CC BY
14
экономические И.С. Кайтанский
науки ОЦЕНКА ЭЛЕМЕНТОВ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ...
УДК 332.132(477)
ОЦЕНКА ЭЛЕМЕНТОВ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ РЕГИОНА В АСПЕКТАХ МОДЕРНИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ
© 2015
И.С. Кайтанский, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики промышленности
Одесская национальная академия пищевых технологий, Одесса (Украина)
Аннотация: В статье проведена оценка составляющих социально-экономической системы региона в контексте модернизации экономики, что позволит регионам сделать прорыв в социально-экономическом развитии. Ключевые слова: оценка, социально-экономическая система, модернизация, экономика, регион.
Постановка проблеми. Необхщшсть розроб-ки теоретичних i прикладних аспектш управлшня внутрiрегiональною соцiально-економiчною
диференщащею може бути аргументована сукупшстю взаемозалежних обставин.
Анализ остантх джерел дослгджень I публтацт. У науковш лiтературi е певш напрацювання щодо оцшки складових соцiально-економiчноl системи регiону в контекстi модершзацп економiки. Не змен-шуючи значущють вкладу iнших дослвднишв у яких е значний доробок, можна вщзначити працi: О. Амош1, С. Бша, П. Гайдуцького, В. Гееця, Б. Данилишина, М. Долiшнього, Ф. Заставного, В. Захарченка, В. 1льчука, С. Максименка, Б. Патона, Т. Пепи, И. Петровсько!, В. Пили, Ю. Пурденко, С. Раевского, В. Удовиченка, П. Саблука, В. Семенова, В. Тотхи, Л. Федулово! та шших.
Незважаючи на певнi напрацювання в цьому напрям^ слiд ввдзначити необхщшсть удосконалення складових соцiально-економiчноl системи репону в контексп модершзацп економши в перiод кризово! економiки дер-жави.
Нерозв'язашсть цiлого ряду теоретичних i прикладних питань, вiдсутнiсть комплексного вивчення стратеги i напрямiв модершзацп мехашзму управлiння економiкою регiонiв обумовили вибiр теми дослвдження, його актуальшсть, мету та завдання.
Викладосновногоматер1алудосл1дження.Перша зних полягае в тому, що за роки ринкових реформ у бшьшосп репошв Укра!ни вiдбулася значна внутрiрегiональна диференцiацiя по соцiально-економiчних параметрах розвитку, що негативно позначаеться як на ефективносп функцiонування регюнально! економiки, так i на соцiальному благополуччi проживаючих в них населения. Зазначене явище породило новi проблеми й завдання в сферi управлшня соцiально-економiчним розвит-ком територiй, включаючи управлiння територiальною диференцiацiею.
Друга обставина пов'язана з тим, що стшке оздо-ровлення загальноекономiчноl ситуацп, що мае мюце в останнi калька рокiв, створюе сприятливi передумови по зменшенню внутрiрегiональноl соцiально-економiчноl диференщацп за умови правильного вибору й послвдовно! реалiзацil регiональних прiоритетiв, що базуються на 1'х потенцiйних конкурентних перевагах, пов'язаних як з наявними виробничо-технолопчними, техшчними, iнновацiйними й iншими можливостями регiону, так i можливостями залучення у вiдтворювальний про-цес факторiв, обумовлених природно-ктматичними, географiчними й ресурсними особливостями [1].
Третя обставина обумовлена тим, що дотепер на регiональному рiвнi немае загальновизнано1 системи стратегiчного управлшня соцiально-економiчним розвитком, що включае в себе ввдповщш iнструменти управлiння внутрiрегiональною диференцiацiею й послiдовнiсть 1'х застосування. 1снуючий у цей час мехашзм управлiння внутрiрегiональною сошально-економiчною диференшащею характеризуеться вiдсутнiстю системностi взаемодiй тактичное' й стратепчно! спрямованостi мiж об'ектами й суб'ектами управлшського процесу, що не дозволяе репональним i мюцевим органам управлiння економiкою ефективно ви-
користовувати наявнi ресурси, забезпечити формування необхвдних умов для стiйкого розвитку шдввдомчих територiй. Вiдсутнiсть стратепчно! спрямованосп в дiяльностi органiв регюнально! й мунщипально! влади впливае на динам^ внутрiрегiональних сошально-економiчних розходжень, знижуе ефективнiсть 1 значимiсть прийнятих заходiв для !х послвдовного змен-шення.
