CC BY
46
УДК 616.379-008.44-06:616.12-008.331.1-036(043.3) ЧЕРНЯВСЬКА 1.В.
Державний вищий навчальний заклад «1вано-Франювський нацональний медичний ун'терситет»
ПРОФЛ ЧИННИЮВ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПРИ 1ШЕМ|ЧН1Й ХВОРОБi СЕРЦЯ В ООБ i3 НОРМАЛЬНИМ i ПОРУШЕНИМ ВУГЛЕВОДНИМ ОБМiНОМ
Резюме. Мета дослдження: провести порiвняльний анал':з профлю чинниюв ризику розвитку серце-во-судинних захворювань у хворих на iшемiчну хворобу серця (1ХС) з нормальним i порушеним вугле-водним обм':ном. Матерiали i методи. Пд спостереженням перебували 142 па^енти. З метою о^нки частоти р'зних форм 1ХС залежно в'щ стану вуглеводного обману були сформованi таю групи: перша гру-па — 83 хворi на цукровий д'абет (ЦД) 2-го типу, друга група — 34 хворi з порушенням толерантност до глюкози (ПТГ), третя група — 25 па^енлв iз нормальним вуглеводним обм':ном. Для виявлення iшемiчних змн м'юкарда проводили амбулаторний добовий мошторингелектрокардюграми з обов'язковимдосяг-ненням субмаксимальноi частоти серцевих скорочень у процес досл^ення. Результати. Безбольова iшемiя м 'юкарда була виявлена у 19 (22,9 %) хворих на ЦД 2-го типу, у 3 (8,8 %) ос'б iз ПТГ i у 2 (8,0 %) па^енлв iз нормальним вуглеводним обм':ном. Палiння, обтяжена спадков'ють, порушення в системi гемостазу вiрогiдно часлше траплялися в групi хворих на ЦД 2-го типу з безбольовою iшемiею м'юкарда порiвняно з хворими на ЦД 2-го типу без 1ХС. Профль загальнопопуля^йних чинниюв ризику розвитку серцево-судинних захворювань у хворих на 1ХС i цукровий д'абет 2-го типу належить до найбльш не-сприятливих. У той же час у па^енлв iз раннiми порушеннями вуглеводного обмну i нормальним вуглеводним обм':ном вiн статистично значимо не розр'зняеться. Висновки. Хвор'1 на ЦД 2-го типу з безбольовою iшемiею м'юкарда порiвняно з хворими на ЦД 2-го типу без 1ХС мають вiрогiдно бльш вираженi порушення показниюв загальнопопуля^йних чинниюв ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Ключовi слова: цукровий д1абет, порушення толерантност до глюкози, iшемiчна хвороба серця, чинни-ки ризику.
о в р ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Цукровий дiабет (ЦД) — одна з найактуальш-ших медико-сощальних проблем сьогодення. Це пов'язано як 3i CTpiM^M зростанням поширеност цього захворювання, так i з високою частотою гострих i хрошчних ускладнень патологи, що призводить до передчасно! втрати працездатност та смерт пащента. За даними Мiжнародноl дiабетичноl федераци, станом на грудень 2015 року у свт натчуеться 415 млн хворих на ЦД [1].
Поширенють порушень вуглеводного обмшу про-довжуе постшно збтьшуватися переважно за раху-нок зростання числа хворих на ЦД 2-го типу. При ЦД 2-го типу в 33,3—87 % випадыв розвиваеться iшемiчна хвороба серця (1ХС), а серцево-судинш ускладнення е причиною смерт до 75 % таких пащентав [2]. При цьому найбтьший внесок у розвиток фатальних сер-цево-судинних ускладнень вносить безбольова iшемiя
мюкарда, що трапляеться у 16—60 % асимптомних сто-совно 1ХС хворих на ЦД 2-го типу [3].
Попри те що безбольова iшемiя мюкарда давно вщома, i ранне ii виявлення мае очевидш переваги, скриншг ще! патологи у хворих на ЦД практично не здшснюеться [4]. 1снукш критери вщбору хворих i3 можливою безбольовою iшемiею мюкарда в основному Грунтуються на оцшщ профтю загальнопопуляцшних чинниыв ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) i показниыв електрокардюграми (ЕКГ) у споко!.
