HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7312
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.36:336.5
Профшактика хвороб печшки у курей яечного напрямку продуктивностi
Львiвський нацiональний ^верситет ветеринарног медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
У статт1 наведет статистичн дат стану галузг птахгвництва Украти, и важливгсть на ринку крати та проблематика. Розглянуто найбыьш поширен патологи незаразноI етюлогп у птахгвництвг, пов'язан Iз порушенням метаболгзму. Висвтлено дан про в1ков1 особливостг обмту речовин, критичн фгзгологгчнг г технологгчнг пергоди курей яечного напрямку продуктивностг. Найбыьше навантаження на себе приймае печгнка, яка бере пряму чи опосередковану участь в усгх обмг-нах речовин, а функцгональнг змти гепатоцитгв спричиняють порушення як у системах оргашв, так г в оргашзмг в щлому.
Аналгз науковоI лтератури та численних дослгджень остантх роюв свгдчить про те, що хвороби печтки (гепатоз або гепатодистрофгя, гепатит г цироз печгнки) значно поширенг серед сыьськогосподарсько! птиц та складають вгд 5,0 до 50,8% вгд усгх незаразних хвороб. Особливгстю цих хвороб е прихований (субклШчний) перебгг, що утруднюе Их своечасну дгагностику та ефективну профилактику. Одним гз напрямюв виргшення проблеми нормалгзацп обмтних процесгв в оргаш-змг г морфо-функщонального стану печтки е використання гепатопротекторгв. Встановлено, що група даних препаратгв отримала, остантм часом, широке поширення у зв 'язку з ттенсивним вирощуванням птиц та для захисту !х оргашзму вгд несприятливих факторгв зовшшнього г внутргшнього середовища. Гепатопротектори, покращуючи обмт речовин у печт-щ, забезпечують ттенсивний ргст, розвиток г високу продуктившсть птицг. Потребуе обгрунтування вибору фгзюлоггчно-го перюду курей яечного напряму продуктивностг для застосування гепатопротекторгв у профыактищ хвороб печгнки, зокрема гепатозу, за проведення диспансеризацп, як системи планових заходгв попередження виникнення метаболгчних хвороб для забезпечення здоров'я г благополуччя птахгвництва в щлому. При цьому необхгдно вдосконалювати методи ран-ньо'1 дгагностики порушень функцш печтки у птиц г застосовувати ефективнг методи корекци метаболгчних процесгв.
Ключовi слова: птахгвництво, обмт речовин, метаболгчнг хвороби, печгнка, хвороби печтки, дистрофгя, гепатоз, лабо-раторна дгагностика, профшактика, гепатопротектори.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье приведены краткие статистические данные состояния отрасли птицеводства Украины, ее значение на рынке страны и проблематика. Рассмотрены наиболее распространенные патологии незаразной этиологии в птицеводстве, связанные с нарушением метаболизма. Описаны данные о возрастных особенностях обмена веществ, уровень метаболических процессов и критические физиологические и технологические периоды кур яичной продуктивности.
Самую большую нагрузку на себя принимает печень, которая принимает прямое или косвенное участие во всех обменах веществ, а функциональные изменения гепатоцитов вызывают нарушения как в системах органов, так и в организме в целом. Анализ научной литературы и многочисленных исследований последних лет свидетельствует о том, что болезни печени (гепатоз или гепатодистрофия, гепатит и цирроз печени) широко распространены среди птицы и составляют от 5,0 до 50,8% от всех незаразных болезней. Особенностью этих болезней является скрытое (субклиническое) течение, ко-
Citation:
Dunets, V.Y., Slivinska, L.G. (2017). The prevention of liver disease in laying hens. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(73), 55-60.
В.Ю. Дунець, Л.Г. Ствшська [email protected]
Профилактика болезней печени кур яичных пород
В.Ю. Дунець, Л.Г. Сливинская [email protected]
торое затрудняет их своевременную диагностику и эффективную профилактику. Одним из направлений решения проблемы нормализации обменных процессов в организме и морфофункционального состояния печени является использование гепатопротекторов. Установлено, что группа данных препаратов получила в последнее время широкое распространение в связи с интенсивным выращиванием птицы и для защиты их организма от неблагоприятных факторов внешней и внутренней среды. Гепатопротекторы, улучшая обмен веществ в печени, обеспечивают интенсивный рост, развитие и высокую продуктивность птицы. Необходимо обосновать выбор физиологического периода кур яичных пород для применения гепатопротекторов в профилактике болезней печени, в частности гепатоза, при проведении диспансеризации, как системы мероприятий предупреждения метаболических заболеваний птиц. При этом необходимо совершенствовать методы ранней диагностики нарушений функций печени у птиц и применять эффективные методы коррекции метаболических процессов.
