CC BY
57
K^/Ju /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-071.3:616-056.5]-053.5/.6
СОРОКМАН Т.В., ПОПЕЛЮК О.-М.В., УШАКОВА К.Ю. Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернвц
ПРОГНОСТИЧН КРИТЕРП РОЗВИТКУ METABOAiHHOrO
СИНДРОМУ В ДiTEЙ
Резюме. Вступ. Проведення великомасштабних до^джень nоширеностi метаболiчного синдрому (МС) серед дтей та тдлтшв ускладнюеться вiдсутнiстю единоХ думки з приводу використання тих чи нших дiагностичних критериву педiатричнiй практищ. Мета — вивчити особливостi спадкового анамнезу в дтей i3 надлишковою масою тыа та ожиртням i встановити Хх дiагностично-прогностичне значення. Матерiал та методи. Удо^дження були включен 158 дтей 3 надлишковою масою тыа та ожирн-ням (100 дтей мали надлишкову масу тла та 58 дтей — ожирЫня) i 70 оаб 3 нормальною масою тыа (група контролю). Одержатрезультати до^дження аналЗувализа допомогою комп'ютернихпакетiв Statistica StatSoft Inc. та ExcelXP для Windows. Результати. У 32,7 % дтей основноХ групи спадковкть була обтяжена за одним дiагностичним критерiем МС, у 30,4 % — за двома й у 24,1 % — вiдразу за трьома критериями МС, i чим вгд бльшого надлишку маси тла страждала дитина, тим значнше була обтяжена ii спадковсть за кыькктю критерив МС (p < 0,05). Дти групи контролю мали таку об-тяжену спадковкть за факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань: 17,2 % — за ожи-ртням, 18,9 % — за артерiальною гiпертензiею, 17,2 % — за iшемiчноюхворобою серця та 6,8 % — за порушенням метаболЗму вуглеводiв. Висновки: 1. У32,7 % дтей з надлишковою масою тыа та ожи-ртням спадковкть була обтяжена за одним дiагностичним критерiем МС, у 30,4 % — за двома й у 24,1 % — вiдразу за трьома критерiями МС. 2. Наявтстьу дитини позитивного генеалогiчного анамнезу вiрогiдно тдвищуеризик виникнення в неХожирння: спiввiдношення шанав 10,59 (95% довiрчий нтервал: 3,81-31,79) при Р = 1,68(95% довiрчий нтервал: 1,43-1,82). Ключовi слова: дти, метаболiчний синдром, спадковi факториризику.
Вступ
Метаболiчний синдром (МС) включае в себе таю конституцшш та метаболiчнi фактори ризику розвитку, як ожиршня, артерiальна гiпертензiя (АГ), атерогенна дислшщем1я [8, 11]. Завдяки притаман-ним йому нейроендокринним, обмшним i регуля-торним порушенням МС е фактором ризику розвитку цукрового дiабету 2-го типу, що призводить до розвитку судинних ускладнень [1, 5].
Незважаючи на епiдемiчний характер зростан-ня ожиршня серед дггей, проведення великомасштабних дослщжень поширеност МС серед дггей та пщлигав ускладнюеться вщсутнютю едино! думки з приводу використання тих чи шших дiагностичних критерив у педiатричнiй практищ [2, 6, 7, 9—11]. У зв'язку з цим особливо! актуальносп набувае ви-вчення взаемозв'язку генетичних факторiв, що ви-значають схильнють до розвитку основних пору-шень, властивих МС.
Мета досЛдження: вивчити особливосп спадкового анамнезу в дггей iз надлишковою масою тгла та
ожиршням i встановити гх дiагностично-проraос-тичне значення.
Матер1ал та методи
У дослщження були включеш 158 дггей (основна група) вгком 13,5 ± 0,1 року (84 хлопчики i 74 дг-вчинки), i3 них 100 дгтей мали надлишкову масу тгла (I клтчна група — 1к) та 58 дггей — ожиршня (II клшчна група — Пк), i 70 оаб (34 хлопчики i 36 дь вчаток) з нормальною масою т1ла (група контролю) вжом 12, 9 ± 0,2 року.
