CC BY
18
• швентаризащю;
• обстеження, лабораторнi аналiзи, контрольш обмiри виконаних робiт;
• контрольний запуск сировини i матерiалiв у виробництво;
• безпосереднiй контроль якост продукцп на робочих мiсцях;
• iншi методи.
При проведеннi документального аудиту використовують:
• зустрiчнi перевiрки;
• лiчильнi перевiрки;
• прийоми спецiальних розрахунк1в;
• статистичнi методи;
• економшо-математичш методи;
• прийоми програмного контролю шформацп;
• прийоми експертно! оцiнки документiв;
• балансовий метод;
• iншi методи.
1снуе точка зору, з якою не можна погодитись, що роль внутршнього аудиту полягае в забезпечент економiчних iнтересiв власникiв. Не менш важливим завданням служби (вiддiлу) внутршнього аудиту е забезпечення вiдповiдностi фь нансових i господарських операцiй, що здшснюються iншим нормативним актом, що дтать в кршт. У зв'язку з цим одшею iз прюритетних функцiй внутрiшнього аудиту е контроль за достовiрнiстю економiчноi' iнформацii, що формуеться в сис-темi бухгалтерского облiку та фiнансово'i звiтностi, а також за оптимiзацiею роз-рахунюв з бюджетом, дотриманням податкових та шших фiнансових зобов'язань.
Внутрiшнiй аудит забезпечуе адмiнiстрацiю цiнною iнформацiею для при-йняття рiшень, якi торкаються ефективного функцюнування 1'хнього бiзнесу.
УДК336.2 Доц. Р.Л. Хом'як, к.е.н.; дои. Т.О. CMipHoea;
асист. О.1. Боровик - НУ "Львшська полипехшка"
ПРОБЛЕМИ ДЕФ1ЦИТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВИР1ШЕННЯ
Зосереджена увага на розкритт проблем дефщиту Державного бюджету, який останшми роками спостер^аеться в Укрш'ш. Запропоновано варiанти i методи фшансу-вання такого дефiциту та подаш шляхи вирiшення цiеí проблеми.
R.L. Homyak, T.O. Smirnova, O.I. Borovik-NU "Lvivskapolytechnica"
Problems of deficiency of a public finance and path of its decision
This article is concentrated on showing of problems of deficiency of the State budget, which for last years is observed in Ukraine. Also, authors offered variants and methods of financing of such deficiency and are sent by way of the decision of this problem.
Державний бюджет завжди був важливим шструментом впливу на розви-ток економжи. При переходi на ринковi ввдносини "державний бюджет" не може i не повинен поступитися своею роллю. Однак останшм часом термш державний бюджет найчастше вживаеться в нас у такому поеднанш ^в як дефщит Державного бюджету, який болюче ввдбиваеться на економщ вие! краши.
Загальновiдомим чинником дефщиту бюджету е не що шше, як неможли-вiсть держави забезпечити наповнення бюджету необхвдними доходами. Причи-
ною цього е спад виробництва, високий рiвень собiвартостi виробництва товарiв, потреби у новiтньому обладнаннi та реконструкци виробництва за рахунок впро-вадження нових технологiй, незбалансування економши, а в цiлому зниження ефективност господарювання.
Другим чинником бюджетного дефщиту е непомiрне зростання видаткiв без урахування фшансових можливостей. Причому витрати провадяться, незва-жаючи на 1'х доцiльнiсть та ефективнiсть.
Третiм чинником дефщиту бюджету, i найвагомiшим, е шфляцшш проце-си, розбалансування грошового об^ та системи розрахункiв, невиважена подат-кова, iнвестицiйна та кредитна полггика.
Бюджетний дефiцит виник як результат негативних явищ в економiчному та полггичному життi держави i посилюе 1'х, якщо вiн перевищуе встановленi свь товим досвiдом показники, в рамках яких бюджетний дефщит, як правило, керо-ваний у цивтзованому суспiльствi. Тобто в такому суспшьста вiн допускаеться i при чггкому управлiннi може дати поштовх розвитку економiки за рахунок керо-ваностi процесiв. Рiвень дефiциту визначаеться по вщношенню до ВВП, ВНП або до затверджених витрат бюджету, але вiн не може бути постшним i залежить вiд рiзних чинниюв, якi впливають на розвиток економжи (зростання або зменшення катталу, розвиток iнфляцiйних процесiв). За даними Держкомстату, реальний ВВП у 1998 р. знизився на 1,7 %. За прогнозними розрахунками Мшекономши, номшальний ВВП очiкуеться на рiвнi 101,9 млрд. грн.
