Научная статья на тему 'Оцінювання еколого-економічної ефективності заходів з лісовідновлення'

Оцінювання еколого-економічної ефективності заходів з лісовідновлення Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
168
45
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
еколого-економічна ефективність / лісовідновлення / анкетування / загальна економічна вартість / екосистемний підхід / стале ведення лісового господарства / концепція готовності платити / метод умовного оцінювання / economic efficiency / reforestation / questionnaire / total economic value / ecosystem approach / sustainable forest management / willingness to pay / contingent valuation method

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Л Д. Загвойська, Ю В. Шведюк

Розкрито зміст економічної категорії "еколого-економічна ефективність лісовідновлення", обґрунтовано алгоритм оцінювання еколого-економічної ефективності заходів з відновлення лісів на основі теорії аналізу витрат і вигід і теорії загальної економічної вартості, екосистемного підходу та концепції сталого ведення лісового господарства. Проаналізовано результати опитування щодо готовності платити населення Бродівського та Радехівського районів Львівської області за відновлення лісів в інтересах майбутніх поколінь. Результати дослідження підтвердили важливість і доцільність врахування складових вартостей невикористання, зокрема вартості спадщини для прийняття управлінських рішень щодо ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The Evaluation of Economic Efficiency of Reforestation Measures

The essence of economic category "economic efficiency of reforestation" is defined. The algorithm of evaluation of reforestation measures economic efficiency based on the theory of the cost-benefit analysis and total economic value, the ecosystem approach and the concept of sustainable forest management is provided. Willingness to pay of Brody and Radekhiv districts (Lviv region) local community for reforestation in the interests of future generations is assessed. The results of the study confirmed the importance and usefulness of taking into account the components of non-use value, including the bequest value, in forest decisionmaking based on the principles of sustainable development.

Текст научной работы на тему «Оцінювання еколого-економічної ефективності заходів з лісовідновлення»

УДК332.155:630*23(477.8) Доц. ЛД. Загвойська, канд. екон. наук;

астр. Ю.В. Шведюк - НЛТУ Украти, м. Львiв

ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАХОД1В З Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ

Розкрито 3MÎCT eK0H0Mi4H0Ï категорн "еколого-екожишчна ефективнiсть люовщ-новлення", обгрунтовано алгоритм оцшювання еколого-економiчноï ефективностi захо-дiв з вiдновлення лiсiв на осж^ теорн аналiзу витрат i випд i теорн загально'1 еконо-мiчноï вартостi, екосистемного пiдходу та концепцн сталого ведения лiсового госпо-дарства. Проаналiзовано результати опитування щодо готовност платити населення Бродiвського та Радехiвського районiв Львшсько!' областi за вщновлення лiсiв в штере-сах майбутшх поколiнь. Результати дослiдження пiдтвердили важливють i доцiльнiсть врахування складових вартостей невикористання, зокрема вартостi спадщини для прийняття управлiнських рiшень щодо ведення лiсового господарства на засадах стало-го розвитку.

Ключовi слова: еколого-економiчна ефективнiсть; люовщновлення; анкетування; загальна економiчна вартiсть; екосистемний пiдхiд; стале ведення лiсового господарства; концепцш готовностi платити; метод умовного оцшювання.

Актуальшсть дослiдження. nicoBÎ екосистеми вiдiграють фундамен-тальну роль у забезпеченш добробуту людини, що пiдтверджуeться експонен-цiйно зростаючою кшькктю праць i мiждисциплiнарними дослiдженнями цього феномена, mi ведуться пiд епдою ООН (2004) та 6вропейсько1 Комки (2008). Займаючи близько третини плошд сушi, лiси продукують двi третини первинно1 продукцiï, що вирощуеться на Земл! Разом i3 тим визначальними мегатрендами наступних десятилiть сьогоднi визнано втрату якостi екосистем i знелкення. Змiна клiматичноï моделi Землi та зростання антропогенного навантаження на лiсовi екосистеми породжують новi виклики до управлшня лiсами на глобальному та локальному рiвнях.

