CC BY
13JURISPRUDENCE
PROBLEM ISSUES OF DETERMINATION OF CRIMES IN THE FIELD OF OFFICIAL ACTIVITY RELATED TO CORRUPTION COMPARATIVE CRIMINOLOGICAL PRESENT
Naumenko Yo.
prosecutor of the Dnipropetrovsk Regional Prosecutor's Office
ПРОБЛЕМН1 ПИТАННЯ ДЕТЕРМШАЦП ЗЛОЧИН1В У СФЕР1 СЛУЖБОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1, ПОВ'ЯЗАНИХ З КОРУПЩеЮ ПОР1ВНЯЛЬНЕ КРИМ1НОЛОГ1ЧНЕ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Науменко Ю.О.
прокурор в1дд1лу Дтпропетровсько'1 обласно'1 прокуратури
Abstract
The article considers official crime as an object of criminological characteristics and analyzes its criminolog-ically significant features, provides a comparative statistical analysis of the causes and conditions of official crime and the effectiveness of combating it. The author describes the problematic issues of reforming the law enforcement and judicial system. Practical proposals aimed at improving the system of crime prevention are provided. Specific practical examples of problematic issues are given.
Анотащя
У статп розглянуто службову злочиннють як об'ект кримшолопчно! характеристики та проаналiзо-вано ii кримшолопчно значущi ознаки, наведено порiвняльний статистичний аналiз щодо причин i умов юнування службово! злочинностi та ефективносп боротьби з нею. Автором охарактеризовано проблемш питання реформування правоохоронно! i судово! системи. Надано практичш пропозицii, спрямованi на вдосконалення системи заиоб^ання службовiй злочинностi. Наведено конкретш практичнi приклади про-блемних питань.
Keywords: criminological characteristics, statistical analysis, problematic issues
Ключовi слова: кримшолопчна характеристика, статистичний аналiз, проблемнi питання
Постановка проблеми. Кримшолопчне дос-лщження службово! злочинностi полягае у вияв-леннi закономiрностей формування i розвитку такого соцiально-правового явища, як службова зло-чиннiсть, визначеннi характеру впливу зовтштх кримiногенних факторiв на протиправну поведiнку, встановлення характеристики особи, яка вчиняе службовi злочини, розробку методiв та заходiв за-побтання службовiй злочинностi. Детермiнацiя службово! злочинносп е основною кримшолопч-ною метою, що покликана знизити рiвень службово! злочинностi, виявити И причини i умови, ство-рити мщне пiдrрунтя для нормального розвитку су-спiльства. Запобiгання службовiй злочинностi е складним i системним процесом в якому повинно приймати участь усе суспшьство. Суб'ектам запо-бiгання службовим злочинам необхiдно постiйно вдосконалювати форми i методи детермiнацii зло-чинно! д!яльносп. Вiдтак вкрай необхiдним вбача-еться аналiз проблемних питань запобтання служ-бовiй злочинностi. З огляду на це й маемо вщзна-чити актуальнiсть питань порiвняльного кримшолопчного дослiдження запобiгання служ-бовiй злочинносп у сферi корупцii.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Аналiзуючи наукову лггературу з приводу запобь гання злочинностi, стае зрозумiлим, що власне
цьому питанню було придiлено доволi багато уваги серед вiтчизняних та закордонних вчених: Н. С. Юзжова, Т. В. Корнякова, Ю. В. Баулш, К. В. Ага-мiров, Р. С. Мацкевич, Р. С. Белкш, Л. В. Бертовс-кий., В. Н. Григорьев, Г. А. М.О. Дунас та iн., яш ретельно розглянули поняття, методи та засоби ви-явлення злочинiв та суб'ектiв службово! злочинно-стi. Однак, незважаючи на принципово важливi положения, сформульоваш у працях учених, питання протиди злочинам у сферi службово! дiяльностi, пов'язаним iз корупцiею загалом не розглядалось.
Мета роботи - кримшолопчне дослщження проблемних питань виявлення та детермшацп зло-чинiв у сферi службово! дiяльностi, пов'язаних з ко-рупцiею.
