Научная статья на тему 'Проблеми інтеграції природничо-науковаї та професійної підготовки молодших спеціалістів технічного профілю'

Проблеми інтеграції природничо-науковаї та професійної підготовки молодших спеціалістів технічного профілю Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
88
42
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Леся Моторна

У статті представлена проблематика інтеграції природничо-наукової та професійної підготовки молодших спеціалістів технічного профілю, проаналізовані завдання такої підготовки. Запропонована схема реалізації інтегрованих зв’язків на занятті. Узагальнені ефективні результати інтегрованої природничо-наукової та професійної підготовки молодших спеціалістів технічного профілю.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Проблеми інтеграції природничо-науковаї та професійної підготовки молодших спеціалістів технічного профілю»

ПРОБЛЕМИ ШТЕГРАЦИ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА1 ТА ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МОЛОДШИХ СПЕЦ1АЛ1СТ1В ТЕХН1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ

У статтi представлена проблематика ттеграцИ природничо-науковог та профестно'г' пiдготовки молодших спецiалiстiв техтчного профшю, проаналiзованi завдання тако'1 пiдготовки. Запропонована схема реал1заци ттегрованих зв 'язюв на заняттi. Узагальненi ефективт результати iнтегрованоi природничо-науковог та профестно'г' пiдготовки молодших спецiалiстiв технiчного профшю.

Проблема формування яюсно нового спещалюта техтчного профшю е актуальною для нашо! держави i перетворюеться на один iз найважливших чинниюв пiдвищення продуктивностi працi, забезпечення випуску пiдприемствами, установами та оргашзащями конкурентоспроможно! продукци.

Iстотнi змiни в економщ, на ринку працi, в мехашзмах соцiального захисту, становлення нових державних i суспiльних структур призвели до формування нового сощально-економiчного середовища, яке робить глибокий вплив на освггу у ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацп.

Це пов'язано iз змiною соцiально-економiчного середовища, в якому, по-перше, практично лiквiдований соцiальний шститут базових пiдприемств, за рахунок яких традицiйно здiйснювалося будiвництво, забезпечення устаткуванням, iнструментом i матерiалами, виробниче навчання i виробнича практика. По-друге, рашше державна система професшно! освiти масово готувала фахiвцiв професiй певно! галузь У сьогоднiшнiх економiчних умовах ринок не вимагае масово! тдготовки фахiвцiв для одте! галузi, тому ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитаци стали мiжгалузевими. Ось чому пiдготовка молодших спещатспв потребуе докорiнних змiн, що пов'язант iз компетентнiсною модернiзацiею навчання.

На сучасному етапi розвитку освiти мiжнародне педагогiчне спiвтовариство виявляе пiдвищену увагу до проблем компетенттсно! модертзаци навчання, особливо — тдготовки фахiвцiв для вшх ланок виробництва та суспшьно! дiяльностi. В усiх кра!нах св^у вдосконалюють освiту i пiдготовку кадрiв, впроваджуючи новi концепцп розвитку знань i умiнь, що доповнюють багатовшовий досвiд, накопичений традицiйною педагогiкою. При цьому реформування педагопчних систем вщбуваеться з урахуванням реального попиту на ринку пращ, гнучкосп, професшно! компетентносп щодо розв'язання складних завдань i проблем. Аналiз сучасних соцiально-економiчних змш вимагае нових пiдходiв до визначення освiтнiх цiлей формування творчо! особистосп, здатно! до пошуку типового i нетипового вирiшення складних завдань в нових умовах дiяльностi.

Вагомi результати з проблем штеграци загальноосв^ньо! та професшно! пiдготовки висвiтленi у працях росiйських науковцiв С. Батишева, М. Берулави, А. Беляево!, Г. Гутурова, М. Махмутова, А. Ятайкино! та ш. Проблему впровадження у навчальний процес дидактично! iнтеграцi! дослiджували укра!нсью науковцi С. Гончаренко, Р. Гуревич, Б. Камiнський, I. Козловська, Л. Слшчишин, Р. Собко, Я. Собко, Н. Талалуева та iншi.

Метою статт е розглянути основнi проблеми штеграци природничо-науково! та професiйно! тдготовки молодших спещатспв технiчного профiлю.

