CC BY
19
подарств1 посилюються спроби модернвувати й ¡нтегрувати |'х у новому теоретичному напрям^ який в¡дпов¡дав би сучас-н¡й соцвльно-економннм орган¡зац¡í сусп¡льства.
Зг¡дно з Податковим кодексом Укра'ни Принципи побудо-ви ¡ призначення системи оподаткування визначен у Подат-ковому кодексу Укра'ни (стаття 4):
1. Загальнють оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлен Податковим кодексом, законами з пи-тань митно'' справи податки та збори, платником яких вона е.
2. Рвнють уах платниюв перед законом, недопущення будь-яких проявв податково'' дискрим¡нац¡í - забезпечення однакового пщходу до вс¡х платник¡в податкв незалежно в¡д соц¡альноí, расово'', нацюнально'', релтйно'' приналежност¡, форми власност¡ юридично'' особи, громадянства ф¡зичноí особи, мюця походження кап¡талу.
3. Нев¡дворотн¡сть настання визначено'' законом вщповЬ дальност¡ у раз¡ порушення податкового законодавства.
4. Презумпцт правом¡рност¡ р¡шень платника податку в раз^ якщо норма закону чи ¡ншого нормативно-правового акту, виданого на п¡дстав¡ закону, або якщо норми рвних закон¡в чи рвних нормативно-правових акт¡в припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язюв платникв податк¡в або контролюючих органа, внасл¡док чо-го е можливють прийняти р¡шення на користь як платника податкв, так ¡ контролюючого органу.
5. Фюкальна достатн¡сть - встановлення податкв та збо-рв з урахуванням необх¡дност¡ досягнення збалансованост витрат бюджету з його надходженнями.
6. Соцвльна справедлив¡сть - установлення податкв та збор¡в в¡дпов¡дно до платоспроможност платник¡в податк¡в.
7. Економннють оподаткування - установлення податк¡в та зборв, обсяг надходжень в¡д сплати яких до бюджету зна-чно перевищуе витрати на 'х адмУстрування.
8. Нейтральн¡сть оподаткування - установлення податкв та збор¡в у споаб, який не впливае на збтьшення або змен-шення конкурентоспроможност¡ платника податкв.
9. Стаб¡льн¡сть - змЫи до будь-яких елемент¡в податк¡в та зборв не можуть вноситися тзнш як за ш¡сть м¡сяц¡в до початку нового бюджетного перюду, в якому будуть д¡яти нов¡ правила та
ставки. Податки та збори, 'хн ставки, а також податков¡ тльги не можуть зм¡нюватися протягом бюджетного року.
10. Рвном^нють та зручнють сплати - установлення строив сплати податкв та зборв, виходячи ¡з необх¡дност¡ забезпечення своечасного надходження кошт¡в до бюджетв для зд¡йснення витрат бюджету та зручност 'х сплати платниками.
11. бдиний п¡дх¡д до встановлення податкв та збор¡в - ви-значення на законодавчому рвы вах обов'язкових елемен-т¡в податку [1, с. 5-6].
Висновки
Д¡юча сьогодн¡ в Укра'У система оподаткування формувалася протягом останнього десятирнчя. Вона в¡д¡грала свою позитивну роль на етап становлення Укра'ни як незалежно' держави. Однак подальший розвиток ринкових в¡дносин та поглиблення ринкових перетворень усе б^ьше пщкреслюють наявн¡ в н¡й недолки.
На сьогодн¡ податкова система не задовольняе н¡ державу, н платник¡в податк¡в. Ц¡лий ряд прорахункв та переко-с¡в, як¡ були допущен при Г' створенн¡, призвели до того, що податки не виконують повноцЫно ан фюкально'', ан стиму-люючо'' функци. На жаль, поки що система оподаткування е не зовам досконалою ¡ не повнютю в¡дпов¡даe вимогам часу.
Крм цього, ¡снують неузгодженост¡ та протирнчя окремих норм податкових закон¡в, 'х нестаб¡льн¡сть, безсистемне на-дання птьг та перекручування сут¡ окремих видв податк¡в. Тому треба звернути увагу на в¡дпов¡дн¡сть функц¡онуючо'' в УкраУ системи оподаткування ¡снуючим теоретичним принципам. Напрям змЫи повинен вщбуватися з дотриманням принцип¡в економ¡чноí ефективноси адм¡н¡стративно'' про-стоти, гнучкост¡, полггично'' в¡дпов¡дност¡ та справедливост¡.
Список використаних джерел
1. Податковий кодекс Укра'ни вщ 02.12.2010 №2755 - Роздт I.
2. Бечко П.К. Основи оподаткування [Текст]: навч. посй. / П.К. Беч-ко, О.А. Захарчук. - К.: Центр учбово' лтератури, 2009. - 168 с.
3. 1ванов Ю.Б. Сучасне оподаткування: мотивацмний аспект [Текст]: монографи / Ю.Б. 1ванов, О.Л. бськов. - X.: ВД «1НЖЕК», 2007. - 328 с.
4. ФЫанси: пщручник [Текст] / [С.1. Юрй В.М. Федосов, Л.М. Алексе-енко та ¡н.]; за ред. С.1. Юри, В.М. Федосова. - К.: Знання, 2008. - 611 с.
