CC BY
21
5. Мороз О. Г. Подготовка майбутнього вчителя: зьпсг та оргашзаци / О. Г. Мороз, В. О. Сластъонш, О. I. Фгапченко. -К., 1997. - 168 с.
6. Освггш технологи : навч.-метод. поибник / О. М. Пехота, А. 3. Кктенко, О. М. Любарська; зазаг. ред. О. М. Пехоти. - К.: А.С.К, 2002. - 255 с.
7. Паламарчук В. Ф. Як виростити штелектуала; по а б ни к для вчителш 1 кер1вншав шкш / В. Ф. Паламарчук. -Терношль: Навчальнакнига-Богдан, 2000. - 152 с.
8. Педагопчш технологи: Досвщ Практика. - Полтава; ПОШОП, 1999. - 376 с.
9. Педагопчш технологи у неперервнш педагопчнш освт: монографш / С. О. Сисоева, А. М. Алексюк,П. М. Воловик та ш.; заред С. О. Сисоево!. -К: ВШОЛ, 2001. -502 с.
10. Пщласий I Педагопчш шноваци /1 Пщласий, А Пщласий // Г'щнашко.тп. - 1998. - № 12. - С. 3-17.
11. Сжорський П. I. Теор1я 1 методика диференцшованого навчання / П. Ь Сжорський. - Льв1в: СПОЛОМ, 2000. -421 с.
12. Скаткин М. Н. Проблемы современной дидактики / М. Н Скаткин. - М.: Педагогика, 1980. - 268 с.
УДК 371.134
Г. М. ОА1ЙНИК
ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА СОЩАЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В: КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д
Проансиазовано компетентшений тдх1д до тдготовки сощальних педагоггв, напрями та функци компетентшеного тдходу. Обтрунтовано зшет понять «компетентность» i «компетентшснШтдяд». Проведено поргвняльний анамз компетентшеного тдходу з особистюно-оргентованим та дгяхьшеним тдходами у тдготовщ майбутшх фахгеще. Представлено структуру г визначено компонента професшног компетентности сощалъного педагога.
Кчючош слот: професШна тдготоека, компетентшений шдх1д, компетентность, соцьальний педагог.
Г. М. ОАИЙНЫК
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА СОЦИАЛЬНЫХ ПЕДАГОГОВ: КОМПЕТЕНТНОСТНЫЙ ПОДХОД
Проанализирован компетентностный подход к подготовке социальных педагогов. Обосновано содержание понятий «компетентность» и «компетентностный. подход». Определены направления и функции компетентностного подхода. Раскрыта структура и представлены компоненты профессиональной компетентности социального педагога
Ключевые слот: профессиональная подготовка, компетентностный подход, коялпетентность, социальный педагог.
G. М. OLIYNYK
COMPETENCE APPROACH ТО THE PROFESSIONAL TRAINING OF SOCIAL PEDAGOGUES
The article analyzes functions and application areas of the competence approach to training ofspecialists in the system of higher education The meaning of such concepts as «competence», «competence approach» has been grounded. The comparative analysis of competence approach and person-oriented approach has been carried out. The structure and components of social pedagogue pmfessional competence have been defined.
Kepvords:professional training competence approach, competence, social pedagogue.
Пщготовка фах1вщв для сощально-педагопчно1 сффи у вищих навчальних закладах (ВИЗ) Украши е одшею з актуальных науково-практичных проблем. Головне завдання вшцо1 освгги - забезпечення фундаментально!' науковсм, ирофесшжн та ирактично1 пщготовки майбуггах фах1вщв, набуття громадинами освггньо-кватфжацшних piEHm вщповщно до ïx покликань, ¡нтфеав i зд1бносгей.
Аня.ттп наукових джфел свщчить, що дослщжено теоретико-метод ичнi основ и професшнси тдготовки сощальних педагопв, особливосп професшно1 тдготовки сощального педагога для роботи з певною категорию юнетчв (Т. Дмитренко, Ю. Мацкевич, Jl. Miuinic, В. Приходько, Л. Пундик, С. Харченко та ¡и.), розроблено базов1 положения щодо SMicry професшжм гадготовки сощального педагога (О. Безпалько, К. Дубровша, А. Капська, Л. Коваль, А. Малько, С. Марченко, В.Полпцук та ¡и.). 3. Фалинська розкрила практичга аспекта ирофесшно1 гадготовки сощальних педагопв, О. Л1совець розробив модель професшжм д1яльносп сощального педагога з фомадськими дитячими та молод1жними оргашзащями. С. Пащенко теоретично i методично обгрунтувала положения щодо оргашзацп гадготовки студент до сощально-педагопчно1 д1яльносп в освггньо-дозвшгевш сффг
Метою статт1 е обфунтування компетентн!сного гадходу у професшнш тдготовщ сощальних педагопв, уточнения понять «компетентшсть» i «компетентт сний гадхщ», визначення компонентов профеайно1 компетентно cri сощального педагога.