Ключевые слова: птицеводство, обмен веществ, метаболические заболевания, печень, болезни печени, дистрофия, ге-патоз, лабораторная диагностика, профилактика, гепатопротекторы.
The prevention of liver disease in laying hens
V.Y. Dunets, L.G. Slivinska [email protected]
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The article gives brief statistics of state poultry industry in Ukraine, its importance in the market of the country and problematics. The most common pathologies of non-contagious etiology in poultry associated with impaired metabolism are examined in the article. The data on age features of metabolism, level of metabolic processes and critical physiological and technological periods in laying hen sis shown. The greatest load takes over the liver, which is directly or indirectly involved in all metabolic and functional changes of hepatocytes cause a breach in the systems of organs and in organism as a whole. The analysis of scientific literature and numerous studies in recent years shows that the disease of the liver (hepatosis or dystrophy of hepatocytes, hepatitis and cirrhosis) are very common among poultry and are composed from 5.0 to 50.8% of all non-communicable diseases. A feature of these diseases is hidden (subclinical) course, which complicates their timely diagnosis and effective prevention. One direction solution to the problem is to normalize metabolic processes in the body and morpho-functional state of the liver is to use hepatoprotectors. It is established that the group of these medications in recent years, acquired widespread adoption due to the intensive rearing ofpoultry and for protection their organism against unfavorable external and internal environment. Hepatoprotectors, improving metabolism in the liver, provide intensive growth, development and high productivity ofpoultry. The selection studies ofphysiological period of laying hens for using hepatoprotectors in the prevention of liver diseases is required, in particular hepatosis for conducting clinical examination of how the system measures to prevent metabolic diseases ofpoultry. It is necessary to improve methods of early diagnosis the dysfunction of the liver and use effective methods of correction of metabolic processes.
Key words: poultry, metabolism, metabolic diseases, liver, liver disease, degeneration, hepatosis, laboratory diagnosis, prevention, hepatoprotectors.
Птах1вництво - галузь альського господарства, яка характеризуеться високою мобшьшстю в умовах ринку i розвиваеться досить стр1мко та динашчно. Окупшсть корму значно вища, шж в шших галузях тваринництва i, як результат - собiвартiсть м'яса пти-щ найнижча, тому продукщя птахiвництва е доступною для споживачiв (Mel'nyk, 2015).
Програма розвитку галузi птахiвництва до 2020 р. передбачае: нарощування батьшвських стад; збшь-шення поголiв'я курей; виведення i впровадження у виробництво нових кроав курей яечного напрямку та пвдвищення !х продуктивносл; продовження строку використання курей-несучок до 14 тсящв в порiв-нянш з тепершшми 10; повне забезпечення птахiвни-чих господарств повнощнними збалансованими ком-бжормами, а також спещальними комбшормами для молодняку птищ та шш.
Сучасш кроси курей в умовах промислово! технологи здатш забезпечити несучють 90-95% i б№ше. За тако! високо! продуктивносл обмш речовин, функци окремих оргашв та систем знаходяться на меж1 норми i патологи. У птищ високопродуктивних кроав в особливо напруженому режимi функщонують печш-ка, нирки, органи ендокринно! системи, яечники, фо-сфорно-кальщевий i D-вламшний обмш (Mel'nyk et
al., 2013). Тому для тдтримки перебиу обмшних процеав в органiзмi птищ на високому рiвнi, що ввд-поввдае и потенцшним можливостям, важлива роль належить мшеральним речовинам.
Найб№ш поширеними серед курей яечного напрямку продуктивносл е метаболiчнi хвороби, яш займають близько 90% уае! незаразно! патологи (Mel'nyk, 2014), гепатодистрофiя - 70-80%, сечокис-лий дiатез - 40-70%, субклшчний переб^ А- i Е-гшовггамшоз - до 80%, хвороби опорного апарату -30-35% (Gorzhejev, 2014). З огляду на це постшно тривае удосконалення норм годiвлi птищ на основi поглибленого вивчення вуглеводного, лшдного, про-тешового та мшерального обмiну (Bogomolova, 2006; Podobed, 2010). Особливий iнтерес науковцiв спосте-ртаеться у вивченнi обмiну лiпiдiв, що пов'язано з багатогранними його функ^ми в метаболiчних про-цесах оргашзму (Kyryliv and Ratych, 2001). Зокрема необхвдно вiдзначити !х структурне та енергетичне значения, адже вiдомо, що лшди разом з протешами i вуглеводами - невiд'емнi компоненти клтгинних мембран. Важлива роль належить лшвдам та особливос-тям !х обмiну у визначеннi функцiонального стану оргашзму, окремих клгтин i субклшчних елементiв, а також в ощнщ якостi продукци, одерж^вано! вiд сшь-
ськогосподарсько! птищ (Alvarenga et al., 2011; Kysciv et al., 2014).
