CC BY
11
Ключевые слова: земли несельскохозяйственного назначения, земельная реформа, покупка-продажа земель, рынок земель, первичный рынок, вторичный рынок, земельные торги, земельная ипотека.
Savchyn O.Ya. The modern consisting and problems of market of earths of the nonfarm setting development is of Ukraine
Economic and legal pre-conditions and features of functioning of market of nonfarm earths are considered in Ukraine. The modern state and prospects of him is analysed subsequent development. The basic problems of functioning of this segment of market are reflected and the complex of measures is offered on their decision.
Keywords: earths of the nonfarm setting, landed reform, purchase-sale of earths, market of earths, primary market, second market, landed auctions, landed mortgage.
УДК336.144(477) Доц. 1.С. Скоропад, канд. екон. наук;
магктр Л.В. Косович - НУ "Львiвська полтехтка "
ПРОБЛЕМАТИКА БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСИВНИХ РЕГ1ОН1В
Вивчення механiзмiв формування територiальних депресш i пошук шляхiв оз-доровлення вщповщних територш е важливим науковим завданням. Прийняття Закону Украши "Про стимулювання розвитку регюшв" свщчить про визнання пробле-ми депресивних територш на загальнодержавному рiвнi. Водночас до сьогодш не-достатньо вивченими залишаються критерп видiлення депресивних територiй, меха-шзми впливу рiзних чинникiв на глибину та характер депресп.
Ключов1 слова: бюджетне регулювання, депресивнi регiони, мiсцевi бюджети, мiжбюджетнi вiдносини, дотацп вирiвнювання, цiльовi iнвестицiйнi субвенцп на фь нансування заходiв iз подолання депресивносп регiонiв.
Нер1вном1рн1сть регюнального розвитку 1 ютотна диференщащя р1вня життя мешканщв по територii краiни створюють передумови для сощального напруження в суспшьсга, загрожують ii територiальнiй цiлiсностi та стриму-ють динамiку соцiально-економiчного зростання краши, уповiльнюють i зни-жують ефектившсть ринкових перетворень. За цих обставин державна регь ональна полпика повинна бути спрямована на створення умов шдвищення конкурентоспроможностi регiонiв як основи динамiчного розвитку та змен-шення значних диспропорцiй мiж ними у продуктивности зайнятостi та стандартами життя [3].
Ефективне управлшня регюнальним розвитком потребуе розроблення адекватних методiв i механiзмiв, серед яких важливе значення мае система шструменпв бюджетного регулювання.
Проблема подолання депресивносп регiонiв е досить новою у впчиз-нянiй науковiй лiтературi. Разом з тим, окремi питання регюнального розвитку, способи подолання регюнальних вiдмiнностей розвитку, методика визна-чення ступеня депресивносп територii е предметом дослщжень М. Данили-шина, М. Долшнього, А. Новиково", Д. Стеченка та ш.
Законодавче забезпечення розвитку депресивних регюшв розглядало-ся у працях I. Круп'як, М. Барановського, Ф. Заставного. Причини виникнен-ня та шляхи подолання депресивносп регюшв аналiзуються з позици еконо-мiчноi географii. 1снуе цiла низка дослщжень з приводу державноi фiнансовоi
пiдтримки депресивних регюшв, серед яких роботи Л. Задувайло, Л. Петко-во!, В. Швець, О. Шевченко та ш. Однак недостатньо вирiшеними на цей час залишаються проблеми та перспективи бюджетного регулювання розвитку депресивних регюшв.
Метою ще! роботи е дослщження ефективностi системи мiжбюджет-них трансферов в Укра!ш, а також визначення шляхiв 11 вдосконалення.
Сьогоднi немае единого шдходу до тлумачення термша "депресивна територiям як у вггчизняному законодавствi, так i в науковш лiтературi. Тер-мiном "депресивш регюни" позначаеться визначена стадiя розвитку регюшв, коли на конкретнш територи складаеться ситуацiя, яка (порiвняно з поперед-нiм перiодом) характеризуеться рiзким спадом виробництва, зростанням без-робiття, зниженням рiвня життя населення, за яко! регiон втрачае швести-цiйну привабливють.
