CC BY
10
Науковий ¡(¡сник. 2002, вип. 12.3
2000 - то напрошуеться модершзувати податковий обл1к вщповщно до м1жнарод-них стандарте.
Для цього, щоб податкове законодавство наблизилося до св1тових стандарте, треба спиратися на основш принципи побудови податковоУ системи та прийн-яти св1й Податковий кодекс. Прийняття Податкового кодексу дасть змогу знач-ною м1рою спростити, наблизити до розумшня платником податюв податкового законодавства, скоординувати д1У фшансовоУ, податковоТ та кредитноУ систем, ч1т-ко визначити правов1 в1Дносини м!ж державою та платником податюв.
Лггература
1. Закон Укра'иш "Про бухгалтерский облш та фжансову звтпсть" за X» 996-Х1У в ¡л 16.07.1997 р.
2. Закон Укра'иш "Про оподаткувалня прибутку пщпрнсмств" за № 283 вщ 22.05.1997 р.(з1 змшами та доповненнями).
3. Положения (стандарт) бухгалтерского обл1ку 7.
УДК 502:330.15 Acnip. U.B. Савчук' - УкрДЛТУ
ПРИРОДОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ В СИСТЕМ1 РЕГИОНАЛЬНО*
ПОЛ1ТИКИ
Уточнено понятгя "репоналыю! пол1тнки". Обгрунтовуеться необхщшсть запуску м1жрепоналышх (м1жобласних) та м^жнародннх штеграшйних liponecie. Сформульовано ■засади оцшки природоресурсного потеншапу perioHy та здешевлення плати за ix викорис-тання шдприемствами-природокорисувачами.
Doctorate N. V. Savchuk - USUFWT Nature resources potential in system regional policy
Specified notion of "regional policy". Grounds a launching necessity of inter-regional and international integration processes. Formulated the estimation nature resources measures of region potential and pay reductions of prices for their use.
Репональна економжа — це система сусшльних вщносин, що ¡сторично склались у межах областей держави, i являе собою сукупжсть взаемопов'язаних ланок та зв'язк1в, ям забезпечують УУ стшкють та цшсшсть. Репональна економ1ка потребуе визначення у широкому та вузькому аспектах. У вузькому значенш - це комплекс галузей з виробництва Toeapie i надання послуг. У широкому значенш -це система не тшьки виробничих вщносин, а й форм i метод1в оргашзашУ виробництва та комплексного управлшня perioHOM.
Запровадження ринкових вщносин у репонах, як i у держав1 взагал1, вщбу-ваеться у боротьб1 старого й нового на основ! Ух поеднання i суперечностей. Основою суперечностей е потяг до старого в1дпрацьованого роками розвитку галузей, виробництв, технолопй тощо. Нова структура репону потребуе найширшого використання i швидкого впровадження знань i досв1ду провщних економ1чно розвинутих краУн. Вона базуеться на запровадженш нових методш управлшня, принципово нових вид!в техшки i технолопй.
Укра'шський державний лкотехшчний ун1верситет
Репональна економ1ка як система охоплюс впробнм'п, фтансов1, кредитш та сусшльш вщносини, яьи випикають 1 розвиваються на територп певного региону. Для того щоб усшшно розвивапась економ1ка, \ передусш виробництво, необхщио:
• знайти орган ¡зацшш форми для впровадження у виробництво досягнень науки I передових технологж;
• впроваджувати нов! методи внробннцтва, енергозбер1гаюч1 та ресурсозбер1гаюч1 технологи;
• залровадити чггку систему за\од1в, спрямовану на оновлення основиих фонд1в;
• створити умови для залучсния швестицж з метою вдоскоиалення вштворюваль-них процеав виробницгва.
Еконолнчне реформування потребуе здшенення ефективноУ 1 гнучкоУ рспо-нальноУ полтжи. На жаль, взаемовщносини мЬк центром 1 репонамн, атакож \пж-репональш вщносини в УкраУш продовжують залишатнея неврегульованими, це призводить до економ1чно'| роз'еднаносп, спричиняе дезштеграцшш процеси. Вла-сне, сошально-економ1чна неврегульоважсть I гндштовхуе як пол1тичж сили, так \ загальнодержавж та репонапьж органи влади до конфронтацм на цьому грунть
Найбшьшим недолгом при розробщ основ репональноУ пол1тики € недостатке використання системного шдходу. Ось чому спочатку слщ визначити, то ми розум1емо пщ поняттям "репональна пол1тика". На нашу думку, пщ репональ-ною пол1тикою слщ розумпл законодавчу базу розвитку репожв краУни та спе-циф^ж засади Ух розвитку з метою досягнення вщповщннх ¡ндикативних параме-тр1в сожально-економ1чного та еколопчного стану.