Методи обстеження включали зб1р анамнезу, дослщження родовод1в у трьох поколшнях, антро-
Адреса для листування з авторами: Сорокман Тамша Вас^вна E-mail: [email protected]
© Сорокман Т.В., Попелюк О.-М.В., Ушакова К.Ю., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
пометрiю (3picT, маса тГла, розрахунок шдексу маси Tina (1МТ), окружнiсть тали (ОТ), окружнють сте-гон (ОС), розрахунок сшввщношення ОТ/ОС), ла-бораторш та iнструментальнi методи обстеження. Фiзичний розвиток оцiнювaли за центильними та-блицями. Нaдмiрну масу тГла та ожиршня дГагносту-вали, керуючись чинним наказом МОЗ Укра!ни [4].
Дiaгноз надлишково! маси тiлa встановлювали при 1МТ, що перевищуе 85-й перцентиль, але е мен-шим вщ 95-го перцентилю згiдно з вжово-статеви-ми номограмами, ожирiння — при значеннях 1МТ, що дорiвнюють 95-му перцентиля або ж е вищими за цей показник. Нормальну масу тша дiaгностувaли при значеннях 1МТ, що становлять вщ 5-го до 85-го перцентиля.
Окружнють талГ! вимiрювaли маркованою санти-метровою стрiчкою на середиш вiдстaнi вщ нижньо-го краю реберно! дуги до гребеня клубово! кiстки, окружнiсть стегон вимiрювaли на рiвнi вертлюгiв стегнових кiсток, точшсть вимiрювaння становила 0,005 м. Величину окружносп талГ! трактували згщ-но з центильними номограмами.
Критерiями включення до основно! групи була наявшсть надлишково! маси тГла або ожиршня. Критерiями виключення були: уроджена ендо-кринна й ниркова патолопя, вторинна aртерiaльнa гiпертензiя, тривала гормональна терап1я (понад 1 мiсяць), цукровий дiaбет 1-го типу, а також вж па-цiентiв до 6 роюв.
Одержaнi результати дослiдження aнaлiзувaли за допомогою комп'ютерних пaкетiв Statistica StatSoft Inc. та Excel XP для Windows на персональному комп'ютерi з використанням параметричних i не-параметричних методiв обчислення. Використaнi статистичш модулi «Основи статистики», «Кореля-цшний аналГз». Для оцiнки дГагностично! щнносп покaзникiв комплексного обстеження дiтей визна-чали чутливiсть тесту, специфiчнiсть, передбачува-ну цiннiсть позитивного та негативного результату iз визначенням довiрчих iнтервaлiв (95% Д1). Ощн-ка ризику реалГзаци подГ! здiйснювaлaся з урахуван-ням вГрогГдностГ величин вГдносного (ВР) ризику та
сшввщношення шaнсiв подп (СШ) Гз визначенням !х довГрчих ГнтервалГв.
Результати
Серед дГтей основно! групи 28 оаб (48,2 %: 17 хлопчиюв i 11 дГвчаток) мали I ступГнь ожирГння, 20 осГб (34,5 %: 14 хлопчиюв i 6 дГвчаток) — ожирГння II ступеня, 10 осГб (17,2 %: 7 хлопчиюв i 3 дГвчинки) мали III ступГнь ожирГння. У результата аналГзу да-них у дГтей основно! групи були встановлеш пряма кореляцГйна залежнГсть (r = 0,47, p < 0,01) м1ж вГком i ступенем ожирГння i обернений зв'язок м1ж ступе-нем ожирГння i вГком появи надлишково! маси тГла (r = -0,35, p = 0,04).
