CC BY
37
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Гаевець Я.С. Проблемно-модульне навчання як технологiя формування методичноf компетентност'1 майбутнх учителiв у навчаннi учн'ю математики. Ф'вико-математична осв'та. 2019. Випуск 1(19). С. 24-28.
Haievets Ya. Problem-Modular Education As Technology Forming Methodic Competence Of Future Teachers Teaching Of Mathematics. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 1(19). Р. 24-28.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-019-1-004 УДК 370.711+372+371.3
Я.С. Гаевець
Державний заклад «Пвденноукра'нський нацональний педагогiчний унверситет iменi К. Д. Ушинського», Украна
gaevets@i.ual ORCID: 0000-0003-4580-4080
ПРОБЛЕМНО-МОДУЛЬНЕ НАВЧАННЯ ЯК ТЕХНОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В У НАВЧАНН1 УЧН1В МАТЕМАТИКИ
АНОТАЦЯ
Формулювання проблеми. У статтi розглянуто можливостi використання технологи проблемно-модульного навчання nid час формування методичноf компетентности майбутшх учителв початково: школи у навчаннi учн'ю математики. У статтi презентовано робочу програму курсу «Методика викладання математичноf освтньоf галузi» для пдготовки бакалаврв спец'юльностi 013 Початкова освта, розроблену на основi модульного та компетентнсного пдходах. Визначено напрямки впровадження технологи проблемного навчання пд час планування проблемних лекцй, практичних занять, самост 'шно)'роботи студентв та розробки навчальних проектiв.
Матер/'али i методи. Використано теоретичний аналiз наукових джерел та узагальнення отриманоf iнформацi)' для виявлення i обфунтування можливостей використання технологи проблемно-модульного навчання, спостереження за процесом професiйно'í пдготовки майбутшх учител'ю до навчання учн'ю математики. Для д/'агностики рiвнiв сформованостi методичноf компетентности за мотивацйним критер 'ем студентам 4 курсу факультету початкового навчання (168 респондентв) було запропоновано анкетування, мета якого полягае у вияв'1 прагнень майбутшх учител'ю до досконалоf роботи з навчання учнiв математики. Використано аналiз та узагальнення одержаних даних.
Результати. На основi кльксних i яшсних показникв було проведено порiвняльний анал'в одержаних пром'жних i шнцевих результатв анкетування студентв на початку та вшнц'1 вивчення навчально'( дисциплiни. Проведений аналiз результатв анкетування за мотивац'шним критер'ем в контрольних та експериментальних групах св'дчить про результативнсть упровадження в процес пдготовки майбутшх учителв початковоf школи технологи проблемно-модульного навчання.
Висновки. В досл'джеш запропоновано програму курсу «Методика викладання математичноf осв'1тньо'( галуз'т, метою якого е формування методичноf компетентности майбутшх учителв початковоf школи у навчаннi учшв математики, схеми проблемноf лекц'йта практичного заняття.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: методична компетентнсть вчителя, методика навчання математики, технологiя проблемно-модульного навчання, проблемна лекц'я, практичне заняття.
ВСТУП
Постановка проблеми. Впровадження компетентысного пщходу в процес тдготовки майбутых вчителiв стае одним iз прюритетних напрямюв розвитку сучасно! освiти в Укра!нк Також зростае актуальысть пщвищення якост методично! тдготовки майбутых вчт^в, ям будуть працювати в Новм укра!нськш школГ Вщтак, методична тдготовка майбутых вчт^в до навчання учыв математики в умовах сьогодення мае бути спрямована на формування !х професшно!, в тому чи^ методично!, компетентности i вимагае використання в освiтньому процес високоефективних навчальних технологш, одыею з яких е технолопя проблемно-модульного навчання.
