CC BY
17
них строках пошву, з'являлися швидше. У лабораторних умовах при nociBi сухим насшням максимальна поява сходiв вiдзначена через 10 дшв, а при по-ciBi пророслим насiнням - через 3-7 дшв. О^м цього, насшня, яке виЫвало-ся по поверхш грунту, проростали краще в лабораторних умовах, шж у вщ-критому грунтi, оскiльки, як уже говорилось, грунт у вазонах шдливали в мь ру того, як вш пiдсихав.
1з цього до^ду видно, яке значення мае для проростання насшня кара-гани деревоподiбноl глибина висiву. Незалежно вiд попередньо! пiдготовки насiння, у всiх дослщах кiлькiсть сходiв зменшуеться в мiру того, як збшь-шуеться глибина вишву. Як показали спостереження, при глибокому висiвi на-сiння проростае, але воно нездатне вибратися на поверхню грунту i тому гине.
Лггература
1. Алексеев Ю.Е., Жмылев П.Ю. Карпухина Е.А. Деревья и кустарники. Энциклопедия природы России. - М., 1997. - С. 371-377.
2. Альбенский А.В., Дьяченко А.Е. Деревья и кустарники для защитного лесоразведения. - М.: Сельхозиздат, 1949. - С. 103-105.
3. Васильченко И.Т. Всходы деревьев и кустарников. - М.: Изд-во АН СССР, 1960. -С. 193-196.
4. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Покрытосеменные. Справ. пособие/ Под общ. ред. Кохно Н.А. - К.: Наук. думка, 1986. - С. 232-238.
5. Исаченко Х.М. Лесоводственные свойства главных и сопутствующих пород для создания государственных полезащитных полос. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1949. - С. 13-15.
6. Качалов А.А. Деревья и кустарники. - М.: Лесн. пром-сть, 1969. - 408 с.
7. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Львiв: Свгг, 2003. - 540 с.
8. Озеленение населенных мест/ Под. ред. Барбарича А.И. Хорхота А.Я. - К.: Из-во Академии Архитектуры УССР, 1952. - С. 233-236.
9. Остапенко Б.Ф., Швиденко А.И. Лесоводство и лесомелиорация. - К.: Вища шк., 1989. - 115 с.
10. Родин А.Р., Родин С.А. Лесные культуры и лесомелиорация. - М.: Агропромиздат, 1987. - 320 с.
11. Шиманюк А.П. Биология древесных и кустарниковых пород СССР. - М.: Просвещение, 1964. - С. 381-384. _
УДК 630*27:630*181:28:581.165.1 Ст. наук. строб. А.1.1вченко,
канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. А.С. Мельник, доц. Ю.А. Мельник,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ КОРЕНЕВИМИ ПАРОСТКАМИ 1НТРОДУКОВАНИХ ДЕРЕВ I КУЩ1В
Помина частина штродукованих деревних рослин в умовах регюну дослщжень розмножуеться кореневими паростками. Серед таких рослин найчаспше спостерь гаеться рясне поновлення (40 %), а частка видiв з рщким та дуже рясним поновлен-ням - однаковi (приблизно по 30 %). У третини видiв, що розмножуються кореневими паростками, цей чинник може сприяти формуванню певного швазшного впливу на ф^оценози.
Ключов1 слова: деревш штродуценти, кореневi паростки, природне поновлення, швазшний вплив.
Науковий вкник, 2007, вип. 17.6
Senior research officer A.I. Ivchenko; senior research officer A.S. Melnyk;
assoc. prof. Yu.A. Melnyk - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Natural renewal by root sprouts of the introduction trees and shrubs
Noticeable part of introduction arboreal plants propagates oneself by root sprouts in the conditions of region of researches. Abundant renewal more frequent all is observed among such plants (40 %), and the particle of species with insignificant and very abundant renewal is identical (approximately for 30 %o). In third of species, that propagates oneself by root sprouts, there can be certain invasion influence on phytocenoses. Reproduction by root sprouts, which is in third of species, can be factor in forming of the certain invasion influencing in phytocenoses.
Keywords: introduction arboreal plants, root sprouts, natural renewal, invasion influence.