За даними сГмейного анамнезу бГльше нГж у 3/4 дГтей основно! групи родичГ мали фактори ризику розвитку та прогресування серцево-судинно! пато-логГ!. Так, несприятливу спадковГсть з надлишково! маси тГла або ожирГння мали 82,7 % (48 осГб), у 65,5 % пащенпв (38 осГб) простежувалася обтяже-нГсть за АГ, у 34,5 % (20 осГб) — за ГшемГчною хворобою серця (1ХС) i в 43,1 % (25 осГб) — за порушен-нями обмГну вуглеводГв. При цьому в 32,7 % дГтей основно! групи спадковГсть була обтяжена за одним дГагностичним критерГем МС, у 30,4 % — за двома i у 24,1 % — вщразу за трьома критер1ями МС, i чим вщ бГльшого надлишку маси тГла страждала дитина, тим значнГше була обтяжена !! спадковГсть за кГль-юстю критерпв МС (p < 0,05).
НайбГльш несприятливий за розвитком кар-дюваскулярно! патологГ! сГмейний анамнез мали 15,5 % дГтей (9 осГб) основно! групи, родичГ яких (з I та/або II поколшня) мали МС.
Серед дГтей групи контролю обтяжену спадковГсть за факторами ризику розвитку серцево-су-динних захворювань мали: 17,2 % — за ожиршням, 18,9 % — за АГ, 17,2 % — за 1ХС та 6,8 % — щодо порушень метаболГзму вуглеводГв, при цьому ш в кого з дГтей спадковГсть не була обтяжена вщразу за декГлькома з перерахованих компонентГв.
У табл. 1 наведен показники дГагностично! щн-ностГ обтяженого сГмейного анамнезу як ймовГрно-
Таблиця 1. Д'агностична ц1нн1сть обтяженого пмейного анамнезу та показники клîhîko-еп'щем'юлопчного ризику реал'зацП ожирння в дтей
Показники Основна група(n = 158)/ контрольна група (n = 70) 1к група (n = 100)/ 11к група (n = 58)
Дiагностична цшнють, % (95% Д1) Чутливють 67,2 (71,5-80,1) 93,8 (83,6-98,3)
Специфiчнiсть 74,3 (64,5-82,4) 32,3 (27,4-34,5)
Прогностична цшнють + 86,2 (80,9-90,5) 40,2 (35,8-42,1)
- 59,8 (51,9-66,3) 91,4 (77,6-97,7)
Стввщношення правдоподiбностi + 2,96 (2,02-4,56) 1,38 (1,15-1,50)
- 0,32 (0,24-0,44) 0,19 (0,05-0,60)
NND 1,98 (1,60-2,77) 3,83 (3,04-9,03)
ВР (95% Д1) 2,14 (1,68-2,69) 4,69 (1,60-18,54)
СШ (95% Д1) 9,24 (4,79-17,83) 7,16 (2,07-24,8)
Примтки: NND — кшьюсть oci6, яких необхдно обстежити для запобiгання одному хибнопозитивному результату.
го предиктора ризику розвитку ожирiння у дггей та показники клiнiко-епiдемiологiчного ризику реаль зацп даного фактора.
З наведених даних видно наявний асошативний зв'язок м1ж обтяженою спадковiстю та виникнен-ням ожирiння в дитини (9,24; 95% Д1: 4,79—17,83; р < 0,01). Використання даного тесту в прогнозу-ваннi виникнення ожиршня не змiнило посттесто-ву вiрогiднiсть при позитивному результатi (ПВ+), проте знижувало вiрогiднiсть ожирiння при негативному результата (ПВ-) на 19,6 %. Варто зауважи-ти, що кiлькiсть осiб, яких необхiдно обстежити для запобiгання одному хибнопозитивному результату, становить 1,98, що шдтверджуе прогностичну зна-чимiсть дано! ознаки.
