CC BY
11
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Опачко М.В. Формування компетентност'1 дидактичного проектування у магктрант'в-ф'вик'в. Фiзико-математична осв'та. 2019. Випуск 2(20). С. 119-125.
Opachko M. The Formation Of Didactic Projecting Competence In The Graduate Students Of Physics. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 2(20). Р. 119-125.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-020-2-019 УДК 371.1:372.853
М.В. Опачко
ДВНЗ «Ужгородський нацональний ушеерситет», Украна
magdaopachko@gmail.com ORCID: 0000-0003-0494-6883
ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТ1 ДИДАКТИЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ У МАГ1СТРАНТ1В-Ф1ЗИК1В
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Актуальность досл'!джувано)' проблемы еиплиеае i3 потреби удосконалення системи подготовки вчителя-предметника, здатного втлювати в життя плани реформування загальноосв'тньо)' школи, зокрема, старшо)' ланки. Зг/'дно з вимогами сучасно)' школи та у в'дпов'дностi до концепцй' дидактичного менеджменту майбутнiй вчитель фiзики повинен бути здатним забезпечувати управлiння розвитком особистостi учня засобами предметно)' д'яльност':. Ця здатнсть опираеться, кр':м ншого, на компетентнсть дидактичного проектування, i забезпечуе майбутнього вчителя готовнiстю створювати систему управлiння навчанням фiзики для рiзних осв'тн'к траекторiй. Мета статтi: розкрити сутнсть формування компетентности дидактичного проектування у маг'странт'ю-ф'зик'ю освiтнього напряму подготовки.
Матер/'али iметоди дослдження. Вивчення стану сформованостi компетентности дидактичного проектування у магiстрантiв - майбутнх учител'в фiзики передбачало використання теоретичних метод'в: анал'зу, синтезу, узагальнення у процеа розкриття структури i змсту компетентности дидактичного проектування, обфунтування методики, критерй'в та рiвнiв оцнки сформованостi компетентности дидактичного проектування. У процеа експериментального досл'дження використовувались емтричн: методи: спостереження (за поведнкою магiстрантiв у процеи виконання завдань проекту, )х активнiстю у розв'язанн: педагог'мних, методичних та дидактичних задач); анкетування (вивчення рiвнiв мотивацП до усп'ху, вивчення рiвнiв розвитку проективних зд'бностей, рiвнiв методично)' грамотностi); вивчення продуктiв дiяльностi; самооцнка. Реалiзацiя завдань досл'дження передбачала використання методик: «Методика д'югностики особистостi на мотивацю до усп'ху Т. Елерса»), д 'югностична карта вчителя «Готовнсть вчителя до управлiння навчанням фiзики (за М.В. Опачко) (Блок 1. Готовнсть вчителя до проектування методично)'системи»), методика «Визначення р 'юня розвитку проективних зд'бностей майбутнього вчителя» (за М.В. Опачко); анал'з продуктiв д 'яльностi передбачав оцнювання методичних розробок магiстрантiв «Система управлiння навчанням фiзики в школi». Для представлення i попереднього аналiзу отриманих результат 'в використовувались методи математично)' статистики (таблицi, д'шграми, в'дсотки).
Результати. Обфунтовано методику формування компетентност'1 дидактичного проектування, показано, що компетентнсть дидактичного проектування - це iнтегрований показник, що вiдображае здатнсть майбутнього вчителя проектувати персональну методичну систему управлiння навчанням фiзики в школi. Обфунтовано i розкрито критерi')' оцнки сформованостi компетентност'1: мотивацiйно-цiннiсний, психодидактичний, органiзацiйно-технологiчний, креативно-проективний, рефлексивний. Подл оптант'ю за нтегральним показником ступеню прояву ознаки уможливив виокремлення рiвнiв сформованостi компетентности дидактичного проектування: недостатнього, функ^онального, оптимального, продуктивного.
Висновки. Впровадження авторсько)' методики фунтуеться на використаннi методу проектiв, реалiзацiя якого передбачае проходження етап'ю самонавчання та само пошуку, самопрезентацп, обговорення в грут, в колективi, вироблення узагальнених i систематизованих предметнихзнань. Анал 'з результат 'в експерименту на предмет визначення рiвнiв сформованостi компетентности дозволяе констатувати ефективнсть запропоновано)' методики за визначеними критер'ями. Перспективи подальших досл'джень вбачаемо у конкретизацп завдань методики для формування складових компетентности дидактичного проектування: цлепокладання, планування, структурування, прогнозування та проведеннi статистично)' оцнки ефективностi впливу запропоновано)' методики на формування складових компетентности дидактичного проектування за визначеними критер 'ями, р 'юнями, показниками.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: компетентнсть, дидактичне проектування, магстранти - фiзики, методика формування, критерп та р'1вн'1.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
ВСТУП
Постановка проблеми. Реформування освiти у контекстi реалiзацií завдань «Ново1 украУнськоУ школи», зокрема старшо1 ланки, активiзуe пропозицп як щодо методологи, так i форм вттення задумiв. Згiдно поширеного пiдходу старша ланка загальноосвiтньоí школи може бути представлена мережею академiчних i професшних лiцеíв та професiйних коледжiв, ям дадуть можливiсть навчатися за освп>лми напрямами широкого спектру: гуманiтарним, фiзико-математичним та хiмiко-бiологiчним науково-теоретичного спрямування, фiзико-математичним та економто-географiчним науково-практичного спрямування, шформацшно-проектувальним, культурологiчним, спортивним тощо ().