Виклад основного матерiалу. Службова злочиннють являе собою сукупшсть умисних та необе-режних злочишв, що вчиняються службовими особами шляхом використання наданих !м влади або службового становища. Як показуе м1жнародний досвiд, жодна iз соцiально-економiчних систем не мала i не мае повного iмунiтету вiд службово! злочинносп - змiнюються лише !! обсяги та прояви. Ввдтак службовi злочини неможливо повнiстю лш-вiдувати в якiйсь конкретнiй держав чи на якомусь етапi юторичного розвитку. Максимум, чого можна досягти, - це: зменшити !х рiвень та локалiзувати
сфери розповсюдження; пом'якшити небезпеку ко-рупцшних проявiв та ïx вплив на pi3Hi соцiальнi процеси. У Захвдних кранах це йменують контролем над корупщею [1, с. 238]. Кримшогенна ситуа-цiя, яка склалась в останне десятилптя в Украш, характеризуеться, зокрема, небувалим поширенням корупцiйниx проявiв у службовш сферi. Так, за да-ними глобально].' aнтикорупцiйноï неурядовоï орга-шзацд Transparency International, iндекс сприйняття корупцп (1СК) в Укрaïнi у 2020 р. дещо покращи-вся: За останнш рiк показники Украни в 1ндекс сприйняття корупцiï (Corruption Perceptions Index — CPI) виросли на 3 бали. 1з 33 балами 3i 100 мож-ливих ми отримали 117 мiсце 3i 180 краш у списку СР1. Поруч i3 нами у рейтингу £гипет, африканська Есвaтiнi (Свaзiленд), Непал, Сьерра-Леоне та Зам-бiя — ва цi крaïни так само у CPI-2020 набрали по 33 бали. З-помгж сусщв найближча до Украни Молдова — 34 бали та 115 мюце (+2 бали). Так само покращили сво1' показники у порiвняннi з минулим роком европейсьш aвтокрaтiï Бiлорусь (47 бaлiв, 63 мiсце) та Росiя (30 бaлiв, 129 мiсце). Остання зали-шаеться единою крашою, яку з-помiж сусiдок, ви-переджае Укрaïнa. Не змшили за рiк сво1' показники Угорщина та Румушя — обидвi крaïни набрали по 44 бали та посвдають 69 мiсце. Водночас торшш ль дерки СР1 серед сусщв втратили сво1 бали: Словач-чина — 1 бал, Польща — 2 бали.
Перша десятка CPI за рж не змшилася, абсо-лютними лiдерaми списку залишаються Нова Зела-ндiя та Дашя — вони додали по одному балу та те-пер мають по 88 зi 100. Сдиною крaïною-лiдеркою, яка втратила в 1ндека, стала Фiнляндiя — мiнус 1. Однак iз 85 балами вона, як i торiк, поадае 3 сходи-нку — разом iз Сiнгaпуром, Швецiею та Швейца-рiею. Нажаль показники Укрaïни мiзерно покра-щене не за рахунок дiевоï детермiнaцiï службово1 злочинностi, а в основному за рахунок впрова-дження i початку роботи Антикорупцшного суду [2].
Про надвисокий рiвень службово1 злочинностi сввдчить ïï оргашзована структура, адже тяжк1 i особливо тяжш службовi злочини вчиняються як мшь мум у сшвучасп, а здебiльшого у склaдi оргашзо-ваних груп, злочинних оргaнiзaцiй, в тому чи^ i в склащ трaнснaцiонaльноï злочинностi (особливо щодо територп крaïн колишнього радянського блоку). Нажаль керiвництво такими схемами здшс-нюють держaвнi та регiонaльнi чиновники найви-щих кaтегорiй та рaнгiв.
Так, за даними загальнонацюнального опиту-вання проведеного Фондом з 18 вересня по 3 жов-тня 2017 року Фондом «Демократичш шщативи» iменi 1лька Кучерiвa та фiрмою «Юкрейшан сощо-лодж1 сервю» майже половина населения - 44% -ощнюе корупщю як нaйбiльш серйозну проблему в Укрш'ш, ще 36% вважають ïï досить серйозною. Лише 2% населения певш, що проблема корупцп надумана, а 12% не вважають ïï серйозною.
Поширешсть корупци в нашш краш ощню-еться населенням як надзвичайно висока: 90% вва-жае корупцiю поширеною високою мiрою, 50% опитаних вказали, що корупщя дуже поширена, а
ще близько 38% - що це явище достатньо поши-рене.