Перед професшною освiтою постають такi завдання:

- формування i розвиток особистост в цiлiсному процесi загальноосвiтньо!, загальнотехшчно! i професiйно! пiдготовки на основi гуманiтарно!, природничонауково!, загальнопрофесiйно! i спещально! освiти та впровадження iнформацiйних технологш;

- створення державно! системи розробки, оновлення стандарту професiйно! освiти, забезпечення контролю за його дотриманням;

- забезпечення прюритетност професiйно! освiти суспшьства;

- забезпечення безперервностi професiйно! осв^и з урахуванням потреб особистостi, суспшьства, економши;

- створення ефективних науково обгрунтованих систем професiйно! пiдготовки;

- розробка принципово ново! системи пiдготовки, шдвищення квалiфiкацп керiвних, iнженерно-педагогiчний кадрiв, орiентованоI на економiчну мотивацiю пiдвищення квалiфiкацп;

- створення ефективно! системи управлшня професiйною освiтою, що забезпечуе загальну професюн^защю суспiльства [2].

Цi завдання впливають на мету i змют професiйноI пiдготовки, якi повиннi вщповщати змiстовi, рiвню i характеру пращ. Серед проблем, що виникають у зв'язку з цим, важливе мюце займае iнтеграцiя загальноосвiтнiх i фахових дисциплiн та виробничо! практики.

Зростаючi тенденци до штеграци наукових знань зумовлюють необхiднiсть дидактично! штеграци навчальних дисциплiн. Вона передбачае докорiннi змши в свiдомостi людей, характерi 1хньо1 дiяльностi та пiдготовцi квалiфiкованих ка^в — робiтникiв, молодших спецiалiстiв, iнженерiв, яким доведеться в умовах техшки i технологи майбутнього [8, 65].

Професшна тдготовка сучасного молодшого спещалюта технiчного профiлю неможлива без природничо-наукових знань. Це визначаеться об'ективними потребами суспшьства, тенденцiями розвитку свггово! цившзацп. Однiею з найхарактернiших И рис е науково-техшчна революцiя. II суть полягае в тому, що вщбуваються корiннi змiни продуктивних сил суспшьства, техшки i технологiй пiд безпосередшм впливом яюсних революцiйних змiн в наущ.

1стотно змiнилася i функщя людини у виробництвi, i вимоги до не].'. Крiм спецiальних знань у керiвника i виконавцiв повинш бути сучасний стиль мислення i сукупнiсть таких умiнь, якi необхщш йому для самоосвiти.

Природничi дисциплши е основою науково-технiчного прогресу, тому природничо-наукова пiдготовка — складова рiшення загального стратегiчного завдання, що стоиъ перед розвиненими крашами. Вщповщно до стратеги модершзаци освiти новi стандарти змiсту освiти передбачають професшну спрямованiсть отримуваних молодшими спецiалiстами техшчного профiлю знань всiх предметiв природничонаукового циклу.

Аналiз змiсту сучасних програм дисциплiн «Хiмiя» i «Бюлопя», яю дiють нинi у ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитаци, показав, що в програми включенi основи цих наук, тобто науковi факти, поняття, закони, теорп i методи, вiдiбранi вщповщно до мiнiмальних вимог змiсту i рiвня пiдготовки молодших спецiалiстiв техшчного профшю з х1мп та бюлогп.

Перед природничо-науковою пiдготовкою стоять важливi i рiзноманiтнi завдання:

- сформувати у студенев систему наукових знань, понять i необхiдних умiнь;

- реалiзувати полiтехнiчну i професiйну спрямовашсть змiсту освiти;

- на основi та в едностi iз засвоенням знань i понять сформувати у студенев науковий свiтогляд, наукове i творче мислення, озброгги основами методологи шзнання свiту, виховати екологiчну культуру i цiннiсне вiдношення до науки, розкрити гумаштарш аспекти знання i науковоI дiяльностi.

Посилення гуманiтарноI складовоI природничо-наукових дисциплiн сприяе розвитку в студенев здiбностей впродовж всього життя, а в професiйнiй дiяльностi бути активними учасниками створення нових позитивних взаемозв'язюв науки i технологи, перешкоджати виникненню !х негативних проявiв.

В той же час яюсть знань i умiнь майбутнiх молодших спещалю^в з природничих дисциплiн багато в чому не вiдповiдае значимостi цих предме^в для пiдготовки фах1вця техшчного профшю. 1снують об'ективнi причини для пояснення недостатньо високо! якостi знань:

- низький рiвень шкшьно! тдготовки пов'язаний iз вiдсутнiстю в багатьох школах фахiвцiв з вiдповiдною освггою, ставленням до предметiв природничого циклу як до другорядних;

- сти^ термши вивчення загальноосвiтнiх дисциплiн у ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитаци створюють певш труднощi для якiсного опанування предметами природничого циклу;

- спостер^аеться тенденщя до зменшення кiлькостi годин куршв х1мй та бюлогп у системi технiчноI освiти;

- складнiсть i теоретичнiсть змiсту природничих дисциплiн.

