CC BY
13УДК 368.914
Яцух О.О., кх.н., дoцeнт, ТДАТУ Дмитров M.I., аcиcтeнт, ТДАТУ
ПРОБЛЕМИ TA ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ HEДEPЖABHОГО ПЕНС1ЙНОГО ЗAБEЗПEЧEHHЯ
Зpoблeнo аналiз запpoваджeння cиcтeми нeдepжавнoгo пeнciйнoгo забeзпeчeння в У^аш, виcвiтлeнi гози-тивш cтopoни дiï ст^геми, oпpацьoванi peкoмeндацiï щoдo пiдвищeння coцiальнoгo заxиcтy ^ащвниюв cm^ro-гocпoдаpcькиx пiдпpиeмcтв.
Ключoвi слова: тощальте cтpаxyвання, пeнciйна ст^гема, нeдepжавнe пeнciйнe забeзпeчeння, нeдepжавний пeнciйний фoнд, пeнciйний внecoк
ВСТУП
Пiдвищeння дoбpoбyтy наceлeння, якicниx xаpактepиcтик життя людей e oдними з найгoлoвнiшиx завдань coцiальнoï пoлiтики нашoï нeзалeжнoï дepжави. Heвiд'eмнoю cкладoвoю coцiальнoï пoлiтики e шщальте а^а-xyвання. ^вдальте cтpаxyвання виявляeтьcя як cиcтeма cпeцифiчниx в^^стн щoдo пepepoзпoдiлy нацюналь-нoгo дoxoдy. Ïï eкoнoмiчний змicт пoлягаe y фopмyваннi cпeцiальниx cтpаxoвиx фoндiв за pаxyнoк oбoв'язкoвиx cтpаxoвиx внecкiв ^а^внигав i poбoтoдавцiв та y викopиcтаннi циx кoштiв для кoмпeнcацiï втpати тpyдoвoгo дoxoдy чи йoгo пiдтpимки внаcлiдoк дiï yнiвepcальниx coцiальниx pизикiв.
Пpoблeми coцiальнoгo забeзпeчeння, в тому чи^ coцiальнoгo cтpаxyвання, ocтаннiм чатом дocлiджyвали-cя вiтчизняними наушвцями, а cамe: М.Д. Бoйкo, В.Я. Бypак, В.Й. Плтеа, Д.М. Cандлep, С.М. Синчук, 1.М. Сиpoта, A.B. С^ипник, Л.А. Лixтeнштeйн, Б.1. Сташюв, C.I. IDprn, 1.С. Яpoшeнкo та багатo шшю [1-4, 7-12]. У ïxнix пpацяx poзкpитo заpyбiжний дocвiд здiйcнeння coцiальнoï пoлiтики дepжавoю, пpавoвi ocнoви тощаль-нoгo cтpаxyвання, виявлeнi пpoблeми peфopмyвання coцiальниx пoзабюджeтниx фoндiв, poзвиткy oкpeмиx видiв coцiальнoгo cтpаxyвання.
Однак питання то^аль^го cтpаxyвання ciльcькoгo наceлeння, на наш ^гляд, нeдocтатньo виcвiтлeнo y вггчизнянш наyкoвiй лiтepатypi, щo пoтpeбye cпeцiальнoгo дocлiджeння cyтнocтi та poлi coцiальнoгo cтpаxy-вання в yмoваx тpанcфopмацiï eкoнoмiки, oбrpyнтyвання напpямкiв пiдвищeння coцiальнoгo заxиcтy ciльcькoгo наceлeння, як б cпиpалиcя на cyчаcнi eкoнoмiчнi та cycпiльнi вiднocини.
ПОСTAHОBKA ЗABДAHHЯ
Мeта дocлiджeння пoлягаe y визначeннi poлi нeдepжавниx пeнciйниx фoндiв y cиcтeмi coцiальнoгo заxиcтy наceлeння та y виpoблeннi peкoмeндацiй щoдo пiдвищeння coцiальнoгo заxиcтy пpацiвникiв агpаpниx п^^жм^в.