Свгговий доевщ показуе негативж наслщки надто центрашзованоУ модел1 територ1ального устрою та управлшня. Вона гальмуе повноцпжий розвиток мю-цевого господарства, не даючи розв'язувати сошальж проблеми репошв. Звщси й виникае необхщжсть проводити репональну сошально-економ1чну полтжу, стратепчною метою якоУ мае бути ¡стотне пщвищення життевого р1вня населения вс1х репошв краУни на основ! якюного полшшення використання Ух ресурсного потеншалу, принципово нових шдход1в до розвитку продуктивних сил, докорш-ного полшшення еколопчноУ ситуащУ.
Досягнення шеУ мети неможливе без реал1зацп двох напрямюв: по-перше, держава повинна забезпечувати м1жрепонапьну еджсть вщтворювальних макро-економ1чних процесш. У цьому полягае основне призначення м репональноУ сощ-ально-економ1чно1 политики; по-друге, вона мае створити економ!чш ¡нтереси для активноУ сощально-економ1чноУ д1яльност1 репожв, домагаючись забезпечити стратепчну мету власного розвитку.
Розробити 1 реашзувати таку модель м1жрепонального розвитку дуже складно. Адже тут необхщж реальж кроки по розвитку, з одного боку, ¡нтегра-цшних процеав м1ж репонами краУнн (так зваж зв'язки по горизонтал1 за рахунок поглиблення \ розвитку спещашзацп 1 кооперування репожв), а з другого, - кроки по впорядкуванню, систематизащУ та поглибленню вертикапьних зв'язюв, тобто зв'язюв самоУ держави з репонами на основ1 вдосконапення ¡нвестицшноУ, науко-во-техжчноУ, бюджетноУ, податковоУ, фжансовоУ та зовжшньоекономтоУ полгги-ки. Складжсть полягае 1 у неопрацьованосп або вщсутносп законодавчого меха-жзму регулювання як ¡нтеграцшних процест м1ж репонами, так I взаемовщносин Ух з самою державою.
200 Збфиик* науково-техшчних праиь
Науковий isiciiiiK. 2002, вип. 12.3
Найбьпьшою проблемою формування ефективноУ репональноУ сощапьно-економ1чно1 пол1тики е поеднання загальнонацюнапьноУ модел1 м1жрегюнального розвитку та територ1апьних моделей вщтворювальних процеЫв, властивих конк-ретним територмм. Сьогодш територ1альний 3pi3 сощапьно-економ1чноУ системи УкраУни може бути подано такими ршнями:
• селища i села;
• м¡ста i адмиистративш райони;
• обласп, автономна республжа;
• краша у ц|.'юму.
Область, як i автономна республ1ка, е основним структуроутворюючим елементом краУни. В економ1ко-географ1чному acneicri область - це поеднання центру та територп, що знаходиться в його юрисдикшУ та складаеться з середшх i малих mîct, сшьських поселень, з яких сформован! районш центри области
В умовах демократизацп економ1чного i сощалыюго життя у краУш (зок-рема, репональноУ пемитикм) ця роль д!стала потужне доповнення у форм1 багато-кратно посиленоУ в1цповщапьно<гп мюцевих рад за створення i реагпзащю власноУ (значною Mipoio автономноУ) стратеги i тактики репонального розвитку. Ф1зичш i юридичш особи, що перебувають на територп обласп, утворюють м1ж собою CTuiKi зв'язки i можуть самостшно виршувати репональш проблеми.
При цьому еконокпчну самостшшсть perioHy не треба ототожнювати з його здатшетю виробляти весь Ha6ip товар1в i послуг, необхщних для його внутрш-нього спожнвання, а також виробничого i сощального розвитку. Економ1чна са-MocTifiHicTb репону полягае передуам у тому, що вона сприяе задоволенню внут-pimnix потреб репону i забезпеченню стшкого розвитку народного господарства без дотацж, субвенцш, субсидш та ¡нших шльг.
Новим р1внем при цьому е вихщ perionie на р1вень м1жнародного cnmpoôi-тництва. УкраУна знаходиться у центр1 Свропи, а тому нехтувати або не викорис-товувати цей геоеконом1чний чинник абсолютно неправильно. Головними ж на-прямками взаемоди perioHy з ¡ншими територюми повинш бути таю:
• перший напрямок пов'язаний з реал1защею проекпв i налагодженням виробницт-ва, що становлять ¡нтерес для кшькох областей (прикордонних тернторш) i вима-гають акумуляцн' Ух сил та економшних можливосгей на ochobî Ticuoro виробни-чо-економ1чиого партнерства;
• другим напрямок - це комплексне використання рекреащйних pecypcie силами kî-лькох областей в УкраУш, або у результат! прикордонного ствробпництва. Рекре-ашйш об'екти, що створюються, можуть бути використаш для орган¡заци' як bît-чизняного, так i м1жнародного туризму;
• третп'1 напрямок - розвиток автодорожного господарства м1жобласного та м1жна-родного значения з вщповщним автосерв1сом;
• четвертей напрямок - це еколопя, рацюнальне природокористування та диферен-цшована система плати за використання природних pecypcie.
