CC BY
11
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Петренко С.1. Про комункативний компонент 1КТ-компетентност'1 учителя математики та досл'дження рiвня його сформованостi. Ф'зико-математична осв'та. 2019. Випуск 3(21). С. 99-103.
Petrenko S. The role of communicative component in the formation of the ICT competence of a teacher of mathematics. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 3(21). Р. 99-103.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-021-3-015 УДК 378.14:004.5-057.87
С.1. Петренко
Сумський державний педагогiчний ушверситет iменi А.С. Макаренка, Украша
s.petrenko @fizmatsspu.sumy.ua ORCID: 0000-0002-3089-6499
ПРО КОМУН1КАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ 1КТ-КОМПЕТЕНТНОСТ1 УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ ТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ Р1ВНЯ ЙОГО СФОРМОВАНОСТ1
АНОТАЦ1Я
У статт! розглядаеться теоретичн1 аспекти впливу комун!кативного компоненту на формування 1КТ-компетентност1 учителя математики та м\сце цього компоненту в структур\ 1КТ-компетентност\ учителя математики.
Формулювання проблеми. Система профес1йно)' пдготовка майбутн'к учителв математики передбачае не т1льки володння сумою математичних знань, а також сформований наб1р здатностей ефективно зд1йснювати ва функци вчителя у профес1йно-трудов1й та соц1ально-культурн1й сферах д\яльност\. Ц завдання обфунтовують необх\дн\сть всебчного анал1зу структури фахових компетентностей. Серед таких компетентностей е потреба анал1зу структури 1КТ-компетентност/' майбутн1х учител'ю математики як складно)' та багатофункц1онально)' системи, що характеризуе мотиви, ц1л1, необх'дшсть у св1домому вивченн можливостей техн1чних /' програмних засоб1в, самовдосконаленш, мотивв та потреб саморозвитку в профеайн1й д1яльност1 учителя математики, усв'домленш значущост/' застосування 1КТ у педагог1чн1й практиц вчителя математики, творчому тдход'1 до будь-яких вид ¡в власно)' д'яльност¡.
Матер/'али / методи. Теоретичний анал\з та систематизация науково-педагог\чно), методично)' та дов'дково)' л1тератури з формування 1КТ-компетентност\ майбутнх учителв математики та впливу на цей процес комун\кативност\, як компоненту 1КТ-компетентност\ учителя математики.
Результати. Проведено анал\з теоретичних дослджень впливу комункативно)' компоненти на формування 1КТ-компетентност\ майбутшх учителв математики, яка е необх'дною умовою )х усп1шно)' фахово)' д'яльност¡. Визначено мкце, структуру та зм\ст комункативного компоненту, його вплив на формування ¡нших компонентв 1КТ-компетентност\ учителв математики для роботи з використанням сучасних метод1в навчання.
Висновки. Комункативна компонента е нев'д'емною складовою 1КТ-компетентност\ учителя математики, яка безпосередньо впливае на процес формування. Комункативна компонента е тим нструментом, який одночасно впливае на формування ¡нших компонентв /' при цьому удосконалюються умння /' навички реал1зацИ ¡нформацйних потреб, що збагачуе досвд особистост¡.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: комункац/'йний, комун'1кативний, комунiкативнiсть, ШТ-компетентнкть, ЖТ-компетентн'ють учителя математики, iнтегрована яшсть особистост '!, профеййна д'яльнкть, педагог'чна д'яльшсть.
ВСТУП
Постановка проблеми. Пщготовка учителя математики складний, багатофакторний i доволi специфiчний процес. На цей процес впливае значна мльмсть факторiв, ям необхщно враховувати. До таких факторiв вщноситься низька популярысть математичних знань у сусптьствк Але економiчнi процеси кра'''ни потребують наявност значно''' млькосп людей, ям ум^ть оперувати математичними знаннями. I для виршення ц^е! проблеми потрiбна пщготовка учителя математики, який не ттьки оперуе сумою математичних знань, а i умiе показати способи застосування цих знань у практичнш дiяльностi. На даний час таю можливост надають Ыформацмно-комунтацмы засоби.