Адреса для листування з автором: Чернявська 1рина Васжшвна E-mail: [email protected]
© Чернявська 1.В., 2015
© «Мгжнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Однак, зважаючи на багатограннють патогенезу безбольово! шеми мiокарда i наявнiсть множинних чинниюв ризику розвитку ССЗ у хворих на ЦД 2-го типу, можна стверджувати про недостатню ефектив-нють вищезгаданих критерив [5]. Висока частота ЦД 2-го типу i потенцшна наявнiсть безбольово! шеми мiокарда практично у кожного пащента роблять ру-тинний скринiнг економiчно невигiдним.
Кр!м того, для ЦД 2-го типу притаманш поступо-вий розвиток i прогресування через стадiю порушення толерантност до глюкози (ПТГ) [6]. Необхщшсть ви-явлення рiзних форм 1ХС в осiб iз раннiми стадiями порушення вуглеводного обмiну значно збтьшить фь нансовi витрати на скриншг. Найбiльш рацiональним розв'язанням ще! проблеми е стратифшащя пацiентiв за групами ризику наявностi безбольово! iшемi! мь окарда з подальшим цiлеспрямованим обстеженням ттьки пацiентiв високого ризику. Однак на сьогодш не запропонованi методи стратифшаци осiб з порушен-нями вуглеводного обмшу за ризиком наявност у них безбольово! iшемi! мюкарда.
Мета дослщження: провести порiвняльний анатз профiлю чинникiв ризику розвитку серцево-судинних захворювань у хворих на 1ХС з нормальним i поруше-ним вуглеводним обмiном.
Матерiали i методи
Пд спостереженням перебували 142 пащенти. З метою оцiнки частоти рiзних форм 1ХС залежно в!д стану вуглеводного обмiну були сформоваш так! групи: перша група — 83 хвор! на ЦД 2-го типу, друга група — 34 хвор! !з ПТГ, третя група — 25 пацiентiв !з нормальним вуглеводним обмшом. Серед чинниюв ризику ССЗ окремо видтяли загальнопопуляцшш (чоловiча стать, похилий в!к, тютюнокуршня, зловживання алкоголем, сiмейний анамнез стосовно раннього розвитку 1ХС, менопауза, гiподинамiя, ожиршня, артерiальна гшер-тензiя, дислiпiдемiя, порушення в системi гемостазу) i притаманнi для ЦД (тривалiсть перебиу, стан компенсаций, гiперiнсулiнемiя, шсулшорезистентнють, наявнiсть дiабетично! нефропат!! i/або ретинопати, дiабетично! периферично! полiнейропатi!, дiабетично!' автономно! кардюваскулярно! нейропати). Кр!м цього, видтяли шш! чинники, як! потенцiйно здатш викли-кати розвиток 1ХС: вшовий андрогенний дефiцит, дис-функщя л!вого шлуночка (ЛШ).
Первинне обстеження полягало в стандартному кшшчному опитуваннi й об'ективному оглядг Омей-ний анамнез стосовно наявност 1ХС i/або ЦД 2-го типу оцшювали за бальною системою. Показник анамнезу, що дорiвнюе 0, виставляли за втсутност в ушх близьких родич!в (батьюв, р!дних братiв i сестер) як 1ХС, так i ЦД 2-го типу. Показник анамнезу становив 1 за наявност в одного або дектькох !з вказаних родич!в одного i того ж захворювання. В шших випадках показник анамнезу дорiвнював 2. У процесi об'ективного огляду вимiрювали артерiальний тиск (АТ), рют, масу тiла, окружнють тали (ОТ) i розраховували iндекс маси тта (1МТ).
У хворих на ЦД 2-го типу визначали концентраци глюкози плазми натще i через 2 години тсля !ди, а в ошб без порушення вуглеводного обмшу в анамнезi ви-конували пероральний глюкозотолерантний тест. Кр!м того, визначали концентрацiю ф!бриногену, гшковано-го гемоглобiну (НЬА1с), креатиншу плазми, загального холестерину (ЗХС), триглiцеридiв (ТГ), холестерину ль попроте'!дiв високо! щтьносл (ХС ЛПВЩ), холестерину лшопротещв низько! щтьносп (ХС ЛПНЩ). У вшх пащентав визначали концентрацш !мунореактивного шсулшу (IPI), у чоловшв — додатково концентрацш загального тестостерону. Розраховували шдекс шсуль норезистентност НОМА (homeostasis model assessment).
