CC BY
26
EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA
7. HoeiTHi cycninbHO-noniTH4Hi дискусй у Польщ1 стосовно вступу до GC: уроки для Укра/ни: 1нформашйно-анал1тична доповдь Iнституту бвро-Атлантичного cпiврoбiтництва. - 2004. - № 2. - [Електронний ресурс]. - Режим дocтyпy:www.ie-ac.org.ua/pics/content/2/1086775501_ans.doc.
8.Koлoмieць В. Ф. Загальнi основи мiжнарoдниx iнфoрмацiйниx систем. - К.: Владос, 2002. - C. 26.
9. Вiкiпедiя
10. Белявцев М. I., Шестопалова Л. В. 1нфраструктура товарного ринку. - К.: Центр навчально/ лтератури, 2005. - 416 с.
11. Мамчин М. М., Жагаляк I. I., Добуш Ю. Я. Тенденци розвитку iнфраcтрyктyри укра/нського села // Всник На^о-нального у^верситету "Львiвcька пoлiтеxнiка". Логстика. - 2007. - № 594. - C. 455-461.
12. Маергойз И. М. Методика мелкомасштабных экономико-географических исследоваий. - М.: МГУ, 1981. - 137 с.
13. Вiрченкo П. А. Роль i мсце системи освт у загальнонацюналь^й iнфраcтрyктyрi // Всник Харювського на^о-нального ун'!верситету 'м. В. Н. Каразна. Cерiя Геoграфiя. - 2008. - №824. - C. 80-86.
14. Федько В. П., Федько Н. Г. Инфраструктура товарного рынка. Cерия "Учебники, учебные пособия". - Ростов н/Дону: Феникс, 2000. - 512 с.
15. Чернявский И. Ф. Инфраструктура и эффективность общественного производства // Вопр. экономики, 1982. - № 7.
16. Маергойз И. М. Инфраструктура и размещение производства //Эконом, география пром-сти. - Вып. 4-5. - М., 1971.
17. Ибрагимов Л. А. Инфраструктура товарного рынка. - М.: ПРИОР, 2001.-256 с.
18. паханов В. Н. Экономика инфраструктуры общественного производства: Учеб. пособие. - Ростов н/Дону, 1989.
19. Трофимова В. В. Особливост становлення та розвитку екoнoмiки знань в Фнляндн // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб.науч.тр. - Вып.2, Т.2. - НАН Украины. Инст-т экономики пром-ти; редкол.: И.П. Булев. - Донецк, 2009. - C. 280-289.
20. Global innovation index 2009-10 (The World's Top Innovations 2009-2010) [Електрoннi дан'!]. - Режим доступу www.globalinnovationindex.org.
21. Кондратьев В. Б. Инфраструктура как фактор экономического роста / В. Б. Кондратьев // Российское предпринимательство. - 2010. - № 11. - C. 29-36.
УДК 330.341.1:332.143
Захарш C.B.,
д.е.н., старший науковий сгпвроб1тник, Науково-дослщний ¡нститут економки Кшвського национального ушверситету технолопй та дизайну (м. Кшв)
1льенко P.B.,
к.е.н., доцент, Чершпвський державний технолопчний уыверситет (м. Чернов)
ПОДАТКОВ1 ВАЖЕЛ1 СТИМУЛЮВАННЯ ВИР0БНИЧ01' АКТИВНОСТ1 В УМОВАХ ПОСТКРИЗОВОГО РОЗВИТКУ
Актуальнють теми дослщження. За даними численних огитувань, гереважна бтьшють громисловцю i гщгрием-ц1в категорично незадоволеы чинною системою огодаткування, герш за все через нерiвномiрне розгодтення годат-кового тягаря, надмiрне навантаження на фонд оглати гращ, вщсутнють гравовоУ стабтьносл, звужене застосуван-ня стимулюючоУ функцп годатюв. Незважаючи на те, що в^чизняна годаткова система за окремими гоказниками вщ-говщае визнаним свтовим стандартам, гроблема ÏÏ гереважноУ фюкально)' сгрямованосл залишаеться актуальною i невиршеною.
В умовах госткризового розвитку значущим гитанням державно)' економiчноÏ гол^ики е гереорieнтацiя системи огодаткування на стимулювання виробничо) активность
Огляд л1тератури. Над актуальними гроблемами гобудови ефективного мехаызму годаткового стимулювання розвитку економки i громисловосл глщно грацюють гровiднi вчеы - В.Лащак, б.Литвиненко, П.Мельник, В.Мельник та iншi. Проте необхiдно гровести гоглиблене дослдаення особливостей годаткового стимулювання розвитку вироб-ничо) сфери з урахуванням наслщюв економiчноÏ кризи.
Мета роботи - виробити науково обгрунтоваы рекомендацiÏ щодо госилення гозитивного стимулюючого вгливу системи огодаткування на активiзацiю iнновацiйноÏ дiяльностi та розвиток гриортетних видiв громисловоÏ дiяльностi.
Виклад основного матер1алу. Система огодаткування в УкраÏнi виконуе гереважно фiскальну функцiю, а стиму-лююча функцiя використовуеться недостатньо.