Обфунтування заходав з лiсовiдновлення сьогоднi набувае особливо1 ак-туальностi, адже розробленi на засадах сталого розвитку, вони забезпечать за-доволення екологiчних, економiчних, сощальних i духовних потреб сьогод-шшнього та наступних поколiнь. Проте значна частка неврахованих ринком суспiльних випд цього процесу i невиявленiсть попиту на послуги лiсових екосистем, з огляду на характер споживання сусшльних благ, актуалiзуе питання щентифшацп вигiд лiсовiдновлення, визначення 1хньо1 економiчноï вартостi та ïï вiдображення в процесах прийняття рiшень.

Еколого-економiчнi аспекти лкокористування, зокрема практики лко-ввдновлення, дослiджують О.М. Адамовський, 1.Я. Антоненко, А.М. Дейнека, Л.Д. Загвойська, Я.В. Коваль, 1.М. Лицур, 6.В. Мшенш, 1.М. Синякевич, 1.П. Соловiй, Ю.Ю. Туниця, A. Contreras, R. Costanza, J. Dixon, H. Gregersen, N. Hanley, P. Harou, S. Kant, J. Krutilla та ш.

Постановка завдання. Мета дослщження - розроблення науково-мето-дологiчного пiдходу до визначення еколого-економiчноï ефективностi заходав з лковвдновлення на засадах екосистемно!' парадигми та концепцц сталого ведення лкового господарства, що забезпечить урахування загально!' економiчноï вартостi (ЗЕВ, Krutilla, 1967) [18] неощненого ринком потоку послуг лкових екосистем, породженого цими заходами.

Виклад основного MaTepiany. Пiдвищення потенциалу лiсових екосис-тем вимагае коригування лiсогосподарськоí дiяльностi за показниками еколого-eKOHOMi4HOi ефективносп з метою розроблення ефективних заходiв з лковвд-новлення. Лiсовiдновлення - це активна форма ввдновлення лку на землях, що були вкрип лiсовою рослиннiстю [7]. Еколого-економiчна ефективнкть визна-чають як вiдношення величини iнтегрованого еколого-економiчного ефекту ви-робничо-господарсько1 дiяльностi до суми витрат живо1 та уречевлено1 працi i живо1 та неживо1 природи [7, 9]. На нашу думку, еколого-економiчна ефективнкть лковщновлення визначаеться шляхом сшвставлення iнтегрованого еколо-го-економiчного ефекту, який враховуе внутршнш економiчний ефект та зов-нiшнi впливи процесу ввдновлення лiсу, i витрат на досягнення цього ефекту.

Для визначення еколого-економiчноí ефективностi лiсiвничих проектiв, а отже i заходiв з лiсовiдновлення, FAO рекомендуе використовувати метод аналiзу витрат i вигiд (АВВ, cost-benefit analysis) [16], який розкривае ефектив-нкть дiяльностi лiсогосподарських пiдприемств з урахуванням економiчноí вартостi неоцiнених ринком зовшшшх впливiв - послуг лiсових екосистем - i виконуеться в такш послiдовностi:

• iдентифiкацiя заходiв з люовщновлення;

• кiлькiсна оцiнка витрат i результатiв люовщновлення;

• фшансовий аналiз - ощнювання прямих витрат i результатiв за ринковими щ-нами;

• економiчний аналiз - визначення eK0H0Mi4H0i' вартостi витрат i вигiд заходiв з лiсовiдновлення з урахуванням вартоси послуг лiсових екосистем;

• сенситивний анатз еколоro-економiчноí ефективноси заходiв;

• формування науково-практичних рекомендацш щодо вщновлення лiсiв. Теоретичним тдфунтям економiчного аналiзу заходш з лковвдновлення

е екосистемний пiдхiд, який дае змогу врахувати вклад екосистем у добробут людини, тобто охоплюе вартосп не тiльки оцiнених ринком продукпв лiсу, а й неринкових випд, якi надають лiсовi екосистеми [3, 5, 11, 13, 14, 16]. Також економiчний анашз грунтуеться на концепцп сталого ведення лiсового госпо-дарства, тобто одночасне досягнення економiчноí ефективностi, екологiчноí стiйкостi та сощально!' справедливостi.

