Научная статья на тему 'Проблемы выбора концепции развития угольной промышленности Украины'

Проблемы выбора концепции развития угольной промышленности Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
87
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Амоша О. І., Гріньов В. Г., Вовченко А. Р.

На прикладі показників функціонування вугільної галузі Донецької області проаналізовано економічні аспекти вуглевидобутку і запропоновано п'ять принципових положень сучасної концепції розвитку галузі.На примере показателей функционирования угольной отрасли Донецкой области проанализированы экономические аспекты угледобычи и предложено пять принципиальных положений современной концепции развития отрасли.Economic aspects of mining are analyzed on the example of the coal industry in the Donetsk region and five principle points to modern concept of this industry development are proposed.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Проблемы выбора концепции развития угольной промышленности Украины»

О.1. Амоша, В.Г. Гртьов, А.Р. Вовченко

ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ КОНЦЕПЦП РОЗВИТКУ ВУГ1ЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ

Дотепер немае однозначности в оцiнцi фахiвцями економiчноi моделi виробництва вггчизняно'' вугшьно'' продукцп. Безперечне тшьки одне - ми е свщками активних ринкових перетворень у цьому секторi економiки.

Основним питанням для вугшьно'' промисловостi Укра'ни е вибiр концепцй освоення запасiв кам'яного вугшля. На прикладi показникiв функцюнування вугшьно'' галузi Донецько'' областi можна проаналiзувати багато економiчних аспектiв вуглевидобутку i видiлити п'ять принципових положень сучасно'' концепцй розвитку галузi.

1. Визначетсть ситуаци щодо стратег1чного розвитку галуз1

Програма дiяльностi Кабшету МЫс^в Укра'ни "Реформи заради добробуту", затверджена у 2000 р., з метою створення

конкурентоспроможносп нащонально'' економiки передбачала ряд структурних перетворень:

збшьшення видобутку та виробництва власних енергоносйв повинно проводитись на фош широкомасштабно'' приватизацй

пiдприемств iз залученням стратегiчних

спрямування зусиль на подальше дотримання ринкового мехашзму формування щн, удосконалення системи надання вугшьнш галузi державно! тдтримки, у тому числi на реструктуризащю шахт i розрiзiв та тдвищення ефективностi й

використання.

Як шструмент реалiзащi ще! програми уряду було запропоновано розробити та затвердити Концепцш стратепчного розвитку паливно-енергетичного комплексу до 2030 року. Провщними вченими та спещалютами держави пiд загальним кураторством 1нституту загально! енергетики НАН Украши така робота до 2003 р. була виконана. У данш концепцй окремим роздiлом представлена стратепя розвитку вугщьно! промисловостi.

Стратегiя розвитку вугшьно! промисловостi обгрунтована на умовах поеднання вимог енергетично! безпеки та принцитв ринково! економiки на ращональнш основi.

Стратегiчною метою розвитку вугшьно! промисловостi визначена стабiлiзацiя стану i подальше забезпечення сталого розвитку галузi для

© Амоша Олександр 1ванович - академж НАН Укра1ни, доктор економ1чних наук, професор, директор. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк. Гршьов Володимир Герасимович - доктор техшчних наук, професор; Вовченко Анатолш Романович - кандидат економ1чних наук. Державна обласна адм1тстращя, Донецьк.

iнвесторiв; вирiшення рiвня енергетично'' безпеки

держави, задоволення потреб населення

ISSN 1562-109X

та економши кра!ни у вугiллi власного видобутку рiзного технологiчного призначення в економiчно виправданих обсягах, надежно! якосп, за доступними цiнами.

Стратегiя передбачада поеднання активно! подiтики у сферi державного регудювання та дiберадiзаци

економiчних вiдносин i при цьому буди вщпрацьоваш усi годовнi пробдеми галузi та шдяхи i заходи ддя !х розв'язання. Заходи з виконання стратепчних завдань буди детадiзованi на перюд до 2010 р. у програмi "Укра!нське вугiддям.