PEЗУЛЬTATИ
Одним з найпoшиpeнiшим y cвiтi мexанiзмiв, за дoпoмoгoю яшго poзв'язyютьcя пpoблeми матepiальнoгo забeзпeчeння нeпpацeздатниx члeнiв cycпiльcтва e cиcтeма то^аль^го cтpаxyвання.
Cyтнicть cтpаxyвання пoлягаe y фopмyваннi yчаcниками cтpаxoвoï cиcтeми cпeцiальниx (cтpаxoвиx) фoндiв, за pаxyнoк якиx здiйcнюeтьcя вiдшкoдyвання витpат, пoв'язаниx з настанням пeвниx пoдiй (cтpаxoвиx pизикiв).
З oглядy на тe, 14o coцiальнe cтpаxyвання cпpямoванe на вiднoвлeння пpацeздатнocтi активнoï чаcтини race-лeння кpаïни та гаpантiю матepiальнoгo забeзпeчeння гpoмадян, якi втpатили пpацeздатнicть y зв'язку з виxo-дoм на тению чи нe мали ïï y пpацeздатнoмy вщ^ мoжна вважати, щo coцiальнe cтpаxyвання пepeдбачаe poз-в'язання oкpeмиx аcпeктiв coцiальнoгo заxиcтy гpoмадян кpаïни [2].
Пeнciйна ст^гема, гoлoвний eлeмeнт якoï — oбoв'язкoвe дepжавнe пeнciйнe cтpаxyвання, e oднieю з ocнoв-ниx гаpантiй coцiальнoгo заxиcтy, завданням якoгo e пiдтpимка матepiальнoгo дoбpoбyтy гpoмадян пpи виxoдi на пeнciю за вшэм, за швальню™ чи в pазi втpати гoдyвальника.
Низка макpoeкoнoмiчниx i дeмoгpафiчниx пpoблeм [3] зyмoвили peфopмyвання cиcтeми пeнciйнoгo забeз-пeчeння в У^аш, яка здiйcнюeтьcя y тpьox напpямкаx: peфopмyвання coлiдаpнoï cиcтeми, cтвopeння oбoв'яз-кoвoï накoпичyвальнoï cиcтeми i poзвитoк дoбpoвiльнoï накoпичyвальнoï cиcтeми.
Закoнами «^po загальнooбoв'язкoвe дepжавнe пeнciйнe cтpаxyвання» та «^po нeдepжавнe пeнciйнe забeз-пeчeння», якими дeтальнo peгламeнтyютьcя пpавoвi заcади фyнкцioнyвання peфopмoванoï cиcтeми пeнciйнoгo забeзпeчeння i якi набули чиннocтi з 1 ичня 2004 p. буго пepeдбачeнo запpoваджeння з 1 ичня 2004 p. двox piвнiв нoвoï пeнciйнoï cиcтeми: peфopмoванoгo coлiдаpнoгo piвня та дoбpoвiльнoгo нeдepжавнoгo пeнciйнoгo забeзпeчeння.
Дoбpoвiльна накoпичyвальна cиcтeма здiйcнюeтьcя чepeз: 1) нeдepжавнi пeнciйнi фoнди; 2) cтpаxoвi opra-шзацп; 3) бангав^ю ycтанoви.
Кpiм того, Закoнoм У^аши «^po загальнooбoв'язкoвe дepжавнe пeнciйнe cтpаxyвання» пepeдбачeнo запpo-ваджeння з чашм дpyгoгo накoпичyвальнoгo piвня peфopмoванoï пeнciйнoï cиcтeми [6, c. 15].