Функцш ЛШ вивчали в процеш ехокардюграфи за стандартним протоколом. Наявнють гшертрофи ЛШ (ГЛШ) визначали за шдексом маси мюкарда ЛШ. Д!а-стол!чну дисфункцш ЛШ (ДДЛШ) д!агностували за часом !зоволюметричного розслаблення ЛШ, сшввт-ношенням ткових швидкостей раннього i тзнього на-повнення ЛШ.
Для виявлення шем!чних змш мюкарда проводили амбулаторний добовий мониторинг ЕКГ з обов'язковим досягненням субмаксимально! часто-ти серцевих скорочень (ЧСС) у процеш дослщження. Критергями шеми мюкарда були наявнють одного або бтьше етзод!в депрес!! сегмента ST > 2 мм тривалютю не менше 1 хвилини i часу м!ж окремими етзодами не менше 1 хвилини. За наявност кореляц!! з больовим етзодом д!агностували больову форму 1ХС, за вщсут-ност — безбольову шемш мюкарда.
Статистичний анал!з результапв дослщження проводився з використанням програми Statistica 7.0 (StatSoft Inc, США). Характер розподту даних ощ-нювався за критергями Колмогорова — Смирнова i Шатро — У!лкса. Результати ктьюсних показниюв представляли у вигляд! M ± SD, де М — середне зна-чення, SD (standard deviation) — стандартне вщхилен-ня, а яюсних — у вигляд! абсолютних i вщносних (%) величин. Для пор!вняння ктьюсних показниюв ви-користали критерш Стьюдента (при нормальному роз-подш ознак) i критерш Манна — У!тш (при розподш, вщмшному вщ нормального).
Результати
Нами встановлена частота р!зних форм 1ХС у хворих !з порушеним i нормальним вуглеводним обмшом. Безбольова шемш мюкарда була виявлена у 19 (22,9 %) хворих на ЦД 2-го типу, у 3 (8,8 %) ошб !з ПТГ i у 2 (8,0 %) пащентав !з нормальним вуглеводним обмшом. Як бачимо, безбольова шемш мюкарда траплялася у хворих на ЦД 2-го типу в!рогщно частше, шж у пащ-енпв !з ПТГ i з нормальним вуглеводним обмшом.
У процеш анал!зу чинниюв ризику ССЗ серед хворих на 1ХС були виявлеш статистично значущ! вщмш-носп, наведен! в табл. 1.
Так! чинники ризику ССЗ, як палшня, обтяжений шмейний анамнез стосовно наявност 1ХС i/або ЦД 2-го типу, артер!альна гшертензгя, менопауза (для ж!-нок), частше траплялися серед хворих на 1ХС з ЦД
2-го типу порiвняно з хворими на 1ХС з ПТГ та 1ХС з нормальним вуглеводним обмшом. Крiм цього, хворi на 1ХС з ЦД 2-го типу були вiрогiдно бiльш старшого вшу. З лабораторних показникiв хворi на 1ХС усiх трьох груп мали вiдмiнностi лише за вмiстом триглiцеридiв.
Як видно з даних табл. 1, у процеш порiвняльного аналiзу загальнопопуляцiйних чинникiв ризику ССЗ у хворих на 1ХС з ЦД 2-го типу були виявлеш статистич-но значущi вiдмiнностi кiлькiсних i якiсних показникiв вiдносно хворих на 1ХС iз ПТГ та 1ХС без порушень вуглеводного обмiну. При цьому профш всiх розгляну-тих чинниыв ризику ССЗ мiж хворими на 1ХС з ПТГ та 1ХС з нормальним вуглеводним обмшом вiрогiдно не вiдрiзнялися.