Внутр!репональна неоднорiднiсть виступае однiею з законом!рностей розвитку економiки. Вона знач-но впливае на структуру й ефектившсть регюнально! економiки, стратегiю й тактику проведених у них шституцюнальних перетворень ! соцiально-економiчноl пол1тики [2]. 1з цього виходить, що збшьшення або змен-шення неоднорiдностi економ!чного простору в регiонах мае важливе практичне значення.
Посилення внутрiрегiональноl диференщацп в 61льшост1 укра1нських регiонiв виявилося одним з найважливiших негативних наслщшв ринкових трансформацiй. Розглянута тенденцiя пояснюеться не тшьки такими факторами, як структурна неоднорвдшсть простору регiону в природно-географ!чному, ресурсному, економiчному, сошальному, етнiчному й пол1тичному аспектах. Вона породжена й значним ос-лабленням регулюючо1 рол1 держави, неоднаковою адаптовашстю до ринку мунiципальних утворень 1з р1зною структурою економiки, недостатнiм потеншалом регюнально! влади по згладжуванню мгжмунщипальних соцiально-економiчних розходжень [3].
Класифiкацiя перелшу регiональних проблем, вирiшення яких мае ключове значення для регулю-вання внутрiрегiональноl соцiально-економiчноl диференшацп, дозволяе зробити висновок про дом!нуючу роль у цих процесах регюнально! влади (табл. 1).
Таблиця 1 - Участь репональних ! мунiципальних р1вн1в управлшня у виршенш проблем, що мають ключове значення для згладжування внутрiрегiональних розходжень (О - основний р1вснь. Д - додатковий р1вень)
Регюналып проблеми, вщншення яких Р1вш регулювання
сприяе згладжуванню внутрфепональннх Репональний Мтшципалышй
розходжень
Ращоналгзашя структури й тдвшцення д О
ефективност! економки мунгципальних
утворень
Розробкай ефектнвне вихористання о Д
природннхресурав регюну
Формування гнфраструктурних систем о д
регхону
П1двишення швестишйно 1 прива олив осп о д
репону
Забезпечения зайнятосп населения д о
мунщипальних утворень
Забезпечения необидного р!вия Д о
обслуговування населения репону
Здшснения еколопчних програм розвитку о д
репону
Забезпечения ращональннх о д
шжмунш ип альних зе язые
На стан i перспективи внутрiрегiональноl диференшацп впливае комплекс факторiв, до яких мо-жуть бути вщнесет: рiвень накопиченого економiчного потенцiалу репону; емшсть регiонального ринку; ступ1нь розвитку в регюш ринково1, виробничо1 й сощально! iнфраструктури; забезпеченiсть регiону трудовими ресурсами з урахуванням 1'х кватфшацп, а також наявнiсть системи перешдготовки й
И.С. Кайтанский экономические
ОЦЕНКА ЭЛЕМЕНТОВ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ... науки
пвдвищення квал!фшаци кадр1в; забезпечешсть регюну найважлившими видами природних ресурав, включаю-чи мшерально-сировинш й паливно-енергетичш, люов! й водш ресурси, сшьськогосподарсьш упддя; природно-географ!чне положения регюну; р1вень розвитку сектору шформацшних 1 комуншацшних послуг; стутнь диверсифшованосп структури регюнально! економши; стутнь завершеносп в репот шституцюнальних рин-кових реформ; дшчий мехашзм регулювання сощально-економ!чного розвитку на р1вш регюну.