Вiдновлення лiсiв безпосередньо здшснюе вплив на такi важливi послу-ги лiсових екосистем, як посилення водоохоронно1 та водорегулювально1 здат-носп лiсових насаджень, депонування вуглецю, послабления ерозшних проце-сiв, збереження бiорiзноманiття, пiдвищения рекреацiйноí та естетично1, духов-но1 та культурно1 цiнностi ландшафтов тощо. Значна частина ефектiв (позитив-них i негативних), якi виникають у процесi лiсовирощування, е зовшшшми, вони неоцiненi ринком i тому не враховуються лiсогосподарськими шдприемства-ми. Для iдентифiкацií цих впливш у контекстi екосистемно1 парадигми викорис-тано загальну мiжнародну класифiкацiю екосистемних послуг (Common International Classification of Ecosystem Services, CICES, 2012) [12]. Для кращого розу-мшня природи виявлених впливiв i можливосп íх вартiсноí оцiнки, вiдповiдно до рекомендацш Светового банку [4, 15], побудовано матрицю впливiв заходiв з лковщновлення, позицiонуючи iдеитифiкованi заходи за двома ознаками: наяв-нiсть ринкових оцiнок вартостi та характер виникнення впливiв (табл. 1).

Табл. 1. Матриця впливiв захоЫв з лiсовiдновлення

Ринковi впливи, в межах дыянки послуги забезпечення (продукування бюмаси, питно'! води, енерп!' та ш.); культурнi послуги (туризм, рекреацiя та ш.) Неринковi впливи, в межах дыянки культурш послуги (пiдвищення естетично'! привабливостi ландшафтiв, духовна та культурна щншсть лiсiв, можливiсть проведення дослщжень, збереження бiорiзноманiття та ш.)

Ринковi впливи, поза межами дыянки послуги регулювання (регулювання пдролопчного циклу, мiкроклiмату, попередження повеней та ш.) Неринковi впливи, поза межами дыянки послуги регулювання (посилення водоохорон-но'! здатностi лiсових екосистем, шдвищення видiлення кисню в атмосферу, зменшення ви-кидiв СО2 та ш.)

Розглянувши потенцшш впливи, якi виникають у процесi люовирощу-вання, необхщно 1х вiдобразити в оцiнцi еколого-економiчноí ефективностi ль совiдновлення згiдно з концепщею ЗЕВ (рис.).

Загальна еконо\пчиа варткть вигвд лковщновлення

- 1. Варткть використання: послуги забезпечення, регулювання, культурш

- 1.1. Варткть прямого використання: 1.1.1 .Споживче використання -послуги забезпечення, напр. продукування бюмаси, питно! води та ш. 1.1.2.11еспожпвче використання - культурш послуги, напр. умови для вщпочинку, туризму, освгги \ науки та ш. Методы: витрат, ринкових цт, виробничоТ функци, витрат на подорож, гедотчного щноутвореяня, метод умовного оцтювання

1.2. Вар/теть непрямого використання - послуги регулювання, напр. регулювання юпмату, складу атмосферного повггря. пдролопчного циклу, етворення умов збереження бюр1зномашття та ш. Методы: витрат, ринкових цт, витрат на подорож, гедотчного цтоутворення, метод умовного оцтювання

1.3. Варткть можливого використання - споживання послуг прямого 1 непрямого використання в майбутньому Метод умовного оцтювання

2.Варткть невикористання - культурш послуги Метод умовного оцтювання

-*> 2.1. Варткть спадщини - збереження екосистем для майбутшх поколшь

2.2. Варткть кнування - задоволення вщ знания, що ;псо1н екосистеми ¡сиують

-ф 2.3. Варткть споживання тшими - альтруютичш шнносп

Рис. Оцтювання еколого-економгчног ефективностi лiсовiдновлення

(авторська розробка)