Основним при виршены проблем, що постають перед вищою педагопчною освтою е осмислення навчально!' дiяльностi як процесу формування особистост вчителя-професюнала, який умiе ямсно виконувати сощальне замовлення. Необхщно мати на уваз^ що процес профеайного становлення майбутнього вчителя мае вщбуватися на основi системно вибудованих пiдходiв, ям дозволяють розглядати будь-ям засоби як там, що забезпечують фахово!' пщготовки. Питання пщвищення ефективност навчання у педагопчних уыверситетах потрiбно розглядати у контекст розв'язання проблем формування профеайно-значимих компетентностей.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Зокрема, при тдготовц майбул-лх учителiв математики, проблема формування 1КТ-компетентносп перебувае не на останньому мкцк Це пов'язано з реалiзацiею мети професшно! пiдготовки майбутнiх спецiалiстiв, яка передбачае не ттьки володiння сумою математичних знань, а також дозволяе студентам тсля заюнчення навчального закладу здшснювати всi функцп вчителя у професшно-трудовш та соцiально-культурнiй сферах дiяльностi. Виникае необхiднiсть детального розгляду 1КТ-компетентносп майбутнiх учителiв математики як складно! та багатофункцюнально! системи, що формуеться в процесi фахово! пiдготовки. Недостатня дослщжеысть ролi комунiкативного компоненту, що е важливою складовою IКТ-компетентностi майбул-лх учителiв математики та виконуе Ытегруючу функцiю визначили актуальнiсть нашого дослщження.
Аналiз актуальних дослiджень. Науковцi В. Биков, Л. Гризун, М. Душляк, Н. Морзе, Ю. Рамський, О. СемеыхЫа,
0. Спiваковський, Ю. Трiус та iншi працюють над проблемами упровадження 1КТ в освiтнiй процес пщготовки майбутнiх учителiв математики. В !х працях наголошуеться, що надзвичайно с^мкий розвиток iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй впливае на зростання ролi останнiх в Ыформацмному суспiльствi i застосування Ыформацшних технологiй у професiйнiй дiяльностi майбул-лх учителiв математики е нагальною проблемою. Однак проблема формування 1КТ-компетентност майбулнiх учителiв математики та компонент цього процесу у даний час висв™ена недостатньо.
Характеристика комунiкативного компоненту 1КТ-компетентносл майбулнiх учителiв математики потребуе верифтацп термiнiв «комунтативний» та «комунтацмний».
У академiчному тлумачному словнику укра!нсько! мови в 11 томах не розрiзняються цi поняття, визначаються як прикметники до слова «комуншащя» i трактуються як шляхи сполучення, лшй зв'язку тощо (Бiлодiд, 1973). За визначенням з Великого тлумачного словника сучасно! укра!нсько! мови пiд редак^ею категорiя «комунiкативнiсть» визначаеться як здатысть до спiлкування, контактiв мiж ким-небудь, а «комунтацмний» стосуеться - шляхiв сполучення, лiнiй зв'язку (Бусел, 2005).
У словнику паронiмiв укра!нсько! мови вказано на вщмшнсъ тлумачень цих ^в: комунiкативний - стосуеться комунтацп як спiлкування, обмiну iнформацiею; комунтацмний - стосуеться шляхiв сполучення, транспорту, лЫй зв'язку (Гринчишин & Сербенська, 2008).
У словнику Ышомовних ^в пiд редакцiею вказуеться на латинське походження слова комунта^я (communico) й утворених в^д нього прикметникiв: комунтативний - належить до спiлкування мiж людьми, народами; комунiкацiйний -належить до шляхiв сполучення мiж рiзними частинами кра!ни та державами (Мельничук, 1985).
Дослщник Ф. Шарков теж вважае, що базовим в Ытерпретацп термЫв «комунiкацiйний» та «комунiкативний» е категорiя «комунiкацiя», але з одного боку, як структури, системи, з шшо! - як процесу. Вш зазначае, що при розглядi комунтацп як структури мова повинна йти про комунтацмы системи, а якщо поглянути на поняття «комунiкацiя» як процес (тобто, процес спткування), то бтьш вiрно говорити про комунтативш зв'язки (Шарков, 2003).