У лiтературi (Simonov and Kulyk, 2007) е данi про вiковi особливостi обмiну речовин, рiвень метаболiч-них процесiв, активнiсть антиоксидаитно! системи у курей яечного напрямку продуктивности Проте особливо! уваги заслуговують так званi критичнi перiоди пвд час яких знижуеться активнiсть протидп органiзму птицi до несприятливих умов довкшля. До досягнення птицею зршого вiку, вона переживае дек1лька критич-них фiзiологiчних, технолог1чних та ¡мунолопчних перiодiв. Критичнi фiзiологiчнi перiоди пов'язаш з вiковими процесами перебудови оргашзму: замша шр'я, статеве дозрiвання, початок яйценосного перю-ду та ш (Kamins'ka et al., 2013). До технолопчних перiодiв можна ввднести зм^ годiвлi, вакцинацiю (German et al., 2002). У житп курчат розрiзняють кри-тичнi iмунологiчнi перiоди, тд час яких опiрнiсть органiзму низька i птиця е чутлива до збуднишв за-хворювань (Simonov and Kulyk, 2007).
У нашiй кра!ш через поширення деяких хвороб курей, (що мають важливе економiчне значення), всi стада повиннi бути щеплеш проти хвороби Марека, Ньюкаслсько! хвороби, хвороби Гамборо та шфекцш-ного бронхиу, а деяк1 - проти шфекцшного ларингот-рахе!ту, вiспи та шфекцшного енцефаломiелiту. Це стандартна обов'язкова програма вакцинацiй ремонтного молодняку курей яечного напрямку продуктив-ностi, яку проводять ввд 1 до 16 тижшв (German et al., 2002). Кожна ¡з вакцинацiй для птищ е стресом, кот-рий сприяе напруженню обмiнних процесiв, направ-лених на протидш антигену та формування специфь чного iмунiтету. В таких умовах зростае навантажен-ня на печшку, яка е одним ¡з центральних органiв регуляцй' не лише катаболiзму, а й анаболiзму.
Годiвля курей яечного напряму продуктивностi е важливим фактором впливу на реалiзацiю генетично-го потенцiалу курей-несучок (Sirko et al., 2014). Слiд ввдзначити, що рiзка змiна рацiону та рiвня годiвлi призводять до кормового стресу, який супроводжу-еться порушенням обмшу та зниженням рiвня вико-ристання поживних речовин, а ввдтак - зниженням несучосп, погiршенням якостi яець, здоров'я птищ (Kyryliv et al., 1999).
Критичним у вирощуваннi молодняку курей е початок продуктивносл - 130-150 дшв (в залежносп вiд особливостей кросу курей) (Kaneko et al., 1997). У цей час ¡де максимальне навантаження на метаболiзм у птицi. Орiентовно за 2-3 тижш до початку яйцекладки ввдбуваються суттевi змiни в будовi та функцiях органiв яйцеутворення та в обмiнi речовин молодих курок (Gunchak, 2013). З початком статевого дозрь вання, за впливу ендокринно! системи змiнюеться iнтенсивнiсть метаболiзму, зокрема мiнерального обмiну, з метою створити потужш депо кальцш, який буде активно використовуватися для формування яець. Провiдну роль у цьому вiдiграе печiнка, осшль-ки там синтезуються активш форми вiтамiну D (Kal'berg and Sadovnykov, 2010).
Найбiльше навантаження на себе приймае печшка, яка бере пряму чи опосередковану участь в усiх об-мшних процесах, а функцiональнi змiни гепатоципв
спричиняють порушення як у системах оргашв, так i в органiзмi в цiлому (Nykytyn et al., 1985).