На практицi видшяють активнi i пасивнi форми дефщиту бюджету.
Активний дефщит бюджету дае змогу тдштовхнути подальший розвиток економши i зростання капiталу.
Пасивний - шдкоряеться законам iнфляцii.
Украш на даний час притаманна пасивна форма дефщиту бюджету. У 1998 р. рiчний шдекс iнфляцii становив 120 %.
По даних Мiнфiну за минулий рш (1998 р.) зовшшнш державний борг Укра'ни збiльшився на $1,9 млрд. (на 20 % порiвняно з 1997 р.) i на 1 ичня 1999р. становив приблизно $11,5 млрд.
За попередшми даними Держкомстату, в минулому рощ в Украшу надш-шло прямих шоземних iнвестицiй на загальну суму $718 млн. На 1 ичня поточного року загальний обсяг прямих шоземних швестицш становив $2781,7млн. (потреба Укра'ни в швестищях у 16 раз перевищуе 1'х поступлення в державу).
Починаючи з 1995 р. загальна сума бюджетно'1 заборгованостi (в основному по сощальних виплатах) постiйно збiльшувалась i на 1.01.1999 р. становила 17,5 млрд. грн. Якщо ця тенденщя буде продовжуватися, то бюджетна заборгова-шсть на 1.01.2000 р. становитиме приблизно 24 млрд. грн. Якщо б уряд виртив погасити цю заборговашсть, потрiбно було б витратити всю дохiдну частину бюджету 1999 р.
Насправд^ держава в кiнцi кожного року констатуе низький вщсоток ви-конання видатково'1 частини державного бюджету (вщ 90 % до 73 %) i забувае про сво'1 внутршш борги.
Так бюджет на 1999 р. був прийнятий з найменшим дефщитом порiвняно з iншими роками, щоб дотриматися вимог МВФ. Адже основною вимогою МВФ е
низький дефщит бюджету, який Украша, вiдповiдно, змушена була показати у За-кош Украши "Про Державний бюджет Украши на 1999 р."
Не буде новиною, якщо сказати, що дефщит бюджету зроблений майстер-но - шляхом завищення дохщно! частини. Це можна побачити, розглядаючи бюджет Украши на 1998 та 1999 рр. Доходи держбюджету на нишшнш рш затвер-дженi на рiвнi 23,9 млрд. грн. У минулому роцi доходи держбюджету становили 15,9 млрд. грн. (включаючи взаeмозалiки з держбюджетом). Як бачимо, держава в цьому роцi запланувала зiбрати в твтора рази бiльше коштiв, шж в минулому ро-цi. I це тод^ коли з кожним роком економша все бiльше згортае сво! потенцiали (навiть Мiнекономiки прогнозуе падiння ВВП у 1999 р.; проаналiзувати ВВП у 1998 р. можна за допомогою рис. 1).
2 1 0 -1 -2 -3 -4 -5 -6 -7
"П1 IV
VI V
II
Ч
>11
□ Акумулятивно до попереднього року ■ До аналопчного мюяця попереднього року
Рис. 1. Темпи росту (зниження) реального ВВП в 1998р., в %
Простий розрахунок показуе: при очшуванш шфляци 20 % i тш же кшько-стi збирання податкiв (внаслщок обмежених податкових ставок) доходи держбюджету можуть збшьшитися не бшьше, нiж на 20 % (бшя 3 млн. грн.). Дохiдна час-тина бюджету таким чином завищена, як мшмум, на 5 млрд. грн. Бшьш того, офiцiйно публшоваш данi про виконання дохщно! частини держбюджету не е правдивими, оскшьки в них включеш взаемозалiки. Наприклад, в минулому роцi "грошами" в державний бюджет поступило бшьше, тж 10 млрд. грн. (62 % офь цшних доходiв). Решта - це взаемозалши та iншi платажш сурогати, якими нi зарплату не заплатиш, нi з державними боргами не розрахуешся.
Якщо розглядати доходи бюджету виключно "живими" грошами, то в цьо-му рощ (враховуючи передбачуваний спад виробництва i iнфляцiйнi процеси) держава отримае не бшьше 12 млрд. грн. Це в два рази менше, шж заплановано.
