УДК 336.73
А. М. ЯКИМОВА, I. В. НЕПИЙВОДА (ДПТ)
ПРОБЛЕМИ П1ДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТ1 КОМЕРЦ1ЙНОГО БАНКУ
У статп розглянуто проблеми шдвищення прибутковосп, пов'язаш з фiнансовою кризою, а також за-пропоновано шляхи пвдвищення прибутковостi комерцiйних банков.
В статье рассмотрены проблемы повышения прибыльности, связанные с финансовым кризисом, а также предложены пути повышения прибыльности коммерческих банков.
The problems of increase of profitability connected with a financial crisis are considered in the article. Also there are offered the ways of increase of profitability of commercial banks.
Прибуток, як найважливша категорiя рин-кових вщносин, характеризуе економiчний ефект, мае стимулююче значення, а також е одним iз джерел формування бюджепв рiзних рiвнiв. В умовах переходу до ринково! економь ки питання, пов'язанi з аналiзом прибутковостi банку, мають важливе практичне значення.
Незадовшьний рiвень прибутковостi банку е причиною його неплатоспроможносп, попр-шення ефективностi роботи банку i можливого банкрутства. Разом з тим, надлишковi активи банку е перешкодою для його ефективного роз-витку i приводять до незапланованих витрат та зайвих резервiв.
Вiдомо, що банкiвський прибуток е одним iз найважливiших показниюв ефективностi функ-цiонування банку, його стабшьносп. У ньому зацiкавленi вс учасники економiчного процесу. Розмiр банювського прибутку хвилюе акщоне-рiв, тому що вш е показником отриманого доходу на швестований ними каттал. Вкладни-кам прибуток гарантуе стабшьний дохвд i впев-нешсть у завтрашньому днi, оскiльки збшь-шення резервiв i власних кош^в банку свiдчить про його стабшьшсть. Позичальники також за-цiкавленi в прибутках банку, адже таким чином зростають !х власнi накопичення.
Банювський прибуток формуеться у результат здiйснення кредитних, розрахункових, грошових операцш та iнших видiв дiяльностi банюв. Вiн е джерелом виплати дивiдендiв ак-цiонерам, створення фондiв банку, базою тд-вищення добробуту банювських пращвни-кiв [2].
Прибуток комерцшного банку - це фшансо-вий результат дiяльностi банку у виглядi пере-вищення доходiв над витратами.
Свггова фiнансова криза розпочалась у 2007 рощ з обвалу ринку шотечних кредитов у США.
Обвал ринку нерухомосп, стрiмке зростання кшькост неповернених кредитiв, банкрутство кредитних фондiв, списання свiтовими банками сотень мiльярдiв доларiв збиткiв, обвал фондо-вих ринюв, рiст цiн на енергоносп, прискорен-ня темпiв свтоово! шфляци та зниження темпiв росту свггово! економiки - всi цi поди е взаемо-пов'язаними i вщбулися за перiод менше 1 року. Фактично, надзвичайно тiсна взаемо-пов'язанiсть та переплетенiсть фiнансових систем призвела до того, що криза на американсь-кому ринку переросла у кризу свггово! економши.
Вiдповiдно, криза такого масштабу не могла не зачепити економшу Укра!ни, яка iнтегрована у свтоову економiку. Незважаючи на заяви ба-гатьох експертiв, що свтоова криза не вплинула на економшу нашо! держави, насправдi криза призвела до вiдчутних наслiдкiв. По-перше, украшсью банки зiштовхнулися iз кризою лш-вiдностi через обмеження доступу до закордон-них кредитiв, якi кшька останнiх рокiв були основним джерелом збшьшення обсягiв креди-тування. По-друге, криза в житловому будiвни-цга, викликана значним скороченням iпотеч-ного кредитування банками та побоювання що-до повторення американсько! шотечно! кризи в Укра!ш. По-трете, рiст цiн на енергоносп надзвичайно серйозно впливае на всю економшу Укра!ну, оскшьки автоматично призводить до зростання щн на бiльшiсть товарiв та послуг, вироблених в Укра!ш. I по-четверте, через до-сить значний рiвень iнтегрованостi економiки Укра!ни в загальносвггову економiку, зростання рiвня свтоово! шфляци суттево вплинуло на рiст шфляци в Укра!ш [6].
