CC BY
13
УДК 334.735 Доц. А.Г. Драбовський, канд. екон. наук - Львiвська КА
ПРО КАП1ТАЛ1СТИЧН1 КООПЕРАТИВН1 СИСТЕМИ ТА ПРОБЛЕМИ IX КАШТАЛВАЦП I СОЦ1АЛВАЦП
Розглянуто капiталiстичну iнтерпретацiю природи кооперативних систем. Охарактеризовано етапи розвитку кооперативно! власносп та вщповщш й типи. Розкри-то сутнiсть процеав каmталiзацii та соцiалiзацii кооперативних систем. Встановле-но, подальший аналiз впливу процеав капiталiзацii чи соцiалiзацii на ефектившсть функцiонування кооперативних систем потребуе спецiального наукового досшджен-ня, яке може бути тшьки теоретичним. Практично цього здшснити неможливо, ос-кшьки будь-яка змiна ефективностi функцiонування економiчних систем - це результат сукупного впливу величезно! кiлькостi чинниюв як економiчного, так i позаеко-номiчного порядку.
Ключов1 слова: катталютичш кооперативнi системи, кооперативна власнiсть, традицшна форма кооперативно! власностi, соцiалiстичнi кооперативы системи, посттрадицiйна форма кооперативно! власносп, акцiонування, iнтегрована кооперативна власшсть, зовнiшне середовище, соцiалiзацiя.
Постановка проблеми. Ринкова трансформащя нацюнально! кооперативно! системи повинна здшснюватись з урахуванням и природи. Незнання природи кооперативних систем може призвести до !х повно! чи частково! де-формацп. Це шдтверджуеться досвщом ринково! трансформацп в1тчизняно! кооперативно! системи. В процес такого реформування вона почала поступо-во втрачати сво! специф1чш кооперативы ознаки { вироджуватися у псевдо-кооперативш форми.
Дослщження проблеми природи кооперативних систем набули знач-ного поширення як у вггчизнянш, так { заруб1жнш кооперативнш лггературь Над и вир1шенням працювали так науковщ, як В. Апопш, С. Бабенко, Г. Башнянин, I. Копич, в. Рехлецький, Ю. Турянський, I. Чупик та шш1. Од-нак, вивчивши значний масив лггератури з кооперативно! проблематики, ми дшшли висновку, що однозначно! штерпретацп природи кооперативних систем немае.
Методика дослщжень. У дослщженш розкрито катташстичну штер-претащю природи кооперативних систем. Охарактеризовано етапи розвитку кооперативно! власносп та проанаизовано вплив процеЫв катташзацп { со-щашзацп на ефектившсть функцюнування кооперативних систем.
Результати дослвдження. У сучаснш кооперативнш л1тератур1 ч1тко викристашзувалися чотири штерпретацп природи кооперативних систем, сшльним для яких е те, що вс вони бшьшою чи меншою м1рою дотримують-ся формацшного тдходу до анатзу кооперативних проблем.
Зпдно з першою штерпретащею, кооперативш системи за своею гене-тичною природою е кашташстичними. Цей висновок про природу кооперативних систем справджуеться лише за певних умов:
а) якщо !хню природу анатзувати з боку сощально-економ1чно! основи,
тобто форми власносп на основт фактори виробництва;
б) якщо кооперативну властсть анатзувати в и чистому, традицшному чи
класичному вигляд1.
У своему юторичному розвитку кооперативна власнiсть пройшла через кiлька етапiв, кожний з яких формував и вщповщний iсторичний чи фун-кцiональний тип, або, точшше, пiдтип.
По-перше, це традицшна форма кооперативно! власностi, яка сформу-валась на основi пайових внесюв членiв кооперативу i мютила в собi як за-гально-колективну, так i особисто-пайову частини. У традицшнш формi кооперативно! власност^ зазвичай, переважала перша частина, через що !! мож-на назвати сощалютичною або квазiсоцiалiстичною. Однак, за певних умов, у складi традицшно! кооперативно! власностi може переважати й особисто-пайова частина. Тодi змшюеться i природа традицiйно! кооперативно! влас-ностi, вона з квазiсоцiалiстично! перетворюеться в капiталiстичну чи квазжа-шталютичну. Прихильники першо! iнтерпретацi! природи кооперативних систем акцентували увагу саме на цш особливостi кооперативно! власност^ а тому сформулювали менш-бiльш точний висновок про !хню капiталiстичну природу. Хибшсть такого тлумачення полягае в тому, що вони його абсолю-тизували, розглядали як едино правильне.
