CC BY
51
В1СНИК ПРИАЗОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХН1ЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 2008 р. Вип. № 18
УДК 65.012.8
Мел1хов A.A.1, Камишшкова Е.В.2
ПРОБЛЕМЫ ОЦ1НКИ EKOHOMI4HOI БЕЗПЕКИ ШДПРИеМСТВА
Визначено поняття економ1чног безпеки тдприемстеа на ocnoei поеднання ресурс-но-функщоналъного та ринкоеого nidxodie. Проанал1зовано р^зноматтт nidxodu щодо оцтки економ1чног безпеки тдприемстеа на съогодтшнъому emani розеитку економти та видшено серед них mi, що придатт до застосуеання е укратсъких умоеах.
Сучасш впчизняш пщприемства, знаходячись в умовах ринково! ckohomíkh. функцюну-ють у складному зовшшньому середовшщ, яке характеризуеться нестабшьшстю та постшними змшами. PÍ3HOMaHÍTHÍ чинники навколишнього середовища погрожують нормальному стану д1яльносп суб'екпв господарювання, створюючи проблему протидп негативним тенденщям та пошуку шлях i в виживання. KpÍM загрозливих обставин зовшшнього характеру перед пщприем-ствами стае небезпека загроз внутршнього характеру. Перед ними стоггь питания нсобхщносп створення умов для безпечного розвитку, спираючись тшьки на власш сили, що створюе проблему eKOHOMÍ4HOi безпеки.
Вагомий внесок в розвиток теорн ckohomíhhoí безпеки пщприемства (ЕБП) внесли укра!-нсью та 3apy6i>khí вчеш [1 - 13]. 1снуе шла низка шдход1в щодо розкриття cythoctí ЕБП, спо-co6íb вим1рювання та заход i в з пщвищення II ртня.
На сьогодшшнш день ще не сформовано единого пщходу до розумшня категорн «еконо-MÍ4Ha безпека пщприемства», але юнуе достатня kí ль клеть дослщжень з цього приводу.
Точки зору дослщниюв суттево рпняться. Дсякл схильш до вузького тлумачення 3MÍCTy цього термша з позицп нсобхщносп виявлення та нейтралпацп загроз сконо\пчшй стабиьносп пщприемства шляхом силового захисту [1].
Бщып широким вважаеться рссурсно-функцюнальний пщхщ, зпдно з яким ЕБП розгля-даеться як стан ефективного використання pecypcÍB та ¡снуючих ринкових можливостей пщприемства, що дозволяе випереджувати внутршш та зовшшш загрози i забезпечуе його трива-ле виживання та сталий розвиток на ринку вщповщно до обрано! mícíi [2]. В рамках цього пщходу дослщжуються найважлив1пп фактори та ochobhí процеси, що впливають на забезпечення ЕБП, аналпусться розподщ i використання pecypcÍB пщприемства, визначаються ¡ндикатори. яи характеризуют р1вень забезпечення ЕБП i розробляються заходи для забезпечення максимально високого р1вня ЕБП.
Але недолшом ресурсно-функцюнального пщходу е те, що ЕБП розглядаеться дуже зага-льно, як в аспект! забсзпсчсносп пщприемства ресурсами, так i в аспект! адаптацп до зовшшнього середовища. Тому сконо\пчна безпека ототожнюеться Í3 д1яльшстю пщприемства та його ефектившетю.
Дсякл економюти виходять з ще! визнання визначального впливу зовшшнього середовища на д1яльшсть суб'екта господарювання i тлумачать ЕБП як MÍpy гармошзацп в 4aci i просто-pi економ1чних ¡нтсрсав пщприемства з ¡нтсрссами пов'язаних з ним суб'екпв навколишнього середовища, яи ддать поза його межами [3], або як стан захищеноста д1яльноста пщприемства вщ негативних вплив1в зовшшнього середовища, а також здатноста швидко усувати pÍ3HÍ загрози чи пристосовуватися до наявних умов, KOTpi не позначаються негативно на його д1яльноста [4]. U,i тлумачення е дещо обмеженими, бо не враховують внутршшх загроз, якл також знижу-ють можливють eKOHOMÍ4HOi стайкоста пщприемства.
'ПДТУ. канд. екон. наук, доц.
2ПДТУ, студент
1снують також mini шдходи до розкриття змюту катсгорп "економ1чна безпека пщприем-ства" [5; 6]. Але yci вони не враховують у повнш Mipi ринкову специфшу, що склалася в У кра!-Hi та крашах СНД. Тому украшсью пщприемства не можуть належним чином оцшити р1вень свое! CK0H0\iiLiH0i безпеки та розробити низку заход ¿в щодо II шдвищення.
