CC BY
252
Сагынтаева Жулдыз Кайратовна
Zhuldyz. Sagyntaeva@mail.ru
Старший преподаватель кафедры «Казахский язык и литература» Павлодарского государственного педагогического института, г. Павлодар, Казахстан
УДК 372.08 ББК 74.58
ПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ РАЗВИТИЯ ТВОРЧЕСКИХ СПОСОБНОСТИ УЧАЩИХСЯ
В данной статье рассматривается система продуктивных методов и предложены наиболее эффективные пути внедрения в учебный процесс.
Ключевые слова: репродуктивные методы; продуктивные методы;
когнитивная активность; дидактическая цель.
PRODUCTIVE METHODS TO DEVELOP PUPILS’ CREATIVE ABILITIES
The article deals with the system of productive methods. The purpose is to offer the most effective ways of introduction them to the educational process.
Key words: reproductive methods; productive methods; cognitive activity; didactic purpose.
Здістер белгілі бір негіз бойынша топтарга бoлінеді. XIX гасырдыц 20-30 жылдарында К.П. Ягодовский [Ягодовский, 1924], тYCІндіру, тзжірибелік, зерттеу, зертханалык здістерін жетілдірді. Ал окушылар сoзден, кітаптан, кoрнекіліктен, тзжірибелік ж^мыстардан білім алатындыгы белгілі. Осыны ескеріп Н.М. Верзилин [ Верзилин, 1938], Е.Я. Голант [Голант, 1957] шздік, тзжірибелік, кoрнекілік здістерін ^сынса, М.А. Данилов [Данилов, 1963], Б.П. Есипов [Есипов, 1961] дидактикалык максатка жету Yшін колданылатын здістерді топтастырды. Олар: білім алу, іскерлік жзне дагдыларды
калыптастыру, білімді колдану, шыгармашылык іс-зрекет, бекіту, білім, іскерлік, дагдыларды тексеру. Аталган авторлардыц пікірлері бойынша, окыту здісі дидактикалык максатка жету Yшін окушылардыц іс-зрекетін реттеп, ^йымдастырады. Б^л саралауда здістер окытудыц алдында тарган міндеттермен сзйкестендірілген. И.Я. Лернер [Лернер, 1972], М.Н. Скаткин [Скаткин, 1971], окыту здістерін окушылардыц танымдык ж^мыстарыныц тYріне карай топтастырган. Авторлар балаларга акыл-ой ж^мысыныц, oз бетімен білім алудыц жолдарын ^рсетеді. Окытушыныц басшылыгымен ж^мыс істейтін окушылардыц танымдык белсенділігі зртYрлі. 0з бетімен ізденіп білім алу здістеріне мына здістер жаткызылады:
1) дзстYрлі проблемалык здіс;
2) кездейсоктык здіс;
3) ситуациялык здіс;
4) окушылардыц сабак бере білу здісі;
5) дидактикалык ойын здісі
6) эвристикалык здіс.
ДэстYрлі проблемалык эдютщ курылымы мынадай Yлгіде келеді:
1) мугалімніц проблемальщ ситуация жасауы;
2) проблеманы жуйелеп таныстыру жэне оныц шешімініц болжамын усынуы;
3) шешімніц болжамдарын тексеріп керуі;
4) алынган шешімдер мен татижелерді бір жуйеге тYCІріп оларды колдану жолдарын аныктау
Кернекі педагогтар аныктап, мугалім мен окушылардыц тэжірибесінде эбден калыпка тYCкен, сыннан еткен эдютер мыналар: 1) мугалімніц баяндау не тYCІндіру эдісі; 2) эцпме эдісі; 3) кернекілік эдісі; 4) кіташьі пайдалану эдісі;
5) жаттыгу эдісі; 6) байкау эдісі; 7) грамматикалык талдау эдісі т. б.
0діс дегенді тек окушымен гана байланысты тYCІнбей, оныц басты мазмуны гылыми ізденістіц езіндік бір жолы екендігін танып, педагог галымдар дидактикадагы тиімді эдістерді саралап керсетті.