В умовах реформування освти найбiльшоí уваги потребуе забезпечення сталосп, адекватностi у взаемозв'язку мiж освп>лми закладами всiх рiвнiв, зокрема мiж загальноосвiтньою та вищою школами. Здмснюючи пiдготовку фахiвцiв для освiтнiх закладiв рiзних рiвнiв (дошкiльних, початковоУ, середньоУ, старшоУ ланки загальноосвтнiх закладiв) вища школа тим самим виявляеться залученою до освiтнiх реформ. Вищi освпн заклади, якi здiйснюють пiдготовку вчителiв-предметникiв, зокрема, вчителя фiзики невдовзi постануть перед завданням удосконалення змкту пiдготовки педагога в контекстi нових виклиюв.
Аналiз актуальних дослiджень. Проблеми удосконалення пщготовки майбутнього вчителя фiзики в рiзних аспектах розглядаються в працях П. Атаманчука (змкт i процес пiдготовки педагога шляхом реалiзацií системи управлiння навчально-пiзнавальною дiяльнiстю студенев), Г. Атанова (пiдготовка фахiвцiв у контекст реалiзацií дiяльнiсного пiдходу у програмовому навчаны), О. 1ваницького (пщготовка майбутнього вчителя фiзики до впровадження Ыновацшних технологiй навчання), I. Коробово( (пiдготовка майбутнього вчителя фiзики на засадах Ыдивщуального пiдходу); А. Куха (професшно-педагопчна пiдготовка вчителя фiзики в умовах освтьо-шформащйного середовища), В. Мендерецького (змкт експериментальноí пiдготовки вчителя фiзики), В. Сергiенка (фахова пiдготовки майбутнього вчителя фiзики), В. Сиротюка (методична складова пiдготовки вчителя фiзики), Т. Поповоí (змiст пiдготовки майбутнього вчителя фiзики в контекстi культурно-iсторичного пщходу), В. Шарко (методична пiдготовка вчителя фiзики в умовах неперервноí освiти); Р. Швай (розвиток творчих здiбностей вчителя фiзики) тощо.
Аналiз цих та шших дослiджень, дае пщстави стверджувати, що пошуки шляхiв удосконалення пщготовки вчителя фiзики варто здшснювати у напрямi створення сучасно( моделi методичноí пiдготовки, яка б поеднувала iнварiантний («ядро») i варiативний («оболонка») рiвнi. Змiст «ядра» формуеться у вщповщносп до ключових здатностей (проектувати методичну систему, реалiзувати м, забезпечувати взаемод^ з учнями, здiйснювати дiагностику навчання, розвитку, поведiнки). Змiст «оболонки» вiдображае реалiзацiю рiзних методологiчних пiдходiв як у навчаннi учнiв (програмове, розвивальне, проблемне, пошуково-дослщницьке, проектне, особиспсно орiентоване), так i у пщготовц вчителя (культурологiчний, аксiологiчний, компетентнiсний, контекстний, праксеолопчний, особистiсно-дiяльнiсний).
Працюючи над змктом «ядра», нами було обГрунтовано теоретико-методичн засади пiдготовки вчителя фiзики з дидактичного менеджменту. Зпдно вимог сучасноí школи та у вiдповiдностi до концепцп дидактичного менеджменту, обrJрунтованоí нами (Опачко, 2017), майбутый вчитель фiзики повинен бути здатним забезпечувати управлшня розвитком особистостi учня засобами предметноí дiяльностi. Ця здатнiсть опираеться, ^м iншого, на компетентнiсть дидактичного проектування, i забезпечуе майбутнього вчителя готовшстю створювати систему управлiння навчанням фiзики для рiзних освiтнiх траекторiй.
Процес i результат формування компетентностi дидактичного проектування може бути вттеним у розробц та створеннi персональноí методичноí системи, спрямованоí на управлiння розвитком особистост учня. В подальшому ми називатимемо м персональна система управлiння навчанням (ПСУН) фiзики. У попередых дослiдженнях розглядався змiст дидактичного проектування (Опачко, 2009), особливост побудови завдань для засвоення змкту дидактичного проектування (Опачко, 2010 ). Але детально i системно проблема формування компетентности дидактичного проектування у магiстрiв-фiзикiв освтього напряму пiдготовки не була представленою.
Отже актуальнiсть дослiджуваноí проблеми обумовлена: 1) потребою в готовности вчителя-предметника вттювати в життя плани реформування загальноосвiтньоí школи та вiдставанням вищоí школи у пiдготовцi такого фахiвця; 2) необхiднiстю здiйснення пiдготовки педагога для компетентысно орiентованого освiтнього середовища школи та вщсутыстю у практик пiдготовки майбутнього вчителя можливостi для моделювання персональноí системи навчання фiзики (вiдвiдування та розробка планiв -конспек^в урокiв - дещо застарiлий пщхщ); 3) вимогою новоí школи в управлшы розвитком особистостi учнiв засобами навчального предмету, що забезпечуеться, ^м iншого, компетентнiстю дидактичного проектування та орiентованiстю пiдготовки педагога на формування традицшних методичних умiнь i навичок
Мета статт полягала у розкриттi сутност формування компетентностi дидактичного проектування у мапстран^в -фiзикiв освiтнього напряму пщготовки. Досягнення мети передбачало виконання завдань: 1) розкриття структури i змiсту компетентностi дидактичного проектування; 2) визначення критерпв оцiнки сформованостi компетентности 3) розробку методики формування компетентности дидактичного проектування; 4) розробку дiагностичних процедур та проведення експериментального дослщження; 5) аналiз результатiв експериментальноí перевiрки ефективностi запропонованоí методики.