На думку населения, найбшьш корумпованими установами е суд (52% опитаних вказали, що тут корупщя дуже поширена), Верховна Рада (51% ввд-поввдних ощнок), Прокуратура (45%), Уряд (43%), митниця (39%), медичнi установи (39%). Водночас скорше як корумповаиi оцiнюеться переважна бi-льшiсть оргаиiзацiй та установ, перевага позитив-них оцiнок над негативними мае мюце лише у Церкви (+32%), громадських оргашзацш (+11%) та ЗМ1 (+1%). Найпршим же цей баланс е у Верховно! Ради (-75%), судiв (-73%), медичних установ (71%), тодi як найменш корумпованими вважають Церкву, громадськ1 оргаиiзацil та ЗМ1.
Ставлення до хабарiв у населення неоднозна-чне. Зокрема, лише 49% населення оцшили хабарi як неприпустиме явище, тодi як 44% знаходять для них часткове або цшковите виправдання: як «нега-тивне явище, але в деяких випадках може бути ви-правдане» (35%) або навггь як «нормальний спосiб швидкого i ефективного вирiшения проблем» (9%). У репональному вимiрi жорстк1ше ощнюють ха-барi мешканцi Центру та Донбасу (тут вважають це неприпустимим явищем 58% та 57%), тодi як най-бiльш поблажливi оцшки дали мешканцi Пiвдия (серед яких 59% тим чи iншим чином його виправ-довують це явище). Майже половина громадян схи-льш виправдовувати хабарi
В оцiнцi динамiки корупцil в нашiй краíнi по-рiвияно з 2014 роком дещо переважають негативнi тенденцil. А саме, на думку 44% опитаних, корупщя значно або трохи зросла, тодi як И спад вщзна-чили лише близько 4% (близько 39% вважають, що вона залишилася на тому самому рiвнi). Про зрос-тання масштабiв корупцií часпше згадували жителi Донбасу та Сходу (близько 54% та 48% опитаних у ввдповщних репонах), тодi як ввдносно р1дше - ме-шканщ Заходу (близько 39% опитаних).
Серед тих оаб, як1 протягом останнього року особисто стикалися iз ситуащями даваиия хабарiв, бiльшiсть (51%) робили це у медичних установах. Також вiдносно найчастiше так1 ситуацií мали мь сце у вищих навчальних закладах (24%), у мюцевих органах влади (близько 15%), школах (11%), взае-минах iз патрульною полщею (близько 11%). В1д-пов1дно, найбшьш поширеними ситуацiями на-дання хабара були додаткова оплата у лшувальних закладах (38% тих, хто давав хабара протягом останнього року), вступ до вищого навчального закладу (18%), вступ до школи, оформлення до дитя-чого садка (17%).
Бiльшiсть (53%) iз тих, хто давав хабар, зро-били це на основi iнформацií, отримано! безпосере-дньо вщ працiвникiв установи, до яко! звертались: 27% отримали натяк про таш ди, а у 26% хабар вщ-крито вимагали. Ще 20% дали хабар тому, що були самi переконаш в його необхвдносп. При цьому мають мюце чималi регiональнi вiдмiнностi: з прямою вимогою значно часпше стикалися мешканщ Сходу Укра!ни, найрiдше ж з такою ситуащею сти-
калися мешканщ Швдня (9%). Натомють орiентува-лися на власне знання частiше мешканцi Заходу (30%) та Швдня (28%).
Третина з тих, хто протягом останнього року давав хабара, робили це тому, що, на !хню думку, без таких дш !хне питання не вирiшилося б, натомють близько 40% робили це з метою пришвид-шити виршення сво!х проблем (тобто без хабара проблема все одно б виршилася, але не так швидко, як хотшося б).
Щодо перспектив подолання корупци в нашiй кра!ш думки громадян роздiлилися: 30% вважають, що це реально, 39% - що т, i ще 31% не змогли дати певно! вiдповiдi. Найбшьш песимiстично щодо перспектив подолання корупци налаштоваш мешканцi Сходу (серед них майже половина не ба-чить таких перспектив) та Донбасу (серед яких бли-зько 45% не змогли дати однозначно! вщповщ); але в уах регюнах частка песимiстiв та тих, хто сумш-ваеться, суттево переважае частку оптимюпв).