Клшко-етдемюлопчний аналiз обтяжено! спадковостi як ознаки в дггей, у яких вщбулась реалiзацiя захворювання, дозволив вiднести дану ознаку до прогностично значущих щодо виник-нення ожиршня. При високих показниках чутли-воста тесту i прогностично! цiнностi негативного результату та низьких специфiчностi тесту i про-гностичнш цiнностi позитивного результату пост-тестова вiрогiднiсть МС при ПВ+ пщвищувалася на 41,4 %, а при ПВ— знижувалася на 53,2 %. При цьому NND становив 3,83, що свщчить про задо-вгльний результат.
У групi хворих дггей вiрогiдно частiше виявляли обтяжену спадковють щодо захворювань, якi е кри-терiями МС, за двома i бiльше родичами, н1ж у груш здорових (%2 = 4,23, р < 0,05). Причому цей показник у груш дггей iз надлишковою масою тiла у 2,3 раза менший, н1ж у осiб з ожиршням (%2 = 4,86, р < 0,05).
Нами розрахована дiагностична значимють на-явностi надлишку маси тгла та ожирiння в родиш дь тей як тесту ймовiрностi ризику виникнення захво-рювання в здорово! дитини та як предиктора ризику виникнення МС у дитини з ожиршням (табл. 2).
Вщзначено, що наявнють у цглому родоводi дитини хворих на ожиршня характеризувалася щодо цього високою специфiчнiстю тесту (92,9 %), проте низькою чутливiстю (44,9 %). Незважаючи на недо-статню дiагностичну цiннiсть даного клiнiчного тесту, наявнють у дитини позитивного генеалопчного
анамнезу вГрогщно пГдвищувала ризик виникнення в не! ожиршня: СШ = 10,59 (95% Д1: 3,81-31,79) при ВР = 1,68 (95% Д1: 1,43-1,82).
Обговорення
Одним Гз важливих факторГв у формуваннГ здоров'я дитини е спостереження та контроль за !! розвитком Гз метою раннього виявлення доклшГч-них станГв та запобГгання розвитку ускладнень у випадку наявностГ захворювання. При цьому варто враховувати на кожному етат розвитку дитини двГ групи факторГв: та, що зумовлюють здоров'я, та та, що характеризують здоров'я. До першо! групи вгд-носять фактори генеалопчного анамнезу, оскгльки вони дозволяють прогнозувати ймовГрнють розвитку патологи та визначити групу ризику. Результати трьох незалежних дослГджень 5749 пГдлГткГв вжом 11-16 рокГв, проведених 2002 року в КанадГ, Вели-кобританп та США, показали, що 12,8 % дгтей Гз надлишковою масою тала мали родичГв, яю стражда-ли вгд МС. За нашими даними, кожна третя дитина з ожиршням мала спадкову обтяженють за одним дГа-гностичним критерГем МС, а кожна п'ята — за трьо-ма. Поряд з екзогенними чинниками, що сприяють розвитку ожирГння в дГтей, Гснують також ендогеннГ сприятливГ фактори. Вважаеться, що значимГсть !х в шщГацп надлишково! маси тала значно вища. До ендогенних факторГв ожирГння вщносять генетичну схильнГсть. Генеалопчний анамнез (збГр родоводГв) дозволяе простежити ознаку або хворобу в родиш з вказГвкою на тип спорГдненого зв'язку м1ж членами родоводу. У групу ризику з розвитку МС необхщно включати дГтей, родичГ яких мають ожирГння, арте-рГальну гшертензго, 1ХС.
Висновки
1. ДГти, яю страждають вГд ожирГння, перебува-ють у груш високого ризику щодо розвитку мета-болГчного синдрому. У 32,7 % цих дГтей спадковють була обтяжена за одним дГагностичним критерГем МС, у 30,4 % — за двома й у 24,1 % — вщразу за трьо-ма критер1ями МС, i чим вщ бГльшого надлишку маси тала страждала дитина, тим значшше була обтяжена !i спадковють за кглькютю критерГ!в МС.