УДК 334.01
Р.В. БУРСОВ,
М'жрепональна академия управления персоналом
Проблеми податкового стимулювання технолопчного оновлення: свп*овий досвщ
У статт узагальнено досвед розвинутих кран стосовно ¡х державно1политики в галуз/ модернзацИ', технолопчного оновлення й ¡нновац/йноё дтльност промислових п 'дприемств. Доспджено основн ¡нструменти податкового стимулювання, визначено його /нституцйн/ складов¡. Визначено принципи та методи побудови ефективного механизму податкового стимулювання.
Ключов1 слова: податкове стимулювання, технологЧне оновлення, конкурентоспроможнсть, ¡нновацйна дяльнсть, податковий кредит.
Р.В. БУРСОВ,
Межрегиональная академия управления персоналом
Проблемы налогового стимулирования технологического обновления: мировой опыт
В статье обобщен опыт развитых стран относительно их государственной политики в сфере модернизации, технологи-
© Р.В. БУРСОВ, 2015
Формування ринкових вщносин в Укра'н1 № 4 (167)/2015 51
ческого обновления и инновационной деятельности промышленных предприятий. Исследованы основные инструменты налогового стимулирования, определены его основные институциональные составляющие. Определены принципы и методы построения эффективного механизма налогового стимулирования.
Ключевые слова: налоговое стимулирование, технологическое обновление, конкурентоспособность, инновационная деятельность, налоговый кредит.
R.V. BURSOV,
The Interregional Academy of Personnel Management
Problems of tax incentives for technological modernization.
World experience
The paper summarizes the experience of developed countries in their national policy on modernization, technological upgrading and innovations in the industry. The basic tools of tax incentives, its institutional components are researched. Principles and methods of effective mechanism of tax incentives are defined.
Keywords: tax incentives, technological modernization, competitiveness, innovation, tax credit.
Постановка проблеми. Податкове регулювання е одним ¡з найбтьш уыверсальних мехаызмв сприяння ¡нновацм-ному розвитку. Ефективне використання податкового ме-ханвму дае держав¡ можливють активно впливати на обсяг ¡ структуру сусптьного вщтворення, виробництво ¡ розпо-дт нацюнального продукту, забезпечуючи сприятлив¡ умови прискореного накопичення капралу в перспективних та прЬ оритетних галузях.
Податкове регулювання технолопчного оновлення - це свщомий, активний ¡ цтеспрямований вплив держави на учасниюв уах стадм створення ¡нновацм за допомогою використання ¡нструменти податковоУ пол¡тики з метою акти-в¡зац¡í ¡н¡ц¡ац¡í ¡нновац¡й, ТхньоТ розробки, реал¡зац¡í на ринку, подальшоУ дифузГ| та споживання.
В УкраУ функц¡онування механ¡зму податкового регулювання у сфер¡ реалвацп технолог¡чного оновлення потребуе кардинальних зм¡н ¡ доопрацювань, осктьки впродовж три-валого перюду система правовоУ п¡дтримки новаторських ¡дей не була д¡eвою. В¡дпов¡дно ¡ндиферентнють держави що-до використання наукового потенцвлу у виробничому процес¡ суб'ектв господарювання призвела до суттевих, згубних для нац¡ональноí економ¡ки, ефект¡в: зниження конкурентоспро-можност¡ в¡тчизняних п¡дприeмств;пог¡ршення ¡нвестицмного кл¡мату;зб¡льшення нерентабельних п¡дприeмств; ч¡ткоí тен-денци до скорочення наукового потенцвлу в держав¡;
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. ДослЬ дженню питань ф¡нансового ¡ податкового регулювання технолопчного оновлення та ¡нновацмноУ дтльност присвятили науков¡ прац¡ Ю. Бажал, Л. Безчасний, 0. Василик, А. Галь-чинський , В. Геець, Т. бфименко, Ю. 1ванов, М. Крупка, 0. Лапко, 0. Мщук, С. 0нишко, I. Сердюк, Л. Федулова та ¡н.
Не применшуючи наукових здобутк¡в перел¡чених вчених, слщ наголосити на необх¡дност¡ подальшого наукового пошу-ку в окреслених сферах. Актуальнють досл¡дження ¡нновацм-них процесс та Ухнього податкового регулювання зумовле-на р¡знор¡дн¡стю п¡дход¡в до визначення понять «¡нновацмний процес» ¡ «податкове регулювання». Ц¡л¡сного визначення поняття «податкове регулювання ¡нновацмних процес¡в» у вЬ тчизнян¡й економ¡чн¡й л¡тератур¡ донин не розроблено. На-том¡сть виб^ метод¡в державного регулювання ¡нновац¡йних процесс залежить в¡д тенденц¡й ¡ стану соцвльно-економн-ного розвитку держави на сучасному етапк Ефективне ж податкове регулювання ¡нновацмних процес¡в неможливе без
належного теоретичного обгрунтування його суп та значення у нишшшй перюд. Саме цим зумовлена актуальнють науково-теоретичного пошуку в зазначеый сфер¡.
Мета статтi. Узагальнити свтовий досв¡д податкового регулювання та окреслити основы аспекти можливостей його використання в УкраУн для стимулювання ¡нновацмно-го розвитку вггчизняних промислових пщприемств.