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ.
Дослiдження Грунтуеться на концепцп пiдготовки майбутнього вчителя фiзики з дидактичного менеджменту. Володiння здатнiстю здiйснювати професшну педагогiчну дiяльнiсть у контекстi ще концепцп, передбачае формування системи компетентностей, зокрема компетентности дидактичного проектування. Пщ дидактичним проектуванням розумiтимемо процес створення вчителем методичноí системи управлiння навчанням з предмету (роздту, теми тощо), який передбачае послщовне виконання операцш: цiлепокладання, планування, структурування, прогнозування, дiагностування. Створення такого проекту забезпечуе управлшня навчанням (в нашому випадку, фiзики) в школi впорядкованiстю, замiсть хаотичносп; множиннiстю, замiсть однобiчностi, або однозначности динамiчнiстю i гнучкiстю -замкть статичногоi усталеного тощо.
Компетентысть дидактичного проектування - це здатысть розробляти (створювати) методичну систему для засвоення учнями знань з предмету (роздту, теми). У нш можна виокремити когнiтивний, операцiйний та цшысно-смисловий аспекти.
Когнiтивний аспект компетентности вiдображае володiння знаннями про структуру i змiст складових дидактичного проектування. Операцшний передбачае засвоення способiв дiяльностi, оволодiння методами, формами, засобами аналтико-синтетичного та предметного перетворення. Цшнкно-смисловий передбачае усвiдомлення значимостi дидактичного проектування, його ролi у формуваннi методично!' майстерностi.
У структурi компетентностi дидактичного проектування ми виокремлюемо наступнi компоненти: цтепокладання, планування, структурування, прогнозування.
Когштивний аспект цiлепокладання пов'язаний iз знаннями про: аналiз нормативних положень (iснуючi освiтнi стандарти та ознайомлення iз вимогами до рiвня знань i умшь учшв), програмового матерiалу, методичних рекомендацм до викладання того чи шшого роздiлу фiзики, тiеï чи шшо'' теми; навчально-методичне забезпечення викладання роздiлу (теми): пiдручники, посiбники, довщники, iнтернет-ресурси тощо; покрокове цiлепокладання вивчення теми, яке завершуеться визначенням дiагностичних цiлей, тобто всього того, що пщлягатиме дiагностицi. Якщо ранiше цей рiвень обмежувався знаннями, умiннями i навичками то сучасний рiвень викладання вимагае формулювання компетентностей, якi повинн бути сформованi у процесi вивчення роздту (теми) з фiзики.
Операцшний компонент передбачае засвоення способiв дiяльностi, пов'язаних iз: 1) аналiзом програми вивчення фiзики: а) у конкретному клаа; б) iз урахуванням профтьно'' диференцiацiï; в) на рiвнях основно'' i старшо'' школи та поглибленого вивчення курсу фiзики; г) для шкт соцiально-гуманiтарного профiлю; д) для навчання дтей з особливими потребами тощо; 2) визначенням промiжкових цтей його вивчення та конкретизацiею 'х у системi стратегiчних (вiддалених, перспективних), тактичних (близьких) i оперативних ^агностичних) задач; 3) визначенням оперативних цтей та конкретизащею 'х у системi тактичних i оперативних задач.
Когштивний компонент планування передбачае володшня знаннями про стратепчне (пов'язане iз тривалктю вивчення роздiлу, теми) i (тактичне) планування (пов'язане iз тематичним подтом вивчення роздiлу (теми) на окремi логiчно поеднанi порцп, або вiдрiзки навчального часу (уроки, заняття). Тактичне планування кокретизуеться у визначеннi етатв засвоення та адекватим до кожного етапу зм^овим, мотивацiйним, процесуальним та дiагностичним забезпеченням. Тобто йдеться про планування змкту, мотивiв (актуалiзацiя потреб практики, виробництва, побуту; активiзацiя тзнавално'' дiяльностi учнiв), процесу (методи, форми, засоби навчання), дiагностики процесу i результату формування предметних компетентностей.
Операцшний компонент планування передбачае засвоення способiв дiяльностi, пов'язаних iз: 1) аналiзом змiсту календарно-тематичного, поурочного та позаурочного (факультативного) планування та розробкою персонального плану вивчення роздту фiзики (теми); 2) аналiзом: компонентного (понятiйного), лопчного, дидактичного, психологiчного, виховного значення навчального матерiалу та розробкою моделi засвоення запланованого; 3) аналiзом можливостей у виборг а) завдань; б) стратеги досягнення цтей уроку; в) джерел шформацп; г) засобiв наочностi; д) засобiв контролю тощо та конкретизащею цих дидактичних елементiв для конкретно'' теми, що розробляеться.