Для мунщипальних утворень проблемних регюшв особливе значення мають: р1вень накопиченого економ1чного потенщалу мунщипального утворення, його забезпечешсть природними ресурсами й економшо-географ1чне положення. Ефективне залучення цих фактор1в у господарський оборот передбачае наявшсть у регюнально! й мунщипально! влади усвщомлено! довгостроково! сошально-економ!чно! политики.
Оск1льки регюн, як система, являе собою складну шерцшну систему, то обгрунтуванню перспективно! динам1ки повинен передувати послщовний анал1з внутр!регюнально! диференщацп. Метою такого анал1зу е оцшка масштаб1в внутр!регюнальних розходжень, ви-явлення тенденцш !х змши, виявлення й систематизац1я фактор1в (внутршшх 1 зовтштх), що найбшьш впли-нули на зазначеш тенденци. Ввдповщно до зазначено! мети варто вибрати систему показнишв, яш необх1дно використовувати для оцшки внутр!регюнальних розходжень. Кшьшсть таких показнишв може варшвати ввд дешлькох одиниць до дек1лькох десятшв.
Процеси внутр1репонально1 сощально-економ!чно! диференщацп базуються на змш пропорцш в економщ репону, у першу чергу, структурно-динам1чною характеристикою економши регюну. При цьому акцент повинен бути зроблений на ключових структуроформуючих факторах, що мають сталий характер 1 обумовлеш природно-кл1матичним, географ1чним 1 ресурсно-виробничим потенщалом: прюритетшсть агропромислового сектора й сприятлив1 грунтово-кйматичш умови для його по-дальшого розвитку; значний туристсько-рекреацшний потенщал; наявшсть мшерально-сировинних ресурав, надмрна концентращя виробничо-економ1чного потенщалу в обласному центра
Нами запропонований комплексний мехашзм, що полягае з 4 блоков, управлшня внутр!регюнальною диференщащею в склад! алгорштшзовано! системи стратепчного управлшня регюнальною економшою, що забезпечуе реал1зац1ю стратеги сощально-економ1чного розвитку регюну.
Кожен блок комплексного мехашзму управлшня внутр!регюнальною диференщащею ввдповщае певнш шдсистем! системи стратепчного управлшня регюнальною економшою, чим 1 визначаеться послвдовшсть !х застосування.
Одним !з ключових фактор1в зменшення внутр!регюнальних сощально-економ1чних розходжень у сучасних умовах е розвиток м1жмунщипального сшвробггаицтва, перспективи якого вимагають концептуального осмислення ще на початковому еташ розроб-ки стратегИ сощально-економ!чного розвитку регюну.
У Причорномор'!, як 1 в багатьох регюнах кра!ни, мш окремими групами райошв, що мають загальш природш умови, особливосп економши й тенденцп по-дальшого розвитку, уже склалися р!зш господарсько-економ!чш зв'язки. На !х основ! можливе видшення нових укрупнених зон сощально-економ!чно! взаемоди, що, у свою чергу, дозволить не тшьки змщнити юнуюч!, але й розвити нов! зв'язки м1ж мунщипальними утво-реннями. У якосп одного з1 стратепчних напрямк1в актив1зацп м!жмунщипального сшвробггаицтва мож-ливий вар1ант нового сощально-економ!чного району-вання, що вшображае специф!чш особливосп сучасно-го стану й перспектив мунщипальних утворень. Такий вар1ант районування, не переслщуючи мети 62
юнуючий адм1н1стративно-територ1альний подш регюну, дозволяе визначити найбшьш перспективш для даного регюну контури й напрямки м!жмунщипального сшвробггаицтва.
Необх1дно активно використовувати програмш 1нструменти в стратепчному управл1нн1 процеса-ми внутр1рег1онально! диференщацп. 1х особлива роль визначаеться тим, що в силу свого пере-важно 1нвестиц1йного характеру вони забезпечують вир1шення стратег1чних завдань структурно! перебу-дови рег1онально! економши, у тому числ1 пов'язаних не тшьки з подоланням насл1дк1в внутр1регюнально! диференц1ац1!, але й 1з протид1ею факторам, що пород-жують !х.