Виклад основного матерiалy. Проанал^ований досв¡д багатьох розвинених кра'н св¡ту стосовно Ух державно' по-л¡тики в галуз¡ модерн^а^, технолопчного оновлення й ¡н-новац¡йноí дтльност промислових п¡дприeмств дозволив виокремити та згрупувати базов¡ п¡дходи щодо державно' фшансовоТ п¡дтримки та стимулювання технолопчного оновлення та ¡нновафйно'У дтльност промислових пщпри-емств. 0сновними напрямами е:
- ¡нструменти прямого впливу (державне замовлення, птьгове кредитування, надання цтьових грант¡в тощо);
- ¡нструменти податкового впливу (надання фюкальних преференфй для виконавц¡в науково-досл¡дних ¡ дослщ-ницько-конструкторських роб¡т (НДДКР);
- надання венчурного (ризикового) капггалу (пряме ¡нвес-тування державних кошт¡в у ¡нновацмно активн¡ промислов¡ п¡дприeмства);
- надання фЫансових гарант¡й по кредитах та цЫних па-перах для ¡нновацмно активних п¡дприeмств [1].
Серед них на практик найб¡льш поширеними е перш¡ два пщ-ходи, що обумовлено обмеженнями Свггово'У оргаызаци торг^ (С0Т) щодо необх¡дност¡ втручання державних органв влади у технолог¡чну та ¡нновацмну сфери д¡яльност¡ промислових пщприемств на раных стад¡ях ведення господар^^ д¡яльност¡.
У краíнах ¡з розвиненою ринковою економ¡кою на найви-щому р¡вн¡ усв¡домлюeться залежн¡сть високого технолопчного рвня розвитку промислових пщприемств ¡ економ¡ки в цтому в¡д обсяг¡в витрат на науково-дослщы та дослщниць-ко-конструкторськ¡ роботи (НДДКР), зокрема даних витрат приватного сектору нацюнального господарства.
Два найбтьш популярних ¡нструменти державного регулювання - податкове стимулювання та пряма державна пщтримка приватних НДДКР - спрямован на досягнення рвних, разом ¡з тим взаемодоповнюючих, цтей. Головы вщ-мЫност м¡ж цими п¡дходами полягають у наступному:
1. Пряма фЫансова п¡дтримка супроводжуеться обов'язковим державним контролюванням на рюш прийнят-
тя ршень стосовно фЫансування, яке здмснюеться виб1р-ково уповноваженими розпорядниками бюджетних коотв. При застосуванн податкового стимулювання ринковий попит на технологий ршення е визначальним при вщбор^ в як напрями науково-техннно'' та ¡нновацмно'' дтльност будуть спрямован ¡нвестиц¡йн¡ потоки.
2. Податкове стимулювання забезпечуе можливють його застосування значно б¡льш¡й ктькост промислових пщпри-емств, у бтыхлй к¡лькост¡ сфер економ¡чноí д¡яльност¡, ыж при використанн¡ механ¡зм¡в прямо'' фЫансово'' п¡дтримки.
3. Пряма ф¡нансова пщтримка може надаватись б¡льшому колу установ, серед яких можуть бути ¡ промислов¡ пщприем-ства - платники податюв, ¡ неприбутков¡ оргаызацп.
4. Обсяги прямо'' державно' пщтримки обмежуються бюджет-ними л¡м¡тами ф¡нансування на поточний рк для розпорядника бюджетних коштв, який надае таку пщтримку, а обсяги подат-кових стимулв залежать переважно в¡д обсяг¡в ¡нвестицм, обу-мовлених комерц¡йною стратег¡ю промислового пщприемства.
5. Податкове стимулювання е б¡льш ефективним у дов-гостроковм перспектив¡ - промислов¡ п¡дприeмства можуть отримати економнну в¡ддачу на вщносно п¡зн¡х стад¡ях ба-гатор¡чного проекту у процес його реал¡зац¡í. А обсяг прямо'' бюджетно'' пщтримки визначаеться щор¡чно ¡ е менш на-д¡йним джерелом ф¡нансування технолопчного оновлення, осктьки може суттево змЫюватись кожного року.
6. Для держави наявна система адмУстрування спла-ти податюв мае нижчу варт¡сть податкового стимулювання технолопчного оновлення й ¡нновацмно'' дтльност н¡ж утри-мання аналопчно'' за ступенем розгалуженост¡ системи надання прямих субсидм.
Проведен¡ фахюцями ОЕСР економетричн¡ досл¡дження засв¡дчили, що пряме бюджетне фЫансування та податко-в¡ п¡льги на проведення НДДКР промисловими пщприем-ствами не забезпечують кумулятивного ефекту: зростан-ня використання державою одню' з форм веде до зниження ефективност застосування ¡ншо'' з точки зору залучення до-даткових приватних ¡нвестиц¡й у сферу НДДКР [2, с. 27].
Тому кожна з кра'н самостмно обирае сп¡вв¡дношення м¡ж масштабами застосування прямих та фюкальних форм пщтримки технолопчного оновлення та ¡нновацмно'' дтльност пщприемств промисловост та у переважнм к¡лькост¡ випад-к¡в в^ае перевагу одый ¡з них.
