CC BY
27
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) УДК 346.22:332.021
ПРОБЛЕМИ ПУБЛ1ЧНИХ ЗАКУП1ВЕЛЬ КР1ЗЬ ПРИЗМУ еВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВ1ДУ
Олефiр Андрш Олександрович,
канд. юрид. наук, асистент кафедри цивыьного, господарського та еколог1чного права, Полтавський юридичний iнститут Нацюнального юридичного ушверситету iMem Ярослава Мудрого, Украгна, м. Полтава e-mail: andrii.olefir@gmail.com ORCID 0000-0003-2419-3030
Розглянуто актуальт проблеми системи nублiчних закутвель Украгни та напрями вдосконалення втчизняного законодавства. Систематизовано тенденцИ розвитку законодавства СС у цт сфeрi.
Ключов1 слова: публiчнi закутвлц тендери; державне замовлення; корупщя; замовники; Директива 2014/24/СС; електронний аукщон; шновацп; малий i середнш 6i3^c.
Актуальн1сть проблеми. В Укра!ш усталеною е точка зору, зпдно з якою основною метою правово! полiтики у сферi публiчних закупiвель е боротьба з корупщею. Водночас зарубiжнi дослiдники вщзначають, що не проходить i дня без великого корупцшного скандалу в державних закутвлях у свiтi [7, с. 22], зокрема, американськ ЗМ1 регулярно повiдомляють, що в ушх кра!нах замовники завжди стикатимуться з проблемами проведення тендерiв [10]. Насправдi ж такою метою мае бути розвиток конкуренцн, що забезпечить акцептування найбшьш економiчно вигiдних пропозицш. При цьому державнi тендери в усьому свт е одним iз найбiльш важливих регуляторiв економiки -стимулiв розвитку нацiонального виробництва. Адже стратепчш закупiвлi мають орiентуватися, передушм, на результат, а не лише на процес [13].
Анал1з останшх джерел i публ1кац1й. Незважаючи на велику актуальшсть проблематики, на академiчному рiвнi державнi закупiвлi дослiджено недостатньо [11]. Так, окремi аспекти здшснення закупiвель розглядали у сво!х працях такi науковцi, як I. Влялько, О. Овсянюк-Бердадша, © Олеф1р А. О., 2017 1
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
М. Остап'юк, В. Пашков, Я. Петруненко, О. Подцерковний, В. Смиричинський, I. Смотрицька, О. Юдщький та ш. Улм, враховуючи динамiчнi змши закупiвельного законодавства, ця сфера потребуе постiйного вивчення.
Формулювання цшей. Метою статтi е визначення найбшьш важливих проблем сфери публiчних закушвель Украши та напрямiв удосконалення вггчизняного законодавства, а також систематизацiя тенденцш розвитку законодавства GC у цш сферi.
Виклад основного матерiалу. Нове законодавство про публiчнi закупiвлi, яким було запроваджено електронш аукцiони, сприймаеться господарською спiльнотою неоднозначно. З одного боку, на позитивну ощнку заслуговуе шдхщ щодо регулювання допорогових закушвель (ч. 1 ст. 2 Закону Украши «Про публiчнi закушвлЬ) вщ 25.12.2015 р., наказ ДП «Зовшшторгвидав
Украши» «Про затвердження Порядку здшснення допорогових закушвель» вiд
/ ^ЗУ» /к / 1\ ^ \
13.04.2016 р.), тим не менш пiд час проведення допорогових закушвель
допускаються порушення конкуренцп, зокрема, через посилання на конкретш
торговельнi марки без зазначення е^валенту. З iншого боку, замовники та
121 ()/ А \\ /// I
учасники скаржаться на збо! в функцiонуваннi електронно! системи (сторонне втручання в !! роботу) та на складнють роботи в нових умовах.
Щодо апологепв електронних торпв в Украiнi, то вони визнають наявнiсть проблем, зазнаючи двi виправдувальнi обставини: iснуючi проблеми неможливо усунути заходами з пiдвищення прозоростц недолiки оргашзацп роботи замовникiв i некомпетентнiсть членiв комiтетiв з конкурсних торпв. На останню обставину вказують i зарубiжнi автори [7, с. 21-26]. На думку одних, проведення державних закушвель за допомогою електронних торгових майданчиюв може стати виршенням проблеми корупцп в цш сферi [5, с. 22]. Iншi науковцi не трактують транспарентнiсть державних закушвель як умову, що усувае корупцш: iнформацiйна вiдкритiсть легiтимiзуе витрати оргашв влади в очах громадян, дае змогу кожному пересвщчитися в цшьовому використаннi податкiв [1, с. 68].