Отже, зазначен термiни походять вiд iншомовного слова комунта^я. Термiн «комунiкативний» який пов'язують зi спiлкуванням мiж людьми будь-якими засобами та в будь-якш форм^ а значення термiну «комунiкацiйний» пов'язують з фiзично iснуючими лiнiями зв'язку, дорогами тощо.
У сучасый психолопчнш науцi категорiю комунiкативнiсть трактують як одну iз основних соцiальних компетентностей.
С. Гончаренко трактуе комунтативысть як рису особистосп, здатнiсть !! до спткування з Ышими людьми, що формуеться у процес життя i дiяльностi людини в соцiальнiй грут (Гончаренко, 1997).
Б. Ломов зазначае, що завдяки комунтативним процесам здшснюеться взаемний обмiн iнформацiею мiж шдивщами, планування спiльних дiй, розподiл функцй координацiя справ, взаемне стимулювання, взаемний контроль та iншi (Ломов, 1984).
Л. Орбан-Лембрик тлумачить поняття комунтацп як складний процес, у ходi якого вiдбуваеться не лише обмш iнформацiею, а i те, як вона формуеться, вщправляеться, отримуеться, уточняеться, переробляеться, обговорюеться, розвиваеться, а також налагоджуеться спiльна iнформацiйна дiяльнiсть (Орбан-Лембрик, 2004).
Аналопчно! думки з питання верифтацп поняття комунiкативностi дотримуються вченг М. Андрiанов, I. Горелов,
1. Зимня, В. Кан-Калт, А. Капська, В. Лабунська, О. Леонтьев, В. Морозов, Ж. ^аже, В. Рубцов, В. Шадртов та ш.
Комунтативысть - одна з найважливiших функцш жилтедiяльностi людини. Бiльшiсть науковцiв для зазначено! функцп особистостi видiляють два основы аспекти: задоволення шформацмних потреб, здатысть ефективно орiентуватися в рiзноманiтних ситуацiях спiлкування, покладаючись на отриман знання та власний життевий досвщ у соцiальних умовах, якi динамiчно змiнюються. Комунiкативнiсть як компонент 1КТ-компетентносл учителя математики повнiстю реалiзуе ц двi функцп через електроннi засоби комунтацй.
Задоволення iнформацiйних потреб характеризуемся усвiдомленою необхiднiстю отримувати iнформацiю для устшного виконання професiйних обов'язкiв учителя математики та досягнення шших цтей. Причиною виникнення потреби в шформацй може бути недостатнiй для прийняття рiшення, або виконання дп кшьшсть знань або невпевненiсть у дост^рносп наявно! iнформацГi. Джерелами задоволення шформацмних потреб можуть бути: поширюванi на 1нтернет-ресурсах першоджерела науково!, навчально!, довщково! та методично! лiтератури; сторiнки колег у сощальних мережах; «спiвтовариства знань» та ш.
Здатнiсть вiльно оперувати прикладними програмами, виконувати та аналiзувати контент Web-ресурсiв дозволяе ефективно орiентуватися в рiзноманiтних ситуацiях спiлкування.
Мета статп. ОбГрунтувати важливiсть комунiкативного компоненту 1КТ-компетентносл учителiв математики для !х професшно! дiяльностi та описати дослщження рiвня його сформованостi.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Теоретичний аналiз та систематизацiя науково-педагопчно!, методично! та довщково! лiтератури з проблем формування IКТ-компетентностi, психолого-педагогiчних джерел для визначення методик оцЫки рiвнiв сформованостi комунiкативного компоненту.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Умiння i практичний досвщ учителiв математики використовувати 1КТ у професiйнiй дiяльностi значною мiрою залежить в^д сформовано! у процес професшно! пiдготовки вщповщно! компетентностi. Пщ IКТ-компетентнiстю учителя математики будемо розумiти iнтегративну якiсть особистостi, яка поеднуе свщому необхiднiсть здобувати новi знання та досвщ у галузi шформатичних i математичних дисциплiн, умiння, навички, здатност i досвiд рацiонально вщбирати й свiдомо використовувати iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи в профеайый дiяльностi учителя математики (Петренко 2018).