За peкoмeндацiями Мiжнаpoднoï opганiзацiï пpацi кoeфiцieнт замiщeння заpoбiтнoï плати пeнcieю говитен cтанoвити нe мeншe 30% заpoбiткy нeквалiфiкoванoгo пpацiвника. Так, за poзpаxyнками Н.В. Tкачeнкo [11] кoeфiцieнт замiщeння заpoбiткy пeнcieю y 2009 p. дopiвнював 47%. Boднoчаc в iншиx кpаïнаx piвeнь пeнciйнo-гo забeзпeчeння гpoмадян був вищим, щo в тевнш мipi бyлo дocягнyтo за pаxyнoк дoдаткoвиx пeнciйниx виплат iз нeдepжавниx пeнciйниx фoндiв (НПФ). Кoeфiцieнт замiщeння заpoбiткy пeнcieю y 2009 p. статев^ y Пoльщi 61,2%, y тому чи^ виплати з НПФ забeзпeчили замiщeння 31,3% заpoбiткy, y 4exiï — 61,3% i 11,6%, в Угop-
зз
Hаукoвий iticinik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2G11 - №3
щиш — 76,9% 1 26,2% вщповщно. Як зазначае Рудик В.К. [7] в Украш стввщношення середньо! пенсп до середньо! зароб1тно! плати за 2010 р. дещо знизився 1 становив 44,1%.
Якщо ж брати середню зароб1тну плату в сшьському господарств1, то коефщент замщення пенсп буде вищим за цей показник в цшому по краш. Однак це не говорить про бшьший розм1р пени! для пращвниюв аграрних тдприемств у пор1внянш з робггаиками 1 службовцями.
Така ситуащя була 1 за чаив СРСР, коли пенсюнерам-колгоспникам був гарантований значно нижчий р1вень пенсшного забезпечення, шж роб1тникам 1 службовцям. Наприклад, у 1970 р. пенсюнери-колгоспники отриму-вали середню пению за вжом у чотири рази меншу, шж державну пению за вжом — вщповщно 13,8 та 56,1 рубл1в. I лише за два роки до розпаду Радянського Союзу, 1 жовтня 1989р., було лжвщовано р1зницю в пенсш-ному забезпеченш колгоспниюв, робггаиюв 1 службовщв [12].
Сл1д зазначити, що значна юльюсть пращвниюв залучаеться до роботи в перюд з березня по жовтень, коли в рослиннищга здшснюються основш польов1 роботи. В перюд з листопада по лютий пращвниюв звшьняють, частину переводять на неповний робочий день, а отже вони втрачають можливють отримати в цей перюд стра-ховий 1 трудовий стаж, як пот1м враховуються при призначенш пенсп.
Прийняттям Закону Укра1ни «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсшно! систе-ми» було збшьшено страховий стаж для отримання пения, що негативно вплине не п розм1р для пращвниюв, зайнятих в сшьському господарствт
Отже бшьшють пращвниюв аграрно! сфери можуть розраховувати в солщарнш систем1 лише на мшмальну пению. Звщси виникае потреба у додатковому сощальному захисп цих пращвниюв у старост за допомогою недержавного пенсшного забезпечення.
Розглянемо роль недержаних пенийних фонд1в у систем1 недержавного пенсшного забезпечення.
Таблиця 1
Динамжа показниюв д1яльност1 НПФ
Показники розвитку фондiв 2006 2007 2008 2009 2010
Загальна юльюсть укладених пенсiйних контрактiв (тис. шт.) 41,5 55,9 62,3 62,5 69,7
Кшьюсть учасникiв за укладеними пенсiйними контрактами (тис. осiб) 193 279 482,5 497,1 569,2
Загальш активи НПФ (млн. грн.) 137 281 612,2 857,9 1144,3
Пенсшш внески* (млн. грн.), у т. ч. 119,7 234,4 582,9 754,6 925,4
• вщ фiзичних оиб 5,3 14,0 26,0 31,8 40,7
• вiд юридичних осiб 108,2 220,4 556,8 722,7 884,6
• вщ фiзичних осiб-пiдприeмцiв 0,02 0,04 0,1 0,1 0.2
Пенсiйнi виплати*(млн. грн.) 4,0 9,1 27,3 90,1 158,2
Кiлькiсть осiб, що отримали/отримують пенсiйнi виплати (тис. осiб) 3,9 5,5 10,9 28,1 47,8
Сума швестицшного доходу (млн. грн.) 23,4 68,1 86,8 236,7 433,0
Сума витрат, що вщшкодовуються за рахунок пенсшних активiв (млн. грн.) 6,1 16,6 31,6 47,1 64,6
* наростаючим шдсумком з початку д1яльност
Джерело: Шдсумки розвитку системи НПЗ у 2006-2010 рр. — [Електр. ресурс]. — Ьйр/^«'«'. dfp.gov.ua
Так, станом на 31.12.2010 р. Державною ком1иею з регулювання ринюв фшансових послуг погоджено 101 статупв недержавних пенийних фонд1в, серед яких 9 (8,9%) складають професшш фонди, 9 (8,9%) — корпоративна решта 83 (82,2%) — вщкритт Для пор1вняння станом на 31.12.05 р. у Держреестр1 мютилась шформащя про 54 недержавш пенсшш фонди, з яких 42 — вщкритих (77,8%), 8 корпоративних (14,8%) та 4 професшних (7,4%) недержавних пенсшних фонд1в. Загальна сума актив1в, сформованих недержавними пенсшними фондами станом на 31.12.10 р., становила бшьше 1,1 млрд. грн., а це майже у 8,4 рази бшьше у пор1внянш з 31.12.06 р., коли вартють актив1в сягала лише 137 млн. грн.