Розглядаючи варткть вигiд заходiв з люовщновлення у контекстi поня-тшного апарату теорп ЗЕВ, економiчнiй (грошовш) оцiнцi пiддаються, насампе-ред, складовi вартостi використання. Однак, стале ведення лiсового господар-ства вимагае врахування не тiльки матерiальних, а й iнших важливих нематерь альних благ, як формують вартiсть невикористання. Вартост невикористання

(вартiсть споживання шшими, вартiсть спадщини та варткть iснування) [4, 15, 18, 19] е важливими елементами потоку випд заходiв iз лiсовiдновлення i по-виннi бути врахованi при ощнюванш еколого-економiчноí ефективностi ввднов-лення лiсiв з точки зору сусшльства.

Вартiсть спадщини, стосовно заходш iз лiсовiдновлення, можна оцiнити методом умовного ощнювання, визначивши готовнiсть населения витрачати частину сiмейного доходу на вщновлення лiсiв в iитересах майбутнiх поколшь [4, 19]. В основу ощнювання покладено результати опитування населення Бро-дшського та Радехшського райошв Львiвськоí областi. Для опрацювання результата опитування щодо готовностi платити використано корелящйно-регре-сiйний аналiз, який охоплюе чотири етапи [8]: збiр даних, складання анкети i проведення опитування; кореляцiйний аналiз; регресiйний аналiз; надання еко-номiчного змiсту отриманим результатам.

Для визначення ставлення населення репону дослiджения до проблем ведення лкового господарства та готовностi платити за вiдновлення лiсiв, опи-тано 80 респонденпв, з яких 48 % - чоловжи, 52 % - ж^и. Бiльше половини респондентiв (46 оаб) мають лiсiвничу освiту. У вшовш структурi найбiльшу частку займають особи 45-55 р. (34 %), решта: особи вiком до 25 р. (21 %), 2535 р. (18 %), 34-45 р. (13 %) i 55-65 р. (14 %).

Вiдповiдно до положень теорií загально!' економiчноí вартостi, для визначення готовносп щороку платити за вiдновлення лiсiв (залежна змшна Г) дослiджено вплив таких чиннишв (незалежних змiнних): Х1 - стать; Х2 - вiк; Х3 - юльккть дiтей; Х4 - ршень освiти; Х5 - наявнiсть лiсiвничоí освiти; Х6 -мiсце проживання; Х7 - середньомiсячний дохiд (грн/мк.). Результати кореля-цiйного аналiзу результапв опитування наведено в табл. 2.

Табл. 2. Кореляцшна матриця результатiв опитування щодо готовностi щороку платити за вiдновлення лiсiв в ттересах майбутмх поколть

Залежна та незалежнi змiннi регресiйноí моделi Г Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7

Г готовнiсть платити, грн/рш 1 - - - - - - -

Х1 стать -0,06 1 - - - - - -

Х2 вiк, роюв 0,29 -0,20 1 - - - - -

Х3 кiлькiсть дiтей 0,28 -0,11 0,74 1 - - - -

Х4 рiвень освiти 0,30 -0,21 -0,14 -0,18 1 - - -

Х5 наявтсть лгавничо'1 освгги -0,21 0,18 0,14 0,09 -0,53 1 - -

Х6 мiсце проживання 0,43 -0,005 0,01 0,18 0,36 -0,19 1 -

Х7 середньомкжчний дохщ, грн/мiс. 0,74* -0,16 0,44 0,45 0,37 -0,26 0,40 1

*статистично значущий коефщент кореляци, а=0,05.

Залежна змiнна Г мае прямий, тiсний, статистично значущий зв'язок мiж готовнiстю платити i величиною середньомiсячного сшейного доходу. Для дос-лiджения готовностi респондентiв платити за ввдновлення лiсiв в штересах майбутнiх поколiнь оцiнено параметри регреайно!' моделi готовностi платити (табл. 3).