Частота вшх форм 1ХС була вiрогiдно вищою серед хворих на ЦД, i цi пацiенти мали найбiльш несприят-ливий профiль загальнопопуляцiйних чинникiв ризику ССЗ. У той же час зазначеш показники не вiдрiзнялися в групах хворих iз ПТГ i нормальним вуглеводним об-мiном. Тому подальше дослщження з метою виявлення предикторiв безбольово! iшемii мiокарда проводилося лише в груш хворих на ЦД 2-го типу.
При порiвняннi загальнопопуляцшних чинниыв ризику ССЗ мiж хворими на ЦД 2-го типу з больовою iшемiею мiокарда (n = 19) i ЦД 2-го типу без 1ХС (n = 20) були виявлеш яысш i кiлькiснi вiдмiнностi за показни-ками наступних чинникiв ризику ССЗ. Так, частота па-
лшня становила 52,6 проти 20,0 % (р < 0,001), обтяжена спадковють стосовно 1ХС i/або ЦД 2-го типу: показник анамнезу 0 (21,1 проти 45,0 %, р = 0,005), показник анамнезу 2 (36,8 проти 15,0 %, р = 0,005); порушення в системi гемостазу за частотою гiперфiбриногенемil (68,4 проти 40,0 %, р < 0,001); порушення лшдного об-мшу за вмютом ХС ЛПВЩ (1,17 ± 0,38 ммоль/л проти 1,42 ± 0,36 ммоль/л; р = 0,003).
Отже, так чинники ризику ССЗ, як палшня, обтяжена спадковють, порушення в системi гемостазу, вь рогiдно частiше траплялися в груш хворих на ЦД 2-го типу з безбольовою iшемiею мюкарда порiвняно з хворими на ЦД 2-го типу без 1ХС.
При порiвняннi притаманних для ЦД чинниыв ризику ССЗ мiж хворими на ЦД 2-го типу з безбольовою iшемiею мюкарда i ЦД 2-го типу без 1ХС були виявлеш таы статистично значущ вщмшносп за показниками вмюту НЬА1с (8,76 ± 1,92 % проти 7,98 ± 1,97 %; р = 0,007) i частотою дiабетичноl нефропати на стада про-тешури (15,7 проти 5 %; р = 0,01). У хворих на ЦД 2-го типу частше спостериалися дiабетична полшейропа-тiя та ураження автономно! нервово! системи порiвня-но з хворими на ЦД 2-го типу без 1ХС.
При порiвняннi iнших чинниыв ризику ССЗ мiж хворими на ЦД 2-го типу з безбольовою iшемiею мюкарда i ЦД 2-го типу без 1ХС були виявленi статистично значимi якiснi i ыльысш вiдмiнностi за показника-
Таблиця 1. Характеристика чинниюв ризику ССЗ у хворих на 1ХС з ЦД 2-го типу, ПТГ i нормальним вуглеводним обмшом
Показник Обстежен особи Р
1ХС з ЦД 2-го типу (n = 83) 1ХС з ПТГ (n = 34) 1ХС без ЦД i ПТГ (n = 25) Р1-2 Р1-3 Р 2-3
Чоловки, n (%) 39 (46,9) 19 (55,9) 11 (44,0) 0,034 0,814 0,118
Жшки, n (%) 44 (53,1) 15 (44,1) 14 (56,0)
BiK, роки 62,71 ± 7,84 53,69 ± 6,39 52,03 ± 6,85 0,004 0,007 0,579
Палшня, n (%) 51 (61,4) 14 (41,2) 8 (32,0) 0,036 0,036 0,8
Показник анамнезу 0, n (%) 17 (20,5) 14 (41,2) 14 (56,0) 0,027 0,002 0,342
Показник анамнезу 1,n (%) 41 (49,4) 19 (55,9) 7 (28,0) 0,47 0,183 0,172
Показник анамнезу 2, n (%) 25 (30,1) 1 (2,9) 4 (16,0) 0,006 0,181 0,384
Менопауза (жшки), n (%) 41 (93,2) 9 (60,0) 9 (64,2) 0,008 0,002 0,827
1МТ < 29,9 кг/м2, n (%) 19 (22,9) 4 (11,8) 5 (20,0) 0,124 0,76 0,345