Найбiльш ефективними заходами боротьби з корупщею, на думку респонденпв, е посилення кримiнального покарання за корупщю (середнiй бал 3,5 за 5-бальною шкалою ), робота спецiалiзо-ваних антикорупцiйних органiв (середнiй бал 3,2), введення юридично! експертизи вах нормативних актiв (середнiй бал 3,1). Натомють найменш ефективними респонденти вважають здшснення атеста-цii державних службовщв (середнiй бал 2,4), тдви-щення заробiтноi платнi державним службовцям (середнiй бал 2,6), люстрацш державних оргашв (середнiй бал 2,9). Водночас iз наведених середнiх показник1в видно, що оцшка ефективностi всiх за-ходiв перебувае приблизно на середньому рiвнi; тобто жоден iз заходiв не вважаеться анi достатньо ефективним, аш дуже неефективним.
Серед суб'екпв, здатних боротися з корупщею, найчастiше називали самих громадян (так вважають 39% опитаних), президента (37%), спещ-алiзованi антикорупцiйнi органи (34%), ЗМ1 (33%) та прокуратуру (33%). Натомють найменшi надii населення покладае на полiтичнi партii (10%), органи мюцево! влади (11%) та на податковi органи (11%). При цьому необх1дно зазначити, що варiант самостiйноi боротьби з корупцiею громадян посщае перше мiсце серед мешканщв центрального реп-ону, тодi як мешканщ Заходу, Швдня та Донбасу насамперед покладаються на президента.
Медичш установи е лщером побутових коруп-цiйних практик: серед осiб, як протягом останнiх 3-х рок1в щось сплачували медичним працiвникам iз таких установ, постiйно це робили близько 16%, тодi як переважна б№шють робила це час ввд часу (42%) або зрвдка (40%). Дещо часпше до таких дiй вдавалися мешканщ захвдного регiону (серед яких близько 25% робили це постшно) та Донбасу (тут робили це постшно близько 21%), натомють найменш часто так1 ситуацп виникали у мешканщв Швдня (серед них 62% вказали, що робили це зрь дка) [3].
Усього було опитано 2000 респонденпв за ви-бiркою, яка репрезентуе доросле населення Укра-!ни (за винятком окупованих територiй Криму та
окремих територш у Донецьк1й та Луганськш областях). Похибка вибiрки не перевищуе 2,3%.
Крiм того, за даними опитування, проведеного у 2018 рощ газетою «Економiчна правда», на питання: «Чи доводилося Вам давати хабар? (якщо були вiдповiднi умови)» ввд респондентiв були отриманi так1 вщповщ: пiд час влаштування на роботу - 60% бiзнесменiв; 40% - службовщв; шд час влаштування дитини до школи - 50% бiзнесменiв; 50% - службовщв; щд час вступу до шституту -вiдповiдно, 70 i 60%; перебуваючи в лiкарнi - 82 i 35%; у вiйськкоматi з приводу призову в армш - 75 i 60%; у разi притягнення до кримiнальноi ввдповь дальносп - 80 i 70%; тд час отримання квартири, житла - 60 i 40%; пвд час реестраци або продов-ження реестраци фiрми - 88 i 46%; пвд час розмит-нення вантаж1в - 97 i 42%; тд час отримання водш-ських прав, реестраци автомобшя, проходженнi техогляду - 81 i 66% [4].
Показовим у вказаних вище статистичних ана-лiзах е те, що самi суб'екти запобiгання службовiй злочинностi - правоохоронш органи, суд, самi гро-мадяни, як1 мають виступати викривачами суб'екпв службових злочинiв е у ввдсотковому ввд-ношеннi найбiльш корумпованими i мають найни-жчий рейтинг довiри суспiльства.
На нашу думку це пов'язано iз дек1лькома факторами, зокрема:
■ вщсутнютю насправдi дiевих реформ судо-во! i правоохоронно! системи. Адже усi реформи 2014-2021 рошв зводяться до перерозподiлу сфер впливу на державш органи за грошi iноземних пар-тнерiв Укра!ни. Останнi реформи прокуратури, Державного бюро розслвдувань, НАБУ, САП де-монструють лише статистику звiльнень працiвни-шв вказаних органiв, як1 майже на 90% незаконш, що пiдтверджуеться судовою практикою понов-лення трудових прав зв№нених осiб. Замiсть звiль-нених, яш мали великий практичний досвщ роботи та значний трудовий стаж, на роботу в органи про-куратури, НАБУ, САП, ДБР приймаються недо-свiдченi працiвники, яш ще не готовi боротися з ви-кликами та брати на себе вщповвдальнють. Крiм того, за 2014-2021 роки в правоохоронних органах знищено систему тдготовки молодих спещалюпв, лiквiдовано Академiю прокуратури Укра!ни, скоро-чено фiнансування юридичних ВУЗiв. Реформи На-цiональноi полiцii, СБУ та фюкальних оргаиiв вза-галi не вщбувалось. 1люстративним прикладом е двi реоргаиiзацii органiв ДФС, де паралельно юнують штати структур, як1 л^щуються та штат створений для нових керiвникiв ДФС. Ситуац1я з реформуван-ням правоохоронно! та судово! системи знахо-диться на рiвнi абсурду.
