CC BY
9PEDAGOGICAL SCIENCES
ПРОФЕС1ЙНИЙ САМОРОЗВИТОК МАЙБУТН1Х ВИКЛАДАЧ1В ДИЗАЙНУ ЯК
ПЕДАГОГ1ЧНА ПРОБЛЕМА
Малткта В.Л.
Унгверситет менеджменту oceimu, методист
Киш, Украша
PROFESSIONAL SELF-DEVELOPMENT OF FUTURE DESIGN TEACHERS AS A
PEDAGOGICAL PROBLEM
Malinkina V.L.
University of Management Education, Methodist
Kiev, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп охарактеризовано сутшсть та структуру професшного саморозвитку майбутшх викладачiв дизайну. Визначено, що професшний саморозвиток педагога е необхщною умовою, засобом та критерieм становления професiонала в процесi навчання.
ABSTRACT
The article identified the nature and structure of professional self-development of future design teachers. It was determined that professional self-development of the teacher is a necessary condition, manner and criteria of becoming a professional during the training.
Ключовi слова: саморозвиток, професшний саморозвиток, процес становлення професюнала, готов-нють до професшного саморозвитку.
Keywords: self-development, professional self-development, process of becoming a professional, readiness to professional self-development.
Процес реформування системи вищо! освгга в Укрш'ш передбачае змши в навчально-виховному процесi ВНЗ. Цi змши стосуються створення нових освiтнiх стандарпв, оновлення та перегляду навча-льних програм, змiсту навчально-методичних мате-рiалiв, форм i методiв навчання. Пошук нових шд-ходiв у навчанш та вихованнi студента мае бути спрямований на всебiчний розвиток особистосп як головного суб'екта сучасного педагопчного про-цесу.
Сучасне суспiльство вiдчувае гостру потребу у компетентних та творчих фамвцях з високим рiв-нем професiоналiзму, професiйноi культури та творчо! активностi.
Тому, особлива увага придметься пiдготовцi майбутнього фахiвця дизайнера, який би мiг поед-нувати фундаментальнють базових знань з шнова-цшнютю мислення. Саме дизайнер формуе вигляд предметiв, з якими людина мае безпосереднш контакт, i саме дизайнерська думка керуе створенням образу просторового середовища, де людина живе, вiдпочивае, трудиться, творить.
Вища школа, вирiшуючи конкретне завдання пiдготовки спещалюпв у сферi дизайну, здiбних виконувати свою професiйну дiяльнiсть в нових умовах, повинна формувати такi якосп особис-тостi, як системне наукове мислення, шформацшна культура, творча активнють, висока моральнiсть. Цi якостi мають знайти свое вiдображення в про-фесiйнiй готовностi випускника ВНЗ.
Традицшний погляд на змiст навчання, його роль i мiсце у шдготовщ майбутнього викладача
дизайну потребують суттево! переоцiнки та уточ-нення.
Сьогодш професiйне навчання повинно орiентуватись на особиспсть з розвиненим творчим мисленням, здiбноi до само змiни, самовдоскона-лення та саморозвитку.
Але, насправд, бiльшiсть студентiв не вмшть правильно органiзовувати свiй саморозвиток та са-моосвiту.
Аналiз останшх досл1джень та публiкацiй.
Проблема професшного саморозвитку особистосл е предметом дослвджень як вiтчизняних так i зару-бiжних вчених. Так, дослiдженням проблеми про-фесiйного саморозвитку займалися Сократ, Демокрит, Ж.Ж.Руссо, М.Монтессорц принципи профе-сiйного саморозвитку дослiджували Я.Коменський, I.Песталоццi, К. Ушинський, А.Макаренко, В.Сухо-млинський та iн.; А.Алексеев, В.Лозовий, Л.Сщак, Л. Виготський, В.Безрукова, В.Вакуленко, Н.Гав-риш, О.Глузман, А.Деркач, I. Зязюн, Н.Кузьмша,
B.Сластьонiн, С.Шиянов, А.Щербаков у сво!х нау-кових працях дослiджували проблеми професiй-ного розвитку та саморозвитку; Г. Артемчук,
C.Гончаренко, А.Грецов, В.Кремень, А.Маркова у сво!х роботах дослщжували процеси оновлення професiйноi' освгга; питання професiйного саморозвитку педагога висвгтлено у наукових працях В.Вь тюка, Ю.Реви, О. Остапчука та ш.; теорiя оргашза-цii навчального процесу у вищiй школi представлена у працях В.Андрущенка, А.Вербицького, Л.Пуховсько!, Н.Чибiсовоi та iн., особиспсний та професiйний саморозвиток дослiджували М. Пнз-бург, Е. Зеер, 1.Зимня, 1.Краснощок та iн., питання
самоосвии та самовиховання майбутшх педагопв розкрито в наукових роботах £.Белозерцева, М.Бо-ритко, Н. Бружукова, В.Денисенко, Л.Коржова, Ю.Кулютк1на, О.Кучерявого, Л. Мтно!, В.Сироти, В.Сластьонiна, Т.Шамово!; реалiзацiю особиспсно-орieнтованого шдходу дослвджували 1.Бех, £.Бон-даревська, В.Зайцев, О. Пехота, В.Серков, С.Под-мазiн, 1.Якиманська; психолопчш аспекти самороз-витку особистостi аналiзували Н.Бiтянова, С.Мак-сименко, Б.Мастеров.