Аналiз актуальних дослщжень. Деяк аспекти технолопчного пщходу як в шктьнш, так i в профеайый освт в останш роки висвтаюються в публта^ях А. Алексюка, В. Беспалько, Б. Блума, С. Бондаря, Н. Головко, Л. Коваль, М. Левшо!, А. Падалки, Л. Пироженко, О. Пометун, I. Прокопенко, Г. Селевко, С. Сисоево!, М. Чошанова i ш. Проблему формування методично! компетентности майбутых вчт^в у навчанн учыв математики дослщжено в працях I. Акуленко, Н. Глузман, Л. Коваль, А. КузьмЫського, О. Лебедево!, I. Малово!, О. Матяш, В. МоторЫо!, О. Скафи, С. Скворцово!, Н. Тарасенково! та ш. В нашому дослiдженнi, в слщ за С. Скворцовою, пiд методичною компетентыстю майбутнiх учителiв розумiемо властивкть особистостi, що виявляеться в здатност ефективно розв'язувати стандартнi та проблемы методичн задачi, яка Грунтуеться на теоретичнш i практичнiй готовностi до проведення занять за рiзними навчальними комплектами
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
(Скворцова&Гаевець, 2013). Проте, мало вивченою залишаеться проблема формування методично! компетентности майбутнiх учителiв початково! школи у навчанн учнiв математики за допомогою проблемно-модульного навчання.
Мета статтi. Визначення можливостей використання технологи проблемно-модульного навчання пщ час формування методично! компетентности майбутых учителiв початково! школи у навчанн учнiв математики.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Теоретичний аналiз наукових джерел та узагальнення отримано! iнформацГi для виявлення i обфунтування можливостей використання технологи проблемно-модульного навчання пщ час опанування студентами навчально! дисциплiни «Методика викладання математично! освiтньо! галузЬ». А також спостереження за процесом профеайно! пщготовки майбутнiх учителiв до навчання учыв математики, анкетування, аналiз та узагальнення одержаних даних.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Практичне розв'язання проблеми пщготовки майбутнiх вчителiв на основi модульного пiдходу до побудови педагопчного процесу висвiтленi в роботах А. Алексюка, I. Богданово!, О. Дубасенюк, А. Фурмана, М. Чошанова, П. Юцявичене та н Розкриваючи сутнiсть модульного навчання, П. Юцявичене вiдзначае бiльш самостiйну або повыстю самостiйну розробку студентами запропоновано! ним iндивiдуально! навчально! програми, що включае в себе цiльову програму дш, банк шформаци i методичне керiвництво щодо досягнення поставлених дидактичних цтей. При цьому функци педагога можуть варiюватися в^д iнформацiйно-контролюючо! до консультативно-координуючо!. Iнварiантними компонентами, на думку автора, в структурi модуля виступають: навчальний текст, керiвництво до навчання, консульта^я педагога. Для полегшення орiентацN студентiв в модулi пропонуеться ряд символiчних позначень, що вказують на дидактичну мету, найбтьш важливi фрагменти тексту, контроль^ питання тощо (Юцявичене, 1989).
Таким чином, виршення завдання модернiзацi! системи вищо! освiти, оргаызащя освiтнього процесу вiдповiдно сучасних вимог безумовно потрiбно пов'язувати з впровадженням модульних програм навчання, основною структурною одиницею яко! е поняття модуля.
Нам iмпонуе визначення модуля, що запропонував М. Чошанов, як навчального елементу у формi стандартизованого буклету, який складаеться з наступних компонент: точно сформульовано! навчально! мети; список необхщного обладнання, матерiалiв та Ыструмекпв; перелiк сумiжних навчальних елементiв; власне навчального матерiалу у виглядi короткого конкретного тексту, що супроводжуеться докладними тюстра^ями; практичних занять для обробки необхщних навичок, що вiдносяться до даного навчального елементу; контрольно! (перевiрочно!) роботи, що чгтко вiдповiдае цтям, поставленим в даному навчальному елемент (Чошанов, 1996).
На сучасному етат розвитку професiйно! освiти Укра!ни, з метою реалiзацi! основного нормативного документа «Нацюнально! рамки квалiфiкацiй», розробленого на компетентнкно! основi, постае питання про розробку компетентнiсно-орiентованих модульних програм курав навчальних дисциплiн. О. Онопрiенко запропонував модульно-компетентнiсний пiдхiд до проектування змiсту навчальних програм. Головною щеею орган^зац^! навчального процесу автор визначае цтьове формування сукупностi професiйних компетенцш майбутнього фахiвця, а реалiзацiю ще! ^де! через модульну побудову змкту i структури програм професiйно! пщготовки. Причому самi компетентностi в цш програмi одночасно е не ттьки метою, але i освiтнiм результатом (Онопрiенко, 1996).