Структурування, як компонент дидактичного проектування у розробц персонально'' меодично'' системи з фiзики полягае у перерозподЫ, перестановцi, перегрупуванш навчального матерiалу у вiдповiдностi до обрано'' стратеги цiлепокладання. Структурування навчального матерiалу з фiзики Грунтуеться на знаннях про (когштивний компонент): а) структуру фiзичного знання (основа, ядро, висновки); б) загальш пiдходи до структурування навчального матерiалу у вщповщност до змiсту сучасних вимог до уроку; в) пщходи до структурування, що вщображеш у психолого-педагогiчнiй та науково-методичшй лiтературi.
Структурування передбачае засвоення способiв дiяльностi (операцiйний компонент), пов'язаних iз: а) виокремленням елементiв фiзичного знання у змiстi конкретно' теорп (наприклад, у "МеханщГ', "Молекуляршй фiзицi", "ЕлектродинамщГ' та iн.); б) використанням методiв аналiзу, синтезу, узагальнення, систематизации класифiкацiï, i порiвняння, абстрагування i моделювання у змiстi структурування навчального матерiалу; в) використанням методiв роботи з шформацшними масивами (семантичний, лопчний, iсторико-бiблiографiчний, функцiональний, фреймовий аналiз структур); г) виокремленням навчального матерiалу для засвоення елеметчв фiзичного знання: фак^в, величин, законiв та фiзичних теорш (основа, ядро, висновки); д) роботою над текстовою структурою (видiлення головного i допомiжного, всановлення логiчних зв'яз^в мiж текстовими структурами, схематичне зображення причинно-наслщкових, логiчних, функцiональних зв'язкiв мiж семантичними структурами тощо); е) розробкою дидактичних засобiв: узагальнених таблиць, моделей, схем, рисун^в тощо; е) розробкою СЛОК (структурно-лопчного опорного конспекту уроку з фiзики).
Дидактичне прогнозування розглядаеться нами як наукове передбачення можливих варiантiв розвитку подш, що розгортаються у процес навчання в залежносп i у вiдповiдностi до тих чи шших освп>лх та цшшсно - смислових орiентирiв. Когнiтивний компонент проектування передбачае володшня знаннями про: прогнозування цтей; прогнозування змкту, прогнозування процесу; прогнозування результат.
Аналiз структури дидактичного прогнозування уможливлюе виокремлення системи умшь, володшня якими забезпечуе ефектившсть прогностично'' дiяльностi (операцiйний компонент). До них належать умшня: а) прогнозувати розвиток особистосп учня з урахуванням його потреб, тзнавально'' активностi, творчих здiбностей, майбутнiх професiйних iнтересiв; б) прогнозувати ефектившсть використання тих чи шших методiв, способiв, прийомiв навчання та дiалоговоï взаемодП в залежносп вiд успiшностi та потреб учыв, змiсту навчально'' iнформацiï, цiлей навчання та очтуваних результатiв; в) передбачати майбул-л результати свое' дiяльностi та навчально-тзнавально'' дiяльностi учнiв; г) прогнозувати необхщы матерiальнi (демонстрацiйнi установки, прилади, макети пристро'в, таблицi, графiки, вщео проектора, роздаткового матерiалу) та вiртуальнi (комп'ютерне моделювання фiзичних процесiв, явищ; використання вiдеохрестоматiï; програмовий контроль) засоби.
Для навчання дидактичному проектуванню студентам пропонуеться комплексы завдання, що передбачають моделювання ситуацш, наближених до профеайно'' дiяльностi вчителя фiзики. Виконання завдань здшснюеться на основi
опорно! теми (з фiзики), яка пропонуеться в контекст реалiзацiï програмно-цтьового пiдходу до органiзацiï самостшно! роботи студентiв i вибираеться студентами самостшно.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Вивчення стану сформованост компетентностi дидактичного проектування у мапстран^в - майбутнiх учителiв фiзики передбачало обГрунтування критерпв (мотивацiйно-цiннiсний, психодидактичний, оргаызацшно-технолопчний, креативно-проективний, рефлексивний) оцiнки сформованост компетентностi дидактичного проектування за вама елементами (цтепокладання, планування, структурування, прогнозування), показни^в та методiв i методик виявлення параметрiв дослiджуваного об'екта.
Мотивацмно-цшысний критерiй дав змогу виявити: наявысть мотивацп досягнення успiху у професшно-методичнiй дiяльностi, прагнення реалiзувати свш iнтелектуально-особистiсний потенцiал у процесi дидактичного проектування. Показниками сформованост компетентностi дидактичного проектування за цим крт^ем е рiвень мотивацп досягнення успiху (анкетування за «Методикою дiагностики особистостi на мотиващю до успiху Т. Елерса»), ставлення до виконання завдань проекту (спостереження за активыстю у мiж групових обговореннях, проявах вiдповiдальностi, дисциплшованосп), оцiнка iндивiдуального вкладу кожного студента у розробку проекту (бесща).