В зв'язку з цим вдосконалення вщбору змiсту, вибiр методик, засобiв, форм навчання, впровадження нових технологiй оргашзаци навчально-пiзнавального процесу мае актуальне значення.

Потрiбна розробка методик викладання природничих дисциплiн, орiентованих на конкретну майбутню професiйну дiяльнiсть. Навчальний план пiдготовки майбутнього фахiвця повинен бути не механiчною сумшею дисциплiн, а !х органiчною едшстю, спрямованою на досягнення результату — фах1вця [5].

Через оволодiння природничими знаннями студенти знайомляться з конкретним досвщом становлення i розвитку науки, як частини культури, набувають знань про методи науки, орiентири для професiйноI дiяльностi. Природничо-науковий всеобуч сприяе формуванню досвiду дiяльностi, зв'язаного :

- з елементами наукового експериментування, що е чинником перетворення знань у переконання та планування власних дш з метою отримання даних, спостереженням й iнтерпретацiею його результатiв;

- з оволодшням однiею з штучних мов, чим розширюеться i тренуеться здiбнiсть до роботи з шформащею .

Загальна природничо-наукова освiта забезпечуе людину науковими знаннями, що дозволяють:

- розумгги суть широкого кола явищ, з якими вона постшно зустрiчаеться у природi, що постшно змiнюеться;

- усвiдомити себе, власний оргашзм як частину природи, зрозумгги суть найважливiших процесiв, що вщбуваеться в ньому, усвiдомити норми i переваги здорового способу життя;

- набути знань про норми використання речовин i матерiалiв у побут i вiдповiднi практичнi навички;

- зрозумгги важливiсть цих норм у глобальному масштабу

- усвiдомити роль штелекту в жигтi людини через вплив наукового знання на сощальш процеси в суспiльствi;

- зрозум^и виняткову багатоскладовiсть навколишнього свiту, обмежешсть i суперечнiсть знань про нього i набути початкового досвiду ощнювання явищ, що вiдбуваються в природi i суспiльствi.

Природничо-наукова освiта як компонент загальноI освiти е базисним для вшх рiвнiв професiйноI освгти. Очевидною особливiстю природничо-науковоI пiдготовки у ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитаци, порiвняно iз загальноосвiтньою школою, е професшна спрямованють И на рiвнi мiждисциплiнарних зв'язкiв та штеграци [4].

Сучасний перюд в розвитку освiти характеризуемся пошуком шляхiв штеграци знань. Варто зазначити, що штегращя змiсту осв^и — це свiтова тенденцiя. Вона сприяе об'еднанню в цше розрiзнених знань, органiчному синтезу рiзних систем знань, формуванню у студенев уявлень про едшсть свiту. Iнтеграцiя е провщною формою оргашзаци змiсту освгти на основi загальностi i едност законiв природи, цiлiсностi сприйняття навколишнього св^у.

Тенденцiя штеграци, як i гумашзаци, пронизуе всi категорп i сфери освiтнього процесу. А. Беляева вщзначае, що для розвитку сучасноI професiйноI школи характернi також тенденцп штенсифшаци, демократизацiя, яка е вщдзеркаленням розвитку сучасного суспiльства [1].

А. Ятайкина визначила наступи рiвнi штеграци:

1) тематична штегращя ((да-три дисциплши розкривають одну тему). Цей рiвень мае шюстративно-описовий характер;

2) проблемна штегращя (одну проблему студенти виршують можливостями певних предмеив). Виникае узагальнена ситуацiя, що припускае рiзнi шляхи виршення;

3) концептуальна iнтеграцiя (концепщя розглядаеться рiзними навчальними предметами в сукупносп всiх !х засобiв i методiв);

4) теоретична iнтеграцiя (фшософське взаемопроникнення рiзних теорiй).

А. Беляева вважае, що iнтеграцiйнi зв'язки як зашб посилення навчання i виховання необхiдно здiйснювати в трьох основних напрямах:

- формування на основi iнтеграцiйних зв'язкiв системи аксиологiчних знань, що розкривають щншсш аспекти науки, мистецтва шляхом узагальнення i розвитку св^оглядних i практичних iдей;

- формування загальних для рiзних предмеив пiзнавальних, практичних та оцiнних умшь i виконання на !х основi правильних оцiнних тверджень;

— формування на ochobî системи узагальнених знань i yMiHb дiалектичного погляду на свгт [3].