М1ж центром i periohom мають бути tîchî зв'язки щодо розв'язання проблем екологн, яю пов'язаш у першу чергу з ефектившетю природокористування та oui-нкою природоресурсного потенщапу. Багато з цнх проблем, епщентр яких знаходиться у конкретних perionax, мають глобапьний характер, а тому не шддаються Bupiuieumo лише силами цього репону. Зв'язки м1ж репонами i центром у Bupi-iiienni еколопчних, а також сощапьно-демографтних проблем при переход! до ринкових вщносин будуть посилюватися i у майбутньому.
•4- Ькомом1ка, njiiiiiyuiiiiiiu i упранлшки в jiicuuiipoGiuiHOMy комплекс! 201
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Найсуттев1Ш1 особливосп економриюУ оцшки природоресурсного потенш-алу таю:
• можлив1сть завдяки '¿й кшьмсио 1 якшно сшвставляти споживч1 вартосп ргзпома-штних природних ресурсов як у типолопчному, територ1алыюму. так 1 у часовому аспектах;
• вартюне визначення основних параметр1в природних ресурав у елиних кадастро-вих шнах. розраховуваних, як правило, за попереднш п'ятирЬший псрюд;
• однопорядков1сть, динамшний взаемозв'язок м1ж економшною оцшкою природоресурсного иотенщалу \ спинкою його використання, вщмшшсть м1ж якими у тому, що перша с бшын загальним поняттям, вим1рюсться як ссрелньор1чна величина у спсщалышх кадастрових цшах, у той час як друга може характеризуватн освоения природоресурсного потеншалу за той чи шший р!к ¡з застосуванням ;и-ючих цш;
• вщображення абсолютно! ¡нтегралыюТ шнносп природних продуктивних сил, яке враховуе еколопчш та сошально-географ1чш особливосп Ухнього розвитку. Системно-структурний анашз ¡нтегралыюго природоресурсного потенша-
лу передбачае вивчення його компонентно'!', функщональноУ 1 територ1алыюТ структур. Компонентна структура вщображае внутр1видов1 та м1жвидов1 сгиввщ-ношення (пропорцп) природних ресурав, що склалися у репош як результат розвитку природного процесу 1 д1У сощапьно-економ1чних фактор1в. Функцюнальна структура природоресурсного потеншапу характсризуе склад \ сшввщношсння природних ресурав за Тх комплексоформуючою здатшстю, участю у тернтор1аль-ному под!л1 пращ та Ухньою ефектившстю, з урахуванням певноУ умовносп, яка виражаеться у кшьюсному розчленуванш однотипного явища 1 "поширенш" ознак використовуваних у народному господарств1 природних благ на невикористову-ваш. Функцюнальна структура пред ставя яеться природними ресурсами чпждер-жавного, державного, районного 1 мюцевого значения. В УкраУш 63,8 % природних ресурав м1ждержавного значения, 17,5 % - державного, 8,6 % — районного, 10,1 %— мюцевого [1]. Серед областей найвищим рангом функщональноУ значу-щост1 вир1зняються Терношльська, Вшницька, Донецька (понад 80 %), а з проти-лежного боку — Волинська, Ртненська, Чершпвська (до 40 %). Нареит, територ1-альна структура природоресурсного потенщалу - внутрфайонне розмвдення основних форм територ1ального зосереджеиня (оргашзацп) природних ресурав. Найважлившнми е таю форми як м1крорайон, пщрайон, район. Специф1чною формою територ1альноУ структури штегрального природоресурсного потеншапу е елементарне поеднання, що сформувалося у результат! комплексного використання декшькох видш природних ресурав навколо одного природокористувача.
Отриманий вщ використання природних ресурав народногосподарський ефект е оцшкою не лише економ1чною, але й характеристикою Ух охорони 1 вщ-творення (в тому чисти самовщтворення). Цей ефект можна розглядати як основу економ1чноУ оцшки охорони I вщтворення природоресурсного потеншалу репону. Сшвставлення ж показнимв еколого-економ1чноУ оцшки природоресурсного потеншалу 1 збитку народному господарству вщ його використання е одним з нанваж-лив1ших досшдницьких прийомт напруженосп еколопчних проблем у репош.
Запропоноваш ¡нтегращйш процеси повинш бути спрямоваш на здешев-лення плати за природы ресурси шдприемствами-природокористувачами за раху-нок м1жрепонального (м1жнародного) сшвробггнмцтва.
202 1 б 1 р н и к пауково-теымчнпх праць