Формування й розвиток укра!нського репонального простору означае новий р1вень в1дпов1дальност1 за прий-няття й виконання р1шень, у тому числ1 й господарсько! спрямованост1. 1сторично так склалося, що в Укра!ш до-вгий час про1снувала адм1н1стративна п1дпорядкован1сть нижчестоящих економ1чних 1 адм1н1стративних структур вищестоящим, у результат!, на мюцевому р!вш го-сподарювання так ! не сформувалися правила й навички рац!онального використання обмежених виробничих ресурав в умовах дп ринкових ! ц!нових критер!!в.
У той же час, послвдовно п!двищуеться функц!ональна значимють удосконалювання процес!в управл!ння роз-витком репональних простор!в по р!зних територ^ях укра!нсько! держави. По сут! справи, у процесах модерн!зац!! мають бути сформован! нов! основи про-сторового розвитку, що вщповвдають вимогам ефектив-них ринкових в!дносин. Тепер на р!вень рег!онального управл!ння переводиться значна частина управлшських повноважень у ввдповщальний для економ!ки рег!он!в пер!од адаптаци до виклик!в модерн!зац!!.
£дн!сть регюну як сощально-економ!чно! системи забезпечуеться управл!нською д!яльн!стю, що забезпечуе ефективний взаемозв'язок виробництва й розселення й залежить в!д ряду тенденц!й, що формують-ся на р!вн! локалггету, як! !нтегрують функц!онування трьох основних груп фактор!в - економ!чних, природних ! демограф!чних [5].
Саме по цих напрямках рег!онального розвитку будуть впливати модерн!зац!йн! процеси. Як вщомо, необх!дн!сть модерн!зац!! розвитку укра!нсько! економши ! !! рег!он!в поставлена як найважливший !мператив на сучасному еташ. У ход! модерн!зац!! сл!д позбутися ввд таких негатив!в економ!чного розвитку, як переважно сировинна економ!ка, слабка шновацшшсть виробничих, господарських ! сощальних технолог!й, не-припустимо низька енергоефектившсть виробництва та !н.
Таблиця 2 - Змют принцип!в формування !ндикатор!в розвитку рег!ональних економ!чних систем
Принцип Вплив на утримання 1ндикатор1в
Адитившсть Несуперечн1сть зм1сту
Репрезентатившсть Здатн1сть складових елемент1в в1до-бражати сукупн1сть характеристик цшого феномена
Системшсть Застосовн1сть в умовах едино! системи [ у всх !! тдсистемах
Комплексн1сть Здатн1сть оцшювати об'ект (феномен) на всх р1внях формування (управл1ння)
Емерджентн1сть Незв1дн!сть суми властивостей параметр1в до властивостей едино! системи
1нтегратившсть Взаемозв'язок, що дозволяе розгля-дати оц1нювану систему як орган1ч-но цЫсну
Релевантн1сть Здатн1сть утворювати релевантн1 показники
Однозначн1сть Неприпустим1сть р1зних 1нтерпрета-П1й значення
экономические науки
И.С. Кайтанский
ОЦЕНКА ЭЛЕМЕНТОВ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ...
При формуванш системи показнишв управлшня репональними соцiально-економiчними системами необхщно виходити з наступних вимог (табл. 2), з огляду на те, що перевагу варто вiддавати характеристикам кiнцевих результапв, кiлькiснi оцiнки повинш ввдображати реальш зрушення в розвитку регiону, показ-ники повиннi бути наскрiзними, здатними здшснювати оцiнку ефективностi управлiння регюном як системою на всiх рiвнях i етапах дiяльностi.
Наростаюча диференща^ регiонального розвитку, надмiрно тривале здшснення iнституцiональних реформ об'ективно порушують питания про пошук найбiльш ефективних органiзацiйно-економiчних ввдносин, що дозволяють системно перебороти ввдзначеш тенденцiï й вийти на траекторш соцiально-економiчноï модернiзацiï регiонiв у ракурс вдосконалювання парадигми управлiния репональними соцiально-економiчними системами (рис. 1).