Аналiз змiсту 1КТ-компетентносп учителя математики демонструе складшсть, багатогранысть цього феномену.
Вважаемо за потрiбне видiлити п'ять основних компонентiв 1КТ-компетентностк когнiтивний, дiяльнiсний, мотивацшний, рефлексшний \ комунпкативний (рис. 1).
Рис. 1. Структура !КТ-компетентносл учителя математики
yci компоненти активно взаемод^ть один з одним, утворюючи единий процес. Розвиток кожного компоненту 1КТ—компетентносп дуже тiсно пов'язаний з розвитком iнших компонент i формуванням його залежить вщ формування iнших компонентiв як частини цЫсно! системи. Що i визначае необхщысть проаналiзувати мiсце i роль кожного iз компонентiв у загальый структурi IКТ-компетентностi учителя математики. У нашлй роботi звернемо увагу на значення комунтативного компоненту на формування 1КТ-компетентност учителя математики та мкце цього компоненту у структурi 1КТ-компетентност учителя математики.
Для визначення рiвня сформованостi комунiкативного компоненту у структурi IКТ-компетентностi застосовувався тест «КОС-2», запропонований В. Синявським i Б. Федоршиним i адаптований до структури 1КТ-компетентност (Фетiскiн, 2002).
У дослiдженнi брали участь 159 студенев фiзико-математичного факультету Сумського державного педагопчного унiверситету iменi А.С. Макаренка, фiзико-математичного факультету Полтавського Нацюнального педагогiчного унiверситету iменi В.Г. Короленка, фiзико-математичного факультету Чернiгiвського Нацюнального педагопчного уыверситету iменi Т.Г. Шевченка, факультету природничо! i фiзико-математично! освiти Глухiвського Нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Олександра Довженка i Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагопчний уыверситет». Серед студентiв було проведено тестування на констатувальному i формувальному етапах експериментально! роботи. Результати тестування представлено у таблиц 1.
Таблиця 1
Емшричш результати визначення рiвня сформованостi комунiкативного компоненту
Етап експерименту Рiвнi сформрваностi
Активний Грунтовний Елементарний Початковий
Констатувальний 6 21 114 18
Формувальний 33 90 36 0
Порiвняльний аналiз показникiв сформованостi в ходi педагопчного експерименту дозволяе прослщковати позитивну динамту формування комунiкативного компоненту в структурi IКТ-компетентностi в експериментальнiй груп^.
ОБГОВОРЕННЯ
Комунтативний компонент IКТ-компетентностi майбутнього учителя математики передбачае володшня рiзноманiтними формами i засобами передачi та отримання шформацп, внаслiдок якого вiдбуваеться накопичення знань, переоцЫка наявного досвiду, опанування новими видами i методиками педагопчно! дiяльностi та генерацiя нових щей на основi власного педагогiчного досвщу та досвiду колег.
Комунiкативна складова 1КТ-компетентносп майбутнього учителя математики характеризуемся здатнiстю до спiлкування засобами 1КТ, планування справ, координацiю спiльних дм та розподiл функцiй безпосередньо та за допомогою електронних засобiв зв'язку.