Опосередкованi фактори, якi завжди супроводжують регiональну деп-ресивнiсть, - висока смертшсть i низька народжуванiсть населення. Депре-сивнi регiони не просто вщстають у соцiально-економiчному розвитку вщ ш-ших регiонiв кра!ни - на !х територiях виникають осередки сощально! напру-женостi, якi приховують небезпеку для суспiльних вiдносин i економiчноl системи держави. У депресивному сташ можуть опинитися регiони рiзних масштабiв. Найбiльш поширеними причинами появи депресивних регюшв е:
1) реформування виробничих вщносин;
2) загальна сощально-економ1чна криза в кра1т;
3) в1дчутна змша структури господарства, за яко! традицшт для вщповщ-но! територи галуз1 сиещал1заци стають економ1чно неефективними { потребують техтчиого переоснащення або замши новими.
Якщо депреЫя набувае стшкого характеру i супроводжуеться подаль-шим погiршенням основних соцiально-економiчних показниюв (що знахо-дить вiдображення в спадi виробництва i банкрутствi значно! частини шд-приемств, масовому безробгт, рiзкому зниженнi рiвня життя, а також у ско-роченнi чисельност населення), то вона переходить у стадда кризи. На цiй стади ця територiя не може самостшно подолати важку ситуацiю, тому пот-ребуе зовшшньо! допомоги з боку державних або регюнальних органiв влади, а в деяких випадках i мiжнародних [7].
201 1 1 1 1 1
—♦— Закарпатська область —■— Терногпльська область
—А— М.КшВ
Роки
1995
2000
2005
2010
Рис. Динамка ВВП на душу населення у регюнах Украти
За даними 1нституту реформ, масштаби "регюнально1 ерозп" впчизня-hoï економiки Украши вражають: якщо в 1996 р. мшмальний (Закарпатська обл. - 0,7 тис. грн) i максимальний (м. Кшв - 1,9 тис. грн) регюнальний ВВП на душу населення вiдрiзнявся у 2,7 раза, то у 2002 р. - уже в 6 разiв (Терно-пiльська обл. - 2,3 тис. грн та м. Кшв - 13,4 тис. грн), що майже вдвiчi пере-вищуе показник мiжрегiональних вiдмiнностей краш GC. Порiвняно з 2009 р., ситуащя погiршилась до 6,9 разiв. Данi проiлюстровано на рис. [2].
Швець В. пропонуе модель стимулювання розвитку регiонiв та депресивних територш, яка, на його думку, повинна передбачати [6]:
1. концентращю обмежених державних ресурсiв на виршення регiональних проблем з урахуванням прюритеОв просторового розвитку держави та завдань регюнального розвитку, що формулюють мiсцевi органи влади;
2. забезпечення стабшьност вiдносин мiж мiсцевими i центральними органами виконавчоï влади щодо питань регюнального розвитку;
3. запровадження принципу додатковосО, коли державнi ресурси для вирь шення регiональних проблем розвитку розглядають як додатковi до ре-сурсiв, що акумулюються регюном самостiйно;
4. установления правовоï вщповщальносп як Уряду, так i мюцевих органiв влади за виконання взятих ними зобов'язань щодо регiонального розвитку;
5. запровадження партнерських, рiвноправних вщносин мiж центральним урядом та мюцевими органами самоврядування у справi стльного вирь шення завдань регiонального розвитку;
6. стимулювання регюнальних оргатв влади для ефективного використан-ня кошОв з метою розвитку мiсцевих бюджетов;
7. координацiю дiяльностi центральних i мюцевих органiв влади з виршен-ня проблем регiонального розвитку;
8. формулювання положень, згiдно з якими визначаються територiï, котрим надаеться статус депресивних, опрацювання порядку надання такого статусу, впровадження шструмеппв державноï та регiональноï пiдтримки розвитку цих територiй;
9. визначення фiнансового мехатзму стимулювання регiонального розвитку в умовах жорстких бюджетних обмежень.