Податковi системи в краÏнах SC гобудоваы так, аби гiдтримувати масштабы швестицп, загровадження iнновацiй, високу дтову активнiсть. По-герше, коргорацiÏ можуть легально зменшувати розмiр бази огодаткування за рахунок збтьшення вiдрахувань у фонди, що включаються до виробничих витрат (зокрема амортизацмний фонд). По-друге, використовуються рiзнi годатковi гiльги для тих, хто вкладае кошти у виробництво, здмснюе заходи з реiнвестуван-ня. По-трете, у багатьох краÏнах годаток на грибуток може сглачуватися не ттьки окремою фiрмою, а й материнсь-кою комганieю (якщо така е), що на грактицi дае змогу знизити базу огодаткування. По-четверте, майже у всiх кра-шах iснуe система гокриття збиткiв комгани за рахунок ÏÏ грибуткiв угродовж кiлькох гогереднiх рокiв або за рахунок ÏÏ майбутнiх грибутюв. У гершому вигадку дозволяеться вщраховувати з ранiше отриманого грибутку втрати го-точного року (так зване геренесення збитюв назад), у результат чого сглачена раыше сума годатюв стае бiльш ви-сокою, i це геревищення комгенсуеться за рахунок зниження готочних та майбутнiх годатюв. По-г'яте, чимало держав заохочують виробничi вкладення за догомогою годаткових канкул, годаткових iнвестицiйних вiдрахувань i го-даткових iнвестицiйних кредитiв [1; 2; 3].
Пщсумовуючи дослiдження формування та розвитку стимулюючого готенщалу систем огодаткування у державах
58 Eкономiчний вюник унiверситету | Вигуск № 18/2
© Захарш С.В., 1льенко Р.В., 2012
EKOHOMIKA ЗHAHЬ, IHHOBAÔIÉHA EKOHOMIKA
з pинкoвoю eкoнoмiкoю, мoжeмo видiлити пeвнi зaкoнoмipнocтi i тeндeнцiÏ:
- витpaти нa нapaxyвaння тa cпpaвляння пoдaткiв пoвиннi 6ути пo мoжливocтi нeзнaчними (мiнiмaльними),
- cиcтeмa oпoдaткyвaння мae вiдпoвiдaти зaгaльним тpeндaм eкoнoмiчнoÏ пoлiтики, мaти чiткi eкoнoмiчнi цiлi i зaв-дaння;
- зa дoпoмoгoю пoдaткiв мae вiдбyвaтиcя cпpaвeдливий пepepoзпoдiл дoxoдiв, пoдвiйнe oбклaдaння нe дoпycкa-eтьcя;
- пopядoк aдмiнicтpyвaння пoдaткiв пoвинeн 6ути тaким, aби yнeмoжливити втpyчaння в пpивaтнe життя плaтникa пoдaткiв;
- oбгoвopeння пpoeктiв зaкoнiв тa iншиx нopмaтивниx aктiв пpo oпoдaткoвyвaння пoвиннe нocити вiдкpитий, пpo-зopий i poзyмний xapaктep.
Ha нaшy думку, вкaзaними ocнoвними пpинципaми нeoбxiднo кepyвaтиcя i пpи пoдaльшoмy peфopмyвaннi в^чиз-нянoÏ cиcтeми oпoдaткyвaння.
B УкpaÏнi пoнaд 80% пoдaткoвиx нaдxoджeнь фopмyють ocнoвнi пoдaтки - пoдaтoк нa пpибyтoк пiдпpиeмcтв, пoдa-ток нa дoxoди фiзичниx ocí6, пoдaтoк нa дoдaнy вapтicть тa aкцизний збip.
Пiдпpиeмcтвa виpoбничoÏ cфepи УкpaÏни вiдчyвaють нecтaчy iнвecтицiйниx pecypciв нa poзвитoк влacнoÏ тexнoлo-гiчнoÏ бaзи. B тaкиx yмoвax, як cвiдчить пpaктикa poзвинyтиx кpaÏн, нeoбxiднoю i дoцiльнoю видaeтьcя peaлiзaцiя тa-^x зaxoдiв peгyлювaння, щo cпpямoвaнi в пepшy чepгy нa пiдтpимкy iннoвaцiйнoÏ aктивнocтi тa cтвopeння пpивaбли-вoгo клiмaтy для poзшиpeнoгo iнвecтyвaння тexнoлoгiчнoгo тa iннoвaцiйнoгo poзвиткy виpoбничoÏ cфepи.
Зa peзyльтaтaми oпpилюднeниx aнaлiтичниx тa eмпipичниx дocлiджeнь [1-7] мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo виpoб-ничa cфepa eкoнoмiки УкpaÏни й дoci нe мae cтaлиx мoтивaцiй дo фopмyвaння нayкoвo oбгpyнтoвaниx cтpaтeгiÏ i тaк-тики paцioнaльнoгo oнoвлeння ocнoвнoгo гап^лу.
B УкpaÏнi, з oглядy нa oбмeжeнicть дepжaвниx pecypciв, cпoдiвaтиcя нa збiльшeння бюджeтнoгo фiнaнcyвaння ш-нoвaцiйнoÏ cфepи в нaйближчiй пepcпeктивi нe мoжнa. Toмy зycилля eкoнoмiчнoгo aпapaтy дepжaви мaють бути нa-пpaвлeнo нa cтимyлювaння iнвecтицiйнoÏ тa iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi у нeдepжaвнoмy ceктopi.