Остаточний вигляд моделi Г=18,68+0,04Х7 свiдчить, що еластичнкть го-товностi платити за доходом становить 0,04. Отриманi оцiнки можна застосува-

ти для визначення вартосп спадщини, яку в нашому дослiдженнi розглянуто як готовнкть платити за вiдновлення лiсiв в штересах майбутнiх поколiнь.

Табл. 3. Результати покрокового регресшного аналЬу

№ кро- кУ Кшьюсть чинникв Регресшна модель Е- статистика К2 Висновки щодо адек-ватност моделi

Е 1 роз Е0.95

1 7 У = -7,02+7,45Х1+0,38Х2-7,7ХЗ-3,17Х4-3,63Х5+ 13,53Х6 +0,04Х7* 14,23 2,14 0,58 адекватна, виводимо Х5 (лiсова освгга)

2 6 У = -13,44+7,1Х1+0,34Х2-7,55Х3-2,4Х4+13,4^Х6+0,04Х7* 16,80 2,23 0,58 адекватна, виводимо Х4 (осви-а)

3 5 У = -20,32+8,06Х1+0,37Х2-6,76Х3 +12,76Х6+0,04Х7* 20,38 2,35 0,57 адекватна, виводимо Х2 (вш)

4 4 У = -8,27+7,12Хг3,85Х3+11,75Х6 +0,04Х7* 25,61 2,50 0,57 адекватна, виводимо Х1 (стать)

5 3 У = 3,48-3,98Х3+12,03Х6+ 0,04Х7* 34,26 2,72 0,57 адекватна, виводимо Х3 (кiлькiсть дней)

6 2 У = 2,46+12,04Х6+ 0,04Х7* 51,37 3,11 0,57 адекватна, виводимо Х6 (проживання)

7 1 У = 18,68+0,04Х7* 95,74 3,96 0,55 модель адекватна

*статистично значущий коефiцieнт регресн при а=0,05.

Оскiльки проблема змiни клiмату е однieю з ключових i потребуе вирь шення шляхом розроблення ефективних заходш iз лковадновлення, тому наше дослвдження охоплюе також дослiдження ставлення людей до дано!' проблеми. Майже 90 % респонденпв визнають кнування тако! проблеми. Уа, без винят-ку, респонденти усвiдомлюють необхiднiсть збереження довюлля для майбут-нiх поколшь. Ця iнформацiя дае змогу зробити висновок про пошформованкть респондентiв щодо проблеми змiни клiмату. 63 % респонденпв вважають, що лiси здатш позитивно впливати на довкшля. Бшьшкть мiсцевого населения визнають посилення деструктивного впливу господарсько! дiяльностi i змiни стану довкiлля, тому лкове господарство мае бути одним iз прiоритетних напрямiв розвитку Львiвщини з метою послабления антропогенного навантаження на ль совi екосистеми.

Результати аналiзу сучасного стану ведення лiсового господарства за ощнками респондентiв засвiдчили, що найважлившими чинниками, якi здiйснюють вплив на лiсовi насадження в умовах Малого Полкся, е:

• яюсть доглядiв за лiсовими культурами;

• застосування суцiльних рубань;

• незначна частка природних корiнних деревостанiв i штучних лiсiв, подiбних до них за складом, формою i структурою;

• бюлопчна продуктивнiсть та еколопчна стiйкiсть лiсiв;

• площi люових дiлянок, пошкоджених хворобами та шюдниками;

• збереження бiорiзноманiття;

• наявтсть ерозiйних процесiв;

• рiвень соцiально-економiчного забезпечення населення та екологiчноí культури. Менш важливими е такi чинники, як контроль за саштарним станом ль

сiв, всихання лiсiв, значна частка малощнних i похвдних деревосташв, самовшь-нi рубки мiсцевим населенням. Значний вплив на формування лкових наса-

джень мають лiсогосподарськi заходи, зокрема практика лiсовiдновлення. Змен-шення частки лiсових культур, збшьшения площ лiсiв природного походження, формування корiнних рiзновiкових деревостанiв дасть змогу покращити стан лiсових насаджень у репош. Це вимагае змши традицiйноí системи ведення ль сового господарства, врахування не тiльки економiчного, а й екологiчного i со-цiального аспектов.