Мысалы В. Оконь [Оконь, 1962], окыту эдютерш былайша жіктейді:
1) репродуктивті сипатка багытталган танымдык кызмегл камтамасыз ететін эдістер тобы;
2) окушылардыц ез бетімен білім іздену эдістер тобы, ягни проблемалык эдістер, олар проблеманы шешу барысында окушылардыц шыгармашылык
кабілеттерін уштауга багытталады;
3) окушылардыц керкем-эмоционалдык белсенділігін дамытатын эдістер тобы;
4) окушылардыц мецгерген білімдерін ездері коршаган ортаны тани тYсуге карай багыттайтын практикалык эдістер тобы.
Репродуктивтік эдю. Бул эдіс аркылы мугалім окушыныц іскерлігін жэне дагдыларын калыптастырып, тапсырмалар беріп, езі мецгерткен білімді, уйреткен іскерлік дагдыларын окушыларга кайталатады. Окушылар мугалімніц Yлгісі бойынша жіктейді, септейді, жоспар курып, мугалімніц нускауымен тэжірибе жасайды. Репродуктивтік эдіс мугалімнен уйымдастырушылык кабілетті талап етеді. Мугалім сездік, кернекілік, тэжірибелік эдістер аркылы жаца оку материалын тYCІндіреді, ал окушылар оларды тапсырмаларды орындау ушін колданады. Білімніц келемі кеп болганда репродуктивтік эдю тYCІндірмелі-иллюстративтік эдіспен бірге колданылады. Репродуктивтік эдіс аркылы окушы «дайын» білімдерді есінде сактап, кейін катесіз айтып бергенмен, оныц акыл-ой белсенділігі темен болады.
Эвристикалык-продуктивті эдіс аркылы акыл-ой жумысы кYшейеді, окушы білімді езініц танымдык іс-эрекеті аркылы алады. Бірак сабакты туракты тYPде мэселелж, эвристикалык, зерттеу эдістерімен еткізу мумкін бола бермейді.
1. Ю.К. Бабанский оку-танымдык іс-эрекетті ынталандыру эдістерін топтады. Ол іс-эрекет 3 беліктен: «уйымдастыру, ынталандыру, бакылаудан туратынын атап керсетіп, эдістерді оку-танымдык іс-эрекетті уйымдастыру, ынталандыру, бакылау эдістері деп беледі» [Бабанский, 1989, с. 354]. М.И. Махмутов окыту эдісіне сэйкес келетін оку эдютерш іріктеген. Окыту эдістері: «а) акпарат беру эдісі, э) тYCІндіру эдісі, б) ынталандыру эдісі, в) тэжірибелік эдіс» [Махмутов, 1996, с. 171]. Бинаралык эдістер бір-бірімен
тыгыз байланысты окыту мен окудыц тэсілдерін (хабарлау, міндеттер кою, мугалімніц тапсырма беруі, окушылардыц тыцдауы, жаттыгулар орындауы, есептер шыгаруы, мэтінді окуы, т.б.) колдануды талап етеді. Мысалы мугалім окушыларга фактілер мен ережелерді хабарлайды, заттарды керсетеді, фактілердіц мэнш тYCІндіреді, оларга сурактар кояды. Егер оны тэсілдердіц арасында тYCІндіру тэсшдер^ дэлірек айтсак фактілерді талдау, салыстыру, хабарлау, т.б басым болса, онда окыту эдісін тYCІндірмелі деп атауга болады. Егер негізгі тэсіл - акпараттарды, фактілерді усынумен шектелсе, (мысалы: мугалім окушыларга ережелерді жаттауды усынады, бірак ереженіц мэнін тYCІндірмей, оны жаттау тэсілін айтады), онда окыту эдісі акпараттык- хабарлау, немесе оны жай гана хабарлама эдісі деп атайды. Осыган сэйкес бірінші жагдайда окушылар заттарды бакылап, фактілерді есінде сактайды, мугалімніц тYCІндіргенін тындайды жэне ой елегінен еткізеді, акпараттык сурактарга жауап іздейді. Сондыктан окушыныц кітаппен жумысы оку эрекетініц тэсілі болып табылады. Егерде окушы мэтінді талдаса, тYCІнгенін ез сезімен айтса, онда кітаппен жумыс оку эдісі болып табылады. Егер монологтык баяндау эдісі колданылса, онда мугалім эцгімелейді, гылымныц дайын корытындыларын, ережелерін, фактілерін хабарлап, окигаларды суреттейді, іс-эрекеттіц Yлгілерін керсетеді жэне окушыларга тапсырмалар береді. Эвристикалык эдісті колданганда мэселелік децгей (окушылардыц белсенділігі) едэуір кетеріледі, эвристикалык эцпмелерге танымдык жаттыгулар мен проблемалык тапсырмалар косылады. Окушылар мугалімніц кемегімен «жацалык» ашады, бірак негізінен окушылар ез бетімен жумыс істейді. Зерттеу эдісін колданганда мугалім окушыларга тэжірибелік сипаттагы тапсырмалар (тэжірибе жургізу, косымша акпарат, фактілерді жинап оларды ез бетімен талдау жэне кортындылау, ез ойын дэлелдеуге керекті материалдарды жинау, т.б) береді. Окушылар оларды ез бетімен орындайды, бірак будан мугалімніц басшылыгы керек емес деген сез тумайды. Мугалім багыттаушы, нускаушы кызметінде окушыларды дурыс шешімге багыттайды, негізгі басшылыкта болады.