Стушнь депресивностi регiону вiдображаеться у показниках мюцевого бюджету вiдповiдноï територш Для бюджеОв депресивних територiй харак-терш низький рiвень доходiв, порiвняно з необхщним обсягом видаткiв, брак кошпв для видаткiв розвитку i, як результат, високий рiвень залежностi вщ Державного бюджету.
Сьогоднi для Украши характерна значна регюнальна диференцiацiя доходiв та видаткiв мiсцевих бюджетiв разом iз трансфертами як взагалi, так i в розрахунку на особу. У 2009 р. доходи мюцевих бюджепв (без урахування мiжбюджетних трансферов) у розрахунку на особу були максимальними в м. Киевi (3163,30 грн) та Дншропетровськш обл. (900,01 грн), а мшмальни-ми - в Тернопшьськш обл. (402,63 грн), тобто розрив становив 7,15 раза (без урахування м. Киева - 2,64 раза). Для порiвняння: у 2004 р. доходи мюцевих бюджеОв (без урахування мiжбюджетних трансферов) у розрахунку на особу були максимальними у м. Киевi (1614,85 грн), Дншропетровськш област (603,24 грн), АР Крим (574,66 грн), а мтмальними - у Тернопшьськш обл.
(226,19 грн), тобто розрив становив 7,14 раза (без урахування мют Киева та Севастополя - 2,54 раза). Починаючи з 1995 р., розриви мiж показниками до-ходiв мiсцевих бюдже^в (без мiжбюджетних трансфертiв) у розрахунку на одну особу становили 3,58-7,15 рази [2]. Таким чином, тенденщя е незмшною упродовж тривалого часу, хоча звертае на себе увагу той факт, що з 2002 р., коли набули чинност вс статл Бюджетного кодексу, ситуащя з нерiвномiр-ностями почала полiпшуватися. Сучасна трансфертна пол^ика деякою мiрою покращуе загальну ситуацiю з нiвелюванням надмiрних рiзниць у зазначених показниках мюцевих бюджетiв (збiльшуеться загальна сума доходiв та видат-кiв у розрахунку на особу), але це збшьшення вiдбуваеться нерiвномiрно.
Отже, основним шструментом фшансово! пiдтримки депресивних те-риторш з боку держави е мiжбюджетнi трансферти. У Бюджетному кодексi Украши передбачено, що з Державного бюджету Украши мiсцевим бюджетам може надаватися дотащя вирiвнювання, а також субвенци на здiйснення програм сощального захисту, субвенцiя на виконання швестицшних програм та iншi субвенцн.
Неефектившсть полiтики бюджетного вирiвнювання порушуе питання про необхщшсть реформування механiзмiв надання мiжбюджетних тран-сфертiв. Основним заходом у цьому е формування защкавленост бюдже^в-донорiв передавати кошти з метою стимулювання економiчноl iнiцiативи на мюцях, залишаючи певну частку сум перевиконання доходiв у розпоряджен-т мiсцевих органiв влади. Цi заходи мають прискорити процес побудови бю-джетно-фшансово! системи, вщповщно! демократичним принципам юнуван-ня, iз вiдповiднiстю фшансових ресурсiв повноваженням усiх ланок управ-лiння. Змiна акцентiв полiтики вирiвнювання потребуе, крiм змiн у законо-давчiй системi, формування громадсько! думки щодо необхщност передання коштiв окремих регюшв до Державного бюджету з метою !х подальшого пе-рерозподшу до регiонiв з низькими фшансовими можливостями. Необхiдно припинити практику масштабного вилучення фшансових ресурЫв у регюшв з наступним !х перерозподiлом i надати перевагу методам стимулювання еко-номiчноl iнiцiативи на мiсцях. У такий споЫб можна уникнути утриманських настро!в у регiонiв-реципiентiв.