Можуть бути двi причини того, що навпъ пiсля прийняття оновленого © Олеф1р А. О., 2017 2
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
законодавства мае мюце неефективтсть TeHAepiB [6, с. 271-281]: не здшснюеться контроль за правозастосуванням; не було усунуто основних корупцюгенних припишв. Справд^ принципом надежно!' закутвельно! практики е забезпечення того, щоб замовники несли вщповщальтсть за резудьтати проведених тендерiв [Там само]. Тому у сферi пубдiчних закупiведь можна визначити низку проблем, зумовлених вадами нормативно-правових припишв, через якi виникають корупцшт та iншi зловживання.
По-перше, для публiчних закупiведь, цiновий порiг яких становить вщ 200 тис. грн - для товарiв (послуг) i 1,5 млн грн - для робгг, проведення перевiрки пропозицiй учасниюв на вiдповiднiсть квадiфiкацiйним та шшим технiчним вимогам вiдбуваеться пiсдя визначення переможця за результатами аукцiону. Про негативт насдiдки цього рiшення автор писав у попередтх пубдiкацiях [3, с. 44-54]. Цей тдхщ суперечить Директивi 2014/24/GC [8] (дадi - Директива), свщченням чому е шший пiдхiд щодо тендерiв в Укра!т,
/ / Ч. 1 \ \ 1
очiкувана вартiсть яких перевищуе 133 тис. евро. Зокрема, европейський
законодавець дотримуеться наступного тдходу стосовно проведення
1 ГГ» \ ,Vy\ //Ж /
електронного аукцiону:
- квадiфiкацiйний вiдбiр учасникiв передуе початку його проведення;
- не вс найменування предмета закутвель доцшьно придбавати в порядку електронного аукцiону, що, насамперед, стосуеться контраклв на виконання робгг, надання послуг, предметом (результатом) яких е штелектуальна дiядьнiсть;
■i'•//D^riСil\\»
- у порядку аукцюну можна придбавати продукцiю, характеристики яко! придатнi для автоматично! (кiдькiсноi) оцшки без розгляду замовником, i як можна вiдобразити в цифрах або вщсотках.
Важливо, що запровадження системи електронних закутвель в СС не покладае на замовниюв обов'язок вести електронну (автоматичну) обробку/оцшку пропозицiй. Навпъ у Зiмбабве цiновому конкурсу мiж постачальниками передуе попередня квадiфiкацiя для запоб^ання шахрайству i корупцп [7, с. 21-26]. © Олеф1р А. О., 2017 3
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
По-друге, це уникнення процедури закуmвлi шляхом роздрiбнення ïï суми на частини [4]. З цим зловживанням пов'язане й шше - приховування тендеру, наприклад, за допомогою неправильного (з помилками) визначення предмета закутвл^ щоб потенцшш учасники не змогли його знайти й подати своï пропозицп.
По-трете, он-лайн-аукцiон не в ушх випадках забезпечуе акцепт замовником найдешевшоï пропозицiï на ринку, що зумовлено комплексом причин, основними з-помiж яких е таю:
- значна кшьюсть постачальниюв не беруть участ у тендерах через част звернення замовникiв з вимогою знизити щну (скорочення фiнансування);
- можлива легальна вiдмова замовника вiд закупiвлi у разi вiдсутностi подальшо!' потреби у вщповщному товарi (послузi, робот);
- за загальним правилом замовники не здшснюють попередню оплату за поставлену продукщю;
/ / Ч. 1 \ \ 1
- замовники завищують очiкувану вартiсть предмета закупiвлi [3, с. 4454]. До реч^ у крашах, що розвиваються, бiльшiсть тендерiв присуджуються без
1 t ( )} / надежного вивчення ринково!' пропозицп [12, с. 119-127];
- платнють участ у тендерi обмежуе доступ учасниюв. Хоча в Канадi
саме державш замовники оплачують розмiщення ведомостей у недержавнiй
електроннiй тендернiй системi MERX [2, с. 32-40]. Також мають мiсце випадки,
коли учасник помилково подае пропозицш з низькою цiною, але в подальшому
не може ïï виправити, оскшьки на аукщош цiна лише зменшуеться. У зв'язку з
^/ij/n^nriiHi»
вщсутшстю попереднього вiдбору постачадьникiв, спотворення результата електронних аукцiонiв вiдбуваеться у наступний спошб: один з учасникiв подае занижену пропозицш, що дозволяе «прибрати» конкурента, i стае переможцем у тендер^ але через його (та, можливо, кiлькох iнших учасникiв, як запропонували менш вигiднi пропозицiï) невщповщнють квадiфiкацiйним та iншим вимогам замовника, результати скасовуються, i перемагае шший постачальник з вищою цiною.
