною метою ведення господарств [1, ст. 88]. Основними ж технiко-економiчними оз-наками господарсько-цшьових еталонiв лiсових насаджень е найбшьш яюс-ний породний "склад i комплексна продуктивнiсть, яка виражаеться запасом деревини на 1 га, сортиментною структурою, величиною недеревно1 продук-ци та сумою цiнностей, що отримуються у процесi життедiяльностi люових бiогеоценозiв" [4, ст. 4]. Насадження-еталони повиннi ефективно виконувати водоохороннi, водорегулююч^ грунтозахиснi, соцiальнi та iншi функци.
Отже, в якостi найбiльш досконалих прийнято не природнi вузловi чи кшмаксш бiогеоценози корiнних типiв люу, а стiйко-зрiвноваженi госпо-дарсько-амалiорiрованi (полшшеш) лiсовi насадження з оптимальним складом порщ, будовою деревостанiв i таксацiйними ознаками максимально: про-дуктивност та функцюнально1 придатностi. При цьому допускаеться, що ви-рощування таких господарсько-цшьових еталошв принципово можливе в уЫх лiсорослинних умовах i може бути забезпечене тшьки шляхом проведен-ня лiсогосподарських заходiв з комбшащею позитивних варiантiв економiч-них i екологiчних складових ефектiв з полiпшуючим впливом фактора часу.
Застосування такого практичного критерш для встановлення госпо-дарсько-цiльових еталонiв при оцiнцi результативност люогосподарсько1 дь яльностi не суперечить сучасним вимогам i завданням лiсiвництва, принципам лiсокористування. Про активне вщношення до природокористування й оцшки стану природи люу, И перетворення в необхщному для людини корис-ному напрямi висловлювалися багато вчених. Зокрема, бшьше пiвстолiття тому класик лiсiвництва Г.Ф. Морозов (1930) писав: "Завдання лiсiвника - пе-ретворити дiйснiсть лiсову, звичайно, так, щоб вона найбiльш повно i найбiльш вигiдно з народногосподарсько1 точки зору задовшьняла б цiлям i потребам людського спiвжиття" [5, ст. 36]. "Для нас лю i його елементи пред-ставляють подвшний iнтерес: як явище "зi св^у сущого" та як рiч, яку ми по-виннi перетворити заради певних сощальних цiлей" [5, ст. 48]. Навряд чи е потреба у коментуванш цих змютовних, глибоко програмних висловлювань.
В ютори люорозведення вiдомо багато прикладiв рукотворного ство-рення лiсонасаджень, якi не поступаються за продуктившстю та енергiею росту природним еталонним лiсовим бiогеоценозам. Це лiсовi насадження Кам'яного степу, Лендуловсько1 рощi, Тульських Засiк, лiсосмуги в рiзко за-сушливiй зонi Нижнього Заволжя та iншi. Творча, рацюнальна господарська дiяльнiсть у лiсових масивах i в минулому виявлялась не у консерваци великих запаЫв лiсосировинних ресурсiв, а в розширенш обсягiв !х використання, залученнi до господарського об^у потенцiалу лiсових упдь.
З викладеного випливае, що антропогенш змiни природних компонента лiсових екосистем певною мiрою завжди мали мiсце. Визнання цього факту мае бути покладено в основу реалютично1' полггики планування як люоко-ристування, так i охорони природи. Як справедливо вщзначав академiк С.С. Шварц: "Еколопчш системи в iндустрiальному й урбашзованому свiтi не можуть бути збережеш у первiсному, природному станi, але немае жодних об'ективних причин для ïx неминучого погiршення. Змiну природного сере-довища (його вiдxiд вщ "природного" стану) немае нiякиx шдстав вважати його погiршенням" [9, ст. 165].
Такими е методолопчш основи та принципи, якими ми керувалися шд час опрацювання шкали оцшки кiнцевоï результативностi люогосподарсько1' дiяльностi з урахуванням впливу фактора часу. Розглянемо найбшьш характеры риси даноï шкали (табл. 2).
Виходячи з того, що шкала оцшки кiнцевоï результативност люогос-подарськоï дiяльностi основана на яюсних показниках, видiленi категорп можливих станiв лiсовиx екосистем (бiогеоценозiв) певною мiрою е умовни-ми. Тому найбшьш прибутков^ господарське амелiорiрованi бiогеоценози зi стiйкою структурою названо умовно-еталонними. До власне еталонних мож-на б вiднести тi з господарсько амелiорiрованиx бiогеоценозiв, якi вщповща-ють оптимально прибутковому варiантовi 1, що характеризуеться комбша-цiею позитивних економiчного та екологiчного ефектiв та позитивного впли-ву фактора часу.