Проблема компетентно cri, професшно1 компетентности компетенщй широко висв1тлена у сучаснш педагопчнш, психолопчнш, сощолопчнш, економ1чнш, культуролопчшй та лшгв1стичшй ,iiTepaT\pi.
Процес професшно1 тдготовки майбутшх сощальних педагопв Л. Мщик розглядае у контексп системного, особиспсно-д1ялынсного та ¡ндивщуально-творчого пщход1в. 3 позицп системного гадходу процес ирофесшно1 пщготовки майбутшх сощальних педагопв мае максимально стимулювата активН1сть основних структурних компоненте особистосп майбугнього фах1вця; о со 0 iicti сно - ор i ентов ани й пщхщ пфедбачае моделювання структури социально-педагопчно1 д1яльносп; ¡ндивщуально-творчий пщхщ нащлюе на особисп сний piBCHb, забезпечуе виявлення й формування в сгуденпв творчо! ¡ндивщуальносп [5, с. 5]. На думку доел ¡днищ, продуктивности професшно1 тдготовки можна досягти, лише ор1ентуючись на ошбиспсний потенщал студенев, що дозволяе вважати концепщю пщготовки майбутшх сощальних педагопв ¡ндивщуально ор1ентованою.
У ироцеа дослщження ми зосфедили увагу на теоретико-методичному знанга гадготовки майбутшх сощальних педагопв у контексп компетентш сного niдходу, що, на нашу думку, е особливо актуальним у сучасшй ocDÎTiiift й сощальгай еффг Компетентгасний гадхщ в оевт пов'язанийз особист1сно-ор1 ентованим, д1яльшснимта ¡ндивщуальио-творчими гадходами.
Для анал1зу компетентн¡сного гадходу вважаемо за дощльне охарактфнзувати ионяття «пщхщ» у педагопчному розумшш. Зазначимо, що це ионяття у педагопчнш наущ вжпваеться все чаепше як таке, що визначае стратепю дослщницько1 та практично! д ¡я ль но cri.
Ми подкляемо думку дослщниюв, що понятгя «пщхщ» значною Mi рою зумовлене сощальним контекстом, який визначае зшет, харжтф i спрямовашсть дослщницько1 д1яльносп. Дослщник зазначае, що «гадхщ виступае як специф1чна основа освггньо1 парадигми, фундамент ÏÏ концепцн, вказуе на спроОи побуцови Tieï чи ¡hiiioï oceîthloï системи» [3; 4; б].
У контексп здшенюваного дослщження значний iirrepec становить праия О. Заблоцьт, в якш наведено результата пор1вняльного аналгзу комиетентшеного гадходу з традищйним та шновацшними (особиспсно ор1ентованим та д1яльгасним) гадходами до иавчання. Компетентш сний шдхщ вщртзияеться ввд традищйного «знанневого» за функщями викладача i студента у процеа иавчання, за метою навчально1 дшльносп та результатами навчання. Водночас bîh мае багато сшльних рис з особиспсно opiентованим та дшльшеним ищходами [3, с. 63].
Щодо cyri компетентн1сного пщходу ми погоджуемося з думкою В.Болотова i В. Сфкова, яы вважають, що у ньому «вщображено такий вид wicry ocbîth, що не зводиться до знанневo-opiентованого компоненту, а пфедбачае цшений досв1д виршення життевих проблем, виконання ключових функцш, сощальних ролей, компетенщй». HayKOBui роблять висновок, що компетентш сний гадхщ ставить на пфше ш сце не шформовашеть студента, а
вмшня виршувати проблемы, яи виникають у життевих ситуащях. Його специфка полягае не узасвоенш «готових знань, а у спостереженш за умовами появления цих знань» [1, с. 10].
Компетентшсний пщхщ означае поступову Пфеф1ентащю домшуючо1 осв1тньо1 пфадигми з переважаючою транслящею знань I формуванням навичок сшорення умов для оволодшня комплексом компетенций, яи означають потенщал, здатшсть вппускнжа до вижпвання 1 стшко! житгедаяльносп в умовах сучасного багаточинникового сощально-полггичного, ринково-економ1чного, ¡нформащйно 1 комушкацшно насиченого простору [11, с. 138].