Вщповщно до цього можна вiдмiтити, що наслщки свтоово! фшансово! кризи ютотно вплинули на банкiвський сектор ^ таким чином,
спростували оптимютичш прогнози як учасни-юв ринку, так i фiнансових аналгтиюв. I однieю зi складових економiчного занепаду Укра!ни експерти називають проблеми в банювському секторi. Серйознi ж проблеми у банюв були пом^ш за результатами пiдсумкiв 1хньо1 робо-ти за три квартали 2008 р.. Так, за даними НБУ (табл. 1), зi 182 банюв кра!ни iз сiчня до жовтня 2008 р. збиткiв зазнали таю банки: «Кредобанк» (42,163 млн грн), «Кредит1нвестБанк» (9,266 млн грн), Мiжнародний швестицшний банк (3,481 млн грн), «Факторiал-Банк» (2,591 млн грн) та банк «Фамшьний» (1,488 млн грн) [7].
Таблиця 1
Основш показники дiяльностi баншв УкраТми за 01.01.2008 рш
Назва показника Показники
01.01. 2006 р 01.01 2007 р. 01.01. 2008 р.
К1льк1сть зареестрова-них банков 165 176 182
Вилучено з державного реестру баншв (з початку року) 4 1 6
К1льк1сть баншв, що перебувають у стадп лшввдацп 20 20 19
К1льк1сть дшчих баншв 160 165 170
1з них: з шоземним катталом 19 23 35
У тому числ1 з1 100-в1дсотковим шо-земним катталом 7 9 13
Доходи, млн грн 20072 27537 41645
Витрати, млн грн 18809 25367 37501
Результат д1яльносл, млн грн 1263 2170 4144
Рентабельшсть актив1в, % 1,07 1.31 1.61
Рентабельшсть катталу, % 8,3 10.39 13.52
Чиста вщсоткова маржа, % 4,90 4.90 5.30
Чистий спред, % 5,72 5,78 5.76
Сдиний фiнансовий заклад, який отримав вщ'емний чистий вщсотковий дохiд - «Дельта-Банк» ^нус 40,518 млн грн). Крiм того, за даними НБУ, «БрокБiзнесБанк» пом^но знизив
обсяг активiв, опустившись за цим показником з 11-го на 17-те мюце в рейтингу банюв. Порiв-няно з 1 липня 2008 р., активи банку впали з 16,52 млрд грн до 13,641 млрд грн, або майже на 20 %. Перепади в показниках також зафшсо-вано i у «ПриватБанку». Його резерви та каш-талiзованi дивщенди у власному капiталi впали на 1,456 млрд грн, тобто до 411,196 млн грн. А в^м, за словами як учасниюв ринку, так i банювських аналiтикiв та фшансиспв, за тд-сумками року збитюв зазнае бiльше банкiв, адже в листопадi - груднi 2008 р. наслщки св> тово! кризи для банювського сектору були най-вщчутшшими i можуть перевищити досить по-зитивну динамiку банювсько! лiквiдностi. Даш НБУ шдтверджують, що проблема залучення позик для бiльшостi укра!нських тдприемств наразi неактуальна. У сiчнi-серпнi 2008 р. обсяг виданих компанiям позик зрю на 27,3 %. Шви-дюсть збiльшення кредитного портфеля незна-чно сповiльнилася порiвняно з першими 8 м> сяцями минулого року (тодi зростання станови-ло 33,3 %). Обсяг шоземних позик збшьшуетъ-ся ще швидше, нiж внутршшх. У I пiврiччi зовнiшнiй борг компанш зрiс на $ 7,3 млрд, то-дi як за аналопчний перiод 2007-го тiльки на $ 3,9 млрд. Хоча деяю топ-менеджери зараз са-мi обмежують приплив позикових грошей через висок ризики [4, с. 68-69]. На початку року для банюв нщо не вiщувало загроз: вони нарощу-вали активи за рахунок прибутюв вiд кредиту-вання населення - шотека, автокредитування, споживчi кредити. Однак уже з травня 2008 р. НБУ, остер^аючись зростання частки пробле-мних кредипв, посилив вимоги до банюв щодо обсягiв резервування кош^в пiд кредити. Це вмить позначилося на ринку - банки почали пiдвищувати ставки на кредити та ускладнюва-ти умови отримання ще донедавна доступних позичок. Так, з початку року шотечш кредити подорожчали в гривнях до 30 % (з 20 % - на початок року - «Хрещатик») i до 20 % (з 13 %) подорожчала iпотека в доларах та евро. Водно-час банки тдвищили перший внесок при офо-рмленнi iпотеки: з 10... 