Отже, метою дано! статп е уточнения змюту ионяття економ1чно! безпеки пщприемства на сьогодшшньому CTani розвитку сконо\пки Украши та анал1з критсрив i метод ¡в оцшки стану ЕБП, визначення !хшх сильних i слабких сторш, що дасть можливють украшським пщприемст-вам детальшше ощнити загрози екзогенного та ендогенного характеру, яю впливають на ЕБП.
3 нашо! точки зору при визначенш поняття "сконо\пчна безпека пщприемства" доцшь-но поеднувати деюлька пщход1в, зокрема, ресурсно-функцюнальний та ринковий (конкурен-тний). У такому pa3i ЕБП слщ розглядати як такий стан використання pecypciB i можливостей пщприемства та компстснцп його менеджменту, який дозволяе пщприемству ефективно кон-курувати на певному ринку (за рахунок конкурентних переваг) та забезпечуе його сталий розвиток у певний перюд часу. Ефективне функцюнування пщприемства у конкурентному середовшщ дозволить усунути загрози, яю воно приховуе, та забезпечить пщприемству гара-нтоване отримання прибутку, за рахунок якого пщприемство мае розвиватись.
Одним з важливих питань забезпечення ЕБП е и достов1рна оцшка. Розр1зняють три пщ-ходи щодо оцшки ЕБП [8]. Перший пщхщ пов'язаний з комбшащю загальновщомих, nepeBipe-них практикою методик, другий - з формуванням оцшки ЕБП на пщстав1 розрахунюв II функ-ц1ональних складових, третш - на ochobI комплексного критерда за р1внями основних показни-юв функц1онування та 1хн1ми рангами.
До першого напряму вщносяться таю методи, як STEP-aHani3, SWOT-aHani3, SPACE-анал1з, ФВА; методи оц1нки фшансового стану пщприемства та загроз банкрутства. Вони е не-вщ'емною складовою виявлення сильних та слабких сторш пщприемства, оцшювання можли-вост1 його сталого розвитку, прогнозування зовшшшх загроз.
STEP-аналп надае можлив1сть охарактеризувати зовн1шню економ1чну ситуац1ю комплексно, на пщстав1 оц1нки впливу сусп1льних, технолопчних, економ1чних та пол1тико-правових фактор1в, що може бути використано для оцшки р1вня ЕБП. 1нструментом анал1зу внутр1шн1х фактор ¡в е SWOT-aHani3. Вш надае можлив1сть виявити сильн1 та слабю сторони пщприемства, наявн1 загрози та можливосп 1хнього подолання. Узагальнення результат1в SWOT-aHani3y забезпечуе систематизовану шформащю для розробки стратег11 або тактики по-вед1нки на ринку. Основний недолпч перел1чених метод ¡в - ix н i й експертний характер. Тому виникае ризик неповного врахування впливу чинниюв зовшшнього середовища на ЕБП.
Для оцшки ЕБП також використовуються i методи оцшки загрози банкрутства. Серед них можна визначити таю, як п'ятифакторна модель Е. Альтмана, модель Спрингейта та ш., що за-сноваш на оцшщ показниюв ф1нансово1 ст1йкост1 пщприемства [11]. Але юлька показниюв цих моделей не мають вщповщних аналог!в щодо оцшки роботи украшських пщприемств. Тому вона неприйнятна для оцшки ЕБП в Украшг
Другий пщхщ е бшып перспективним. Наприклад, С. 1лляшенко [2] пропонуе методику оцшки складових економ1чно! безпеки. Вш вважае, що ЕБП мютить у co6i фшансову. ¡нтслск-туальну, кадрову, технолог1чну, правову, еколог1чну, ¡нформац1йну. силову, а також ринкову та штсрфсйсну складов i. Р1вень ЕБП в ц1лому пропонуеться визначати у таюй посл1довност1. На-самперед треба перевести у вщносш оцшки показники р1вн1в кожно! i3 складових економ1чно! безпеки за формулою:
' N, '
де Oj - вщносна оц1нка 7-1 складово! ЕБП;
N, - юльюсть р1вн1в 7-1 складово! ЕБП;
п - номер розрахованого р1вня безпеки 7-i складово!, починаючи вщ найнесприятлившого.