По-четверте, замовник вдаеться до вщмши торпв (наприклад, через © Олеф1р А. О., 2017 4
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
вщхилення шших пропозицш з надуманих шдстав або виявлення «суттевих» порушень законодавства з питань публiчних закупiведь, або вiдсутностi подальшо! потреби в закутвл^, якщо переможцем стае «непотрiбний» учасник. Формальними пiдставами для цього можуть бути вимоги замовника надати додатковi документи, що тдтверджують вiдповiднiсть пропозицп вимогам тендерно! документацп тощо. У наступних торгах недоброчесний замовник встановить таю узгоджеш умови (параметри предмета закушвл^, що забезпечать перемогу «потрiбного» постачальника. При цьому, за час вщведений для надсилання пропозицiй решта учасникiв не встигнуть тдготувати вiдповiднi пропозицп та документацш. Варто зазначити, що зарубiжнi дослщники дiйшди до висновку, що доступ до державних контраклв у крашах, що розвиваються, е в бшьшосл випадкiв способом фiнансування подiтичних партш. Характерною рисою е те, що регулярно робляться рекомендаций обговорюються проекти закошв, але жодних активних дш для
/ / Х\ 1 \ \ I
реадiзацii пропонованих змш не робиться, адже заiнтересованi
(шдприемницью) групи беруть активну участь у формуванш системи
12 1 ()/ ä \\' /// державних закупiведь: законодавчi норми е компромiсом мiж урядом i цими
групами [7, с. 21-26].
По-п'яте, поширеною проблемою для замовниюв е невiдповiднiсть продукцп, що поставляеться переможцями тендерiв, документацп торпв. Для запобiгання таким випадкам замовники можуть закрiпдювати в тендернш документацп вимогу про обов'язковiсть надання переможцем аукцюну зразкiв продукцп.
Зпдно з рiшенням Господарського суду Харювсько! обдастi у справi № 922/1013/16 вщ 26.05.2016 р., переможець тендеру поставив Комунальному закладу «Дншропетровський протитуберкульозний диспансер Днiпропетровськоi обласно! ради» (замовнику) медичш вироби, що не вщповщали тендернiй документацп. Органом оскарження Рго/огго було прийнято рiшення, в якому зазначалося, що умовами закупiвдi не передбачена пiдстави для дискваифшацп замовником учасника, коли фактично отриманий © Олеф1р А. О., 2017 5
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
товар не вщповщае певним вимогам. Рекомендовано замовнику чггко прописати в умовах закупiвлi мехашзм встановлення невщповщност поставленого товару умовам замовника та вщповщш наслщки тако! невщповщност.
Щодо учасникiв закупiвель, то вони, як правило, припускаються таких помилок: пропонують продукщю, що не вщповщае тендернш документации зазначають не вс вiдомостi у сво!х пропозищях, що вимагаються згiдно з тендерною документащею; поданi пропозицп мiстять документи, що на момент розкриття втрачають актуальнють або не мютять ушх необхiдних реквiзитiв. Також виникае питання щодо законност розголошення (розмiщення у вщкритому доступi) персональних даних, як мiстяться у тендерних пропозицiях i подаються в електроннiй формi (скан-котя паспорта, трудово! книжки, адвокатського свщоцтва, а також документiв, що тдтверджують матерiально-технiчну базу учасника, наявнiсть компетентних пращвниюв i
/ / Х\ 1 \ \ I
фiнансовоi спроможностi). З одного боку, забезпечуеться прозорють для вшх учасникiв, а з шшого - дестимулюеться участь тдприемщв у тендерах через
12 1 [)/ Ä \\ ЦЕ\ /
загрозу розголошення !х комерцiйноi таемницi.
По-шосте, у ст. 28 Законi Украши «Про публiчнi закутвлЬ) вiд 25.12.2015 р. зроблено неправильний акцент при визначенш нещнових критерпв оцiнювання пропозицш: вщсутнш !х вичерпний перелiк, згадаш такi критерп, як умови оплати, строк виконання, як замовник може закршити в проектi державного контракту. В результат цього можливi зловживання з боку замовникiв. Наприклад, запропонувавши велику вщстрочку платежу, учасник одержить перемогу навпъ якщо запропонованi ним безпосереднi властивост продукцп поступаються конкурентам. Окрiм цього, невиправдано звужеш пiдстави для застосування щнових i нецiнових критерiв ощнки (складний або спецiалiзований характер закупiвлi - консультацiйнi послуги, науковi дослщження, експерименти або розробки дослiдно-конструкторських робгг), унаслiдок чого всю продукцiю, представлену на ринку, слщ придбавати лише на основi рiзницi цiн. На думку науковщв, принцип ефективностi та © Олеф1р А. О., 2017 6
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
економност не означае автоматичного вибору постачальника, який запропонував найнижчу цшу. Необхщно брати до уваги також iншi критерп, що характеризують економiчну вигоду, а саме: яюсть продукцп, умови i строки постачання, наявнють додаткових послуг (ремонт та обслуговування) та ш. Таким чином, оцшювання ефективностi державних закупiведь мае здшснюватися на основi зiставдення сукупних вигод i витрат упродовж усього перюду корисно! експлуатацп блага, яке закуповуеться [1, с. 68]. Тому не можна ^норувати фундаментальне правило щодо «оптимального стввщношення цiни та якостЬ» [6, с. 271-281], осюльки однiею з цiдей державно! закутвельно! подiтики е придбання саме яюсно! продукцп [12, с. 119-127].