Робочу програму курсу «Методика викладання математично! освтьо! галузЬ» для пiдготовки бакалаврiв спецiальностi 013 Початкова освта у Державному закладi «Пiвденноукра!нський нацiональний педагогiчний унiверситет iменi К. Д. Ушинського» було розроблено саме на основi модульно-компетентнiсного пщходу. Метою даного курсу е формування методично! компетентности майбутнiх учителiв початково! школи у навчанж учнiв математики.
Основними завданнями вивчення курсу «Методика викладання математично! освтьо! галузЬ» е ознайомлення студенпв з цiлями, завданнями, змктом i особливостями побудови початкового курсу математики; нормативними документами, якими мае керуватися вчитель; структурою уроку математики; з пщручниками математики, як мають гриф МОН Укра!ни; з методикою опрацювання основних тем вщповщно до результат навчання за змктовими л^ями Державного стандарту загально! освти математично! освiтньо! галузi; з вщмЫностями у вивченнi окремих тем за рiзними навчально-методичними комплектами; формування в студекпв готовностi застосовувати знання про методику навчання молодших школярiв окремих питань програми; до самоспйно! розробки систем навчальних завдань iз пщготовки до введення нового матерiалу, ознайомлення з ним та формування математичних вмЫь та навичок; готовнкть до реалiзацi! здобутих знань та вмшь п^д час реальних урокiв математики за будь-яким навчально-методичним комплектом.
Кожний модуль мктить теоретичний i практичний блоки, завдання для самоспйно! роботи студенев i навчального проекту, а також список основно! та додатково! лiтератури. Очевидно, що за допомогою оволодЫня студентами кожного модуля вщбуваеться «приркт» !х компетентностi; однак це «просування» програмуеться за допомогою змкту модуля, його методичного забезпечення.
Одним iз шляхiв вирiшення проблеми методичного забезпечення курсу, на думку Л. Коваль i С. Скворцово!, е створення навчально! лтератури для пiдготовки майбутнього вчителя початкових клаав на основi компетентысно-орiентованого пiдходу. Таким е навчальний поабник «Методика навчання математики в початково школi: теорiя i практика» (Коваль&Скворцова, 2011). З огляду на вимоги сучасного етапу розвитку вищо! освти, навчальний поабник розроблений з урахуванням вимог кредитно-модульно! системи оргашзаци освтього процесу. Його змiст структуровано за змктовими модулями, кожний з яких включае наступн позицп: ключовi поняття, вимоги до знань i вмiнь студентiв, теоретичний блок, контроль^ питання до вивчення теоретичного матерiалу; практичний блок (плани практичних занять i завдання з методичними рекомендащями до !х виконання); самостiйна робота (завдання для самостшно! роботи i методичнi рекомендацп до !! виконання). Таким чином, в якост методичного забезпечення кожного модуля нами обрано саме цей навчальний поабник.
Водночас, проблемно-модульна технолопя вимагае змши i в змiстi, i в проведены лекцп, яка передбачае концентрацiю уваги студенев на розумiннi навчального матерiалу, що можливо за допомогою проблемного викладу
матерiалу. Проблемна лек^я, зпдно аналiзу наукових праць А. Матюшюна, починаеться з постановки проблеми, а подальший виклад навчального матерiалу представляеться як спiльне !! розв'язання. Проблемы лекцп дають можливiсть досягти найважливших цiлей органiзацi! навчання: посилення його мотивацп i впровадження процедури «технологи» пошуку; забезпечення самостiйного осмислення i засвоення студентами нових теоретичних знань; розвиток теоретичного, критичного мислення майбутнього вчителя (Матюшкш, 1980).
У комплекс з проблемними лекцiями О. ^мець пропонуе практичнi заняття проблемного типу, що доповнюють змiст вивченого матерiалу опануванням студентами практичних навичок, необхщних для розв'язання виконання проблемних завдань. О. Тiмець стверджуе, що саме пщ час практично! роботи студенти засвоюють 70-80% навчального матерiалу, i це можливо завдяки посиленню iндивiдуалiзацi! навчання (Тiмець, 2011).