Програма розвитку вугшьно! промисдовостi Укра!ни, яка викдадена у Стратеги, припускае за базовим варiантом зростання видобутку вугшдя в Укра!ш з 86 мдн. т у 2005 р. до 120 мдн. т у 2030 р. Принциповим моментом е те, що при цьому не передбачено вихщ у цшому по галузi на рентабедьне виробництво вугшьно! продукцп. У програмi запропоновано фшансування гадузi з державного бюджету в обсязi 3,1 мдрд. грн. у 2005 р. та зростання до 4,4 мдрд. грн. у 2030 р. Потреба економши держави у вугiддi при цьому буде задоводьнятися вщповщно на 91 i 94%.

Подггика останшх роюв у гадузi вiдображае вщступ вiд попереднiх намiрiв. У 2001 р. буда розпочата робота по завершенню створення ходдингових компанш, аде далi вона буда згорнута. Створення нових структур управдшня гадуззю призведо до сучасного патового стану. У 2002 р. на базi державних ходдингових компанш буди створеш державш пiдприемства з видобутку вугшдя, а шахти буди позбавденi прав юридичних осiб. У 2004 р. державш тдприемства з видобутку вугшдя дшвщоваш i в обдастi створеш двi юридичнi особи - вугшьш компанГ! за напрямками - коксова та енергетична.

Чергова структурна перебудова вугшьно! промисдовосп не принесда очжуваних позитивних резудьта^в роботи вугдевидобувного компдексу. При цьому до юнуючих шахтарських пробдем додадися новi. У реадьному житп продовжуеться падiння видобутку вугшдя. У поточному рощ в обдасп тшьки за два мюящ обсяг вугдевидобутку знизився на 760 тис. т. Практично здшснюеться обвадьне падшня обсягiв виробництва, що до кшця року може призвести до втрати 4,5 мдн. т вугшдя. Рiвень фшансування з бюджету вже досяг контродьних цифр базового варiанта у Стратеги, тому можна констатувати, що забезпечення адекватного фшансування е необхщною, аде недостатньою умовою надежного управдшня.

Таким чином, принциповим подоженням концепци е виконання основних завдань i заходiв щодо розвитку вугдевидобутку, яю буди закдаденi в енергетичнiй стратеги Укра!ни на перiод до 2030 р.

2. Удосконалення структури управлтня вугшьною промислов1стю

Недоджи управдшня пронизують усю структуру вугiдьно! гадузi Укра!ни i становдять загадьну пробдему, яка потребуе вирiшення ддя устшного реформування та оздоровдення гадузi. У даний час е декшька пов'язаних мiж собою пробдемних питань управдшня. По-перше, це непрозорi структура вдасносп, цiноутворення i процеси збуту продукцп та неефективний розподш бюджетних кош^в.

Незважаючи на те що формадьно вугiдьна гадузь е вдаснiстю держави, значш сегменти гадузi фактично пщконтродьш певним промисдовим групам споживачiв. Постшний брак коштiв змушував шахти укдадати домовденосп

зi структурами, здатними забезпечити

лжвщнють в обмш на частку контролю за дiяльнiстю пiдприeмства, пiльговi щ-ни (нижчi за собiвартiсть) чи будь-яю iншi переваги. Отже, ця система являла собою сумш комерцшних та державних iнтересiв, яка призвела до основного конфлшту iнтересiв у сферi управлiння галуззю.

Така ситуащя протидie тенденци формування рiвних 3i свiтовими цiн на украшському ринку вугшля. У результатi внутрiшнiй ринок вугшля можна охарактеризувати як недостатньо конкурентний. Утримуючи низью цiни на вугiлля, могутнi фiнансово-промисловi групи одержують високi прибутки в сумiжних галузях (теплоенергетицi, металурги, машинобудуванш). Державна пiдтримка вугшьно' галузi дозволяе деякою мiрою пiдтримувати невисокi щни через механiзм компенсаци перевищення витрат на виробництво вугшля над його цшою.

Реформування структури

управлшня вугшьною галуззю, що продовжуе здiйснюватися в даний час, не виршуе жодну з перерахованих вище проблем.