Рисунок 1 - 1нституцюнальна конф^ращя елементiв феномену «стшкий соцiально-економiчний розвиток регюну»
У загальноприйнятому значеннi модершзащя представляеться як суспiльно-iсторичний процес трансформацп традицiйного суспiльства в прогре-сивне. Головною вщмшшстю е повсюдне поши-рення рацiоналiзацiï в господарськ1й дiяльностi й у соцiальнiй сферi. При цьому найважливiшим фактором соцiального прогресу стае мотивацiя всiх учасник1в виробничоï й суспiльноï дiяльностi на широке засто-сування iнновацiйних iнструментiв впровадження нових технологiй, формування нових оргашзацшно-економiчних вiдносин на всiх рiвнях регiональноï соцiально-економiчноï системи будь-якого ступеня локалiзацiï.
У рамках однiеï роботи було б надзвичайно складним провести докладний аналiз модернiзацiй ряду регюнальних соцiально-економiчних систем -«економiчних чудес» 50-70 рр. ХХ в. - ФРН, Япони, Ггали. Досить щкавий феномен наступних iнновацiйних проривiв - так званих краш «Н1С» Швденно-Сходу Азiï - Пiвденноï Кореï, Тайваню, Сшгапуру, Гонконгу, а та-кож Китаю, хоча кожна iз цих кра!н заслуговуе того, щоб найдетальшшим чином був розглянутий досвiд 1х модернiзацiй з метою отримання у фшософському змiстi слова рацiональних зерен 1х безцiнного сошально-економiчного досвiду.
У даному контекстi необхвдно ретельно враховува-ти iмперативи й напрямки всебiчноï модернiзацiï, що полягають в безумовному рятуваннi ввд примiтивного сировинного господарства, необхвдносп створення пе-редумов для формування економiки знань iз освоенням нових технологiй виробництва товарiв i послуг, у пiдвищеннi вщповщальносп всiх категорiй працiвникiв за рацюнальне застосування виробничого потенцiалу. Результатом багатовекторно1' модернiзацiï повинна стати нова яшсть життя населення, заснована на виперед-жальному розвитку людського капталу._
По сукупносп критерив модершзац1я являе собою створения в кра!ш ново! соц1ально-економ1чно! системи за допомогою послщовного, але активного поширення модершстських форм. Модершзацшна парадигма являе собою концепцш найбшьш 1мов1рно! спрямоваиосп посткризового розвитку украИн^ко! економ1ки, що синтезуе переход на шновацшний шлях економ1чного розвитку !з прюритетом пвдвищення конкурентоспроможиостi економши.
Створения в УкраТш нацюнально! шновацшно! системи й формування умов для росту значимосп науки й iнновацiй у вичизиянш економiцi, при всiй складносп й масштабностi даиих завдань, е найважлившою метою стратегi! розвитку Укра!ни i !! регiонiв. Саме тому на су-часному етапi необхвдне виробления прiоритетiв i перспектив розвитку модершзацшно! полiтики регiону як невщ'емно! складово! частини модершзацшно! политики держави.
У результатi державно! iндустрiально! модершзаци в Укра!ни до середини минулого столiття сформува-лися система шфраструктур, що стаиовлять «каркас» промислово-орiентованоl економши, система розсе-ления, а також адмшютративно-державного розподiлу кра1ни, що тдтримують жорстку технологiчну прив'язку територiальних виробничих комплексiв i якi забезпечу-ють внутрiрегiональний перелив «ресурСв розвитку». При цьому держава не вщмовилася вщ свого головного методу регiонального розвитку - компенсаци недолiку пiдприемництва на територiях.