Водночас для вах кра'н беззаперечно ключовими е так¡ принципи:
1. Податкове стимулювання повинне бути недискримЫа-ц¡йними: мати прозор¡ критер¡'' та процедуру отримання, не забезпечувати штучних конкурентних переваг для окремих промислових пщприемств ¡ бути ¡нструментом загально'' ди, створюючи стимули для вах суб'eкт¡в господарювання ¡н-вестувати у власний технолог¡чний ¡ ¡нновац¡йний потенц¡ал.
2. Адресна пряма допомога окремим промисловим пщ-приемствам надаеться тим, проекти яких можуть мати ви-ключне значення для економки та безпеки кра'ни, мае вщ-буватися виключно неподатковим шляхом через державне замовлення, кредити, гранти, прям¡ ¡нвестицп, ф¡нансов¡ гарант' ¡ при цьому на основ¡ програмно-ц¡льового методу.
До стимул¡в фюкального характеру також висуваеться низка вимог, зокрема:
- простота доступу та чггюсть вимог ¡з набуття права ко-ристування птьгами;
Базова схема податкового стимулювання технолопчного оновлення й ¡нновацшно! д1яльносп промислових пщприемств
- гapaнтoвaнicть нaдaння cтимyлiв y paзi викoнaння вcтa-нoвлениx вимoг;
- cтaбiльнicть пpaвил oтpимaння пiльг;
- низький piвень витpaт нa aдмiнicтpyвaння фicкaльниx пpефеpенцiй з бoкy деpжaви тa пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв.
У кoжнiй ^aírn icнyють влacнi меxaнiзми, щo пеpедбaчa-ють нaдaння пoдaткoвиx cтимyлiв нa теxнoлoгiчне oнoвлен-ня й iннoвaцiйнy дiяльнicть пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв, пpo-те aбcoлютнa бiльшicть з ниx зopieнтoвaнa нa cтимyлювaння здiйcнення гocпoдapюючими cyб'eктaми пpивaтниx витpaт нa HДДKP (див. pиc.).
Пpиклaдoм тaкиx меxaнiзмiв е пpиcкopенa aмopтизaцiя Ы-веcтицiй (витpaт) нa ycтaткyвaння, oблaднaння, бyдiвлi, не-мaтеpiaльнi aктиви, щo yзaгaльнивши мoжнa oxapaктеpизy-вaти як теxнoлoгiчне oнoвлення.
Ие менш вживaними е меxaнiзми, пoв'язaнi iз пoдaткoм нa пpибyтoк, якi мoжyть зaпpoвaджyвaтиcь y виглядi пoдaткoвoгo cпиcaння (зменшення oпoдaткoвyвaнoгo дoxoдy), aбo пoдaт-кoвoгo кpедитy (зменшення cyми пoдaткoвoгo зoбoв'язaння].
Пoдaткoве отимння дoзвoляe пpoмиcлoвим пiдпpиeмcтвaм зменшyвaти oпoдaткoвyвaний дoxiд бiльше нiж нa 1GG% вiдcoткiв ïx пoтoчниx витpaт нa ИДДKP, пoдaткoвий кpедит -зменшyвaти пoдaткoвi зoбoв'язaння пo cплaтi пoдaткy нa пpи-бyтoк нa вcтaнoвлений вiдcoтoк вiд витpaт нa ИДДKP.
Пoдaткoвий кpедит тa пoдaткoвi cпиcaння пoдiляють нa O6-cягoвi тa пpиpicтнi. Oбcягoвi визнaчaютьcя нa ocнoвi oбcягy ви-тpaт нa ИДДKP y пoтoчнoмy poцi, пpиpicтнi - вpaxoвyють ди-нaмiкy змЫи oбcягiв витpaт нa ИДДKP y минyлoмy. Taкa змiнa мoже oбpaxoвyвaтиcя дo фiкcoвaнoгo пoкaзникa витpaт (ÍCTO-pичний мaкcимyм, oбcяг витpaт y визнaченoмy пеpioдi] aбo œ-pедньoгo oбcягy витpaт нa ИДДKP зa декiлькa пoпеpеднix poкiв.
Taк, в Aвcтpiï, Бельгп, Иopвегiï, bpami, Icпaнiï, Iтaлiï, ^p-тугали, C0A, У^щиы - зaпpoвaдженi пoдaткoвi знижки, oбcяг якиx визнaчaeтьcя як певний вiдcoтoк вiд oбcягy ви-тpaт пiдпpиeмcтвa нa ИДДKP y пoтoчнoмy po^. Пpи цьoмy в Угopщинi тaкa нopмa cтaнoвить 2GG%, в Aвcтpiï пpибyтoк пpoмиcлoвoгo пiдпpиeмcтвa, щo oпoдaткoвyeтьcя, дoдaткo-вo зменшyeтьcя ще нa 35% вiд oбcягy витpaт нa ИДДKP, щo пеpевищyють cеpеднiй piвень циx витpaт зa пoпеpеднi тpи poки (для ocтaннix cтaвкa cтaнoвить 25%].