По-сьоме, правове регулювання квадiфiкацiйного вiдбору постачальниюв надае замовникам широкi мождивостi для встановлення таких критерпв, яким
/ /к^ Ш /I \ II \
вiдповiдае тiдьки «потрiбний» постачальник, зокрема:
- замовник застосовуе критерп на власний розсуд («фiрма-одноденка» може стати легальним переможцем);
ч ()/ К\\ //£,
- змiст окремих критерпв може мати дискримiнацiйний характер;
- власне специфiчний змiст деяких пiдстав для вщмови учаснику в участi у закупiвдi (обмежене коло випадкiв, коли заборонена участь пов'язаних ошб; незрозумший розмiр податково! заборгованостi як тдстави для вiдхидення тендерно! пропозицп). Тобто чинне законодавство надае можливост для
перемоги у тендерах недобросовюним постачальникам.
^7/71 П^ПП 1\ \»
Серед небезпечних факторiв у державних закутвлях поряд iз корупцiею згадуеться лобiзм (законне вiдстоювання iнтересiв окремих постачальниюв з боку представниюв замовника) i зниження корисностi суспiдьних благ (продукщя купуеться лише на пiдставi цши) [1, с. 70]. Наприклад, у Кенп велика кiдькiсть державних контраклв укладаеться з пiдприемствами, що контролюються впливовими политиками чи державними службовцями. Часто тендери контролюються неформальними картелями i новим учасникам перемогти неможливо [6, с. 271-281]. Це свщчить про те, що в Украш © Олеф1р А. О., 2017 7
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
необхщно суттево розширити коло «пов'язаних oci6», яким забороняеться участь у тендерах.
Таким чином, чинне законодавство про публiчнi закупiвлi не тшьки не вирiшуе завдань 3i стимулювання економiчного розвитку, але й не забезпечуе лiквiдацiю корупцiогенних факторiв i захисту конкуренцiï.
З огляду на це слщ звернути увагу на положення Директиви [8], що запроваджуе бшьш ефективнi пiдходи до правового регулювання сфери державних закушвель.
Важливо розумiти, що проведення максимальноï кiлькостi тендерiв не може бути самоцшлю. У зв'язку з цим, наприклад, недоцшьно лiквiдувати профiльне комунальне пiдприемство, щоб оголошувати закупiвлi тих робгг, якi воно успiшно виконувало. Для цього в Директивi [8] зазначаеться, що держави-члени не зобов'язаш проводити державнi тендери для закупiвлi послуг, якi замовники надають самостiйно або надання яких оргашзоване у iнший спосiб.
/ / Ч. 1 \ \ 1
У випадках, коли мiж власником (наприклад, органом мюцевого
самоврядування) i належним йому шдприемством, що здiйснюе бiльше 80 %
12 1 I )/ À \\ ¡]Е\ /
своеï дiяльностi виконуючи завдання, покладенi на нього замовником або
iншими юридичними особами, контрольованими цим замовником, юнують
контрактнi вщносини, то цi вiдносини не шдпадають пiд дiю законодавства про
публiчнi закупiвлi.
На ринках державних закушвель СС розвиваеться тенденцiя до об'еднання попиту з боку замовниюв (проведення спшьних нерегулярних центраизованих закупiвель) для досягнення економiï вщ масштабу. Водночас централiзованi закупiвлi необхщно контролювати аби не допустити надмiрноï концентрацiï купiвельноï спроможностi, забезпечити прозорють i конкуренцiю, а також доступшсть для малого та середнього бiзнесу [8]. При цьому найбiльш децентраизована система закупiвель мае мiсце у Швецп [5, с. 22].