Ha нaшy думку, в УкpaÏнi нaйбiльш aдeквaтним cтpaтeгiÏ зpocтaння е фyнкцioнaльний пiдxiд дo пoдaткoвoгo pe^-лювaння. Йдeтьcя пpo нaдaння пoдaткoвиx птьг як "винaгopoди" зa викoнaння cyб'eктaми гocпoдapювaння пeвниx cycпiльнo вaжливиx функцм вiдпoвiднo дo зaвдaнь дepжaвнoÏ eкoнoмiчнoÏ cтpaтeгiÏ. З мeтoю зaбeзпeчeння цiльoвoгo викopиcтaння oтpимaниx внacлiдoк пoдaткoвoÏ птьги кoштiв, видaeтьcя зa дoцiльнe зд^н^^ти нaдaння пiльги нa oc-нoвi кoнкpeтнoÏ yгoди мiж yпoвнoвaжeним дepжaвним opгaнoм i плaтникoм пoдaткy. Tara yгoдa мae пepeдбaчaти зу-cтpiчнe зoбoв'язaння плaтникa щoдo цiльoвoгo викopиcтaння oтpимaниx кoштiв чи викoнaння ним пeвниx cyпyтнix фyнкцiй (нaпpиклaд, дoтpимaння цiнoвиx yмoв, пiдтpимкa poзвиткy тepитopiaльнoÏ гpoмaди, coцiaльнi витpaти тoщo) тa йoгo вiдпoвiдaльнicть у paзi пopyшeння цьoгo зoбoв'язaння.
Зacoбoм зaбeзпeчeння цiльoвoгo викopиcтaння кoштiв, oтpимaниx внacлiдoк пoдaткoвиx пiльг, мae cтaти впpoвa-джeння мexaнiзмy cпeцiaльниx iндивiдyaльниx paxyнкiв. Згiднo тaкoгo мexaнiзмy, пiдпpиeмcтвo cплaчye пoдaтки в пoв-нoмy oбcязi, пpoтe пepepaxoвye чacтинy пoдaткy нa влacний cпeцiaльний paxyнoк, витpaчaння кoштiв з яшго мoжe здiйcнювaтиcя лишe зa визнaчeними cтaттями видaткiв, зoкpeмa - нa iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнi пoтpeби (в тому чи^ пepeнaвчaння пepcoнaлy, eкoлoгiчнi зaxoди тoщo). Пiдпpиeмcтвy мae бути гapaнтoвaнa нeдoтopкaнicть тa пepcoнaлi-зaцiя шшлв, якi знaxoдятьcя нa cпeцpaxyнкy. З мeтoю зaпoбiгaння злoвживaнням тa зaбeзпeчeння цeнтpaлiзoвaнoгo кoнтpoлю зa yмoвaми витpaчaння кoштiв дoцiльним е вiдкpиття cпeцpaxyнкiв у oднoмy з дepжaвниx бaнкiв.
Heoбxiднo poзглянyти питaння пpo пoдaльшe змeншeння пoдaткoвoгo нaвaнтaжeння нa фoнд oплaти пpaцi, poзши-pити зacтocyвaння cиcтeми мicцeвoгo oпoдaткyвaння, cкacyвaти aбo oб'eднaти oкpeмi пoдaтки, якi нe мaють знaчнo-гo фicкaльнoгo нaвaнтaжeння. Poзвитoк cиcтeми пoдaткoвoгo cтимyлювaння пpoмиcлoвoгo виpoбництвa в знaчнiй мь pi зaлeжить вiд yдocкoнaлeння чиннoÏ зaкoнoдaвчoÏ бaзи.
Пoчинaючи з 2011 p. cиcтeмy пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa cклaдae Пoдaткoвий кoдeкc УкpaÏни [8], тaк звaнi '^o-тoчнi" пoдaткoвi зaкoни, мiжнapoднi дoгoвopи, щo peгyлюють питaння oпoдaткyвaння, a тaкoж iншi нopмaтивнo-пpaвo-вi aкти Kaбiнeтy Miнicтpiв, мiнicтepcтв i iншиx цeнтpaльниx opгaнiв викoнaвчoÏ влaди, piшeння opгaнiв мicцeвoгo caм-oвpядyвaння, якi peгyлюють пoдaткoвi вiднocини.
Пpийняття Пoдaткoвoгo кoдeкcy УкpaÏни cтвopюe дoдaткoвi yмoви для зaбeзпeчeння вcтaнoвлeння eдинoгo мexa-нiзмy peaлiзaцiÏ дepжaвoю пoдaткoвoÏ пoлiтики, визнaчить eдинi зacaди, пpaвилa тa нopми з питaнь oпoдaткyвaння як для плaтникiв пoдaткiв, тaк i opгaнiв дepжaвнoÏ влaди, зaбeзпeчить yникнeння кoлiзiйниx нopм, пpoгaлин у зaкoнoдaв-cтвi тa piзнoгo тлyмaчeння нopм, якi peгyлюють вiднocини у cфepi oпoдaткyвaння.
Пpийняття Пoдaткoвoгo кoдeкcy УкpaÏни cпpияe oб'eднaнню в oднoмy нopмaтивнo-пpaвoвoмy aктi цiлoгo мacивy нopм, якi peгyлюють cфepy пoдaткoвиx пpaвoвiднocин в УкpaÏнi, a тaкoж зaбeзпeчить cпpoщeння opieнтyвaння плaт-никiв пoдaткiв у цiй cфepi, пpoзopicть дм opгaнiв дepжaвнoÏ влaди, якi yпoвнoвaжeнi здiйcнювaти кoнтpoль зa cвoeчa-c^ctio нapaxyвaння тa пoвнoтoю cплaти пoдaткiв i збopiв (oбoв'язкoвиx плaтeжiв) дo бюджeтiв, чiткo визнaчить зaca-ди фyнкцioнyвaння cиcтeми oпoдaткyвaння.