Дал1 треба визначити вагом1сть О, кожно! складово! ЕБП i розрахувати штегральну оц1нку ЕБП як середньозважену. Чим ближчою вона буде до одинищ, тим вищий р1вень ЕБП. Оцшка нижче 0,5 евщчить про послабления ЕБП. Проанал1зувавши OKpcvii складов! ЕБП, можна уточ-нити - вщ яко! саме з них варто очп<увати загрозу. Для унаочнення результат1в оц1нки будують д1аграму у полярнш систем! координат: кути вщповщають ваговим характеристикам; рад1ус-вектори характеризуют piBHi складово! ЕБП. Результата анал1зу й оц1нки piBHiB складово! ЕБП
мають бути покладеш в основу розробки комплексу заход ¡в. спрямованих на протидда загрозам 1 на шдвищення р1вня ЕБП.
Трупа вчених гпд кер1вництвом Е. Олейшкова пропонуе розраховувати критсрп ЕБП. При цьому окрем1 функцюнальш складов! розраховуються на основ! оцшки загроз ЕБП та ефектив-носп заход ¡в для !хнього запоб1гання [13].
Формула розрахунку сукупного критерда ЕБП (СКЕБ) при пор1вняльнш оцшщ кшькох пщприемств:
N
спи = (2)
¿=1
де к, - значения окремих функцюнальних критернв ЕБП;
¿/г - питома вага значимосп функцюнальних складових ЕБП;
N - кшыасть функцюнальних складових ЕБП;
аг - показник, який потребуе у кожному пор1внюваному вар1ант1 дотримання кшьюсно! су-купност! пор1внюваних функцюнальних складових для кожного пщприемства. Иого значения приймае 0 у випадку вщсутносп складових, та 1 - при наявностг
Р1вень ЕБП визначаеться на основ! пор1вняння отриманого в результат! розрахунку значения сукупного критерда ЕБП м значениями цього критерда, якл були отриман! рашше для анал1зуемого пщприемства, а також и значениями цього критерда для аналопчних пщприемств галузг Кр1м того, пор1внюються потомш та минул! оцшки окремих функцюнальних критернв ЕБП ! виявляеться частка впливу змш стану функцюнальних складових ЕБП на змши значения сукупного критерда ЕБП.
Окремий функцюнальний критерш ЕБП може виражатися у в игл яд 1 цшьово! функцп:
ОФК = Уп , (3)
3 + узб
де ОФК - функцюнальний критерш р1вня забезпечення функц!онально! складово! ЕБП;
3 - сумарш затрата в анал1зованому перюд! на реалпацда заход ¡в для запоб1гання збит-клв. спричинених певною функцюнальною складовою ЕБП;
У„ - сукупний попереджений збиток за т1ею чи шшою складовою;
Узб - загальний збиток, спричинений певною функцюнальною складовою ЕБП.
Ця модель також не позбавлена недолтв, що насамперед зумовлено неможливютю об-числювати витрати щодо попереджених збитклв за кожною функцюнальною складовою ЕБП. Останш тюно пов'язан! м1ж собою, залежать одна вщ одно!, до того ж на пщприемствах зазви-чай вщсутнш обл\к попереджених ! понесених збитклв за кожною функцюнальною складовою ЕБП, що також заважае !х використанню як критернв ЕБП.
Представляе штсрсс методика, що визначае штсгральний р1вень ЕБП на пщстав! ¡сную-чих иоказниклв фшансово-господарсько! д1яльносп [9; 10]. Основна щея полягае в тому, що р1вень ЕБП е функщею багатьох змшних - показниив д1яльносп пщприемства.
Формула р1вня ЕБП мае такий виг ляд:
У ебп = р(х)=а / Ы+ а2Дх2)+ ■^ ^ + а„/(х)> (4)
де f(x1), ^(Х2), ..., /(Хг) - функцп залежност! р1вня ЕБП вщ вщповщних иоказниклв д1яльностк а1, а2,..., ог - питома вага значимост! кожного показника для забезпечення ЕБП; п - кл ль клеть иоказниклв складових.
Залежнють р1вня ЕБП вщ иоказниклв д1яльност1 пщприемства визначаеться за формулами:
/(хг-) = -1 + П(от), (5)
/(хг) = -1-е-я{х-хш\ (6)
де е - основа натурального логарифма;
X - постшна додатна величина.
Питома вага значимост! кожного показника визначаеться пропорцшно середшм вщеот-кам функцп ¡(х,) при з\пш кожного аргументу хг на 1 %. Однак, значения штегрального показника не завжди вщбивае внесок кожного окремого показника у загальний результат, оскшьки
юнують пропорцшно зворотн1 показники, наприклад, таю, як матертловщдача 1 матертломют-юсть, вплив яких на р1вень ЕБП буде перекрученим.