Для нормально! роботи печшки важливими е впа-мiни групи В4. Зокрема холiн (вiтамiн В4), який бере участь у ттдному обмiнi, регулюе i виводить надли-шок жирiв, запобiгае !хньому накопиченню у печiнцi. В компонентах комбiкормiв рослинного походження вмiст холiну зазвичай не перевищуе 60-70%, тому необхвдно додавати до комбiкорму додатковi його введення. У здорово! курки вмют хол^ у кровi ста-новить 4-5 мкг/г, у яйцi - 24-25 мкг/г. Холiн виступае в якосп донора метиленових груп, яш необхiднi для утворення креатинiну та адреналшу. Крiм цього, фун-кщональш особливостi холiну тiсно пов'язанi ¡з вгта-мiном Bi2, який активуе лiпiдний обмiн (Barylo and Kyryliv, 2013).
За недостачi метiонiну розвиваеться жирова шфь льтрацiя i дистрофiя печiнки, к1льк1сть жиру може досягати 50%, тому змiнюеться колiр органу - заметь червоного вiн стае жовтим або коричневим (Khariv et al., 2016; Martyshuk et al., 2016).
Аналiзуючи дослiджения останнiх рошв, хочемо вiдмiтити, що хвороби печшки значно поширеш серед курей яечного напрямку продуктивность Печiнка досить часто втягуеться у загальний патологiчний процес за незаразних, iнфекцiйних та паразитарних хвороб (Scott, 2006). У структурi незаразних хвороб птищ, за даними ряду авторiв (Cannell et al., 2006; Bessarov et al., 2009; Kal'berg and Sadovnykov, 2010; Sokolov and Yvannykov, 2013; Mel'nyk, 2014), патоло-гш печшки (гепатоз або гепатодистрофш, гепатит i цироз печшки) дiагностують у 5,0-50,8%. Розвиток патолопчного процесу найчастiше i бiльш виражено вiдмiчають у курей яечного напрямку продуктивности що пов'язаио ¡з особливостями !хнього метаболiзму та технологiею утримання.
У господарствах рiзних форм власносп часто зу-стрiчаеться гепатоз птищ або жирова дистрофiя печi-нки (Bedogni et al., 2006). Клшчно проявляеться зага-льною слабк1стю, малорухливютю, ожирiниям птицi, аиемiчнiстю сережок i гребеня, зменшенням яйценос-ностi, шдвищенням вмiсту сечовини, креатинiну та бшрубшу в кровi, а також зниженням кшькосп ерит-роцитiв. Крiм змш гепатоцитiв, у хворо! птицi спосте-рiгаеться дистрофiя нирок i мюкарда, множиннi кро-вовиливи в печшщ (Sokolov and Yvannykov, 2013). Дане захворювання зумовлене порушенням обмшу речовин. Характеризуемся дистрофiею та некрозом гепатоципв i порушенням усiх функцiй печшки. Це вщображаеться на загальному сташ птицi та !! проду-ктивних властивостях. Як наслщок, птиця може досить швидко загинути. За даними (Bedogni et al., 2006) найб№ш сприятливими е кури-несучки при клпжо-вому утримаинi.
Печiнка курей за ожиршня збiльшена на 30-60%, мае рихлу консистенцiю, змiнена в кольорi (в1д ко-льору дубово! кори до блщо жовтого). Як зазначае Л.И. Подобед (Podobed, 2010), вщдшити таку печiнку в цшсносп дуже важко, оск1льки Г! консистенщя дуже рихла i розпадаеться при дотику.
Слад щдкреслити, що дистрофiчний процес при жировому гепатозi, подiбно як i при ¡нших порушен-
нях обмшу речовин у печшщ, мае, в основному, зво-ротний характер i при усуненш причин завершуеться повною регенерацiею органа. Довготривал гепатози, якi супроводжуються некрозом гепатоципв i репара-тивною регенерацiею, найчаслше завершуються ци-розом печiнки (Urbanovych et al., 2008).