Зазначимо, що особлив осп навчання на основ1 компетентшсного шдходу полягають у сконцентрованосп на вихвдних результатах, а не навхщних; враховуеться переважно здатшсть виконання практичных завдань, але при цьому бфуться до уваги 1 знания; навчання у виробничих умовах (принаймш частнна навчання вщбуваетъся на робочому мкщ в умовах, близьких до умов майбугньоГ професшжн д1яльносп).
Для нашого дослщження особливу щпгасть сгановлять висновки англшського вченого Дж. Равена щодо можливостей застосування компетентш сного гадходув освт: по-пфше, стосовно можливостей педагопв кфувати ¡ндивщуал1зованими навчальними програмами, ор1ентованими на розвиток основних компетентн остей учшв; по-друге, можливостей учшв виявляти сво! спеииф1чн1 таланта, спостер1гати за 1х становлениям у процеа ршвигку 1 здобувата визнання своГх таланпв 1 досягнень; по-трете, можливостей педагопв отримувати вшнания сво1х досягнень при вивченш та ощнюванш IX педагопчно1 д1я.иьносп; по-четверте, щоб п, хто вщповщае за педагопчну д1агносгику, могли плашвати таи дослщження, яи би стимулювали кер1вництво на пошук пшгав полшшення освтнх профам та осв1тньо1 полггики загалом; по-п'яте, щоб стало мояшивим проведения ефективжм положи в галуз1 труцових ресэдзйв, засновано1 на бшып тонких процедурах профеайного навчання, працевлаштування I подальшого профеайного зростання фах1вщв, а також здшснення тако! пол1тики в добор1 кадав, яка дозволила б залучити пдних кандидат навпливов1 посади у суспшьсш й вщхилити непридатних [10, с. 65-66].
Основними напрямами реатзацп компстснтш сного шдходу, на думку О. Жука, е: спрямован1сть на гумашзащю освггаього процесу, що пфедбачае особиспсно-розвивальний характф профеайно!' шдготовки 1 ефективну самореалпашю та саморозвиток студента; М1 жд и С1 т,и П1 л нар Н1 сть та ¡нтефатившсть, чим забезпечуеться ¡нтефащя дисцшшн сощально-гумаиггарного, природничо-иаукового, зага льн опр оф е а йн ого I спещального блоив профеайжл шдготовки, IX зв'язок з майбутньою сощально-професшною д1яльшстю випускника; зм1сговно-технолопчна наступшсгь навчання 1 виховання студент, яка могивуе едшсть [ узгоджешсть педагопчних вимог [ засоб1в, спрямованих на розвиток у ступентсв продуктивного стилю мислення [ д1яльносп, особиспсних якосгей як сугносп компетенщй; д1агностичшсть, когра означае поетапне виявлення р1вня сформованосп компетенщй засобами конкретного д1агностико-критф1ального апарату [6, с. 100-101].
У контексп ддшснюваного дослщження важливим е обгрунтування функцш компетентшсного шдходу у вшцш школг
Так, О. Жук виокремлюе таи основш функцп:
- операщональну, що пфедбачае виявлення (операцшнашзащя), системи знань, умшь I навиив, вид1в готов нот студента, яы визначають його компетентшсть I Гарантують результатившсть виршення професшних, сощальних та особиспсних завдань;
- д1ялынсно-технолопчну, що спрямована на конструювання з\осту навчання д1яльшсного типу, максимальне наближення до майбугньо! сффи д1яльносп студента, розробку 1 впровадження у навчальний ироцес завдань, способн виршення яких вщповщають технолопям профес1йно1 д1яльносп;
- виховну, що спрямована на посилення виховно1 складово1 осв1тнього процесу, формування у студент оргатзаторського та управлшського досв1ду, культури особиспсного та профеайного спшкування;
- д1агностичну, що пфедбачае розробку бшыл ефективно! системи мошторингу якосп осв1тньо-профеайного процесу, зокрема, д1агностики досягнугих р1вн1в сффмованосп компетенщй.
У «Енциклопедп осени» компетентасть трактуеться як сукупн1сть знань 1 вшнь, необхщних фах1вцю для зд1Йснення ефекгивно! професшно! д1яльносп, а ирофесшна компетентн!сгь - як
¡нтегральна характфисгика дшових i особиспсних якостей фах1вця, що вщображае piceiiL знань, умшь, досвщу, достатшх для досягнення мети з певного виду д1яльносп [2, с. 722].
У видаиш «Педагопка: Велика сучасиа енциклопед1я» компетентшсгь тлумачиться як вщповщшсть знань, умшь i досв1ду oci6 певного сощально-профестнального статусу реальному р1вню складносп виконаних ними завдань i виршення проблем [8, с. 237].