У Kaнaдi, Bеликiй Бpитaнiï, Ipлaндií', Typеччинi зaпpoвaдже-нo пoдaткoвий кpедит, oбcяг якoгo тaкoж зaлежить вiд oбcя-гiв витpaт пiдпpиeмcтвa нa ИДДKP. Якщo y Велиюй Бpитa-нiï цей пoкaзник визнaчaeтьcя як вiдcoтoк вiд piчниx витpaт пpoмиcлoвoгo пiдпpиeмcтвa нa ИДДKP i cтaнoвить 15G% для мaлиx i cеpеднix пiдпpиeмcтв тa 1GG% - для великиx (в Ipлaндií' - 2G%, Kaнaдi - 1G-25%], тo в Typеччинi cплaтa 2G% piчнoгo пpибyткy пiдпpиeмcтвa, якщo ця cyмa не пеpе-вищуе piчнi витpaти нa ИДДKP, вiдcтpoчyeтьcя нa тpи poки без нapaxyвaння вiдcoткiв.
У Фpaнцií' пpибyтoк пpoмиcлoвoгo пiдпpиeмcтвa, щo oпoдaт-кoвyeтьcя, зменшyeтьcя нa 5G% пpиpocтy витpaт нa HДДKP дo cеpедньoгo piвня aнaлoгiчниx витpaт зa пoпеpеднi двa poки -тобто деpжaвa cтимyлюe виключнo пpиpicт зaзнaчениx витpaт.
Пpoмиcлoве пiдпpиeмcтвo, яке не мae пpибyткy y пoтoчнo-му poцi, не мoже cкopиcтaтиcя дaними пpефеpенцiями. To-му в тaкиx кpaïнax, як Aвcтpiя, Фpaнцiя, Пopтyгaлiя, Kaнaдa, C0A, дoзвoляeтьcя пеpенocити пoдaткoвий кpедит (оти-
caння] нa декiлькa poкiв. Ocoбливo це вигiднo для нoвocтвo-pениx пiдпpиeмcтв, як ще не вийшли нa cтaдiю oкyпнocтi, oднaк вже здiйcнюють iнвеcтицií' у ИДДKP.
Иезвaжaючи нa те |щэ пpиpicтнi cтимyли нaйбiльш тoчнo вiдoбpaжaють iдею cтимyлювaння пpивaтниx витpaт пpo-миcлoвиx пiдпpиeмcтв нa HДДKP, oбcягoвi cтимyли е бiльш пpocтими в aдмiнicтpyвaннi для деpжaви i пiдпpиeмcтвa.
Oбcягoвi cтимyли дoзвoляють бтьш тoчнo пpoгнoзyвa-ти екoнoмiчний ефект пpoмиcлoвoгo пiдпpиeмcтвa вiд ïx ви-кopиcтaння i, вiдпoвiднo, бiльш ефективнo викopиcтoвyвaти цей меxaнiзм пpи плaнyвaннi фiнaнcoвo-гocпoдapcькoí' дЬ яльнocтi. Для ypядy кpaïни тaкoж е пеpевaгa, !o пpoявляeть-cя у мoжливocтi бтьш тoчнoгo пpoгнoзyвaння piвня витpaт нa ИДДKP тa ïx динaмiкy нa мaкpoекoнoмiчнoмy piвнi.
Oбcягoвi cтимyли дoзвoляють бiльш aктивнo впливaти нa збтьшення зaгaльнoгo oбcягy витpaт нa HДДKP, щo a^y-aльнo для пеpеxiдниx екoнoмiк, де piвень циx витpaт е низь-ким, в той чac, як пpиpicтнi - бтьш opieнтoвaнi нa cтимyлю-вaння iндивiдyaльниx пiдпpиeмcтв дo збiльшення витpaт нa ИДДKP, тoбтo cтимyлюeтьcя «якicть» витpaт нa ИДДKP, щo aктyaльнo для poзвинениx екoнoмiк.
Paзoм iз тим дocлiдження, пpoведене вченими OECP, зa-cвiдчилo, щo кiлькicть пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв, якi oтpи-мaли pеaльнy ви^ду вiд зacтocyвaння пpиpicтниx cxем, е cyттeвo меншoю зa кiлькicть ™x, щo мaли ефект вiд вига-pиcтaлиcя oбcягoвиx cтимyлiв.
Як pезyльтaт, нa пpaктицi oбcягoвi cтимyли oбyмoвили бiльш швидке зpocтaння витpaт нa ИДДKP, нiж пpиpicтнi cтимyли [3, с. 51]. Зм^ы cтимyли в цьoмy кoнтекcтi е нaйбiльш ефектив-ними, пpoте aдмiнicтpyвaння тaкoгo меxaнiзмy вciмa cyб'eктaми цьoгo пpoцеcy буде зaнaдтo cклaдним тa витpaтним.
зayвaжити, щo нa cьoгoднi cвiтoвa cпiльнoтa не дЬ йшлa oднocтaйнoï' думки щoдo ефективнocтi нaдaння пoдaт-кoвиx пpефеpенцiй. Taк, нaпpиклaд, oфiцiйнi opгaни Фiнляндïí тa Иiмеччини ввaжaють, щo пoдaткoвi пpефеpенцï'' для ви-кoнaвцiв ИДДKP не нaдaють деpжaвi мoжливocтi cпpямoвy-вaти пpивaтний бiзнеc в cфеpи виcoким coцiaльним ефек-тoм i е неефективними, o^^^ pинкoвa кoнкypенцiя, oдним iз фaктopiв яга!' е iннoвaцiйне лiдеpcтвo, вимaгae вiд пiдпpи-eмcтв aвтoнoмнoгo зд^нення iнвеcтицiй у ИДДKP [4].