У директивних документах (Указ Президента i Постанова КМУ) було сказано, що НАК створюеться зi 100% акцш ВАТ, що утворенi з прибуткових i потенцiйно прибуткових тдприемств. Однак вугiльнi компани не е акщонерними товариствами та потенцiйно прибутковими

тдприемствами, i навiть за формальною ознакою не повиннi бути у складi НАК. Бiльш того, практика дiяльностi нових компанiй демонструе значне ускладнення управлшня як знову створених структур, так i в цшому вугшьно' галузi за рахунок збшьшення числа ланок управлшня i кшькосп керуючого складу.

Цiлком очевидно, що вщбулося зниження iнвестицiйноi привабливостi знов створених компанш. Вщомо, що

будь-яке об'еднання виробничих тдприемств веде до усереднення економiчноi ефективносп 'хньо'' дiяльностi i, як наслiдок, до усереднення окупносп залучених коштiв. Тому навряд чи варто очжувати збiльшення припливу приватних швестицш до НАК «Вугшьна компанiя Украши» i прискорення процесу ii приватизации

Мiнiстерство палива та енергетики, вугшьний Департамент i НАК «Вугшля Украши» продовжують керувати виключно адмiнiстративними методами.

Для удосконалення системи управлiння вугГльною промисловютю треба насамперед припинити

адмiнiстративне втручання в

господарську дГяльшсть пiдприемств галузi.

Зараз слГд довести реформування вщносин власностi до лопчного кГнця та побудувати ефективну систему управлiння державною власнютю. Завершення створення вугГльних компанiй варто провести шляхом ix корпоратизаци.

Необxiдно, щоб у перелiк державного майна, що буде складатися на основГ балансу нових ВАТ, не ввшшли пакети акцш таких тдприемств:

швестицшно привабливих шахт, рентабельшсть яких дозволяе проводити самофшансування ix розвитку;

безперспективних шахт та глибоко збиткових шахт, у тому числГ шахт Центрального району Донбасу.

Вщповщно торшГ тдприемства необxiдно буде передати на приватизацш за кошти на конкурсних засадах, ураховуючи розв'язання сощальних проблем тдприемств вугшьно' галузi шляхом вiдображення умов i термiнiв вирiшення цих проблем у договорах кутвльпродажу шахт. Таким чином, 6Гз^совГ структури легiтимно оформлять сво'' права власностi на вугледобувш пiдприемства.

Шахти Центрального району Донбасу треба об'еднати у вщокремлену структуру та визначити збалансований видобуток вугшля. Безперспективш шахти, на яких уже немае запаав вугшля, повинш бути лшвщоваш, а там, де запаси ще е, можуть бути вщдаш в оренду.

У вугшьних компанiях залишаться потенцшно iнвестицiйно привабливi шахти, яким на першому етат держава буде надавати бюджетну пiдтримку.

Однозначно, що в будь-якому варiантi треба повернуться до думки, закладено'' у свiй час ще в першому варiантi програми «Укра'нське вугшля», що головною ланкою в структурi вугшьно'' промисловостi повинна бути шахта.

Ефективнють роботи вугшьно'' галузi в областi в поточному рощ багато в чому буде залежати вщ термЫв завершення початих перетворень у вугiльнiй промисловосп.

3. Створення умов розвитку приватного тдприемництва у сфер1 вуглевидобутку

Практично у вугшьнш галузi таю концептуальш напрямки розвитку, як збшьшення обсяпв державно'' дотаци, реструктуризацiя шляхом закриття шахт, пошук i впровадження рiзних структур управлiння державними пiдприемствами, поки не дали вщчутних економiчних результат. Головне питання, в яке все упираеться, - це недосконалють управлшня вугiльною промисловiстю на всiх рiвнях. Нi ранiше iснуючi, нi побудоваш в даний час схеми управлшня не усувають дiйсних причин негативних процеав у галузi, що по суп завжди мали мiсце. Стосовно вугшьно'' промисловостi держава дотепер виступае в ролi неефективного власника.