Позитивними результатами вщ запропонованих змiн стануть оптимь зацiя i стабiлiзацiя фiнансових потоюв у краlнi; зростання наповненостi до-хiдноl частини мiсцевих бюджетiв i розширення законодавчих рамок, у межах яких мiсцевi органи виконавчо! влади та органи мiсцевого самоврядуван-ня можуть приймати рiшення; розвиток мюцево! iнiцiативи; вирiвнювання соцiальних показниюв; зменшення соцiальноl напруженостi.
Визначення обсяпв державно! пiдтримки депресивних територiй у формi дотацil вирiвнювання базуеться на нормативах бюджетное' забезпече-ностi населених пункпв. Разом з тим, дотаци вирiвнювання, на наш погляд, не можна вважати дiевим iнструментом подолання депресивност^ оскiльки вони спрямованi на подолання диспропорцш лише у фшансуванш поточних потреб. Але деякi науковщ вважають, що для стимулювання територiальних громад до збiльшення дохiдноl частини мюцевих бюджетiв доцiльно зафiксу-вати обсяг дотаци вирiвнювання з поступовим шдвищенням у майбутньому
шд час зростання piBM цiн та збшьшення po3MipiB соцiальних стандартiв. Перегляд обсяпв трансфертiв варто робити не частше, нiж раз на п'ять роюв, а-дже тодi з'явиться реальна можливiсть провадити полiтику довготермшового планування розвитку територiï [4].
Об'ектом державноï пiдтримки депресивних регюшв мають бути не мiсцевi органи влади, а шдприемства та населення, що знаходяться на цш територи. Така шдтримка мае спрямовуватись на пом'якшення негативних со-щальних процесiв i прискорення структурноï перебудови економши регiону. Через загрозу розпорошення коштiв, як це було на практищ, сьогоднi ви-даеться доцшьним також надання регiонам конкретноï адресноï допомоги, в обхiд мiсцевих оргашв влади бiльш високого рiвня (обласних, районних) [5].
Необхщно повнiстю усунути мехашзм посередникiв у разi розмщення бюджетних коштiв, що мають надходити каналами Державного Казначейства. Державна регюнальна та бюджетна полiтика через систему трансферов не повинна "замикатися" на вирiвнюваннi соцiально-економiчного розвитку регюшв, а мае бути спрямована на шдтримку "точок зростання", оскiльки об-меження бюджетно!" спроможностi держави може призвести лише до "вирiв-нювання всiх у бiдностi". Цiльовi субвенци на виконання iнвестицiйних програм, а також субвенци на стимулювання розвитку регюшв можуть стати прямим i дiевим засобом покращання стану депресивних регюшв.
Таким чином, створення стимулiв розвитку регюшв через регулюван-ня державних заходiв шдтримки депресивних територш неможливе без ваго-мо1' змiни системи мiжбюджетних вщносин загалом. Йдеться про рiзке шдви-щення вiдповiдальностi мiсцевих органiв самоврядування за виконання влас-тивих 1'м функцiй, з одного боку, i розширення ix власно1' дохiдноï частини - з шшого. Реальна дiя закону про стимулювання розвитку регюшв не буде вщ-чутною до того, як будуть проведенi вагомi заходи зi змiни системи мiжбю-джетних вiдносин в Украïнi. З метою шдвищення конкурентоспроможностi депресивних регюшв необхщно ширше використовувати меxанiзм трансферов у фiнансуваннi iнновацiйного розвитку регюшв, а саме - бшьшу увагу придшяти цiльовим iнвестицiйним субвенщям на фiнансування заxодiв з подолання депресивносО.
Л1тература
1. Бюджетный кодекс Украши вщ 21 червня 2001 р., № 2542-Ш // ВВР Украши. -№ 37-38. - С. 189.
2. Бюджет Украши за 2009 рш // Статистичний зб1риик. - К. : Мшютерство фшанав Украши, 2010. - 296 с.
3. Державна стратегия регионального розвитку на перюд до 2015 р. / затв. постановою Кабшету Мшютр1в Украши вщ 21 липня 2006 р., № 1001 // Офшшний вюник Украши. - 2006. - № 30. - С. 2132.