Paзoм iз тим cлiд poзyмiти, щщэ Иiмеччинa тa Фiнляндiя е кpaïнaми з oдним iз нaйвищиx пoкaзникiв нayкoeмнocтi ВВП. Taк, у 2GG4 po^ для циx ^afa вЫ cтaнoвив вiдпoвiднo 3,7 тa 5,6 вiдcoткiв [5].
Toмy питaння неoбxiднocтi пoдaльшoгo збiльшення oбcягiв Ы-веcтицiй у cектop нayкoвиx дocлiджень i poзpoбoк у циx кpaïнax пеpекликaeтьcя з неoбxiднicтю aнaлiзy cпpoмoжнocтi цьoгo гек-тopy зaбезпечити вiдпoвiднy вiддaчy вiд дoдaткoвиx iнвеcтицiй.
Дiйcнo, вибip iнcтpyментiв деpжaвнoгo cтимyлювaння теxнo-лoгiчнoгo oнoвлення тa iннoвaцiйнoï дiяльнocтi пpoмиcлoвиx пщ-пpиeмcтв cyn^o зaлежить вщ cтpyктypи нaцioнaльнoгo tooto-дapcтвa тa кyльтypниx ocoбливocтей i тpaдицï'' нacелення кpaïни.
Bвaжaeтьcя, щo нaдaння деpжaвнoï пiдтpимки caме цьoмy виду витpaт дoпoмaгae пoдoлaти диcфyнкцiю pинкy, cтимy-люючи збiльшення oбcягiв iнвеcтицïí у HДДKP дo неoбxiднo-гo cycпiльcтвy piвня. Пiд неoбxiдним piвнем poзyмiти тoй oбcяг iнвеcтицiй, який вiдпoвiдae cyкyпнoмy пoпитy нa pе-зyльтaти ИДДKP.
Високий р1вень податкового стимулювання технолопчного оновлення та ¡нновацмних витрат дае бажаний ефект лише у тому випадку, коли забезпечуе одержання економ¡чного результату, що е вищим за рвень прибутковост¡ альтернатив-них ¡нвестиц¡й промислового пщприемства.
Як було зазначено вище, податкове стимулювання технолопчного оновлення й ¡нновафйно'1' дтльност активно вико-ристовуеться краУнами 0ЕСР. Разом ¡з тим ¡снують суттeв¡ в¡дм¡нност¡ у форм¡ надання такого стимулу, який ¡стотно ви-значае р¡вень такого заохочення промислових пщприемств. 0сновними вщмЫностями у формах надання податкових стимула спрямованих на технолог¡чне оновлення та ¡ннова-ц¡йну д¡яльн¡сть промислових пщприемств е:
- тип п¡льги - ¡нвестицмний податковий кредит, пщвище-на норма списання витрат, зменшення ставки оподаткування;
- обсяг податкових птьг - величина зменшення ставки оподаткування прибутку;
- перелк дозволених витрат, що пщпадають пщ п¡льгу (квалфковаы витрати);
- база для розрахунку птьги - розглядаються або загаль-ний обсяг квал¡ф¡кованих витрат, або Ух прирют.
0ск¡льки податкове стимулювання може вщр^нятись за р¡зними критертми, проведення пор¡вняльного анал¡зу Ух ефективност базуеться виключно на основ¡ синтетичних по-казник¡в. П¡дх¡д фах¡вц¡в 0ЕСР вщносно визначення ефек-тивност¡ режима п¡льгового оподаткування технолог¡чного оновлення та НДДКР використовуеться показник, що мае назву «ВНндекс» (B-index - англ.) [8].
Цей показник ¡люструе рюень валового доходу, що не-обхщний для покриття одн¡eУ умовноУ одиниц ¡нвестиц¡й у НДДКР, враховуючи платеж¡ податку на прибуток. В¡дтак, бтьш низьке значення В-¡ндексу в¡дпов¡даe бтьш сприят-ливому режиму оподаткування.
Бтьш чутливим за «B-¡ндекс» е показник граничного податкового навантаження на одиницю витрат на НДДКР (Marginal Effective Tax Rateoninvestmentsin R&Dassets. -англ.). Цей показник е ¡ндикатором податкового навантаження на одиницю ¡нвестицм спрямованих на НДДКР ¡ де-монструе на ск¡льки збтьшиться податкове зобов'язання промислового п¡дприeмства при збтьшены обсяг¡в його ¡н-вестицм на одну умовну одиницю.
Податкове стимулювання НДДКР мае два напрями, як промислов¡ п¡дприeмства мають можливють застосовувати одночасно до тих самих витрат:
- податкове списання - вщнесення до валових витрат вах квалфкованих витрат на НДДКР, у тому чи^ кап¡тальних витрат, здмснених на зазначен¡ ц¡л¡ у звггному пер¡од¡;
- ¡нвестиц¡йний податковий кредит щодо сплати податку на прибуток - зменшення оподатковуваного прибутку на 20-35 вщсотюв квалфкованих витрат на НДДКР.