На думку М. Берулави формування штегрованих зв'язкiв повинно проектуватися на рiвнi процесу навчання. В цьому випадку штегроваш характеристики значною мiрою залежатимуть вiд дiяльностi викладача, оскiльки саме ним здшснюватиметься остаточний вибiр рiвня, типу, форми штеграцшно1 взаeмодiï рiзних предметiв, вщ нього залежатиме конкретне методичне втшення того або iншого змiстовного i процесуального сшввщношення мiж елементами змюту освiти. Завдання викладача, що використовуе в своïй практичнiй дiяльностi штегроване навчання, — навчити стyдентiв мислити абстрактними категорiями, зiставляти yзагальненi висновки з конкретними явищами, виробляти власну оцiнкy [4, 81].

Реалiзацiю штегрованих зв'язюв на заняттi можна представити так за А. Ятайкiною.

1. Мiжпредметнi пiзнавальнi задачi.

МЕТА: Студенти шд керiвництвом викладача повиннi усвщомити мiжнпредметнy суть задачi, здiйснити аналiз ïï умови, вiдбiр необхiдних знань з рiзних предметiв.

2. Изнавальний iнтерес до свiтоглядних аксиологiчних знаннь.

МОТИВ: Викладач стимулюе пiзнавальний штерес стyдентiв до проблеми, узагальнених понять з рiзних предметiв, пiдкреслюе практичну i особисту значyщiсть для устху стyдентiв у передбачyванiй дiяльностi. Студенти актyалiзyють пiзнавальнi мотиви навчання, мобшзують вольовi зусилля.

3. Засвоення загальнопредметних понять, законiв, теорiй, iдей комплексних проблем. ЗМ1СТ: Викладач вводить новий навчальний матерiал, одночасно актyалiзyючи опорш знання з iнших предметiв. Супутш перспективнi зв'язки на рiвнi загальних факпв, понять, думок, законiв. Способи здшснення: пояснення, повторення, пошукова бесща, творча робота.

4. Дiï перенесення синтезу, узагальнення при рiшеннi мiжпредметних задач за допомогою наочних засобiв.

ЗАСОБИ: Вiдбyваеться застосування ранiше засвоених знань i умшь i вироблення нових загальнопредметних yмiнь — мовних, комyнiкативних творчих, практичних, оцiнних.

5. Системшсть знань, yмiнь, узагальнення, комплексного застосування знань. РЕЗУЛЬТАТ: Формулюються висновки узагальнення, фшсуються досягнення в оволодшш новими знаннями i yмiннями, новими зв'язками.

6. Самооцшка знань та умшь з рiзних предметiв, умшь ix синтезу.

КОНТРОЛЬ: Перевiрка якостi засвоених знань: систематичнiсть, повнота, гнучюсть, оперативнiсть, iнтегративнiсть.

Вивчаючи лiтератyрy з штегрованого навчання, багато авторiв одностайш у визначеннi резyльтатiв такого навчання. В узагальненому вигщщ нам представляються ефективними настyпнi результати:

— знання набувають якостi системностi;

— умшня стають узагальненими, сприяють комплексному застосуванню знань, ïx синтезу, перенесенню щей i методiв з однiеï науки в шшу, що лежить в основi творчого пiдxодy до науково].', xyдожньоï дiяльностi людини в сучасних умовах;

— посилюеться свггоглядна спрямованють пiзнавальниx iнтересiв стyдентiв;

— ефектившше формуються ïx переконання i досягаеться всебiчний розвиток особистостi;

— сприяе оптимiзацiï, iнтенсифiкацiï навчальноï i педагопчнш дiяльностi.

Отже, узагальнимо думки педагопв про плюси i мiнyси штеграци. Позитивними результатами називають: адекватшсть сучасному рiвню наукових уявлень про свгг; можливiсть розгорнути, вщтворити перед студентом багатовимiрнy картину свну; стимулювання пошуку нових методичних форм взаемодп студента i педагога; попередження перевантаження, унеможливлення дублювання i повторГв у навчальному процесц отримання яюсно нового педагопчного результату.

Аргументи «проти» iнтеграцiï — це побоювання перед можливими проблемами:

1) розробка i впровадження штеграци в навчальний процес надзвичайно трудомюткий;

2) юнуе небезпека профанаци суп i сенсiв iнтеграцiйного пГдходу (особливо без належноï ПГДГОТОВКИ педагогiв):

— нарощування суми знань без якiсного стрибка, що призведе до перевантаження студенев;

— замiна штеграци механiчним з'еднанням предмеив, а не поглиблення знань;

— неузгоджешсть з цiлями навчального закладу може призвести до безсистемносп застосування, що не пiдвищить ефективносп навчання;

— небезпека розмивання кордошв мiж предметами в гонитвi за «модою» на штегращю;

3) серйозною перешкодою е стшю стереотипи, вироблеш в ходi педагогiчноi дiяльностi, вщ яких психологiчно складно звiльнитися;

4) повна або часткова вщсутшсть вщповщно! навчально-методичноI допомоги.