Вибiр ефективного способу лковвдновления е одним iз важливих напря-мiв дiяльностi. Респонденти надали однакову прiоритетнiсть природному i ком-бiнованому способам (по 40 % кожному). Вигодами для мiсцевого населения ввд вiдновления лiсiв е отримання деревини, недеревних продуктiв лiсу, мкце для вiдпочинку, створення робочих мкць. Оскiльки заходи з вiдиовления лкш вимагають значних фiнансових ресурсiв, важливим е питания джерел акумулю-вання коштiв. 30 % респондентiв вважають, що фiнансувания потрiбно здiйснювати з державного i мiсцевого бюджетiв, 43 % шдтримують створення спецiального фонду, думки решти 27 % опитаних роздшились мiж мобiлiзацiею коштiв шдприемствами лiсовоí галузi (15 %) та створенням цiльового фонду громадськими оргашзащями (12 %).

Окрема група питань стосувалась заходав з лiсорозведения. Так, 50 % респондеипв володдать земельною дшянкою, з них 42 % використовують й для власних потреб. 70 % респондентов вважають, що державш лiсогосподарськi пiдприемства повиннi здшснювати заходи з лiсорозведения.

Результати до^джения показали, що ощнювання еколого-економiчноí ефективносп лiсовiдновления передбачае, насамперед, визначения масштабiв оцiнювання, формулювання перелiку послуг лкових екосистем, якi варто розгля-нути, збiр даних для íх грошово!' оцiнки, аналiз отриманих результатов i надания рекомендаций щодо можливосп 'х практичного застосувания. Теоретичнi шдхо-ди до оцiнювания потребують подальшо! формалiзацií i доведения до рiвня реко-мендацiй i методик. Методики, розроблеш на сьогодш вiдомими школами приро-докористувания та екологiчноí економiки, дощльно затвердити на национальному рiвнi i включити у нормативно-правову базу. Важливим е введения на законодав-чому ршш поняття "послуги екосистем" [6]. Сьогодш потрiбно розробити дiевий та обгрунтований механiзм плати за послуги лкових екосистем, ощнити 1хию щннкть у грошовому вимiрi як еквшаленту мiнiмальноí оцiнки íх економiчноí вартосп з метою залучення додаткових коштш, якi повиннi iнвестуватись у при-родиий капiтал [1, 2, 10]. Деят спроби у цьому напрямi вже зроблено.

Висновки. Запропонований шдхвд до ощиювания еколого-економiчноí ефективностi лковвдновления, розроблений на засадах екосистемно1 парадигми та сталого ведения лiсового господарства, забезпечуе врахувания всiх вигiд про-цесу лiсовiдиовления, зокрема неощненого ринком потоку послуг лкових екосистем. Консервативна ощнка тшьки одного елемеиту вартостi невикористания, зокрема вартостi спадщини, виконано на основi величини готовносп платити за вiдиовлення лiсiв в Пересах майбутнiх поколiнь. Урахувания вартосп потоку послуг лкових екосистем дасть змогу отримати адекватну, обгрунтовану i пере-коиливу оцiнку еколого-економiчноí ефективносп заходов з лiсовiдновления. Розроблений науково-методолопчний пiдхiд покращить методики оцiнювания

еколоro-економiчноí ефективносп заходш з лiсовiдновлення i сприятиме тдви-щенню iнвестицiйноí привабливостi таких заходiв з урахуванням важливостi вкладу екосистем, елементу природного капiталу для добробуту людини.

Лiтература

1. Веклич О.О. Сучасний стан та ефективнЛсть економЛчного механЛзму екологiчного регу-лювання / О.О. Веклич // Економлка Укрални : полiтико-економiчний журнал. - 2003. - № 10. - С. 62-70.

2. Веклич О.О. "ЕкологЛчна цша" економЛчного зростання Украши / О.О. Веклич, М.Ю. Шлапак // Економлка Украши : полЛтико-економЛчний журнал. - 2012. - № 1, № 2. - С. 51-60, 38-45.