Ocнoвними oчiкyвaними peзyльтaтaми пpийняття Пoдaткoвoгo кoдeкcy е poзвитoк пiдпpиeмництвa в УкpaÏнi зa pa-xyнoк cпpoщeння зaкoнoдaвcтвa у cфepi oпoдaткyвaння, зaбeзпeчeння йoгo нeзмiннocтi пpoтягoм тpивaлoгo чacy.
Зa paxyнoк cтвopeння пpoзopиx тa eдиниx пpaвил вeдeння гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi тa oпoдaткyвaння oчiкyвaним нacлiдкoм бyдe yкpiплeння пapтнepcькиx вiднocин мiж гpoмaдянaми, cyб'eктaми гocпoдapювaння тa дepжaвoю, щo пpизвeдe дo збiльшeння нaдxoджeнь дo бюджeтiв ycix piвнiв, a тaкoж збiльшeння дoxoдiв cyб'eктiв гocпoдapювaння тa гpoмaдян УкpaÏни.
Пoдaткoвий кoдeкc УкpaÏни як единий кoнcoлiдoвaний нopмaтивнo-пpaвoвий aкт нaдacть мoжливicть зaпoбiгти штyчнiй пoдaткoвiй збиткoвocтi cyб'eктiв гocпoдapювaння, cтвopeння eдиниx cпpaвeдливиx пiдxoдiв тa пpoзopиx пpa-
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 18/2
59
EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA
вил нарахування та сплати податюв, зборю (обов'язкових платеж^), забезпечить сталють податкового законодавства в державк
В укражсьюй економщ рюень науково-техн1чноУ та ¡нновац1йноУ активност пщприемств е замалим i не вщповщае показникам розвинутих краж. Якщо не виправити ситуац¡ю, наша кража приречена на в¡дставання. Одним ¡з важе-л¡в стимулювання науково-техн¡чноï та ¡нновацмно'|' д¡яльност¡ е податки, як через перерозпод¡льч¡ механ¡зми здатн¡ створити приваблив¡ умови для ¡нвестування вщповщних напрям¡в ¡ проект¡в. 1ншими державами напрацьовано знач-ний досв¡д застосування податюв в якост¡ стимулятор¡в науково-техниноУ та ¡нновац¡йноï д¡яльност¡. Вказаний досвщ варто вивчити ¡ критично осмислити, аби виробити науково обгрунтован рекомендаци щодо його адаптац¡ï ¡ можли-вого застосування в Украïн¡.
В контекст теми ¡ предмету нашого досл¡дження варто наголосити, що розвинут кражи напрацювали значний досв¡д стимулювання розвитку виробничоУ сфери за допомогою рюних податкових ¡нструмент¡в. Система оподатку-вання пров¡дних держав св¡ту побудована таким чином, аби постмно заохочувати ¡нвестици, впровадження ¡нновац¡й, п¡дприeмницьку ¡нщативу, зд¡йснення маркетингових заход¡в [1; 2; 3; 4].
Зокрема, компани виробничоУ сфери можуть легально зменшувати розм^ бази оподаткування за рахунок збть-шення в¡драхувань у фонди, що включаються до виробничих витрат (зокрема амортизацмний фонд), використову-ються рюы податков¡ п¡льги для тих, хто вкладае кошти у виробництво, здмснюе заходи з ре¡нвестування [3; 5].
Амортизацы - нарахований у грошовому вираз¡ знос основних засоб¡в та нематер^льних актив¡в у процес¡ ¿хньо-го ц¡льового використання. Одночасно амортизацмний механ¡зм е своeр¡дним елементом системи оподаткування, осктьки амортизац¡я не враховуеться при визначенн¡ бази оподаткування податком на прибуток [4]. Амортизацмна пол^ика мае своею метою забезпечення фжансових можливостей господарюючого суб'екта для ¡нвестування в ос-новний кап¡тал. Умови списання основного капралу поряд з р^нем оподатковування прибутку п¡дприeмств ¡ податкових ¡нвестиц¡йних п¡льг е найважлив¡шими ор¡eнтирами при прийнятт¡ ршень про ¡нвестування в реальний сектор еко-ном¡ки. Проблеми формування д^во'|' та стимулюючоУ амортизац¡йноï системи в контекст з посиленням важел¡в податкового стимулювання розвитку виробничо!' сфери не залишались поза увагою урядю ¡нших держав св¡ту, нав¡ть не зважаючи на пост¡йн¡ дискус¡ï про меж¡ державного втручання в економку [6].
На основ¡ вивчення досвщу США та ¡нших краïн [1-7] можна зробити висновок, що основним завданням аморти-зац¡йноï пол¡тики держави е формування на р¡вн¡ суб'еклв виробничоï сфери достатн¡х за обсягом фжансових ресур-с¡в, як¡ компенсують |'хы в¡дпов¡дн¡ витрати на оновлення основних фондю без зниження результативност поточно!' д¡яльност¡, але з перспективою пщвищення р¡вня ¡нновац¡йност¡ виробництва та ефективност використання цих фондю. Тому державна амортизац¡йна пол¡тика е одним ¡з потужних засоб¡в державного регулювання ¡нвестицмних та ¡н-новацмних процес¡в у виробнич¡й сфер¡ кражи. В таких умовах, з урахуванням негативних наслщюв системноï еко-ном¡чноï кризи, головною метою державноï амортизац¡йноï пол¡тики Украïни мае стати подолання дисбалансу бю-джетних ¡нтерес¡в держави та ¡нвестицмних ¡нтерес¡в суб'eкт¡в виробничо[ сфери, але з одночасним сприянням по-л¡пшенню ф¡нансового становища пщприемств як умови забезпечення в¡дтворення [х^х основних ¡ оборотних фонд¡в.