У СС замовникам надано значну свободу щодо регулювання строюв проведення тендерних процедур. Зокрема, це право скоротити 1'х у випадках, коли неможливо дотриматися звичайних термшв, з урахуванням складност © Олеф1р А. О., 2017 8
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
контракту та часу, необхщного для тдготовки пропозицш. Лише за крайньо! необхщносл, коли сталася непередбачувана подiя, незалежна вiд волi замовника (стихшне лихо), що унеможливлюе проведення звичайних процедур навпъ iз скороченими строками, замовник мае право застосувати процедуру переговорiв.
На вщмшу вщ Закону Украши «Про публiчнi закутвлЬ) вiд 25.12.2015 р., в СС запроваджено iнший пiдхiд до оцшювання пропозицш учасниюв [8]. Насамперед найбшьш економiчно вигiдна пропозицiя визначаеться на основi не тiльки цiни, а кращого спiввiдношення цiни та якостт З-помiж нецiнових критерпв прямо закршлеш такi: витрати протягом життевого циклу товару, яюсть, у тому чи^ техшчш переваги, естетичнi та функцюнальш характеристики, доступнiсть для всiх категорш користувачiв, соцiальнi, екологiчнi та шновацшш характеристики; квалiфiкацiя i досвiд сшвробггниюв, якi працюють над виконанням контракту, якщо це мае вплив на ршень виконання контракту; обслуговування в процесi експлуатацп та техшчна
допомога, умови поставки. При перевiрцi технiчноi та професшно!
12»! (¡кä\\ /// / вiдповiдностi учасникiв замовники мають керуватися принципом
пропорцiйностi, згiдно з яким незначш (несистематичнi) недолiки лише у
виняткових випадках можуть бути шдставою для вщхилення тендерно!
пропозицп. Водночас замовникам надано право вщхиляти тендернi пропозицп,
якщо запропонована щна е аномально низькою порiвняно з шшими i такий
учасник не може обгрунтувати цiну.
Тобто, на думку европейського законодавця, ефективна конкуренщя та ращональне використання державних коштiв е можливими за умови врахування комплексу показниюв, максимально конкретизованих. Часто продукцiя, придбана на пiдставi змiшаноi системи оцiнювання, у шдсумку (з урахуванням часу експлуатацп) виявиться дешевшою за ту, що була куплена за найнижчою цшою. Тому держави-члени СС мають користуватися суто цшовим критерiем для звичайних контраклв [9]. На нашу думку, було б доцшьно затвердити перелш продукцп (з подiлом на категорп), щодо яко! iснуе постiйно © Олеф1р А. О., 2017 9
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
дшчий ринок, для придбання яко1 замовники мають право (або зобов'язаш) застосувати змшану систему ощнювання.
У Директивi [8] також встановлено деякi спецiальнi вимоги до техшчних специфiкацiй:
- специфiкацii мають бути складеш таким чином, щоб збшьшити конкуренцiю мiж учасниками;
- вони мають мютити альтернативнi стандарти техшчних ршень (характеристик продукцп);
- забороняеться звуження конкуренцп шляхом закрiплення конкретних характеристик товарiв, послуг або робгг, якi зазвичай пропонуе певний суб'ект господарювання;
- перевага мае надаватися функщональним й експлуатацшним характеристикам.
На рiвнi директив у GC iнновацii визнано метою публiчних закупiвель [9].
/ / Ч. 1 \ \ 1
Також значну увагу придiлено впровадженню еколопчних та iнших стандартiв
тдприемствами, заохочення участi малих i середшх пiдприемцiв у тендерах.
12 1 I)/ А \\ ///
Щодо шновацш, то на держави-члени GC покладений обов'язок обрати для себе найкращий стратегiчний пiдхiд у застосуваннi державних закушвель для розвитку шновацш. Зокрема, одшею з правових форм ^ei полгшки е iнновацiйне партнерство: якщо певну потребу замовника неможливо задовольнити за допомогою наявних на ринку товарiв, робiт або послуг, у цьому разi замовник мае право встановити довгострокове шновацшне
¿ff( / П ^ПГ ПН I»
партнерство, яке складаеться з послщовних етапiв у вiдповiдностi зi стадiями дослiджень та розробок, виготовлення продукцп, надання послуг або виконання робп\ Iнновацiйне партнерство передбачае досягнення промiжних цiлей, виплату винагороди по частинах. По завершенню кожного етапу виконання проекту замовник може прийняти ршення розiрвати партнерство або, у разi залучення кiлькох партнерiв зменшити i^ кiлькiсть за умови, якщо це було передбачено в тендернш документации При вiдборi кандидатiв основними критерiями е такi: потенцiал кандидатiв у галузi науково-дослiдноi дiяльностi, © Олеф1р А. О., 2017 10
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
досвщ проведення розробок i реашзацп шновацшних ршень. Тiльки учасники, запрошен замовником пiсля оцiнки запитуваноi ним iнформацii, можуть представити дослщницью та iнновацiйнi проекти. У документацп конкурсних торгiв замовник повинен урегулювати положення щодо розподiлу прав на об'екти штелектуально!' власностi.