3. Врублевська О.В. ДослЛдження економЛчнол дiнностi лiсових активлв Бродiвського району / О.В. Врублевська, 1.М. Яремчук // Науковий вЛсник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - Львлв : РВВ НЛТУ Укрални. - 2007. - Вип. 17.5. - С. 22-29.

4. Загвойська Л.Д. ЕкономЛчний аналiз лнвестицлйних проектов : навч. посЛбн. / Л.Д. Заг-войська, T.G. Маселко, М.М. Якуба. - Львiв : Вид-во "Афлша", 2006. - 314 с.

5. Загвойська Л.Д. Концептуалiзацiя послуг екосистем у сучасному еколого-економiчному дискурсi / Л.Д. Загвойська // НауковЛ працi ЛЛслвничол академлл наук Укрални : зб. наук. праць. -ЛьвЛв : РВВ НЛТУ Укрални. - 2013. - № 11. - С. 178-185.

6. Артов А.М. Законодавчо-нормативне забезпечення охорони природи в лiсовому секторЛ Укрални (аналiтичний звiт) / А.М. Артов, Г.В. Бондарук О.О. Кагало, Л.Д. Проценко // Удоско-налення систем правозастосування й управллння в лЛсовому секторi схiдних кралн полЛтики евро-пейського сусiдства та Рослл. - К., 2012. - 166 с.

7. Лiсотехнiчний термiнологiчний словник: укралнський, рослйський, англiйський / за ред. Ю.Ю. ТуницЛ, В.О. Богуслаева. - ЛьвЛв : Вид-во "ПЛрамЛда", 2014. - 967 с.

8. Лук'яненко 1.Г. Економетрика : плдручник / 1.Г. Лук'яненко, Л.1. КраснЛкова. - К. : Вид-во "Знання". - 1998. - 220 с.

9. Туниця Ю.Ю. Лiсознавчi витоки еколого-економiчного вчення: Лндуктивний пЛдхЛд / Ю.Ю. Туниця // НауковЛ пращ ЛЛсЛвничол академЦ наук Укрални : зб. наук. праць. - ЛьвЛв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 1. - С. 11-21.

10. Черваньов 1.Г. Природн^лй капитал как предмет инвайронментальной экономики и фактор конструктивного природопользования / 1.Г. Черваньов, Л.М. Бортник, Н.В. Грищенко // ВЛс-ник ХаркЛвського нацЛонального унЛверситету Лм. В.Н. Каразлна. - Сер.: Економлка. - ХаркЛв : Вид-во ХНУ Лм. В.Н. Каразлна. - 2013. - № 38(1049). - С. 220-229.

11. Шведюк Ю.В. Концептуальний пЛдхЛд до визначення вартостЛ послуг лЛсових екосистем / Ю.В. Шведюк // ЕкономЛчнЛ проблеми сталого розвитку : матер. МЛжнар. наук.-практ. конф., присвяч. пам'ятЛ проф. О.Ф. Балацького (Суми, 24-26 квЛтня 2013 р.). - У 4-ох т. / за заг. ред. О.В. Прокопенко. - Суми : Вид-во СумДУ, 2013. - Т. 2. - С. 253-255.

12. Common International Classification of Ecosystem services (CICES, Version 4.1). / R. Ha-ines-Young, M. Potschin. - EEA. - 2012. - 33 р.

13. Costanza R. Changes in the global value of ecosystem services / R. Costanza, R. de Groot, P. Sutton et al. // Clobal Environmental Change. - 2014. - № 26. - Pp. 152-158.

14. Daily G.C. (Ed.). Nature's Services: Societal Dependence on Natural Ecosystems / G.C. Daily. - Washington, DC : Island Press, 1997. - 392 p..

15. Dixon J. Economic analysis of environmental impacts / J. Dixon, L. Scura, L. Carpenter, P. Sherman. - London : Earthscan. - 1995.