■ Низьким рiвнем матерiального забезпе-чення правоохоронних органiв.
■ Низьким рiвнем законодавства щодо про-тиди злочинностi - зокрема Кримiнального проце-суального кодексу та Кримiнального кодексу Укра-!ни, норми яких щодо службово! злочинностi та за-гальш процесуальнi норми е неконкретними, с^рними та недостатньо врегульованими судовою
практикою. Це порушуе принцип правово! визначе-носп.
■ Низьким кадровим потенцiалом правоохо-ронних оргаиiв. Внаслщок так званого реформу-вання i з таким низьким рiвнем заробггао! платнi, складними та непрозорими адмшютративними процедурами проходження конкурсу на замщення ва-кантних посад залишаються неукомплектованими штатними одиницями на 30% органи прокуратури Укра!ни, ^м того, пiдроздiли Нащонально! поль ци, ДФС, суди та iншi правоохоронш органи.
■ Надто м'якими покараннями за вчинення службових злочинiв.
■ Неврегульовашстю поняття шкода для суб'екпв службових злочинiв iз числа пращвнишв правоохоронних, контролюючих органiв, суду. Бь льшiсть злочинiв вказаними особами вчиняеться в обмiн на неправомiрну вигоду, а предметом зло-чину е переважно вимога укриття iнших злочишв (ухилення вiд сплати податк1в, митних платеж1в, уникиения кримшально! вiдповiдальностi, тощо). Обов'язковою умовою умисних злочишв у сферi службово! дiяльностi, окрiм тих де, додатковими об'ектами кримшально -правово! охорони життя i здоров'я особи е матерiальна шкода на суму не менше 100 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян. На думку автора необхвдно повернути до кримiнального закону норму вщповвдальносп за за-вдання шкоди авторитету i престижу оргашв державно! влади, шляхом укриття порушень законо-давства.
■ Ввдсутшстю дiевого контролю за шдтри-манням публiчного обвинувачення.
■ Вiдсутнiстю прокурорського нагляду за органами досудового розслщування, оперативними пiдроздiлами iз можливютю вжиття заходiв прокурорського реагування та проведення перевiрок.
1люстративними е статистичш данi Мшютерс-тва внутршшх справ та Генерально! прокуратури 2017-2018 рошв у порiвняннi з попередшми роками, щодо стану боротьби зi службовою злочин-нiстю:
Так, упродовж 2018 року правоохоронними органами (без НАБУ), начебто, було викрито 3 679 ко-рупцшних кримшальних правопорушень (проти 2 831 — у 2017, 2 175 — у 2016 i та 2 493 — у 2015), що шльшсно б№ше шж у попередш роки пiсля Ре-волюцп Гiдностi. Але, у всiх слвдчих пiдроздiлах (крiм НАБУ) увпродовж 2018 року перебувало 3 531 кримшальне провадження з ознаками корупцi!. За результатами розслвдування ними скеровано до суду 2 226 обвинувальних акпв про корупцiйнi дь яння, що становить 63% вщ кiлькостi вах зареест-рованих (що менше, ан1ж у 2017 роцi — 72,5%), стосовно 2 608 обвинувачених, з яких лише 386 (або 14,8%) знаходилося тд вартою. В той же час детективами НАБУ в 2018 рощ розслщувалося 2 211 кримшальних проваджень, з яких 509 перебувало в залишку станом на 1 ачня 2018 року, у 1 237 провадженнях досудове слщство розпочато в 2018 рощ, ввдновлено розслщування у 51 рашше зупине-ному провадженнi та в 97 рашше закритих провадженнях, а 317 кримшальних проваджень надшшло
ввд шших органiв. За результатами досудового розслщування до суду скеровано лише 64 обвинува-льш акти, що становить всього 15,1% ввд загально! кiлькостi закшчених детективами НАБУ проваджень про корупцшш злочини. 1з них лише 53 об-винувальнi акти — про корупцшш правопору-шення, 3 — про правопорушення, вчиненi в бюдже-тнiй системi, 2 — про правопорушення, вчинеш в органiзованих формах, та 1 — про правопорушення, вчинене у сферi земельних правовщносин. Тобто, звертае на себе увагу той факт, що НАБУ в основному виявляе й розслщуе прост форми кору-пцi!, точнiше одиночш факти, а боротьба iз коруп-цiею саме в оргаиiзоваиих формах, в яких во на й ю-нуе в переважиiй бiльшостi, фактично не ведеться.