Оргаызацшно-технолопчний критерiй оцiнки сформованостi рiвнiв компетентности дидактичного проектування дозволив виявити умшня: здiйснювати постановку цiлей i завдань навчання у стратепчному i тактичному контекстах; здшснювати адекватне до цтепокладання планування навчання; здiйснювати перегрупування i перестановку, структурування навчального матерiалу для обрано! стратеги навчання (репродуктивно!, продуктивно!', проблемно-дослiдницькоï тощо); прогнозувати цЫ i змiст, методи, форми i засоби навчання для рiзних моделей реалiзацiï навчання. За органiзацiйно-технологiчним крт^ем оцiнюемо рiвень методично!' грамотностi, здатысть працювати з iнформацiйними масивами та добирати матерiал до рiзних бло^в проекту. Для виявлення рiвнiв сформованост компетентностi дидактичного проектування використовуемо метод аналiзу продуктiв дiяльностi (оцiнювання методично!' розробки в частин оптимiзацiï дидактичного середовища: засоби наочностi, дидактичне забезпечення, прилади i матерiали, демонстрацiйнi експериментальн установки, комп'ютерна пiдтримка навчання тощо); метод самооцшки за дiагностичною картою вчителя «Готовысть вчителя до управлшня навчанням фiзики (М.В. Опачко) (Блок 1. Готовысть вчителя до проектування методично! системи»).
Креативно - проективний критерш дав змогу виявити рiвнi прояву проективних та творчих здiбностей студенев. Для цього використовувались методи: анкетування за методикою «Визначення рiвня розвитку проективних здiбностей майбутнього вчителя» (за М.В. Опачко); аналiзу продук^в дiяльностi (оцiнювання методично! розробки в частин «Прогнозування»); спостереження за поведшкою студентiв пiд час розв'язування педагопчних (критичнiсть мислення, креативнiсть) та методичних (творчий пщхщ, iнiцiативнiсть, iндивiдуальний стиль) задач.
Психодидактичний критерш дозволяе виявити здатысть до постановки i виршення сукупностi дидактичних задач у вщповщност до: а) об'екта засвоення (поняття, фiзичнi величини, закономiнрностi, закони, концепцп, фiзичнi теорй); б) виду знання, що пщлягае засвоенню: теоретичне, практичне, експериментальне, мiжпредметне, методологiчне (свiтоглядне); в) втових та iндивiдуальних особливостей учыв; г) сукупностi дiй i операцш, що складають сутнiсть управлiння навчально-тзнавальною дiяльнiстю учнiв. Для цього використовувався метод аналiзу продуктiв дiяльностi, а саме, представлено! на захист методично! розробки. Оцшюються: знання психолопчних засад репродуктивного, продуктивного, проблемного, модульного, штерактивного, особистiсно-орiентованого видiв навчання та умшня гармонiйно поеднувати в управлiннi навчанням елементи традицшного та iнновацiйного навчання; умшня структурувати матерiал на засадах оптимального, рацюнального, iнформативно-доцiльного, прагматичного пiдходiв; знання психологiчних засад репродуктивного, продуктивного, проблемного, модульного, штерактивного, особиспсно-орiентованого видiв навчання та умiння гармоншно поеднувати в управлiннi навчанням елементи традицшного та iнновацiйного навчання; знання психолопчних особливостей використання комп'ютерiв у навчанн та умiння рацiонально поеднувати традицшы та iформацiйно-комунiкацiйнi технологи навчання для реалiзацiï дидактичних задач тощо.
Оцшно-рефлексивний критерiй дозволив виявити рiвень прояву саморегуляцп, здатностi до мiжгруповоï взаемодп, наявнiсть iндивiдуального стилю педагопчного мислення, управлiння тощо. Для цього використовувались методи: спостереження (за поведшкою студенев пщ час виконання завдань проекту), самооцшки студентами власних здiбностей i якостей та складання на його основi плану перспективного професшного саморозвитку.
Виокремленi критерп оцiнки сформованост компетентностi е одночасно показниками ефективност обГрунтовано! методики формування компетентностi дидактичного проектування.
Сутысть експериментального дослiдження полягала у апробацп методики формування компетентности дидактичного проектування у магiстрантiв - фiзикiв та перевiрцi ïi ефективност за визначеними критерiями.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Формування компетентностi дидактичного проектування передбачае засвоення магiстрами - майбутнiми вчителями фiзики знань, способiв дiяльностi (дш i операцiй) з цтепокладання, планування, структурування, прогнозування, дiагностування, результатом якого е створення проекту методично! системи управлшня навчанням фiзики в школк Методика формування компетентности дидактичного проектування Грунтуеться на концепцп дидактичного менеджменту i включае цiле-змiстовий, мотивацiйний, оргаызацшно^яльысний, результативно-виконавський та рефлексивний компоненти. Реалiзацiя обГрунтовано! системи пiдготовки передбачала оргаызащю навчання для засвоення студентами змкту ДП, яке проходило в ктька етапiв.
На першому етапi студентами обираеться опорна тема з шктьного курсу фiзики у вiдповiдностi до д^чих стандартiв (наприклад, "Основи молекулярно-кшетично! теорй'"). Створюються мiкрогрупи, кожна з яких працюватиме над завданнями в розрiзi конкретно! опорно! теми. Мапстранти ознайомлюються iз структурою пошуково-дослiдницького проекту (ПДП) "Система управлшня навчанням фiзики", дидактичне проектування якого здшснюватимуть.