Ы. Алтынсаринніц айтуы бойынша, окытудыц жеке эдіс-тэсілдерініц езі баланыц білімге куштарлыгын оятып, кейіннен ез бетінше білім кетеруіне, ойлана білуіне экелуі кажет. Алтынсарин окыту міндеттері ретінде окушыныц акыл-ой эрекетін дамытуды кездеді [Алтынсарин, 1955].
Б.П. Есиповтыц пікірінше, продуктивті эдістердіц мугалімніц педагогикалык міндеттерді шешуіне, атап айтканда:
а) окушылардыц білімді игеруі мен тYCІнігін кецейтуге;
э) оку багдарламасында керсетілген дагды мен іскерлігініц дамуына (соныц ішінде тYрлі білім кездері аркылы ез бетімен білімді игеріп, оны терец угыну);
б) алган білімін емірде, когамга пайдалы ецбекте, ендірісте колдана білуге;
в) олардыц танымдык ізденімпаздигин дамытуга (бакылау, логикалык ойлау, шыгармашылык белсенділік жэне т. б.);
г) акыл-ой мэдениеті мен дене ецбегі мэдениетін дамытуга окушыныц езіндік жумысы аркылы белгіленген максатка жетуге;
г) алдагы уакытта да окушыныц ез бетімен татижелі жумыс істей білуіне кемектеседі [Есипов, 1961, с. 63].
Продуктивті эдютер аркылы баланы ездігінен іздендіре окыту - окушыныц білімді жаттап орындауы емес, тэжірибеде колдана аларлыктай ез бетінше іздене максатты саналы мецгеруі. Ягни, окушыныц ез зерттеуі, бакылауы аркылы жинаган білімі. Оны окытудыц міндеті деп те табуга болады. Оган мумкіндік жасайтын мугалім. Окушыныц ізденуіне мугалім жетекші сурак-тапсырмалар аркылы жетелейді. Нускаушы болады. Окытудыц мэні мен мацызы да баланыц білімді кажет етуінде. Ол білім алу аркылы езініц дамыгандыгын сезінеді. Білімді емірлік кажеттігім деп кабылдайды. Сейтіп, білімге деген куштарлыгы молаяды. ^азак тілі пэнін окып білуде окушы тілдік бірліктерді тануымен терец ойлауга, ойын мазмунды жеткізе сейлеуге, ой белісіп, пікірлесуге, ягни, карым-катынаска тYсуге ыцгайланып тэрбиеленеді.
Жалпы окушыны продуктивті эдістер аркылы ездігінен іздендіре окытудыц ерекшелігі темендегіше сараланады:
• мугалім тапсырманы орындауды міндеттемейді, сол білімді кажет ететіндей езектендіріп тапсырма курастырып, усынады;
• окушылардыц пэнге деген кызыгушылыгын арттырады;
• окушылардыц шыгармашыл, емірдіц агымына икемді эмоционалдык жагдайын калыптастырып, жандана тYсуге шакырады;
• мугалім кординаторлык кызмегл аткара отырып, ойлау мен талпынысты уйымдастыру аркылы окушылардыц танымдык ізденушілігін арттыра туседі;
• окушы езіндік пікір-туйіндер жасап, корытынды жасай алу децгейіне жетеді;
• эр окушы эрекетке еніп, ез кажетін ала алады;
• окушыныц ез ойын ортага салып талкылай алу, пікірін білдіру мумкіндігі туындайды;
• окуга деген кулык пайда болады;
• ой белісіп, еркін ой, сез таластыру мумкіндігі алга шыгады;
• белгілі такырып шецберінде гана токталып калмайды;
• окушыныц кызыгушылыгы, емірлік тэжірибесі есепке алынады;
• ужыммен, кепшілікпен бірлесе жумыс жYргізу, карым-катынаска тYсу кабілеттіліктері калыптасып, арта тYседі.