За категорiями до суду скеровано: лише 2 об-винувальш акти щодо трьох народних депутапв Укра!ни, 2 — щодо чотирьох депутатiв обласних рад, мюьких рад Киева i Севастополя, всього 2-щодо двох державних службовщв категорi! «А», 1 — щодо одше! особи мiсцевого самоврядування 1—2 категори, 21 — щодо 22 професшних суддiв (ймовiрнiше — районних судiв), 3 — щодо трьох службових оаб оргашв прокуратури, 1 — стосовно одного вшськовослужбовця вищого офщерського складу Збройних Сил Укра!ни, 11 — щодо 21 керь вника суб'ектiв великого шдприемництва, 9 — щодо 26 пращвнишв юридичних осiб публiчного права та 12 — щодо 41 шшо! особи.
Як вбачаеться з наведених вище статистичних даних, основш сво! зусилля НАБУ зосереджуе на боротьбi з корупцiйними дiяннями не найвищих по-садових осiб держави, а проти «шших оаб», яш не мають жодного в1дношення до суб'екпв, безпосе-редньо пiдслiдних антикорупцшному бюро, працi-вник1в юридичних оаб публiчного права, керiвни-к1в суб'екпв великого п1дприемництва та суддiв найнижчо! ланки. Зокрема, ми не бачимо в цьому списку мiнiстрiв чи хоча б !х заступников, найвищих чиновников Адмшютраци Президента Укра!ни та iнших вищих оргашв влади.
Для порiвняння з результатами роботи НАБУ: iз загально! шлькосп направлених у 2018 рощ вама правоохоронними органами до судiв обвинувальних актiв про корупцшш злочини майже три чвертi — 1 656 (74,4%) складеш слвдчими полiцi!, 396 (17,8%) — прокуратури, у тому чи^ вiйсько-во! — 82 (3,7%), 165 (7,4%) — Служби безпеки Ук-ра!ни, 9 (0,4%) — оргаиiв, що здшснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Тому, органами прокуратури у 2018 рощ направлено до суду всього 396 обвинувальних акпв, з них 45 — слщчими центрального апарату ГПУ.
О^м того, слщ також звернути увагу й на ту обставину, про яку саме «корупцш» в цих обвинувальних актах шла мова. Так, за категорiями в ске-рованих вама правоохоронними органами до суду обвинувальних актах про корупщю найбшьше кримшальних правопорушень — це привласнення, ро-зтрата майна або заволодшня ним шляхом зловжи-вання службовим становищем — 1 733 (або 47,1%), тобто, майже половина, а ось одержання неправо-мiрно! вигоди службовою особою — лише 691 (або
18,8%), зловживання владою та службовим становищем ще менше — 277 (або 7,5%), а також зловживання впливом — 270 (або 7,3%). Тобто, якщо говорити саме про «хабарнишв» iз числа притягну-тих корупцiонерiв до кримiнальноi вщповвдально-стi, то ще раз треба наголосити, що стосовно них направлено до суду лише 691 обвинувальний акт, але й цi цифри не можуть бути об'ективними до тих тр, доки цю квалiфiкацiю не буде пвдтверджено об-винувальним вироком суду [5, 6].
Так, у дшсносп, за ознаками корупцшних дь янь судами в 2018 рощ визнано винними всього 2 565 оаб (проти 2 400 у 2017 рощ), але iз них набрали законно! сили судовi ршення стосовно лише 994 оаб (до речi, проти 2 178 у 2017 рощ, що було бшьше шж удвiчi). З ще! кiлькостi лише 766 оаб (проти 1 692 у 2017 рощ) було засуджено до рiзних видiв покарання, але i з цього числа до позбавлення волi засуджено лише 53 особи. О це i е справжшй «результат» роботи вах правоохоронних органiв та прокурорiв по боротьбi iз корупщею [7].