16. Economic analysis of forestry projects. FAO Forestry Paper 17 / Prepared by H.M. Cregersen and A.H. Contreras. - Roma : Food and Agriculture Organization of the United Nations. - 1992.

17. Kant S. Extending the boundaries of forest economics / S. Kant // Forest Policy and Economics. - 2003. - № 5. - Pp. 39-56.

18. Krutilla J. Conservation Reconsidered / J. Krutilla // The American Economic Review. -1967. - № 57(4). - Pp. 777-786.

19. Yabe M. Use of stated preference methods of environmental payments in Japan: comparison of contingent valuation method and choice experiments / M. Yabe, K. Yoshida // Quartelry Journal of International Agriculture. - 2006. - № 4. - Pp. 437-453.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Загвойская Л.Д., Шведюк Ю.В. Оценка эколого-экономической эффективности мероприятий по лесовосстановлению

Раскрыто содержание экономической категории "эколого-экономическая эффективность лесовосстановления", обоснована методика оценки эколого-экономической эффективности мероприятий по лесовосстановлению на основе теории анализа затрат и выгод и теории общей экономической стоимости, экосистемного подхода и концепции устойчивого ведения лесного хозяйства. Обоснованы результаты анкетирования для определения готовности платить населения Бродовского и Радеховского районов Львовской области за восстановление лесов в интересах будущих поколений. Результаты исследования подтвердили важность и целесообразность учета составляющих стоимости неиспользования, в частности стоимости наследства, в процессе принятия управленческих решений относительно ведения лесного хозяйства на засадах устойчивого развития.

Ключевые слова: эколого-экономическая эффективность; лесовосстановление; анкетирование; общая экономическая стоимость; экосистемный подход; устойчивое ведение лесного хозяйства, концепция готовности платить, метод условной оценки.

Zahvoyska L.D., Shvediuk I. V. The Evaluation of Economic Efficiency of Reforestation Measures

The essence of economic category "economic efficiency of reforestation" is defined. The algorithm of evaluation of reforestation measures economic efficiency based on the theory of the cost-benefit analysis and total economic value, the ecosystem approach and the concept of sustainable forest management is provided. Willingness to pay of Brody and Ra-dekhiv districts (Lviv region) local community for reforestation in the interests of future generations is assessed. The results of the study confirmed the importance and usefulness of taking into account the components of non-use value, including the bequest value, in forest decisionmaking based on the principles of sustainable development.

Key words: economic efficiency, reforestation, questionnaire, total economic value, ecosystem approach, sustainable forest management, willingness to pay, contingent valuation method.

УДК630*26:581.93(477.41/.44) Астр. Г.О. Лобченко1 -

НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв

ЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА ТРАВ'ЯНОГО ЯРУСУ Ф1ТОЦЕНОЗУ ПОЛЕЗАХИСНИХ Л1СОВИХ СМУГ

Наведено ценотичну структуру трав'яного ярусу фиоценозу полезахисних люових смуг Правобережного Люостепу на прикладi агроландшафпв Ктвсько! та Вшницько! областей. Встановлено таксож^чне фiторiзноманiття для живого надгрунтового пок-риву, розраховано показники видового рiзноманiття у 2012-2013 рр. За результатами дослщжень визначено насадження iз найстшкшими й рiзноманiтними трав'яними угру-пованнями шд наметом полезахисних люових смуг. Обгрунтовано оптимальш парамет-ри люшничо-мелюративно! будови насаджень, що забезпечують умови для формування люового середовища у лшшних насадженнях.

Ключовi слова: фггоценоз, полезахисш лiсовi смуги, живий надгрунтовий покрив, видове рiзноманiття, ценотична структура, сильвант, пратант, степант, рудерант.

Полезахисш лiсовi смуги (ПЛС) е вузькими лiнiйними насадженнями, стiйкiсть, продуктивнiсть i довговiчнiсть яких визначаеться формуванням лко-вого бiоценозу [1, 4]. За твердженням В.М. Сукачова, бiогеоценоз - це екосис-

1 Наук. кергвник: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.