15 до 30...50 %. Через це до вересня 2008 р. обсяги продажу житла за шотечними програмами знизилися на 95 % по-рiвняно з показниками шчня 2008 р. А втiм уже в листопадi 2008 р. оформити шотеку навiть у банках iз топ-десятки було нереально - вони «заморозили» сво! довгостроковi програми через кризу лшвщносп та вщклали поновлення !х до кращих часiв.
Аналогiчна ситуацiя склалася i з кредитами на авто. До травня банки продовжували за ше-
рщею кредитування населення за старими схемами: 0 % перший внесок, привабливi вщсот-ковi ставки та мшмальний пакет документiв вiд позичальниюв. Однак уже з травня окремi банки не лише почали ускладнювати умови на-дання кредитiв, а й ютотно пiдвищили вщсот-ковi ставки. Вщ сiчня 2008 р. авто кредити по-дорожчали з 19 до 30 % рiчних у гривнях та з 15 до 22 % у доларах та евро. А перший внесок зрю iз 0 до 30 %. Це знизило обсяги продажу автомобшв на 70 % порiвняно з показниками початку року. Водночас стали недоступними i споживчi кредити. Банки та кредитш спшки почали прискшливше укладати таю угоди, фа-ктично на дракошвських умовах для позичаль-ниюв: збiльшився розмiр комюи, запроваджено новi додатковi обтяжливi для позичальника ви-моги, зокрема страхування вiд нещасного випа-дку. Однак просто оформити страховку креди-тодавцi не давали - суму страховки додали до вартост кредиту. Зросли на 15... 20 % i ставки за споживчi кредити. Через що реальний !хнш розмiр сягнув 85 % рiчних [5].
Та навiть якщо громадянам вдалося отрима-ти кредит, !х очiкував несподiваний сюрприз у вигщщ «паливно! » вщсотково! ставки, яка до-датково обтяжувала i без того значну суму по-гашення. А через знецiнення гривнi майже на 60 % з початку року ставки зросли ютотно, адже близько 70 % уах позик надавали в доларах. Таким чином, за словами експер^в, вже iз шчня 2009 року очшувався сплеск та зростання кредитно!заборгованостi.
«У бшьшосп банкiв наразi просто немае грошей для надання позик. Довiру до ще! сис-теми пiдiрвано, депозитний портфель фiзичних осiб не зростае, а залучити кошти з-за кордону неможливо. Нацбанк дае рефшансування тшьки на покриття розривiв лшвщносп», - наголосив «Хрещатику» голова правлiння «Терра Банку» Сергiй Щербина. За його словами, ситуащя з кредитами полшшиться лише тодi, коли по-кращиться дисбаланс мiж виданими кредитами та залученими депозитами (кошти, якi банк спрямовуе на кредитування, на 80 % склада-ються з депозитних ресурсiв - «Хрещатик»). За словами ж анал^июв компани «ПростобанкКо-нсалтинг», ситуацiя навряд чи змшиться насту-пного року, протягом якого очшуеться найб> льший економiчний спад за роки незалежность Через що банки як одна зi складових фшансово! системи кра!ни прагнутимуть максимально оп-тимiзувати сво! фiнансовi баланси, заручившись тдтримкою парламенту та НБУ.