Очевидно, проблемно-модульна технолопя дозволяе ширше використовувати проблемы лекцп, семЫарськ заняття, проводити залти, а це робить студентiв бтьш адаптованими до системи навчання у вищш школi. В процесi модульного навчання здшснюеться цiлеспрямоване формування i розвиток специфiчних прийомiв i методiв навчально! дiяльностi, ця технологiя допомагае пщвищити рiвень диференцiйованостi навчання, яке враховуе Ыдивщуальн особливостi студентiв i спрямована на оптимальний розвиток кожного з них.
Описуючи процес набуття студентами методично! компетентности за допомогою окремих оргаызацшних форм: лекцiй, практичних занять, самоспйно! роботи i навчальних проект, пов'язуючи iз впровадження певних навчальних технологш, С. Скворцова пропонуе динамiчну модель формування методично! компетентности, в процесi освоення студентами навчально! дисциплЫи «Методика викладання математики в початковм школi». Автор наполягае на тому, що лек^я та практичн заняття, i завдання для самоспйно! роботи, i навчальний проект повинн носити проблемний характер. Пiд час лекцп викладач ставить проблему «Який методичний пiдхiд до формування певного поняття, вмiння, навички, е найбтьш ефективним?», i пропонуе змiст рiзних методичних пiдходiв, але не дае готово! вщповд Пiд час самоспйно! роботи студенти вивчають змiст лекцп, основну i додаткову лiтературу i вiдповiдають на поставлене на лекцп проблемне питання. Вщстоювання власних ршень, !х обговорення вiдбуваеться на практичному занятп, а реалiзацiя обраного методичного пщходу знаходить втiлення в навчальному проект (Скворцова, 2011).
ОБГОВОРЕННЯ
Вщтак, не пiдлягае сумнiву той факт, що на сучасному етат розвитку вищо! школи, лекцiя повинна бути проблемною. Тому необхщно розробляти технолопю проведення проблемно! лекцп. На наш погляд, схема проблемно! лекцп з курсу «Методика викладання математично! освтньо! галузЬ» може складатися з таких етатв:
1. Мотивацiя навчально! дiяльностi студентiв.
2. Створення проблемно! ситуацп i постановка проблеми.
3. Аналiз поставлено! проблеми, розгляд рiзних методичних пiдходiв.
4. Висування пропозицiй i постановка гiпотези (видiлення одного з розглянутих методичних пiдходiв, за допомогою якого здмснюеться найбiльш ефективне формування поняття, вмЫня, навички).
5. Рефлекая власно! навчально! дiяльностi студентами ^яльысть студентiв)
Наступний етап - доказ ппотези, вирiшення проблеми передбачае самоспйну роботу студентiв з аналiзу розглянутих методичних пiдходiв, видiлення переваг i недолiкiв кожного з них. Також в процеа самостiйно! роботи вщбуваеться засвоення найбiльш ефективного, на думку студента, методичного пщходу. Завдання для самоспйно! роботи можуть включати вимогу протюструвати обраний пiдхiд на конкретних прикладах: пщ час ознайомлення учыв з новим матерiалом, пiд час роботи над окремим завданням тощо. Таким чином, обравши методичний пщхщ, навчившись його реалiзовувати тд час розв'язання навчально-методичних завдань, студенти готовi для обговорення отриманих результат.
Пщ час практичного заняття студенту надаеться можливкть обГрунтувати обрану позицiю, протюструвати !! на прикладi фрагментiв уро^в або фрагментiв роботи над окремими видами завдань. Схема практичного заняття, на наш погляд, повинна складатися з наступних пункт:
1. ОбГрунтування вибору i тюстра^я обраного методичного пщходу (виступ з доповщями).
2. Дискуая (вiдстоювання обрано! позицп).
3. Реалiзацiя обраного методичного пiдходу в процеа розв'язання навчально-методичних завдань (ситуацмних, проблемних завдань).
До кожного практичного заняття розроблено план його проведення з методичними вказiвками. Наведемо приклад плану практичного заняття з теми «Методика ознайомлення з поняттям складено! задача» до змктового модуля 4 «Методика навчання розв'язування задач 1-2-му класах» з визначеною максимальною ктьюстю балiв, що може отримати студент за виконану роботу, та лiмiт часу, який выводиться на конкретний вид роботи.