Станом на 31.12.10 р. адмшстраторами недержавних пенсшних фонд1в було укладено 69741 пенсшний контракт з 56 139 вкладниками, з яких 2385 вкладниюв, або 4,2%, — юридичш особи, на яких припадае 884,6 млн. грн. пенийних внесюв (95,6% вщ загального обсягу пенийних внесюв за системою НПЗ), а 53754 вклад-ники, або 95,8%, — ф1зичш особи. У пор1внянш з аналопчним перюдом 2006р. юльюсть укладених пенсшних контракпв в цшому зросла бшьш шж у 1,6 раз.
У зв'язку з тим, що внески до НПФ можуть вноситися як роботодавцями, так 1 самими пращвниками (ф1зич-ними особами), розглянемо, як вони оподатковуються.
Оподаткування доход1в ф1зичних оиб до прийняття Податкового кодексу Укра!ни (ПКУ) здшснювались у вщповщносп до Закону Укра!ни «Про податок з доход1в ф1зичних оиб» вщ 22.05.2003 р. за №о889-1У Майже ви норми 1 поняття цього закону знайшли вщображення в роздЫ IV «Податок на доходи ф1зичних оиб» ПКУ
Зпдно до ПКУ [5] «пенсшний внесок — кошти, внесен до недержавного пенсшного фонду, страхово! орга-шзацп або на пенсшний депозитний рахунок до банювсько! установи у межах недержавного пенсшного за-
34
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2011 - №3
безпечення чи сплачеш до Накопичувального пенсшного фонду загальнообов'язкового пенсшного страхування (курсивом видшеш змши у ПКУ у пор1внянш 1з Законом №889-1У) вщповщно до Закону. Для цшей оподатку-вання пенсшний внесок не е единим внеском на загальнообов'язкове державне сощальне страхування.
До складу загального мюячного (р1чного) оподатковуваного доходу включаються:
164.2.16. сума пенсшних внесюв у межах недержавного пенсшного забезпечення вщповщно до закону, страхо-вих платеж1в (страхових внесюв, страхових премш), пенсшних вклад1в, внесюв до фонду банювського управлшня, сплачена будь-якою особою — резидентом за платника податку чи на його користь, кр1м сум, що сплачуються:
а) особою — резидентом, що визначаеться вигодонабувачем (бенефщаром) за такими договорами;
б) одним 1з члешв с1м'! першого ступеня спорщнення платника податку;
в) роботодавцем — резидентом за свш рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсшного забезпечення платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищуе 15 вщсотюв нараховано! цим роботодавцем суми зароб1тно! плати платнику податку протягом кожного званого податкового мюяця, за який вноситься страховий платiж (страховий внесок, страхова пре-мiя) або сплачуеться пенайний внесок, внеств до фондiв банювськогоуправлшня, але не бшьше як сума, визна-чена абзацом першим подпункту 169.4.1 пункту 169.4 статп 169 цього Кодексу, у розрахунку за мюяць за сукуп-нютю таких внесюв.