Сформована комунтативна складова IКТ-компетентностi майбутнього учителя математики передбачае: отриман знання, сформован навички i напрацьований досвщ, якi забезпечать його ефективну практичну дiяльнiсть i подальше професiйне зростання. У сферi комунiкацíi майбулнiй учитель математики повинен бути здатним:
- знаходити, аналiзувати i використовувати у сво!й практичнiй дiяльностi розробленi дидактичн матерiали i рiзноманiтнi Web-ресурси;
- наводити конкретш приклади використання 1нтернет-ресурав;
- виконувати Ыформацмний пошук першоджерел науково! та навчально!' лiтератури з дослiджуваноí проблеми в бiблiотеках та комп'ютерних мережах;
- застосовувати программ середовища та Ыструменти для розробки мережевих дидактичних матерiалiв;
- розробляти мережевi дидактичнi матерiали, якi допоможуть учням глибше засво'ти ключовi поняття i використовувати !х для вирiшення реальних ситуацiй;
- використовувати мережi i програмнi засоби з метою моыторингу i оцЫки перебiгу i результатiв проектно!' роботи учыв;
- розробляти мережевi дидактичн матерiали, готувати навчальнi заняття, пщ час яких учнi залучаються до стльно! дослiдноí роботи або виршення навчальних проблем;
- використовувати електронну пошту, соцiальнi мережi i засоби 1Р-телефонп для спiвробiтництва;
- користуватися мережевими системами для пошуку партнерiв i ресурсiв, що необхiднi для оргаызацп освiтнiх проектiв;
- контактувати з експертами i спiвпрацювати з шшими педагогами;
- органiзовувати в середовиш^ учнiв та сво!х колег «ствтовариства знань»;
- використовувати функци i призначення хмарних середовищ i систем.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Теоретичний аналiз науково-педагогiчних, методичних та довщкових джерел пiдтверджуe, що темпи сучасного життя вимагають формування вщповщних компетентностей у майбутнiх учителiв математики. Комунiкативна компонента е невщ'емною складовою IКТ-компетентностi учителя математики, яка безпосередньо впливае на процес формування. Комунтативна компонента е тим шструментом, який одночасно впливае на формування Ыших компонентв i при цьому удосконалюються умiння i навички реалiзацií iнформацiйних потреб, що збагачуе досвщ особистостi.
Стратегiчна мета навчання в педагопчному ВНЗ сформувати систему компетентностей майбутнього учителя, якi дозволять йому ефективно здшснювати професiйнi обов'язки впродовж уае!' педагогiчноí дiяльностi. Виявлення i дослiдження методик формування компонентiв 1КТ компетентностi майбутнiх учителiв та !х компонентiв е перспективним завданням.
Список використаних джерел
1. Великий тлумачний словник сучасноi укранськоi мови (з дод. i допов.), Уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. 1ртнь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
2. Гончаренко С.У. Укранський педагогiчний словник. Ки!в: «Либщь», 1997. 374 с.
3. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва: Издательство «Наука», 1984, 448 с.
4. Орбан-Лембрик Л.Е. Со^альна психологiя: У 2 кн. Кн. 1: Со^альна психологiя особистост'1 i сплкування. Ки!в: Либщь, 2004,576 с.
5. Петренко С.1. Формування 1КТ-компетентност майбутых учителiв математики у процес фахово! пщготовки: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / СумДПУ iменi А.С. Макаренка. Суми, 2018. 260 с
6. Словник 'шшомовних сл'в: за ред. О.С. Мельничука. Ки!в: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1985, 775 с.
7. Словник паронiмiв укранськоiмови: [уклад. Д. Г. Гринчишин, О. А. Сербенська]. Ки!в: Освп^а, 2008, 320 с.
8. Словник укра'шсько!' мови: в 11 т. [ред. колег. I. К. Бтодщ (голова) та ш.]. К.: Наукова думка, 1970-1980. Т. 4: I - М / [ред. А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, П. П. Доценко]. К.: Наукова думка, 1973. 840 с.
9. The structure of ICT competence of teachers. UNESCO recommendations. Version 2.0 UNESCO, 2011, URL: http:// iite.unesco.org/pics/publications/ru/ files/3214694.pdf. (дата звернення 08.02.2019).
10. Шарков Ф. И. Основы теории коммуникации. Москва: ИД «Социальные отношения», Изд-во «Перспектива», 2003, 248 с.
11. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Диагностика комуникативных и организаторских склонностей (КОС-2). Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва: 2002. 265 с.
References
1. Busel, V.T. (Ed.). (2005) Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dod. i dopov.) [Great explanatory dictionary of modern Ukrainian language] Irpin: VTF «Perun» [in Ukrainian]
2. Honcharenko, S.U. (1997) Ukrainskyipedahohichnyislovnyk. /Ukrainian Pedagogical Dictionary] Kyiv: «Lybid» [in Ukraine].
3. Lomov, B.F. (1984) Metodologicheskie i teoreticheskie problemy psihologii [Methodological and theoretical problems of psychology] Moskva, Izdatel'stvo «Nauka», [in Russian].