Таблиця 2. Дiагностична ^ннсть обтяженого ымейного анамнезу з ожирiння та показники клнко-епщемюлопчного ризику реал'зацП' ожирння й метабол'чного синдрому в дтей
Показники Основна група (n = 158)/ контрольна група (n = 70) 1к група (n = 100)/ 11к група (n = 58)
Дiагностична цшнють, % (95% Д1) Чутливють 44,9 (41,0-47,0) 68,8 (56,2-79,5)
Специфiчнiсть 92,9 (84,6-97,3) 66,7 (60,6-71,9)
Прогностична цшнють + 93,0 (84,8-97,3) 50,0 (40,9-57,8)
- 44,5 (40,6-46,6) 81,5 (74,1-87,5)
Вщношення правдоподiбностi + 6,29 (2,66-17,32) 2,06 (1,43-2,83)
- 0,59 (0,54-0,70) 0,47 (0,29-0,72)
NND 2,65 (2,26-3,91) 2,82 (1,95-5,93)
ВР (95% Д1) 1,68 (1,43-1,82) 2,70 (1,59-4,75)
СШ (95% Д1) 10,59 (3,81-31,79) 4,40 (1,98-9,89)
2. Наявнiсть у дитини позитивного генеалопчно-го анамнезу вiрогiдно пщвищуе ризик виникнення в не! ожирiння: СШ = 10,59 (95% Д1: 3,81-31,79) при Р = 1,68 (95% Д1: 1,43-1,82).
Конфлжт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлжту iнтересiв.
Список л1тератури
1. Балыкова Л.А. Лечение метаболического синдрома у детей и подростков/Л.А.. Балыкова, О.М. Солдатов, Е.С. Самошкина, А.А Самошкина//Педиатрия. — 2011. — Т. 90, № 2. — С. 88-95.
2. Васюкова О.В. Инсулинорезистентность при ожирении у детей: спорность оценки / О.В. Васюкова, А.В. Витебская // Проблемы эндокринологии. — 2009. — Т. 55, № 3.
3.Полубояринова И.В. Антропометрические, метаболические и гормональные особенности течения ожирения, дебютировавшего в детском, подростковом и репродуктивном возрасте / И.В. Полубояринова // Международый эндокринологический журнал. — 2010. — № 3(27). — С. 22-27.
4. Протоколи надання медичног допомоги дтям за спещаль-тстю «Дитяча ендокринологы». Наказ № 254 вiд 27.04.2006.
5. Сенаторова Г.С. Метаболiчнi та гемодинамiчнi аспекти кардюваскулярного ризику у тдлттв з надлишковою вагою та
Сорокман Т.В., ПопелюкМ.-А.В., Ушакова Е.Ю. Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ПРОГНОСТИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ РАЗВИТИЯ МЕТАБОАИЧЕСКОГО СИНДРОМА У ДЕТЕЙ
Резюме. Введение. Проведение крупномасштабных исследований распространенности метаболического синдрома (МС) среди детей и подростков осложняется отсутствием единого мнения по поводу использования тех или иных диагностических критериев в педиатрической практике. Цель — изучить особенности наследственного анамнеза у детей с избыточной массой тела и ожирением и установить их диагностически-прогностическое значение. Материал и методы. В исследование были включены 158 детей с избыточной массой тела и ожирением (100 детей имели избыточную массу тела и 58 детей — ожирение) и 70 детей с нормальной массой тела (группа контроля). Полученные результаты исследования анализировали с помощью компьютерных пакетов Statistica StatSoft Inc. и Excel XP для Windows. Результаты. У 32,7 % детей основной группы наследственность была отягощена по одному диагностическому критерию МС, у 30,4 % — по двум и у 24,1 % — сразу по трем критериям МС, и чем большим избытком массы тела страдал ребенок, тем значительнее была отягощена его наследственность по количеству критериев МС (p < 0 ,05). Дети группы контроля имели такую отягощенную наследственность по факторам риска развития сердечно-сосудистых заболеваний: 17,2 % — по ожирению, 18,9 % — по артериальной гипертензии, 17,2 % — по ишемической болезни сердца и 6,8 % — по нарушениям метаболизма углеводов. Выводы: 1. У 32,7 % детей с избыточной массой тела и ожирением наследственность была отягощена по одному диагностическому критерию МС, у 30,4 % — по двум и в 24,1 % — сразу по трем критериям МС. 2. Наличие у ребенка положительного генеалогического анамнеза достоверно повышает риск возникновения у него ожирения: отношение шансов 10,59 (95% доверительный интервал: 3,81—31,79) при Р = 1,68 (95% доверительный интервал: 1,43—1,82).