Сьогоднi перед Укра1ною i Г! регiонами постае стратегiчне завдання переходу до iнновацiйного типу розвитку, завдання перетворення в техиологiчно динамiчну кра!ну, здатну розробляти, виробляти й за-стосовувати висок1 технологi! для великомасштабного виробництва конкурентоспроможних товарiв i послуг. Для цього потрiбно шдшти до здiйснення ново! стратеги соцiально-економiчного розвитку, у першу чергу, за раху-нок ефективно! iнвестицiйноí й шновацшно! дiяльностi. Iнновацiйний розвиток укра!нсько! економiки неможли-вий без великомасштабних iнновацiйних перетворень на регiональному рiвнi.
Кожен регiон мае свою специфiчну вщтворювальну, галузеву й технологiчну структуру, свою систему прюритепв i повинен розраховувати на власш сили й ре-сурси при реалiзацi! модершзацшно! стратеги. Однак в умовах сучасно! економiки таких сил i ресурСв, як правило, небагато або взагалi немае, тому необх!дно держав-не втручаиня, нацiлене на надання стартово! допомоги в технологiчному перетворенш регiонiв, що, у свою чергу, буде сприяти розвитку !х модершзацшного потенцiалу. Повноцiнне використаиия iнновацiй для регюнального розвитку можливе т!льки за умови цшеспрямовано! модернiзацiйно! пол!тики, що проводиться на державному й регюнальному р!внях.
Iнституцiональнi дефiцити розвитку економiки як спадщина минулого часу (шституцюнальна незрiлiсть iнструментiв регiонально! модершзацшно! полиики; низьк! р!вн! життя населения, розвитку шновацшно! шфраструктури й бюджетно-податкового потенцiалу; слабка кадрова оснащенiсть; розпилення ресурсiв; моноструктурна конфiгурацiя iндустрiально-економiчного простору), значнi iнституцiональнi резерви (висока швестицшна привабливiсть внаслвдок наивноси широкого спектру природних копалин, а також ушкальних природних ресурсiв; близьшсть найважливiших евразiйських мiжиародних траиспортних коридор!в з на-лагодженими магiстральними потоками товарiв i послуг; наявшсть сегменпв мезоекономiки з достатнiм ендоген-ним ресурсом розвитку, у т.ч. кольорова металурпя, туризм, рекреащя й агросектор) i стратегiчнi прiоритети як iмперативи сучасного етапу iндустрiального розвитку (шновацшно-промислова реструктуризацiя мезоекономiчного комплексу на базi високих технологiй i формуваиня приватно-державного партнерства для
И.С. Кайтанский
ОЦЕНКА ЭЛЕМЕНТОВ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ...
зниження високого регюнального ризику) - так пере-думови модернiзацiйного прориву економiки Пiвдня Укра!ни на сучасному eTani (рис. 3).
фрукти. охолоджене м ясо ВРХ i свиней. Biicoxojndcm корми, ошпалнво та in.)
ВироЬництво л1кувальних i ироф1лаьтичних
препарата i продуктов. корисних дня здоровья, для споживания у periom та за йога межами. Биробництво товар!в для турисив та рекреанта
Рисунок 3 - Транспонування галузево! структури регюнально! соцiaльно-eкономiчноï системи Причорномор'я в контексп ïï модeрнiзaцiï
Економiчний потенщал рeгiону визначаеться, у першу чергу, станом i рiвнeм розвитку промислового комплексу. Нaйбiльш динaмiчно розвиненими сьогодш залишаються харчова nромисловiсть, машинобудуван-ня й кольорова мeтaлургiя. Саме щ гaлузi в основному забезпечують рют обсягiв промислового виробницт-ва. В останш роки завдяки цiлeсnрямовaнiй державнш niдтримцi сiльськогосnодaрських товаровиробник1в досягнуте збшьшення обсягiв виробництва сiльськогосnодaрськоï продукци. У гaлузi вiдбувaються дуже сeрйознi структурш змiни.
Вирiшувaти проблеми треба, у першу чергу, за раху-нок реатзаци тих можливостей, якими володiе Украша, i як1 е ïï незаперечними конкурентними перевагами.