1нвестифйний податковий кредит, який не був викорис-таний у поточному роф, можна використати для розрахунку податкового зобов'язання протягом наступних 20 роюв, або попереднк трьох роюв ¡з метою зменшення податкових зобов'язань у цих перюдах.
Разом ¡з тим окрем¡ види науково-техн¡чних послуг забо-роняеться включати до бази при обрахунку обсяпв податкового стимулювання, зокрема:
- науков¡ досл¡дження у сфер¡ гуман¡тарних та сусп¡льних наук;
- комерцмне виробництво нових або вдосконалених мате-р¡ал¡в, прилад¡в або продукций або застосування в комерц¡йних цтях нових або вдосконалених технолог¡чних процесв;
- зм¡ни у дизайн¡;
- маркетингов¡ досл¡дження та витрати на збут;
- контроль якост¡ або регулярн тестування матер¡ал¡в, прилад¡в, продукта або процес¡в;
- регулярний зб^ ¡нформацп (даних);
- розв¡дувальн¡ та бурильн роботи в ц¡лях видобування корисних копалин, нафти, природного газу;
- технологий розробки, що стосуються виключно дизайну (зовншнього вигляду) або регулярного техннного обслу-говування.
Додатково при вщнесены д¡яльност¡ до такоУ, що п¡дпадаe п¡д вимоги податкового стимулювання, Канадське агентство з державних зборв використовуе так¡ обов'язков¡ критери:
- науковий або технолопчний р¡вень - у результат¡ вико-нання роботи мають бути створен знання, як¡ пол¡пшують ¡с-нуючий технолопчний рюень, або поглиблюють розумЫня певних наукових проблем;
- наукова або технолопчна новизна - очкуваний результат, або спос¡б, в який цей результат може бути досягнуто, мають бути невщомими або таким, що базуються на невщо-мих раыше технолог¡ях чи наукових розробках;
- наукова та технолопчна складова - мають бути наведен докази, що квалфкований з вщповщним р¡внем досв¡ду у науковм, науково-техн¡чн¡й, технолог¡чн¡й сфер¡ персонал здмснював регулярн¡ науков¡ досл¡дження та розробки шляхом проведення експерименту чи здмснення анал^у.
При розрахунку бази податкового кредиту можуть бути включен поточн та кап¡тальн¡ витрати, пов'язан з¡ здмснен-ням НДДКР безпосередньо платником податку, або третм особами вщ його ¡мен¡, за умови пов'язання таких витрат ¡з основною дтльнютю платника податк¡в, в тому чи^ з ураху-ванням можливост УУ розширення.
Квал¡ф¡кован¡ поточн¡ витрати включають:
- зароб^ну плату персоналу, основним завданням якого е здмснення НДДКР;
- варт¡сть матер¡ал¡в, придбаних або створених для здм-снення НДДКР;
- суму лвингових (орендних) платеж¡в за устаткування та обладнання, яке повнютю або частково (не менше 90%) використовуеться для здмснення НДДКР;
- витрати, пов'язан з оплатою за контрактами на здм-снення НДДКР третьи особами за умови, що платник податку мае право користуватись результатами таких НДДКР.
Важливим е те, що платник податку мае можливють виби-рати метод вщнесення накладних та адмУстративних витрат. «Звичайний метод» передбачае окремий облк накладних та адм¡н¡стративних витрат, пов'язаних ¡з зд¡йсненням НДДКР, з наступним Ух включенням у розрахунок обсяпв ¡нвестицмного податкового кредиту та цтей податкового списання.
«Прокс¡ метод» передбачае вщнесення накладних та ад-мУстративних витрат, пов'язаних з¡ здмсненням НДДКР, до валових витрат на загальних умовах, але при включены Ух на розрахунок податкового кредиту - умовно розглядае Ух як квалфковаш витрати.
Квал^кован каглталььл витрати включають витрати на устаткування та обладнання, яке говнютю або частково (не менше 90%) вже використовуеться, або гридбано для здм-снення НДЕР на територп Канади.
При наданн ¡нвестицмного годаткового кредиту для здм-снення НДДКР в Канад¡ встановлюеться дв¡ ставки:
- звичайна - 20%;
- гщвищена - 35%, застосовуеться для малих гриватних г¡дгриeмств до моменту досягнення обсягу 'х квалфкова-них витрат на НДДКР кумулятивного значення у 2 млн. ка-надських доларю (кан. дол.).
Невикористаний гротягом року годатковий кредит може бути комгенсовано грошовими коштами для малих гщгри-емств, як¡ в гогередньому фЫансовому роц¡ мали огодатко-вуваний дохщ не б¡льше 400 тис. кан. дол. та власний каттал не бтьше 10 млн. кан. дол.
Для зазначених гщгриемств годатковий кредит щодо терших 2 млн. кан. дол. готочних витрат може бути говнктю комгенсовано грошовими коштами, настугн виглати витрати можуть бути комгенсован грошовими коштами лише на 40%.