Для роботи над проектом студенти повинн були оргаызувати добiр науково'', науково-популярно'', науково-методично'' i методично'' лтературу до теми, календарно-тематичне планування, методичн рекомендацГ' i вказiвки до вивчення роздту (теми).
Результат роботи повинен бути представлений у виглядi анотованого звпу за схемою:
Мкце опорно'' теми в системi формування фiзичного знання.
Актуалiзацiя опорних знань.
Методолопчы аспекти вивчення теми.
Методичн особливостi розкриття окремих понять, постановки i проведення експериментальних вимiрювань
Зв'язок теми iз життям, побутом, виробництвом.
Представлена таким чином аналтико-синтетична та пошуково-дослщницька робота студентiв складатиме змкт вступно'' частини до проекту.
Мапстранти ознайомлюються iз дiагностичними методиками, з якими будуть працювати в процес дидактичного проектування (проективнi умiння, рiвень домагань та спрямованiсть особистостi).
На другому (аналтичному) етапi студенти працюють над комплексним завданням «Проектування персонально'' системи управлшня навчанням фiзики в школЬ». Виконання цього завдання передбачае самооргашзащю дiяльностi в розрiзi чотирьох блоюв: цтепокладання, планування, структурування i прогнозування.
Дiяльнiсть цтепокладання полягае у виокремленн основних елементiв знань, що пщлягають засвоенню: явища, факти, методи i засоби тзнання; поняття, теорп, закони, закономiрностi; фiзичнi величини, фундаментальн сталi, одиницi вимiрювання; класичн експерименти, демонстрации експерименти, лабораторнi дослiдження; вiдомi iмена, з iсторiï вiдкриттiв тощо; побудовi "дерева" цiлей (триединих: освiтня, розвивальна, виховна; локальних i промiжкових, сукупностi дидактичних цiлей, оперативних i дiагностичних).
Робота з планування змктовно вiдрiзняеться в залежностi вiд того, яким чином реалiзуеться змiст навчання: чи в рамках традицшно'' класно-урочно'' схеми, або модульно-блочно'' технологи навчання, або особистiсно-орiентованiй системi навчання (проектна технолопя навчання, iнтегративна технологiя навчання тощо).
Дiяльнiсть структурування передбачае ознайомлення студенев iз прийомами, способами структурування навчального матерiалу, видами iнформацiйних структур. Мапстранти аналiзують особливостi структурування матерiалу для класно-урочно'', проблемно', модульно'', проектно'' системи органiзацiï навчання.
Дiяльнiсть прогнозування полягае у виокремленн дидактичного матерiалу, який мае безпосередне вiдношення до теми, але може бути використаний як шформацшно^яльысна "скарбничка": завдання для самоспйно'' роботи, домашнього експериментування, вiртуальних дослiдiв, ребуси та iгровi ситуаци, невiдомi сторiнки життя великих науков^в, цiкавi задачi, мультимедiйнi презентацГ' тощо.
Шдведенням пiдсумкiв, що супроводжуеться емоцшним обмiном вражень вiд зроблено'' роботи i представленням моделей (що вттюють методичн задуми, iдеï) завершуеться другий етап роботи над проектуванням «Персонально' системи управлшня навчанням фiзики в школЬ».
На третьому етапi (проективно-результативному), власне i створюються проекти ПСУН, робота над якими завершуеться створенням презентацш, пщготовкою вистутв та груповим представленням проек^в.
Для налагодження роботи в командi магiстрантам пропонуються комплексы завдання. Це система завдань, кожне з яких окремо мае свою конкретну мету, що полягае у формуванн вмшь проектувати рiзнi об'екти дидактично'' системи (цЫ, змкт, процес, середовище, взаемодю результат). В цтому робота над такими завданнями - це завершений цикл дiяльностi, що охоплюе цтепокладання, планування, структурування, прогнозування. У процеа роботи над комплексним завданням студенти ознайомлюються iз сучасними дидактичними технолопями i здшснюють проектування дидактичних об'ектв з використанням елемен^в конкретно'' технологи навчання (штерактивно'', проблемно'', розвивально'' тощо).
Пiдведення загальних пщсумшв завершуеться збором дiагностичних матерiалiв, отриманих в результат анкетування, роботи над дiагностико-методичними картами, самооцiнками, аналiзу продукт дiяльностi (в якостi яких виступають на початку експерименту методичнi розробки уроюв, позакласних заходiв; в кшц експерименту - проекти методичних розробок на тему: «Систем управлшня навчанням фiзики в школЬ» - скорочено СУНФ - прим. наша - О.М.).
ОБГОВОРЕННЯ
Компетентысть дидактичного проектування - це штегрований показник, що вщображае здатысть майбутнього вчителя проектувати персональну методичну систему управлшня навчанням фiзики в школГ Подiл оптантв за iнтегральним показником ступеню прояву ознаки уможливив виокремлення рiвнiв сформованосп компетентностi дидактичного проектування: недостатнього, функцюнального, оптимального, продуктивного.
Недостатнiй рiвень компетентности виявляеться у репродуктивному вiдтвореннi кнуючих (наявних) дидактичних i методичних розробок, та використаны у проектуваннi системи управлшня навчанням традицшних, усталених пiдходiв (покрокове навчання, типовi уроки i способи досягнення цтей навчання).