У Директивi [8] замовникам рекомендовано в ушх випадках, коли це доцiльно, встановлювати екологiчнi вимоги до учасникiв, наприклад, виробництво продукцп не мае бути пов'язаним iз токсичними хiмiчними речовинами або послуги повинш надаватися з використанням енергоефективних машин, або забезпечення певних стандарта доставки, упаковки й утилiзацii продукцп, мiнiмiзацii вiдходiв, ефективного використання природних ресурсiв.
Для устшно1' конкуренцп малих i середнiх тдприемств поряд iз великими суб'ектами господарювання та !х об'еднаннями, держава мае надавати !м економiчну пiдтримку. На думку науковцiв, бшьш активна дiяльнiсть органiв державного нагляду (контролю), загострення конкуренцп
12 1 ()/ Ä \\ //Ж /
мiж постачальниками е причинами корупцп та марнотратства у державних тендерах [10]. У працях зарубiжних дослiдникiв наголошуеться на необхiдностi трансформацп малого бiзнесу у великий для утримання в майбутньому конкурентних позицш на ринку [13].
У Директивi [8] закршлено комплекс заходiв, спрямованих на тдтримку малих i середнiх пiдприeмств. По-перше, замовники мають передбачати в ушх випадках, коли це можливо, подiл предмета закупiвель на частини (лоти), обгрунтовуючи цi ршення. Для захисту конкуренцп та забезпечення надшност поставок кiлькiсть лотiв, на як може претендувати один господарюючий суб'ект, пiдлягаe обмеженню. По-друге, з огляду на визнання перешкодою для участ малих i середнiх тдприемств у тендерах, насамперед адмшютративного навантаження (необхiднiсть надавати значну кiлькiсть сертифшата або iнших документiв, пов'язаних iз пiдтвердженням вiдсутностi пiдстав для вщмови в участi у тендерi), на позитивну оцшку заслуговуе запровадження единого © Олеф1р А. О., 2017 11
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
документа щодо закутвель (European Single Procurement Document). 1ншою перешкодою вважаються непропорцшш (стосовно предмета контракту) вимоги щодо економiчного i фшансового потенщалу постачальникiв, наприклад, вимога, що мтмальний оборот не повинен бшьше, нiж удвiчi перевищувати оцiночну вартють контракту, за винятком випадкiв, коли дане ршення пов'язане з високими ризиками неналежного виконання контракту або якщо договiр е передумовою виконання шших угод. Якщо ж замовник виршуе, що вимоги до мтмального обороту мають встановлюватись на бшьш високому рiвнi, нiж двократна ощночна вартостi контракту, окремий звiт або документащя конкурсних торгiв мають мютити опис основних причин такого ршення. По-трете, для забезпечення конкурентно!' участ у великих тендерах малих i середшх пiдприемств необхiдно дозволити групам суб'еклв господарювання подавати колективнi пропозицп'. При цьому слщ дотримуватися таких умов:
- усi постачальники мають вiдповiдати економiчним, фiнансовим,
техшчним, професiйним вимогам;
1 S \ ( )/ А \\ /// /
- спецiальнi вимоги можуть встановлюватися щодо окремих учасникiв,
\ ^^ \ ^ I \\( \ Vv \ --- /// Г^ Il M I / л5г /
наприклад, стосовно партнера, що представляе групу;
- виконання важливих завдань може покладатися на конкретних учасниюв групи;
- учасник, що мае намiр залучати третiх осiб для виконання замовлення,
зобов'язаний повщомити про це замовника перед укладенням договору. Також
/| / П ^ПГ11 \\ i»
на нащональному рiвнi мають бути створенi мехашзми для прямих виплат субпiдрядникам (сшввиконавцям державних контрактiв) та обов'язкового залучення малих i середнiх пiдприемств до виконання державного замовлення.
З метою досягнення цшей сощально! полiтики у Директивi [8] закрiплено припис, зпдно з яким держави-члени повиннi створити умови для участ у процедурах присудження державних контраклв пiдприемствам, що створеш для пiдтримки соцiальноï та професшно! iнтеграцiï чи реабiлiтацiï швалщв, безробiтних, нацiональних меншин або шших груп населення, що перебувають © Олеф1р А. О., 2017 12
у несприятливому сощальному становишд.