На думку бшьшосп сучасних вiтчизняних нау-ковцiв, становления професiонала можливе лише в результата едностi як професшного, так i особисп-сного розвитку. Простежуючи особливостi само-розвитку особистосп як суб'екта дiяльностi, досль дники акцентують увагу на значеннi саме професш-но! дiяльностi як оптимального чинника И творчого саморозвитку.
Особливiсть професшно! дiяльностi педагога-дизайнера полягае в И багатогранносп. Педагог-дизайнер повинен володгги знаннями, умiннями та навичками моделювання, конструювання, проекту-вання, бути винах1дником, створювати культурний та естетичний предметний свiт, що сприймаеться як гармонiйний i цiлiсний. З одного боку, така дiяль-шсть е предметно-практичною, и основу складають знання властивостей об'екта, з яким вона взаемодiе, а з шшого - вона носить соцiальний характер, обу-мовлений розвитком суспiльних вщносин i суб'ек-тивним ввдображенням цих ввдносин особистiстю.
Професiйними завданнями майбутнього викладача в областi дизайну е науково-педагопчш дослвдження, розробка i впровадження нових тех-нологiй, модернiзацiя старих технологш, ор-ганiзацiя обмiну науково-педагопчною шфор-мацiею та досвiдом, розвиток нових форм i методiв роботи.
Професшна дiяльнiсть викладача у галузi дизайну е складною, iерархiчно побудованою, багато-рiвневою i динамiчною структурою, з великими мо-жливостями переходу ввд рiвня до рiвня, яка характеризуемся сукупнiстю основних параметрiв -продуктивнiсть, як1сть, надiйнiсть[5].
Майбутнш викладач дизайну у процесi нав-чання у ВНЗ повинен навчитися не лише само-стшно конструювати та виготовляти одяг, а й знати iсторiю моделювання одягу, методику прогнозу-вання модних тенденцш, а також професiйну педа-гогiку та психологш, комп'ютерний дизайн, лопку та закономiрностi побудови конструкцп, структуру формотворення та моделювання; володти навич-ками ведення науково! та пошуково-дослщницько! роботи, як1 дозволять знаходити оптимальш спо-соби вирiшення юнуючих виробничих проблем у майбутнiй професшнш дiяльностi та, якi е показни-ками якостi та рiвня !х професiйного саморозвитку [4].
Тож, професшний саморозвиток майбутнього викладача у галузi дизайну грунтуеться не лише на засвоенш певних знань, але й на формуванш зага-льно педагопчних умiнь та !х готовностi до постш-но! самоосвiти, що е основою саморозвитку особи-стостi майбутнього педагога.
Отже, метою дано! статп е визначення науково! сутносп професiйного саморозвитку майбутшх педагопв, викладачiв дизайну.
Проблема саморозвитку е одшею з найбiльш актуальних у психолого-педагогiчних дослщжен-нях. На переконання багатьох педагогiв, саморозвиток - це власна активнють людини у процесi са-мовдосконалення, яке вщбуваеться у процесi И жит-тедiяльностi, а також у розкритп, збагаченнi И духовних потреб та особиспсного потенцiалу, ре-алiзацil вiри у можливостi самовиховання, а також залучення до цього процесу природньо^зюлопч-ного та соцiального розвитку [2, с.256].