Ожиршня I ст., n (%) 29 (34,9) 15 (44,1) 11 (44,0) 0,318 0,985 0,6
Ожиршня II ст., n (%) 26 (31,3) 10 (29,4) 7 (28,0) 0,007 0,852 0,172
Ожиршня III ст., n (%) 9 (10,9) 5 (14,7) 2(8,0) 0,86 0,912 0,731
ЗХС, ммоль/л 6,32 ± 1,08 6,16 ± 1,03 5,98 ± 1,04 0,763 0,017 0,138
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,24 ± 0,37 0,97 ± 0,29 1,18 ± 0,34 0,003 0,643 0,07
ТГ, ммоль/л 1,77 ± 0,75 1,32 ± 0,26 1,22 ± 0,31 0,014 0,008 0,566
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 3,42 ± 1,04 4,06 ± 0,98 4,21 ± 1,57 0,016 0,082 0,8
Примтки: Р12 — р1вень значущост при порiвняннi показниюв хворих на 1ХС з ЦД 2-го типу та 1ХС з ПТГ; Р13 — р1вень значущост при порiвняннi показниюв хворих на 1ХС з ЦД 2-го типу та 1ХС без порушень вуглеводного обмшу; Р2 3 — р1вень значущост при порiвняннi показниюв хворих на 1ХС з ПТГ та 1ХС без порушень вуглеводного обмну.
ми дисфункц!! ЛШ (частота гшертроф!! ЛШ становила в!дпов!дно 73,7 проти 45,0 %; р = 0,02).
Обговорення
У проведеному дослщженш нами визначена частота р!зних форм 1ХС у групах пащентав !з порушеним i нор-мальним вуглеводним обмшом. Встановлено, що про-фш загальнопопуляцшних чинниыв ризику розвитку ССЗ у хворих на 1ХС з ПТГ i ошб без порушення вугле-водного обмшу статистично значимо не в!др!зняються. Кр!м того, нами видтеш i стратифшоваш показники чинниыв ризику розвитку ССЗ, яи дають можливють прогнозувати наявнють безбольово! шем!! мюкарда у хворих на ЦД 2-го типу.
Серед ус!х пащенпв !з порушеннями вуглеводного обмшу 1ХС найчастше трапляеться в груш хворих на ЦД 2-го типу, що в!дпов!дае результатам досл!джень ш-ших автор!в [7, 8]. Кр!м того, профть загальнопопуляцшних чинниыв ризику розвитку ССЗ у хворих на ЦД 2-го типу та 1ХС належить до найбтьш несприятливих. Частота 1ХС у пащентав з раншми порушеннями вуглеводного обмшу i нормальним вуглеводним обмшом однакова. При цьому вщсутш статистично значим! в!д-мшноста профтю чинниыв ризику розвитку ССЗ у за-значених групах.
М!ж хворими на ЦД 2-го типу з безбольовою ше-м!ею мюкарда i ЦД 2-го типу без 1ХС в!дзначаються статистично значим! вщмшносп за чинниками ризику розвитку ССЗ (палшня, обтяжена спадковють за 1ХС i/або ЦД 2-го типу, порушення в систем! гемостазу, дислшщемш, гшергшкемш, д!абетична нефропат!я, кардюваскулярна автономна нейропат!я, периферична полшейропат!я, дисфункц!я л!вого шлуночка).
З показниив, що характеризують чинники ризику розвитку ССЗ i мають високу прогностичну цшшсть сто-совно наявност безбольово! шем!! мюкарда, сл!д вщзна-чити комбшацш з наступних предиктор!в: чолов!ча стать, тривал!сть ЦД 2-го типу, наявнють обтяженого шмейного анамнезу за 1ХС i/або ЦД 2-го типу, показник ОТ, вмют HbA1c, ХС ЛПВЩ, втьного тестостерону у чоловшв, вираженють периферично! полшейропат!!, наявнють гшертроф!! i ,щастол!чно!' дисфункц!! ЛШ.