Другим типом кооперативно! власност е посттрадицшна !! форма, в якш i за яко! вона формуеться за рахунок не лише пайових внесюв, а й акщ-онерного кашталу. Останнiй починае вiдiгравати все помггшшу роль у !! фор-муваннi та iстотно змiнюе структуру кооперативно! власност - в нш дедалi меншою стае загально-колективна частина, а особисто-пайова зростае. Таке змщення в структурi кооперативно! власностi спричинене трансформащею !! природи та природи кооперативних систем загалом - вони ще бiльше катта-лiзуються i теоретичний висновок про капiталiстичну природу кооперативних систем стае ще бшьш близьким до iстини. Однак, щоб бути максимально точним, зазначимо, що кооперативы системи е кашталютичними, по-перше, лише в сво!й потенци, по-друге, вони е лише квазжашталютичними системами. Проте такого висновку прихильники першо! штерпретаци природи кооперативних систем не доходять. Вони розглядають цi системи лише як каш-талiстичнi, що може справджуватися лише за певних умов.
Тре^м типом кооперативно! власност е штегрована кооперативна власнiсть, яка формуеться внаслщок злиття кооперативного капiталу з неко-оперативним i завершуеться формуванням кооперативних корпорацш у формi кооперативних концершв, чи консорцiумiв. У такому напрямi розвиток кооперативно! власностi шшов лише в найрозвиненiших кра!нах св^у. За цих умов кооперативнi системи настшьки сильно капiталiзуються, що !х можна назвати власне капiталiстичними. Але, це з одного боку, а з шшого, за тако! глибоко! трансформацi! i змiни структури кооперативно! власност кооперативнi системи в певному аспект перестають бути кооперативними. В процес !х форму -вання вщбуваеться декооператизацiя кооперативних систем. У зв'язку з цим такий напрям еволюци кооперативних систем i кооперативно! власност орто-доксальнi прихильники кооперативно! ще! розцiнюють як небажаний. Прихильники традицшного погляду виходять з того, що процес акцюнування кооперативного кашталу в тому випадку, якщо його не утримувати тд суворим контролем, може "зайти" надто далеко i спроможний спотворити природу кооперативних систем, перетворити !х у системи некооперативного порядку.
3i суто eK0H0Mi4H0r0 погляду трансформацiя кооперативних систем у квазжооперативш або HaBiTb у некооперативш системи е позитивною, оскшь-ки дае змогу мобiлiзувати фiнансовi ресурси i змiцнюе ïx конкурентоспро-можнiсть. Однак у соцiальному-дуxовному аспект ця трансформацiя е неба-жаною. Бо вiдомо, що кооперативнi системи, хоч i поступаються некоопера-тивним за економiчною ефективнiстю, особливо в короткотривалому перiодi, зате значно перевищують ïx за соцiально-економiчною i сощально-духовною ефективнiстю, а також у довготривалому i гiпердовготривалому перiодi. Однак прихильники швидкого виведення кооперативноï системи з економiчноï кризи не врахували цю обставину. На сьогоднi вони рекомендують перейти до повноï корпоратизаци кооперативного сектора нацiональноï економiки. Реалiзована на практицi така корпоратизацiя була б вкрай неефективною в сощально-духовному планi i з позицiй вщдалено1' чи гiпервiддаленоï перспек-тиви. Вона могла б давати певш позитивш економiчнi результати лише в короткотривалому перюд^ однак не сприяла б розвитку кооперативно!" системи як специфiчного та особливого сектора нащонально1' економiки загалом. Час-ткова корпоратизащя кооперативного сектора в певних сферах, навпаки, е можливою, а школи, й необxiдною. Однак, якщо розвиватись у напрямi за-гально1' корпоратизаци кооперативного сектору економжи, вона стае негатив-ним соцiально-економiчним явищем, i не тшьки тому, що спотворюе природу кооперативного руху, а й тому, що у бшьш вщдаленш перспективi i, особливо, в сощально-духовному плаш стае неефективною.