4. Orban-Lembryk L.E. (2004) Sotsialna psykholohiia: Kn. 1: Sotsialna psykholohiia osobystosti i spilkuvannia [Social psychology of personality and communication] (Vols. 1-2). Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
5. Petrenko S.I. (2018). Formuvannia IKT-kompetentnosti maibutnikh uchyteliv matematyky u protsesi fakhovoi pidhotovky [The Formation of the ICT Competence of Future Teachers of Mathematics in Professional Training]. Candidate's thesis. Sumy: SSPU named after A.S. Makarenko [in Ukrainian].
6. Melnychuk, O.S. (Ed.). (1985) Slovnyk inshomovnykh sliv. [Dictionary of foreign words:] Kyiv: Holov. red. URE AN URSR. [in Ukrainian].
7. Hrynchyshyn, D. H., Serbenska, O. A. (Ed.). (2008) Slovnykparonimiv ukrainskoi movy. [Ukrainian Paronyma Dictionary] Kyiv: Osvita, [in Ukrainian].
8. Bilodid, I. K. (Ed.). (1970 - 1980) Clovnyk ukrainskoi movy: (vol 1-11) [Dictionary of Ukrainian Language:] Kyiv: Naukova dumka,. vol. 4: I - M / Buriachok, A. A. Hnatiuk, H. M. Dotsenko, P. P. (Ed.). (1973). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 3(21), 2019
9. The structure of ICT competence of teachers. UNESCO recommendations. Version 2.0. UNESCO, 2011. URL: http:// iite.unesco.org/pics/publications/ru/ files/3214694.pdf.
10. Sharkov, F. I. (2003) Osnovy teorii kommunikacii [Basics of communication theory] Moskva: ID «Social'nye otnoshenija», Izd-vo «Perspektiva» [in Russian].
11. Fetiskin N.P., Kozlov V.V., & Manujlov G.M. (2002) Diagnostika komunikativnyh i organizatorskih sklonnostej (KOS-2). Social'no-psihologicheskaja diagnostika razvitija lichnosti i malyh grupp. Moskva, [in Russian].
THE ROLE OF COMMUNICATIVE COMPONENT IN THE FORMATION OF THE ICT COMPETENCE OF A TEACHER OF MATHEMATICS
S. Petrenko
A.S. Makarenko's Sumy State Pedagogical University, Ukraine
Abstract. The article deals with theoretical aspects of the influence of the communicative component on the formation of the ICT competence of a teacher of mathematics and the place of this component in the structure of the ICT competence of a teacher of mathematics.
Problem formulation. The system of professional training of future teachers of mathematics involves not only the acquisition of the sum of mathematical knowledge, but also the formed set of abilities to effectively carry out all functions of a teacher in the professional and socio-cultural spheres of activity. These tasks substantiate the need for a comprehensive analysis of the structure of professional competencies. Among such competencies there is the need to analyze the structure of the ICT competence of future teachers of mathematics as a complex and multifunctional system that characterizes motives, goals, the need for conscious study of the possibilities of technical and software tools, self-improvement, motives and needs of self-development in the professional activities of a teacher of mathematics, awareness of the significance of applying the ICT in the pedagogical practice of a teacher of mathematics, creative approach to any kind of one's activity.
Materials and methods. Theoretical analysis and systematization of scientific-pedagogical, methodical and reference literature to form the ICT competence of future teachers of mathematics and influence this process of communicativeness as a component of the ICT competence of a teacher of mathematics.
Results. The analysis of theoretical studies of the influence of the communicative component on the formation of the ICT competence of future teachers of mathematics has been conducted, which is a prerequisite for their successful professional activity. The place, structure and content of the communicative component, its influence on the formation of other components of the ICT competence of teachers of mathematics to use modern teaching methods have been determined.
Conclusions The communicative component is an integral part of the ICT competence of a teacher of mathematics, which directly affects the process of formation. The communicative component is the tool that simultaneously affects the formation of other components, while improving the skills and abilities of the implementation of information needs, enriching the experience of the personality.
Key words: communication, communicative, communicativeness, ICT-competence, ICT-competence of a teacher of mathematics, integrated quality of a personality, professional activity, pedagogical activity.