У «Словнику з социально! педагогики» поняття «компетенция» розглядаеться як «оволодшня компетенщею; оволодшня знаниями, яю дозволяютъ судити про що-небудь» [13, с. 125].
О. Пометун визначае компетентшсгь як спещальним шляхом структуроваш набори знань, умшь, навичок, сироможностей i ставлень, що даютъ змогу майбутньому фах1вцю визначити, тобто щентиф1кувати, i виршувати незалежно в1д контексту проблеми, е характфш для певного напряму професшно! д1яльносп [9, с. 15].
Г. Селевко трактуе комиетеитшсгь як «¡нтефальну здатшсть особ исто cri, яка виявляеться в ïï загальнш здатносп та готовносп до д1яльносп, що грунтуеться на знаниях i досвщ1, яи набути в nponeci навчання кощалгзацп та opiemmaHi на самостшну i усшшну участь у д1яльностЬ>, а компетенщю як «освтнй результат, який виявляеться в пщготовленосп випускника, у реальному володшш ним методами та засобами д1яльносп, у можливостях справлятися з поставленими завданнями; форма иоеднання знань, умшь та навичок, яка дозволяе ставити i досягати мети в перетворенш довилля» [11, с. 140].
Дж. Равен у змкт поняття «компетентшсгь» вкладае специф1чну здатшсть людини, необхщну для ефективного викоиання конкретно! д1яльносп в певши предметнш галузг Ця здатшсгь передбачае наявшсть у людини загальних i вузькосиещальних знань, особливих предметних навичок, cnocoôiB мислення, розумшня вщиовщальносп за cboï дп [10, с. 6].
Заруб1жи вчеш розглядають компетентшсгь як: володшня методами впливу на сощальне сфедовище (I. Борг, М. Мюллф, Т. Стофенбш); сукупшсть знань, умшь i навичок (M. IlipiMKrrep, M. Каплан); опфацшне забезпечення окремих дш у структур! д1яльносп (Г. Шредф, М. Ворвфг); знания сффи ди, в якш засгосовують Ti чи iraui методи (С. Дфстра, С. Доляшдф).
Методолопчш i теоретичш засади розвитку професшно! компетентно cri вщображеш в роботах украшських дослщниив А. Капсько!, В.Вайноли, С. харчен ко, H. JTapioHOBOÏ, I. Козубовсько! та росшських науковщв А. Марково!, I. 3iMHboï, Е. Зеера, Д. Ba3iHoï та ¡н.
Пщ професшною компетентшстю прийнято розумпи ¡нтефальну характеристику дшових та особжлисних якостей фах1вщв, що вщображае р1вень знань, умшь, досвщу, достатшх для здшснення певно! д1яльносп, яка пов 'язана з прийняттям piineHb.
Враховуючи icHyroni визначення, можна сгвфджувати, що компетентшсгь сшввщноситься з конкретним видом д1яльносп. В HayKOBift лггфатур1 представлеш pi3Hi ïï види. На думку А. Марковок дощльно виокремити таю види проф ecifinoï компетентно cri:
- спещальна компетентшсгь, яка е здатшстю до профеайно1 д1яльносп на дуже високому piBHi, здатшстю проектувати свп! профеайний розвиток, умння виршувати типов! професшш завдання й ощнювати результата œoeï пращ;
- социальна компетентно сть, що розглядаеться як здатшсть до сгалыкй (фупово1, коопфативноО професшно! д1яльност! та прийнятих прийомв професшного спшкування, як сощальна вщповщальшсть за результата свое! професшноГ пращ;
- особистг сна компетентшсгь, яка е здатшстю володпи прийомами особи cri сн ого самовираження i саморозвитку,
- ¡ндивщуальна компетентшсгь, що охоплюе здатшсть до прийом1в самореал1зацн та розвитку ¡ндивщуальност! в рамках ирофесн, готовшсть до профeciиного фостання, здатшсть до шдивщуального самозбфеження, непщвладшстъ професшному старинно. умшня оргашзовувати свою працю без пфевантажень [7, с. 20].