Отже, перша штерпретащя природи кооперативних систем, зпдно з якою вони ототожнюються з капiталiстичними системами, по-перше, е неточною, а по-друге - надто вузькою. Неточною тому, що кооперативы системи мають лише тенденщю до перетворення в кашталютичш системи, вони такими не е, а якщо i стають внаслщок тотально1' каппашзаци, то цим самим втра-чають свою кооперативну природу. Надто вузькою перша штерпретащя природи кооперативних систем е тому, що вщображае ix лише з позицш сощаль-но-економiчноï основи. Дшсно, якщо аналiзувати природу кооперативних систем тшьки з позицш кооперативноï власност, то за певних умов можна чгг-ко дiйти висновку, що за своею природою вони тотожш кашталютичним системам. Однак, як тшьки ми виходимо за межi соцiально-економiчноï сфери кооперативних систем, то неодмшно виявляеться, що таке ïx трактування е не тiльки досить неточним, а й недостатшм. Воно е надто однозначним, щоб бути повним i цшсним. Якщо певш кооперативш системи i е в свош основi до певно1' мiри капiталiстичними, то вони можуть зовЫм такими не бути, якщо ïx розглядати з iншиx позицiй, скажiмо, з позицiй сощально1' спрямованостi розвитку. Дуже часто кашталютичш в свош основi кооперативнi системи е сощалютичними за соцiальною спрямовашстю розвитку i функцiонування. Це зайвий раз засв^уе явну недостатнiсть кашталютично1' штерпретаци природи кооперативних систем.
Треба враховувати i те, що кооперативш системи можуть бути штер-претоваш як катташстичт лише в певному зовшшньому середовищi. Якщо нацiональна економiчна система загалом мае кашталютичний характер, то i кооперативш системи е в свош переважнш бшьшост такими ж за сощально-
економiчною природою. Будь-яка переважно приватна система господарю-вання в аналопчному i вщповщному напрямi трансформуе i природу кооперативних систем. У такш системi первiсний кооперативний капiтал, навiть якщо вш е пайовим за походженням, все одно е лише приватно-колективним, а таю кооперативы системи в свош основi капiталiстичнi. Вони звичайно можуть надаш соцiалiзуватися i поступово перетворюватися в квазiсоцiалiстичнi. Нав-паки, в адмшютративнш економiцi, де пануе державний каштал, кооперативнi системи, навггь якщо ïx первiсний капiтал формуеться на пайовш основi, все одно е за своïм характером сощалютичними чи соцiалiзованими. У таких кооперативних системах кооперативна властсть лише за формою колективна, а за суттю i в свош основi - це один з рiзновидiв державноï власность
Отже, нацiональна економiчна система загалом також впливае на природу кооперативних систем, трансформуе ïx у тому напрямi, в якому вона бу-де найбшьшою мiрою вiдповiдати ïxнiй власнiй природь Такий пiдxiд до ш-терпретаци природи кооперативних систем вперше реалiзували на практицi ще класики так званоï пролетарськоï полiтичноï економiï. Саме вони одними з перших помнили, що найглибшу природу будь-яких явищ формують зов-нiшнi системи ix функцiонування. Приватне ринкове середовище трансформуе у вiдповiдному напрямi i природу кооперативних систем. Вони також бу-дуть за своïм характером приватнокашталютичними. Але для цього потрiбно, щоб особисто-пайова частина структури кооперативноï власностi домiнувала над загально колективною.
Якщо ж природу кооперативних систем дослщжувати поза системами ïx юнування, то, по-перше, такий аналiз буде вкрай абстрактним, а по-друге, емшричним, а не теоретичним. Теоретичний аналiз природи кооперативних систем передбачае 1'х дослiдження через призму тiеï сощально-полггично1" структури, в якiй вони функщонують.