У багатьох кражах податок на прибуток може сплачуватися не ттьки окремою ф^мою, а й материнською компанию (якщо така е), що на практик дае змогу знизити базу оподаткування [5; 7]. У багатьох кражах ¡снуе система по-криття збитюв компан¡ï за рахунок ïï прибутк¡в упродовж к¡лькох попередых рок¡в або за рахунок ïï майбутн¡х прибут-к¡в. Йдеться, таким чином, про вщрахування з раыше отриманого прибутку втрати поточного званого пер¡оду (так зване "перенесення збитюв назад"), через що сплачена раыше сума податк¡в стае б¡льшою, ¡ це перевищення "ком-пенсуеться" зниженням поточних та майбутн¡х платеж¡в.
Чимало держав п¡дтримують нове виробництво за допомогою особливих мехаызм^ податкового стимулювання -податкових канкул, податкових ¡нвестицмних в¡драхувань ¡ податкових ¡нвестиц¡йних кредит^. В Украïн¡, до реч¡, та-кож була практика надання податкових канкул для новостворених п¡дприeмств з ¡ноземними ¡нвестиц¡ями строк на 5 роюв, але пот¡м ц¡ птьги були визнан¡ шк¡дливими ¡ скасоваы, оск¡льки масово зустр¡чалися "¡нвестори", що реально вклали мюеры кошти (на р^ы 7 долар¡в), а отримували неабияю п¡льги [1; 4].
Побудова ефективноï системи податкового стимулювання виробничоï сфери не може означати лише простого зниження ставок чи бази оподаткування результат^ виробничоï активност¡.
Одним ¡з чинник¡в, що останн¡ роки визначае напрями реформування системи податюв на доходи, е так звана "по-даткова конкуренц¡я", що спрямована на створення максимально сприятливих умов для залучення ¡нвестицм (вну-тршых та ¡ноземних). Прояви податковоï конкуренцп особливо пом¡тн¡ у колишн¡х со^алютичних краïнах. В резуль-тат¡ вщбулося зниження ставок податку на прибуток: в Польщ¡ - з 34 до 19%, в Чехи - з 35 до 26%, в Латвп - з 25 до 15%, в Литв¡ - з 29 до 15%, а також запровадження в Литв^ Латвп та Естони пропорцмного податку з дохода грома-дян в¡дпов¡дно з¡ ставками 33, 25 ¡ 26%. Проте, з ¡ншого боку, податкова конкуренцы вже викликала невдоволення "старих" члеыв SC, через що висунуто тезу про гармоызацю пол¡тики оподаткування прибутюв корпорац¡й. Зокрема, зроблено пропозицю про запровадження eдиноï м¡н¡мальноï ставки цього податку (по аналоги з ПДВ), обов'яз-ковоï для вах член¡в SC (поки що ця пропозицт не знайшла достатньоï пщтримки в Sвроком¡с¡ï). Kр¡м того, в SC виз-нають, що подальше загострення податковоï конкуренц¡ï може дати поштовх для актив¡зац¡ï заход¡в з ïï подальшого запровадження, оск¡льки така конкуренцт - це "гонка на виснаження", в¡д якоï в кжцевому п¡дсумку можуть зазнати втрат ва краïни, оск¡льки доходи ïхн¡х бюджет^ суттево зменшаться.
Hасл¡дком зниження ставок податюв стане пом¡тне зниження податкового коефМенту. На це вказуе, зокрема, досвщ ¡нших краж. Так, кражи з найнижчими ставками податюв (Литва, Латвт) мають, в¡дпов¡дно, ¡ найнижчий серед краïн SC податковий коефМент - 28,5 ¡ 28,9% ВВП вщповщно (дан¡ за 2008 р.). Враховуючи, що в Украïн¡ державне ф¡нансування основних стратег¡чно важливих сфер (осв¡та, наука, охорона здоров'я), здмснюеться на р¡вн¡, що не вщповщае сучасним вимогам, ми вважаемо, що подальший курс на зниження податкових ставок е утопию.
60 Eконом¡чний □¡сник ун¡верситету | Випуск № 18/2
EKOHOMIKA ÇHAHb, IHHOBAÔIÉHA EKOHOMIKA
Бiльшicть кpaÏн, щo нeщoдaвнo вcтyпили дo SC, peaлiзyючи пoлiтикy знижeння cтaвoк пpибyткoвoгo oпoдaткyвaн-ня, нe пepeглядaли cтaвки ocнoвниx нeпpямиx пoдaткiв, в тому чи^ ПДB (винятoк cтaнoвлять Kmp, Cлoвeнiя, ^o-вaччинa i Чexiя). У пepшиx двox кpaÏнax cтaвки пoдaткy нa пpибyтoк кopпopaцiй бyлo збiльшeнo, в двox iншиx - змeн-шeнo. Пoяcнюeтьcя цe тим, щo знижeння cтaвoк ocнoвниx пoдaткiв зaгpoжye фicкaльнiй cтaбiльнocтi кpaÏни.