Для того, щоб вибрати найбшьш оптимальний варiант вирiшення бюджет-но! заборгованостi, необхiдно розглянути ймовiрнi сценари виконання бюджету.
Для фшансування дефiциту бюджету в розмiрi 1 % ВВП уряд плануе пози-чити 1,24 млрд. грн.: 630 млн. грн. у зовшшшх кредиторiв (структуру державного зовтшнього боргу зображено на рис. 1) i 610 млн. грн. у внутршшх. Але, враховуючи завищену дохiдну частину (мшмум 5 млрд. грн.), для повного фшансування видатково! частини бюджету запропонованих креджлв, на наш погляд, недо-статньо. В такому випадку дефщит бюджету в нишшньому рощ може перевищити 6 млрд. грн. i становитиме приблизно 6 % ВВП (рис. 2).
15 10
5
0
1995
1996
1997
1998
1999
□ Офщмний дефщит,% ВВПИ Бюджетна заборгованiсть, % ВВП
Рис. 2. Структура реального дефщиту бюджету
□ Кра'ни СНД
■ Япоыя
□ ОВДП 95р.
□ еБРР
■ Св1товий банк
□ ее
■ МВФ
□ Позики 1ноз. ком. Банк1в
■ Кредити надан п1д гаранти КМУ
■ 1нш1 кредити
Рис. 3. Структура державного зовтшнього боргу
Для фшансування такого дефщиту уряд може скористатися такими варiан-тами: нагромаджувати борги i досягнути дефiциту в 1 % ВВП; фшансувати видат-кову частину в повному обсязц менше заощаджувати бюджетних боргiв i здшсни-ти помiрну емiсiю.
Вар1ант 1. Нагромадження боргiв i досягнення дефiциту в 1 % ВВП.
Декшька останнiх рокiв уряд йшов шляхом значного заощадження бюджетних заборгованостей (рис. 4), що посилюе соцiальну напруженiсть i пiдвищуe шфляцшний тиск.
1995
1996
1997
1998
1999
Бюджетна заборгованють, що не включаеться в держборг, млрд. грн.
% виконання видатковоТ частини бюджету
Рис. 4. Структура фтансування дефщиту бюджету
Продовження ще! практики дозволить державi витримати запланований дефщит бюджету, але призведе до подальшого збiльшення бюджетно! заборго-ваноста, помiрноi iнфляцii (виходячи з вщсутносл платоспроможного попиту).
Адже, при значному дефщил бюджету можна було б розраховувати на зниження процентних ставок по кредитах реальному сектору економжи. Але, як показала практика, - це у нас не спрацьовуе, так, як цшу кредилв, в основному, визначае ризик неповернення грошей. Через вщсутшсть надшно! застави, тобто чггко визначених прав власноста, в першу чергу, на землю, ризик неповернення наданих кредилв в украшськш економщ дуже високий.
Не дивлячись на запропонований незначний дефщит бюджету, кредити за-лишаються дуже дорогими. Але в рш президентських виборiв уряд навряд чи стане заощаджувати значну бюджетну заборгованiсть. Скорiше всього, вш за будь -яку цшу виконае взята на себе зобов'язання i профшансуе видаткову частину в по-вному обсязi. Тодi можливий другий варiант.
Вар1ант 2. Фшансування видатково! частини в повному обсязь
Для фiнансування витрат бюджету в повному обсязi уряд може скориста-тися (внаслiдок вiдсутностi внутршшх i зовнiшнiх позик) тiльки одним шструме-нтом - емiсiею. А 5 млрд. додрукованих i шчим не забезпечених гривень призведе до шфляци як мiнiмум на 200 %. I знову в краш може виникнути гiперiнфляцiя, яка спостер^алася у 1993 р.
Вар1ант 3. Промiжний i найбiльш ймовiрний - це менш значне заоща-дження бюджетних боргiв i помiрна емЫя (прямий кредит НБУ уряду).
Наприклад, емiсiя в розмiрi бiля 1,5 млрд. грн. дозволить виконати видаткову частину бюджету майже на 95 %. Дефщит бюджету становитиме, вщповщно, близько 2,7 млрд. грн. (2,2 % ВВП). При такому варiантi уряд зможе стримати ш-флящю, за попередтми даними, на рiвнi 60 %.
Але навггь при такому розвитку подiй шфляцк в 60 % на фош падаючо! економiки вмiщуе в собi гiперiнфляцiйну мiну, яка може зiрватися вже в першiй половинi 2000 р.