4. Семена М. Депресивш репони: як викликати "швидку допомогу"? / М. Семена // Дзеркало тижня. - 2006. - № 13 (488). - 3-9 квггня.
5. Петкова Л.О. Удосконалення системи м1жбюджетних вщносин у контекст! адмшю-тративно-територ1ально'1 реформи в Укршш / Л.О. Петкова, Л.М. Задувайло // Фшанси Украши. - 2006. - № 9. - С. 47-55.
6. Шевченко О. Бюджетне регулювання регионального розвитку // Украша: стратегйчш прюритети. Анал1тичш оцшки - 2006 / О. Шевченко, I. 1ванова / за ред. А.С. Гальчинського. -К. : Вид-во Н1ДС, 2006. - С. 399-408.
7. Коломшчук С.В. Соцiально-економiчний розвиток адмiнiстративного району в умо-вах перехщно1 економши (пiдходи до вивчення, стратегия розвитку) / С.В. Коломшчук. - Тер-нопшь : Изд-во "Укрмедкнига", 2001. - 440 с.
Скоропад И.С., Косович Л.В. Проблемы бюджетного регулирования развития депрессивных регионов
Проанализирована взаимосвязь между показателями местного бюджета и степенью депресивности территории. Определена роль отдельных видов межбюджетных трансфертов в осуществлении финансовой поддержки развития депрессивных регионов.
Ключевые слова: бюджетное регулирование, депрессивные регионы, местные бюджеты, межбюджетные отношения, дотации выравнивания, целевые инвестиционные субвенции на финансирование мероприятий по преодолению депрессивности регионов.
SkoropadI.S., Kosovych L.V. Problems of Budget regulation of depressive regions development
The interconnection between the local budget figures and the level of regional depression is analyzed. The role of different types of intergovernmental transfers in financial support of depressive regions is determined.
Keywords: budget regulation, depressive regions, local budgets, intergovernmental, relations, budget grants, investment subventions for financing actions supporting the depressive regions development.
УДК 338.46: 629.33/.36 Доц. 1.Ю. Ходикта1, канд. екон. наук;
наук. ствроб. О.1. Шевчук , канд. екон. наук; доц., ст наук. ствроб. Я.В. Шевчук2, канд. екон. наук;
СУЧАСНИЙ СТАН ТРАНСПОРТНИХ КОМУН1КАЦ1Й ТА ЗАБЕЗПЕЧЕШСТЬ АВТОМОБ1ЛЬНИМИ ДОРОГАМИ КРА1НИ
Розглянуто забезпечешсть автомобшьними дорогами окремих краш Евросоюзу та регюшв Украши. Проаналiзовано рiвень автомобшзацп в свт i Укршш. Встанов-лено, що забезпечешсть автомобшьними дорогами конкретно'' територп е визначаль-ним фактором розвитку видiв економiчноi дiяльностi в п межах. Вщ забезпеченост автомобшьними дорогами залежить можливють зростання автомобшзацп населення та реалiзацiя транспортних послуг як населенню, так i економiчним суб'ектам. Низь-ка забезпечешсть автомобшьними дорогами гальмуе розвиток ринку автомобшьних послуг, ринку продажу автомобшв та автомобшебудування.
Ключов1 слова: шфраструктура, автомобшь, транспортна шфраструктура, автомобшебудування, транспорт, автотранспортна шфраструктура, автошляхи.
Стан транспортних комушкацш - одна з найбшьш принципових умов швестицшного процесу. Там, де не вистачае автомобшьних дорю, економша, зазвичай, розвиваеться слабко, i навпаки, розвинена мережа дор^ задовiльноi якост сприяе притоку швестицш в економшу кра'ни [9].
Саме з розвитку автомобшьних дорю розпочинався вихщ з економiч-но' кризи багатьох краш свггу. Так, США, Шмеччина та Японiя, якi свого часу визначили розвиток дорожньо' мережi серед основних прiоритетiв еконо-
1 С1мферопольський фшал Харк1вського £вропейського нацюнального ушверситету;
2 1РД НАН Украши м. Льв1в