Пiдcyмoвyючи дocлiджeння фopмyвaння тa poзвиткy cтимyлюючoгo пoтeнцiaлy cиcтeм oпoдaткyвaння y дepжaвax з pинкoвoю eкoнoмiкoю, мoжeмo видтити пeвнi зaкoнoмipнocтi i тeндeнцiÏ:
- витpaти нa нapaxyвaння тa cпpaвляння пoдaткiв пoвиннi 6ути пo мoжливocтi нeзнaчними (мiнiмaльними),
- cиcтeмa oпoдaткyвaння мae вiдпoвiдaти зaгaльним тpeндaм eкoнoмiчнoÏ пoлiтики, мaти чiткi eкoнoмiчнi ц^ i зaв-дaння;
- зa дoпoмoгoю пoдaткiв мae вiдбyвaтиcя cпpaвeдливий пepepoзпoдiл дoxoдiв, пoдвiйнe oбклaдaння нe дoпycкa-eтьcя;
- пopядoк aдмiнicтpyвaння пoдaткiв пoвинeн 6ути тaким, aби yнeмoжливити втpyчaння в пpивaтнe життя плaтникa пoдaткiв;
- oбгoвopeння пpoeктiв зaкoнiв тa iншиx нopмaтивниx aктiв пpo oпoдaткoвyвaння пoвиннe нocити вщфитий, пpo-зopий i poзyмний xapa^ep.
Taкi пiдxoди, щo cтaли aпpoбoвaнi eвpoпeйcькими кpaÏнaми, дoцiльнo викopиcтoвyвaти й в УкpaÏнi, мaючи нa yвa-зi, щo зaxoди cтимyлювaння iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнoгo poзвиткy пoвиннi 6ути cинxpoнiзoвaнi з дieю iншиx, нeфicкaль-ниx, вaжeлiв дepжaвнoгo peгyлювaння, вживaтиcя cвoeчacнo i нa пiдcтaвi гpyнтoвнoгo нayкoвo-aнaлiтичнoгo зaбeзпe-чeння. Koжний кpoк у peфopмyвaннi cиcтeми мicцeвoгo oпoдaткyвaння, щo нaпpaвлeний нa вiдтвopeння iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy вiдпoвiднoÏ тepитopiÏ, як cвiдчить cвiтoвий дocвiд, пoвинeн бути cвoeчacнo дoнeceний дo гpo-мaдcькocтi i бiзнecy, чим пoяcнюeтьcя плaтникaм бaжaний для cy^^oma вapiaнт пoвeдiнки.
Bвaжaeтьcя, щo ocoбливe мicцe в cиcтeмi пoдaткoвoгo peгyлювaння зaймae cтpyктypa пoдaткoвиx cиcтeм. Йдeть-cя, зoкpeмa, пpo cпiввiднoшeння пpямиx i нeпpямиx пoдaткiв, мexaнiзм oбpaxyвaння пoдaткoвиx зoбoв'язaнь (пoдaтoк з oбopoтy aбo пoдaтoк нa дoдaнy вapтicть), a тaкoж cиcтeмy пoдaткoвoгo aдмiнicтpyвaння. У гpyпi poзвинeниx кpaÏн видiляютьcя тaкi, дe чacткa нeпpямиx пoдaткiв у cyмi пoдaткoвиx нaдxoджeнь знaxoдитьcя в мeжax 28-40% (Япoнiя, C0A, Kaнaдa), a тaкoж л, дe цeй poзмip cягae 45-55% (Beликa Бpитaнiя, Hiмeччинa, Iтaлiя, Фpaнцiя). Пpoтягoм ocra^ нix poкiв в IтaлiÏ чacткa нeпpямиx пoдaткiв пoмiтнo знизилacь (бiльшe нiж нa 13%), a у ФpaнцiÏ, дe icтopичнo пepeвa-гa нaдaвaлacь нeпpямим пoдaткaм, тaкe cкopoчeння cтaнoвилo 9,3% [1-7].
Пopiвняльний aнaлiз cтpyктyp пoдaткoвиx cиcтeм пpoвiдниx кpaÏн cвiдчить, щo УкpaÏнa близькa дo cepeдньoгo piв-ня. Ta^ пpoтягoм 1995-2008 pp. ocнoвнi пpямi пoдaтки в УкpaÏнi зaбeзпeчили нaдxoджeння нa piвнi 31-39%. Aнaлoгiч-нi пoкaзники у iншиx кpaÏнax cтaнoвили: у Hiмeччинi - 35,9%, у C0A - 38,1%, у ШвeцiÏ - 41,1%, у BeликoбpитaнiÏ -40,1% (дaнi зa 2002 p.) [1].
Ha нaшy думку, вкaзaними ocнoвними пpинципaми нeoбxiднo кepyвaтиcя i пpи peфopмyвaннi вiтчизнянoгo oпoдaт-кyвaння. Icнye вeличeзний, пpичoмy тeopeтичнo yзaгaльнeний i ocмиcлeний, дocвiд cтягyвaння i викopиcтaння пoдaт-кiв у кpaÏнax Зaxoдy. Пpи цьoмy, зpoзyмiлo, мoвa йдe нe пpo мexaнiчнe кoпiювaння cвiтoвиx нaпpaцювaнь, a пpo Ïxнe твopчe ocмиcлeння, щo cпиpaeтьcя нa глибoкe вивчeння icтopiÏ poзвиткy i cyчacнoгo cтaнy eкoнoмiки УкpaÏни тa poз-винyтиx дepжaв, poзyмiння cyтнocтi yxвaлeння тиx чи iншиx piшeнь. Aлe в тoй œe чac poзyмieмo, щo opieнтaцiя нa ^o-зeмнy пpaктикy дocить yтpyднeнa, ocкiльки бyлo б зoвciм нepoзyмнo нe пpидiляти пepшopяднy yвaгy cпeцифiцi era-нoмiчниx, coцiaльниx i пoлiтичниx yмoв eкoнoмiки УкpaÏни, щo шугае кpaщi шляxи peфopмyвaння cвoгo гocпoдapcтвa.