Зазначеш вище проблеми вiдсутнi на тих тдприемствах, на яких вплив мшютерства зведений до мiнiмуму. На роздержавлених тдприемствах обласп

видобуваеться вже бшя третини обсягу вугшьно!' продукци в область Зусилля керiвництва цих тдприемств спрямованi на пошук, розробку i впровадження прогресивних технiко-технологiчних рiшень i органiзацiйно-економiчних заходiв. Як приклад ефективного функцiонування моделi одержання кiнцевого продукту в системi «шахта -збагачувальна фабрика» можна привести досвщ вщкритого акцiонерного товариства «Вугшьна компанiя «Шахта Красноармшська - Захiдна №1». Практика залучення недержавних швестицш свiдчить про те, що досягнення компани перевищують показники кращих шахт Роси i Нiмеччини, що працюють в аналогiчних гiрничо-геологiчних умовах.

У вугшьнш промисловосп в управлiння шахтами повинш прийти власники i споживачi вугiльноi продукцii, що е ланками в ланцюжках «вугiлля-кокс-метал» або «вугшля-

електроенергiя». Тiльки в цьому випадку включаться ринковi механiзми утворення щн на вугiльну продукцiю, з'являться ефективш схеми 11 реалiзацii i економiка виробництва лiквiдноi продукцГ' може бути збалансована. Якщо цього не вщбудеться, то передчасно говорити про радикальш перетворення або позитивну динамжу процесiв розвитку вугiльноi промисловостi.

Принциповою позицiею концепцй повинно бути визначення прюритетною функцiею встановлення реальнох рiвностi вугледобувних пiдприемств рiзних форм власносп та створення для них рiвних умов господарювання на принципах прозоростi розрахункiв та взаемноi вщповщальносп.

Проблеми органiзацiйно-правового, економiчного характеру при розвитку приватного сектора у сферi вуглевидобутку потребують створення

правових i економiчних умов розвитку приватного пщприемництва, а саме:

опрацювання мехашзму створення потужно! державно! регудяторно! системи, спроможно! забезпечити впдив держави в умовах розвитку приватного пщприемництва.

удосконадення мехашзму

фшансово-кредитно! тдтримки

пiдприемств недержавно! форми вдасносп, розширення доступу мадих пiдприемств до кредита, у тому чисдi до довгострокових;

забезпечення рiвних прав на отримання держпщтримки, у тому чи^ на створення нових робочих мюць.

4. Л1кв1дац1я ггрничих тдприемств I насл1дк1в 1х виробничог д1яльност1

Анад^ичш досдщження показують, що варiант задишення вугдевидобувних пiдприемств тiдьки з нудьовою рентабедьнiстю за умови покриття дефщиту вугшьно! продукцп iмпортною сировиною виявдяеться у 2 рази дешевше варiанта iз витратами на державну пiдтримку на рiвнi 2004 р. У той же час орiентацiя вiтчизняного вугдевидобутку тшьки на рентабедьне виробництво призведе до значно! втрати вiтчизняних робочих мюць, i не тiдьки у вугiдьнiй гадузi. Ефект мудьтипдiкатора проявиться у виглядi згортання виробництва в багатьох сумiжних гадузях iз непередбаченими сощадьними i економiчними насдiдками.

Як прикдад можна привести досвщ закриття шахт Донецько! обдастi з 1997 р. За цей час будо закрито 52 пщприемства, вившьнено бшьше 22 тисяч трудящих, а створено за цей час не бшьше 1000 нових робочих мюць. Проектна вартють закриття цих тдприемств дорiвнюе бшьше 3,8 мдрд. грн. За цей перюд витрати на дшвщащю шахт скдади 2,2 мдрд. грн., або 58% уае! вартосп, аде дотепер по жоднш шахт роботи не буди

виконаш в цшому i жодна шахта не дквщована як юридична особа. Фiнансування етатв вiдбуваеться безсистемно i непосдiдовно.

Ураховуючи ведикi обсяги фiнансування за напрямом

реструктуризацп, необхiдно шукати резерви ддя рацiонадiзацi! витрат на закриття шахт за вама позицiями, а також треба максимадьно скоротити термш перебування шахт на стади дквщацп, оскiдьки це породжуе додатковi витрати на !х утримання у цей перюд.