У сучаснiй економiчнiй кооперативнiй лiтературi такий системний шдхщ до аналiзу природи кооперативних систем використовуеться надзви-чайно рiдко. Дослiдники не тшьки не беруть до уваги структуру кооператив-но1' власностi, а й ту систему в якiй функщонують вщповщш кооперативш системи. Якщо сконцентрувати увагу на природi власне кооперативно!" влас-ностi i тiльки через не1' намагатися пiзнати природу кооперативних систем, то дуже швидко можна сформувати хибне уявлення про цю природу. Так, в ад-мiнiстративну епоху розвитку в^чизняно1' економiки кооперативнi системи трактувалися як власне кооперативнi. Та насправдi вони були кооперативни-ми лише за формою, а реально - це були квазщержавш системи з вщповщ-ною специфiкою. З шшого боку, яку би внутрiшню структуру не мала кооперативна власшсть у крашах з розвиненою ринковою економiкою, все одно за природою щ системи е капiталiстичними або квазжашталютичними. 1нша справа, що в розвиненому ринковому середовишд кооперативнi системи нев-пинно соцiалiзуються, що зумовлено зростанням частки частини кооперативно:' власност^ яка формуеться вторинно. Вона й викликае посилення сощ-алiзацiï кооперативних систем квазiкапiталiстичного чи навггь власне катта-лiстичного порядку. Отже, об'ективний процес розвитку кооперативних систем у цьому сощально-полгтичному середовищд приводить до того, що штен-
сившсть кашталютичних моментiв у цих системах знижуеться, а сощалютич-них - зростае.
Така посилена соцiалiзацiя капiталiстичниx чи квазiкапiталiстичниx кооперативних систем об'ективно i дуже специфiчно впливае на ефектившсть ïx функцiонування: з одного боку, вона дещо занижуе економiчну ефектившсть, а з шшого - впливае на зростання соцiально-економiчноï та сощально-дуxовноï ефективносп. А це наштовхуе на думку, що продовжувати сощаль зацiю квазжашталютичних кооперативних систем треба досi, доки позитивш соцiально-економiчнi i соцiально-дуxовнi ïï ефекти перекривають негативний економiчний ефект. У точщ врiвноваження позитивного сощально-духовного ефекту соцiалiзацiï з негативним ïï ефектом соцiалiзацiю треба зупинити.
Висновки. Подальший, бiльш поглиблений аналiз впливу процешв ка-пiталiзацiï чи соцiалiзацiï на ефективнiсть функцiонування кооперативних систем потребуе спещального наукового дослiдження, яке може бути тшьки теоретичним. Практично цього здшснити неможливо, оскшьки будь-яка змь на ефективностi функцiонування економiчниx систем - це результат сукуп-ного впливу величезноï кiлькостi чинниюв як економiчного, так i позаеконо-мiчного порядку. Тому пiдтвердити загальнотеоретичш висновки про ту чи шшу ефективнiсть розвитку процесiв капiталiзацiï чи соцiалiзацiï кооперативних систем немае можливосп. Пiд час вирiшення цiеï проблеми основну роль повинна вщшравати лише певна логiчно-iсторична аргументацiя.
Лггература
1. Башнянин Г.1. Трансформащя кооперативного б1знесу системи споживчо'1 коопераци в перехщнш економщ Украши / Г.1. Башнянин, G.Ä. Рехлецький, Л.С. Томашик // Спожи-вча кооперащя Украши: юторичний та сощально-економ1чш аспекти. - К. : Вид-во "Bien", 1996. - С. 121-125.
2. Башнянин Г.1. Ефектившсть функщонування кооперативних систем в перехщних умовах / Г.1. Башнянин // Проблеми розвитку споживчо'1 коопераци Украши в ринковому се-редовищ1 : зб. наук. праць. - Льв1в : Вид-во "Коопосвгга", 1998. - Ч. 1. - С. 69-76.
3. Башнянин Г.1. Виробнич1 системи в перехщних економшах / Г.1. Башнянин, 1.В. Бойчук, Б.В. Дубовий, А.В. Ром1х. - Льв1в : Вид-во "Коопосвгга", 1999. - 382 с.
4. Башнянин Г.1. Економ1чш системи: проблеми структуризаци i типологiзацiï / Г.1. Башнянин, 1.М. Копич, Б.М. Шевчик. - Льв1в : Вид-во "Коопосвгга", 1999. - 220 с.
5. Башнянин Г.1. Економ1чн1 системи : монограф1я. - Т. 1 / за ред. Г.1. Башнянина та ш. - Льв1в : Вид-во ЛКА. - 2006. - С. 3-15.
6. Рехлецький G.A. Кооперативний каттал в умовах переходу до ринку : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук / С. А. Рехлецький. - Льв1в : Вид-во ЛНУ, 2002. - 20 с.