Функцюнальний рiвень вирiзняеться продуктивним використанням i запозиченням щей у дидактичному проектуваны «Системи управлшня навчанням фiзики» поряд iз неспроможнiстю вiдiйти вiд традицшних поурочних планiв, поетапно'' реалiзацiï цтей навчання, дотримання усталених зразкiв шформацшних структур (тобто, не вдаючись у переструктурування шформацшних масивiв). Разом з тим, до роботи з дидактичного проектування долучаються сучасш шформацшш технологи навчання.
Оптимальний рiвень сформованостi компетентности дидактичного проектування вирiзняеться самостiйнiстю та системыстю у розробцi персонально' системи управлшня навчанням фiзики, прагненнi витворити оригшальний продукт, в якому адекватно i оптимально поеднаы навчальнi елементи та продумано шляхи ''х засвоення.
Продуктивний рiвень вирiзняеться поеднанням самостшносп i творчостi. Магiстранти, якi вщносяться до продуктивного рiвня сформованостi компетентности дидактичного проектування вирiзняються вмотивованiстю дiяльностi, прагненням самопрезентацГ', сомостiйнiстю i критичыстю мислення, розумiнням важливостi врахування закономiрностей
як у проектуванн системи управлшня навчанням (наприклад, вiдповiднiсть /^ж цтями, планами, iнформацiйними масивами та об'ектами прогнозування у цiлiснiй структуру представленiй персональною системою управлiння навчанням), так i у змiстовому наповненн структури, що опираеться на закономiрностi психiчного, iндивiдуального та особистiсного розвитку учыв у процесi засвоення системи фiзичного знання.
Експеримент проводився впродовж першого семестру 2018/2019 навчального року. В ньому приймало участь 32 мапстранти - фiзики спецiальностi «Середня освпа». Кожний студент в результат попереднього i кiнцевого випробування набрав вщповщну кiлькiсть балiв, що дало можливкть вiднести його до того чи шшого рiвня сформованостi компетентности дидактичного проектування. Узагальнення результатiв експерименту представлен в таблицi (див. табл 1.).
Таблиця 1
Динамша piBHiB сформованосп компетентности дидактичного проектування у майбугшх учителiв фiзики
PiBrn До.експ. ^сля.експ. Динамша
Чол. % Чол. % Чол. %
Продуктивний 5 16 7 22 2 6
Оптимальний 11 34 15 47 4 13
Функцюнальний 12 37 10 31 -2 - 6
Нeдостатнiй 4 13 0 0 -4 - 13
Отриманi та узагальнен результатами експерименту виявляють змши у б^к позитивно! динамiки сформованосп рiвнiв компетентностi дидактичного проектування: зростання числа мапстрантв на продуктивному (на 6 %) i оптимальному (на 13 %) рiвнях та зменшення !х кiлькостi на функцiональному i недостатньому рiвнях.
Дiаграма розподiлу дозволяе наочно представити динамту рiвнiв сформованосп компетентностi дидактичного проектування (див рис.1).
Недостатнш Функцiональний
Оптимальний ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^
Продуктивний ^^^^^^^^^^^^^^
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Шсля експ До експ.
Рис. 1. Дiаграма динамши piBHiB сформованосп компетентности дидактичного проектування
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
За результатами проведеного дослщження можна констатувати наступне: розкрито cyTHicTb i структуру компетентности дидактичного проектування; обГрунтовано i апробовано методику формування компетентностi; визначено критерп оцiнки та рiвнi сформованосп компетентностi; проведено експериментальне дослiдження на предмет ефективносл запропоновано! методики для формування компетентности дидактичного проектування. Впровадження методики фунтуеться на використаннi методу проектв, реалiзацiя якого передбачае проходження етатв самонавчання та само пошуку, самопрезентацп, обговорення в групi, в колектив^ вироблення узагальнених i систематизованих предметних знань. Аналiз результатiв експерименту на предмет визначення рiвнiв сформованосп компетентностi дозволяе констатувати ефективнiсть запропоновано! методики за визначеними крт^ями.
Перспективи подальших дослiджень вбачаемо у конкретизацп завдань методики для формування складових компетентности дидактичного проектування: цiлепокладання, планування, структурування, прогнозування та проведеннi статистично! оцiнки ефективностi впливу запропоновано! методики на формування складових компетентности дидактичного проектування за визначеними крт^ями, рiвнями, показниками.
Список використаних джерел
1. Опачко М.В. Дидактичний менеджмент у методична тдготовц сучасного вчителя фiзики: [Монографiя]. Ужгород : ТОВ "Р1К-У", 2017. 350 с. (ISBN 978-617-7404-41-4)
2. Опачко М.В. Навчання студентв - майбутнiх учителiв фiзики дидактичному проектуванню. 36ipHUK наукових праць Камянець-Подльського нацюнального ушверситу iM. 1вана Огенко. Серiя педагог'!чна. Камянець-Подтьськ : КПНУ iм. 1.Опенко, 2010. Вип.17. С.217-221.
3. Опачко М. Проектування дидактичних систем як складова управлiнсько!, дiяльностi вчителя. Науковий всник УжНУ. Серiя: Педагогiка. Со^альна робота. 2009. Вип.17. С.149-151
References
1. Opachko M.V., (2017). Opachko M.V. Dydaktychnyi menedzhment u metodychnii pidhotovtsi suchasnoho vchytelia fizyky[Monohrafiia] [Didactic management in the methodical training of the modern teacher of physics.Monograph][Monohrafiia]. Uzhhorod : TOV "RIK-U", 2017. 350 s. (ISBN 978-617-7404-41-4) [in Ukrainian].