Сонымен, ездігінен іздендіре окыту кандай ерекшеліктерімен сипатталады. Ец алдымен, ездігінен іздендіре окыту - ездік жумысын орындау аукымынан кец дидактикалык категория. вздігінен іздендіре окыту - дамыта окыту жуйесініц бір тармагы. Муныц негізі - тулганыц ез бетімен іздену сипатында болуы. вздігінен іздендіре окыту - шыгармашыл тулганы калыптастыру негізі, окушы оку материалдарын ез бетімен талдап, койылган кайшылыкты мэселелерді шешуде ез бетімен косымша оку материалдарын тауып, бакылап, зерттеп, шыгармашылык ізденіспен езіндік зерттеуі, корытынды жасауы, нэтижеге жетуі. Педагогикалык энциклопедиялык сездікте езін-езі жетілдіруді темендегідей тYCІндіреді: «Самооброзование - объязательный компонент современного школьного обучения. Оно может развиваться как сопуствующее обучению, расширяя, дополняя, углубляя изучаемый материал, а может быть и автономно по отношению к обучению, включаясь в изучение новых, не
представленных в учебном заведении курсов» [Педагогический энциклопедический словарь, 2002, с. 252], ягни ездігінен іздендіре окытудыц мэш - оку материалын жан-жакты, толык, терец мецгеру.
вздігінен іздендіре окыту окушыныц оку материалын кец келемде, терец мецгеруіне, жинактаган білімін емірде колдана білуге, езін-езі тануга, езін-езі дамытуга, жетілдіруге мумкіндік жасайды.
вздігінен іздендіре окыту - мугалімніц жетекшілігімен ез бетінше тапсырманы орындауы.
вздігінен іздендіре окытуда мына мэселелерге баса мэн берілуі тиіс:
- оку материалына сэйкес тапсырма окушыныц танымдык кызыгушылыгын арттыратындай ынталандыру макатын кездеуі тиіс;
- оку тапсырмасы окушыныц алган біліміне суйенетіндей дэрежеде болуы керек.
Библиографикалык тізім
1. Алтынсарин, Ы. Тацдамалы шыгармалары [Мэтін] / Ы. Алтынсарин. -Алматы : Кдз.ССР.ГА, 1955. - 415 б.
2. Бабанский, Ю. К. Избранные педагогические труды [Текст] / М. Ю. Бабанский. - М. : Педагогика, 1989. - 560 с.
3. Верзилин, Н. М. Общая методика преподавания биологии [Текст] : учебник для студентов пед. институтов по биологии, спец. / Н. М. Верзилин, В. М. Корсунская. - М. : Просвещение, 1983. - 384 с.
4. Голант, Е. Я. Методы обучения в советской школе [Текст] / Е. Я. Голант. - М. : Просвещение, 1957. - 152 с.
5. Данилова, М. А. Обучение школьников приемамсамостоятельной работы [Текст] / М. А Данилова, Б. П. Есипова. - М. : АПН РФСР, 1963. - 175 с.
6. Есипов, Б. П. Самостаятельная работа учащихся на уроке [Текст] / Б. П. Есипов. - М. : Просвещение, 1961. - 192 с.
7. Махмутов, М. И. Мектепте проблемалык окытуды уйымдастыру [Мэтш] / М. И. Махмутов. - А. : Атамура, 1996. - 247 б.
8. Оконь, В. Процесс обучения [Текст] / В. Оконь. - М. : Учпедгиз, 1962. -171 с.
9. Педагогический энциклопедический словарь [Текст] / М. : Просвещение, 2002. - 527 с.
10. Позновательные задачи в обучении гуманитарным наукам [Текст] : сб. статей / под ред. И. Лернера. -М. : Педагогика, 1972. - 189 с.
11. Скаткин, М. Н. Совершенствование процесса обучения [Текст] / М. Н. Скаткин. - М. : Педагогика, 1971. - 206 с.
12. Ягодовский, П. К. Исследовательский метод в школьном обучении [Текст] / П. К. Ягодовский. - М. : Гос. Изд-во, 1929. - 16 с.