Крiм того, багато питань виникае по шахтах 3-! групи, на яких повинна проводитися пщготовка до !х закриття. Дотепер не визначений передж шахт 3-! групи i шахт, що пiддягають передачi на дiквiдацiю у 2005 р.

Пробдемним питанням задишаеться сощадьна сфера, яка перебувае на бадана вугдевидобувних тдприемств. За останш два роки кошти у держбюдже^ на !! передачу в комунадьну вдаснють не видiдядися. Об'екти сощадьно! сфери треба термiново передавати до комунадьно! вдасностi шахтарських мiст у поточному рощ.

Таким чином, пробдема дшвщаци прничих пiдприемств i насдщюв !х ви-робничо! дiядьностi термшово потребуе законодавчого забезпечення i розробки компдексних програм реструктуризацп вугшьно! гадуз^ якi повиннi бути спрямованi на штенсифшащю процесу дiквiдацi! пiдприемств з урахуванням тдвищення ефективностi вирiшення супутшх питань соцiадьного,

економiчного й екодопчного характеру:

прийняти закон "Про джвщащю гiрничих пiдприемств i насдiдкiв !х ви-робничо! дiядьностi";

на стадп проектування роздiдити технiчну i соцiадьно-економiчну сторони

лшвщацп шахт для можливосп виконання робгг окремими виконавцями;

максимально скоротити термши перебування шахт у стадп лшвщацп, переглянувши структуру i черговiсть фшансування етапiв iснуючих проектiв лшвщацп.

шахти, намiченi до лквщацй, та !хш основнi фонди (запаси вугiлля, гiрничi виробки, устаткування, будинки i споруди) виставити на аукцюни для продажу;

переглянути юнуючу законодавчу базу, визначивши паритет у питаннях вiдповiдальностi центру i регiонiв за еколого-гiдрогеологiчнi наслiдки

масового закриття шахт;

чiтко розмежувати еколопчш заходи, розв'язуванi в рамках проекпв лшвщацп шахт у процесi фiзичного закриття, i довгостроковi програми з охорони навколишнього середовища, що повинш виршуватись на державному рiвнi;

визначити на законодавчому рiвнi правонаступника територш закритих шахт;

розробити комплекс заходiв для пом'якшення соцiально-економiчних i еколопчних наслiдкiв закриття шахт, лiквiдувавши практику вщомчого пiдходу до вирiшення цих проблем.

5. Глобал1зац1я ринку вугшля та мгсце Украши у цьому процес1

Глобалiзацiя вугшьних ринюв i активне залучення до цього процесу Украши тсля вступу !! до Свпово! оргашзацй торгiвлi (СОТ) призведе до посилення конкурентного тиску на впчизняних вуглевиробникiв з боку експортерiв, i не тiльки Росй та Польщi, якi сьогоднi постачають вугiлля в Укра!ну, а й шших кра!н. Тому головною проблемою е утримання i змiцнення позицш вiтчизняних виробникiв вугшьно! продукцй на внутршньому

ринку за допомогою держави на етат тдготовки до вступу до СОТ.

На шляху до СОТ у межах галузi можуть виникнути певш проблеми у зв'язку iз застосуванням заходiв державно!' тдтримки. Iнтеграцiя Укра!ни до Свропейського Союзу (€С) пов'язана з виконанням ще жорстюших обмежень цих заходiв. Тому доцшьно приеднатися до секторно! угоди СОТ щодо вугшьно! продукцii тсля здшснення належно'1 ре-структуризацii вугшьно'! промисловостi та вiдповiдноi перебудови системи й державно!' пiдтримки, тобто через 10-15 роюв. За цей час мае бути проведена внутршня реструктуризащя та приватизацiя вуглевидобувних

пiдприемств, що дозволить поступово вщмовитися вiд державно'! фшансово'! пiдтримки витрат на собiвартiсть вугiльноi продукцii.

З урахуванням державних прiоритетiв, а також з огляду на досвщ кра!н СС щодо виконання умов приеднання до СОТ та вступу до СС для вугшьно! галузi слщ виробити вiдповiдну iндивiдуальну програму заходiв перехiдного перiоду,

у межах яко! необхiдно передбачити не тiльки ринковi перетворення на внут-рiшньому ринку вугшля, але i ступеневу лiбералiзацiю iмпортно-експортних

операцiй.