Третш пщхщ [6; 7] щодо штегрально! оцшки р1вня ЕБП представлений методикою, яка базуеться на використанш традицшних показниюв, тсмгпв !хньо! змши та ймов!рноста реал1за-цп специф1чних ризиюв. Процедура оцшки складаеться з таких еташв: розрахунок нормативного р1вня показниюв кожно! складово! ЕБП; визначення системи цшьових показниюв, сформовано! на попередньому стагп. на поточний пер ¡од. а також визначення тсмгпв !хньо! змши; визначення системи ризиюв, якими переобтяжено д1яльшсть пщприемства, 1х перегрупування за складовими та оцшка ймов!рноста 1х реал!зацн; розрахунок пор1вняльних ¡ндскав (сшввщно-шення фактичного значения кожного показника з його нормативним значениям) за кожним по-казником у розр1з1 складових ЕБП.
Дал1 визначаеться р1вень ЕБП для кожно! складово!:
¿=1
де /г - пор!вняльний !ндекс за кожним показником;
и - темпи змши показника (не менше шж за три роки);
qi - коефщент вагомост! кожного показника в систем! оцшки кожно! складово!, що визначаеться кер!вництвом (аналггиком) на основ! стратепчних ц!льових ор!ентир!в;
- загальна ймов!ршсть реал!зац!! ризиюв дано! складово!; п - юльюсть показниюв, що використовуеться пщприемством для оцшки кожно! складово!.
Потам розраховуеться загальний показник ЕБП:
С = 0,2 РФ.с+0,15 Рт.т.с+0,2 Р.кс+0,2 Рнф.с+0,05 РЕКС+0,1 Рп.„.с+0,1 ., (8) де Рф.с. - оцшка фшансово! складово!;
Рт-т.с. - оцшка техшко-технолопчно! складово!;
/■/_/,; г. - оцшка штелектуально! та кадрово! складово!;
Ршф.с. ~ оцшка шформацшно! складово!;
Рекс. ~ оц!нка еколог!чно! складово!;
Рп-п.с. - оцшка полтжо-правово! складово!;
Рс.с. - оц!нка силово! складово! економ!чно! безпеки.
На пщетав! цих розрахунюв анал!зують чутлив!сть загального показника реал!зацп най-!мов!рн!ших загроз та визначають коефщенти еластичноста за кожною складовою. Потам фор-мують систему оргашзацп ЕБП з урахуванням складових, що мають найбщыпий вплив. Ця методика мае один суттевий недол!к - неясний мехашзм розрахунку коефщентав при функцюна-льних складових ЕБП.
Також ЕБП можна визначати за допомогою метод!в оцшки фшансового стану пщприемства, яю базуються на зютавленш динам!ки показниюв статистично! зв!тност!. Основна увага прид!ляеться визначенню та дотриманню граничних значень показниюв, яю характеризуют економ!чне становище пщприемства. Такий пщхщ для градацп р!вня ЕБП пропонуе Н. Капуе-тан. При цьому в!н вважае, що невщповщнють фактичних (поточних) значень показниюв !хн!м граничним значениям характеризуе яюсш зм!ни у д!яльност! господарюючого суб'екта [12].
Для побудови системи ЕБП вш рекомендуе включати до перелшу таю показники: дина-м!ку виробництва; питому вагу обсягу випуску продукцп стосовно галузц реальний р!вень за-вантаження виробничо! потужност!; стаб!льн!сть виробничого процесу; р!вень ршмчноста; рь вень рентабельноста виробництва; необх!дний обсяг швестицш для пщтримки або розвитку обсягу виробництва, а також фактичний обсяг швестицш; частку забезпеченоста власними джере-лами фшансування об!гових коштав; прострочену заборгован!сть; кашталомютюсть виробництва; фондовщдачу; темп вщновлення основних фощцв; р!вень !нновац!йно! активноста; вщнос-ний р!вень оплати прац!; структуру кадрового потенщалу; витрати робочого часу; р!вень за-боргованоста !з зароб!тно! плати; р!вень продуктивност! прац!.
Под!бна методика передбачае характеризувати стан пщприемства вщповщно до фактичних та розрахованих значень показниюв ! розм!р!в !хшх вщхилень вщ граничних значень шди-катор!в ЕБП: нормальний, коли шдикатори ЕБП перебувають у межах граничних значень; пе-редкризовий стан, коли перевищене граничне значения хоча б одного з шдикатор!в; кризовий,
коли перевищуються граиичш значения бшыпосп показниюв; критичний, коли перевшцеш граничш значения уах головних шдикатор1в ЕБП.