Упродовж тривалих роюв ми систематично спостер^аемо за природ-ним поновленням штродуковано! дендрофлори Боташчного саду Нащональ-ного люотехшчного ушверситету Укра!ни мюта Львова та сумiжних терито-рш. Встановлено, що серед них переважно домшуе насшневе поновлення, ок-ремi результати вивчення якого опублжовано у [1, 2]. Одначе, поряд i3 на-сшневим розмноженням частина штродуценлв усшшно поновлюеться вегетативно, а окремi - лише цим способом. У лiтературi шдкреслюеться важли-вiсть вегетативного поновлення як для люового господарства, так i для озеле-нення [5]. Паросткове поновлення не тшьки забезпечуе усшшшсть вегетативного розмноження рослин, а важливе й тим, що у багатьох з них пагони нас-тупного року вже несуть квiтковi бруньки i, вщповщно, швидше плодоносять та забезпечують прискорене наступне насшневе поновлення [3].
Вегетативне поновлення дерев, порiвняно з насшневим, характеризуемся певними особливостями. В.М. Сукачов вказував на необхщшсть при визначенш паросткового поновлення також вiдзначати характер паростюв за !х походженням: вщ коренево! шийки, вiд пенька чи вщ корiння. Вiн шдкрес-лював, що чим детальнiше вивчаеться поновлення, тим щнтша робота [4]. Якщо при паростковому розмноженнi закладання нових рослин та початок !х розвитку проходить у грунт на пiдземних органах материнських особин - це, так зване, шдземне поновлення. У випадках, коли новi рослини формуються iз сплячих бруньок у нижнш частинi стовбура над поверхнею грунту (коренева шийка чи пень) - мае мюце наземне поновлення [3].
Шд час обстежень встановлювали максимальний вiк материнських де-ревних рослин, якi ще забезпечують поновлення кореневими паростками. А також визначали вiк, ряснiсть поновлення, його бюметричш показники та ка-тегорil надiйностi. Молодi рослини характеризували за трьома категорiями надiйностi шдросту, якi позначали балами: 3 - добрий, 2 - задовшьний та 1 -малонадшний. Спостереження показали, що рослини першо! категорil мають винятковi шанси для подальшого юнування. У друго! - вони дещо меншi, хо-ча забезпечують поновлення виду. Рослини третьо! категорil менш надiйнi, але за вiдповiдних умов якась !х частина може брати участь у замiнi вiдмер-лих материнських особин, тобто, сприяти збереженню виду як такого.
Рясшсть визначали за такими кшьюсними параметрами: "+" - рiдко, якщо материнська особина забезпечуе поодиноке поновлення (кшька паростк1в);
"++" - рясно, якщо поновлення в кшькосп 10-20 шт.; "+++" - дуже рясно, за умови, коли е кiлька десяткiв чи бiльше кореневих паростюв.
Також здiйснювали прогностичну ощнку можливого потенцiйного ш-вазiйного впливу штродуценлв, що iнтенсивно поновлюються кореневими паростками, на фгтоценози. Виходячи з цього, видшяли види, особини яких можуть неконтрольовано розмножуватися цим способом та займати новi те-риторп, пригнiчуючи та витiсняючи автохтоннi види, займаючи ïx екологiчнi нiшi. У таблиц такi рослини вiдзначали зiрочкою (*).