1. Дебати з теми: «Аналiз чинних тдручниюв для 2-го класу щодо ознайомлення з поняттям «складена задача» » (1 бал): доповщь з презентащею «Ознайомлення з поняттям «складена задача» у чинних тдручниках з математики у 2 клаа (до 5 хв.);
2. Обговорення доповщей щодо визначення навчально-методичного комплекту, який найкраще реалiзуе змiст i вимоги ново! навчально! програми (до 5 хв.).
3. Виршення навчально-методичних (ситуацiйних) завдань. Продемонструвати фрагмент уроку (з презента^ею) щодо роботи над задачами з таких теми (2 бали):
- змкт i методика тдготовчо! роботи до введення задач на двi дм (10-15 хв.);
- ознайомлення iз поняттям «складена задача» та процесом !! розв'язування (10-15 хв.);
- формування поняття про складену задачу (10-15 хв.);
- формування дш та операцш iз розв'язування складених задач (10-15 хв.).
Кожний iз зазначених етатв практичного заняття неможливо уявити без упровадження штерактивно! технологи. Застосування в навчальному процеа ц^е! технологи надае можливкть студенту обГрунтувати, вiдстояти обрану позицiю в
дискусп, пiд час дебатiв, де опонентами е товарищи по грут та викладач, проiлюструвати обраний методичний пщхщ на прикладi фрагментiв уроюв або фрагментiв роботи над окремими видами завдань пщ час розв'язування навчально-методичних (ситуацiйних) задач. Вщтак, студенти не вiдтворюють вже кимось отриман знання (викладачем, автором пщручника чи посiбника), вони демонструють знання, отримаш власними зусиллями через аналiз лекцiйних матерiалiв та додатково! лтератури, через виконання завдань для самоспйно! роботи, що сприяють розвитку розумово! дiяльностi, пiдвищенню самостiйностi i вщповщальносп, сприяе мотивацГ|' навчально! дiяльностi студента. I на завершальному етапi практичного заняття пiд час iмiтацiйних та рольових ^ор вiдбуваеться вдосконалення отриманих методичних знань i вмiнь, придбання м^мального досвiду професiйно! дiяльностi.
Також удосконалення методично! пщготовки, формування методично! компетентности майбутнiх учителiв вiдбуваеться пщ час створення навчального проекту, який передбачае створення нового навчального продукту на основi обраного методичного пщходу. Таким навчальним продуктом може бути система навчальних завдань з пщготовки, ознайомлення, формування понять, умшь чи навичок у молодших школярiв. Проект обов'язково повинен бути представлений в матерiальнiй форм^ найчастiше у виглядi презентацп, портфолiо. Ця дiяльнiсть мотивуе студента до самостийного пошуку нових знань для практичного застосування.
Для визначення ефективност застосування технологи проблемно-модульного навчання пщ час опрацювання студентами навчально! дисциплши «Методика викладання математично! освiтньо! галузЬ> протягом двох навчальних ромв (2017-2018 н.р, 2018-2019 н.р.) було використано таю засоби дiагностики переб^у формування окремих складових методично! компетентности майбутнiх учителiв: спостереження за процесом профеайно! пiдготовки майбутнiх учот^в до навчання учнiв математики, анкетування, аналiз та узагальнення одержаних даних.
Саме для дiагностики рiвнiв сформованост методично! компетентностi за мотивацiйним крилем студентам факультету початкового навчання Державного закладу «Швденноукра!нський нацiональний педагогiчний уыверситет iменi К. Д. Ушинського» було запропоновано анкету, мета яко! полягае у виявi прагнень майбутнiх учителiв до досконало! роботи з навчання учыв математики. До контрольно! групи (КГ) потрапили студенти 4 курсу 2017-2018 н.р. (86 респондент), а до експериментально! групи (ЕГ) - студенти 4 курсу 2018-2019 н.р. (82 респондента). З огляду на те, що студенти вже 2 семестри вивчали курс «Методика викладання математично! освтньо! галузЬ>, опрацювали однакову кшьмсть модулiв, було виршено для початку перевiрити рiвнi сформованостi мотивацмного критерiю методично! компетентностi.