Вважаемо, що сучасна св^ова фiнансова криза е найглибшою в ютори кризою, що мае непередбачуваш наслiдки. I той план заходiв, який впроваджуеться урядами багатьох кра1н, вражае смiливiстю, професшнютю та масштаб-нiстю рiшень, про багато з яких не писали в жодних тдручниках. Це новi нестандартнi ще!, якi народжуються на очах. До позитивних факта слщ вiднести те, що банювська система не наробила помилок iз рiзними сумнiвними мiж-народними щнними паперами, якi мали багато мультиплiкаторiв. Водночас, складнiсть поля-гае у тому, що наша економша i фiнанси е дуже малими.
Щоб максимiзувати прибуток, необхiдно збiльшувати доходи та зменшувати витрати банку. Нам вiдомi деяю напрямки зростання доходiв комерцiйного банку:
1. Загальне зростання групи активiв, що приносять вщсотковий дохiд, для чого банк повинен, по-перше, залучити бшьше позичальни-кiв i при цьому ретельно аналiзувати !х фшан-совий стан, по-друге, нарощувати свш кредит-ний потенщал за рахунок збiльшення обсягу ресуршв, що залучаються. Це можливо при проведеннi зважено1 маркетингово1 та вщсот-ково! полiтики;
2. Змша питомо! ваги доходних активiв в сукупних активах, для чого необхщно звести «непрацюючЬ» активи до мшмуму, проте у межах, що забезпечують лiквiднiсть банку;
3. Змша загального рiвня вщсотково! ставки по активних операцiях банку. Теоретично бшьш високий рiвень вщсотково! ставки повинен принести банку якомога бшьший дохщ. Проте, в сучасних умовах банки рщко вдаються до таких дш. В умовах конкурентно! боротьби вони найчаспше знижують ставку з метою за-лучення якомога бшьшо! кiлькостi позичальни-кiв. Зниження середньозважено! ставки вщсот-ка по Укра!ш е свiдоцтвом цього;
4. Змша структури портфелю доходних ак-тивiв. Вiдомо, чим вищий дохiд, тим бшьший ризик в сферi банювсько! дiяльностi. Тому головне завдання банку - визначення ступеня допустимо! та виправданосп того чи шшого ри-зику.
Для зниження ступеня ризику банк надае кредит позичальниковi за наявностi гарантi! платоспроможного суб'екта господарювання чи поручительства iншого банку, шд заставу на-лежного позичальниковi майна, пiд iншi гаран-тп, прийнятi у банкiвськiй практицi. З щею метою банк мае право попередньо вивчити стан господарсько! дiяльностi позичальника, його
платоспроможносп та спрогнозувати ризик не-погашення кредиту [8].
Для зниження рiвня витрат пропонуеться:
а) залучення дешевих ресурсiв (вклади до запитання);
б) зниження витрат на утримання апарату управлiння [1, с. 396].
Шляхи досягнення високо! прибутковостi наступш:
1. Нарощення власних коштiв банку, що сприяе зростанню ресурсно! бази банку i вщпо-вiдно 1х iнвестицiйного потенцiалу; е однiею з передумов залучення шоземних iнвестицiй; стимулюе iнтеграцiйнi процеси; забезпечить незалежнiсть банку i створить умови для вижи-вання банювсько! системи Украши в перюд посилено! конкуренци з боку шоземних банюв;
2. Рацiональне й ефективне розмщення ко-штiв банку для забезпечення його фшансово! стшкосп. Виконання ще! умови дозволить по-збавитися суперечностей мiж лiквiднiстю, на-дiйнiстю та прибутковiстю комерцiйного банку.