Отже до складу мюячного (р1чного) оподатковуваного доходу не буде включена сума пенсшних внесюв у розм1р1 мюячного прожиткового мшмуму для працездатно! особи, д1ючого на 1 с1чня звгтного податкового року, помножено! на 1,4 та округлено! до найближчих 10 гривень у розрахунку за такий мюяць за сукупнютю вшх таких внесюв (2010 рж — 1320 грн.).
Юридичш особи, платники податку на прибуток, зпдно до другого абзацу пункту 142.2 статп 142 ПКУ при сплат за власний рахунок добровшьних внесюв на страхування (недержавне пенсшне забезпечення) наймано! ним ф1зично! особи, мають право включити до складу витрат кожного званого податкового перюду (наростаю-чим тдсумком) суму таких внесюв, загальний обсяг яко! не перевищуе 25 вщсотюв заробпно! плати, нараховано! таюй найманш особ1 протягом податкового року, на який припадають таю податков1 перюди.
Тобто, законодавчо встановлеш пшьги при сплап внесюв до НПФ як для ф1зичних оиб, так ! для тдприемств-роботодавщв.
Нами було розглянуто цший ряд недержавних пенсшних фонд1в, яю надають р1зш можливост як робото-давцям, так ! пращвникам. Так, бшьшють фонд1в пропонують роботодавцю наступш можливосп:
1) обрати любу !з пенсшних схем, розроблених НПФ для шдприемств, причому вони можуть бути р1зними для р1зних категорш пращвниюв (Пенсшна схема №3, Пенсшна схема №4);
2) забезпечити пращвникам додатков1 пенсп любого розм1ру, любо! перюдичносп виплат (раз на мюяць, раз у квартал, раз на твроку, раз на рж) ! любо! тривалосп виплат — вщ 10 ! бшьше роюв;
3) у взаемодп !з сшвробгтниками Фонду розробити довгострокову Пенсшну програму тдприемства.
Ф1зичш особи мають право обрати одну з двох запропонованих пенсшних схем: 1) пенсшна схема №1, за
якою пенсшш внески здшснюе учасник на свою користь; 2) пенсшна схема №2, пенсшш внески на корить учасника сплачуе третя ф1зична особа.
1з наявних пенсшних схем ми пропонуемо обрати двг Пенсшна схема №1 недержавного пенсшного забезпечення учасниюв фонду, яю е вкладниками фонду на свою користь та Пенсшна схема №4 недержавного пенсшного забезпечення учасниюв фонду — для окремих груп пращвниюв роботодавця, на користь яких ним сплачуються пенсшш внески.
Пенсшш внески будуть здшснюватися щомюячно за двома обраними схемами по 25 грн. як пращвником, так ! роботодавцем. Тобто, за рж на одного пращвника буде перераховано пенсшних внесюв на загальну суму 600 грн., з яких 300 грн. буде перераховано шдприемством ! 300 грн. буде перераховано самим пращвником. На нашу думку, ця сума не буде обтяжливою не тшьки для великих та середшх сшьськогосподарських шдприемств, а навпъ ! для невеликого фермерського господарства.
Що стосуеться встановлення доходност НПФ, то Законом Укра!ни «Про недержавне пенсшне забезпечення» забороняеться встановлювати мшмальну гарантовану норму прибутку вщ швестування актив1в пенсшного фонду, а також робити прогнози зростання доход1в учасниюв недержавного забезпечення.
Однак, за шдсумками 2006-2010 рр. р1вень доходност обраного нами фонду склав вщ 12 до 20% (р1вень доходност залежить вщ участ у програм1 недержавного пенсшного забезпечення). Для розрахунку пенсшних накопичень ми беремо нижню межу доходност (12%) ! нараховуемо складш вщсотки.
Проведен! розрахунки сум внесюв та накопичених на шдив1дуальних пенсшних рахунках сум за р1зними термшами страхування у систем! недержавного пенсшного забезпечення показують, що при р1вш доходност у 12% складних р1чних сума внесюв та накопичена сума вщповщно складуть: при 15-р1чному накопиченн! — 9,0 та 25,2 тис. грн., при 20-р1чному накопиченн! — 12,0 та майже 50,0 тис. грн., при 25-р1чному — 15,0 ! 94,9 тис. грн., при 30-р1чному накопиченн! — 18,0 ! 176,5 тис. грн.