Поряд iз гепатозами у курей-несучок постiйно зу-стрiчаються гепатити - запальнi процеси в печiнцi, як1 характеризуються класичними проявами: альтеращ-ею, ексудацiею i пролiферацiею. Якщо розглядати цей процес у вшовому аспектi, то найбшьш часто запа-лення зустрiчаються у доросло! птищ, починаючи з 160-добового вiку. Запальний процес в основному починаеться з системи трiади, де йде накопичення полiморфно-клiтинних iнфiльтратiв, що мютять лiм-фоцити, макрофаги, плазматичш клiтини. Дана картина ввдповщае аутоiмуннiй реакцй' органiзму, тобто порушенню iмунно! толерантностi органiзму - стану ареактивносп iмунно! системи по ввдношенню до антигенiв сво!х органiв i тканин (Simonov and Kulyk, 2007). Сутшсть даного процесу полягае в тому, що шд дiею кормових токсиканпв, хiмiчних речовин, лжар-ських препаратiв i вакцин змiнюеться антигенна структура оргашв i тканин оргашзму; аутоантигени, що утворились стимулюють синтез аутоантитiл i сенсибь лiзованих Т-лiмфоцитiв, здатних здiйснювати агресш проти змшених i нормальних органiв, ушкоджуючи печiнку. Весь описаний процес супроводжуеться по-рушенням кровообiгу в мжроциркуляторному руслi печiнки i пролiферацiею компоненпв сполучно! тка-нини. Кiнцевим результатом процесу е цироз (Suparti-ka et al., 2006).
Цироз печшки (kirrhos - рудий) - група хрончних хвороб, як1 характеризуються дистрофiчними змiнами паренх1ми, запальними процесами в мезенхiмi i стру-ктурним атитзмом органу. Найчастiше зустрiчаються атрофiчний, гiпертрофiчний, постнекротичний, штер-стицiальний i бшарний цироз (Akulov et al., 1978).
Автор зазначае (Trufanov, 2009), що у курей розви-ток цирозу пов'язаний перш за все з штоксикащею печiнки афлатоксинами, мiкотоксинами, токсином Aspergillus flavus i шшими грибами, а також отруйни-ми речовинами. Дослщжено хронiчну дiю НТ-2 токсину на курей, ознаками яко! було зменшення прирос-тiв живо! маси, компенсаторна гiпертрофiя печiнки, нирок, серця i щдшлунково! залози, атрофiя органiв кровотворення, зниження концентрацй протешу та пвдвищення концентрацй' креатинiну i сечово! кислоти в плазмi кров^ зниження середньо! маси яець, зменшення концентрацй загального бiлка та лшщв i щд-вищення рiвня холестеролу в жовтку яець.
Для корекци метаболiзму у птицi пропонуються рiзнi препарати i кормовi добавки, що знижують вплив негативних факторiв навколишнього середо-вища та сприяють щдвищенню продуктивностi та якостi продукци (Ezhkov, 2008).
У лiтературi (Gunchak, 2013) зустрiчаються ре-зультати дослщження патогенезу порушень обмiну речовин у курей-несучок з урахуванням умов !х утри-мання та пдавл^ а також розробки метсдав корекци метаболiзму iз застосуванням рiзних кормових добавок. При цьому залишаеться не розкритою ефектив-
шсть загальноприйнятих схем лiкування та профшак-тики за умови застосування !х рiзним кросам курей яечного напряму продуктивностi, адже на сьогодшш-тй день значна к1льк1сть кросiв завозиться в Украшу з-за кордону. Крiм цього потребуе додаткового ви-вчення ефективнiсть лiкування курей-несучок у рiзнi критичнi фiзiологiчнi перiоди за метаболiчних порушень, особливо якщо мова йде про полiморбiдну па-толопю.
Важливою умовою ефективно! профiлактики хвороб печшки е повнощнна годiвля (Bella et al., 2002; Kyryliv et al., 2015). Рацiони повинш ввдповвдати фiзi-олопчному стану птищ, бути повнощнними за зага-льною пожившстю, проте!новим складом, вмiстом мшеральних компонентiв i вiтамiнiв, вiдповiдати особливостям певного виду i вiку птищ. Важливою ланкою профшактики е, також, i забезпечення тварин доброяк1сними кормами, оскшьки забруднення кормiв мiкотоксинами часто спричинюе гепатодистрофiю i гепатит. Необхщно усувати несприятливi фактори, якi можуть порушувати як1сть комбiкорму: дисбаланс енергп в кормах, наявнiсть токсичних метаболтв, амiнокислот, вiтамiнiв.