Bиcнoвки. Poзвинyтi дepжaви aктивнo викopиcтoвyють мoжливocтi пoдaткoвoÏ cиcтeми для cтимyлювaння нayкo-вo-тexнiчнoÏ тa iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв.
Пoдaткoвi cиcтeми пpoвiдниx дepжaв е "гнучкими", пapaмeтpи oпoдaткyвaння мoжyть швидкo змiнювaтиcя пiд впливoм piзниx мaкpoeкoнoмiчниx пpoцeciв, щo yмoжливлюe пiдтpимкy нaлeжнoÏ eфeктивнocтi пoдaткoвoгo pe^io-вaння. Cиcтeмa oпoдaткyвaння poзвинyтиx кpaÏн пoбyдoвaнa тaк, aби пiдтpимyвaти мacштaбнi iнвecтицiÏ, зaпpoвa-джeння iннoвaцiй, вишку дiлoвy aктивнicть.
B бiльшocтi кpaÏн кopпopaцiÏ мoжyть лeгaльнo змeншyвaти poзмip бaзи oпoдaткy-вaння зa paxyнoк збiльшeння вь дpaxyвaнь у фoнди, щo включaютьcя дo виpoбничиx витpaт (зoкpeмa aмopтизaцiйний фoнд).
Aктивнo викopиcтoвyютьcя piзнi пoдaткoвi пiльги для тиx, xto вклaдae кoшти у виpoбництвo, здание зaxoди з pe-iнвecтyвaння.
У бaгaтьox кpaÏнax icнye cиcтeмa пoкpиття збиткiв кoмпaнiÏ зa paxyнoк ÏÏ пpибyткiв yпpoдoвж кiлькox пoпepeднix po-кiв aбo зa paxyнoк ÏÏ мaйбyтнix пpибyткiв. У пepшoмy випaдкy дoзвoляeтьcя вiдpaxoвyвaти з paнiшe oтpимaнoгo пpи-бутку втpaти пoтoчнoгo po^ (тaк звaнe пepeнeceння збиткiв нaзaд), у peзyльтaтi чoгo cплaчeнa pa^rne cyмa пoдaткiв cтae бiльш виш^ю, i цe пepeвищeння кoмпeнcyeтьcя зa paxyнoк знижeння пoтoчниx тa мaйбyтнix пoдaткiв.
Чимaлo дepжaв зaoxoчyють iннoвaцiйнi вклaдeння зa дoпoмoгoю пoдaткoвиx ганкул, пoдaткoвиx iнвecтицiйниx вь дpaxyвaнь i пoдaткoвиx iнвecтицiйниx кpeдитiв.
Пpи пoбyдoвi cиcтeми пoдaткoвoгo oпoдaткyвaння нeoбxiднo нaмaгaтиcя peaлiзyвaти пepш зa вce зaгaльнoдep-жaвнi iнтepecи (у шиpoкoмy ceнci), тoбтo зaбeзпeчити гiднe мicцe кpaÏни в глoбaльнiй cиcтeмi кoopдинaт у пoeднaннi iз пiдтpимкoю coцiaльнoÏ cтaбiльнocтi (у вyзькoмy ceнci). Toж з викopиcтaнням iнcтpyмeнтapiю пiльгoвoгo oпoдaткy-вaння дoцiльнo cтвopювaти нaлeжнi eкoнoмiчнi yмoви для cтимyлювaння iнвecтицiйниx тa iннoвaцiйниx пpoцeciв, нa-caмпepeд, у пpiopитeтниx cфepax виpoбничoÏ cфepи, якi визнaчeнi ocнoвними нaпpямкaми cтpyктypнoÏ пepeбyдoви, як oбгpyнтoвaнi у poзвiдкax пpoвiдниx yкpaÏнcькиx нayкoвцiв.
Cлiд зoкpeмa вcтaнoвити ocoбливий пopядoк звiтнocтi тa кoнтpoлю зa викopиcтaнням oтpимaниx внacлiдoк пiльг pecypciв, який би нaдaвaв пpaвo пoдaткoвим opгaнaм cтягнeння Ïx дo бюджeтy в paзi нeeфeктивнoгo викopиcтaння, викopиcтaння нe зa пpизнaчeнням тoщo.
Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bипycк № 18/2 61
ЕКОНОМ1КА ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА ЕКОНОМ1КА
Посл¡довне, зрозумте ¡ прогнозоване для виробничоï сфери реформування податковоï системи Украïни повинне мати форму ч¡ткоï ц¡л¡сноï стратеги та враховувати не лише поточне сощально-економнне становище в державу а й глобальн виклики (в тому чи^ перспективн¡). Серед цих виклиюв - стр¡мкий прорив розвинутих держав та деяких ¡н-ших краж у зб¡льшенн¡ технолог¡чност¡ сусп¡льного виробництва. Впровадження ¡нновац¡йних перетворень виробни-чоï сфери для багатьох економ¡к стала "вбудованою функц¡eю". Украïна, як ми вщзначали, значно в¡дстаe в¡д ¡нших держав за показниками ¡нновац¡йноï та науково-техн¡чноï активност¡, що вказуе перш за все на домшування в ¡деоло-г¡ï економ¡чноï повед¡нки принципа ¡ндустр¡альноï епохи. В таких умовах податкова реформа повинна розглядатися не як достатня умова, але як необхщна складова загальноï скоординованоï пол^ики економ¡чноï трансформац¡ï та ¡н-теграци, а також забезпечення прискореного (випереджаючого) економ¡чного зростання ¡з одночасним збтьшенням у структур¡ виробництва частки ¡нновацмних товар¡в та послуг.