Таким чином можна констатувати, що на сьогодшшнш день ¡снуе велика кшыасть р1зних методик оцшки ЕБП. Кожна п запропонованих методик мае 1 достошства, 1 недолши. Але конструювання штегрального показника ЕБП на сучасному еташ розвитку науки поки що не-можливе. Це пов'язано з вщсутшстю нормативно 1 методично встановленого перелшу показни-юв, яю безпосередньо впливають на р1вень ЕБП, та 1хшх критичних значень.
Висновки
1. Запропоноване бачення катсгорп «економ1чна безпека пщприемства» як такого стану вико-ристання рссурав { можливостей пщприемства та компетенцш його менеджменту, який до-зволяе пщприемству ефективно конкурувати на певному ринку (за рахунок конкурентних переваг) та забезпечуе його сталий розвиток у певний перюд часу, дозволяе поеднати ресур-сно-функцюнальний та ринковий (конкурентний) пщходи щодо визначення ЕБП.
2. Аналп р1зних методик оцшки ЕБП показав, що кожна з них мае як достошства, так \ недо-лпси. Але найбшып перспективним е штегральний пщхщ щодо оцшки р1вня ЕБП, тому що в1н дозволяе кер1вництву пщприемства оц1нити внесок кожного окремого показника у зага-льний результат та розробити ефективну стратспю конкурентно! боротьби.
3. Подальший прогрес у вдосконаленш ¡нтсгрально! методики оцшки ЕБП пов'язаний п роз-робкою системи нормативних показниклв. яю безпосередньо впливають на р1вень ЕБП, та встановленням 1хшх критичних значень.
Перел1к посиланъ
1. Нтолаюк С.1. Безпека суб'екпв пщприемницько! д1яльност1: Курс лекцш / С.1. Нтолаюк, Д.И. Никифорчук II Сер1я: Б1бл1отека оперативного пращвника. - К.: КНТ, 2005. - 320 с.
2. Илъяшенко С.Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке / С.Н. Илъяшенко II Актуальш проблеми сконо\пки. - 2003. - № 3. - С. 12 - 19.
3. Козаченко Г.В. Еконо\пчна безпека пщприемства: сутнють та мехашзм забезпечення: Мо-нограф1я IГ.В. Козаченко, В.П. Пономаръов, О.М. Ляшенко. - К.: /Пора. 2003. - 280 с.
4. Ковалев Д. Экономическая безопасность I Д. Ковалев, Т. Сухорукова II Экономика Украины. - 1998. -№ 10.-С. 48-51.
5. Белокуров В. В. Структура функциональных составляющих экономической безопасности предприятия /В.В. Белокуров // http:/www.safetyfactor.ru.
6. Швиданенко Г. О. Сучасна технолопя д¿агностики фшансово-сконо\пчно!' д1яльносп пщприемства: Монограф1я IГ.О. Швиданенко, О.1. Олексюк. - К.: КНЕУ, 2002. - 192 с.
7. Еконо\пка пщприемства: Пщручник / За заг. ред. д-ра екон. наук проф. С.Ф. Покропивного. -К.: КНЕУ, 2003.-608 с.
8. Ареф'ева О.В. Планування сконо\пчно!' безпеки пщприемств: Монограф1я / О.В. Арефьева, Т.Б. Кузенко. - К.: Вид-во Свроп. ун-ту, 2004. - 170 с.
9. Дронов Р. Подходы к обеспечению экономической безопасности / Р. Дронов II Экономист. -2001,-№2.-С. 42-45.
10. Ковалев Д. Количественная оценка уровня экономической безопасности предприятия / Д. Ковалев, И. Плетникова II Экономика Украины. - 2001. - № 4. - С. 35 - 40.
11. Терещенко О.О. Фшансова санащя та банкрутство пщприемств / О.О. Терещенко. - К.: КНЕУ, 2000.-412 с.
12. Капустин Н. Экономическая безопасность отрасли и фирмы / Н. Капустин II Бизнес-информ. - 1999. - № 11 - 12. - С. 45 - 47.
13. Экономическая и национальная безопасность: Учебник / Под ред. Е.А. Олейникова. - М.: Экзамен, 2005. - 768 с.
Рецензент: М.Г.Бшопольський д-р екон. наук, проф., ПДТУ
Стаття надшшла 29.02.2008