У перюд посткризового розвитку завдання формування стратегш iнновaцiйного розвитку мiжгaлузeвих мезокомплекав для Украши здобувае першорядне клю-чове значення. Для подолання вщставань необх1дно iстотно пвдвищити темпи i яшсть eкономiчного розвитку за рахунок концeнтрaцiï рeсурсiв i зусиль держави,
экономические науки
падприемств, б1знесу з урахуванням коректування, зсу-ву акценпв на виршення критичних для шновацшного розвитку репону проблем.
Висновки з проведеного до^дження. При цьому, в обов'язковому порядку необхщно враховувати стушнь зршосп шституцюнального середовища, наявшсть юторично! спадкоемносп й новаторство в державному шдход1 до виршення завдань росту й модершзацшного розвитку регюнально! економши на основ1 шновацшних перетворень у виробничш, господарськ1й, технолопчнш
1 сощальнш сферах з урахуванням специфши регюшв, що виражаеться в компенсаций негативного впливу макро- i мезоекономiчних дестабiлiзуючих факторiв i мiнiмiзацi! регiональних ризикiв.
Модернiзацiйний тип економiчного розвитку е найбiльш перспективним з погляду реалiзацi!' як регiональних, так i нацiональних iнтересiв, здатним стати тим напрямком, що дозволить регюнам зробити про-рив у соцiально-економiчному розвитку.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Онищенко В. О. Проблеми швестицшно-шнова-цiйного розвитку репону / [В. О. Онищенко, Т. В. Романова, А. В. Дудка] // Економжа i регюн. - 2009. - №
2 (21). - С. 3-7.
2. Куценко В. I. Сощальна сфера: реальшсть i кон-тури майбутнього (питання теорп i практики) / В. I. Куценко; за наук. ред. Б. М. Данилишина. - Шжин: ТОВ „Аспект-Полкраф", 2008. - 818 с.
3. Рiвень життя населения Укра!ни / [Л. М. Черенько, О. О. Зотова, О. I. Крикун та ш.]. - К.: ТОВ „Консультант", 2006. - 428 с.
4. Пашута М.Т. Прогнозування та програмуван-ня економiчного та соцiального розвитку: Навчальний поабник/ Пашута М.Т. - К.: ЦУЛ, 2005. - 408 с.
5. Н. В. Нестерова // Региональная экономика: теория и практика. - 2010. - № 17 (152). - С. 7-12.
6. Некрасов Н.Н. Региональная экономика /Некрасов Н.Н. - М.: Изд-во «Экономика», 1975. - 317 с.
7. Язлюк Б. 1нновацшно-швестицшна практика: теорiя та методика: Монографiя / Б.Язлюк // Деп. в ДНТБ Укра!ни, Академiя сощального управлшня. - Терношль. 2010. - 223 с.
ОЦ1НКА ЕЛЕМЕНТ1В СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1 СИСТЕМИ РЕГ1ОНУ В АСПЕКТАХ МОДЕРШЗАЦП ЕКОНОМ1КИ
© 2015
I. С. Кайтанський, к.е.н., доцент, доцент кафедри економши промисловост Одеська национальна академ1я харчових технологий, Одеса (Украгна)
Анотащя: У статп проведена оцшка складових соц1ально-економ1чно! системи репону в контекст модершзацп економ1ки, що дозволить регюнам зробити прорив у сошально-економ1чному розвитку. Ключовi слова: оцшка, соц1ально-економ1чна система, модершзац1я, економжа, репон.
ASSESSMENT OF THE SOCIO-ECONOMIC SYSTEM OF THE REGION IN THE ASPECTS OF ECONOMY MODERNIZATION
© 2015
I.S. Kaytanskiy, candidate of economic sciences, associate professor, associate professor,
department of industrial economics
Odessa national academy of food technologies, Odessa (Ukraine)
Abstract. The paper evaluates the components of socio-economic system of the region in the context of the modernization of the economy, allowing regions to make a breakthrough in socio-economic development. Keywords: assessment, socio-economic system, modernization of the economy, the region.