Замовники шляхом встановлення вщповщних квалiфiкацiйних критерпв мають вимагати вщ постачальниюв, щоб забезпечувався захист здоров'я персоналу, який бере участь у виробничому процеш, здшснювалася соцiальна iнтеграцiя члешв соцiально незахищених груп, зокрема, це може бути переважний найм пращвниюв, якi шукають роботу або бажають навчатися, молодi або встановлення вимоги до предмета закутвель щодо його пристосованост (доступностi) для iнвалiдiв.
Висновки. Законодавчi змiни щодо запровадження електронних закупiвель не вирiшили бiльшiсть проблем, що виникають у процесi проведення державних тендерiв, зокрема:
- вс постачальники допускаються до аукцiону, що спотворюе конкуренщю;
- здшснюеться подiл предмета закупiвель на частини та приховування
/ / Ч. 1 \ \ 1
тендерiв;
- електронш торги не забезпечують здiйснення закутвель за найнижчими
12 1 ()/ Ä \\ /// /
цiнами;
- торги вiдмiняються з надуманих тдстав, щоб переможцем став «потрiбний» учасник;
- неналежна пiдготовка до тендерiв з боку замовникiв i учасниюв (невiдповiднiсть продукцп, що поставляеться, техтчним вимогам тощо);
- високi ризики розголошення персональних даних;
- невиправдано широке застосування цшового критерiю оцiнювання пропозицiй;
- зловживання з боку замовникiв свободою кваифжацшного вiдбору постачальникiв.
З метою усунення цих недолшв доцiльно запозичити досвщ правового регулювання публiчних закупiвель СС, а саме:
- оцiнювання конкурсних пропозицш проводиться пiсля !х кваифшацшно1' перевiрки;
© Олеф1р А. О., 2017 13
- тендери не повинш оголошуватися, якщо потреби в предмет закупiвлi задовольняються державним (комунальним) тдприемством;
- тенденцiя до об'еднання попиту з боку замовниюв (проведення спшьних нерегулярних централiзованих закупiвель) для досягнення економп вiд масштабу;
- замовники мають значну свободу дш щодо регулювання строкiв проведення тендерних процедур;
- найбiльш економiчно вигiдна пропозицiя повинна визначатися на пiдставi не тiльки цiни, а кращого спiввiдношення цiни та якосл (витрат у процесi експлуатацп);
- демократичшсть складання технiчних специфiкацiй;
- шновацп визнаються метою публiчних закутвель;
- стимулюсться впровадження екологiчних та шших стандарт тдприемствами, заохочення участ малих i середнiх тдприемцш у тендерах, а також тдприемств iнвалiдiв та iнших соцiально незахищених верств населення.
Sü Г\|7/ А\\ // ' Sil zz
IIII ' i / \ \\ /# Ш 4 \ ' \\¡¡
Список л1тератури:
1. Горин В. Ф1нансов1 аспекти системи державних закутвель. Bíchuk КНТЕУ. 2011. № 6. С. 65-73.
2. Мщенко О. Особливосп проведення торпв у крашах Центрально! та Схщно'1 Свропи. Державт закутвл1 в Украш. 2008. № 7. С. 32-40.
3. Олеф1р А. О. До проблеми правового регулювання публ1чних закутвель. Медичне право. 2016. № 2 (18). С. 44-54.
4. Олеф1р А. О. Правозастосовн проблеми публ1чних закутвель як мехатзму швестування. Теор1я i практика правознавства: електрон. наук. фахове вид. 2016. Вип. 1 (9). URL: http://tlaw.nlu.edu.ua/article/view/64237.
5. Чабан В. Електронш державт закутвлг на шляху до штеграцп з СС. Юридична газета. 2015. № 52. С. 22-23.
6. Challenges Affecting Public Procurement Performance Process in Kenya / S. Cyrus, P. Amemba, N. Getuno, O. Anthony, M. Nganga. European Journal of Business and Management. 2015. Vol. 7, № 7. Р. 271-281.
7. Chigudu D. Public procurement in Zimbabwe: issues and challenges. Journal of Governance and Regulation. 2014. Vol. 3, issue 4. P. 21-26.
8. Directive 2014/24/EU of the European Parliament and of the Council «On public procurement and repealing Directive 2004/18/EC» of 26 February 2014. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3A0J.L_.2014.094.01.0065.01.ENG.
9. Issues on implementation of the new directive on public procurement (2014/24/EU) / European Federation of Engineering Consultancy Associations. May 2014. URL: http://www.efcanet.org/Portals/EFCA/EL0KET/12866/Issues%20on%20implementation_Directive %202014-24_May%202014.pdf.
10. Khi V. Thai. Challenges in Public Procurement: An International Perspective / Florida
© Олеф1р А. О., 2017 14
Teopia i npaKmuKa npaeo3naecmea. — 2017. - Bun. 1 (11)
ISSN 2225-6555
Atlantic University, Public Procurement Research Center. Florida : PrAcademics Press, 2005. 407 p.