На думку психолога А.Суворова, «сутнють будь-якого саморозвитку полягае в якюнш змiнi ба-чення свиу, самого себе, свое! ролi в цьому свiтi, у спiлкуваннi з шшими та самим собою, у поведшщ, вчинках та дiяльностi, яку суб'ект починае активно практикувати» [8, с. 21].
В педагопщ професшний саморозвиток детер-мiнують як багаторiвневий процес формування та розвитку педагопчних здiбностей, професiйно зна-чущих якостей особистосп та професiйного дос-ввду. Видiляють зовнiшнi та внутрiшнi фактори формування професшного саморозвитку. До зовшш-шх вiдносять: створення спещально! системи дидактичних засобiв; до внутршньо! - сформова-нiсть умiнь самостшно! навчально! роботи, потреб в самошзнанш, розвитку та самовдосконаленнi [1, с.37].
На думку багатьох, вчених (Л.Мтно!, Н.£р-шово!, С.Власово!, В.Маралова, Р.Немова, £.Чудь но!), професiйний саморозвиток е частиною саморозвитку особистостг Основними змютовними характеристиками саморозвитку е цшнюш орiентацil, особистiсний сенс, самооцшка, мотивацшно-во-льовi компоненти, цiле покладання, що визначае направленiсть та динам^ саморозвитку, рiвень зрiлостi особистiсних компоненпв i надае змогу студенту оргашзовувати самостiйну дiяльнiсть та самовдосконалюватись.
Важливим фактором, що сприяе ефективностi професiйного саморозвитку, е формування у майбутшх викладачiв дизайну мотивацшно-цшнюного ввдношення до педагопчно! дiяльностi.
Цiнностi педагопчно! дiяльностi - це особли-востi, що дозволяють майбутньому педагогу задо-вольняти сво! матерiальнi, духовнi та сощальш потреби i слугують орiентирами його майбутньо! професшно! активности Мотивацiйно-цiннiсне ввдношення до педагопчно! дiяльностi забезпечуе оптимальний професiйний зрiст i являе собою скла-дну штегративну характеристику та як1сть особис-тостг
Отже, опираючись на аналiз психолого-педа-гогiчних дослiджень, ми визначили, що професшний саморозвиток - це внутршньо обумовлена са-моорганiзацiя особистюного освiтнього простору, яка виражаеться у якюнш змiнi професшно! дiяль-носп людини та розвитку и професшних якостей, необх1дних для устшно! роботи за обраною спець альнiстю.
Сучасний освгтнш процес ВНЗ повинен орiен-туватися та забезпечувати професiйний саморозви-ток студента, а ввд так, створювати вiдповiдне роз-вивальне середовище, в якому студент м^ би само-стiйно та свщомо вивчати методологш та технологш самопiзнання, самоосвiти, саморозви-тку, самовиховання та самовдосконалення. Значну роль в активiзацii процесу професiйного самороз-витку майбутнього фахiвця (в нашому випадку - ви-кладача дизайну) вщграе активна участь студента в педагопчному процесi ВНЗ та його бажання дося-гти високих результатiв у свош професiйнiй шдго-товцi, а також оволодшня ним вмiннями та навич-ками анал1зувати, коригувати та вдосконалювати власне професiйне зростання, прагнення до само-стiйностi у вiдборi методiв та прийомiв органiзацii освггаього процесу.
Основними механiзмами професiйного само-розвитку як цiлеспрямованого впливу особистосп на саму себе, ми вважаемо самотзнання, самоос-вiту, самовизначення, саморегуляцш, самостiйну роботу та самовдосконалення як сввдоме управ-л1ння процесом власного саморозвитку.
Практика роботи у ВНЗ з тдготовки майбутнiх викладачiв дизайну вказуе на те, що в основному навчальний процес зорiентований на тдвищення компетентностi майбутнього професiонала, однак, при цьому недостатньо враховуеться шдиввдуальна своерiднiсть професiйного саморозвитку студента протягом усього життя.
На думку Л.Андреева, Я.Коломенського, В.Шадрикова, викладач супроводжуючи студента в процесi отримання ним знань та формуваннi профе-сiйно необх1дних умiнь, повинен постшно нащлю-вати увагу студентiв на необхвдшсть додатково1' ефективно1' самостiйноi роботи, це зможе розви-нути в них умшня самоосвiти та сформуе мотива-цш до професiйного саморозвитку.