За ступенем стшкост та досконалост^ крiм умовно-еталонних, видшя-ються структурно-полiпшенi, демутацiйно- i стабiльно-зрiвноваженi бюге-оценози з характерними для них особливостями динамжи пiд впливом фактора часу в минулому й станом у тепершньому, тобто у кшщ перюду люовиро-щування (обороту рубки), що оцiнюеться. Так, структурно-полшшеш бюге-оценози, як правило, характеризуються хорошими таксацшними ознаками складу, сортиментно!" структури, повноти i продуктивност деревостанiв, що сформувалися внаслiдок проведення задовшьних лiсогосподарськиx заxодiв, сприятливих природних умов i полшшуючого впливу фактора часу.
До демутацiйно-зрiвноважениx вiднесено бюгеоценози, в яких структура та яюсний стан пiд полiпшуючим впливом фактора часу вщновлеш до близь-ко корiнного стану, хоча при проведенш лiсогосподарськиx заxодiв економiчнi та (чи) еколопчш складовi ефекти мали негативний i (чи) нульовий характер.
Стабiльно-зрiвноваженi бiогеоценози - це таю, як внаслiдок вжитих лiсогосподарськиx заxодiв з метою полiпшення ïx яюсного стану й структури з отриманням позитивних економiчного та (або) еколопчного ефектiв не втратили природно1' стшкосл та досконалостi, хоч при цьому помггного впливу фактора часу не було.
У центральнш частинi шкали займають мюце вузловi або кшмакст 6ï-огеоценози корiнниx типiв люу, тобто природнi еталони.
Симетрично протилежними господарсько амелiорiрованим е господарсько детерiорiрованi (погiршенi або зiпсованi) лiсовi екосистеми (бюге-оценози). У цш групi видiляються бiогеоценози: лабiльно-зрiвноваженi, диг-
ресивно-деструктивнi, кризиснi та катастрофiчнi за станом, тобто незадовшь-m за формою, поеднанням структури й динамiки таксацшних ознак насад-ження, що виникли внаслщок неправильних лiсогосподарських заходiв, як стали першопричиною порушення природно1' рiвноваги, дигресiï й подальшо1' деградацiï елеменпв структури, динамiки функцiонування, механiзмiв взае-мозв'язку окремих компонентiв лiсонасаджень, ïx гомеостазу.
Лабiльно-зрiвноваженi бiогеоценози характеризуються нестшкими станом i структурою, зниженими повнотою i продуктивнiстю, часто похщ-ним складом та шшими погiршеними таксацшними ознаками насаджень, що виникли внаслщок неякiсниx лiсогосподарськиx заxодiв i, проте, не спричи-нили якихось впливiв факторiв, у тому числi й попршуючих у часi. Але ста-бiлiзацiя стiйкостi таких бiогеоценозiв при додаткових витратах на природо-охоронш та мелiоративнi заходи е можливою.
До дигресивно-деструктивних вiднесено бiогеоценози, що шсля отри-маних економiчно та (або) еколопчно позитивних одноразових ефекив вiд лiсогосподарськиx заxодiв зазнають попршуючого впливу екзогенних умов i факторiв у часi, проходячи рiзнi стади дигресiï [2], для припинення яких пот-рiбнi значнi трудовi, матерiальнi та грошовi витрати. Стабiлiзувати стшюсть цих дигресивно порушених бiогеоценозiв можна тшьки проведенням комплексу природоохоронних i люомелюративних заxодiв, спрямованих на усу-нення впливу умов i факторiв навколишнього природного середовища, що викликають погiршення в часi та просторь
Найбiльш незадовiльними е кризист та катастрофiчнi стани лiсовиx екосистем (бiогеоценозiв), що виникають внаслiдок неправильного проведен-ня комплексу лiсогосподарськиx i люопромислових заxодiв та стиxiйного, ш-коли каскадного, розвитку деструктивних процеЫв. За Н.Ф. Реймерсом, цi стани е такими: кризисний - коли "швидюсть антропогенних порушень пере-вищуе темп самовiдновлення природи, але ще не вiдбуваеться корiнноï змiни природних систем"; катастрофiчний - коли "важкозворотний процес закрш-лення малопродуктивних систем" [7, ст. 76] веде до "занепаду економiчного розвитку, його неспроможност у подальшому до вiдновлення сприятливого природного середовища. Промiжною фазою служить критичний стан ^ж кризою i катастрофою), при якому викриваеться повна втрата ресуршв, що робить розвиток нульовим, але втрата ресурЫв ще зворотна за вщносно короткий час" [8, ст. 85].