11. Khi V. Thai. Public procurement re-examined. Journal of public procurement. 2001. Vol. 1, issue 1. P. 9-50.
12. Musanzikwa M. Public procurement system challenges in developing countries: the case of Zimbabwe. International Journal of Economics, Finance and Management Sciences. 2013. Vol. 1, № 2. P. 119-127.
13. Seven Challenges Facing The Public Sector Procurement Community: The second CIPS Australia Public Sector Procurement Forum (Canberra, 16-17 May 2007). URL: http://www.globalpublicprocurement.org/Documents/Resources/White-Papers/Seven-challenges-facing-public-sector-community.pdf.
References:
1. Gorin, V. (2011). Finansovi aspekti sistemi derjavnih zakupivel [Financial aspects of public procurement]. Visnik KNTEU- Herald of KNTEU, 6, 65-73 [In Ukrainian].
2. Mishchenko, O. (2008). Osoblivosti provedennya torgiv u krayinah Tsentralnoyi ta Shidnoyi Evropi [Features of trading in Central and Eastern Europe]. Derzhavni zakupivli v Ukrayini - Public procurement in Ukraine, 7, 32-40 [In Ukrainian].
3. Olefir, A.O. (2016). Do problemi pravovogo regulyuvannya publichnih zakupivel [The problem of legal regulation of public procurement]. Medichne pravo - Medical law, 18, 44-54 [In Ukrainian].
4. Olefir, A.O. (2016). Pravozastosovni problemi publichnih zakupivel yak mehanizmu investuvannya [Enforcement issues of public procurement as a mechanism of investment]. Teoriya i praktika pravoznavstva - Theory and Practice of Law, 9, 1. URL: http:// tlaw.nlu.edu.ua/article/view/64237 [In Ukrainian].
5. Chaban, V. (2015). Elektronni derzhavni zakupivli: na shlyahu do integratsiyi z ES [Electronic procurement: towards EU integration]. Yuridichna gazeta - Legal newspaper, 52, 22-23 [In Ukrainian].
6. Cyrus, S., Amemba, P., Getuno, N., Anthony, O., Nganga, M. (2015). Challenges Affecting Public Procurement Performance Process in Kenya. European Journal of Business and Management, 7, 7, 271-281.
7. Chigudu, D. (2014). Public procurement in Zimbabwe: issues and challenges. Journal of Governance and Regulation, 3, 4, 21-26.
8. Directive 2014/24/EU of the European Parliament and of the Council «On public procurement and repealing Directive 2004/18/EC» of 26 February 2014. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3AOJ.L_.2014.094.01.0065.01.ENG.
9. Issues on implementation of the new directive on public procurement (2014/24/EU). European Federation of Engineering Consultancy Associations (2014). URL: http://www.efcanet.org/Portals/EFCA/ELOKET/12866/Issues%20on%20implementation_Directive %202014-24_May%202014.pdf.
10. Thai, Khi V. (2005). Challenges in Public Procurement: An International Perspective. Florida: PrAcademics Press.
11. Thai, Khi V. (2001). Public procurement re-examined. Journal of public procurement, 1,
1, 9-50.
12. Musanzikwa, M. (2013). Public procurement system challenges in developing countries: the case of Zimbabwe. International Journal of Economics: Finance and Management Sciences, 1,
2, 119-127.
13. Seven Challenges Facing The Public Sector Procurement Community: The second CIPS Australia Public Sector Procurement Forum (Canberra, 16-17 May 2007). (2007). URL: http://www.globalpublicprocurement.org/Documents/Resources/White-Papers/Seven-challenges-facing-public-sector-community.pdf.
© OneQip A. O., 2017
15
Олефир А. А. Проблемы публичных закупок сквозь призму европейского опыта.
Рассмотрены актуальные проблемы системы публичных закупок Украины и направления совершенствования отечественного законодательства. Систематизированы тенденции развития законодательства ЕС в этой сфере.
Ключевые слова: публичные закупки; тендеры; госзаказ; коррупция; заказники; Директива 2014/24/ЕС; электронный аукцюн; инновации; малый и средний бизнес.
Olefir A. О. Problems of public procurement in comparison with european experience.
In this article were investigated actual problems of public procurement system of Ukraine. According to this we prepared several proposals how to improve national legislation. Also were distinguished trends of EUpolicy in this area.
Keywords: public procurement; tenders; public order; corruption; customers; Directive 2014/24/EU; electronic auction; innovation; small and medium businesses.
Надгйшла доредколегИ 18.01.2017р.
Г \/f
»V | ■■ \ V I \\
© Олефiр А. О., 2017
16