Табл. Яшсш та ктьтсш показники природного поновлення кореневими _паростками штродуковано'1 дендрофлори_
J5 % BugoBa Ha3Ba pocnHH Життева форма || BiR материнсь-ких рослин, рошв Особливост поновлення
в 'S 0 а ,к 1 в висота, см 8 I ем il <D 0 S § о ■а м рястсть . s ал на i, рЕ ео тн CÖ зК « -а
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Ginkgo biloba L. Д 100 2-3 15-20 12-15 + 2
2 Acanthopanax sieboldianum Makino К 50 1-5 5-30 5-10 ++ 2
3 Aesculus hippocastanum L. Д 90 2-3 15-50 15-20 ++ 3
4 Ailanthus altissima (Mill.) Swingle Д 100 2-4 50-100 15-30 +++ 2
5 Amelanchier alnifolia Nutt. К 50 3-5 50-80 10-15 ++ 3
6 A. canadensis (L.) Medik. К 50 3-5 40-70 10-15 ++ 3
7 A. spicata (Lam.) C. Koch К 50 3-5 20-60 10-15 ++ 3
8 Aralia mandschurica Rupr. et Maxim. ДК 60 2-5 10-60 10-15 +++ 2
9 Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot К 40 2-3 40-60 15-18 + 3
10 Celastrus scandens L.* Л 60 2-5 60-100 5-8 ++ 3
11 Chaenomeles maulei (Mast.) Scheneid. К 50 3-5 20-60 3-5 ++ 3
12 Clematis jackamanii Th. Moore Л 30 3-5 20-40 2-3 + 2
13 Cornus alba L.* К 50 2-3 30-80 10-18 +++ 3
14 C. stolonifera Rydb.* К 50 2-3 30-80 10-18 +++ 3
15 Crataegus chlorosarca Maxim.* ДК 40 3-5 50-120 15-25 ++ 3
16 C. dahurica Koehne ex Schneid. ДК 50 2-4 20-50 8-10 + 3
17 C. sanguinea Pall. ДК 60 3-5 20-60 10-15 + 3
18 Cydonia oblonga Mill.*- ДК 80 3-5 20-60 10-15 ++ 3
19 Diervilla sessilifolia Buckl.* К 30 2-4 20-50 8-10 +++ 2
20 Forsythia intermedia Zab. К 40 2-3 20-40 5-10 + 2
21 F. suspensa (Thunb.) Vahl. К 40 2-3 20-30 5-8 + 2
22 Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch * Д 120 2-4 20-50 15-25 +++ 2
23 Hippophae rhamnoides L.* ДК 60 3-4 20-60 10-20 +++ 2
24 Hydrangea arborescens 'Sterilis' К 20 2-3 40-60 10-15 ++ 2
25 Kerria iaponica DC К 20 2-3 20-30 5-8 ++ 2
26 Padus virginiana (L.) Mill. Д 40 2-3 15-40 10-20 + 3
27 Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.* Л 30 2-3 30-70 10-15 ++ 3
28 Physocarpus opulifolia (L.) Maxim.* К 50 2-3 30-60 15-20 ++ 3
29 Pterocarya pterocarpa Kunth.et I. Iljinsk.* Д 120 2-3 30-100 25-30 +++ 2
30 Rhus typhina L. К 40 2-3 30-80 15-25 +++ 2
31 Robinia pseudoacacia L.* Д 120 2-3 30-100 10-30 +++ 3
Науковий тсиик, 2GG7, вип. 17.б
1 2 3 4 5 б 7 8 9
32 Rosa rugosa Thunb.* К 30 2-3 20-40 10-15 ++ 3
33 R. rugosa 'Rubro-plena' К 30 2-3 10-20 10-15 ++ 3
34 Rubus odoratus L. К 20 2-3 10-30 10-15 + 2
35 Sorbaria sorbifolia (L.) A. Br.* К 40 1-2 40-70 10-20 +++ 3
Зб Spiraea billiardii Dipp. К 30 1-2 20-30 8-10 ++ 3
37 S. bumalda Rupr. К 30 1-2 20-40 10-12 + 3
38 S. douglasii Hook.* К 30 2-3 20-50 10-15 +++ 2
39 S. íaponica L. К 30 2-3 15-20 10-15 + 2
40 S. vanhouttei (Briot) Zab. К 30 3-4 20-50 10-20 + 3
41 Symphoricarpos albus (L.) S.F. Blake К 40 2-3 30-50 8-15 ++ 3
42 Syringa villosa Vahl. К 40 2-3 20-40 10-20 + 3
43 S. vulgaris L. К 60 2-3 20-50 10-20 ++ 3
44 Tilia americana L. Д 80 3-5 50-100 20-30 +++ 3
45 T. tomentosa Moench Д 100 3-5 50-100 20-30 +++ 3
Природне вегетативне розмноження кореневими паростками нале-жить до категорiï пiдземного поновлення, серед якого видшяють два його ти-пи: вiд пiдземних пагошв i, власне, вiд коренiв. У першому випадку вiд шд-земного стебла вщростають боковi горизонтальнi пагони, де закладаються бруньки, з яких уверх вщростають додатковi вертикальнi паростки, а вниз -кореш. Таким чином формуються новi рослини. Згаданий тип вегетативного поновлення вщзначено нами у таких видiв, як Celastrus scandens, Cornus alba, Spiraea douglasii, Schizandra chinensis, Sorbaria sorbifolia, Rosa rugosa. При поновленш вщ корешв iз сплячих бруньок формуються ростовi пагони. Роз-виваючись горизонтально, вони виходять на денну поверхню чи наближа-ються до не].', де й закладаються новi ростовi бруньки, з яких за певних умов утворюються паростки з власною кореневою системою. З часом вони втрача-ють зв'язок з материнськими рослинами i розвиваються автономно. Останнш тип вегетативного поновлення нами виявлено у таких видiв, як Robinia pseudoacacia, Gymnocladus dioicus, Pterocarya pterocarpa, Hippophae rhamnoides, Aesculus hippocastanum, Syringa vulgaris, Crataegus chlorosarca.