7. Рехлецький С. А. Кооперативний каттал в умовах переходу до ринку : дис. ... канд. екон. наук / С. А. Рехлецький. - Льв1в : Вид-во ЛНУ, 2002. - 184 с.
8. Рехлецький С.А. Основш особливосп форм тдприемництва у споживчш коопераци перехщного перюду / С. А. Рехлецький // Вюник Льв1вськох комерцшно! академи. - 1997. - Т. 2. - Ч. 2. - С. 66-71.
9. Рехлецький С.А. Про еволющю форм власносп у систем! споживчо! коопераци Украши. Теоретико-методолопчш аспекти / С.А. Рехлецький // Споживча кооперащя Украь ни. 1сторичш та соц1ально-економ1чн1 аспекти : зб. наук. статей. - К. : Вид-во "Вют1", 1996. -С. 126-134.
Драбовский А.Г. О капиталистических кооперативных системах и проблемах их капитализации и социализации
Рассмотрена капиталистическая интерпретация природы кооперативных систем. Охарактеризованы этапы развития кооперативной собственности и соответству-
ющие ее типы. Раскрыта сущность процессов капитализации и социализации кооперативных систем. Установлено, последующий анализ влияния процессов капитализации или социализации на эффективность функционирования кооперативной системы нуждается в специальном научном исследовании, которое может быть только теоретическим. Практически этого осуществить невозможно, поскольку любое изменение эффективности функционирования экономической системы - это результат совокупного влияния огромного количества факторов как экономического, так и внеэкономического, порядка.
Ключевые слова, капиталистические кооперативные системы, кооперативная собственность, традиционная форма кооперативной собственности, социалистические кооперативные системы, посттрадиционная форма кооперативной собственности, акционирование, интегрированная кооперативная собственность, внешняя среда, социализация.
Drabovskiy A.G. About the capitalist co-operative systems and problems of their capitalization and socialization
Capitalist interpretation of nature of the co-operative systems is examined. The stages of development of co-operative ownness and its proper types are described. Essence of processes of capitalization and socialization of the co-operative systems is exposed. It is set, the subsequent analysis of influence of processes of capitalization or socialization on efficiency of functioning of the co-operative systems needs the special scientific research which can be only theoretical. Practically carrying out it is impossible, as any change of efficiency of functioning of the economic systems is a result of the combined influence of enormous amount of factors of both economic and позаекономiчного, order.
Keywords: the capitalist co-operative systems, co-operative ownness, traditional pattern of co-operative ownership, socialistic co-operative systems, post, are a traditional pattern of co-operative ownership, the co-operative ownness, external environment, socialization is integrated. _
УДК339.187.6 Доц. Н.М. Заярна, канд. екон. наук;
студ. А.1. Кадочмкова - Львiвська КА
ВПЛИВ 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ЕКОНОМ1КУ УКРА1НИ
Розглянуто роль прямих шоземних швестицш для економши Украши, яю здат-ш надати транснацюнальш корпорацп. Наведено результата емтричних дослщжень, яю показують вплив прямих шоземних швестицп на макроекономiчнi показники Украши. Встановлено, що важливим завданням уряду Украши е координування дiяль-ност ТНК, залучення швестицш в стратепчно важливi для регюну галуз^ для того щоб наша держава не перетворилася на вщсталий технолопчний придаток i джерело дешево! сировини. Дуже важливо залучати швестицп вщ рiзних ТНК i з бшьшого кола зарубiжних краш, адже саме шоземш швестицп несуть найбшьше нових технологий, обладнання, сучасний менеджмент i маркетингову пол^ику.
Ключов1 слова: швестори, прямi шоземш швестицп, транснацюнальш корпорацп, конкурентоспроможшсть, каттал, емтричш дослщження.
Вступ: Для економ1чного розвитку краши, особливо в умовах еконо-м1чно! св1тово! кризи, потр1бш значш фшансов1 ресурси. Щ ресурси через прям1 шоземш швестицп здатш забезпечити транснацюнальш корпорацп (ТНК). 1ноземш швестицп, зазвичай, е дуже бажаними для краши, оскшьки вони збшьшують каштал { можуть сприяти виготовленню конкурентоспро-можних товар1в не лише для внутр1шшх ринюв, а й для експорту, а також до-помагати у виготовленш товар1в, як до цього лише 1мпортувалися в крашу.