У зарубiжнiй i вiтчизнянiй практицi широко вико-ристовуються комплексш препарати, як1 взаемно доповнюють одне одного i посилюють захисш функцш! печiнки на основi вiтамiнiв В4, В12, i Е, метюшну, селену (Smolynets et al., 2016; Martyshuk et al., 2016; Hariv and Gutyj, 2016). Адже в основi патогенезу хвороб печшки лежать пошкодження клiтинних елемен-тiв (в основному гепатоцитiв), що призводить до порушень !х функцiй, дистрофiчних змiн, запалення, цитолiзу, некрозу, фiброзу (Nykytyn, 2007). Для вщ-новлення обмiну речовин у гепатоцитах використо-вують гепатопротектори - препарати, призначеш для !х захисту в1д шк!дливих факторiв i покращення И функцiй. Оск1льки печiнка е основним детоксикую-чим органом, гепатопротектори повинш в першу чер-гу пiдсилювати И знешкоджуючу функц1ю. Застосування 1х в птахiвництвi, отримало широке поширення, оск1льки iнтенсивна годiвля i прискорене вирощуван-ня птищ пвдвищують чутливiсть !х органiзму до не-сприятливих факторiв зовнiшнього i внутрiшнього середовища. Гепатопротектори, покращуючи обмш речовин в печiнцi, забезпечують штенсивний рiст, розвиток i високу продуктившсть птицi.
Таким чином, вирiшення проблеми нормалiзацil обмiнних процесiв в органiзмi птицi i морфо-функцiонального стану печшки за використання гепа-топротекторiв е одним iз методiв пвдвищення ефекти-вностi ведення птахiвництва та виробництва як1сно! продукц^. Водночас необхвдно вдосконалювати методи ранньо! дiагностики порушень функцiй печiнки, застосовувати ефективш методи корекц^! метаболiч-них процеав (Kochysh et al., 2004; Ezhkov, 2006). Тому одним iз перспективних напрямшв нормалiзацil обмiнних процесiв у курей яечного напряму продук-тивносп е розробка методiв ранньо! дiагностики i профiлактики хвороб печiнки. Актуальним залишаеться також питання вибору оптимального перюду розвитку курей з метою ефективного застосування гепатопротекторiв. Реалiзацiя поставлених завдань
MO^HBa jHme 3a npoBegeHHH gHcnaHceproauiï, sk
CHCTeMH n^aHOBHx 3axogiB nonepeg^eHHH MeTa6omn-
HHx xBopoö, cnpaMoBaHoï Ha 3a6e3neneHHa 3gopoB'a
muui i 6^arono^yHHH nraxiBHHUTBa b ui^oMy.
Ei6.iorpa$iHHi iIOCII. lamm
Akulov, A.V., Aatenko, V.M., Bessarov, V.M. (1978). Patologoanatomycheskaja dyagnostyka boleznej ptyc. M.: «Kolos», 377-378 (in Russian).
Bogomolova, R.A. (2006). Stymuljator dlja kur. Ptyca y ptyceprodukty. 5, 16-20 (in Russian).
Bessarov, B.F., Mel'nykova, Y.Y., Sushkova, N.K., Sadchykova, S.Ju. (2009). Bolezny ptyc [uchebnoe posobye, 2-e yzdanye]. SPb.:Lan' (in Russian).
German, V.V., Pavlenko, M.S., Demydenko, V.M. (2002). Metodychni vkazivky po serologichnomu monitoryngu v ptahivnyctvi. Kyi'v (in Ukrainian).
Gorzhejev, V.M. (2014). Problemy zabezpechennja veterynarnogo blagopoluchchja tvarynnyctva. Nauk. visnyk vet. medycyny: zb. nauk. prac'. Bila Cerkva. 13(108), 5-9 (in Ukrainian).
Gunchak, A.V. (2013). Metabolichni procesy ta produktyvnist' ptyci za dii' biogennyh dobavok: avtoref. dys. ... dokt. s.-g. nauk. In-t biologii' tvaryn. 33 (in Ukrainian).
Ezhkov, V.O. (2008). Klynyko-morfologycheskye osobennosty narushenyja metabolyzma u sel'skohozjajstvennyh y ekzotycheskyh ptic y korrekcyja ego kormovymy dobavkamy u kur. Avtoref. dysertacii', Moskva, 3-4 (in Russian).
Ezhkov. V.O. (2006). Osobennosty narushenyja obmena veshhestv u kur v uslovyjah promyshlennogo ptycevodstva. Mater. Mezhdunarod. NK po patofyzyologyy zhyvotnyh. S.-Pb., 57-58 (in Russian).
Hariv, M.I., Gutyj, B.V. (2016). Vplyv liposomal'nogo preparatu Butaintervit na protei'nsyntezuval'nu funkciju pechinky shhuriv za otrujennja tetrahlormetanom. Visnyk Dnipropetrovs'kogo universytetu. Biologija, medycyna. 7(2), 123-126 doi:10.15421/021622 (in Ukrainian).