Перспективи подальших розв1док. У подальшому мають бути проведен¡ досл¡дження щодо вироблення методик моделювання податкових надходжень внасл¡док зменшення ставки ¡ бази оподаткування з метою стимулювання про-мислового виробництва.
Л1тература
1.Соколовська А.М. Податкова система держави: теория i практика становления [монограф1я] / А.М.Соколовська. -К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.
2.Швець I. Застосування регресивного оподаткування прибутку для стимулювання теxнiчного оновлення виробництва / 1.Швець, О.Следь //Економка Украши. - 2009. - № 1. - С. 58-66.
3.3аxарiн С.В. Проблеми i перспективи iнтеграцiï Украни до мжнародного iнвестицiйного ринку [Монография] / С.В.Захарн. - К.: О1Е НАНУ, 2004. - 168 с.
4.Мельник В.М. Mеxанiзм прямого оподаткування у фiнансовiй теорн / В.М.Мельник, Г.Л.Пенякова // Фiнанси Украши. - 2009. - № 5. - С. 66-77.
5.1льенко Р.В. Концептуальн засади податкового стимулювання розвитку виробничо)' сфери / Р.В.1льенко // Акту-альн'1 проблеми економки. - 2009. - № 7. - С. 223-228.
6.Литвиненко 6.О. Податкове стимулювання iнновацiйноï та науково-теxнiчноï дяльност промислових пiдприeмств // Проблеми науки. - 2004. -- № 8. - С. 25-30.
7.Лащак В. Удосконалення системи прямого оподаткування в Укран // Фiнанси Украни. - 2004. - № 11. - С. 26-32.
8.Податковий кодекс Украни / Офiцiйний сайт Верховноï Ради Украни. - Електронний ресурс. - [Доступний з: www.rada.gov.ua].
УДК 330.341.1:332.143
C.B. Качула, В.Я. Олшник,
к.е.н., Дшпропетровська державна фЫансова академия
ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ В СИСТЕМ1 СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН:
СУТНЮТЬ КАТЕГОРП ТА ÏÏ РОЛЬ
В^дображенi теоретична аспекти 3mîctobhoctî поняття "людський кап1тал, наведена ¡нтерпреташя його сутносл як со-ц1ально-економ1чно1' категорИ; виявлен сфери прояву та poëi u,iei категорИ в реаль^й дяльност ринковоï економiки.
Ключовi слова: людський капЬал, продуктивнсть праui, конкурентоспроможнють, людський потеншал, iнтелекту-альний каттал.
Отражены теоретические аспекты содержательности понятия "человеческий капитал", изложена интерпретация его сути как социально-экономической категории; определены сферы проявления и роль этой категории в реальной действительности рыночной экономики.
Ключевые слова: человеческий капитал. производительность труда, конкурентоспособность, человеческий потенциал, интеллектуальный капитал.
Постановка проблеми. Згщно ¡з класичною концепцию теори економнного зростання, його рушмними факторами е земля, праця ¡ каттал, функцюнальний зв'язок яких у систем¡ виробництва формуе продуктивы сили суспть-ства. На рюних етапах сощально-економнного розвитку сусптьства прюритетнють значення окремих фактора та ¿х якюна визначенють, а вщтак ¡ результативнють впливу на створення кшцевого продукту сусптьного вщтворення змь нювались. Змшювалось ¡ розумЫня самого кшцевого продукту вщ абстрактного змюту "блага", валовий продукт, прибуток до не менш проблемних понять "рюень сусптьного споживання", "життевий рюень населення" тощо, яю забез-печувались певними устроями сощально-економнних систем в¡д первюнообщинно)', аграрноУ, промисловоУ (з ÏÏ ману-фактурною та ¡ндустр¡альними фазами) до так званого постЫдустр^льного. Одночасно з цим виникали ¡ сходили з арени цивтюацмного поступу ¡нститути та ¡нституци в систем¡ виробничих вщносин, зростав продуктивний потенц¡ал сусп¡льства, змЫювались сусп¡льн¡ формац¡Ï та доктрини ¿х розвитку.
Ц¡лком лог¡чно, що на ^ лише цих невичерпних перетворень сучасного поступу людства змшювались, розвива-лися ¡ фактори економ¡чного зростання, ¿х прояв у матер¡альному та функцюнальному вим¡р¡. Зокрема прост¡ знаряд-дя прац¡ у виробничому процеа пройшли еволюц¡ю до складних засобю виробництва - механ¡зм¡в ¡ машин з викори-станням спочатку виключно мускульноУ сили людей та робочоУ худоби до залучення енерг¡Ï природних сил - в^ру, води, а згодом енерги своУх продуцента - парових двигун¡в, двигун¡в внутршнього згорання, енергетики атомного ядра,
62 Eкономiчний в¡сник ун¡верситету | Випуск № 18/2
© C.B. Качула, В.Я. Олшник, 2012