Навггь при бiльш сприятливому варiантi розвитку подiй (варiант 3) бю-джетна заборгованiсть все одно буде накопичуватися, шфлящя перевищить 50 %, а дефщит бюджету буде перевищувати запланований.
У 1999 р. уряд мае намiр залучити за межами Укра!ни $2,5 млрд. (табл. 1), $825 млн. з яких повинно бути спрямовано на фшансування дефщиту держбю-джету в 1999 р. (табл. 2).
Табл. 1. Передбачуваний граничний обсяг зовшшнЫ запозичень, що залучаються
державою або тд держгаранти в 1999
Мета запозичення Джерела Обсяг, млн.ШБ
Фшансування дефщиту держбюджету i погашення зов-нiшнього держборгу Свiтовий банк, ЕС, Японiя, зовшшш ринки капiталу 825,5
Шдтримка нацiональноí валюти МВФ 520
Фiнансування iнвестицiйних та щституцшних проектiв Свiтовий банк, ЕБРР, Япошя, К® (ФРН) 713,24
Фiнансування закупки обладнання, технологiй, товарiв i послуг за рахунок iноземних кредитiв, що залучаються щд гаранта КМУ Iноземнi компанií i банки 500
Всього 2558,74
У загальну суму залучень ($2,5 млрд.) враховаш $520 млн., яю плануеться позичити в МВФ (табл. 1) [проект Держпрограми зовшшнього кредитування на 1999р., тдготовлений Кабiнетом мiнiстрiв Укра!ни]. Але вже сьогоднi зрозумiло, що МВФ стiльки грошей не надасть у позику. А це означае, що прямо пропорцш-но зменшаться обсяги кредитiв i вiд шших "донорiв".
Запозичення
Обсяг, млн.ЦБР
Кредиты Свiтового банку
410
Кредит £С
180
Кредит уряду Япони
35
Запозичення на зовнiшнiх ринках катталу
102,745
Взаeмозалiк з Роаею за знаходження ЧФ РФ в Укрш'ш в рахунок украшського боргу_
97,75
Всього
825,495
В результата не поступлення запланованих грошей iз зовшшшх джерел може призвести до ситуаци, коли Укра!на буде змушена визнати неможливють здiйснення платежiв по рашше взятих зобов'язаннях i буде проголошена кра!ною-банкрутом. Адже вiд розмiрiв чергових траншiв МВФ (по Програмi БРР) будуть залежати обсяги креджлв Свiтового банку, а також позик вщ вБРР, вС i Япони.
Комерцшш позики, iз урахуванням низького рейтингу Украши i напружено! ситуаци на свггових фiнансових ринках, занадто дороп, тому уряду взагалi невигiднi.
На даний час не спостершаеться велико! зацiкавленостi у зовшшшх (вБРР, вС, МВФ, Свггового банку, шоземних комерцiйних банкiв, Япони) i внутрiшнiх (найбiльшу питому вагу тут займають вггчизняш банки) кредиторiв щодо укра!н-ського ринку. В них немае бажання цього року знову ризикувати на таку велику суму позик, адже кредити, яю беруться пiд певнi заходи не завжди використову-ються за призначенням i не приносять очшуваних результатiв.
А взагалi, чи можна чогось сподiватися вiд економiки кра!ни, в якiй вось-мий рш пiдряд продовжуеться спад виробництва, бшьше 40 % економiки працюе в тшьовому секторi, капiталiзацiя банкiвсько! системи майже на нульовому рiвнi, шфлящя становить 60 % i девальващя - не менша.
Сьогоднi гостро постало питання зменшення дефщиту бюджету, що в кш-цевому шдсумку зводиться до питання забезпечення суспшьного добробуту, еко-номiчного розвитку, стабшьносл грошово! одиницi.
У свiтовiй практищ спостерiгаеться незаперечна тенденцiя: чим вищий рi-вень економiчного розвитку держави, тим вища частка перерозподiлу ВВП через бюджет. Забезпечити розробку нових технологш, здшснити науковi вiдкриття, зберегти високий рiвень освiченостi людей, досягти стабiльного економiчного розвитку суспiльства можна тшьки через мобiлiзацiю i використання державних фшансових ресурсiв. Забезпечити економiчне зростання може мiцна держава, в розпорядженш яко! е досконалий фшансовий механiзм. Цього можна досягнути завдяки збiльшення дохiдно! частини i зменшення видатково! частини державного бюджету.