2. Opachko M.V., (2010). Navchannia studentiv - maibutnikh uchyteliv fizyky dydaktychnomu proektuvanniu. [Didactic projecting in the education of the prospective teachers of Physics] Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytu im. Ivana Ohiienko. Seriia pedahohichna. Kamianets-Podilsk : KPNU im. I.Ohiienko, 2010. Vyp.17. S.217-221. [in Ukrainian].
3. Opachko M.V., (2009). Proektuvannia dydaktychnykh system yak skladova upravlinskoi diialnosti vchytelia [Projecting of the didactic systems as the part of management activity of a teacher] Naukovyi visnyk UzhNU. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota. 2009. Vyp.17. S.149-151 [in Ukrainian].
THE FORMATION OF DIDACTIC PROJECTING COMPETENCE IN THE GRADUATE STUDENTS OF PHYSICS
M.V. Opachko
Uzhhorod National University
Abstract.
Formulation of the problem. The topicality of the research is predetermined by the need to improve the system of training the subject-teacher able to implement the plans of reforming the general comprehensive school, in particular that of the high level. According to the demands of the modern school and the idea of didactic management, the prospective teacher of physics must be able to provide the management of the development of pupil's personality by means of the subject activity. This ability lies upon the didactic projecting competence and gives the prospective teacher the readiness to create the system of governance of the physics teaching on different educational trajectories.
The aim of the article lies in the revealing the essence of the didactic projecting competence in graduate students of physics within the educational direction. The achievement of the goal presupposes the fulfillment of the following tasks: 1) disclosure of the structure and content of the didactic projecting competence; 2) determination of the criteria of assessment and levels of competence formation; 3) development of the methods of forming the didactic projecting competence; 4) development of diagnostic procedures and conducting of experimental research; 5) analysis of the results of experimental verification of the effectiveness of the proposed methods.
Materials and methods. The study of the state of the formation of the didactic projecting competence in the graduate students as the prospective teachers of physics is based on the use of theoretical methods: analysis, synthesis, generalization in the process of disclosing the structure and content of the didactic projecting competence, justification of the methods, criteria and levels of assessment of didactic projecting competence. In the process of experimental research the following empirical methods were used: observation (on the behavior of masters in the process of project tasks, their activity in solving pedagogical, methodological and didactic tasks); questionnaires (study of the levels of motivation for success, the levels of projective abilities development, the levels of methodological literacy); study of the products of activity; self-esteem. The fulfillment of the tasks of the study envisaged the use of the following methods: T. Ehlers' method of personality diagnosis for motivation to the success"; M.V. Opachko's diagnostic card of the teacher "The teacher's readiness to manage the teaching physics" (Block 1 "Readiness of the teacher to design the system of method"); M.V. Opachko's method "Determination of the level of development of the projective abilities of the prospective teacher"; the analysis of the products of activity presupposed the assessment of the workings out of the methods by the undergraduates "The system of management of physics education at school". For presentation and preliminary analysis of the results obtained, the methods of mathematical statistics (such as tables, diagrams, percentages) were used.
Results. The methods for forming the didactic projecting competence were substantiated. It was shown that the didactic projecting competence is an integrated indicator reflecting the ability of the future teacher to design a personal system of methods for teaching physics at school. The criteria of assessment of the formation of competence are substantiated and revealed in the article, such as the motivational-value, psycho-didactic, organizational-technological, creative-projective and reflexive. The division of optants by the integral index of the degree of manifestation of the sign made it possible to distinguish the levels of formation of the didactic projecting competence (insufficient, functional, optimal and productive).
During the first semester of the 2018/2019 academic year an experiment was conducted on the implementation of the methods for forming the didactic projecting competence. Thirty-two undergraduates - prospective teachers of physics of the specialty "Secondary education" took part in it. The results obtained and summarized after the experiment revel changes in the positive dynamics of the formation of levels of the didactic projecting competence: the growth of the number of undergraduates at the productive level (by 6%) and the optimal level (by 13%), and the decrease in their number at the functional and inadequate levels.
Conclusions. According to the results of the research, the following items can be stated: the essence and structure of the didactic projecting competence are revealed; the methods of forming the competence is substantiated and tested; the criteria for evaluation and the level of competence formation are determined; an experimental study was conducted on the effectiveness of the proposed methods for the development of the didactic projecting competence. The implementation of the methods is based on the use of the project method, the fulfillment of which involves passing the stages of self-education, self-search, self-presentation, discussion in the group and team, as well as development of the generalized and systematic subject knowledge. The analysis of the results of our experiment on the determination of the levels of competence formation allows us to determine the effectiveness of the proposed methods according to the criteria determined.
The prospects for the future research we see in the specification of the tasks of the methods for forming the components of the didactic projecting competence: goal-setting, planning, structuring, forecasting and carrying out the statistical assessment of the effectiveness of the methods proposed for the formation of the components of the didactic projecting competence according to the criteria, levels and indicators determined.
Key words: competence, didactic projecting, graduate students of physics, methods of formation, criteria, levels.