З катастрофiчниx найбшьш збитковим е варiант 27, що вiдповiдае най-пршому становi господарсько детерiорiрованиx лiсовиx екосистем (бюгеоцено-зiв). Цей стан е симетричним антиподом щодо стану господарсько-цшьового еталону. Катастрофiчний стан е наслщком проведення необгрунтованих руйшв-них заxодiв у комбiнацiï з негативними складовими економiчного та еколопч-ного ефекпв та погiршуючого впливу фактора часу. При катастрофах попршу-ючий i руйшвний впливи фактора часу часто носять каскадний характер.
За Н.Ф. Реймерсом, такий екстремальний стан порушенност природного середовища, як варiант 27. - це "еколопчний колапс", що характери-зуеться як "незворотна втрата бiологiчноï продуктивностi" [7, ст. 76], "прак-
тично незворотш природно-антропогенш явища, що виключають можливють самого iснування людини у середовищд, яке утворилося" [8, ст. 85]. Хоч в ш-терпретованiй шкал оцiнки кiнцевоï результативностi лiсогосподарськоï дь яльностi стан екологiчного колапсу формально не видшяеться, ймовiрнiсть його практичноï появи використана як своерщний фшал неефективностi, який постiйно мае нагадувати та застер^ати вiд можливих згубних i руйшв-них наслiдкiв безгосподарность
Такими е особливостi запропонованих шкал оцшки промiжноï та кш-цевоï результативностi лiсогосподарськоï дiяльностi, що основаш на ордина-цiï еколого-економiчних ефекпв з урахуванням впливу фактора часу. Незва-жаючи на те, що ця ординащя е дещо умовною чи гiпотетичною, оскiльки ба-зуеться на яюсних, а не на кшьюсно вимiрюваних ознаках, вона й в такому виглядi дозволила скласти цi шкали, якi дають змогу за характером економiч-них i еколопчних ефектiв проводити вiдносну оцшку, аналiзувати й прогно-зувати найбшьш iмовiрнi результати лiсогосподарськоï дiяльностi шд-приемств з урахуванням перспективних змш пiд впливом фактора часу.
Лггература
1. Инструкция по устройству государственного лесного фонда СССР. Ч. 1. Полевые работы. - М.: Гослескомитет, 1964. - 128 с.
2. Казанская Н.С. Изучение рекреационной дигрессии естественных группировок растительности// Известия АН СССР. Серия географическая. - 1972, № 1. - С. 52-60.
3. Лес и охрана природы/ Под ред. С.Г. Синицына. - М.: Лесн. пром-сть, 1980. - 288 с.
4. Лосицкий К.Е., Чуенков В.С. Эталонные леса. - 2-е изд., перераб. - М.: Лесн. пром-сть, 1980. - 192 с.
5. Морозов Г.Ф. Избранные труды. - М.: Лесн. пром-сть. - 1971, т. 2. - 536 с.
6. Мурахтанов Е.С., Моисеев Н.А., Мороз П.И., Столяров Д.П. Лесоустройство: Учебник для вузов. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 344 с.
7. Реймерс Н.Ф. Азбука природопользования// Человек и природа. - 1983, № 12. - С. 73-84.
8. Реймерс Н.Ф. Азбука природопользования// Человек и природа. - 1984, № 8. - С. 81-87.
9. Шварц С.С. Экология человека: новые подходы к проблеме "человек и природа"// Будущее науки. - М.: Знание. - 1976, вып. 9. - С. 158-177.
10. Цурик G.I. Еколого-економ1чна ефективтсгь люокорисгування: Навчальний поабник.
УДК330.342 Проф. М.В. Римар, д-р екон. наук; acnip. Л. С. Гарасим - УкрДЛТУ
РОЛЬ ШДПРтеМСТВ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦП ЕКОНОМ1КИ
Висв^люеться питання вагомосп тдприемств малого бiзнесу i даються реко-мендацп з реал1зацп ефективного 1'х розвитку у перехщний перюд.
Prof. M.V. Rymar, doctorate L.S. Garasim - USUFWT
Role of the enterprises of small business in conditions transformation
economics
In article elucidates question importance of the enterprises of small business and presented recommendations for realization the effective development theirs in transition circumstances.