Як бачимо з даних таблищ, серед рослин, як розмножуються кореневими паростками, найбшьше мають рясне поновлення (40 %), а частка видiв з рщким i дуже рясним поновленням - однакова (приблизно по 30 %).
У середовишд, малосприятливому для онтогенезу та для генеративного розвитку, на перше мюце виходить вегетативне поновлення, а то й висту-пае единим способом розмноження. Серед таких видiв у регюш дослщжень можна назвати Aralia mandshurica, Catalpa bignonioides, Cotoneaster dammeri 'Radicans', Forsythia suspensa, Rhus typhina, Cotinus coggygria.
Ощнюючи важливють генеративного i вегетативного поновлення для таких життевих форм як дерева i кушд, можна сказати таке. Незважаючи на те, що у кушдв, порiвняно з деревами, на генеративний перюд розвитку при-падае значно бшьша частка загального онтогенетичного циклу, роль вегетативного розмноження у них значно бшьша. Саме за рахунок останнього кушд переважно й омолоджуються чи вщновлюються, якщо поступово вщмирае стара рослина. Також переважно шляхом вегетативного розмноження вони
поширюються на безпосередню сусiдню територiю. Особливо зростае роль вегетативного поновлення у менш сприятливих екологiчних умовах.
За допомогою генеративного поновлення у деревних рослин Ï3 життевою формою куща освоюються бiльш вiддаленi дiлянки. Хоча на сво1х початках цей процес сприймаеться як спорадичний та менш значимий, вш створюе вiддаленi локалiтети для майбутнього штенсивного вегетативного поновлення. У життево1 форми дерева теж спостершаються аналогiчнi проце-си, але виражеш вони, зазвичай, менш iнтенсивно.
Наведеш загальнi тенденцiï розмноження дерев i кушдв мають сво1 особливостi для конкретних видiв. Таке комплексне почергове генеративне i вегетативне поновлення рослин одного й того ж виду сприяють як закршлен-ню за собою зайнятих територш та заселенню нових дшянок, так i ïx омоло-дженню.
Отже, пiдсумовуючи, можна констатувати, що помiтна частина рослин iнтродукованоï дендрофлори природно розмножуеться вегетативним способом, а саме - кореневими паростками. Таке поновлення належить до ка-тегори пiдземного поновлення з двома його типами: вщ шдземних пагонiв i, власне, вщ коренiв. Цiкаво вiдзначити, що iз 45 таксонiв iнтродукованоï дендрофлори, яка природно поновлюються за допомогою кореневих паростюв, для 15 юнуе вiрогiднiсть можливого потенцiйного iнвазiйного впливу на су-сiднi дiлянки люового та зеленого господарства.
Л1тература
1. Мельник А.С., 1вченко А.1., Мельник Ю.А. Природне поновлення штродуценпв в арборетум1 Боташчного саду Нащонального люотехшчного ушверситету Украïни// Наук. вю-ник НЛТУ Украïни: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУУ. - 2005, вип. 15.3. - С. 52-56.
2. Мельник А.С., 1вченко А.1., Мельник Ю.А. Особливосп природного насшневого поновлення штродуценпв арборетуму Боташчного саду// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУУ. - 2005, вип. 15.4. - С. 57-61.
3. Плотникова Л.С. Интродукция древесных растений китайско-японской флористической подобласти в Москве. - М.: Наука, 1971. - 135 с.
4. Сукачев В.Н. Основы лесной типологии и биогеоценологии// Избранные труды, т. 1. - Л.: Наука, 1972. - 419 с.
5. Seneta W., Dolatowski J. Dendrologia. - Warszawa: PWN, 2003. - 560 s.