Отже, в процес нашого дослiдження з'ясовано, що штегращя загальноосвiтньоi та професiйноI пiдготовки е ниш одним з найбшьш перспективних прийомiв, здатних вирiшувати багато проблем вищо! освiти, i надiйним засобом для досягнення взаемопов'язаноi природничо-науковоI та професiйноi пiдготовки фахiвцiв техшчного профшю.

1нтегроване навчання сприяе не тшьки штенсифшаци, систематизации оптимГзаци навчально-пiзнавальноI дiяльностi, i й оволодiнню грамотною культурою (мовною, шформацшною, етичною, юторичною, фiлософською). Тип культури визначае тип свщомосп людини, тому iнтеграцiя надзвичайно актуальна i необхiдна в сучаснш освiтi.

Л1ТЕРАТУРА

1. Беляева А. П. Методика систематизации знаний, умений и навыков в содержании профессионально-технического образования (А. П. Беляева, Н. Г. Штак, И. В. Яковлева и др.). — М.: Высшая школа, 1979. — 224 с.

2. Беляева А. П. 1нтеграцш змсту професшно-техтчнох освии // Радянська педагопка. — 1989. — N 1. — С. 86-89.

3. .Беляева А. П. 1нтеграцшт процеси в змстовному компонент! професшного навчання // Науков1 основи процесу професшного навчання в середнiх профтехучилищах: Зб. наук. праць — Льв1в, 1989. — С. 57-69.

4. Берулава М. Н. Интеграция содержания общего и профессионального образования в профтеучилищах. Теоретико-методологический аспект. - Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1988. — 222 с.

5. Берулава М. Н. Теория и методика интеграции естественно-научных и профессионально-технических дисциплин в профтехучилищах. — Челябинск,1986.

6. Гончаренко С. У., Козловсьш I. М. Теоретичш основи дидактичнох штеграци у професшнш 1 середнш школ1 // Педагопка 1 психолопя. — 1997. — N 2. — С. 9-18.

7. Гуревич Р. С. Теоретичш та методичш основи оргашзаци навчання у професшно-техшчних закладах: Монограф1я / За ред. С. У. Гончаренко. — К.: Вища школа, 1998. — 229 с.

8. Домшський О. С. Практико-ор1ентована освгга // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методи навчання в шдготовщ фаххвщв: методолог1я, теор1я, досв;д, проблеми: Зб. наук. праць / — Вшниця: ДОВ ^<В1нниця», 2000. — С. 197.

9. Зязюн I. А. Штелектуально-творчий розвиток особистост1 в умовах неперервно! осв1ти // Неперервна професшна освгга: проблеми, пошуки, перспективи. — К., 2000. — С. 41.

10. Козловська I. М. Дидактична система штегративно-предметного навчання у професшно-техшчнш школ1: Методичш рекомендаци. — Льв1в: ОНМЦ ПТО, 2000. — 24 с.

11. Козловська I. М. Теоретико-методолопчш аспекти штеграци знань учшв професшно-техшчно! школи: дидактичн1 основи: Монограф1я / За ред. С. У. Гончаренка. — Льв1в: Св1т, 1999. — 302 с.

12. Кремень В. Г. Особливосп функцюнування професiйноl осв1ти Украlни // Освгга. Техн1куми, коледж1. — 2002. — N 3(4).

13. Махмутов М. И. Безрукова В. С. Специфические принципы осуществления взаимосвязи общеобразовательной и профессиональной подготоаки // Научные основы межпредметных связей в средних профтехучилищах: Сб. науч. трудов. — Ленинград: ВНИИ ПТО, 1986. — С. 29-41.

14. Ничкало Н. Г. Професшно-техшчнш освт — державну шдтримку та науково-педагопчне забезпечення // НовГ технологii навчання: Наук.-метод. збГрник. — Вип. 15. - К.: ГСДО, 1995. — С. 11.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

15. Нжолаенко С. М. Як1сна шдготовка робГтничих кадрГв — важлива умова сощально-економГчного розвитку Украiни // Професшно-технГчна освГта. — 2006. — N 2. — С. 2-4.

16. Талалуева Н. А. Обеспечение взаимосвязи между общеобразовательной и профессионально-технической подготоакой учащихся в среднем профтехучилище: Дис. ...канд. пед. наук. — К., 1980. — 156 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.