Висновки
1. Безбольова шем!я мюкарда д!агностуеться у 19 (22,9 %) хворих на цукровий д!абет 2-го типу, у 3 (8,8 %) ошб !з порушенням толерантност до глюкози i лише у 2 (8,0 %) пащенпв !з нормальним вуглеводним обмь ном. Хвор! на ЦД 2-го типу частше страждають в!д 1ХС пор!вняно з пащентами з порушенням толерантност до глюкози i нормальним вуглеводним обмшом. При цьому вщмшностей у частот! р!зних форм 1ХС в ошб останшх двох категорш хворих не виявлено.
2. Профть загальнопопуляцшних чинниыв ризику розвитку серцево-судинних захворювань у хворих на 1ХС i цукровий д!абет 2-го типу належить до найбтьш несприятливих. У той же час у пащенпв з раншми порушеннями вуглеводного обмшу i нормальним вуглеводним обмшом вш статистично значимо не розр!зняеться.
3. Хвор! на ЦД 2-го типу з безбольовою шем!ею мюкарда пор!вняно з хворими на ЦД 2-го типу без 1ХС мають в!рог!дно бтьш виражеш порушення показни-ыв загальнопопуляцшних чинниыв ризику розвитку серцево-судинних захворювань (палшня, обтяжена спадковють за 1ХС i/або ЦД 2-го типу, порушення в систем! гемостазу, дислш!дем!я), а також притаманних ЦД стану гшергшкем!!, наявност д!абетично! нефро-пат!!, кардюваскулярно! автономно! нейропат!!, периферично! полшейропат!! i дисфункц!! л!вого шлуночка.
4. Хворим на ЦД 2-го типу з чинниками ризику рекомендуеться щор!чне проведення оцшки ризику наявност безбольово! шем!! мюкарда, звертаючи ува-гу на тривалють ЦД, обтяжену спадковють, ОТ, вмют HbA1c, холестерину лшопротещв високо! щтьносп, втьного тестостерону у чоловшв, наявнють гшертрофи л!вого шлуночка i д!астол!чно! дисфункц!! л!вого шлуночка.
Автор констатуе вщсутнють конфлшту штерешв при шдготовщ статт!
Список лператури
1. Diabetes Atlas, IDF. — 7th ed, 2015.
2. Bulugahapitiya U., Siyambalapitiya S, Sithole J., Idris I. Is diabetes a coronary risk equivalent? Systematic review and metaanalysis //Diabet. Med. — 2009. — Vol. 26. — P. 142-148. — Doi: 10.1111/j.1464-5491.2008.02640.x.
3. Timbie J.W., Hayward R.A., Vjan S. Variation in the net benefit of aggressive cardiovascular risk factor control across the US population of patients with diabetes mellitus // Arch. Intern. Med. — 2010. — Vol. 170. — P. 1037-1044. — Doi: 10.1001/ archinternmed.2010.150.
4. WannametheeS.G., Shaper A.G., WhincupP.H. etal. Impact of diabetes on cardiovascular disease risk and all-cause mortality in older men: influence of age at onset, diabetes duration, and established and novel risk factors //Arch. Intern. Med. — 2011. — Vol. 171. — P. 404-410. — Doi: 10.1001/archinternmed.2011.2.
5. Ryden L, Grant P.J., Anker S.D. et al. ESC guidelines on diabetes, prediabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: the Task Force on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and developed in collaboration with the European Association for the Study of Diabetes (EASD) // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 3035-3087. — Doi: 10.1093/ eurheartj/eht108.
6. Rodriguez-Poncelas A., Coll-de-Tuero G, Saez M. et al. Comparison of different vascular risk engines in the identification of type 2 diabetes patients with high cardiovascular risk // BMC Cardiovasc. Disord. — 2015. — Vol. 15(1). — P. 121. — Doi: 10.1186/s12872-015-0120-3.
7. Shah A.D., Langenberg C., Rapsomaniki E. et al. Type 2 diabetes and incidence of a wide range of cardiovascular diseases: a cohort study in 1,9million people//Lancet. — 2015. — Vol. 26(385), Suppl. 1. — S. 86. — Doi: 10.1016/S0140-6736(15)60401-9.