Одним iз шляхiв збiльшення доходiв е приватизащя державного сектору. Це джерело дуже важливе для нашо! кра!ни, де частка державного сектору над-звичайно велика.
Другим шляхом повинно стати вдосконалення податково! системи, врахо-вуючи при цьому, що загальна сума податкiв не може бути рiзко зменшена. Мож-на тiльки бiльш розумно вибирати об'екти оподаткування, ставки податюв, пшьги на податки i строки сплати.
Скорочення видатюв Державного бюджету може проводитися за рахунок запровадження мехашзму обмеження витрат розпорядниками коштав уих ланок бюджетно! системи. В основному, це - лiмiтування витрат на основi уточненого прогнозу надходжень доходiв i джерел фiнансування дефiциту державного бюджету. Причому лiмiтування здшснюеться як за чисельнiстю працюючих, так i за кошторисами витрат.
Також необхiдно скоротити витрати бюджету окремим галузям матерiаль-ного виробництва; створити систему дшового фшансового контролю за ефектив-ним i цiлеспрямованим використанням державних видатюв; посилити контроль за розмiром державного боргу, який складаеться, в основному, з боргових зобов'я-зань Уряду перед юридичними особами, банювськими установами та по обл^аць ях внутршньо! державно! позики; скоротити видатки на фшансування уряду; зменшити кiлькiсть контролюючих оргашв.
Скорочення видаткiв, на перший погляд, метод найпростший, але i найбо-лючiший. Можна видiлити також шфляцшний метод фiнансування дефiциту бюджету, який об'еднують з ешсшним, оскiльки вони е взаемопов'язаними. Емюгю грошово! маси можна роздiлити на два перюди: коротко i довгостроковий.
Короткострокова емiсiя на покриття дефщиту бюджету дае можливiсть активiзувати швестицшш процеси у виробництвi та отримати додатковi надхо-дження доходiв у бюджет з наступним вирiвнюванням грошово! маси в об^.
Довгострокова емш1я грошово! маси призводить до дестабтзаци економь ки, внаслiдок чого зростае грошова маса, пiдвищуються цiни i порушуеться рiвно-вага мiж попитом та пропозищею. Саме це започаткувало шфлящю в Укра'iнi. Саме шфлящя i е не чим iншим як шфляцшним податком з населення за рахунок знецшення його грошових заощаджень i зниження купiвельноi' спроможностi.
Якщо шфлящя застосовуеться як замб вiдновлення швестицшно! дiяльнос-тi, пожвавлення вiдтворювальних процеив виробництва за рахунок впровадження нових технологш i виробництва конкурентноспроможно! продукци, то застосу-вання цього методу дае позитивш результати. Можливi методи фшансування дефщиту бюджету подано у табл. 3.
Методи Позитивнi Негативш
Запозичень Розвиток виробництва Фiнансування видаткiв
Скорочення видаткiв Скорочення дефщиту Погiршення фiнансування бю-джетних установ
Емiсiйний Короткостроковий лаг щвестицш Iнфляцiя
Податковий Зростання доходiв Спа,д виробництва
Iнвестицiйний Стабiлiзацiя i розвиток економiки. Скорочення видатюв
Iнфляцiйний Можливiсть iнвестицiй Дестабшзащя економiки
Таким чином, удосконалення методiв фшансування дефiциту бюджету повинне проводитися виходячи з необхвдносл розвитку виробництва, скорочення дефщиту бюджету, зростання iнвестицiй та доходiв. У цiлому, кiнцевою метою !х впровадження мають бути стабЫзащя i розвиток економiки Укра!ни.
Лггература
1. Дьяконова 1.1. "Удосконалення метсощв фiнансування дефiциту бюджету", "Економiка Украши". - 1998, № 11. - С. 84-86.
2. Лугин С. "Подайте на пропитание", "Бизнес", № 5, 1 февраля 1999г.
3. Некрасов Ю. "Двойной счет, или во что нам обойдется искусственное удержание показателя низкого дефицита бюджета", "Бизнес", № 6, 8 февраля 1999г.
4. Лугин К. "Жизнь на дне", "Бизнес", № 8, 22 февраля 1999г.
5. Дьяконова 1.1. "Бюджетний дефщит та методи його оптимiзаци", "Фшанси Украши", № 10, 1998 р. _