Отже, за мотивацмним критерiем ми отримали наступи результати:
1. Прагнення до досконало! професшно! дiяльностi iз навчання учыв математики було дiагностовано у 70 % студенев КГ (було 62 %) та у 82 % студенев ЕГ (було 71 %).
2. Прагнення ефективно навчати учыв математик, працюючи за будь-яким навчально-методичним комплектом, рекомендованих МОН Укра!ни, було визначено у 50 % студенев ЕГ (було 39 %) та у 58 % студенев КГ (було 55 %).
3. Прагнення до реалiзацi! здобутих знань та вмЫь пщ час реальних урокiв математики за будь-яким навчально-методичним комплектом було дiагностовано у 72 % студенев ЕГ (було 48 %) та у 44 % студенев КГ (було 39 %).
4. Прагнення реалiзовувати цЫ i завдання математично! освiтньо! галузi було виявлено у 77 % студентiв ЕГ (було 56 %) та у 54 % студенев КГ (було 48 %).
5. Прагнення впроваджувати сучасн навчальнi технологи до навчання учыв математики. Спостерiгалося значне пщвищення саме у студентiв ЕГ - 46 % (було 21 %), у студенев КГ цей показник збтьшився на 4 % i становив 25 % (було 21 %).
6. Прагнення студенев до реалiзацi! критерив оцiнювання навчальних досягнень учнiв. Не було зафтсовано суттевих зрушень. Так, в ЕГ було зафтсовано у 29 % студенев (було 25 %) та у 28 % студенев КГ (було 26 %).
Аналiз результа^в анкетування показав вщчуты позитивнi змiни у показниках експериментально! групи, що засвщчуе доцiльнiсть використання технологи проблемно-модульного навчання пiд час формування методично! компетентности майбутнiх учи^в у навчаннi учнiв математики.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Отже, пiд час формування методично! компетентности майбутнiх учителiв у навчаннi учыв математики вважаемо доцiльно використовувати технолопю проблемно-модульного навчання. По-перше, це повинно проявлятися в розробц компетентнiсно-орiентовано! модульно! програми курсу «Методика викладання математично! освтньо! галузЬ>, в розробцi змкту структурних компонентiв кожного модуля. По-друге, слщ акцентувати увагу на проблемному викладi навчального матерiалу пiд час лекцм та створеннi проблемних ситуацм пiд час практичних занять .
Перспективу подальшого дослiдження вбачаемо у визначенн iнших ефективних педагогiчних технолопй, якi позитивно впливають на формування методично! компетентности майбутнiх учителiв початково! школи у навчаннi учнiв математики.
Список використаних джерел
1. Коваль Л.В. Скворцова С.О. Методика навчання математики: теорiя i практика: пщручник. Харкiв: ЧП «Принт-Лщер», 2011. 414 с.
2. Матюшкин А. М. Проблемы развития профессионально-теоретического мышления. Новое в теории и практике обучения. М. : Педагогика, 1980. С. 3-47.
3. Онопрiенко О.В. Формування базових професшних компетентностей майбутнього вчителя фiзично! культури у процес вивчення фахових дисциплiн: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / ЧНУ iменi Б. Хмельницького. Черкаси, 2009. 20 с.
4. Скворцова С.О. Динамiчна модель процесу формування методичних компетенцм у майбутых учи^в. Педагопка формування творчо! особистостi у вищш i загальноосвiтнiй школах. Запорiжжя, 2011. Вип. 17 (70). С. 177-183.
5. Скворцова С. О., Гаевець Я. С. Пщготовка майбутшх учи^в початкових класiв до навчання молодших школярiв розв'язувати сюжетнi математичн задачi: монографiя. Харкiв: Ранок-НТ, 2013. 332 с.
6. TiMeu,b О.В. Теорiя i практика формування фахово! компетентности майбутнього вчителя географп у процесi професiйноí пiдготовки: дис. ... д-ра пед..наук: 13.00.04 / УДПУ iMeHi П. Тичини. Умань, 2011. 487 с.
7. Чошанов М. A. Гибкая технология проблемно-модульного обучения: метод. пособ. Москва: Народное образование, 1996. 160 с.