Kal'berg, N.A., Sadovnykov, N.V. (2010). Rol' pecheny v obmene veshhestv Efektyvne ptahivnyctvo. 10(70), 39-41 (in Russian).
Kamins'ka, M.V., Stefanyshyn, O.M., Nechaj, G.I., Borec'ka, N.I. (2014). Porivnjal'na vikova dynamika stanovlennja mikrobiocenozu slipoi' kyshky kurej ta perepeliv. Biologija tvaryn. 16(4), 50-58 (in Ukrainian).
Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., Khariv, I. (2016). Hematological indices of rat organisms under conditions of oxidative stress and liposomal preparation action. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6 (1), 276-289. http://dx.doi.org/10.15421/201615
Kyryliv, B.Ja., Ratych, I.B., Gunchak, A.V., Fedorovych, Je.I. (2015). Biologichni ta metabolichni osoblyvosti riznyh vydiv sil's'kogospodars'koi' ptyci. Naukovyj visnyk L'viv. nac. un-tu vet. medycyny ta biotehnologij imeni S.Z. Gzhyc'kogo. 17, 1(61), 3, 71-80 (in Ukrainian).
Kyryliv, B.Ja., Ratych, I.B. (2001). Vmist zagal'nyh lipidiv i spivvidnoshennja i'h okremyh klasiv u plazmi krovi i tkanyni pechinky kurej-nesuchok za riznoi' kil'kosti lipidiv racionu. Naukovo-tehnichnyj bjuleten' Instytutu biologii' tvaryn. 1-2, 21-26 (in Ukrainian).
Kyryliv, Ja.I., Ratych, I.B., Stojanovs'ka, G.M. (1999). Obminni procesy i produktyvnist' kurej-nesuchok v zalezhnosti vid jakosti protei'nu kormu. Naukovo-tehnichnyj bjuleten' Instytutu zemlerobstva i biologii' tvaryn. 1(3), 122-128 (in Ukrainian).
Kysciv, V.O., Gunchak, A.V., Ratych, I.B., Lisna, B.B., Sirko, Ja.M. (2014). Lipidnyj sklad tkanyn kurej jajechnogo naprjamku produktyvnosti za riznogo rivnja mineral'nyh rechovyn u i'h racioni. Naukovo-tehnichnyj bjuleten' Instytutu biologii' tvaryn i Derzhavnogo naukovo-doslidnogo kontrol'nogo instytutu vetpreparativ ta kormovyh dobavok. 15(4), 72-76 (in Ukrainian).
Kochysh, Y.Y., Petrash, M.G., Smyrnov, S.B. (2004). Ptycevodstvo. M.: Kolos (in Russian).
Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., Vishchur, O.I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 2016. 6 (2), 22-27.
Mel'nyk, A.Ju. (2015). Analiz i perspektyvy galuzi ptahi-vnyctva Ukrai'ny, poshyrennja ta klasyfikacija meta-bolichnyh hvorob sil's'kogospodars'koi' ptyci. Nauk. visnyk veterynarnoi' medycyny, 67-73 (in Ukrainian).
Mel'nyk, A.Ju. (2014). Profilaktyka gepatodystrofii' u kurchat-brojleriv z vykorystannjam preparativ Kar-nivet L i Vigorpol. Nauk. visnyk L'viv. nac. un-tu vet. medycyny ta biotehnologij imeni S.Z. Gzhyc'kogo.16, 3(60), 1, 235-245 (in Ukrainian).
Mel'nyk, A.Ju., Levchenko, V.I., Papchenko, I.V. (2013). Metabolichni hvoroby sil's'kogospodars'koi' ptyci (klasyfikacija ta metody diagnostyky): Metodychni rekomendacii' dlja pidgotovky fahivciv OKR «mag-istr» - 8.110101 naprjamu «Veterynarna medycyna» ta sluhachiv Instytutu pisljadyplomnogo navchannja kerivnykiv i specialistiv veterynarnoi' medycyny. Bila Cerkva (in Ukrainian).
Nykytyn, Y.G. (2007). Gepatoprotektory: mify y real'nye vozmozhnosty. Farmateka, 13(147), 14-18 (in Russian).
Nykytyn, Ju.P., Kurylovych, A.Y., Davyshhyn, G.S. (1985). Pechen' y lypydnyj obmen. Novosybyrsk: Nauka (in Russian).