Вивчення науково1' лiтератури та анал1з педа-гогiчного досввду показу, що в процеа навчання майбутнього викладача дизайну потрiбно спону-кати студента до саморозвитку.
Для цього студент займае позицш активного помiчника викладача i намагаеться шд керiвницт-вом педагога осягнути способи вивчення дисциплш на основi тих методик, як найбiльш глибоко розк-ривають його iндивiдуальну готовнiсть до самороз-витку.
Ввдмшною рисою саморозвитку особистостi е наявшсть в педагогiчному процесi направленосп на самостiйне перетворення суб'екта дiяльностi самими же суб'ектом (А.Леонтьев, Б.Ломов, Л.Божо-вич).
Студенти пiд керiвництвом викладача, врахо-вуючи корективи, яш вносяться в !х самостiйну т-знавальну та само розвиваючу дiяльнiсть, успiшно самостiйно досягають необхiдного рiвня готовностi до професiйного саморозвитку.
Дослвдження А.Кочетова та В.Краевського по-казують, що будь-яш змiни в структурi та змiстi на-вчально-виховного процесу повинш сшвввдно-ситься з традицшними заняттями.
Ефектившсть дослщжуваного процесу грунту-еться на спонуканш, пiдготовцi, керiвництвi, педа-rori4HOMy супроводi саморозвитку студентiв з боку викладача, а також, використанш студентами алгоритму саморозвитку з щллю досягнення ними пев-ного рiвня готовносп до професiйного саморозвитку.
Просування студента посл!довно з бiльш низь-кого рiвня до бiльш високого супроводжувалось зменшенням впливу педагога. В результат^ рiвень готовностi стyдентiв до саморозвитку формувався на бiльш високш якiснiй взаeмодii викладача та майбутшх педагогiв.
Аналiзyючи наукову лiтератyрy з окресленого дослщження та опираючись на педагопчний до-свiд, можна видiлити настyпнi три рiвня впливу педагога на студента:
1) Викладач на основi певних знань та вмшь може спонукати, формувати готовнють, керувати, педагогiчно супроводжувати використання студентами алгоритму саморозвитку. У процеа такого ке-рiвництвом проводяться треншги; вивчаються умови ефективного саморозвитку в процеа тзна-вальноi дiяльностi студенпв;
2) Викладач, який проводить треншги, спо-нукае стyдентiв у використанш алгоритму саморозвитку, здшснюе педагопчний супровщ викорис-тання алгоритму саморозвитку;
3) Викладач створюе умови, яш сприяють са-мостшному та творчому використанню студентами алгоритму саморозвитку та надають можливiсть студентам самостшно складати алгоритм.
Таким чином, ми визначили, що активний про-фесiйний саморозвиток сyб'ектiв освiтнього процесу виступае критерiем розвиненостi навчального закладу, а готовнiсть до дiяльностi розвиваеться на основi засвоення загальних та професiйних знань, формування необхвдних для виконання дiяльностi yмiнь та навичок, удосконалення сформованих про-фесшно значущих якостей особистостi, здiбностей, важливих для майбyтньоi' професiйноi' дiяльностi.
Формування професшного саморозвитку май-бутнього викладача дизайну безпосередньо пов'язане з самошзнанням, самоосвiтою, саморегу-ляцiею та самооцшкою.
На нашу думку, ефектившсть здшснення про-фесiйно-педагогiчноi' дiяльностi залежить в1д рiвня становлення професiйноi самосвщомосп студента, якого вiн досягае в процеа навчання.
Висновки. Аналiзyючи результати досль дження, можна зробити висновок, що професшний саморозвиток майбутнього викладача дизайну е од-нiею iз важливих цiлей навчальноi дiяльностi у ВНЗ. Студент повинен не тшьки отримувати знання пiд час навчального процесу, а також навчитись самостшно «добувати» 1х.
Ми вважаемо, що основними напрямами про-фесшного саморозвитку майбутнього викладача дизайну е самовиховання i формування якостей, не-обх1дних для yспiшноi професiйноi дiяльностi, пiд-вищення рiвня професiйноi самостшносп та вiдпо-вiдальностi, розвиток навичок шновацшного та
критичного мислення, етичний, естетичний та ду-ховний саморозвиток.
Якiснi змiни сввдомосп особистостi в процесi Г! дiяльностi неодмiнно призводять до саморозви-тку та самовиховання, що е основою формування професшно! направленостi людини.