Нами було проведено розрахунок суми щомюячно! виплати по роках в залежност вщ термшу накопичень. Так, при 15-р1чному терм1ну накопичень щомюячш виплати в середньому складуть в перший рж виплати до-датково! пенсп 117,28 грн., а в останнш — 1133,69 грн., при 30-р1чному накопиченн виплати вже в перший рж складуть 820,46 грн., а в останнш — 7931,06 грн.
ВИСНОВКИ
Проведена оцшка ринку фшансових послуг у систем! недержавного пенсшного забезпечення показуе ч1тку тенденщю до росту вс1х показниюв д1яльност1 недержавних пенс1йних фонд1в. Так, за п'ять роки юльюсть
35
Науковий в1смик: Ф1мамси, банки, швестицп - 2011 - №3
недержавних пенсшних фонд1в зросла з 54 до 101, загальна сума актив1в з 46,2 до 612,2 млн. грн., кшьюсть укладених контракпв з 16,3 до 62,3 тис. шт., кшьюсть учасниюв зросла з 193 до 482,5 тис. ошб тощо.
Однак д1яльшсть недержавних пенсшних фонд1в мае ряд недолтв, як будуть розглянут у наступних дос-лщженнях.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1Л1ТЕРАТУРИ
1. Гнибщенко I. Пенсшна реформа в Укра!ш: стан, проблеми, перспективи. / I. Гнибщенко // Економжа Укра!ни: пол1тико-економ1чний журнал. — 2007. — №4. — С. 4-11.
2. Кичко 1.1. Страхування як елемент фшансового мехашзму сощального захисту. / 1.1. Кичко // Фшанси Укра!ни. — 2005. — №4. — С. 148-153.
3. Матв1енко П.В. Реформування системи пенсшного забезпечення / П.В. Матв1енко. // Економжа 1 держава. — 2006. — №10. — С. 65-69.
4. Мшенко В.Л. Реформування пенсшного забезпечення як чинник тдвищення р1вня зайнятосп та розвитку ринку пращ в Украш. / В.Л. Мшенко. // Економжа та держава: спещальний. — 2007. — №3. — С. 71-73.
5. Податковий кодекс Укра!ни №2755^1 вщ 2 грудня 2010 р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: ЬИр ://www. rada. gov.ua/
6. Про недержавне пенсшне забезпечення: Закон Укра!ни №1057-IV вщ 09.07.2003р. // Податки та бухгалтерский облж. — 2003. — №75.
7. Рудик В.К. Сощальш чинники запровадження 1 розвитку накопичувального пенсшного страхування. / В.К. Рудик. // Проблеми Економжи: науковий економ1чний журнал. — 2011. — №4. — С. 195-202.
8. Сандлер Д.М. Огляд сучасних систем пенсшного забезпечення. / Д.М. Сандлер. // Економжа та держава: спещальний. — 2007. — №12. — С. 92-95.
9. Скрипник А.В. Фшансов1 ризики в контекст пенсшно! реформи / А.В. Скрипник. // Фшанси Укра!ни: науково-теоретичний та шформацшно-практичний журнал. — 2007. — №2. — С. 138-154.
10. Ткаченко Л. Перспективи розвитку недержавного пенсшного забезпечення в Украш / Л. Тополенко. // Економжа Укра!ни: полггако-економ1чний журнал. — 2007. — №11. — С. 89-95.
11. Ткаченко Н.В. Роль недержавних пенсшних фонд1в у розвитку фшансового ринку Укра!ни. / Н.В. Ткаченко, Н.А. Щкановська. // Фшанси Укра!ни: науково-теоретичний та шформацшно-практичний журнал. — 2010. — №12. — С. 69-79.
12. Тополенко Н.М. Недержавне пенсшне забезпечення пращвниюв агропромислового комплексу. / Н.М. Тополенко. // Агрошком. — К.: Агропромтехшдустр1я, 2006. — №№5/6. — С. 135-139.
Стаття надшшла до редакци 26 липня 2011 року
36
Науковий вгсник: Фшанси, банки, швестицп - 2011 - №3