Podobed, L.Y. (2010). Proteynovoe y aminokislotnoe pitanye sel's'kohozjajstvennoj pticy: struktura, ysto-chnyky, optymyzacyja: 2 yzd., dop. y pererab. Dnepropetrovsk (in Russian).
Simonov, M.R., Kulyk, M.M. (2007). Zminy aktyvnosti antyoksydantnoi' systemy u kurchat krosu ISA BROWN zalezhno vid viku. Biologija tvaryn. 9(1/2), 131-135 (in Ukrainian).
Sirko, Ja.M., Kyryliv, B.Ja., Kysciv, V.O., Lisna, B.B., Galushhak, L.I. (2014) Ontogenetychni zminy vmistu kal'ciju ta fosforu v procesi rostu i rozvytku molodnjaku kurej-nesuchok. Naukovo-tehnichnyj bjuleten' Instytutu biologii' tvaryn i Derzhavnogo
naukovo-doslidnogo kontrol'nogo instytutu vetpreparativ ta kormovyh dobavok. 15(2-3), 83-87 (in Ukrainian).
Sokolov, V.G., Yvannykov, S.N. (2013). Kliniko-patomorfologicheskie osobennosti dyagnostiky gepatoza kur. Naukovi praci Pivdennogo filialu Nacional'nogo universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannja Ukrai'ny «Kryms'kyj agrotehnologichnyj universytet». Ser.: Veterynarni nauky. 155, 232-237 (in Russian).
Smolynets', I.B., Gutyj, B.V., Khariv, I.I., Petryshak, O.Y., Lytvyn, R.I. (2016). Pharmaceutical marketing: objectives and types. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(69), 151-154.
Trufanov, O.V. (2009). NT-2 toksyn: mikrobiologichnyj metod vyznachennja, rozpovsjudzhenist', toksychnist' ta zastosuvannja preparativ Bacillus subtilis pry NT-2 toksykozi kurej: avtoref. dys. ... kand. biol. nauk. Nac. akad nauk Ukrai'ny, In-t biologii' klityn. 22 (in Ukrainian).
Urbanovych, P.P., Potoc'kyj, M.K., Gevkan, I.I. (2008). Patologichna anatomija tvaryn. K.: Vetinform. Navchal'nyj posibnyk dlja pidgotovky fahivciv (in Ukrainian).
Alvarenga, R.R., Zangeronimo, M.G., Pereira, L.J., Rodrigues, P.B., Gomide, E.M. (2011). Lipoprotein metabolism in poultry. World's Poultry Science Journal. 67, 431-440.
Barylo, B., Kyryliv, Ya. (2013). Alternative energy source in the rations of broiler chickens. International Conference New trends of research in animal sciences Uniwersytet rolniczy im. Hugona Koll^taja w
Krakowie Wydzial Hodowli I Biologii Zwierz^t. Krakow, 108.
Bedogni, G., Bellentani, S., Miglioli, L., Masutti, F., Passalacqua, M., Castiglione, A., Tiribelli, C. (2006). The Fatty Liver Index: a simple and accurate predictor of hepatic steatosis in the general population. BMC Gastroenterol. 6, 33.
Bella, D.L., Hirschberger, L.L., Kwon, L.L. (2002). Cysteine metabolism in periportal and perivenous hepato-cytes: perivenous cells have greater capacity for gluta-thione production and taurine synthesis but not for cysteine catabolism. Amino Acids. 23, 453- 458.
Butler, E.J. (1976). Fatty liver diseases in the domestic fowl. Avian Pathology. 5(1), 1-14.
Cannell, J., Vieth, R., Umhau, J. (2006). Epidemic influenza and vitamin D. Epidemiology and inkection. 134 (6), 1129-1140.
Kaneko, J.J., Harvey, I.W., Bruss, L.M. (1997). Clinical biochemistry of domestic animals. New York: Academic Press.
Scott, M. (2006). Echols Liver disease - diagnosis and management. DVM, Dipl. ABVP (Avian Practice) Westgate Pet and Bird Hospital Austin, TX. The North American Veterinary Confarence. Orlando, Florida, 1551-1554.
Neill, A.R., Reichmann, K.G., Connor, J.K. (1977). Biochemical, physiological and production indices related to fat metabolism in the laying fowl at various stages of physiological development. British Poultry Science. 18, 315-324.
Supartika, I.K.E., Toussaint, M.J.M., Gruys, E. (2006). Avian hepatic granuloma. Veterinary Quarterly. 28(3), 82-89.
Cmammn nadiumm do peda^ii 28.03.2017