3. Фшансове планування е одним iз резервiв збiльшення прибутку i рацiонального його ви-користання. Багато витрат несуть банки внасл> док неузгоджених дш рiзних пiдроздiлiв мiж собою. Фiнансовий план дозволяе спрогнозувати доходи, витрати i прибуток банку на рш. I хоча в умовах, яю склалися в нашш кра!ш, через нестабiльнiсть, шфлящю реальнi данi можуть суттево вiдрiзнятися вiд запланованих, але пропорци залишаються практично незмш-ними. Банкiвська установа повинна реально бачити перспективи свого розвитку i цш на поточний рш.
4. Формування достатнього страхового резерву та резервних фощщв. В Укра1т дiе Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб (далi Фонд). Станом на 1 березня 2009 р. кшьюсть учасникiв Фонду становить 184. Учасниками Фонду е банки i фши iноземних банкiв, яю включенi до Державного реестру банюв, який веде Нацiональний банк Украши, та мають ба-нкiвську лщензда на право здiйснення банюв-сько! дiяльностi. Участь у Фондi банюв i фiлiй iноземних банкiв е обов'язковою. Учасники Фонду зобов''язаш сплачувати збори до Фонду. Учасником Фонду е банк, який виконуе встано-влет Нацiональним банком Украши економiч-ш нормативи щодо достатностi капiталу i пла-тоспроможностi та може виконувати сво! зобов'язання перед вкладниками. Учасникам Фонду, яю не виконують встановлених Нацю-нальним банком Украши економiчних норма-тивiв щодо достатностi катталу, платоспромо-
жностi та/або яким за ршенням Нацiонального банку Украши зупиняеться дiя лщензи Нацю-нального банку Украши на здшснення банюв-сько! дiяльностi, вони переводяться за ршен-ням адмiнiстративноl ради Фонду до категори тимчасових учасникiв Фонду. Пюля переведен-ня до категорil тимчасових учасниюв Фонду банк, фiлiя шоземного банку, вклади фiзичних осiб до яких залученi до дня !х переведення до цiеl категорil, зобов'язанi сплачувати збори до Фонду до повного виконання зобов'язань перед вкладниками по виплап 1хшх вкладiв та нара-хованих вiдсоткiв. Виключення банку, фши шоземного банку з числа учасниюв (тимчасових учасниюв) Фонду не позбавляе вкладниюв, вклади яких були залучеш до дня виключення банку, фши з числа учасниюв (тимчасових уча-сникiв) Фонду, права на вщшкодування таких вкладiв у разi настання !х недоступностi вщпо-вiдно до цього Закону. Фонд гарантуе кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду вщшкодування кош^в за вкладами, включаючи вщсотки, в розмiрi вкладiв на день настання недоступносп вкладiв, але не бiльше 150 тис. грн по вкладах у кожному iз таких уча-сниюв. Зазначений розмiр вiдшкодування кош-пв за вкладами, включаючи вiдсотки, за раху-нок коштiв Фонду може бути збшьшено за рi-шенням адмiнiстративноl ради Фонду залежно вщ тенденцiй розвитку ринку ресурсiв, залуче-них вiд вкладникiв учасникiв (тимчасових уча-сникiв) Фонду. Фонд не вщшкодовуе гаранто-вану суму за вкладами, розмщеними:
а) членами наглядово! ради, ради директорiв i ревiзiйноl комiсil банку, iноземного банку, вклади яких у банку, фши шоземного банку е недоступними;
б) пращвниками незалежних аудиторських фiрм (аудиторами), якi здшснювали аудиторсь-кi перевiрки банку протягом останнiх трьох ро-кiв;
в) акцюнерами, частка яких перевищуе 10 % статутного катталу банку;
г) тре^ми особами, яю дiють вщ iменi вкла-дникiв, зазначених у пп. 1, 2, 3;
д) вкладниками, яю на iндивiдуальнiй основi отримують вiд банку пiльговi вщсотки та мають фiнансовi привше!, що призвели до погiр-шення фiнансового стану банку;
е) вкладниками, яю не iдентифiкованi лiквi-дацшною комiсiею.