Украшсью дослщники В. Ягупов та В. Свистун пропонують таку структуру професшно1 компетентности фах1вия:
1) загальнолюдська компетентно сть (загальнокультурна, моральна, полточна, сощальна, ¡нформацшна, комуш катив на, етична, еколопчна, валеолопчна);
2) загальнонаукова (метод олопчна, теоретична, методична, дослщницька);
3) зао альн01 ipофеciйна (загальнофахова, економ1чна, техшчна, правова, психолопчна, педагопчна);
4) фахова (технологична);
5) функщональна (стратепчна, менеджфська, управлшня суб'ектами та об'ектами дш1ьносп, виконавча);
6) особиспсна (мотивацшна, аутопсихолопчна, регулятивна, адаптивна, навчальна) [14, с. 7]. На ochobí пфадигмального моделювання А. Семенова обгрунтувала дощльшсть
виокремлення таких основних компонент професшно1 компетентносп фах1вия:
1) мстивацшний - прагнення до появу компетентносп (прагнення до прояву ща властивосп у Д1яльнисп, поведшщ людини);
2) когштивний - володшня знаниями щодо змкту компетентносп (знания 3aco6ÍB, cnoco6ÍB, профам виконання дш, ршення сощальних i професшних завдань, здшснення правил i норм поведшки);
3) поведшковий - досвщ прояву компетентносп в р1зномаштних стандартних i нестандаргних ситуащях;
4) щншсно-смисловий - вщношення до 3MÍcry компетентносп та об'екту íí прикладення (oco6hctíchí значущсть);
5) емоцшно-регулящйний - прояви емощйно-вольово1 саморегупяцп процесу та ÍI результату [12, с. 33].
На ochobí наукових здобугюв впчизияних i заруб1жних дослщниыв можемо зробити висновок, що професшна компетентшсть социального педагога включае таи складов!: мотивацшну (мотиващя до оволодшня профес1ею), особиспсну (особисп якосп); гностичну (оволодшня знаниями), технолопчну (формування умшь i навичок), д1яльшсну (застосування умшь i навичок), акстлопчну (творча д1яльшсть, авторсьи TEopni технологи).
Л1ТЕРАТУРА
1. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной парадигме / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика - 2003. - № 10. - С. 7-13.
2. Енциклопе/ии ocbíth / гол. ред. В. Г. KpeMÍHb. - К.: Юршком Ьггер, 2008. - 1040 с.
3. Заблоцька О. С. Компетентшсний шдхщ як осв1тня шноващя: пор1вняльний аналЬ / О. С. Заблоцька // Bíchhk Житомирського державного ушверситету. С ерш: Псдагопчш науки. -2008. - Вин. 40. - С. 63-68.
4. Мицик Л I. Теоретнко-методичш основи професшно! пщгоговки сощального педагога у закладах вищoí ocbíth: монограф1я/вщп. ред. Л Г. Коваль / Л 1 Мццик. -ЗапорЬкжя: Пром)нь, 1997. -370 с.
5. Загородит Ю. L, Курило В. С., Савченко С. В. Полтина сощалЬацш сгудентсько! молоди в Укршш: досвщ тенденци, проблеми /Ю. I Загородшй, В. С. Курило, С. В. Савченко. - К: Еенеза, 2004. - 144 с
6. Жук О. Л Беларусь: компетентностный поход в педагогической подготовке студентов университета / О. Л Жук//Педагогика - 2008. -№ 3. - С. 99-105.
7. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова - М.: Междунар. гуманитар, фонд «Знания», 1996. - 308 с.
8. Педагогика: Большая современная энциклопедия / сост. Е. С. Рацапевич. - Мн.: Современное слово, 2005. - 720 с.
9. Пометун О. I. Теор1я та практика послщовно! реатзаци компетентшсного шдходу в досвщ1 заруб1жних краЗн / О. I. Пометун // Компетентшсний пщхщ у сучаснш ocbítí: cbítobhü досвщ та укршнсьш перспективи: Б1блютека з освггньоЧ полпики: ni/i заг. ред. О. В. Овчарук / О. I. Пометун. - К.: K.I.C., 2004. - С. 15-24.
10. Равен Дж Педагогическое тестирование: проблемы, заблуждения, перспективы: пер. с англ. / Дж Равен. -М.: Когито-Центр, 1999. - 144 с.
11. Селевко Г. Компетентности и их классификация / Г. Селевко // Народное образование. - 2004. -№4.-С. 138-143.
12. Семенова A.B. Розвиток професшно! компетентное™ фах1вц1в засобами параднгмального моделювання (¡нтеракгивний треншг): навч.-метод. nocioHUK / А. В. Семенова - Одеса: СВД Черкасов М. П., 2006. - 130 с.
13. Словарь по социальной педагогике: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / авт.-сост. Л В. Мардахаев. - М.: Изд. центр «Академия», 2002. - 368 с.
14. Ягупов В. В. Компетентшсний пщхщ до пщготовки фах1вщв у систем1 вищо! ocbíth / В. В. Ягупов, В. I. Свистун // Hay ков i записки. Ccpin: Псдагопчш, психолопчш науки та сощальна робота -2007. - Вин. 71. - С. 3-8.