8. Юцявичене П. А. Создание модульных программ. Советская педагогика, 1990. № 2. С. 55-60.
References
1. Koval, L.V. & Skvortsova, S.O. (2011). Metodyka navchannia matematyky: teoriia i praktyka [Methodology of teaching mathematics: theory and practice]. Kharkiv: ChP «Prynt-Lider» [in Ukrainian].
2. Matjushkin, A. M. (1980). Problemy razvitija professional'no-teoreticheskogo myshlenija. Novoe v teorii i praktike obuchenija [Problems of development of professional and theoretical thinking. New in theory and practice of learning]. Moskva: Pedagogika [in Russian].
3. Onopriienko, O.V. (2009) Formuvannia bazovykh profesiinykh kompetentnostei maibutnoho vchytelia fizychnoi kultury u protsesi vyvchennia fakhovykh dystsyplin [Formation of basic professional competences of the future teacher of physical culture in the process of studying professional disciplines]. Extended abstract of candidate's thesis. Cherkas: ChNU named after B. Khmelnitsky [in Ukrainian].
4. Skvortsova, S.O. (2011) Dynamichna model protsesu formuvannia metodychnykh kompetentsii u maibutnikh uchyteliv [Dynamic model of the process of forming methodical competences for future teachers]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh, 17 (70), 177-183 [in Ukrainian].
5. Skvortsova, S.O. & Haievets, Ya.S. (2013). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do navchannia molodshykh shkoliariv rozviazuvaty siuzhetni matematychni zadachi [Preparation of future primary school teachers to teach junior schoolchildren to solve scenes mathematical problems]. Kharkiv: Ranok-NT [in Ukrainian].
6. Timets, O.V. (2011). Teoriia i praktyka formuvannia fakhovoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia heohrafii u protsesi profesiinoi pidhotovky [Theory and practice of forming the professional competence of the future teacher of geography in the process of professional training]: ]. Doctor's thesis. Uman: UDPU named after P. Tychyna [in Ukrainian]..
7. Choshanov, M.A.(1996). Gibkaja tehnologija problemno-modul'nogo obuchenija [Flexible technology of problem-modular learning]: Moskva: Narodnoe obrazovanie [in Russian].
8. Jucjavichene P.A. (1990)/ Sozdanie modul'nyh programm [Creation of modular programs]. Sovetskaja pedagogika - Soviet pedagogy, 2, 55-60 [in Russian].
PROBLEM-MODULAR EDUCATION AS TECHNOLOGY FORMING METHODIC COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS TEACHING OF MATHEMATICS Yana Haievets
South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. The article considers the possibilities of using the technology of problem-modular learning during the formation of methodical competence of future teachers of elementary school in teaching mathematics students. The article presents the working program of the course "Methodology of Teaching Mathematical Educational Field" for the preparation of bachelors of specialty 013 Primary education, developed on the basis of modular and competent approaches. The directions of introduction of problem learning technology during planning of problem lectures, practical classes, independent work of students and development of educational projects are determined.
Materials and methods. Theoretical analysis of scientific sources and generalization of received information are used for revealing and substantiation of possibilities of use of technology of problem-module training, observation of the process of professional training of future teachers for studying mathematics students. For the diagnosis of the levels of the formation of methodical competence, based on the motivational criterion, students of the Faculty of Elementary Education (168 respondents) anser to questionnaire, the purpose of which was to demonstrate the aspirations of future teachers for the perfect work. Analysis and generalization of the obtained data are used.On the basis of quantitative and qualitative indicators, a comparative analysis of the obtained interim and final results of student questionnaires was conducted at the beginning and at the end of studying of the discipline.
Results. The analysis of the results of the questionnaires according to the motivational criterion in the control and experimental groups testifies to the effectiveness of introducing into the process of preparation of future teachers of the elementary school the technology of problem-module training.
Conclusions. The research proposes a program of the course "Methodology of Teaching Mathematical Educational Field", the purpose of which is to form the methodical competence of future teachers of elementary school in teaching mathematics students, schemes problem lecture and practical classes.
Key words: methodical competence of the teacher, methodology of teaching mathematics, technology of problem-module training, problem lecture, practical lesson.