8. Seshasai S.R., Kaptoge S, Thompson A. et al. Diabetes mellitus, fasting glucose, and risk of cause-specific death. The Emerging risk factors collaboration //N. Engl. J. Med. — 2011. — Vol. 364. — P. 829-884. — Doi: 10.1056/NEJMoa1008862.
Отримано 28.10.15 U
Чернявская И.В.
Государственное высшее учебное заведение «Ивано-Франковский национальный медицинский университет» ПРОФИЛЬ ФАКТОРОВ РИСКА СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПРИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА У ЛИЦ С НОРМАЛЬНЫМ И НАРУШЕННЫМ УГЛЕВОДНЫМ ОБМЕНОМ
Резюме. Цель исследования: провести сравнительный анализ профиля факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) с нормальным и нарушенным углеводным обменом. Материалы и методы. Под наблюдением находились 142 пациента. С целью оценки частоты различных форм ИБС в зависимости от состояния углеводного обмена были сформированы следующие группы: первая группа — 83 больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа, вторая группа — 34 больных с нарушением толерантности к глюкозе (НТГ), третья группа — 25 пациентов с нормальным углеводным обменом. Для выявления ишемических изменений миокарда проводили амбулаторный суточный мониторинг электрокардиограммы с обязательным достижением субмаксимальной частоты сердечных сокращений в процессе исследования. Результаты. Безболевая ишемия миокарда была выявлена у 19 (22,9 %) больных СД 2-го типа, у 3 (8,8 %) лиц с НТГ и у 2 (8,0 %) пациентов с нормальным углеводным обменом. Курение, отягощенная наследственность, нарушения системы гемостаза достоверно чаще встречались в группе больных СД 2-го типа с безболевой ишемией миокарда в сравнении с больными СД 2-го типа без ИБС. Профиль общепопуляционных факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний у больных ИБС и СД 2-го типа принадлежит к наиболее неблагоприятным. В то же время у пациентов с ранними нарушениями углеводного обмена и нормальным углеводным обменом он статистически значимо не различается. Выводы. Больные СД 2-го типа с безболевой ишемией миокарда по сравнению с больными СД 2-го типа без ИБС имеют достоверно более выраженные нарушения показателей общепопуляционных факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний.
Ключевые слова: сахарный диабет, нарушение толерантности к глюкозе, ишемическая болезнь сердца, факторы риска.
Cherniavska I.V.
State Higher Educational Establishment «Ivano-Frankivsk National Medical University», Ivano-Frankivsk, Ukraine PROFILE OF CARDIOVASCULAR RISK FACTORS IN PATIENTS WITH CORONARY HEART DISEASE, NORMAL AND IMPAIRED CARBOHYDRATE METABOLISM
Summary. The aim of research was to conduct the comparative analysis of the profile of cardiovascular risk factors in patients with coronary heart disease (CHD) and normal either impaired carbohydrate metabolism. Materials and methods. One hundred and forty two patients were observed. In order to estimate the rate of different forms of CHD depending on the state of carbohydrate metabolism such groups were formed: the first group consisted of 83 patients with type 2 diabetes mellitus (DM), the second group involved 34 patients with impaired glucose tolerance (IGT), the third group consisted of 25 patients with normal carbohydrate metabolism. The ischemic changes of myocardium were detected by ambulatory ECG monitoring with the obligatory achievement of submaximal heart rate during the research. Results. Silent myocardial ischemia was educed in 19 (22.9 %) patients with type 2 DM, in 3 (8.8 %) persons with IGT and in 2 (8.0 %) patients with normal carbohydrate metabolism. Smoking, burdened heredity, violation in the haemostatic system more often occurred in the group of patients with type 2 DM and silent myocardial ischemia in comparison with the patients with type 2 DM without CHD. The profile of general population cardiovascular risk factors in patients with CHD and type 2 DM belongs to the most unfavorable. At the same time for patients with early violations of carbohydrate metabolism and normal carbohydrate metabolism such profile statistically does not differentiate meaningfully. Conclusions. Patients with type 2 DM and silent myocardial ischemia as compared to patients with type 2 DM without CHD have more expressed violations of indexes of general population cardiovascular risk factors for certain.
Key words: diabetes mellitus, impaired glucose tolerance, ischemic heart disease, risk factors.