Ключевые слова: дети, метаболический синдром, наследственные факторы риска.
ожиршням/Г.С. Сенаторова, Т.В. Чайченко//Перинатология и педиатрия. — 2012. — № 2. — С. 101-106.
6. Томашевська О.Я., Дзкь G.I. Меmаболiчний синдром: тдходи до дiагностики, л^вання та реабжтаци / О.Я. Томашевська, G.I. Дзкь // Журнал АМН Украши. — 2006. — Т. 12, № 2. — С. 282-295.
7. Andrabi S.M.S. Prevalence of MS in 8—18 year old school-going children of Srinagar City of Kashmir India / S.M.S. Andrabi, M.H. Bhat, S.R..S. Andrabi [et al.]// Ind. J. Endocrinol. Metab. — 2013. — 17(1). — 95-100.
8. Eiland L.S. Use of statins for dyslipidemia in the pediatric population /L.S. Eiland, P.K Luttrell// JPPT. — 2010. — 15(3). — 160172.
9. IDF Epidemiology Task Force Consensus GrouP. The metabolic syndrome a new worldwide definition/K.G. Alberti, P. Zimmet, J. Shaw [et al.]/ Lancet. — 2005. — Vol. 366. — P. 1059-1062.
10. Reilly J.J. Obesity in childhood and adolescence: evidence based clinical and public health perspectives / J.J. Reilly // Postgrad. Med. J. — 2006. — 82(969). — 429-437.
11. Zimmet P. IDF Consensus. The metabolic syndrome in children and adolescents — an IDF consensus report [Text]/ P. Zimmet, K.G. Alberti, F.T. Kaufman [et al.]// Pediat. Diabetes. — 2007. — 5. — 299-306.
Отримано 03.02.16 ■
Sorokman T.V., PopeliukM.-O.V., Ushakova K.Yu. Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
PROGNOSTIC CRITERIA OF METABOLIC SYNDROME DEVELOPMENT IN CHILDREN
Summary. Introduction. The conduction of large-scale studies of metabolic syndrome (MS) prevalence in children and adolescents is complicated by the lack of consensus of opinion about the use of certain diagnostic criteria in pediatric practice. Objective: to examine the features of family history in children with overweight and obesity and establish their diagnostic and prognostic value. Material and methods. The study included 158 children (100 children with overweight and 58 children with obesity) and 70 children with normal body weight (control group). The results of research were analyzed using computer package «Statistica» StatSoft Inc. and Excel XP for Windows on a personal computer. Results. 32.7 % of children in the main group were hereditary taint on one diagnostic criteria of the MS, 30.4 % had two diagnostic criteria and 24.1 % had all the three criteria of MS, and the more excess body weight a child was suffering from, the greater was hereditary taint on the number of metabolic syndrome criteria (p < 0.05). In the control group of children, hereditary tainted on cardiovascular disease risk factors were 17.2 % — for obesity, 18.9 % — for hypertension, 17.2 % — for ischemic heart disease and 6.8 % — for carbohydrate metabolism disorders. Conclusions. 1. In 32.7 % of cases children were hereditary tainted on one diagnostic criterion of metabolic syndrome, 30.4 % patients had two and 24.1% children had all the three criteria of MS. 2. Presence of a positive family history of the child significantly increases the risk of child's obesity: PR = 10.59 (95% CI: 3.81— 31.79) at ER = 1.68 (95 % CI: 1.43-1.82).
Key words: children, metabolic syndrome, hereditary risk factors.