Для досягнення фшансового оздоровлення, збереження i розвитку вугшьно! промисловосп Укра'ни необхiдно розробити закон про регулювання функцюнування вугiльноi промисловосп в умовах вшьно! ринково! економжи i надiлення вуглевидобувних пiдприемств особливими правами i повноваженнями. Потрiбно збудувати систему управлшня вугшьними пiдприемствами, яка б чпко визначала роль державних структур щодо реформування галуз^ права вiдносно

вугшьних компанш, порядку

призначення керiвних оргашв вуriльно! компани.

Оскiльки роль вуriльно! продукцп в господарському комплексi краши виходить за рамки дiяльностi одного Мшютерства палива та енергетики, контроль i координацiя реалiзацГï основних положень Енергетично! стратеги Украши на перюд до 2003 року i подальшу перспективу повиннГ бути покладенГ на Мшекономжи за участю МГнпаливенерго, Мшпромполгтики i МГнприроди.

Необхiдно також виршити давно назрiлу проблему переоцiнки сировинно! бази дГючих вуглевидобувних

тдприемств Украши. Об'ективна i реалiстична оцiнка геолопчних запасiв вугГлля з урахуванням вимог ринково! економiки докорГнно може змшити уявлення про потенцiйнi можливостГ ролГ вугГлля в паливно-енергетичному балансi краши.

Лггература

1. Гринев В.Г., Вовченко А.Р. Угольная отрасль Донецкой области на пути к рыночным отношениям // Экономика Ук-раины.-1999.- №8.

2. Програма дГяльносп Кабшету МшютрГв Украши "Реформи заради добробуту" // Урядовий кур'ер. - 2000. -№47 (15 бер.).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

3. Заходи щодо забезпечення виконання Програми дГяльносп Кабмiну Украши "Реформи заради добробуту" Урядовий кур'ер. - 2000. - №52 (22 бер.).

4. Привлечение инвестиций в угольную промышленность Украины: состо-яние, проблемы и пути решения: Монография / Л.В. Байсаров, М.А. Ильяшов, А.В. Корзун и др. - Киев: Основа, 2002. - 288 с.

5. Энергетическая стратегия Украины на период до 2030 года и дальнейшую перспективу / Ин-т общей энергетики НАНУ. - Кшв, 2003.

6. Амоша А.И. Пробдемы отечественной угодьной промышденности в контексте вступдения Украины в ВТО и интеграция в ЕС // Материады международной конференции «Угодь СНГ», Ядта, 19-20 сентября 2003 г.

7. Основш пробдеми розвитку вугшьно! галузi i регюну Донбасу / МБРР, Центр економiчного розвитку. -Ки!в, 2003.

8. Прискорення реформування вугшьно! галузi та розвиток шахтарських громад Укра!ни / Мiжнародний банк реконструкцГ! та розвитку. - Ки!в, 2003.

9. Логвиненко В. И. Пробдемы развития производства угодьной продукции в условиях государственного управления // Старопромисловi регюни Захщно! i Схщно! Свропи в умовах iнтеграцГ! / Збiрник наукових праць мiжнародно! конференций - Донецьк, 2003.

10. Вовченко А.Р., Гринев В.Г., Житденок Д.М. О проблемах и перспективах развития угдедобывающих предприятий Донецкой обдасти // Материады Международного горного форума. - Ширка (Польша), 2004.

11. Указ Президента Укра!ни "Про заходи щодо тдвищення ефективносп управдiння вугшьною гадуззю" вiд 6 дипня 2004 р. №752/2004.

12. Постанова Кабшету МЫс^в "Про утворення Нацюнадьно! акцюнерно! компанГ! "Вугiддя Укра!ни" вiд 15 жовтня 2004 р. №1363.

13. Логвиненко В.И, Гринев В.Г. Пробдемы развития добычи угдя на шахтах Донецкой области // Економжа промисдовосп. - 2005. - №1 (27).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.