Отже, професiйний саморозвиток майбутнього викладача дизайну - це неввд'емна частина i найва-жливша умова процесу професiйного становлення. Потреба в саморозвитку - основна складова особи-стосп, пiдготовлено! до професiйноí дiяльностi ввд-повiдно до сучасних вимог сустльства.
Литература
1. Ахмедова А. М. Педагогические условия профессионального саморазвития личности будущего учителя : дис. канд. пед. наук : 13.00.08/ Ахмедова Айшат Магомедовна. - Махачкала, 2007. -169 с.;
2. Бухарова, Г.Д., Мазаева Л.Н., Полякова М.В. (сост.) Общая и профессиональная педагогика Учеб. пособие/Авт. -сост.: Г. Д. Бухарова, Л.Н.Ма-заева, М. В. Полякова. - Екатеринбург: Изд-во Рос. гос. проф. -пед. ун-та, 2003 г. - 297 с.;
3. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности [Текст] / М. И.Дьяченко, Л.А.Кандыбович. - Минск: Изд-во Бел. ун-та, 1996. -176 с.;
4. Кулешова В. В. Методика формування пошуково-дослвдницьких умшь майбутшх iнженерiв-педагогiв у процес професшно! тдготовки [Текст] / В. В. Кулешова, В. В. Мальована // Монографiя: Артемiвськ - НН1IIII У1ПА, 2012. - 264с.;
5. Ломов Б. Ф. Вопросы общей, педагогической и инженерной психологи [Текст] / Б. Ф. Ломов. - М.: Педагогика, 1991. - 295 с.;
6. Сериков В. В. Формирование у учащихся готовности к труду [Текст] / В. В. Сериков. - М.: Педагогика, 1988. - 192 с.;
7. Сластенин В. А. Профессиональная готовность учителя в воспитательной работе: содержание, структура, функционирование [Текст] / В. А. Сластенин // Профессиональная подготовка учителя в системе высшего образования. - М.: Изд-во Моск. Пед. ин-та им. В.И. Ленина, 1982. - № 2. -С. 14-28.;
8. Суворов А. В. Человечность как фактор саморазвития личности : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра психол. наук : спец. 19.00.01 «Общая психология; история психологии» / А. В. Суворов. -М., 1996. - 52 с.;
9. Пехота О. М. Особистiсно-орiентована освгга i технологи [Текст]/ О.М. Пехота // Неперервна професшна освгга: проблеми, пошуки, перспективи. - К.: Вшол, 2000. - №1. - С. 274-297.
ПРОБЛЕМИ ТА МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНО1 ТА П1ДПРИСМНИЦЬКО1
МОТИВАЦП У СТУДЕНТ1В
Грачук I.C.
Нацюнальний техтчний унгверситет Украши «Кигвський полтехтчний тститут 1мет 1горя Ci-
корського», Кигв, Украша, студентка Мартченко А. €.
Нацюнальний авiацiйний утверситет, Knie, доцент
Салюк OM.
1нститут магнетизму Нацюнальног академи наук Украши та МШстерства освiти i науки Украши, Кигв, Украгна, доцент Голуб B.O.
1нститут магнетизму Нацюнальног академи наук Украши та МШстерства освiти i науки Украши, Кигв, Украша, професор
PROBLEMS AND METHODS OF FORMING EDUCATIONAL AND BUSINESS
MOTIVATION OF STUDENTS
Hrachuk I.S.
National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Polytechnic Institute", Kyiv, Ukraine, student
Marinchenko H.E.
National aviation university, Kyiv, Ukraine, associate professor
Salyuk O. Yu.
Institute of Magnetism National Academy of Sciences of Ukraine and Ministry of Education and Science of
Ukraine, Kyiv, Ukraine, associate professor
Golub V.O.
Institute of Magnetism National Academy of Sciences of Ukraine and Ministry of Education and Science of
Ukraine, Kyiv, Ukraine, professor
АНОТАЦ1Я
У статп проаналiзовано мотиви, яш забезпечують устшну навчальну дiяльнiсть студенпв та Гх щдготовку для подальшоГ устшноГ тдприемницькоГ дiяльностi, розглянуп методи та визначено деяш умови, що впливають на формування позитивних MoraBiB навчально-тзнавально! та науково-технолопчно! шдприемницько! дiяльнoстi студенпв.