5. Застосування таких шструменпв в бан-кiвськiй дiяльностi, як ф'ючерси, опцюни, фор-варднi операци з валютою та iншi форми дiяль-ностi, якi вiдповiдають умовам ринкових вщно-
син i дозволяють планувати i одержувати дода-тковий прибуток.
6. Системне i всебiчне вивчення кредитних ризиюв, вживати заходiв з !х пониження. З цieю метою необхiдно оргашзовувати вiддiли управ-лiння кредитними ризиками.
7. Покращення рiвнiв професiоналiзму - вщ полiтики банку, майстерностi, грамотно! побу-дови управлiнських i функцюнальних структур.
Питання, що сто!ть перед нами сьогодш: чи вистачить урядових шструменпв, кредиту Мi-жнародного валютного фонду для того, щоб стабiлiзувати ситуащю в укра!нськш фшансо-вiй системi? Сподiваeмось, що так, адже фшан-совi потреби в нас невелика Ми не Бразилiя, не Китай, не Рошя, i величина задачi е посильною для того, щоби в нас iнвестувати. Можливо, що всередиш банювсько! системи теж мають вщ-бутися серйознi змiни: багато банюв переглянуть сво! стратеги, деяю об'еднаються, деякi продадуться, прийдуть новi iнвестори, якiсь установи каштатзуе Нацбанк або уряд, i цей процес також сприятиме оздоровленню. Осно-внi принципи дiяльностi комерцiйного банку -прибутковють господарювання та принцип «дешевше купити - дорожче продати»; забез-печуючи прибуток клiенту, банк реатзуе i свiй власний штерес. Тому банк повинен постiйно удосконалювати i впроваджувати новi види по-слуг, пiдвищувати якiсть обслуговування.
Пщбиваючи пiдсумок, необхiдно зазначити, що в умовах ринково! економiки отримання прибутку та забезпечення рентабельно! дiяль-ност е необхiдним чинником iснування будь-якого суб'екта пiдприемництва. Прибуток ха-рактеризуе стiйкiсть кредитно! установи. Вш необхiдний для створення адекватних резерв-
них фондiв, стимулювання персоналу i керiв-ництва до розширення та вдосконалення опера-цiй, скорочення витрат i пiдвищення якостi по-слуг, що надаються, i, зрештою, для устшного проведення наступних емiсiй i вщповщно зб> льшення капiталу, який дае змогу розширити обсяги i полшшувати якiсть наданих послуг.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Анал1з банк1всько!' д1яльносп: [Текст] / А. М. Герасимович та ш.; за ред. А. М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2006. - 600 с.
2. Баншвсьш операци: [Текст] / А. М. Мороз та ш.; за ред. А. М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.
3. Дорошенко, I. В. Основш показники дшльносп комерцшних баншв Укра!ни [Текст] / I. В. Дорошенко // Вюник НБУ. - 2006, 2007, 2008. -№ 2. - С. 70.
4. Галицька, Е. В. Фшансов1 результати дшльносп баншв Украши [Текст] / Е. В. Галицька // Вюник НБУ. - 2006, 2007, 2008. - № 3. - С. 64-69.
5. Паливода, К. Чи загрожуе Укрш'ш шотечна криза? [Текст] / К. Паливода, П. Гайдуцький // Дзе-ркало тижня. - 2008. - 29 бер. - 05 кв. - № 12 (691).
6. Закон Украши «Про Фонд гарантування вклад1в ф1зичних ос1б» [Електрон. ресурс]. 1з змшами 1 доповненнями, внесеними Законами Украши вщ 16.11.2006 р. № 358-У, вад 31.10.2008 р. № 639-У1. - Режим доступу: http://www.rada. gov.ua
7. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2008 р. Державний комггет статистики Укра!ни [Текст] / за ред. О. Г. Осауленко // К.: Держаналтн-форм.
8. Господарський кодекс Украши [Текст]: Ко мен-тар. - Х.: ТОВ «Одюей», 2004. - 848 с.
Надшшла до редколегп 17.03.2009.