До цього треба додати й даш про к1льк1сть ви-правданих судами в таких злочинах оаб у 2018 рощ, яких нaлiчуеться 66, що, знову ж таки, бiльше шж у 2017 рощ (58) [8].
Можемо зробити висновок, що виходячи iз на-ведених вище статистичних даних МВС, Генераль-но! прокуратури, Верховного суду Укра!ни не складно зрозумгги чому саме стaтистичнi показники су-спiльноi' думки щодо дiяльностi правоохоронно! i судово! системи по детермшацп злочинiв у сферi службово! дiяльностi пов'язаних iз корупцiею е на-стiльки низькими, i чому iндекс сприйняття коруп-цii в Укра!ш, за даними глобально! aнтикорупцiйноi неурядово! оргашзацп Transparency International е таким негативним, а прогрес щодо тдвищення у рейтингу мiзерним.
Нaведенi статистичш дaнi також iлюструють, що найголовшший чинник боротьби iз корупцiею - «культура та бажання населення Укра!ни викри-вати корупцiонерiв» майже вщсутнш. I вiдсутнiй не тому, що населення «залякане», а здебiльшого тому, що населення Укра!ни та юридичш особи ре-зиденти i нерезиденти звикли вирiшувaти пробле-мнi питания шляхом передaчi непрaвомiрноi ви-годи чиновникам, а не шляхом закону. Таким чином, можна прийти до висновку, що уся система державно! влади не мае дiевих iнструментiв боротьби iз корупцiею. Окрiм того, вказаш вище про-блемнi питання роблять шститут викривaчiв, нещо-давно створений i передбачений Законом Укра!ни «Про запобтання корупцп» неефективним та шту-чним.
Нaведенi дaнi, свiдчaть про максимальний рь вень латентно! службово! злочинносп, про укриття правоохоронними органами тяжких i особливо тяжких службових корупцiйних злочинiв, про навми-сне викривлення та приховування дшсного кримь нологiчного стану службово! злочинностг
Водночас за роки незaлежиостi укра!нське су-спiльство здобуло свiй правовий iнтелект i добре ввдчувае вщсутшсть дiевих реформ, вiдсутнiсть да-евого очищення влади вiд корупцi!', що вщображено в результатах незалежних, аношмних опитувань на-ведених вище.
Щдсумовуючи, можна сказати, що до тих тр поки суспiльство саме не стане на сторону боротьби iз корупщею i не отримае сталу внутрiшню правову культуру, про перемогу над корупщею говорити не можна. Украшу чекае ще багато рошв те-рнистих реформ, проб та помилок на шляху до пра-вово! держави.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Шило С.М. Кримшолопчш напрями запо-бiгaиия корупцii в Укрa!нi. Пгдприемництво, госпо-дарство i право. 9/2019. С. 237-242.
2. 1ндекс сприйняття корупцп-2020. Transparency International. 2018. URL : https:// http://cpi.ti-ukraine.org/#/.
3. Корупщя у повсякденному життi укра!н-щв: За що даемо хaбaрi? Кому i чому? Фонд «Демо-кратичш iнiцiaтиви» iменi 1лька Кучерiвa. 2017. URL: https://dif. org.ua/article/koruptsiya-u-povsyakdennomu-zhitti-ukraintsiv-za-shcho-daemo-khabari-komu-i-chomu345654.
4. Корупцiя в Украш. Експрес aнaлiз за результатами опитування. Економiчнa правда. 2018. URL : http://www.epravda.com.ua/.
5. Стaтистичнi даш Шшстерства внутрiшнiх справ Укра!ни https://mvs.gov.ua/ua/pages/274_Statistika.htm/.
6. Статистичш даш Генерально! прокуратури Украши https://old.gp.gov.ua/ua/statinfo.html.
7. Судова статистика https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/.
8. Баганець Олексiй Васильович, Тенденцii i протид!я злочинностi Анaлiз загального стану зло-чинностi в Укрa!нi за 2018 рж (у порiвняннi зi ста-тистичними даними за 2013—2017 роки). URL: https://lexinform.com.ua/dumka-eksperta/tendentsiyi-i-protydiya-zlochynnosti-analiz-zagalnogo-stanu-zlochynnosti-v-ukrayini-za-2018-rik-u-porivnyanni-zi-statystychnymy-danymy-za-2013 -2017-roky-2/