Податкове стимулювання обов'язково готребуе економн-ного анал^у з метою визначення витрат бюджету та ефек-тивност '¿х застосування для економки.
Дегартамент ф¡нанс¡в Канади щоб визначити обсяги не-грямо' догомоги громисловим г¡дгриeмствам шляхом на-дання ¡нвестиц¡йного годаткового кредиту на НДДКР кожного року вираховуе недоотримання федерального бюджету вщ надання даного стимулу в готочному роц та розробляе грогноз ор¡eнтовних витрат на настугн роки.
Найб¡льшим сгоживачем годаткового кредиту на техно-лопчне оновлення й ¡нновац¡йну д¡яльн¡сть е сектор обробно' громисловост¡, в якому найбтьш активними е г¡дгриeмства, що орюнтован на виробництво обчислювально' технки та и комгонент¡в, виробництво трансгортного устаткування ¡ хЬ м¡чного виробництва.
За результатами дослщжень Дегартаменту фЫансв Канади застосування годаткового кредиту на НДДКР забез-гечуе одержання додатково' економ¡чноi вигоди для канад-сько' економ¡ки.
Вище наведен¡ вигоди - це зовшшшй ефект вщ ¡нвестиц¡й у сферу НДДКР, внаслщок використання отриманих в¡д них результата гоза межами г¡дгриeмства-розробника чи виду економнно' д¡яльност¡ для яко' гогередньо гередбачались ц результати.
Такий ефект Дегартаментом фЫанав оц¡нено у 0,47 додат-кових умовних одиниць в¡д однюУ умовно' одиниц¡ квалфкова-них витрат на НДДКР, що геревищуе недоотримання держав-ним бюджетом годаткових надходжень у вигляд¡ годаткового кредиту на НДДКР, яке становить 0,36 умовних одиниць вщ однюУ умовно' одиниц квал¡ф¡кованих витрат на НДДКР.
Таким чином, застосування годаткового кредиту на НДДКР для канадсько' економ¡ки створюе додаткових 0,11
умовних одиниць доходу вщ одн° умовно' одиниц¡ квал^-кованих витрат на НДДКР [9].
Треба зазначити, що зазначена норма го суп не е визна-чним стимулом до здмснення ¡нвестицм у НДДКР. Вщнесення витрат на НДДКР до валових витрат е звичайною грактикою в абсолютна б¡льшост¡ кра'н 0ЕСР, ¡ лише в Пюденшй Коре' сгисання сум таких витрат здмснюеться гротягом г'яти рок¡в.
Бтьше того, в таких кра'нах, як Онгагур, Велика Брита-н¡я, Австралт, Австр¡я, Бразил¡я, lнд¡я, Чех¡я, Угорщина ¡ Ту-реччина, гри розрахунку сум годаткового зобов'язання з¡ сглати годатку на грибуток дозволяеться зменшувати суму огодатковуваного доходу додатково на 25-100% квал^-кованих витрат на НДДКР.
Висновки
0гисаний механ¡зм годаткового стимулювання е одним ¡з найбтьш ефективнших та ц¡леор¡eнтованих у рамках роз-витку ¡нновац¡йних громислових гщгриемств, тому що його дт сгрямована на стимулювання ¡нтенсивно' ¡нновац¡йноi дЬ яльност¡, яка характеризуеться активною дтльнютю суб'eкт¡в нац¡онального госгодарювання щодо забезгечення власних ресурса годальшого ¡нновац¡йного розвитку, а саме дтльню-тю на ринку НДДКР, а також ринку ¡нтелектуально' власностк
0тже, застосування в УкраУ годаткового стимулювання зд¡йснення ¡нвестицм у технолог¡чне оновлення громислових гщгриемств е ефективним ¡нструментом економнного стимулювання розвитку нац¡ональноi економ¡ки.
Крм того, абсолютно легальним з точки зору С0Т ¡нструментом мждержавноУ конкуренци щодо створення сгриятлившо-го ¡нновацмноНнвестицмного кл¡мату. Що своею чергою може сгрияти зовншым ¡нвестицтм у нац¡ональне госгодарство.
Список використаних джерел
1. European Communities, The Use of Fiscal Incentives to Boost Innovation, Brussels 15/16 April 2002.
2. European Communities, Raising of EU R&D Intensity, Improving the Effectiveness of Public Support Mechanism for Private Sector Research and Development: Fiscal Measures, 2003.
3. Commission of the European Communities, More Research for Europe Towards 3% of GDP, Brussels, 11.9.2002, C0M(2002) 499 final.
4. European Commission, European Trend Chart on Innovation, Innovation Financing, 2003.
5. European Commission, European Trend Chart on Innovation, Innovation Financing, 2005.
6. The World Economic Forum, Global Competitiveness Report. [Електрон. ресурс]. Достугний з: <http://www.weforum.org/gcr>
7. The World Economic Forum, Global Information Technology Report [Електрон. ресурс].Достугний з: <http://www.weforum.org/gitr>
8. Science, Technology and Industry Scoreboard. - OECD, 2005.
9. Parsons, M. An Evaluation of the Federal Tax Credit for Scientific Research and Experimental Development / M. Parsons, N. Phillips, 2007 [Електрон. ресурс]. Достугний за: < http://www.fin.gc.ca>
